НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                  06.05.2003  N 25-110/607-3275


     НБУ  на  звернення  ДПАУ щодо внесення змін до Інструкції про
безготівкові розрахунки   в   Україні   в   національній    валюті
( z0368-01  )  у  зв'язку  з   прийняттям   Закону   України   від
20.02.2003 р.  N 550-IV ( 550-15 ) "Про внесення  змін  до  Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами",  згідно зі ст. 7
якого рішення органів стягнення визначені виконавчими документами,
та  забезпечення  приймання  установами  банків  платіжних   вимог
податкових  органів  на  списання  коштів  з  рахунків  платників,
повідомляє.

     Відповідно до ст. 20  Закону України "Про платіжні системи та
переказ грошей  в  Україні"  (  2346-14  )  стягувач   має   право
ініціювати   переказ   виключно  на  підставі  визначених  законом
виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

     Проте   Закон  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (далі - Закон)  не  містить  прямих  положень
стосовно  рішення  податкового  органу  як  підстави  для списання
коштів з рахунків платників податків.

     Зокрема, у пп. 7.2.1  ст. 7 Закону (в редакції Закону України
від 20.02.2003  р.  N 550-IV ( 550-15 ) про те,  що рішення органу
стягнення є виконавчим документом,  зазначено опосередковано.  При
цьому, не визначено чітко, які саме рішення вважаються виконавчими
документами: усі рішення органу стягнення або рішення щодо окремих
видів  майна  боржника.  Вказана  стаття регулює джерела погашення
податкового боргу,  але не  регламентує  порядок  продажу  активів
боржника,  тим  більше  можливість  виставлення вимог на примусове
списання коштів з рахунку боржника.

     Між тим,  ст. 10   Закону  (  2181-14  ),  яка  безпосередньо
встановлює  процедуру  продажу  активів  боржника,  у  тому  числі
списання коштів, не містить посилання на виконавчий документ. Крім
того,  ця  стаття  також  не  передбачає,  що стягнення коштів має
здійснюватися на підставі рішення  податкового  органу.  Наявність
такого  рішення,  відповідно  до  пп.  10.1.1  зазначеної  статті,
передбачена лише щодо продажу інших (крім коштів) активів.

     Посилання ДПА України на ст. 2  Закону ( 2181-14 ),  що надає
податковим   органам,  як  органам  стягнення,  право  безспірного
стягнення  коштів  з  рахунків  платників   податків,   що   мають
податковий борг,  є некоректним,  оскільки такого положення стаття
не  містить.  Підпункт  2.3.1  цієї  статті  лише  передбачає,  що
органами,    уповноваженими   здійснювати   заходи   з   погашення
податкового боргу,  є виключно податкові органи,  а також державні
виконавці у межах їх компетенції.

     Єдиним  органом,  на який  відповідно до ст. 2 Закону України
"Про виконавче провадження" (  606-14  )  покладено  функції  щодо
примусового  виконання  рішень і яким мають виконуватися виконавчі
документи,  у тому числі й рішення податкових органів,  є Державна
виконавча  служба України.  Інші органи,  установи,  організації і
посадові особи здійснюють виконавчі дії у  випадках,  передбачених
законом,  на вимогу чи за дорученням держвиконавця.  До того ж,  у
ст.  9 цього Закону також обумовлено,  що органи та організації, у
тому числі податкові органи та банки,  які виконують рішення судів
та інших органів щодо стягнення коштів,  не є органами примусового
виконання.

     Відповідно   до   ст. 5   Закону   України   "Про   виконавче
провадження" (  606-14  ),  яка   визначає   обов'язки   і   права
держвиконавців, саме держвиконавець здійснює необхідні заходи щодо
своєчасного і повного виконання рішення,  зазначеного в  документі
на примусове виконання рішення, - виконавчого документа.

     Оскільки  повноваженнями  на ініціювання примусового списання
коштів  за  виконавчими  документами  наділена  виключно  Державна
виконавча  служба  України,  через  органи якої мають виконуватися
рішення податкових   органів   на   списання   коштів  з  рахунків
боржників,  вважаємо,  що банки не мають права виконувати платіжні
вимоги податкових органів на таке списання.

     Питання  щодо неузгодженості між нормами законів України "Про
виконавче провадження"   (  606-14  )  і  "Про  порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами"  (  2181-14  ),  в частині списання податкового
боргу  за  виконавчими  документами  держвиконавцями,  мають  бути
вирішені шляхом внесення відповідних змін до цих Законів.

 Голова                                                  С.Тигипко