ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                   25.09.2003  N 493/2/15-3410


            Щодо питань, пов'язаних з платою за землю


     Державна податкова адміністрація України розглянула звернення
від 11  вересня  2003  року N 06-10/665 щодо питань,  пов'язаних з
платою за землю, і повідомляє таке.

     Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні,
є Земельний  кодекс  України  від  25  жовтня 2001 року N 2768-III
( 2768-14 ),  а справляння плати за землю здійснюється  відповідно
до Закону  України  від  3  липня 1992 року N 2535-XII ( 2535-12 )
"Про плату за землю" (у редакції Закону  України  від  19  вересня
1996 року  N  378/96-ВР  ( 378/96-ВР ) зі змінами та доповненнями,
далі - Закон  N  2535-XII,  яким  визначено,  що  плата  за  землю
справляється  у  вигляді  земельного  податку  або орендної плати.
Власники землі  та  землекористувачі,  крім  орендарів,  сплачують
земельний   податок.   За   земельні  ділянки,  надані  в  оренду,
справляється орендна плата (ст. 2 Закону N 2535-XII).

     Відповідно до ч.  З ст. 12 Закону N 2535-XII ( 2535-12 ), від
земельного  податку  звільняються органи державної влади та органи
місцевого самоврядування,  заклади,  установи та організації,  які
повністю утримуються за рахунок бюджету.

     Цією ж  статтею  Закону N 2535-XII ( 2535-12 ) визначено,  що
якщо  підприємства,  установи  та  організації,  які  користуються
пільгами   щодо   земельного   податку,  мають  у  підпорядкуванні
госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове  користування
(оренду) земельні ділянки,  окремі будівлі або їх частини, податок
за   земельні    ділянки,    зайняті    цими    госпрозрахунковими
підприємствами   або   будівлями   (їх  частинами),  переданими  в
тимчасове користування,  сплачується у  встановлених  розмірах  на
загальних підставах.

     При здачі   в   оренду   приміщень   власниками   землі   або
землекористувачами є,  як правило, орендодавці приміщень, вони і є
платниками земельного  податку,  а  орендарі  приміщень  у   цьому
випадку  не  є  платниками  земельного податку,  оскільки земельна
ділянка їм не виділялася і об'єкт оподаткування  відсутній.  Плата
за  землю,  що  утримується орендодавцем приміщення з орендаря,  є
складовою  частиною  орендної  плати  за  приміщення  (пропорційно
частці  таких  будівель  чи  їх частин у загальній площі земельної
ділянки  орендодавця,   що   обслуговує   передану   у   тимчасове
користування (оренду) будівлю або її частину).

     Щодо плати   за   землю   підприємствами,    установами    та
організаціями,  які є орендодавцями, що користуються пільгами щодо
плати за землю,  але  надають  земельні  ділянки  в  оренду  іншим
юридичним  особам,  які  є бюджетними установами і в установленому
порядку  звільняються  від  сплати  земельного  податку,  то  слід
зазначити, що  Законом  N  2535-XII ( 2535-12 ) пільги встановлені
лише щодо платників земельного податку.  Питання ж орендної  плати
вирішується сторонами при укладенні договору оренди.

     Разом з  тим,  з  порушеного  питання направляємо роз'яснення
юридичного   відділу   Секретаріату   Верховної    Ради    України
( v_391451-97 ).

 Заступник голови                                           Ю.Гриб