Г л а в а 7
СТРОК І СУДОВІ ВИТРАТИ
Стаття 89. Обчислення строків
Строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами,
добами (днями) і місяцями. При обчисленні строків не беруться до
уваги той день і та година, від яких починається строк.
При обчисленні строку добами строк закінчується о 24 годині
останньої доби. Якщо відповідну дію належить провести в суді або в
органах дізнання і попереднього слідства, то строк закінчується у
встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
При обчисленні строків місяцями строк закінчується у
відповідне число останнього місяця.
Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то
останнім днем строку вважається наступний робочий день. Якщо
закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той
місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в
останній день цього місяця.
Строк не вважається пропущеним, коли скаргу або інший
документ здано до закінчення строку на пошту, а для осіб, що
тримаються під вартою, - коли скаргу або інший документ здано
адміністрації місця попереднього ув'язнення. ( Стаття 89 із
змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 90. Поновлення строку
Пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за
клопотанням заінтересованої особи постановою органу дізнання,
слідчого, прокурора або ухвалою суду, постановою судді.
Подача клопотання про поновлення пропущеного строку зупиняє
виконання рішення, оскарженого з пропуском строку, до вирішення
питання про поновлення строку. ( Стаття 90 із змінами, внесеними
згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 91. Судові витрати
Судові витрати складаються:
1) із сум, що видані і мають бути видані свідкам, потерпілим,
експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим;
2) із сум, витрачених на зберігання, пересилання і
дослідження речових доказів;
3) з інших витрат, що їх зробили органи дізнання,
попереднього слідства і суд при провадженні у даній справі. (
Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від
16.04.84 )
Стаття 92. Відшкодування витрат свідкам, потерпілим,
законним представникам потерпілих, експертам,
спеціалістам, перекладачам і понятим
( Назва статті 92 із змінами, внесеними згідно із Законом N
360/95-ВР від 05.10.95 )
Свідки, потерпілі, законні представники потерпілих,
перекладачі, експерти, спеціалісти і поняті мають право на
відшкодування їм витрат по явці за викликом в органи дізнання,
попереднього слідства, прокуратури і до суду.
За переліченими вище особами зберігається середній заробіток
по місцю роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом.
Особам, які не є робітниками чи службовцями, виплачується
винагорода за відрив їх від занять.
Експерти, спеціалісти і перекладачі, крім того, мають право
на винагороду за виконання своїх обов'язків, якщо виконання
дорученої їм роботи не входить в їх обов'язок по службі.
Зазначені виплати провадяться з коштів органів дізнання,
попереднього слідства і суду. Порядок виплати і розмір сум, що
підлягають виплаті, визначаються відповідною інструкцією. ( Стаття
92 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від
30.08.71, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 360/95-ВР від 05.10.95
)
Стаття 93. Відшкодування судових витрат та оплата праці
адвокатів
Судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що
видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на
рахунок держави.
При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього
судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох
осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені
витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та
майновий стан засуджених.
Якщо підсудний буде визнаний винним, але звільнений від
покарання, суд має право покласти на нього судові витрати.
При закритті справи у зв'язку з примиренням потерпілого з
обвинуваченим у справах про злочини, зазначені в частині 1 статті
27 цього Кодексу, суд може покласти судові витрати на одного з них
або на обох.
Судові витрати в разі неспроможності особи, з якої вони мають
бути стягнуті, а також судові витрати, пов'язані з виплатою сум
перекладачеві, приймаються на рахунок держави.
Якщо у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 47
цього Кодексу, оплата праці захисника по поданню юридичної
допомоги була проведена за рахунок держави, відшкодування витрат
державі може бути покладено на засудженого. ( Стаття 93 із
змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-09 від 23.03.77, N
6834-10 від 16.04.84 та згідно з Законами N 2464-12 від 17.06.92,
N 3780-12 від 23.12.93 )
Стаття 93-1. Відшкодування витрат на стаціонарне лікування
особи, яка потерпіла від злочину
Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне
лікування особи, потерпілої від злочину за винятком випадку
завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в
стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок
протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого,
стягуються судом при поставленні вироку за позовом закладу охорони
здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора в
порядку, передбаченому статтею 28 та частинами другою і третьою
статті 93 цього Кодексу.
Якщо позов не було пред'явлено, суд при постановленні вироку
вправі з власної ініціативи вирішити питання про відшкодування цих
витрат.
У разі, коли при постановленні вироку рішення про
відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування
потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку
цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині
першій цієї статті.
У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне
лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі
закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за
обставин, передбачених пунктами 3, 4, 6 частини першої статті 6,
статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу. ( Кодекс доповнено
статтею 93-1 згідно з Законом N 3132-12 від 22.04.93 )