ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 4685/С/17-0515 від 14.12.2001
ДПА України розглянула лист щодо можливості переходу фізичної
особи, яка здійснює підприємницьку діяльність з виготовлення
ювелірних виробів з дорогоцінних металів та їх продажу в обмін на
лом дорогоцінних металів з оплатою вартості послуг по
виготовленню, на спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, запроваджену Указом Президента України "Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (в редакції від 28.09.99 р. N 746/99
( 746/99 ) з урахуванням положень Закону України від 19.10.2000 р.
N 2063-III ( 2063-14 ) "Про державну підтримку малого
підприємництва", і повідомляє.
Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва"
визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого
підприємництва, незалежно від форми власності, з метою
якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для
більш широкого впровадження ринкових реформ в Україні.
Цим Законом визначено поняття суб'єктів малого
підприємництва, сферу дії Закону, мету держпідтримки малого
підприємництва, органи, що здійснюють таку підтримку, програму і
основні напрями державної підтримки малого підприємництва.
Згідно із Законом України "Про державну підтримку малого
підприємництва" ( 2063-14 ), до суб'єктів малого підприємництва
віднесені фізичні особи, які зареєстровані у встановленому чинним
законодавством порядку як суб'єкти підприємницької діяльності і
які здійснюють підприємницьку діяльність, не заборонену чинним
законодавством (ст. 1).
Дія цього Закону ( 2063-14 ) не поширюється, зокрема, на
суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками
підакцизних товарів (ст.2). Тобто, держпідтримка, одним з основних
напрямів здійснення якої є запровадження спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності (ст.5), на суб'єктів
підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів,
не поширюється.
Як видно з листа, громадянин займається виготовленням виробів
з дорогоцінних металів для їх реалізації шляхом їх обміну на
брухт. Тому, враховуючи положення ст.2 названого вище Закону
( 2063-14 ), громадянин не може обрати спосіб оподаткування
одержуваних від цієї діяльності доходів за єдиним податком.
Водночас, згідно із Ліцензійними умовами провадження
господарської діяльності з виготовлення виробів з дорогоцінних
металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння
органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, торгівлі
виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння,
дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного
каміння, затвердженими наказом Держкомітету України з питань
регуляторної політики та підприємництва, Мінфіну України від
26.12.2000 р. N 82/350 ( z0025-01 ), зареєстрованими в Мін'юсті
України 16.01.2001 р. N 25/5216, якими встановлюються
кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для
провадження такої господарської діяльності та які є обов'язковими
для суб'єктів господарювання всіх форм власності, що виготовляють
вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, торгують
виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, терміни
вживаються у такому значенні:
- виготовлення виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння - діяльність, пов'язана з випуском продукції з
дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі при
проведенні науково-дослідних робіт; діяльність, пов'язана з
випуском продукції, що містить у собі дорогоцінні метали і
дорогоцінне каміння;
- торгівля виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння - будь-які операції, що здійснюються за договорами
купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими
договорами, які передбачають передачу прав власності на товари і
включають у себе оптову, роздрібну, комісійну торгівлю, торгівлю
прийнятими під заставу та скупленими у населення ювелірними та
побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння.
Підтвердженням того, що до договорів міни застосовуються
відповідно правила про договір купівлі-продажу, є також положення
ст.241 та 242 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), згідно із
якими "кожен з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем
того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він
одержує".
Заступник Голови Г.Бондаренко
"Бізнес-Бухгалтерія: право - податки - консультації",
N 18/2, 09.05.2002