Укладаючи угоди про надання різних аудиторських послуг, споживачі обов’язково
цікавляться розміром та механізмом реалізації відповідальності аудиторів
за неналежне виконання ними своїх зобов’язань та за якість аудиторських
послуг. Це цілком виправдано, оскільки професійна незалежна думка аудиторів
має впливати на прийняття управлінських рішень, на фінансово-господарський
стан господарюючого суб’єкта i на взаємовідносини з контролюючими та
податковими органами.
Поняття відповідальності на побутовому рівні тісно пов’язане з такими
категоріями, як винна особа, обов’язки, покарання тощо. У політиці поняття
відповідальності набирає ознаки популізму, в історії залежить від багатьох
обставин, не пов’язаних з об’єктивними судженнями, на законодавчому
рівні регулюється чітко визначеними нормами, але не завжди передбачає
покарання, не гарантує встановлення органу, що може притягнути до відповідальності,
або не визначає конкретну відповідальну особу. Отже, відповідальність
є філософським поняттям, реалізується лише за умови встановлення чітких
правил i передбачає механізм покарання (компенсації), що застосовується
до особи за певними наслідками.
З юридичної точки зору (яка має більше зацікавити споживача аудиторських
послуг) існує декілька видів відповідальності, серед яких відзначимо
договірну (цивільно-правову) відповідальність, передбачену ст. 25 Закону
№ 3125-ХІІ, та дисциплінарну відповідальність, встановлену ст. 26 цього
самого Закону.
Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм. За
неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор (аудиторська фірма) несе
майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до
чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських
фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх
вини.
Прикладом майнової відповідальності може бути ситуація, коли встановлено
факт, що дії аудитора (рекомендації та надання консультацій) завдали
збитків замовнику. У такому разі аудитор є відповідальним, наприклад,
за нарахування штрафних санкцій за порушення норм податкового законодавства,
якщо таке порушення мало місце внаслідок дотримання рекомендацій аудитора
(i це зафіксовано у звітних документах). На практиці такі випадки зустрічаються
доволі рідко, не кажучи вже про судові прецеденти відшкодування збитків,
які спричинено в результаті неналежного надання аудиторських послуг.
Для певних видів аудиторських послуг (наприклад, перевірки дотримання
вимог податкового законодавства, які найчастіше здійснюються перед візитом
контролюючих органів) розмір майнової відповідальності аудитора може
збільшуватись шляхом встановлення у договорі повної чи часткової матеріальної
відповідальності за певні наслідки надання послуг. Це може бути, наприклад,
відшкодування замовнику збитків, які складаються із сум сплачених штрафних
санкцій за порушення податкового законодавства, що не були виявлені
в процесі проведення аудиторської перевірки. Слід зазначити, що такого
роду аудиторські послуги з додатковою матеріальною відповідальністю
значно дорожчі. Договори, що містять додаткову матеріальну відповідальність,
передбачають наявність між аудитором та страховою компанією договору
про страхування аудиторського професійного ризику.
Дисциплінарна відповідальність. Відповідно до ст. 26 Закону № 3125-XII
за іншими видами відповідальності встановлено дисциплінарну відповідальність.
За неналежне виконання професійних обов’язків Аудиторською палатою України
можуть застосовуватися до аудитора дисциплінарні стягнення у вигляді
попередження, зупинення дії сертифіката та ліцензії на термін до одного
року або анулювання сертифіката та ліцензії.
Визначальною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності
перед суспільством — клієнтами, кредиторами, виконавчою та державною
владою, роботодавцями, інвесторами, підприємцями та іншими, тобто суб’єктами,
що покладаються на об’єктивність i чесність професійних аудиторів.
Відповідно до Кодексу професійної етики аудитора професія аудитора має
особливості й характеризується:
вмінням володіти професійними навиками, набутими під час навчання;
взяттям на себе відповідальності як щодо суспільства в цілому, так i
щодо клієнта зокрема.
Під час надання аудиторських послуг аудитор несе відповідальність перед
клієнтом, що обумовлюється обов’язком застосування ним відповідних норм
i правил, які регулюють аудиторську діяльність i принципи об’єктивності.
Ця відповідальність також передбачає обов’язкову наявність в аудитора
професійних знань, освіти та певного досвіду.
Для споживача аудиторських послуг стягнення за неналежне виконання професійних
обов’язків у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката та анулювання
сертифіката може бути лише незначною компенсацією моральних збитків,
адже, сплачуючи чималі кошти за аудиторські послуги, споживач сподівається
отримати високоякісний продукт, а не встановити факт некомпетентності
виконавця. Гарантією для споживача якісного надання аудиторських послуг
може бути отримання вагомих доказів щодо кваліфікації та професіоналізму
потенційного аудитора. Найяскравішим прикладом таких доказів є рекомендації
сторонніх незацікавлених осіб, які вже мають досвід співпраці та власну
думку щодо відповідного аудитора. Вагомий доказ компетентності аудитора,
з яким передбачається співпраця, —його власний досвід чи спеціалізація
при наданні послуг з певних питань, які є предметом співпраці.
Додатково розглянемо деякі аспекти встановлення межі відповідальності
аудитора у контексті послуг з підтвердження фінансової звітності та
її елементів. Міжнародними стандартами аудиту встановлено, що тим часом,
як аудитор несе відповідальність перед замовником аудиту за свій аудиторський
висновок про фінансову звітність підприємства, за формування i висловлення
думки щодо фінансових звітів, відповідальність за підготовку й надання
фінансових звітів покладається на управлінський персонал суб’єкта господарювання.
Аудитор не несе (i не може нести) відповідальності за запобігання шахрайству
або помилкам, достовірність i повноту звітності.
Засвідчення бухгалтерської звітності підписом i печаткою аудитора (аудиторської
фірми) відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів i фондового
ринку та інших державних установ не означає, що аудитор нестиме відповідальність
за достовірність i повноту фінансової звітності підприємства разом з
керівництвом підприємства, звітність якого підтверджується.
При укладанні договорів та споживанні аудиторських послуг замовник має
усвідомлювати обсяги визначеної законодавством відповідальності професійного
аудитора. З метою підвищення ефективності реалізації договірних відносин
доцільно у договорі передбачати повну чи часткову додаткову матеріальну
відповідальність, що дасть змогу зменшити ризик неналежного виконання
аудитором своїх зобов’язань та отримати компенсацію за визначених у
договорі умов. Навіть за умови абсолютної впевненості у професійній
відповідності аудитора не буде зайвим передбачити додаткову відповідальність
за окремі найвагоміші для замовника питання.