1. Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кімнати в гуртожитках, а також квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.
2. Як вицно із ситуації, мова йде про пільгову чергу чоловіка на позачергове забезпечення жилою площею членів його сім'ї, які потребують поліпшення житлових умов. А тому, згідно з п. 66 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. № 470, у надане жиле приміщення переселяються члени сім'ї, які включені в ордер і дали письмове зобов'язання про переселення в це приміщення.
Однак, оскільки ордер в даному випадку виписаний на ім'я заявника, в який внесені і його колишня дружина з дітьми, то надана квартира не може бути заселена лише колишнюю дружиною заявника та його дітьми.
3. Згідно з п. 30 вищезгадуваних Правил, при розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа відповідно розділяється та за колишнім подружжям заявника зберігається право перебування на обліку за місцем роботи. Якщо колишнє подружжя заявника не працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, воно переводиться на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік, — до виконавчого комітету ради за місцем проживання. При цьому за громадянами зберігається попередній час перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у межах, відповідно, часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання у даному населеному пункті. А згідно з вимогами ст. 50 ЖК України не допускається заселення квартири, збудованої для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами.
Таким чином, враховуючи, що квартирний відділ знав, що чоловік з дружиною розлучені, тобто, вони не є уже єдиною сім'єю, він повинен був розділити облікову справу таким чином:
Дітей, враховуючи, що вони дорослі, залишити на черзі з тим із подружжя, з ким вони виявили бажання проживати.
Отже, виділення однієї трикімнатної квартири заявнику та його колишній дружині з дітьми суперечить вимогам чинного законодавства, а тому є неправомірним.
4. Відповідно до пп. 64,72 Правил громадяни, щодо яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду. При вселенні в надане жиле примі-, шення подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
Ст. 33 Конституції України гарантує свободу пересування та вільний вибір місця проживання, а тому відмова у виписці громадян або зняттю їх з реєстрації до погашення ними заборгованості за квартиру є неправомірною, оскільки порушує норми Конституції України.
Такі неправомірні дії осіб можна оскаржити в судовому порядку, звернувшись із скаргою відповідно до вимог глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України, яка повинна бути подана у двомісячний термін, обчислюваний з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав і свобод.
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 48-49 (440-441) від 6 листопада - 12 грудня 2003 року;