Г л а в а 24
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ
Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду
Суд першої інстанції при розгляді справи повинен
безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних,
потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові
докази, оголосити протоколи та інші документи.
Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно,
крім часу, призначеного для відпочинку. ( Стаття 257 із змінами,
внесеними згідно з Законом N 3129-12 від 22.04.93 )
Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи
Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі
суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості
продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений
іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, за
винятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу.
Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи
відкладається.
Стаття 259. Запасний народний засідатель
У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бути
викликаний запасний народний засідатель. Запасний народний
засідатель перебуває в залі судового засідання з початку розгляду
справи і в разі вибуття народного засідателя із складу суду
заміняє його.
Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновлення
судових дій з початку, розгляд справи продовжується.
Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні
Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням,
спрямовуючи судове слідство на забезпечення повного, всебічного та
об'єктивного дослідження всіх обставин справи і встановлення
істини, усуває з судового слідства все те, що не стосується
розглядуваної справи, і забезпечує належний виновний рівень
судового процесу.
Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти
дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це
заперечення заноситься до протоколу.
Стаття 261. Рівність прав учасників судового розгляду
Обвинувач, підсудний, захисник, потерпілий, а також цивільний
позивач, цивільний відповідач та їх представники в судовому
розгляді користуються рівними правами щодо подання доказів, участі
в дослідженні доказів і заявлення клопотань.
Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді
Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається
з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою.
Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у
виняткових випадках:
1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється
від явки до суду;
2) коли справу про злочин, за який не може бути призначено
покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути
у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати
явку підсудного обов'язковою. ( Стаття 262 із змінами, внесеними
згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду
В судовому засіданні підсудний має право:
1) заявляти відводи;
1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених
законом;
2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;
3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про
клопотання інших учасників судового розгляду;
4) просити суд про приєднання до справи документів, про
виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших
доказів;
5) давати показання по суті справи в кожний момент судового
слідства або відмовитися давати показання і відповідати на
запитання;
6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;
7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові,
спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному
відповідачеві;
8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення
злочину і документів;
9) брати участь у судових дебатах при відсутності захисника;
10) звертатися до суду з останнім словом. ( Стаття 263 із
змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84,
Законами N 3780-12 від 23.12.93, N 305/94-ВР від 20.12.94 )
Стаття 264. Участь прокурора в судовому розгляді
Прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення, бере
участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу
застосування кримінального закону і міри покарання щодо
підсудного.
Прокурор, підтримуючи обвинувачення, керується вимогами
закону і своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на
розгляді всіх обставин справи.
Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде до
переконання, що дані судового слідства не підтверджують
пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися
від обвинувачення і викласти суду мотиви відмови.
Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від
обов'язку розглядати справу далі і вирішити її на загальних
підставах.
Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим
цивільний позов, якщо цього вимагає охорона державних чи
громадських інтересів або прав громадян. ( Стаття 264 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N
2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 265. Участь представників громадських організацій і
трудових колективів у судовому розгляді
У судочинстві в кримінальних справах допускається участь
представників громадських організацій і трудових колективів.
Представники громадських організацій і трудових колективів
можуть бути за ухвалою суду допущені до участі в судовому розгляді
кримінальних справ як громадські обвинувачі або громадські
захисники.
Громадський обвинувач і громадський захисник виділяються за
рішенням загальних зборів громадської організації або трудового
колективу, а також зборів колективу цеху, відділу чи іншого
підрозділу. Повноваження зазначених осіб стверджуються виписками з
протоколів відповідних зборів.
Громадський обвинувач вправі подавати докази, брати участь у
дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання,
висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового
розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах,
викладаючи суду думку про доведеність обвинувачення, суспільну
небезпечність підсудного і вчиненого ним діяння. Громадський
обвинувач може висловити міркування з приводу застосування
кримінального закону і міри покарання щодо підсудного і з інших
питань справи. Громадський обвинувач вправі відмовитись від
обвинувачення, коли дані судового розгляду дають для цього
підстави.
Громадський захисник вправі подавати докази, брати участь у
дослідженні доказів, порушувати перед судом клопотання,
висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового
розгляду, заявляти відводи, брати участь у судових дебатах,
викладаючи суду думку про обставини, що пом'якшують
відповідальність підсудного або виправдують його, а також про
можливість пом'якшення покарання підсудному, умовного його
засудження, відстрочки виконання вироку або звільнення від
покарання і передачі на поруки громадській організації чи
трудовому колективу, від імені яких громадський захисник виступає,
або просити суд про закриття справи з інших підстав, зазначених у
цьому Кодексі.
У справах неповнолітніх суд вправі залучити до участі в
судовому розгляді представників підприємств, установ і
організацій, в яких навчався чи працював неповнолітній, комісій та
інспекцій у справах неповнолітніх, а в разі потреби й інших
організацій (статті 442 і 443 цього Кодексу). ( Стаття 265 із
змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 266. Участь захисника в судовому розгляді
Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті
його законних інтересів. Захисник має право на побачення з
підсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судом
клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів,
що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність,
заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотання
інших учасників судового розгляду.
Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи суду свою
думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність
обставин, які виправдовують підсудного чи пом'якшують його
відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування
кримінального закону та міри покарання. ( Стаття 266 із змінами,
внесеними згідно з Законом N 3780-12 від 23.12.93 )
Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді
Потерпілий під час судового розгляду справи має право: давати
показання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думку
про клопотання інших учасників судового розгляду; давати пояснення
з приводу досліджуваних судом обставин справи; задавати питання
свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в
огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів, а в
справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, -
підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових
дебатах в усіх справах, в яких не виступає прокурор чи громадський
обвинувач. ( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР
N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 268. Участь цивільного позивача і цивільного
відповідача в судовому розгляді
Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники
мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти
відводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання інших
учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у
дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення
злочину і його цивільноправових наслідків.
Стаття 269. ( Стаття 269 виключена на підставі Указу ПВР N
117-08 від 30.08.71 ) Виклик у судове засідання
законних представників неповнолітнього
підсудного, а також представників учбово-виховних
установ
У справах неповнолітніх у судове засідання викликаються
батьки чи інші законні представники неповнолітнього, а також
представники учбово-виховних установ, які повинні бути допитані з
приводу умов життя і виховання підсудного та інших обставин
справи.
Неявка законних представників і представників учбово-виховних
установ не є перешкодою для розгляду справи.
Стаття 270. Участь перекладача в судовому розгляді
У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, в судове
засідання запрошується перекладач.
При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розуміє
їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встановлені цим Кодексом
для перекладача.
Стаття 270-1. Участь спеціаліста в судовому розгляді
У необхідних випадках в судове засідання може бути викликаний
спеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно до
правил, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу. ( Кодекс
доповнено статтею 270-1 згідно з Указом ПВР N 117-08 від 30.08.71
)
Стаття 271. Розпорядок судового засідання
Підтримання порядку під час судового засідання покладається
на головуючого.
Всі учасники судового розгляду, а також всі присутні в залі
судового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядження
головуючого про додержання порядку в судовому засіданні.
Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають
свої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цього
правила можна лише з дозволу головуючого.
Особи молодші за шістнадцять років, коли вони не є
підсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються до
залу суду.
Стаття 272. Заходи, які застосовуються до порушників порядку
судового засідання
Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкориться
розпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те,
що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залу
засідання. При повторному порушенні порядку судового засідання
підсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засідання
тимчасово або за весь час судового розгляду справи. У цьому
випадку вирок після його винесення негайно оголошується
підсудному.
В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором,
громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисником
головуючий робить їм попередження. При дальшому непідкоренні
будь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розгляд
справи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо без
шкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляє
про це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиції
України, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення
порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний
позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть
відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про
адміністративні правопорушення. ( Стаття 272 із змінами, внесеними
згідно з Указом ПВР N 9166-11 від 04.05.90, Законом N 3780-12 від
23.12.93 )
Стаття 273. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні
В усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового
розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для
провадження додаткового розслідування, про порушення справи по
новому обвинуваченню або щодо нової особи, про закриття справи,
про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про відводи
і про призначення експертизи, а також окремі ухвали виносяться
судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого
документа, який підписується всім складом суду.
Всі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситися або у
зазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці з
занесенням ухвали до протоколу судового засідання.
Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягають
оголошенню.
При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статті
випадках суддя виносить постанови. ( Стаття 273 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N
2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 274. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу
в суді
Під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав,
може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід
щодо підсудного.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
суд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цього
Кодексу.
Стаття 275. Межі судового розгляду
Розгляд справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і
лише по тому обвинуваченню, по якому їх віддано до суду.
В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене
обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому
обвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил,
установлених в статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.
Стаття 276. Порушення справи по новому обвинуваченню
Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив ще
й інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено,
суд, не зупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя -
постанову про порушення кримінальної справи по новому
обвинуваченню і направляє свою ухвалу та необхідні матеріали для
проведення дізнання чи попереднього слідства в загальному порядку.
У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане з
початковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справа
повертається для додаткового розслідування. У зв'язку з новим
обвинуваченням суд може змінити або обрати запобіжний захід щодо
підсудного.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду
в загальному порядку.
Ухвала суду чи постанова судді про порушення справи по новому
обвинуваченню оскарженню не підлягає, але прокурор може внести на
неї окреме подання. ( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з
Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді
Зміна обвинувачення в суді допускається, якщо цим не
погіршується становище підсудного і не порушується його право на
захист.
Коли зміна обвинувачення тягне за собою порушення права
підсудного на захист, суд направляє справу для нового попереднього
слідства чи дізнання.
Коли зміна початкового обвинувачення не тягне за собою
застосування статті кримінального закону з більш тяжкою санкцією і
не зв'язана з істотною зміною обвинувачення за фактичними
обставинами, суд продовжує розгляд справи і виносить вирок.
Стаття 278. Порушення кримінальної справи щодо нової особи
Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила
будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності,
вислухує думку прокурора, коли він бере участь у справі, і
виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову про порушення щодо
цієї особи кримінальної справи. Цю ухвалу (постанову) суд (суддя)
оголошує в судовому засіданні і направляє прокуророві для
проведення попереднього слідства чи дізнання.
Коли справа, порушена щодо інших осіб, тісно зв'язана з
розглядуваною справою і окремо розглядати ці справи неможливо, суд
направляє все провадження в справі для проведення попереднього
слідства чи дізнання. Суд має право обрати запобіжний захід щодо
особи, відносно якої порушена справа. ( Стаття 278 із змінами,
внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 279. Порушення справи за завідомо неправдиві
показання, неправильний переклад і неправдивий
висновок
Порушення справи щодо свідка, потерпілого, експерта або
перекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чи
неправильний переклад може мати місце лише одночасно з
постановленням вироку.
При цьому суд має право обрати щодо особи, відносно якої
порушена справа, запобіжний захід.
Стаття 280. Відкладення і зупинення розгляду справи
Коли справа не може бути розглянута в даному судовому
засіданні в зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або в
зв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладає
розгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що не
з'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів.
Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів на
психічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розгляд
справи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного до
його розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо інших
підсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількох
осіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошується
ухвалою суду чи постановою судді.
Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний до
закриття судового засідання вислухати всі клопотання учасників
судового розгляду і розв'язати їх. ( Стаття 280 із змінами,
внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування
Повернення справи на додаткове розслідування з мотивів
неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце
як за ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового
розгляду лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може
бути усунута в судовому засіданні.
Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове
розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників
судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя
- постановою в нарадчій кімнаті.
Після додаткового розслідування справа направляється до суду
в загальному порядку.
Ухвала (постанова) про направлення справи на додаткове
розслідування оскарженню не підлягає, але прокурор може внести на
неї окреме подання. ( Стаття 281 із змінами, внесеними згідно з
Законами N 2464-12 від 17.06.92, N 2857-12 від 15.12.92, N 3351-12
від 30.06.93 )
Стаття 282. Закриття справи
Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені
підставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9,
10, 11 статті 6 і статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 цього Кодексу, суд,
вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора,
своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.
( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-09
від 23.03.77, N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2464-12 від
17.06.92 )