MIME-Version: 1.0 Content-Location: file:///C:/B1334A94/134.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii" ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ — ONLINE.

 

 

<= span style=3D'font-family:Arial;text-transform:uppercase'>Ін= оземне інвестува = 85;ня в розбудов= 091; економіки України

 

 

 

 

Внутрі&= #1096;ні чинники, що визначають приплив прn= 3;мих іноземних інвестицій в економікm= 1; країни, різноманіт= ;ні за природоn= 2;, сутністю, рівнем впливу тощl= 6;.
Ці чинники відіграють вагому ролn= 0; на тому ета = 87;і, коли вже прийнято загальну політику залучення прямих іноземних інвестицій= ; (ПІІ). Виходячи з визначальн= ;их мотивів транснаціо= ;нальних корпорацій під час інвестуван= ;ня в економікm= 1; іншої країни, економічні чинники можна поділити нk= 2; три групи:
пошук ресурсів;
пошук ринків;
пошук способів ефективног= ;о виробництв= ;а.
Наявність природних ресурсів, дешевої неl= 2;валіфікова= 085;ої або напівквалі= ;фікованої робочої сили, створених активів та матеріальн= ;ої інфраструк= ;тури є сприятлиk= 4;ими чинниками для діяльності= ;, пов’язаної з пошуком ресурсів.
Історично склалося, щ = 86; найважливі= ;шою ознакою, як = 72; приваблює іноземних інвесторів= ;, стала наявність m= 1; країні природних ресурсів: корисних копалин, сировини тk= 2; добрих приl= 8;одних умов для ведення сіl= 3;ьського господарст= ;ва. У XIX столітті надходженн= ;я більшості ПІІ з країн Європи та Сполучених Штатів зумовлювал= ;а потреба забезпечит= ;и економні тk= 2; надійні джерела постачання корисних копалин та сировини для індустl= 8;іалізовани= 093; країн Європи та Північної Америки.
До початку другої світової війни близько 60% світових ПІІ було інвестован= ;о в освоєння = 87;риродних ресурсів.
Проте навіть за тих часів, коли наявність l= 7;риродних ресурсів була головним чинником ПІІ, саму цю ознаку вважали недостатнь= ;ою для спрямуванн= ;я їх у певну країну. Порівняльн= ;а перевага в природних ресурсах зазвичай сприяла торгівлі, а не ПІІ. Натомість інвестиції здійснювал= ;ися тоді, коли багаті на ресурси країни не м = 72;ли великих капіталів, потрібних для видобуm= 0;ку ресурсів, або технічних знань для в = 80;добутку чи продажу ресурсів зk= 2; межі країнl= 0;.
Вкладення капіталу для пошуку робочої сиl= 3;и зазвичай здійснюють транснаціо= ;нальні компанії (ТНК), які мають власне виробництв= ;о або працюють у сфері послуг. Так = 10; інвестиції походять з країн, де реальна вартість рl= 6;бочої сили є високою. У країні з нижчою реальною вk= 2;ртістю робочої сили ТНК створюють або купуютn= 0; компанію для постачання проміжних k= 2;бо кінцевих продуктів, виробництв= ;о яких потреk= 3;ує менш інтенсивно= ;го використан= ;ня праці.
До іншої дуже важливої групи економічни= ;х чинників надходженн= ;я ПІІ належать ринкові чинники, такі як місткість ринку (в абсолютном= ;у виразі й у відношенні до кількості l= 5;аселення та його доходів) i темпи зростання l= 8;инку. Для ТНК нов = 10; ринки даютn= 0; можливість= ; залишатися конкуренто= ;спроможним = 80; i розширюва = 90;и діяльність у певній галузі, а також еконl= 6;мити за рахунок масштабів виробництв= ;а. Традиційно такі чинники, як місткість ринку та темпи його зростання, були важливими k= 6;ля інвестицій у національн= ;і ринки промислови= ;х товарів, «закриті» для міжнародно= ;ї торгівлі товарів, «закриті» для міжнародно= ;ї конкуренці= ;ї через високі тарифи або квоти. Адже = 074; такому разo= 0; стимулом для здійснення ПІІ ставалk= 2; можливість обходження тарифів. Са = 84;е доступ до нових ринків був головним мl= 6;тивом повоєнної інвестицій= ;ної хвилі зі Сп = 86;лучених Штатів Америки до Європи, особливо дl= 6; Великобрит= ;анії, а також припливу японських o= 0;нвестицій до США наприкінці 80-х років.
Національн= ;ий ринок країни-рецl= 0;пієнта відігравав важливу роль i для багатьох ТНК, що здійснювал= ;и діяльність у сфері послуг. Уті = 84;, головним стимулом дl= 6; входження на ринок бу = 83;а не наявність тарифів, а т= 072; обставина, що більшісm= 0;ь послуг не можна експортува= ;ти, i єдиним способом їm= 3; постачання за кордон с = 90;ало відкриття дочірніх підприємст= ;в. ТНК здійснn= 2;ють інвестиції для пошуку ринків такl= 6;ж у тому разі, якщо їхні основні постачальн= ;ики або споживачі вже розпочали свою діяльl= 5;ість в іншій країні: тод = 10;, щоб зберегти свій бізнеl= 9;, доводиться рушати з ни = 84; за кордон. П= 088;оте найважливі= ;шим чинником залучення o= 0;нвестицій, спрямовани= ;х на пошук ринків, без = 089;умніву, залишаєтьс= ;я діяльність урядів щодl= 6; сприяння таким інвестиція= ;м. До традиціl= 1;них заходів, що їх вживаютn= 0; уряди, належать запровадже= ;ння тарифів та інші способи обl= 4;еження імпорту.
Мотиви здійснення ПІІ для пошуку економічно= ;ї ефективнос= ;ті полягають m= 1; раціоналіз= ;ації структури розпочатог= ;о раніше інвестицій= ;ного проекту (спрямованl= 6;го на пошук ресурсів або ринків) = 091; такий спосo= 0;б, аби створити для інвестора умови єдинl= 6;го управління економічни= ;ми процесами, розпорошен= ;ими географічн= ;о. ТНК, що прагне підk= 4;ищити ефективніс= ;ть, планує скористати= ;ся регіональн= ;ими відмінност= ;ями в забезпечен= ;ості ресурсами, культурі, інституцій= ;ному устрої, еко = 85;омічній системі та політиці, а також струl= 2;турі ринків, зосереджую= ;чи виробництв= ;о в невеликіl= 1; кількості місць для обслуговув= ;ання численних ринків. Аби іноземне виробництв= ;о, спрямоване на підвищення ефективнос= ;ті, мало сенс, потрібно щоб закордонні ринки були = 74;ідкритими та добре розвинутим= ;и. Саме тому д = 86; такого видm= 1; інвестицій зазвичай вдаються нk= 2; регіональн= ;их інтегрован= ;их ринках.
Досвід приk= 4;атизації в Східній Європі дав поштовх до виникнення великої кількості способів приватизац= ;ії, починаючи від ваучерної l= 7;риватизаці= 111; та купівлі підприємст= ;в заходами трудових колективів= ; i закінчуючи продажем стратегічн= ;им інвесторам= ;. Наслідки приватизац= ;ії, залежно віk= 6; способу її проведення= ;, виявилися разюче відмінними= ;. Існує багато доказів на користь того факту, що ваучернk= 2; приватизац= ;ія, яка призводить до розпорошен= ;ня власності, не спроможна підвищити ефективніс= ;ть приватизов= ;аних підприємст= ;в. Натомість входження на ринок іноземних фірм через приватизац= ;ію створює конкуренці= ;ю i позитивно впливає на процеси економічно= ;ї трансформа= ;ції.

Інвест= ;иційна привабливі= ;сть України <= /h3>

Потенц&= #1110;йно Україна є інвестицій= ;но привабливо= ;ю країною, оскільки має чималу кількість недостатнь= ;о використов= ;уваних фізичних тk= 2; людських ресурсів, великі резерви невкладени= ;х заощаджень (оцінюваниm= 3; мільярдами доларів), місткий внутрішній ринок майжk= 7; з 50 млн. чолов= ік (один з найбільших у Європі), а також безпk= 7;решкодний вихід до ще більших ринків Росo= 0;ї та колишніm= 3; республік СРСР. Крім того, Украї = 85;а через свою стратегічн= ;у важливість посіла третє місцk= 7; (після Ізраїлю та Єгипту) за обсягом отриманої від США допомоги. Україна також одержує великі кошти від таких міжнk= 2;родних організаці= ;й, як Світовиl= 1; банк, МВФ та ЄБРР. Більш = 72; частина цього фінансуван= ;ня надходить m= 1; вигляді технічної допомоги для розбудови ринкової економіки та системи правових інституцій= ;, що є осново = 02; розвинутої ринкової економіки.
Поряд з цим Україна маn= 8; репутацію країни, еко = 85;оміка якої порівl= 5;яно з іншими економікам= ;и регіону Східної Європи та колишнього Радянськог= ;о Союзу є однією з найменш привабливи= ;х для іноземl= 5;их інвесторів= ;. За обсягом залучення ПІІ вона помітно відстає віk= 6; інших східноєвро= ;пейських країн. У 1999 р. чистий приплив ПІg= 0; в Україну виявився нижчим за середній показник 1996 — 1998 рр. Згідно k= 9; офіційними даними станом на п = 86;чаток січня 2000 р. загальний обсяг надходжень ПІІ в Україну за період з 1991 р. становив 3,3 м&= #1083;рд. дол. США. У 1999 р. Україна отримала лише 491 млн. до= ;л. США.
Причина повільного розвитку України в ц = 00;ому напрямку полягає в тому, що вид= 080; ведення бізнесу в Україні значно відрізняют= ;ься не лише від практики більшості західних кl= 8;аїн, але й від практики інших країl= 5; з «перехідl= 5;ою» економікою= ;, наприклад, Чехії, Угор = 97;ини та Польщі, а також, певною мірою, Росі = 11;. Тоді як інш = 10; центральні та східноєвро= ;пейські країни успішно продовжуют= ;ь змагатися k= 9;а збільшення обсягів іноземних інвестицій= ;, в Україні, наприклад, протягом останніх мo= 0;сяців 1999 р. декілька іноземних компаній вl= 0;рішили припинити діяльність та залишилl= 0; країну або вирішили припинити подальше іl= 5;вестування до покращання загальних умов діяльl= 5;ості. Заходи, вжиті урядом та Національн= ;им банком України з метою стабілізац= ;ії фінансовог= ;о ринку, незважаючи на те, що вон&#= 1080; широко булl= 0; визнані як необхідні, ще більше погіршили ситуацію тk= 2; поглинули перші прибутки, очікувані іноземними інвесторам= ;и.
Незважаючи на деякі економічні реформи пеl= 8;ехід України до ринкової економіки відбуваєть= ;ся вельми повільно. Через застосуван= ;ня політики, підтримано= ;ї законодавч= ;ою та виконавчою= ; владою, законодавч= ;а система залишаєтьс= ;я сукупністю постійно змінюваних= ;, суперечлив= ;их актів, які дублюють один одногl= 6;. Постійною причиною цього була тривала неузгоджен= ;ість між Президенто= ;м України Леонідом Кучмою та В = 77;рховною Радою України. Розділ XV Перехідних= ; положень Конституці= ;ї 1996 р., який надавав поk= 4;новаження Президенту України видавати уl= 2;ази з економічни= ;х питань, не врегульова= ;них законодавс= ;твом, спричинив виникнення= ; великої кількості нових указів.
Таким чиноl= 4;, іноземним інвесторам майже неможливо повністю здійснюват= ;и свою діяльність відповідно до вимог українсько= ;го законодавс= ;тва.
Незважаючи на це переважна більшість іноземних інвесторів вважає, що недосконал= ;ість законодавс= ;тва не є основним чинником гk= 2;льмування їх діяльності порівняно k= 9; більш практичним= ;и проблемами= ;, які виникають m= 1; зв’язку з і = 85;вестування&#= 1084;. Бюрократія= ;, свавільне запровадже= ;ння законів, як = 10; часто змінювалис= ;я та мали зворотну дію, а також дії посадових l= 6;сіб на місцях, зумовлені особистими інтересами= ; замість професійни= ;х, створювали основні прl= 6;блеми, які були гальмом у залученні інвестицій= ;.
Важливим кроком у цьому напрямку сприяння інвестицій= ;ному процесу були укази Президента України № 79/98 та № 817/98. Для розв’язанн= ;я проблеми іноземних інвесторів у 1997 р. в Україні було створено два органи: Консультат= ;ивну Раду з питань іноземного інвестуван= ;ня та Раду міжнародни= ;х експертів.
Основним законом, що регулює правове середовище іноземних інвестицій в Україні, є Закон № 93/96-ВР (набрав чинності з 25 квітня 1996 р.).
Незважаючи на перелічені й не перелічені= ; гальмуючі фактори Україна є потенційно привабливо= ;ю для тих іноземних інвесторів= ;, які шукають доступ до ресурсів або ринків = 79;буту. Першому типові інвестицій сприяє наяk= 4;ність дешевої робочої сили та великого сільського= ;сподарсько = 75;о сектору. Натомість чисельні торговельн= ;і бар’єри та великий внутрішній ринок заохочують другий вид інвестицій= ;. Водночас умови для інвестицій у сферу торгівлі, спрямовани= ;х на підвищеl= 5;ня їх економічно= ;ї ефективнос= ;ті, є неоднознk= 2;чними: з одного боку, встановлен= ;о певні обмеження k= 4; торгівлі з сусідами, з іншого — в Україні укладено різні регіональн= ;і угоди, які м= 072;ють сприяти поліпшенню клімату стосовно тl= 6;ргівлі.

Статис= ;тика залучення ПІІ в Україну <= /h3>

Упр= 086;довж 1997 — 1998 рр. рівень надходжень ПІІ в Україну приблизно дорівнював середньому показников= ;і по СНД загалом та Росії зокрема. Проте сереk= 6; тих країн з перехідною економікою= ;, що належатn= 0; до Східної Європи, Україна за рівнем інвестицій випереджал= ;а лише Білорусь, Таджикиста= ;н та Узбекисm= 0;ан.
Обсяги залучення інвестицій у різні кра = 11;ни наведено нk= 2; рис. 1.

 

Р&#= 1080;с. 1. Прямі іноземні інвестиці = 11; (1989 — 1998 рр.) на ду&#= 1096;у населення (дол. США)
Джерело: EBRD Transition Report 1999


Якщо розглядати ПІІ за секторами економіки, то за даним = 80; на початок січня 2000 р. прямі інозk= 7;мні інвестиції в Україну переважно спрямовува= ;лися в харчову промислові= ;сть (20% загальног&= #1086; обсягу), у внутрішню торгівлю (п = 86;над 17%), а також у машинобуду= ;вання та металооk= 3;робку (майже 11%). Такий галузевий розподіл Пg= 0;І зберігаєть= ;ся з кінця 1998 р.
За країною походження інвестицій лідером залишаютьс= ;я Сполучені Штати Америки. Ам = 77;риканські компанії інвестувал= ;и в українсьl= 2;у економіку близько 590 млн. дол., що становить 18% загального обсягу ПІІ. За США йдут = 00; Нідерланди (9%), Російська Федерація (9%), Німеччина (7%) та Великобl= 8;итанія (7%). Відведення в такому переліку оk= 6;ного з чільних місць Кіпрm= 1; (6%) можна пояснити тим, що з цією країнl= 6;ю укладено вигідну угоду щодо уникнення подвійного оподаткува= ;ння, яка заохочm= 1;є українськи= ;х та західниm= 3; інвесторів створювати на Кіпрі компанії, які згодом могли б інвестуват= ;и в Україну.

Табл= ;иця 1
ПІІ за країною походження= ;
(з 1991 р.)


Країна

С&#= 1090;аном на
1 січня 1999 р.

С&#= 1090;аном на
1 січня 2000 р.

$ млн.

%

$ млн.

%

США
Нідерланд = 80;
Росія
Великобри = 90;анія
Німеччина
Кіпр
Південна Корея

511
270
187
201
230
150
186

18,9
10,0
6,9
7,4
8,5
5,6
6,9

590
З01
288
243
230
196
171

18,1
9,3
8,9
7,5
7,1
6,0
5,3

Джерел&= #1086;: Держкомста= ;т України

Таким чиноl= 4;, як видно з табл. 1, найбільшу питому вагm= 1; мають інвестиції з США, Нідерланді= ;в, Росії. Але тенденції до зростання мають обсяk= 5;и інвестицій з Росії, Великобрит= ;анії та Кіпру.

Взаємо= ;зв’язок між приватизац= ;ією та ефективl= 5;істю підприємст= ;в в Україні<= /span>

Мета запропонов= ;аного матеріалу ̵= 2; вивчити можливі взаємозв’я= ;зки між ПІІ та політикою приватизац= ;ії, спираючись на дані опи = 90;ування іноземних інвесторів= ;, які здійснn= 2;ють інвестиції в українсьl= 2;у економіку. Під час аналізу структури інвестицій всіх визначених груп прямиm= 3; інвесторів особливу увагу зосереджен= ;о на транснаm= 4;іональних компаніях, що демонструв= ;али найкращі стандарти провадженн= ;я бізнесу i мали набагато більші, порівняно k= 9; іншими групами інk= 4;есторів, ресурси. Дослідженн= ;я було провеk= 6;ено заходами консорціум= ;у Fleming/SARS під керів= ;ництвом компанії Robert Fleming&Co. Limited за проектом «Посилення Фонду державного майна: індивідуал= ;ьна приватизац= ;ія підприємст= ;в».
Консорціум провів детальне опитування іноземних інвесторів= ;, запропонув= ;авши їм відповісти на запитання анкети, аби = 074;изначити їхній погляд на ризики та прибутки, пов’язані k= 9; прямим інвестуван= ;ням в Україну, а також їхню точку зору щодо ролі приватизац= ;ії в цьому процесі (табл. 2).

Таблиця 2
Іноземні інвестори ̵= 2; учасники опитування= ;

Т&#= 1080;пи
інвесторі = 74;

Н&#= 1072;діслано анкет

О&#= 1090;римано відповіде = 81;

К&#= 1110;лькість

%

К&#= 1110;лькість

%

ТНК

41

68

22

64

Інвест= ори-підприє = 84;ці

9

15

5

15

Інстит= уційні інвестори

8

13

5

15

Міжнар= одні фінансові організац = 10;ї (МФО)

2

4

2

6

Раз&#= 1086;м

60

100

34

100

Дже= 088;ело: Flemings/SARS

Станом на дату опитування (січень 2000 р.) респондент= ;и інвестувал= ;и або зобов’язал= ;ися інвестуват= ;и в Україну п = 86;над 2 млрд. дол. США. Ця сума становить майже 2/3 від загального обсягу ПІІ, залучених k= 4; Україну.
Американсь= ;кі компанії в зазначеній вибірці є лідерами зk= 2; кількістю (цей показник вo= 0;дповідає офіційним статистичн= ;им даним). Сере= 076; опитаних 34 компаній 19 мають штаб-квартl= 0;ру в США, одна — в Канаді, ре= 096;та — в країнах ЄС та інших європейськ= ;их країнах. Більшість серед ТНК т = 72; інвесторів= ;-підприємці= 074; становлять американсь= ;кі компанії, тимчасом яl= 2; серед інституцій= ;них інвесторів превалюють європейськ= ;і компанії.
У сформоваl= 5;ій вибірці основні типи інвесторів представле= ;но нерівномір= ;но (рис. 2).

 

Р&#= 1080;с. 2. Географіч = 85;ий поділ компаній вибірки
Джерело: Flemings/SARS


Відсутніст= ;ь балансу відображає той факт, що більшість інвесторів за обсягом інвестицій в Україну — це транснаціо= ;нальні компанії. Д = 86; того ж саме транснаціо= ;нальні компанії є нашою цільовою групою з огляду на т = 10; переваги, які вони дають Україні як стратегічн= ;і інвестори (завдяки передовим стандартам= ; провадженн= 103; бізнесу). Тому ТНК становлять= ; 2/3 респондент= ;ів опитування= ;.
Подана нижче діаграма відображає структуру вибірки за галузями інвестуван= ;ня (рис. 3).

 

Р&#= 1080;с. 3. Поділ інвесторі = 74; за галузям= 080;
Джерело: Flemings/SARS


Загалом галузева структура компаній вибірки відповідає загальній галузевій структурі залучення ПІІ в країн = 91;. Так само, як i за офіційною статистико= ;ю, першу позицію в цій вибірцo= 0; за обсягом надходженн= ;я ПІІ займає харчова промислові= ;сть. Ця галузь є пріоритетн= ;ою не тільки для ТНК, а й для інституцій= ;них інвесторів з огляду на її загалом добрий стаl= 5; та високу конкуренто= ;спроможніс = 90;ь в українські= ;й економіці. = 55;ісля харчової промислово= ;сті наступні мo= 0;сця посіли сільське господарст= ;во, телекомуні= ;кації та машинобуду= ;вання.
У межах вибірки виявлено широкий спектр обсn= 3;гу інвестицій (рис. 4). Але найчастіше йдеться прl= 6; ПІІ середнn= 0;ого обсягу (10 — 100 млн. дол. США), які, власне, й домінуютn= 0; в Україні.

 

Р&#= 1080;с. 4. Поділ компаній вибірки за обсягом ін= 074;естицій
Джерело: Flemings/SARS


Хоча такий поділ вибірки за секторами відповідає статистичн= ;им даним щодо залучення ПІІ (а це свідчить про адекватніс= ;ть представле= ;ння галузевих уподобань), все ж вибір = 82;а може не бут = 80; репрезента= ;тивною. Крім того, цілком імовірною видається упереджені= ;сть відбору компаній для вибіркl= 0;. Оскільки перевагу було наданl= 6; тим компаніям, котрі працюють в Україні, не було залучено дl= 6; цієї групи потенційни= ;х інвесторів= ;, які були б зацікавлен= ;і в інвестуван= ;ні в Україну з = 72; сприятливо= ;го інвестицій= ;ного клімату.
Слід зауважити, що міжнародні фінансові організаці= ;ї є для України одним із найбільших джерел ПІІ. = 030;нші інституцій= ;ні інвестори (особливо приватні інвестицій= ;ні фонди) тако = 78; здійснюють великі прямі інвестиції= ;. Кошти, яким = 80; розпоряджа= ;ються ці фонди, становлять десятки, а іноді й сотні мільйонів доларів СШh= 0;. У групі ТНК компанії з обсягом інвестицій= ;, меншим за 10 млн. дол. США, належать дl= 6; категорії «потенційн= ;их інвесторів= ;», оскільки поки що лиш = 77; планують вкласти великі кошти в повномасшт= ;абну діяльність в Україні (н= 077; враховуючи відкриття своїх представни= ;цтв та створенl= 5;я мережі дистриб’юц= ;ії). Але більше ніж половиl= 5;а ТНК, які ввійшли до вибірки, вж = 77; інвестувал= ;и в економікm= 1; України суми від 10 млн. до 100 млн. дол. США.
Також підтвердил= ;ися припущення стосовно того, що інституцій= ;ні інвестори надають перевагу інвестиція= ;м у грошовій формі: грошима здійснено понад 70% їхніх інвестицій (рис. 5). Така поведінка n= 8; природним виявом ролo= 0; інституцій= ;них інвесторів як фінансових посередник= ;ів.

Р&#= 1080;с. 5. Форми інвестиці = 81; за групами інвесторі = 74;
Джерело: Flemings/SARS

Натомі&= #1089;ть ТНК та інвестори-l= 7;ідприємці інвестують переважно k= 4; негрошовій формі. Саме так вони здійснили більшу частину інвестицій= ;: ТНК — понад 50%, інвестори-l= 7;ідприємці — 80%. Такі інвестори, які зазвичай добре знають специфіку l= 9;воїх галузей, намагаютьс= ;я перенести k= 4; Україну власні стандарти провадженн= ;я бізнесу, імпортуючи своє обладнання та свої тех = 85;ології.
Як видно з наведеного матеріалу, = 74; Україні потрібно створювати відповідні умови для надходженн= ;я іноземних інвестицій в національн= ;у економіку, що сприятиl= 4;е її піднесенню= ;, розвитку їo= 1; пріоритетн= ;их галузей, впроваджен= ;ню нової техніки та прогресивн= ;их технологій= ;, які відповідаю= ;ть європейськ= ;ому рівню, створенню нових робочих місць та зр = 86;станню добробуту народу України. =

= Віктор СОЛДАТЕНК = 54;,
начальник відділу Управлінн = 03; міжнародн = 80;х зв’язків ДПА України, академік Академії будівницт = 74;а України