Г л а в а 3
УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ, ЇХ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ
Стаття 43. Обвинувачений і його права
Обвинуваченим є особа, щодо якої в установленому цим Кодексом
порядку винесена постанова про притягнення як обвинуваченого.
Після віддання до суду обвинувачений називається підсудним.
Обвинувачений має право: знати, в чому його обвинувачують, і
давати пояснення по пред'явленому йому обвинуваченню; подавати
докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися після закінчення
попереднього слідства або дізнання з усіма матеріалами справи;
мати захисника; брати участь у судовому розгляді в суді першої
інстанції; заявляти відводи; подавати скарги на дії і рішення
особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.
Підсудний має право на останнє слово.
Стаття 43-1. Підозрюваний
Підозрюваним визнається:
1) особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину;
2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення
постанови про притягнення її як обвинуваченого.
Підозрюваний має право: знати, в чому він підозрюється;
давати показання; подавати докази; заявляти клопотання і відводи;
вимагати перевірки прокурором правомірності затримання; подавати
скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і
прокурора.
Про роз'яснення прав підозрюваному зазначається в протоколі
затримання або постанові про застосування запобіжного заходу.
Стаття 44. Участь захисника в кримінальному судочинстві
Захисник допускається до участі в справі з моменту оголошення
обвинуваченому про закінчення попереднього слідства і пред'явлення
обвинуваченому всіх матеріалів справи для ознайомлення. За
постановою прокурора захисника може бути допущено до участі в
справі з моменту пред'явлення обвинувачення.
У справах про злочини неповнолітніх, німих, глухих, сліпих та
інших осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть
самі здійснювати свого права на захист, захисник допускається до
участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення.
У справах про суспільно небезпечні діяння, вчинені особами в
стані неосудності, а також про злочини осіб, які захворіли на
душевну хворобу після вчинення злочину, захисник допускається до
участі в справі з моменту встановлення факту душевного
захворювання особи.
У справах, в яких попереднє слідство не провадилось, захисник
допускається до участі після відання обвинуваченого до суду.
Як захисники допускаються адвокати, представники професійних
спілок та інших громадських організацій.
За ухвалою суду або за постановою судді захисниками можуть
бути і близькі родичі або законні представники обвинуваченого, а
також інші особи.
Стаття 45. Обов'язкова участь захисника
Участь захисника в розгляді кримінальної справи в суді першої
інстанції обов'язкова:
1) коли підсудний через свої фізичні або психічні вади
(німий, глухий, сліпий і інші) не може сам здійснювати свого права
на захист;
2) коли підсудний неповнолітній;
3) коли пудсудний не володіє мовою, якою ведеться
судочинство;
4) при наявності суперечностей між інтересами підсудних, коли
хоч один з них має захисника;
5) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин,
передбачає смертну кару;
6) коли в судовому розгляді справи бере участь прокурор, а
також громадський обвинувач при відсутності громадського
захисника;
7) при розгляді в суді справа про застосування примусових
заходів медичного характеру;
8) коли суд або суддя визнають необхідною участь захисника
при розгляді справи щодо підсудного, який вчинив злочин будучи
неповнолітнім, але на момент розгляду справи досяг повноліття.
Участь захисника в справі є обов'язковою на попередньому
слідстві у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої
цієї статті, - з моменту пред'явлення обвинувачення у випадках,
передбачених пунктами 3 і 5 частини першої цієї статті, - з
моменту оголошення обвинуваченому про закінчення поперднього
слідства і пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи для
ознайомлення, а у випадках, передбачених пунктом 7 частини першої
цієї статті, - з моменту встановлення факту душевного захворювання
особи.
Стаття 46. Відмова від захисника
Обвинувачений чи підсудний має право в будь-який момент
провадження в справі відмовитися від захисника. Така відмова
допускається лише з ініціативи обвинуваченого чи підсудного і не
може бути перешкодою для продовження участі в справі прокурора або
громадського обвинувача, а також захисників інших підсудних.
При відмові від захисника слідчий складає протокол, а суд
виносить ухвалу.
Відмова від захисника у випадках, зазначених у пунктах 1,
2, 3, 5, 7 і 8 частини першої статті 45 цього Кодексу, не
обов'язкова для слідчого, прокурора і суду.
Стаття 47. Порядок призначення захисника
Захисник з числа осіб, зазначених у частині 5 статті 44 цього
Кодексу, запрошується обвинуваченим, його законнним представником,
родичами або іншими особами за порученням або на прохання
обвинуваченого. Якщо у випадках, передбачених статтею 45 цього
Кодексу, захисник не буде запрошений вищезазначеними особами, його
призначає слідчий або суд через колегію адвокатів.
Одна і та ж особа не може бути захисником двох або декількох
обвинувачених, коли інтереси захисту одного з них суперечать
інтересам захисту іншого.
Замінити одного захисника іншим можна лише за клопотанням або
за згодою обвинуваченого. В тих випадках, коли участь у справі
захисника, якого обрав обвинувачений, неможлива, слідчий або суд
має право запрошувати обвинуваченому запросити інщого захисника
або призначити обвинуваченому захисника через колегію адвокатів.
Орган попереднього слідства, прокурор, суд, в провадженні
яких перебуває справа, а також завідуючий юридичною консультацієюі
президія колегії адвокатів у порядку, передбаченому законодавством
України, вправі звільнити обвинуваченого повністю або частково від
оплати юридичної допомоги.
Стаття 48. Обов'язки і права захисника
Захисник зобов'язаний використати всі зазначені в законі
засоби і способи захисту з метою з'ясування обставин, що
виправдують обвинуваченого або пом'якшують його відповідальність,
і подавати обвинуваченому необхідну юридичну допомогу.
З моменту допущення до участі в справі захисник вправі:
мати побачення з обвинуваченим наодинці без обмеження числа
побачень та їх тривалості; ознайомлюватися з усіма матеріалами
справи і виписувати з неї необхідні відомості; подавати докази;
заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; заявляти
відводи; подавати скарги на дії і рішення слідчого, прокурора і
суду. З дозволу слідчого захисник може бути присутнім при допитах
обвинуваченого і при провадженні інших слідчих дій, виконуваних за
клопотаннями обвинуваченого або його захисника.
У випадках, коли захисника допущено до участі в справі з
моменту пред'явлення обвинувачення, він, крім того, вправі:
1) бути присутнім при пред'явленні обвинувачення і допитах
обвинуваченого та ставити запитання обвинуваченому;
2) бути присутнім при провадженні інших слідчих дій,
виконуваних за участю обвинуваченого або за клопотаннями
обвинуваченого чи його захисника, ставити запитання свідкам,
потерпілим і експертам;
3) подавати письмові зауваження з приводу правильності і
повноти запису до протоколу слудчої дії, в якій він брав участь.
Слідчий може відвести запитання, поставлене захисником, але
він зобов'язаний занести відведене запитання до протоколу.
Адвокат не вправі відмовитися від взятого на себе захисту
обвинуваченого.
Адвокат, представник професійної спілки та іншої громадської
організації не має права розголошувати відомості, повідомлені йому
в зв'язку із здійсненням захисту.
Стаття 49. Потерпілий
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно
моральну, фізичну або майнову шкоду.
Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому
особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову,
а суд - ухвалу.
Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, вправі давати
показання у справі. Потерпілий і його представник мають право:
подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усіма
матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слудства, а у
справах, в яких попереднє слідство не провадилося, - після відання
обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти
відводи; подавати скарги на дії особи, ска провадить дізнання,
слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або
ухвали суду і постанови народного судді.
В справах, передбачених частиною 1 статті 27 цього Кодексу,
потерпілий має право під час судового розгляду особисто або через
свого представника підтримувати обвинувачення. Потерпілий може
брати участь у судових дебатах в усіх справах, в яких не виступає
прокурор чи громадський обвинувач.
У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть
потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають його близькі
родичі.
Стаття 50. Цивільний позивач
Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство,
установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від
злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно
до статті 28 цього Кодексу. Про визнання цивільним позивачем чи
про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя
виносять постанову, а суд - ухвалу.
Цивільний позивач або його представник мають право: подавати
докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді;
просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до
забезпечення заявленого ним позову; підтримувати цивільний позов;
ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення
попереднього слідства, а у справах, в яких попереднє слідство не
провадилось, - після віддання обвинуваченого до суду; заявляти
відводи; скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого,
прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду
в частині, що стосується цивільного позову.
Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання,
слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи,
зв'язані з заявленим позовом.
Стаття 51. Цивільний відповідач
Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків,
опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства,
установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну
відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями
обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа,
яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд -
ухвалу.
Цивільний відповідач або його представник має право:
заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті
пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання;
ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного
позову, з моменту закінчення попереднього слідства, а у справах, в
яких попереднє слідство не провадилося, - після віддання
обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розгляді; заявляти
відводи; подавати скарги да дії особи, яка провадить дізнання,
слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок і
ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову.
Стаття 52. Представники потерпілого, цивільного позивача і
цивільного відповідача
Представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного
відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні
представники, а також інші особи за постановою особи, яка
провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.
Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем є
підприємство, установа чи організація, то представниками їх
інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи.
Зазначені в цій статті представники користуються
процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють.
Стаття 53. Обов'язок роз'яснення і забезпечення прав особам,
які беруть участь у справі
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання,
зобов'язані роз'яснити особам, що беруть участь у справі, їх права
і забезпечити можливість здійснення цих прав.
Стаття 53-1. Обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора
і суду щодо вжиття заходів до відшкодування
шкоди, заподіяної громадянином незаконними діями
У разі закриття кримінальної справи за відсутністю події
злочину, відсутністю в діянні складу злочину або за недоведеністю
участі особи у вчиненні злочину, а також у разі постановлення
випровдувального вироку орган дізнання, слідчий, прокурор і суд
зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав
і вжити необхідних заходів до відшкодування шкоди, завданої особі
внаслідок незаконних засудження, притягнення як обвинуваченого,
затримання, застосування запобіжного заходу та у разі незаконного
продовження виконання призначеного покарання у випадках, коли
кримінальний закон, який усуває караність діяння, набрав чинності.
Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються
законодавством України.