ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 2187/10/16-1101 від 03.03.98
     м.Київ

 vd980303 vn2187/10/16-1101
                               Державним податковим адміністраціям
                               в Автономній Республіці Крим,
                               областях, мм.Києві та Севастополі


                  Про податок на додану вартість

     ( На доповнення додатково див. Лист Державної податкової
                                                адміністрації
       N 2675/7/16-1201 ( v2675225-00 ) від 25.02.2000 )


     У зв'язку з надходженням численних запитів Державна податкова
адміністрація    України    направляє    роз'яснення   з   питання
оподаткування податком на додану вартість об'єктів застави.
     Відповідно до  пункту  2.1  Закону  України  від  03.04.97 р.
N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"  платником податку на
додану вартість є особа,  обсяг оподатковуваних операцій з продажу
товарів  (робіт,  послуг)  якої  протягом  будь-якого  періоду   з
останніх    дванадцяти   календарних   місяців   перевищував   600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Згідно з   пунктом   3.1.1   вищезгаданого   Закону  об'єктом
оподаткування податком на додану вартість є операції  платників  з
продажу  товарів  (робіт,  послуг) на митній території України,  в
тому  числі  операції  з  оплати  вартості  послуг  за  договорами
оперативної   оренди   (лізингу)  та  операції  з  передачі  права
власності  на  об'єкти  застави   позичальнику   (кредитору)   для
погашення  кредиторської  заборгованості  заставодавця.  При цьому
продаж товарів - це будь-які операції,  що здійснюються  згідно  з
договорами    купівлі-продажу,    міни,    поставки    та   іншими
цивільно-правовими  договорами,  які  передбачають  передачу  прав
власності  на  такі товари за компенсацію незалежно від строків її
надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
     Пунктом 3.2.2  цього ж Закону визначено,  що передача майна в
заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором позики та  його
повернення  заставодавцю після закінчення дії такого договору не є
об'єктом оподаткування  податком  на  додану  вартість,  тобто  на
момент  передачі  майна  в заставу без передачі права власності не
виникає об'єкта для оподаткування.
     В силу застави  кредитор  (заставоутримувач) має право в разі
невиконання  боржником  (заставодавцем)   забезпеченого   заставою
зобов'язання  одержати  задоволення  з вартості заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами.
     Згідно з  Законом  України  від  02.10.92  р.  N 2654-12 "Про
заставу" із  внесеними  змінами  і  доповненнями,  якщо  в  момент
настання  терміну виконання зобов'язання,  забезпеченого заставою,
воно не буде виконане, то заставоутримувач набуває права звернення
стягнення на предмет застави.
     Законом України від 22.05.97 р.  N  283/97-ВР  "Про  внесення
змін  до  Закону  України "Про оподаткування прибутку підприємств"
встановлено,  що  відчуження  об'єкта  застави  для   заставодавця
прирівнюється до продажу такого об'єкта у податковий період такого
відчуження,  а  основна  сума  кредиту  та  нарахованих   на   неї
процентів,      що      залишилися     неповернутими     кредитору
(заставоутримувачу), - ціною продажу такої застави.
     А тому,  виходячи  з  норм  вищезазначених законів,  у момент
відчуження об'єкта застави виникатимуть податкові  зобов'язання  у
заставодавця,  і  базою  оподаткування  буде  ціна  продажу  такої
застави.
     Якщо згідно  з умовами договору об'єкт застави відчужується у
власність   заставоутримувача   в   рахунок   погашення   боргових
зобов'язань,    таке    відчуження    прирівнюється   до   купівлі
заставоутримувачем такого  об'єкта  застави  в  податковий  період
такого  відчуження,  а  основна сума кредиту та нарахованих на неї
процентів,     що     залишилися      неповернутими      кредитору
(заставоутримувачу),  -  ціною  придбання  такої  застави з правом
збільшення податкового кредиту на суму податку на додану вартість,
сплаченого  заставодавцю  заставоутримувачем (платником податку на
додану вартість), за умови, що вартість такого об'єкта включається
в оподатковувані операції і підлягає амортизації.
     У разі коли кредитор у подальшому продає об'єкт застави іншим
особам, податкові зобов'язання у нього виникають з повної вартості
продажу товару.
     У разі  коли згідно з умовами договору об'єкт застави з метою
погашення боргових зобов'язань підлягає продажу на аукціоні, базою
для  оподаткування  податком  на додану вартість буде ціна продажу
такого об'єкта.

 Заступник голови                                          О.Шитря

 "Галицькі Контракти", 18/98