Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93. Статтею 4 цього Декрету встановлено пільги щодо сплати державного мита, які надаються фізичним і юридичним особам за вчинення в їхніх інтересах дій та за видачу документів, що мають юридичне значення.
Згідно зі ст. 5 Декрету № 7-93 місцеві ради мають йраво встановлювати для платників додаткові пільги щодо сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бюджетів, а Міністерство фінансів України — щодо державного мита, яке зараховується до Державного бюджету України.
Слід зазначити, що до державного бюджету зараховується державне мито, що справляється із позовних заяв, які подаються до господарського суду, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, а також за дії, пов'язані з отриманням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, та за дії, пов'язані з підтриманням чинності патентів на сорти рослин. За решту документів і дій, що мають юридичне значення, справляється державне мито до місцевих бюджетів.
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 40 (432) 4-10 жовтня
2003 р.