Відповідь:
Порядок оподаткування доходів громадян регулюється Декретом Кабінету Міністрів
України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»
із змінами і доповненнями (далі – Декрет), а механізм застосування положень
цього Декрету визначено Інструкцією про прибутковий податок з громадян, затвердженою
наказом Головної державної податкової інспекції від 21.04.1993 р. № 12 і зареєстрованою
в Міністерстві юстиції 09.06.93 р. за № 64 (з відповідними змінами і доповненнями).
Відповідно до Декрету платниками прибуткового податку (суб’єктами оподаткування) є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, а об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел.
До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами протягом календарного року включаються доходи, одержані ними у будь-якій формі, в тому числі доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.
Згідно з підпунктом «с» пункту 1 статті 5 Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються лише суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно - технічної освіти, а також у державних вищих учбових закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб (незалежно від трудових відносин).
Суми плати за навчання дітей та за утримання в дошкільних виховних закладах не включаються до сукупного оподатковуваного доходу тих осіб, на користь яких юридичною або фізичною особою були проведені такі виплати. При цьому, для надання цієї пільги у період навчання дітей, зокрема, у державних вищих учбових закладах освіти, слід дотримуватися обмеження віку дітей до 23 років.
До переліку виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян, визначеному у статті 5 Декрету, плата за навчання в інших випадках не входить. Питання оплати будь-якого навчання за рахунок прибутку підприємства в таких випадках, стосовно обкладання її прибутковим податком з громадян, слід розглядати з урахуванням положень підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами і доповненнями), яким визначено, що витрати платника податку на прибуток, пов’язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов’язаних з таким платником податку, включаються до складу валових витрат у порядку передбаченому цим підпунктом, як витрати, понесені у зв’язку з підготовкою кадрів за профілем такого платника.
Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.97 р. № 1461 “Про розмір витрат платника податку на професійну підготовку або перепідготовку” визначено, що платник податку на прибуток підприємств може включати до валових витрат виробництва та обігу звітного періоду витрати на професійну підготовку або перепідготовку за профілем такого платника фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з ним, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов’язаних з таким платником податку, в розмірі до 2 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
До сукупного оподатковуваного доходу працівників не включається плата за навчання у разі, якщо: контракт з українським закладом освіти на професійну підготовку (перепідготовку) спеціалістів відповідного профілю укладено підприємством; фізична особа не відноситься до категорії пов’язаних осіб (підпункт 1.26 статті 1 Закону про оподаткування прибутку підприємств); витрати на навчання включаються до складу валових витрат підприємства.
Програми і напрями діяльності підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації
різного освітньо-кваліфікаційного рівня працівників та спеціалістів визначені
Законом України від 23.03.96 р. № 100/96-ВР “Про освіту” (із змінами і доповненнями)
та Положенням “Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65.
Использована информация с сайта Государственной налоговой администрации - www.sta.gov.ua