Життєві ситуації, як відомо, непередбачувані. Доля кожної людини І унікальна, кожен життєвий шлях неповторний. На жаль, поряд з радісними подіями на ньому зустрічаються і сумні. Не завжди почуття подружжя витримують випробування часом.
Сімейний кодекс України містить перелік процесуально-правових підстав для розірвання шлюбу, якими можуть бути: заява одного із подружжя, спільна заява подружжя, позов дружини чи чоловіка.
Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутись за їхньою спільною заявою або за заявою одного з них. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
За нормами Кодексу про шлюб та сім'ю умовою розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану була також відсутність спору між дружиною та чоловіком про майно, яке є їх спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є непрацездатним. На відміну від цього новим сімейним законодавством розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану не пов'язане з відсутністю будь-якого майнового спору між подружжям. Щодо спору про поділ майна та аліменти, то він розглядається судом окремо.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану виносить постанову про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви про розірвання шлюбу, якщо вона не була відкликана. Це також є новелою Сімейного кодексу. Отже, подружжю, яке подало заяву про розірвання шлюбу, необхідно пам'ятати, що навіть якщо вони не з'являться для реєстрації розірвання шлюбу, постанову про розірвання шлюбу буде винесено, а з моменту винесення постанови шлюб вважається припиненим.
Шлюб може бути розірвано державним органом реєстрації актів цивільного стану також за заявою одного з подружжя незалежно від наявності майнового спору у випадках, якщо другий із подружжя визнаний безвісно відсутнім, недієздатним або засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки. У цих трьох ситуаціях право на розірвання шлюбу виникає з моменту набрання чинності відповідним рішенням або вироком суду. Однак наявність цих обставин створює лише відповідну передумову, і своє право особа може реалізувати за власним розсудом.
Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Таке рішення постановляється судом після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений і одним із подружжя.
Позов не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Крім того, вони мають право пред'явити такий позов до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнано іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
Під час розгляду справи суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до
уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.
Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, адже позов про розірвання шлюбу є кроком дуже серйозним і має бути розглянутий зі всіх точок зору, з аналізом усіх плюсів та мінусів.
У разі розірвання шлюбу судом він припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (нормами Кодексу про шлюб та сім'ю України цей момент визначався з дня реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану).
Набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу є самодостатньою підставою для припинення шлюбу. Однак, Сімейним кодексом передбачено, що розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу. Таким чином, рішення суду про розірвання шлюбу — це акт, який припиняє шлюбне правовідношення, а свідоцтво про розірвання шлюбу — це документ єдиної форми, який засвідчує припинення шлюбу.
Особа має право на повторний шлюб лише після розірвання попереднього шлюбу та отримання відповідного свідоцтва.
Цікавою новелою Сімейного кодексу є право на поновлення шлюбу після його розірвання. Так, жінка та чоловік, шлюб між якими було розірвано, мають право подати до суду заяву про поновлення їхнього шлюбу за умови, що жоден з них не перебував після цього у повторному шлюбі. На підставі рішення суду про поновлення шлюбу та анулювання запису акта про розірвання шлюбу державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове свідоцтво про шлюб, у якому день реєстрації шлюбу, за вибором подружжя, може бути визначений днем першої його реєстрації або днем набрання чинності рішенням суду про поновлення шлюбу.