ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   29.07.2003  N 6659/5/24-1116


           Щодо здійснення операцій платником податків,
          активи якого перебувають у податковій заставі


     Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
здійснення операцій з  векселями  за  умови  наявності  податкової
застави, і повідомляє таке.

     Відповідно до   пункту   8.6  статті  8  Закону  України  від
21.12.2000 р.  N 2181-III  ( 2181-14 )   "Про   порядок  погашення
зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" платник податків,  активи якого  перебувають  у
податковій   заставі,   здійснює   вільне   розпорядження  майном,
майновими та  немайновими  правами,  що  використовуються  у  його
підприємницькій  діяльності (інших видах діяльності,  які за умови
оподаткування прирівнюються до підприємницької),  а саме:  готової
продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за
цінами, що не є меншими за звичайні.

     Поряд з цим платник податків  здійснює  вільне  розпорядження
коштами,  за винятком використання коштів для здійснення прямих чи
портфельних інвестицій,  а також цінних  паперів,  що  засвідчують
відносини боргу,  надання гарантій, поручительств, уступка  вимоги
та переведення боргу, виплату дивідендів, розміщення депозитів або
надання кредитів.

     Статтею 1   Закону   України   від  18.06.91  р.  N  1201-XII
( 1201-12 ) "Про цінні папери і фондову біржу"  визначено,  що  до
цінних  паперів  відносяться  грошові  документи,  які засвідчують
право володіння або відносини позики,  визначають  взаємовідносини
між особою,  яка їх випустила,  та їх власником і передбачають, як
правило,  виплату доходу у вигляді  дивідендів  або  процентів,  а
також можливість передачі грошових та інших прав,  що випливають з
цих документів, іншим особам.

     Згідно  зі   статтею  21  цього  Закону  ( 2101-12 )  векселі
віднесені  до  цінних  паперів,  які  засвідчують письмові боргові
зобов'язання  встановленої  форми,  що  дає  право  його  власнику
(векселедержателю)  вимагати  від  боржника  (векселедавця) сплати
зазначеної у векселі суми грошових коштів у вказаний строк.

     Статтею 4  Закону  України  від  05.04.2001  р.  N   2374-III
( 2374-14 )  "Про   обіг  векселів в Україні" передбачено видавати
переказні і прості векселі лише для оформлення грошового боргу  за
фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

     Таким чином,  вексель,  що  використовується  для  оформлення
заборгованості за товари,  виконані роботи,  одержані  послуги,  є
способом   засвідчення   відносин  боргу,   а тому такі операції з
векселями  підлягають  обов'язковому   узгодженню   з   податковим
органом.

 Заступник голови                                       М.Степанов