ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
30.01.2003 N 38/2/23-5310
Державна податкова адміністрація розглянула лист ТОВ стосовно
проведення заліку зустрічних вимог при здійсненні розрахунків в
гривнях та повідомляє таке.
Статтею 17 Указу Президента України від 21.01.98 р. N 41/98
( 41/98 ) "Про запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних
видатків та інших державних витрат, заходи щодо забезпечення
надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі"
передбачено, що розрахунки у валюті України за
експортно-імпортними операціями здійснюються резидентами України в
порядку, передбаченому Законом України "Про порядок здійснення
розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
Нормами Закону України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР
( 185/94-ВР ) "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" (далі - Закон) передбачено обов'язковість зарахування
виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни, визначені статтями 1 і 2
зазначеного Закону. Перевищення зазначених термінів потребує
індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.94 р.
N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ), порушення резидентами термінів,
передбачених статтею 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення
пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми
неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в
іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за
валютним курсом Національного банку України на день виникнення
заборгованості.
Пеня застосовується у разі порушення 90-денного терміну
надходження на валютний рахунок в уповноваженому банку виручки
(митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті,
відлік якого починається з моменту оформлення вивізної вантажної
митної декларації.
Слід зазначити, що порядок здійснення розрахунків резидентами
України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у галузі
зовнішньоекономічної діяльності регулюється Цивільним кодексом
України ( 1540-06 ), який є загальним законодавством, та наведеним
далі валютним законодавством, яке є спеціальним.
Так, зазначеним Кодексом ( 1540-06 ) (стаття 217) визначено,
що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи
визначений моментом витребування.
Разом з тим пунктом 4 статті 218 ЦК ( 1540-06 ) передбачено
недопустимість зарахування вимог у випадках, встановлених законом.
Тобто нормами цього Кодексу ( 1540-06 ) передбачено обмеження
можливості здійснювати припинення чи погашення зобов'язання шляхом
зарахування зустрічної однорідної вимоги у випадках, якщо це
суперечить спеціальному законодавству, яким є, зокрема, валютне і
до якого належать такі законодавчі акти, як: Закон України від
16.04.91 р. N 959-XII ( 959-12 ) "Про зовнішньоекономічну
діяльність", Декрет КМУ від 19.02.93 р. N 15-93 ( 15-93 ) "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон України
від 23.09.94 р. N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) "Про порядок здійснення
розрахунків у іноземній валюті" тощо.
Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 14 Закону
України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) всі
суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно
визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях
з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають
міжнародним правилам.
Застосування статті 217 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) в
частині зарахування зустрічної однорідної вимоги як форми
розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є таким,
що суперечить зазначеному вище валютному законодавству, яке є
обов'язкове для застосування у зовнішньоекономічній діяльності, в
тому числі і при укладанні зовнішньоекономічних договорів
(контрактів).
Водночас слід зауважити, що аналогічна позиція стосовно
застосування у зовнішньоекономічній діяльності такої форми
розрахунків як зарахування зустрічної однорідної вимоги викладена
в оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 22.09.2000
р. N 01-8/516 ( v_516800-00 ), в якому зазначено, що
відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених
статтею 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ), не ставиться названим Законом у
залежність від обраного сторонами порядку проведення розрахунків,
у тому числі й заснованих на заліку взаємної заборгованості
резидента і нерезидента та листі Міністерства юстиції України від
27.03.2000 р. N 21-33-60 ( v3-60323-00 ).
Заступник Голови С.Гуржій
"Бізнес - Бухгалтерія: Право. Податки. Консультації",
N 13, 31 березня 2003 р.