Аналіз змін, запропонованих до проекту
Закону України «Про внесення змін до Закону України
«Про оподаткування прибутку підприємств»

Практичне застосування норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» показало, що його окремі норми не влаштовують як податківців, оскільки не забезпечують надійного адміністрування податку, так i платників, оскільки, на їх думку, стримують розвиток бізнесу. Це, а також неузгодженість та суперечливість деяких норм цього Закону з положеннями інших нормативно-правових актів зумовлює нагальну потребу в удосконаленні чинного Закону, яке, з одного боку, покликане забезпечити ефективний вплив на скорочення тіньового сектора економіки та не допускати звуження бази оподаткування, а з іншого, — сприяти подальшому розвиткові підприємницької діяльності.
З цією метою у 2002 р. урядом розроблено та подано на розгляд до Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Верховною Радою України прийнято рішення взяти за основу проект, альтернативний урядовому, підготовлений та внесений на розгляд парламенту народними депутатами України С. Терьохіним, В. Цушком, В. Шепетіним, В. Горбачовим (Постанова Верховної Ради України від 11.07.2002 р. № 102-IV), який увібрав частину положень урядового проекту.
Разом з тим детальний розгляд положень зазначених законопроектів виявив суттєві i принципові розбіжності у підходах до вирішення окремих проблем оподаткування.
Пропонуємо читачам аналіз тих норм проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо яких розгорнулася гостра дискусія, виходячи з їх виключно важливого значення для забезпечення економічної стабільності країни у наступному бюджетному році.

Щодо порядку перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування на наступні податкові періоди

Позиція народних депутатів України
У своєму законопроекті народні депутати України пропонують встановити перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування без обмеження терміну перенесення збитків — до повного його погашення. Водночас у разі якщо платник протягом чотирьох послідовних кварталів декларує від’ємне значення, то податковий орган має право здійснення позачергової перевірки.

Позиція уряду
Редакція ст. 6 зазначеного проекту Закону, запропонована урядом, дає можливість збитковим підприємствам зменшувати об’єкт оподаткування наступних податкових періодів, але при цьому встановлює обмеження як щодо термінів такого зменшення (перенесення здійснюється протягом п’яти років, як i в чинному Законі), так i щодо суми зменшення (не більше 30 відсотків визначеного об’єкта оподаткування за відповідний рік).

Аргументи на підтримку позиції уряду
Слід зазначити, що хоча Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено обмеження терміну перенесення збитків до 20 звітних (податкових) кварталів, спостерігається негативна тенденція до невпинного росту суми збитків та кількості збиткових підприємств. Так, з моменту набрання чинності цим Законом збитки з 3 млрд. грн. зросли майже до 39 млрд. грн. У 2001 р. прямі втрати бюджету з податку на прибуток за чинним механізмом перенесення збитків становили близько 8 млрд. грн., що майже відповідає сумі податку, яку планується зібрати у 2002 р., — 8,6 млрд. грн. Крім того, цей механізм дозволяє накопичувати збитки з періоду в період i не сплачувати податок, навіть якщо підприємство має стабільний балансовий прибуток.
Наприклад, за I півріччя 2001 р. ВАТ «Кримгаз» (АР Крим) одержало прибуток у сумі 61,8 млн. грн., який підлягав оподаткуванню. Однак на початок звітного періоду підприємством в обліку було відображено 62,1 млн. грн. збитків минулих періодів. У результаті цього бюджет недоодержав податку на прибуток у сумі 18,5 млн. грн.
Аналогічно у I півріччі 2001 р. у ВАТ «Південний гірничозбагачувальний комплекс» (Дніпропетровська обл.) за наявності 162,9 млн. грн. прибутку збитки минулих періодів становили 298,3 млн. грн., i в результаті бюджет недоодержав близько 49 млн. грн. податку на прибуток. Крім того, одержані в результаті збитки в сумі 135,4 млн. грн. перенесено на майбутні періоди.
Подібна ситуація i на ВАТ «Азов» (Донецька обл.), де в I півріччі 2001 р. за наявності в звітному періоді прибутку у сумі 30,6 млн. грн. збитки минулих періодів становлять 30,8 млн. грн. В результаті бюджет недоодержав 9,2 млн. грн. податку на прибуток.
Через перенесення збитків на майбутні періоди при фактичному одержанні прибутків у звітному періоді в I півріччі 2001 р. ВАТ «Чумак» не було сплачено до бюджету 2,8 млн. грн. податку на прибуток, ВАТ «Узбекгазсинт» — 3,1 млн. грн., ДАХК ЧСЗ (Миколаївська обл.) — 11,2 млн. грн., ДП СУОР (м. Севастополь) — 5,5 млн. грн., Південною залізницею (Харківська обл.) — 19,5 млн. грн.
Тенденція до збільшення підприємств, які є збитковими та продовжують нарощувати збитки, зберігається.
Значна кількість підприємств на сьогодні перейшла у ранг хронічно збиткових, оскільки за результатами господарської діяльності вони постійно мають збитки, накопичуючи їх із року в рік. Так, станом на 1 січня 2001 р. підприємство ВАТ «Черкасиобленерго» мало неперекриті збитки в сумі 14,7 млн. грн. Водночас за I півріччя 2001 р. це підприємство одержало збитки в сумі 8,6 млн. грн. В результаті відповідно до норм чинного законодавства зазначене підприємство мало право на перенесення на майбутні періоди одержаних збитків в сумі 23,3 млн. грн.
Аналогічно в I півріччі 2001 р. підприємство «Українські радіосистеми» (м. Київ) одержало право на перенесення на майбутні періоди збитків у сумі 10,5 млн. грн., ВАТ «Суднобудівний завод «Затока» (АР Крим) — 40,1 млн. грн., ВАТ «Обленерго» (Одеська обл.) — 80,1 млн. грн.
Зазначимо, що навіть у такій могутній державі, як США, передбачено, що перенесення збитків має обмеження у часі (15 років наперед i 3 роки назад).
В Україні необхідно стимулювати інвестування у нові види діяльності та на виробництво нових видів продукції (робіт, послуг). Новостворені підприємства відображають початкові витрати, які повинні зменшуватися. З цієї причини перенесення збитків на виважений оптимальний період можна розглядати як важливий елемент податкової політики, що сприятиме розвитку окремого підприємства, а також національної економіки.
Уряд вважає, що п’ять років — це розумний та виважений період для перенесення збитків, який не обмежує економічного розвитку, зокрема, становлення нових секторів економіки.
Щодо запропонованого обмеження на перенесення збитків у розмірі не більше 30 відсотків оподатковуваного прибутку, то може здатися, що це дуже прямолінійне рішення, але ж до нього вдалася Росія. Сполучені Штати для податкового вирівнювання застосовують альтернативний мінімальний податок.


Щодо порядку оподаткування дивідендів

Позиція народних депутатів України
Підготовлений народними депутатами України законопроект передбачає оподаткування суми дивідендів за ставкою 30 відсотків податку без зменшення суми, призначеної для виплати дивідендів. Цей податок прийматиметься, так само як i зараз, у зменшення нарахованого податку на прибуток. Під час виплати дивідендів юридичним особам суми таких виплат у отримувачів — юридичних осіб не оподатковуються. А у разі виплати дивідендів на користь фізичних осіб — резидентів емітент корпоративних прав нараховує та вносить до бюджету прибутковий податок з громадян у розмірі 15 відсотків від суми виплати та за її рахунок. Крім того, законопроект передбачає можливість сплати дивідендів за відсутності оподатковуваного прибутку, що призведе до зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у наступних податкових періодах.

Позиція уряду
Порядок оподаткування дивідендів, визначений п. 7.8 ст. 7 урядового проекту зазначеного Закону, передбачає зменшення чинної ставки податку на дивіденди з 30 до 15 відсотків. При цьому запропоновано в емітента корпоративних прав не зменшувати податок на прибуток на суму податку на дивіденди, а справляти податок на дивіденди за рахунок виплаченої суми дивідендів отримувачу (подібно до утримання прибуткового податку при виплаті заробітної плати). Уряд не пропонує оподатковувати виплату дивідендів фізичним особам прибутковим податком з громадян. Крім того, при спрямуванні нарахованих отримувачу дивідендів фінансовим посередникам такі дивіденди пропонується звільняти від оподаткування. Тобто якщо дивіденди не перераховуватимуться кінцевому отримувачу для вільного використання, а накопичуватимуться на рахунках інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів) або недержавних пенсійних фондів чи страхових компаній та інших фінансових установ, то суми таких дивідендів урядом пропонується не оподатковувати.

Аргументи на підтримку позиції уряду
Урядовий механізм оподаткування дивідендів дає можливість зробити більш прозорим податкове адміністрування дивідендів та мобілізувати ресурси для пожвавлення інвестиційної діяльності. За розрахунками Мінфіну України зменшення ставки податку на дивіденди призведе до зменшення надходжень до бюджету на суму близько 30 млн. грн., що компенсується позитивним економічним ефектом майбутніх періодів внаслідок розвитку інвестиційної діяльності, зростання обсягів виробництва i, як наслідок, зростання надходжень податків i зборів.
Отже, впровадження такого порядку стимулюватиме внутрішнє інвестування у виробництво шляхом перенесення оподаткування дивідендів з дрібного інвестора, тобто фізичної особи, на емітента.


Щодо порядку нарахування та сплати податку, а також авансових внесків

Позиція народних депутатів України
Підготовлений групою народних депутатів України проект зазначеного Закону пропонує відмовитись від щомісячної сплати авансових платежів i передбачає запровадження щоквартальної сплати податку на прибуток підприємств на основі поданих платником квартальних декларацій, виходячи з фактичних результатів його діяльності наростаючим підсумком з початку року.

Позиція уряду
Уряд пропонує новий порядок нарахування податку на прибуток, що передбачає розрахунок податку один раз на рік у річній декларації, але при цьому провадити регулярне щомісячне наповнення бюджету за рахунок сплати щомісячних авансових внесків. Розрахунок авансових внесків складатиметься i подаватиметься один раз на рік виходячи з результатів діяльності попереднього року. Платникам податку надається можливість коригувати розрахований авансовий платіж за результатами поточної господарської діяльності.

Аргументи на підтримку позиції уряду
За пропозицією народних депутатів перші платежі з податку на прибуток, отриманий в поточному році від підприємств, надійдуть до бюджету лише у травні (до 20 травня) звітного року.
Враховуючи, що надходження до бюджету з податку на прибуток становлять майже 22,5 відсотка від загальних доходів бюджету, може скластися ситуація, за якої доходи формуватимуться нерівномірно протягом бюджетного року. Таким чином, бюджетний процес має передбачати механізм пропорційного формування дохідної i витратної частини бюджету. До того ж одноразова сплата податку лише щокварталу може призвести до збільшення податкових боргів через постійну недостатність у підприємств обігових коштів. Тому слід розрахунок податку провадити раз на рік у річній декларації, але сплачувати щомісячні авансові внески, виходячи з минулорічного результату. Такий підхід дасть змогу i бюджет наповнювати вчасно, i планувати розподіл коштів підприємствами.
Метою уряду є, насамперед, спрощення системи адміністрування податку на прибуток підприємств, а також пропорційне наповнення бюджету протягом року.
При цьому сплату авансових внесків необхідно узгодити із заходами відповідальності платників податку, встановленими Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».


Щодо порядку оподаткування страхової діяльності

Позиція народних депутатів України
Не вносити змін на нинішньому етапі.

Позиція уряду
Створення надійної та досконалої системи страхування набуває особливого значення серед заходів ринкової трансформації економіки. Проте слід констатувати, що стан страхового ринку України на сучасному етапі розвитку економіки не може характеризуватися навіть як достатній.
Тому, зважаючи на значення страхування життя як надійного джерела інвестиційних ресурсів та підвищення соціально-економічної захищеності громадян, слід прибутки інвестиційного доходу, одержаного страховиком від довгострокового страхування життя (понад 10 років), оподатковувати на пільгових умовах.
Крім того, нині близько 800 млн. грн. вивозиться з України у вигляді страхових платежів у перестрахування без здійснення їх оподаткування. З метою попередження відтоку цих коштів з України уряд пропонує оподатковувати такі кошти за ставкою 15 відсотків у джерела виплати, але за рахунок резидентів, які здійснюють такі виплати нерезидентам.
Зазначимо, що на сьогодні на страховому ринку працюють 330 страхових компаній — юридичних осіб, якими разом з філіями сплачено 34,5 млн. грн. податку на прибуток за I півріччя поточного року.


Щодо порядку нарахування амортизації

Позиція народних депутатів України
Не вносити змін на нинішньому етапі та запровадити підвищуючий коефіцієнт 1,6 до норм амортизації з 2004 бюджетного року.

Позиція уряду
Урядова редакція ст. 8 проекту зазначеного Закону щодо нарахування амортизації на основні фонди платника податку розширює кількість груп основних фондів до шести, а саме:
група 1 (норма амортизації залишається незмінною — 5% річних) — будівлі, споруди, їх структурні компоненти, в тому числі житлові будинки та їх частини;
група 2 (8% замість 5% чинних) — передавальні пристрої, в тому числі будівлі i споруди магістрального трубопровідного транспорту та будівлі i споруди ліній зв’язку i передач, пристрої розподілу електроенергії та кероване обладнання, судна, залізничні локомотиви та рейковий рухомий склад, повітряні та космічні літальні апарати;
група 3 (норма амортизації незмінна — 25% річних) — меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, телефони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування до них;
група 4 (40% замість 25% річних) — інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації;
група 5 (20% замість 15% річних) — транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі;
група 6 (норма амортизації залишається незмінною — 15% річних) — будь-які інші, що не увійшли до груп 1 — 5.
Крім цього, з метою оподаткування пропонується не нараховувати амортизацію на фонди груп 3 — 6, які виводяться з експлуатації у зв’язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України.

Аргументи на підтримку позиції уряду
Вищезазначений порядок дає можливість зберегти належний рівень надходжень з податку на прибуток підприємств та водночас стимулює інвестиційну та iнноваційну політику, яку провадять підприємства, що в перспективі приведе до розширення бази оподаткування i, як наслідок, збільшить надходження до бюджету.
Податкова роль амортизації полягає у фінансовому відшкодуванні основного капіталу підприємства за рахунок зменшення оподатковуваного прибутку. Тому збільшення норм амортизації необхідно вже на нинішньому етапі, але повинно бути дуже виваженим. Так, уже наступного року уряд вважає за можливе збільшити норми амортизації у 1,6 раза для основних фондів, що є пріоритетними для України, а також для розвитку кожного виду бізнесу, а саме: передавальні пристрої, в тому числі будівлі i споруди магістрального трубопровідного транспорту та будівлі i споруди ліній зв’язку i передач, пристрої розподілу електроенергії та кероване обладнання, судна, залізничні локомотиви та рейковий рухомий склад, повітряні та космічні літальні апарати; інформаційні системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичної обробки інформації; транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі.
Наголошуємо, що позиції уряду із зазначених питань відповідають вимогам часу, не зашкоджують інтересам реального сектора економіки i спрямовані на розвиток суспільства в цілому.