ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ ПО ПІДГОТОВЦІ
І ПРОВЕДЕННЮ З'ЇЗДУ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ
25.06.2005
РЕЗОЛЮЦІЯ
З'їзду адвокатів України
щодо концептуальних засад законодавчого
розвитку адвокатури
Адвокати - делегати З'їзду сподіваються, що врешті влада,
зокрема український законодавець визнає за потрібне приділити
увагу збереженню і укріпленню адвокатури України - єдиного
фахового правозахисного інституту в Україні, який зазнає руйнації
через невиважене або й тенденційно негативне ставлення держави до
неї.
З 1993 року адвокатура зазнає здирницького оподаткування, що
призвело до штучного зростання вартості правової допомоги,
надаваної адвокатами, перетворивши її на малодоступну для
більшості громадян, а також до незацікавленості адвокатів в
утворенні адвокатських об'єднань, за відсутності котрих
унеможливлюється призначення адвокатів у випадках, передбачених
законом.
Масовою стала практика порушення професійних прав адвокатів з
боку працівників правоохоронних органів; навіть за старої влади
існування цієї проблеми було зафіксовано на рівні Указу Президента
від 30 вересня 1999 року ( 1240/99 ), але з тих пір реально
проблема ще більш загострилась.
Соціальне і пенсійне забезпечення адвокатів знаходиться в
жалюгідному стані, далеко відстаючи від рівня забезпечення суддів
та співробітників прокуратури.
В судах та правоохоронних органах не створено жодних умов для
гідного виконання адвокатами покладених на адвокатуру
конституційних завдань.
Паралельно, за рахунок невиваженого рішення Конституційного
Суду України від 19.11.2000 року у справі Солдатова, всі ті ж види
правової допомоги, що й адвокати, тепер можуть виконувати й інші
юристи, діяльність яких нічим не врегульована, які на відміну від
адвокатів не зв'язані ні етичними обов'язками перед клієнтом та
суспільством, ні дисциплінарною відповідальністю.
Все це призводить до відтоку кваліфікованих кадрів з
адвокатури, її системного ослаблення.
Роками Парламент за надуманих причин створював перешкоди
внесенню змін та доповнень до чинного Закону "Про адвокатуру"
( 2887-12 ), які б могли би посилити гарантії адвокатської
діяльності, розширити професійні, соціальні і пенсійні права
адвокатів та запровадити структуру професійного самоврядування
адвокатів, хоча на необхідності посилення статусу адвокатської
професії і створення професійної асоціації адвокатів
наголошувалося в зобов'язаннях України при вступі в Раду Європи.
Делегати З'їзду просять сприяти нормальному вирішенню цих та
інших проблем, які призводять до руйнації адвокатури.
В законотворчому процесі оновлення законодавства про
адвокатуру делегати З'їзду вважають за потрібне врахувати наступні
концептуальні засади:
1) межі адвокатської таємниці, а також обсяг і зміст
професійних гарантій адвокатів мають бути розширені в наступному
обсязі:
"Професійні права, честь і гідність адвоката охороняються
законом.
Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність,
перешкоджання її здійсненню.
Не допускається:
- контролювання застосовуваних адвокатом для здійснення
адвокатської діяльності інформаційних систем, технічних засобів,
засобів зв'язку, зняття з них інформації, стеження за адвокатом,
прослуховування його розмов, зокрема бесід з клієнтом;
- витребування, огляд, розголошення чи вилучення без згоди
адвоката документів, пов'язаних з виконанням адвокатом доручення;
- проведення обшуку і огляду адвоката, його речей, приміщень,
де він здійснює адвокатську діяльність або мешкає;
- проведення будь-яких оперативно-розшукових заходів,
несумісних із збереженням адвокатської таємниці;
- внесення подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а
також винесення окремої ухвали суду (постанови судді) щодо
правової позиції адвоката у справі;
- порушення кримінальної справи проти адвоката без санкції
Генерального прокурора України, його заступників, прокурорів
Автономної республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя;
- затримання адвоката або вирішення питання про обрання щодо
нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, без участі
спеціально уповноваженого представника відповідної регіональної
ради адвокатури;
- притягнення адвоката до кримінальної, матеріальної та іншої
відповідальності або погроза її застосуванням у зв'язку зі
здійсненням ним адвокатської діяльності відповідно до чинного
законодавства.
Перешкоджання здійсненню адвокатом адвокатської діяльності,
порушення професійних прав адвоката, гарантій адвокатської
діяльності, встановлених законом, проява неповаги до адвоката,
погроза, образа, наклеп на його адресу, поширення відомостей, що
ганьблять адвоката, вчинення насильницьких дій щодо нього,
посягання на життя, здоров'я, майно адвоката або його близьких
родичів тягнуть відповідальність, встановлену законом.
2) в Законі "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) має бути чітко
розмежовано адвокатську і підприємницьку діяльність і наголошено
на тому, що адвокатська діяльність не є підприємницькою;
3) в Законі "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) має бути закріплено
поширення на адвокатів режиму спрощеної системи оподаткування;
4) в Законі "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) мають бути
закріплені засади обчислення мінімальних ставок оплати за
виконання захисту в порядку ст. 47 КПК ( 1001-05 );
5) соціальні та пенсійні права адвокатів мають бути визначені
в Законі "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) (за аналогією із Законом
"Про статус суддів" ( 2862-12 ) на рівні, не нижчому ніж
відповідні права суддів;
6) в Законі "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) мають бути розширені
професійні права адвокатів наступним чином:
"При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має право:
- представляти і захищати права та інтереси фізичних і
юридичних осіб в судах, усіх органах державної влади та місцевого
самоврядування, підприємствах, установах і організаціях,
об'єднаннях громадян тощо, а також перед громадянами;
- збирати та подавати предмети, документи, відомості про
факти, іншу інформацію, яка може бути використана як доказ в
конституційному, цивільному, господарському, кримінальному,
адміністративному судочинствах і повинна за клопотанням адвоката
долучатися до справи;
- запитувати і отримувати відомості, характеристики,
документи або їх копії від підприємств, установ, організацій,
об'єднань громадян, інших юридичних та фізичних осіб, які
зобов'язані безоплатно їх видавати;
- безперешкодно ознайомлюватися у юридичних чи фізичних осіб
з необхідними для здійснення захисту, представництва або надання
правової допомоги документами і матеріалами, за винятком тих, які
складають державну таємницю;
- отримувати письмові висновки фахівців з питань, що
потребують спеціальних знань;
- посвідчувати копії документів у справах, які вони ведуть;
- застосовувати технічні засоби, в тому числі для копіювання
матеріалів справи, у якій адвокат здійснює захист або
представництво, або надає правову допомогу;
- проводити опитування осіб, що володіють інформацією у
справі, на ведення якої адвокат має доручення; складати протоколи
опитування, огляду;
- фіксувати аудіо- та відеозасобами хід судового засідання,
процесуальної дії, в яких адвокат бере участь;
- доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб
та одержувати від цих осіб письмові мотивовані відповіді на ці
клопотання і скарги;
- бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг і
давати пояснення щодо їх суті;
- зустрічатися наодинці без обмежень і в умовах, що
забезпечують дотримання конфіденційності, зі своїм клієнтом, у
тому числі при його затриманні, арешті і перебуванні під вартою та
у місцях позбавлення волі;
- виконувати інші дії, що не суперечать чинному
законодавству";
- із внесенням відповідних змін до процесуального
законодавства з тим, щоби адвокати могли реально і ефективно
виконувати покладені на них Конституцією ( 254к/96-ВР ) завдання;
7) в Законі "Про адвокатуру" ( 2887-12 ) потрібно передбачити
схему реального самоврядування адвокатів асоційованих в адвокатуру
на засадах: рівність прав усіх адвокатів, забезпечення для всіх
адвокатів можливості брати участь у самоврядуванні адвокатури,
поваги до права кожного адвоката обирати делегатів З'їзду
адвокатів та органи самоврядування регіонального рівня (та бути
обраним), дотримання органами самоврядування принципів
незалежності адвокатської діяльності;
8) самоврядування адвокатури має реалізовуватися у формах
безпосереднього самоврядування через З'їзд адвокатів України й
загальні збори адвокатів Автономної республіки Крим, областей,
міст Києва та Севастополя;
9) виборів таємним голосуванням центрального виконавчого
органу адвокатського самоврядування (або формування його шляхом
кооптування регіональними зборами кандидатур, обраних таємним
голосуванням, із затвердженням на З'їзді);
10) віднесення всіх рішень загальнообов'язкового характеру,
зокрема про розмір членських внесків, до виключної компетенції
органів безпосереднього самоврядування - загальних зборів
адвокатів регіону та З'їзду;
11) закріплення положення про нікчемність рішень виконавчих
органів самоврядування, які суперечать рішенням органів
безпосереднього самоврядування або які створюють умови для
втручання в незалежність адвоката при здійсненні ним його
професійних обов'язків у конкретних справах чи щодо конкретних
осіб, або обмежують професійні чи соціальні права адвоката та
гарантії адвокатської діяльності;
12) закріплення в законі положення про неможливість суміщення
посад у виконавчих органах самоврядування та в
дисциплінарно-кваліфікаційних органах та про максимальний термін
зайняття однією особою посад у зазначених органах;
13) чітке роз'яснення в законі рівності прав усіх адвокатів
на участь в адвокатському самоврядуванні й наголошення на єдності
професійного корпусу адвокатів, який забезпечується обов'язковим
членством адвоката у професійній асоціації адвокатів, котра разом
з її регіональними відділеннями є формою самоорганізації
адвокатури для здійснення адвокатського самоврядування;.