Відповідь:
Застосування положень цього Декрету викладено в Інструкції про прибутковий податок
з громадян, розробленого Головною державною податковою інспекцією України згідно
статті 23 Декрету, затвердженою наказом ГДПІ України від 21 квітня 1993 року № 12, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року за №
64. (з відповідними змінами і доповненнями)
Особливості оподаткування і, зокрема, протягом календарного року окремих видів доходів, що є об’єктами оподаткування прибутковим податком, викладені у відповідних розділах Декрету та Інструкції.
Доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи (служби, навчання) оподатковуються у порядку, викладеному у другому розділі Декрету (ст.ст.8 і 9) та відповідних розділах Інструкції.
Справляння (обчислення) прибуткового податку з сукупного місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержуваного громадянами за місцем основної роботи, здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, за ставками прогресивного оподаткування згідно Указу Президента України від 21 листопада 1995 року № 1082\95 “Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519” з урахуванням Указу Президента України про грошову реформу. Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини при умові обов’язкового ведення в цьому місці трудової книжки і проведення відрахувань до фонду соціального страхування. Пільги по сплаті прибуткового податку протягом календарного року надаються громадянам при виплаті доходів лише за місцем основної роботи.
Доходи громадян, одержані ними протягом календарного року не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництво, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на підставі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, підлягають оподаткуванню прибутковим податком у джерела виплати за ставкою 20 відсотків (пункт 3 статті 7 Декрету). Порядок оподаткування таких доходів викладено у розділі третьому Декрету (ст. ст. 11,12) та у відповідному розділі Інструкції. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги по податку, встановлені законодавством для окремих категорій громадян.
Про виплачені громадянам доходи, не за місцем їх основної роботи, підприємства, установи, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності подають до податкового органу за місцем проживання громадян у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає виплата, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (не пізніше 20 числа наступного місяця) відомості за ф. № 2.
Довідка ф. № 2 реєструється у журналі вихідної кореспонденції підприємства і надсилається до податкового органу з повідомленням про вручення. Копія довідки ф. № 2 залишається на підприємстві.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов’язані у строки, визначені законом (до 1 квітня, наступного року) подати (надіслати) до податкового органу за місцем проживання декларацію про доходи, одержані у звітному році як за основним, так і за неосновним місцем роботи.
В такому разі обчислення прибуткового податку з сукупного річного оподатковуваного доходу проводять податкові органи на підставі декларації про доходи.
Использована информация с сайта Государственной налоговой администрации - www.sta.gov.ua