ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 5287/6/11-1116 від 16.08.2002
Щодо відображення в податковому обліку
сум дебіторської заборгованості
Державна податкова адміністрація України розглянула лист ВАТ
"Кременчукгаз" від 05.07.2002 р. N 5/1232 щодо відображення в
податковому обліку сум дебіторської заборгованості і повідомляє.
Порушені у вашому листі питання не відповідають умовам
надання податкового роз'яснення, що встановлені пунктом 2
постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2001 р. N 494
( 494-2001-п ) "Про затвердження Порядку надання податкових
роз'яснень", тому відсутні підстави для надання з цих питань
податкового роз'яснення.
При цьому необхідно зазначити, що, відповідно до пункту 1.25
статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ), визначено, що безнадійною є заборгованість, яка
відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
- заборгованість за зобов'язаннями, за якою минув строк
позовної давності;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок
недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної
банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної
особи, що ліквідується;
- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок
недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах
(публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як
забезпечення зазначеної заборгованості, за умови що інші юридичні
дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника
не привели до повного покриття заборгованості;
- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з
дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору),
підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також
визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або
недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб,
засуджених до позбавлення волі.
Згідно зі статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ), загальний строк для захисту права за позовом особи,
право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Відповідно до пп. 5.2.8 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) визначено, що до
складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості
в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли
відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до
позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких
закінчився строк позовної давності.
У листі ВАТ "Кременчукгаз" зазначено, що при формуванні
валового доходу зазначене підприємство враховувало тільки суми за
транспортування природного газу, а оплата вартості цього газу не
включалася до складу валового доходу цього підприємства. Слід
зазначити, що при визначенні доходу платника податку на прибуток
слід керуватися підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), а
саме, валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів
(робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих
виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи
від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску
(розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).
Отже, з метою оподаткування зазначений у листі ВАТ "Кременчукгаз"
розподіл доходів суперечить чинному податковому законодавству.
Враховуючи, що до доходів ВАТ "Кременчукгаз" відносилися
тільки суми за транспортування природного газу, тому до складу
валових витрат такого платника податку на прибуток можуть бути
віднесені суми безнадійної дебіторської заборгованості за
транспортування природного газу. При цьому питання безнадійної
кредиторської або дебіторської заборгованості ВАТ "Кременчукгаз" з
оплати вартості газу повинні розглядатися після коригування
валових доходів і валових витрат.
Що стосується включення до складу валових витрат безнадійної
дебіторської заборгованості, яка виникла до 01.07.97 р., то
пунктом 22.2 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) встановлено, що цей Закон
застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів
і витрат, які отримані і проведені з 1 липня 1997 року.
Таким чином, безнадійна заборгованість, яка виникла до
01.07.97 р., не може бути врахована під час визначення об'єкта
обкладання податком на прибуток після набрання чинності Законом
України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) "Про
оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від
22.05.97 р. N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ).
Щодо необхідності наявності первинних документів, то пунктом
1 статті 9 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV ( 996-14 )
"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських
операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення
господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені
під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -
безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування
оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи.
У рядку 17 декларації про прибуток підприємств, порядок
заповнення якої затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України від 08.07.97 р. N 214 ( z0313-97 ) та
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.97 р. за
N 313/2117, відображаються суми безнадійної заборгованості у
частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли
відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до
позитивного наслідку, а також суми заборгованості, за якими
закінчився строк позовної давності. Враховуючи, що, відповідно до
пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ), платники податку у строки, визначені
законом, подають до податкового органу податкову декларацію про
прибуток за звітний квартал, то суми безнадійної дебіторської
заборгованості відносяться до складу валових витрат у той звітний
(податковий) період, у якому закінчився строк позовної давності.
Відповідно до чинного законодавства з питань справляння
податку на додану вартість, що діяло до 01.10.97 р., та відповідно
до п. 11.11 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ), який набрав чинності з 1 жовтня 1997 року, датою
виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за
операціями з продажу газу всім категоріям споживачів до 1 січня
2001 року була дата зарахування коштів на банківський рахунок або
до каси платників податку, що здійснювали таку діяльність.
Одноразового перерахунку в зв'язку з переходом на визначення
податкових зобов'язань за методом "нарахувань" не проводилось.
Крім того, тимчасово, до набрання чинності Податковим
кодексом України, згідно із Законом України від 11.07.2001 р.
N 2649-III ( 2649-14 ) "Про внесення зміни до статті 11 Закону
України "Про податок на додану вартість", продовжують визначати
базу оподаткування операцій за касовим методом платники податку,
які здійснюють операції з продажу теплової енергії, газу
природного (крім скрапленого), включаючи вартість його
транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до
складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним
особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього
податку, а також житлово-експлуатаційним частинам, товариствам
співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які
здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого
їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх
вартості (ЖЕКи). За касовим способом визначається також база
оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для
ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у
разі якщо вони зареєстровані як платники податку.
Виходячи з наведеного жодні коригування податкових
зобов'язань з податку на додану вартість по відпущеному в 1996 -
1998 роках природному газу в зв'язку зі списанням безнадійної
дебіторської заборгованості на валові затрати проводитись не
повинні.
Заступник Голови О.Шитря