Г л а в а 10

                             ДІЗНАННЯ

     Стаття 103. Повноваження органів дізнання

     На органи    дізнання    покладається    вжиття    необхідних
оперативно-розшукових  заходів  з  метою виявлення ознак злочину і
осіб, що його вчинили.
     Про виявлений злочин і почате дізнання орган дізнання негайно
повідомляє прокурора.  ( Стаття 103 із змінами, внесеними згідно з
Законом N 3351-12 від 30.06.93 )

     Стаття 104.   Порядок  провадження  дізнання  у  кримінальних
                  справах

     За наявності ознак злочину,  що не є тяжким,  орган  дізнання
порушує     кримінальну     справу    і,    керуючись    правилами
кримінально-процесуального  закону,  проводить   слідчі   дії   до
встановлення особи,  яка його вчинила. Після цього орган дізнання,
додержуючи строків,  передбачених  частиною  1  статті  108  цього
Кодексу, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає
прокурору для затвердження.
     У разі  порушення  органом  дізнання справи про тяжкий злочин
він  зобов'язаний  передати  її  слідчому  через  прокурора  після
виконання  невідкладних слідчих дій у межах строків,  передбачених
частиною 2 статті 108 цього Кодексу.
     Якщо у  справі  про тяжкий злочин,  що передана слідчому,  не
встановлено особу,  яка його  вчинила,  орган  дізнання  продовжує
виконувати  оперативно-розшукові  дії і повідомляє слідчого про їх
наслідки.
     Після вступу  слідчого  у  справу орган дізнання зобов'язаний
виконувати  доручення  слідчого   шодо   проведення   слідчих   та
розшукових  дій.  (  Стаття  104  в  редакції Закону N 3351-12 від
30.06.93 )

     Стаття 105.  ( Стаття 105  виключена  на  підставі  Закону  N
                 3351-12  від  30.06.93  )  Дії органів дізнання у
                 справах, в яких провадження попереднього слідства
                 не є обов'язковим

     У справах,  в  яких  провадження  попереднього  слідства не є
обов'язковим, матеріали дізнання є підставою для розгляду справи в
суді.
     Дізнання в   цих   справах    провадиться    за    правилами,
встановленими  цим  Кодексом для попереднього слідства,  за такими
винятками:
     1) при  провадженні  дізнання  захисник до участі в справі не
допускається;
     2) потерпілий,  цивільний  позивач,  цивільний  відповідач по
закінченні дізнання не ознайомлюються з матеріалами справи,  а  їх
лише  повідомляють  про  закінчення  дізнання і направлення справи
прокуророві;
     3) правила,  встановлені  частиною 2 статті 114 цього Кодексу
відносно  слідчого,  не  поширюються  на  особу,   яка   провадить
дізнання. При незгоді з вказівками прокурора орган дізнання вправі
оскаржити їх вищестоящому прокуророві,  не зупиняючи виконання цих
вказівок.
     Після закінчення дізнання орган дізнання  надсилає  матеріали
прокуророві,   з   затвердження  якого  справа  направляється  для
розгляду в суді.

     Стаття 106.  Затримання  органом  дізнання  підозрюваного   у
                 вчиненні злочину

     Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні
злочину,  за  який  може  бути  призначено  покарання  у   вигляді
позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:
     1) коли  цю  особу   застали   при   вчиненні   злочину   або
безпосередньо після його вчинення;
     2) коли очевидці,  в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на
дану особу, що саме вона вчинила злочин;
     3) коли на підозрюваному або на його одягу,  при ньому або  в
його житлі буде виявлено явні сліди злочину.
     При наявності інших  даних,  що  дають  підстави  підозрювати
особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі,
коли ця особа намагалася втекти,  або коли вона не має  постійного
місця проживання, або коли не встановлено особи підозрюваного.
     Про кожний випадок затримання особи,  підозрюваної у вчиненні
злочину,   орган   дізнання   зобов'язаний   скласти  протокол  із
зазначенням підстав,  мотивів,  дня,  години,  року, місяця, місця
затримання,  пояснень  затриманого,  часу  складання протоколу про
роз'яснення підозрюваному в порядку, передбаченому частиною другою
статті  21  цього  Кодексу,  права мати побачення із захисником до
першого допиту і протягом двадцяти чотирьох годин зробити письмове
повідомлення   прокурору,  а  також  на  вимогу  прокурора  подати
матеріали,  що стали підставою для затримання. Протокол затримання
підписується  особою,  яка  його  склала,  і затриманим.  Протягом
сорока восьми годин з моменту одержання повідомлення про здійснене
затримання  прокурор зобов'язаний дати санкцію на взяття під варту
або звільнити затриманого.
     Про затримання особи,  підозрюваної у вчиненні злочину, орган
дізнання сповіщає її сім'ю,  якщо місце її  проживання  відоме.  (
Стаття  106  із змінами,  внесеними згідно з Указами ПВР N 3084-09
від 16.02.78,  N 6834-10 від  16.04.84,  Законами  N  2857-12  від
15.12.92, N 3780-12 від 23.12.93 )

     Стаття 106-1.   Порядок   короткочасного   затримання   осіб,
                   підозрюваних у вчиненні злочину

     Порядок короткочасного  затримання   осіб,   підозрюваних   у
вчиненні    злочину,    визначається    Положенням   про   порядок
короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. (
Кодекс  доповнено  статтею 106-1 згідно з Указом ПВР N 3084-09 від
16.02.78, змінено згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )

     Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину

     Виклик і  допит  підозрюваного  провадяться   з   додержанням
правил, встановлених статтями 134 - 136, 145 і 146 цього Кодексу.
     Якщо підозрюваний був затриманий або  до  нього  було  обрано
запобіжний   захід   у   вигляді  взяття  під  варту,  його  допит
проводиться негайно,  а при неможливості  негайного  допиту  -  не
пізніше  двадцяти  чотирьох  годин  після  затримання.  При допиті
такого підозрюваного  присутність  захисника  є  обов'язковою,  за
винятком  випадків,  передбачених  частиною першою статті 46 цього
Кодексу.
     Перед допитом  підозрюваному  має бути роз'яснено його права,
передбачені статтею 43-1 цього Кодексу,  а  також  повідомлено,  у
вчиненні якого злочину він підозрюється,  про що робиться відмітка
в протоколі його допиту. ( Стаття 107 із змінами, внесеними згідно
з  Указом  ПВР  N  6834-10  від  16.04.84,  Законом  N 3780-12 від
23.12.93 )

     Стаття 108. Строки провадження дізнання

     У справі про злочин,  що не є тяжким,  дізнання провадиться у
строк  не  більше  десяти  днів,  починаючи з моменту встановлення
особи,  яка його вчинила. Якщо таку особу не встановлено, дізнання
зупиняється  з  додержанням вимог,  передбачених статтею 209 цього
Кодексу.
     У справі  про  тяжкий  злочин дізнання провадиться у строк не
більше десяти днів з моменту порушення  справи.  (  Стаття  108  в
редакції Закону N 3351-12 від 30.06.93 )

     Стаття 109. Закінчення дізнання

     Дізнання у  справах  закінчується  складанням  постанови  про
направлення справи  для  провадження  попереднього  слідства,  яка
затверджується прокурором.
     За наявності обставин,  передбачених статтею 6 цього Кодексу,
орган дізнання закриває справу мотивованою постановою,  копію якої
в добовий строк надсилає прокуророві.  (  Стаття  109  в  редакції
Закону N 3351-12 від 30.06.93 )

     Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання

     Дії і   постанови  органів  дізнання  можуть  бути  оскаржені
прокуророві,  а постанова про закриття справи - також і до суду  в
порядку, передбаченому статтею 236-5 цього Кодексу.
     В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її
протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. (
Стаття 110 в редакції Закону N 2857-12 від 15.12.92 )