Г л а в а 12
ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО
Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого
Коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину
певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про
притягнення цієї особи як обвинуваченого.
Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого
У постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути
зазначено: хто склав постанову; місце і час її складання; назву
справи; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, день, місяць
та рік його народження; злочин, у вчиненні якого обвинувачується
дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину,
наскільки вони відомі слідчому, і стаття кримінального закону,
якою передбачений цей злочин.
Коли обвинувачений притягається до відповідальності за
вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних
статей кримінального закону, в постанові про притягнення як
обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться
обвинуваченому в вину по кожній з цих статей.
Копія постанови негайно надсилається прокуророві.
Стаття 133. Строк пред'явлення обвинувачення
Обвинувачення повинно бути пред'явлено не пізніше двох днів з
моменту винесення слідчим постанови про притягнення даної особи як
обвинуваченого і в усякому разі не пізніше дня явки обвинуваченого
або його приводу.
Стаття 134. Порядок виклику обвинуваченого
Обвинувачений викликається до слідчого по телефону,
телефонограмою, телеграмою або повісткою, яка вручається
обвинуваченому під розписку, з зазначенням часу вручення.
В разі тимчасової відсутності обвинуваченого повістка для
передачі йому вручається під розписку кому-небудь з дорослих
членів сім'ї, які разом з ним проживають, житлово-експлуатаційній
організації або адміністрації за місцем його роботи.
Обвинувачений, що перебуває під вартою, викликається через
адміністрацію місця попереднього ув'язнення. ( Стаття 134 із
змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N
6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 135. Обов'язковість явки обвинуваченого
Обвинувачений зобов'язаний з'явитися за викликом слідчого у
призначений строк.
В разі неявки без поважних причин обвинувачений підлягає
приводу.
Поважними причинами неявки обвинуваченого до слідчого в
призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістка,
хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його
можливості своєчасно з'явитися до слідчого.
Стаття 136. Привід обвинуваченого
Привід обвинуваченого здійснюється органами внутрішніх справ
за мотивованою постановою слідчого. Привід обвинуваченого, крім
виняткових випадків, здійснюється удень.
Привід обвинуваченого без попереднього виклику може бути
застосований тільки в тих випадках, коли обвинувачений ухиляється
від слідства або не має постійного місця проживання.
Постанова про привід оголошується обвинуваченому перед її
виконанням.
Стаття 137. Встановлення місця перебування обвинуваченого
Коли місце перебування обвинуваченого невідоме, а також, коли
він ухиляється від слідства, слідчий до закінчення строку,
встановленого для провадження попереднього слідства, зобов'язаний
вжити всіх необхідних заходів до встановлення місця перебування
обвинуваченого.
Стаття 138. Оголошення розшуку обвинуваченого
Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова
про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене,
слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у
статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого,
який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розшук може бути оголошений як під час попереднього слідства,
так і одночасно з його зупиненням.
Стаття 139. Розшук обвинуваченого
Про оголошення розшуку слідчий складає постанову, в якій
зазначає потрібні відомості про особу розшукуваного. Постанова про
розшук і обрання запобіжного заходу направляється до відповідних
органів розшуку.
Після оголошення розшуку слідчий продовжує вживати всіх
необхідних заходів для встановлення місця перебування
обвинуваченого.
При затриманні обвинуваченого, якого розшукували і щодо якого
обрано як запобіжний захід тримання під вартою, орган розшуку
негайно доповідає про це прокуророві за місцем затримання.
Прокурор протягом двадцяти чотирьох годин зобов'язаний перевірити,
чи дійсно затриманий є тією особою, яка розшукується, і,
упевнившись в наявності законних підстав для арешту, дає санкцію
на відправлення заарештованого етапом до місця провадження
слідства.
Стаття 140. Порядок пред'явлення обвинувачення
При пред'явленні обвинувачення особі присутність захисника є
обов'язковою, крім випадків, передбачених частиною першою статті
46 цього Кодексу.
Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому
постанову про притягнення як обвинуваченого і роз'яснює суть
пред'явленого обвинувачення. Виконання цих дій засвідчується
підписом обвинуваченого на постанові про притягнення як
обвинуваченого і підписом слідчого з зазначенням дати пред'явлення
обвинувачення.
В разі відмови обвинуваченого поставити підпис на зазначеній
постанові слідчий робить на ній відмітку про оголошення її тексту
обвинуваченому і про відмову його від підпису, про що сповіщає
прокурора. ( Стаття 140 із змінами, внесеними згідно з Законом N
3780-12 від 23.12.93 )
Стаття 141. Зміна і доповнення обвинувачення
Якщо під час попереднього слідства виникне необхідність
змінити пред'явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий
зобов'язаний заново пред'явити обвинувачення з виконанням вимог,
встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 цього Кодексу.
Якщо під час попереднього слідства частина пред'явленого
обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий своєю
постановою закриває справу в цій частині обвинувачення, про що
оголошує обвинуваченому.
Стаття 142. Роз'яснення обвинуваченому його прав на слідстві
При пред'явленні обвинувачення слідчий зобов'язаний
роз'яснити обвинуваченому, що він під час провадження попереднього
слідства має право:
1) знати, в чому його обвинувачують;
2) давати показання по пред'явленому йому обвинуваченню або
відмовитися давати показання і відповідати на запитання;
3) подавати докази;
4) заявляти клопотання про допит свідків, про проведення
очної ставки, про проведення експертизи, про витребування і
приєднання до справи доказів, а також заявляти клопотання з усіх
інших питань, які мають значення для встановлення істини в справі;
5) заявляти відвід слідчому, прокуророві, експертові,
спеціалістові і перекладачеві;
6) з дозволу слідчого бути присутнім при виконанні окремих
слідчих дій;
7) знайомитися з усіма матеріалами справи після закінчення
попереднього слідства;
8) мати захисника і побачення з ним до першого допиту;
9) подавати скарги на дії та рішення слідчого і прокурора.
Про роз'яснення обвинуваченому його прав слідчий зазначає в
постанові про пред'явлення обвинувачення, що стверджує своїм
підписом обвинувачений. ( Стаття 142 із змінами, внесеними згідно
з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 3780-12 від
23.12.93 )
Стаття 143. Допит обвинуваченого
Слідчий зобов'язаний допитати обвинуваченого негайно після
його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після
пред'явлення йому обвинувачення.
Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен
проводитися удень.
При допиті обвинуваченого за його бажанням може бути
присутнім захисник, а у випадках, передбачених частиною третьою
статті 46 цього Кодексу, присутність захисника є обов'язковою.
Обвинувачений допитується в місці провадження попереднього
слідства, а в разі необхідності - і в місці його перебування.
Обвинувачені допитуються окремо. При цьому слідчий вживає
заходів, щоб обвинувачені в одній і тій же справі не могли
зноситися між собою.
На початку допиту слідчий повинен запитати обвинуваченого, чи
визнає він себе винним у пред'явленому обвинуваченні, після чого
пропонує йому дати показання по суті обвинувачення. Слідчий
вислухує показання обвинуваченого і, в разі необхідності, ставить
йому запитання.
Стаття 144. Пред'явлення обвинувачення глухим, німим і сліпим
та їх допит
Пред'явлення обвинувачення глухим, німим і сліпим та їх допит
провадяться за правилами статей 140, 141, 142 і 143 цього Кодексу
в присутності захисника, а в справах глухих і німих, крім
захисника, запрошується також і особа, яка розуміє їх знаки. (
Стаття 144 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-08 від
30.08.71 )
Стаття 145. Протокол допиту обвинуваченого
Про кожний допит обвинуваченого слідчий складає протокол з
додержанням вимог статті 85 цього Кодексу.
В протоколі допиту зазначаються місце і дата допиту; посада
та прізвище особи, яка проводила допит, і осіб, які були присутні
при допиті; час початку і закінчення допиту; прізвище, ім'я та по
батькові обвинуваченого, рік, місяць, день і місце його
народження; громадянство, національність, освіта, сімейний стан,
місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, судимість
обвинуваченого та інші відомості про нього, що виявляться
необхідними за обставинами справи.
Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому
запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно.
По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол
обвинуваченому для прочитання. За проханням обвинуваченого він
може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в
протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і
внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають
обов'язковому занесенню в протокол.
Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол
написаний на кількох сторінках, обвинувачений підписує кожну
сторінку окремо. Якщо в допиті обвинуваченого брали участь
прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші
особи, вони також підписують протокол. ( Стаття 145 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 146. Власноручний запис обвинуваченим своїх показань
Обвинуваченому, якщо він того просить, надається можливість
написати свої показання власноручно, про що робиться відмітка в
протоколі допиту. Слідчий, ознайомившись з письмовими показаннями
обвинуваченого, може поставити йому додаткові запитання. Ці
запитання і відповіді на них заносяться до протоколу. Правильність
запису показань, запитань і відповідей на них засвідчується
підписами обвинуваченого і слідчого.
Стаття 147. Відсторонення обвинуваченого від посади
В разі притягнення посадової особи до кримінальної
відповідальності за посадовий злочин, а так само, якщо ця особа
притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно
впливати на хід попереднього чи судового слідства, слідчий
зобов'язаний відсторонити її від посади, про що виносить
мотивовану постанову.
Відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи
його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за
місцем роботи (служби) обвинуваченого.
Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються
Президентом України, вирішується Президентом України на підставі
мотивованої постанови Генерального прокурора України.
Відсторонення від посади скасовується постановою слідчого
(прокурора), коли в подальшому застосуванні цього заходу відпадає
потреба. ( Стаття 147 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N
6834-10 від 16.04.84, в редакції Закону N 358/95-ВР від 05.10.95 )