ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 9433/7/23-5317 від 13.06.2002
Щодо окремих питань валютного законодавства, що
встановлює порядок розрахунків в іноземній валюті
У зв'язку із численними запитами, які надходять на адресу
Державної податкової адміністрації України з окремих питань
валютного законодавства, яким установлено порядок розрахунків в
іноземній валюті, Державна податкова адміністрація України надає
такі роз'яснення.
1. Щодо визначення механізму проведення відліку законодавчо
встановленого терміну розрахунків за експортом, імпортом товарів
(робіт, послуг).
Законом України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР ( 185/94-ВР )
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі -
Закон) установлено порядок розрахунків в іноземній валюті при
здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за
недотримання термінів розрахунків.
Статтею 1 Закону визначено, що виручка резидентів в іноземній
валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених
банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах,
але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення
(виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що
експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав
інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого
документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт
прав інтелектуальної власності.
Згідно з ст. 2 Закону ( 185/94-ВР ) імпортні операції
резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, у
разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з
моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на
користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується,
потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій
резидентів у формі документарного акредитива термін, передбачений
частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення
уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Водночас частиною третьою ст. 87 Цивільно-процесуального
кодексу України ( 1501-06 ) визначено, що коли строки визначаються
днями, то їх обчислюють з дня, що настає після того дня, з якого
починається строк.
Частиною першою ст. 89 Кримінально-процесуального кодексу
України ( 1001-05 ) визначено, що при обчисленні строків не
беруться до уваги той день і та година, від якої починається
строк.
Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) визначено, що перебіг процесуального строку,
обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного
дня після календарної дати або настання події, якими визначено
його початок.
Також відповідно до Інструкції про порядок здійснення
контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та
лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від
24.03.99 р. N 136 ( z0338-99 ), що зареєстрована в Міністерстві
юстиції України 28.05.99 р. за N 338/3631:
- при здійсненні розрахунків, за експортними операціями -
відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з
наступного календарного дня після дня оформлення ВМД або
підписання акта (іншого документа) (п. 2.2);
- при здійсненні розрахунків за імпортними операціями -
відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з
наступного календарного дня після дня здійснення операцій,
указаних у п. 3.1 цієї Інструкції (п. 3.2).
Ураховуючи викладене, початком відліку законодавчо
встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при
здійсненні резидентами України експортно-імпортних операцій є:
при експорті товарів - наступний календарний день після дати
митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується;
при експорті робіт, послуг - наступний календарний день після
дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання
робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності;
при імпорті:
- наступний календарний день після дати здійснення авансового
платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції
(робіт, послуг);
- при вексельній формі розрахунку - наступний календарний
день після дати виставлення векселя на користь постачальника
продукції (робіт, послуг);
- при розрахунку у формі документарного акредитива -
наступний календарний день після моменту здійснення банком платежу
на користь нерезидента.
2. Щодо граничного розміру нарахування пені за порушення
здійснення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті.
Згідно з ст. 4 цього Закону ( 185/94-ВР ) порушення
резидентами термінів, передбачених ст. 1 і 2 цього Закону, тягне
за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3
відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у
грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку
України на день виникнення заборгованості.
Таким чином, даним Законом не встановлено обмежень щодо
розміру нарахування пені за порушення резидентами термінів
розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД, передбачених ст. 1 та
2 Закону.
Також Інструкцією про порядок здійснення контролю й отримання
ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями,
затвердженого постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. N 136
( z0338-99 ), що зареєстрована в Міністерстві юстиції України
28.05.99 р. за N 338/3631, не встановлено моменту припинення
застосування штрафних санкцій до резидента у разі неможливості
одержання резидентом виручки чи продукції від іноземного партнера
за укладеними контрактами.
Ураховуючи вищевикладене, пеня за порушення резидентами
термінів, передбачених ст. 1 та 2 Закону ( 185/94-ВР ),
нараховується без обмежень до моменту зарахування коштів на
валютний рахунок експортера в уповноваженому банку при здійсненні
експортної операції та до моменту здійснення поставки товару в
Україну при здійсненні імпортної операції.
3. Стосовно поширення ст. 15.1.1 Закону України від
21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" на нарахування пені за порушення резидентами
розрахунків у сфері ЗЕД.
Закон України від 21.12.2000 р. N 2181-III ( 2181-14 ) "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно із зазначеним Законом податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних
цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки,
визначені цим Законом або іншими законами України.
Статтею 15.1.1 даного Закону ( 185/94-ВР ) визначено, що за
винятком випадків, визначених пп. 15.1.2 цього пункту, податковий
орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань
платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше
закінчення 1095-го дня, що настає за останнім днем граничного
строку подання податкової декларації, а у разі, коли така
податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного
подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не
визначає суму податкових зобов'язань, платник податків уважається
вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої
декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому
порядку. Ураховуючи те, що при самостійному визначенні податковим
органом суми податкових зобов'язань при застосуванні штрафних
санкцій до платників податків за порушення у сфері
зовнішньоекономічної діяльності не передбачено подання податкових
декларацій, то норми, передбачені ст. 15 даного Закону
( 185/94-ВР ), не поширюються на нарахування пені за порушення
розрахунків у сфері ЗЕД.
Виходячи з викладеного, у випадку якщо податковий орган
виявив порушення порядку здійснення розрахунків у сфері
зовнішньоекономічної діяльності за період, який на час перевірки
перевищує 1095 днів з дня виникнення порушення, то нарахування
пені здійснюється відповідно до норм чинного валютного
законодавства.
Заступник Голови С.Гуржій
"Баланс",
N 26, 25 червня 2002 р.