Г л а в а 21
НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ
ДІЗНАННЯ І ПОПЕРЕДНЬОГО СЛІДСТВА
Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за
виконанням законів органами дізнання і
попереднього слідства
Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і
попереднього слідства, прокурор у межах своєї компетенції:
1) вимагає від органів дізнання і попереднього слідства для
перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші
відомості про вчинені злочини, хід дізнання, попереднього слідства
і встановлення осіб, які вчинили злочини; перевіряє не менш як
один раз на місяць виконання вимог закону про приймання,
реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що
готуються, злочини;
2) скасовує незаконні і необгрунтовані постанови слідчих та
осіб, які провадять дізнання;
3) дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про
обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію
злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які
вчинили злочини;
4) доручає органам дізнання виконання постанов про
затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки,
розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а
також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття
злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що
перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури;
5) бере участь у провадженні дізнання і попереднього слідства
і в необхідних випадках особисто провадить окремі слідчі дії або
розслідування в повному обсязі по будь-якій справі;
6) санкціонує проведення обшуку, накладення арешту на
поштово-телеграфну кореспонденцію та її виїмку, відсторонення
обвинуваченого від посади та інші дії слідчого і органу дізнання у
випадках, передбачених цим Кодексом;
7) продовжує строк розслідування і тримання під вартою як
запобіжного заходу у випадках і в порядку, встановлених цим
Кодексом;
8) повертає кримінальні справи органам попереднього слідства
з своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування;
9) вилучає від органу дізнання і передає слідчому будь-яку
справу, передає справу від одного органу попереднього слідства
іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення
найбільш повного і об'єктивного розслідування;
10) усуває особу, яка провадить дізнання, або слідчого від
дальшого ведення дізнання або попереднього слідства, якщо вони
допустили порушення закону при розслідуванні справи;
11) порушує кримінальні справи або відмовляє в їх порушенні;
закриває або зупиняє провадження в кримінальних справах; дає згоду
на закриття кримінальної справи слідчим в тих випадках, коли це
передбачено цим Кодексом; затверджує обвинувальні висновки
(постанови); направляє кримінальні справи до суду;
12) вирішує питання про допущення захисника до участі в
справі з моменту пред'явлення обвинувачення відповідно до частини
1 статті 44 цього Кодексу.
Прокурор здійснює також інші повноваження, надані йому цим
Кодексом.
Вказівки прокурора органам дізнання і попереднього слідства у
зв'язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ,
дані в порядку, передбаченому цим Кодексом, є для цих органів
обов'язковими. Оскарження одержаних вказівок вищестоящому
прокуророві не зупиняє їх виконання, за винятком випадків,
передбачених частиною 2 статті 114 цього Кодексу. ( Стаття 227 із
змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84,
Законом N 3351-12 від 30.06.93 )
Стаття 228. Перевірка прокурором справи з обвинувальним
висновком
Прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним
висновком, зобов'язаний перевірити:
1) чи мали місце подія злочину;
2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад
злочину;
2-1) чи були додержані під час провадження дізнання і
попереднього слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права
підозрюваного і обвинуваченого на захист;
3) чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття
справи згідно з статтею 213 цього Кодексу;
4) чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених
злочинних діях обвинуваченого;
5) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у
вчиненні злочину;
6) чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями
кримінального закону;
7) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального
висновку;
8) чи правильно обрано запобіжний захід;
9) чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків,
заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;
10) чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню
злочину, і чи вжито заходів до їх усунення;
11) чи додержано органами дізнання або попереднього слідства
всіх інших вимог цього Кодексу. ( Стаття 228 із змінами, внесеними
згідно з Указами ПВР N 117-08 від 30.08.71, N 6834-10 16.04.84,
Законами N 3351-12 від 30.06.93, N 3780-12 від 23.12.93 )
Стаття 229. Рішення прокурора в справі з обвинувальним
висновком
Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор або
його заступник приймає одно з таких рішень:
1) затверджує обвинувальний висновок або складає новий
обвинувальний висновок;
2) повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми
письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування;
3) закриває справу, склавши про це постанову з додержанням
вимог статті 214 цього Кодексу.
Прокурор або його заступник вправі змінити складений слідчим
список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також
скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати
запобіжний захід, якщо його не було обрано. В разі скасування,
зміни чи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
прокурор або його заступник керується правилами, передбаченими
частиною 2 статті 157 цього Кодексу. ( Стаття 229 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 та згідно з
Законом N 3351-12 від 30.06.93 )
Стаття 230. Складання прокурором нового обвинувального
висновку
Якщо прокурор або його заступник не згоден з обвинувальним
висновком, він вправі скласти новий обвинувальний висновок; при
цьому раніше складений обвинувальний висновок із справи
вилучається. ( Стаття 230 із змінами, внесеними згідно з Указом
ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 231. Зміна прокурором обвинувачення
У разі необхідності змінити обвинувачення на більш тяжке або
таке, що істотно змінює пред'явлене обвинувачення за фактичними
обставинами, прокурор або його заступник повертає справу слідчому
для додаткового розслідування і пред'явлення нового обвинувачення.
Якщо зміна початкового обвинувачення не тягне за собою
застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і
не зв'язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними
обставинами, прокурор або його заступник складає постанову, в якій
зазначає зміни, що вносяться до обвинувального висновку. ( Стаття
231 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від
16.04.84, Законом N 3351-12 від 30.06.93 )
Стаття 232. Направлення прокурором справи до суду
Прокурор або його заступник, затвердивши обвинувальний
висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний
висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і
повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати
державне обвинувачення.
Одночасно з цим прокурор або його заступник повідомляє
обвинуваченого, до якого суду направлена справа.
У виняткових випадках в разі особливої складності або
важливості справи, що підсудна районному (міському), міжрайонному
(окружному), військовому суду гарнізону, прокурор Республіки Крим,
області, міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах
прокурора області) та їх заступники можуть направити її на розгляд
відповідно Верховному Суду Республіки Крим, обласному, Київському
чи Севастопольському міським судам, військовому суду регіону,
Військово-Морських Сил. На цих же підставах Генеральний прокурор
України і його заступник можуть направити справу, підсудну
нижчестоящому суду, на розгляд Верховного Суду України.
Генеральний прокурор України, прокурори Республіки Крим,
областей, міста Києва і прирівняні до них прокурори, їх
заступники, районні, міські та прирівняні до них прокурори мають
право відкликати із суду кримінальну справу, по якій обвинувачений
не відданий до суду. ( Стаття 232 із змінами, внесеними згідно з
Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N 2857-12 від
15.12.92, N 3351-12 від 30.06.93, N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 232-1. Дії прокурора по справах про застосування до
неповнолітніх примусових заходів виховного
характеру
Одержавши від слідчого закриту кримінальну справу, що
надійшла в порядку, передбаченому статтямі 7-3 або 9 цього
Кодексу, прокурор перевіряє повноту проведеного розслідування,
законність постанови і приймає одне з таких рішень:
1) дає письмову згоду з постановою слідчого і направляє
справу до суду для застосування примусових заходів виховного
характеру;
2) скасовує постанову слідчого і повертає йому справу з
письмовими вказівками;
3) змінює постанову слідчого або виносить нову постанову. (
Кодекс доповнено статтею 232-1 згідно з Законом N 3787-12 від
23.12.93 )
Стаття 233. Строк розгляду прокурором справ, що надійшли від
органів дізнання або слідчого
Одержавши справу від органу дізнання або слідчого, прокурор
зобов'язаний протягом не більше п'яти днів розглянути справу і
дати їй належне спрямування.