ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
12.06.2003 N 9337/7/24-1117
Стосовно окремих питань
списання безнадійного податкового боргу
ДПА України розглянула запит ДПА у Київській області щодо
списання податкового боргу, який виник внаслідок обставин
непереборної сили (форс-мажорних обставин) ( v4107482-03 ), і
надає роз'яснення.
До пункту 1 щодо визначення дня виникнення форс-мажорних
обставин
Чинним законодавством України значно обмежено перелік
органів, уповноважених засвідчувати обставини непереборної сили.
Так, відповідно до Закону України від 02.12.97 р. N 671/97-ВР
( 671/97-ВР ) "Про торгово-промислові палати в Україні" правом на
засвідчення форс-мажорних обставин наділено ТПП України.
Правом підтвердження форс-мажорних обставин наділено також і
держоргани, що видають нормативно-правові акти, а саме: ВРУ, КМУ,
Президент України.
Відповідно до пп. 4.1 Порядку списання безнадійного
податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА
України від 14.03.2001 р. N 103 ( z0016-02 ) та зареєстрованого в
Мін'юсті України 10.01.2002 р. N 16/63043, визначення сум
безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами ДПС,
здійснюється за даними карток особових рахунків платників
податків, що ведуться в органах ДПС в установленому порядку,
станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається
дата, визначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили,
з урахуванням податкового боргу, який був на цю дату.
Тобто, при списанні безнадійного податкового боргу, який
виник внаслідок форс-мажорних обставин, органи ДПС повинні
враховувати суму податкового боргу за даними карток особових
рахунків станом на день виникнення непереборної сили без
урахування сум, які були сплачені платником податків у наступних
періодах.
У випадках коли платник податків надає висновок щодо кількох
фактів виникнення форс-мажорних обставин, наприклад через зливи та
град 22.04.2002 р. та руйнівні наслідки погодних умов
02.05.2002 р., кожне наступне списання безнадійного податкового
боргу проводиться з урахуванням списання сум безнадійного
податкового боргу за попереднім фактом.
Отже, під час списання безнадійного податкового боргу, що
виник внаслідок форс-мажорних обставин, враховується не якийсь
період діяльності підприємства, а сума податкового боргу, яка
рахувалася в картках особових рахунків такого підприємства на день
виникнення вказаних обставин, що зазначений у висновку ТПП
України.
Тобто, днем виникнення форс-мажорних обставин є конкретна
дата, яка фіксує дату стихійного лиха, а не, наприклад, дата
виписки висновку ТПП або дата протоколу комісії
райдержадміністрації, або дата довідки геофізичної обсерваторії. У
разі нечіткого визначення дати виникнення форс-мажорних обставин
державні податкові органи позбавлено права проводити списання
безнадійного податкового боргу.
До пункту 2 щодо визначення дня виникнення форс-мажорних
обставин для сільгосптоваровиробників
Дане питання за своїм змістом повторює питання 1. А тому слід
ще раз наголосити, що днем виникнення форс-мажорних обставин є
конкретна дата, яка підтверджує виникнення стихійного лиха, а не
будь-які інші події, що пов'язані з обставинами непереборної сили.
За умови відсутності у платника податків податкового боргу на
день виникнення стихійного лиха у органів ДПС немає підстав для
проведення процедури списання.
До пункту 3 щодо списання безнадійного податкового боргу з
прибуткового податку з громадян
Платниками прибуткового податку згідно з Декретом КМУ від
26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян"
є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства,
що мають або не мають постійного місця проживання на Україні.
На підприємства, які виплачують доходи громадянам, покладено
тільки обов'язки щодо нарахування, утримання та перерахування до
бюджету прибуткового податку (ст.9 Декрету) ( 13-92 ).
Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами ДПС
оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом ДПА
України від 03.09.2001 р. N 342 ( z0887-01 ) та зареєстрованої у
Мін'юсті України 18.10.2001 р. N 887/6078, підставою для
нарахування прибуткового податку з громадян в особовій картці
платника, яка ведеться в податкових органах, є рішення керівника
податкового органу (його заступника) щодо обов'язку платника
податку сплатити донараховану суму основного платежу та
застосованих штрафних санкцій, що приймається за результатами
перевірки такого платника.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає
списанню органами ДПС, здійснюється за даними карток особових
рахунків платників податків, що ведуться в органах ДПС в
установленому порядку, станом на день виникнення безнадійного
податкового боргу (п. 4.1 Порядку списання безнадійного
податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПС
України від 14.03.2001 р. N 103) ( z0016-02 ).
Таким чином, якщо податковий борг зі сплати прибуткового
податку з громадян знайшов своє відображення у картці особового
рахунку платника податку і його визнано безнадійним, він підлягає
списанню на загальних підставах.
До пункту 4 щодо визначення сум прямих збитків
З приводу зазначеного питання ДПА України вже
надавала відповідні роз'яснення листом від 07.11.2002 р.
N 17284/7/24-1117 ( v1728225-02 ).
Так, для проведення експертизи на предмет форс-мажорних
обставин та видачі документа, що підтверджує виникнення обставин
непереборної сили чи стихійного лиха, платник податків звертається
до ТПП України з письмовою заявою у довільній формі, де конкретно
викладається суть питання, вказуються обставини, що обов'язково
перешкоджали виконанню податкових зобов'язань, а також інша
інформація, яку заявник вважає необхідною.
На підставі інформації, наданої платником податків, ТПП
України видає довідку, якою підтверджує дату виникнення
форс-мажорних обставин. Після чого, органи ДПС визначають суми
безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню.
При цьому, сума безнадійного податкового боргу до списання не
може перевищувати суми прямих збитків платника податків, які
виникли внаслідок форс-мажорних обставин.
У разі виникнення стихійного лиха, підтвердження сум
понесених збитків є виключною компетенцією платника податків, а не
органів ДПС.
До пункту 5 щодо специфіки списання акцизного збору
Відповідно до пп. 1.2 дія Порядку списання безнадійного
податкового боргу платників податків ( z0016-02 ) поширюється на
платників податків - юросіб, їх філії, відділення, інші
відокремлені підрозділи, що мають статус СПД чи не мають такого
статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримання
та/або сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), пені та
сум штрафних санкцій. Тобто, дія зазначеного Порядку поширюється
на загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі),
затверджені Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ).
До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових
платежів) належить і акцизний збір (ст. 14 Закону) ( 1251-12 ).
Статтею 1 Закону України від 18.12.91 р. N 1996-XII
( 1996-12 ) "Про акцизний збір" встановлено, що акцизний збір
- це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари
(продукцію), що включається в ціну цих товарів (продукції).
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає
списанню органами ДПС, здійснюється за даними карток особових
рахунків платників податків, що ведуться в органах ДПС в
установленому порядку, станом на день виникнення безнадійного
податкового боргу (пп. 4.1 Порядку) ( z0016-02 ).
Таким чином, якщо податковий борг щодо акцизного збору
знайшов своє відображення в картці особового рахунку платника
податків, то такий податковий борг підлягає списанню на загальних
підставах з урахуванням сум понесених збитків.
Зазначене необхідно довести до підпорядкованих державних
податкових органів.
Заступник Голови М.СТЕПАНОВ