Г л а в а 26
СУДОВЕ СЛІДСТВО
Стаття 297. Початок судового слідства
Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує про
початок судового слідства. Судове слідство починається з читання
обвинувального висновку, а якщо обвинувальний висновок був
змінений - також і ухвали розпорядчого засідання суду, в справах,
зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, - з оголошення
заяви потерпілого, а в справах про злочин, перелічені в статті 425
цього Кодексу, - ухвали суду чи постанови судді про порушення
кримінальної справи і віддання правопорушника до суду. Якщо в
справі заявлено цивільний позов, оголошується також позовна заява.
( Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-10
від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85 )
Стаття 298. Роз'яснення підсудному суті обвинувачення
Після оголошення документів, зазначених у статті 297 цього
Кодексу, головуючий роз'яснює підсудному, а коли підсудних
декілька, - кожному з них суть обвинувачення і запитує, чи
зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи
бажають давати показання. Якщо в справі заявлено цивільний позов,
головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чи
визнають вони позов. ( Стаття 298 із змінами, внесеними згідно з
Указами ПВР N 6834-10 від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85 )
Стаття 299. Встановлення порядку дослідження доказів
Після з'ясування питання, чи визнає підсудний себе винним і
чи бажає давати суду показання, головуючий запитує учасників
судового розгляду про їх думку, в якій послідовності належить
допитувати підсудних, потерпілих, свідків, експертів і провадити
дослідження інших доказів.
Порядок дослідження справи встановлюється ухвалою суду чи
постановою судді, яка заноситься до протоколу.
Судове слідство провадиться судом у повному обсягу, незалежно
від визнання підсудним пред'явлених йому обвинувачень. ( Стаття
299 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92
)
Стаття 300. Допит підсудного
Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати в
справі показання, після чого підсудного допитують прокурор,
громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний
відповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Після
цього підсудному можуть бути задані питання іншими підсудними.
Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі. Суд має
право на протязі всього допиту підсудного учасниками судового
розгляду задавати йому питання для уточнення і доповнення його
відповідей.
Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускається
за мотивованою ухвалою суду тільки у виняткових випадках, коли
цього вимагають інтереси справи. Після повернення підсудного до
залу суду головуючий ознайомлює його з показаннями, які були дані
у його відсутності, і надає йому можливість задавати питання
підсудному, що був допитаний у його відсутності, а також дати
пояснення з приводу цих показань.
У судовому засіданні підсудний має право користуватись
нотатками. ( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР
N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 301. Оголошення показань підсудного
Оголошення судом показань підсудного, даних під час дізнання,
попереднього слідства або на суді, дозволяється як за ініціативою
суду, так і за клопотанням прокурора та інших учасників судового
розгляду у таких випадках:
1) при наявності істотних суперечностей між показаннями, які
підсудний дав на суді і під час попереднього слідства або
дізнання;
2) в разі відмови підсудного давати показання на судовому
слідстві;
3) коли справа розглядається у відсутності підсудного.
Стаття 302. Роз'яснення свідкові і потерпілому їх обов'язків
Перед дачею кожним свідком чи потерпілим показань головуючий
встановлює його особу, роз'яснює свідкові його обов'язок
повідомити все, що він знає в справі, та попереджає його про
кримінальну відповідальність за статтями 178 і 179 Кримінального
кодексу України ( 2002-05 ) за дачу суду завідомо неправдивих
показань і за відмову дати показання.
Потерпілому головуючий роз'яснює його право давати показання
і попереджає його про кримінальну відповідальність за статтею 178
Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання.
Стаття 303. Допит свідка
Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще не
допитаних свідків.
Кожному свідкові перед допитом його по суті задаються
питання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, і
пропонується розповісти все те, що йому відомо в справі.
Після того, як свідок розповів усе, що йому відомо в справі,
його допитують прокурор, громадський обвинувач, потерпілий,
цивільний позивач, цивільний відповідач, захисник, громадський
захисник, підсудний, суддя та народні засідателі.
Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотанням
прокурора або інших учасників судового розгляду, запитання цьому
свідкові ставить спочатку той учасник судового розгляду, за
клопотанням якого свідка викликано. Свідок, викликаний з
ініціативи суду, допитується в загальному порядку.
Суд протягом усього допиту свідка учасниками судового
розгляду має право ставити йому запитання для уточнення і
доповнення відповідей.
Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і не
можуть покинути його до закінчення судового розгляду без дозволу
головуючого.
Стаття 304. Додатковий і повторний допит свідка
Кожний учасник судового розгляду має право задавати свідкові
додаткові запитання для з'ясування або доповнення відповідей,
даних на запитання інших осіб.
Кожного свідка можна додатково допитати або передопитати в
присутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці.
Стаття 305. Право свідка використовувати нотатки
Свідок, даючи показання, може мати при собі нотатки в тих
випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших
даних, які важко тримати в пам'яті.
Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуються
даного ним показання. Ці документи належить пред'явити суду і
учасникам судового розгляду на їх вимогу; за ухвалою суду вони
можуть бути приєднані до справи.
Стаття 306. Оголошення показань свідка
Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи
інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка,
дані під час дізнання, попереднього слідства або на суді, у
випадках:
1) наявності істотних суперечностей між показаннями, які
свідок дав на суді і під час попереднього слідства або дізнання;
2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або
інших причин неможлива.
У судовому засіданні може бути також оголошено показання
свідка, допитаного судом відповідно до статті 292-1 цього Кодексу.
( Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-10
від 20.03.85 )
Стаття 307. Допит неповнолітнього свідка
Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, а
за розсудом суду - до шістнадцяти років проводиться в суді за
правилами, зазначеними в статті 168 цього Кодексу.
По закінченні допиту неповнолітній свідок видаляється із залу
суду, крім випадків, коли суд з власної ініціативи або за
клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду визнає
присутність цього свідка в залі суду необхідною.
У виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси справи,
допит неповнолітнього свідка за ухвалою суду може бути проведений
у відсутності підсудного.
Після повернення підсудного до залу суд зобов'язаний
ознайомити його з показаннями свідка і надати його можливість
задавати питання свідкові, а також дати пояснення з приводу
показань свідка.
Стаття 308. Допит потерпілого
Потерпілий допитується за правилами допиту свідків. Допит
потерпілого проводиться перед допитом свідків.
Стаття 309. Пред'явлення для впізнання
Свідкові, потерпілому або підсудному під час судового
слідства можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи предмет.
Пред'явлення для впізнання проводиться після того, як
впізнаючий при допиті вкаже на ознаки, за якими він може впізнати
особу чи предмет.
При пред'явленні особи чи предмета для впізнання впізнаний
повинен вказати, чи впізнає він особу або предмет і за якими саме
ознаками.
Стаття 310. Проведення експертизи в суді
Експертиза в суді призначається з додержанням правил,
передбачених главою 18 цього Кодексу.
Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні
доказів і може з дозволу суду ставити запитання підсудному,
потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його
висновку.
Після з'ясування обставин, що мають значення для висновку
експерта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, його
захисникові та іншим учасникам судового розгляду подати у
письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові.
Суд обмірковує ці питання, враховуючи при цьому думку
учасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуються
справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює
ті питання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи.
Після цього суд виносить ухвалу, а суддя - постанову, в якій
викладає поставлені на вирішення експертизи питання. Ці питання
передаються експерту, який складає висновок.
Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним у
статті 200 цього Кодексу. Він оголошується в судовому засіданні
приєднується до справи. ( Стаття 310 із змінами, внесеними згідно
з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законом N 2464-12 від
17.06.92 )
Стаття 311. Допит експерта в суді
Після оголошення висновку експертові можуть задаватися
питання для роз'яснення і доповнення його висновку.
Питання експертові спочатку задає прокурор, потім громадський
обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх
представники, захисник, громадський захисник, підсудний, суддя та
народні засідателі.
Питання, поставлені експертові, та відповіді на них
заносяться до протоколу судового засідання.
Стаття 312. Проведення додаткової або повторної експертизи
У випадках, передбачених статтею 75 цього Кодексу, суд
мотивованою ухвалою, а суддя - постановою може призначити
додаткову або повторну експертизу.
Додаткова або повторна експертиза проводиться з додержанням
вимог статей 310 і 311 цього Кодексу.
У випадках призначення додаткової або повторної експертизи
розгляд справи може бути відкладено. ( Стаття 112 із змінами,
внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 313. Огляд речових доказів
Речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явлені
учасникам судового розгляду, а коли це необхідно, - свідкам і
експертам.
Особи, яким пред'явлені речові докази, можуть звертати увагу
суду на ті або інші особливості, які мають значення для вирішення
справи, про що відмічається в протоколі судового засідання.
Огляд речових доказів, які не можна доставити в судове
засідання, проводиться в разі необхідності на місці їх
знаходження.
Стаття 314. Огляд і оголошення документів
Документи, що є доказами в справі, повинні бути оглянуті або
оголошені в судовому засіданні. Ці дії можуть провадитися як за
ініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розгляду
в будь-який момент судового слідства.
Стаття 315. Огляд місця події
Суд, визнавши необхідним оглянути місце події, проводить
огляд з участю прокурора, громадського обвинувача, підсудного,
його захисника, громадського захисника, потерпілого, цивільного
позивача, цивільного відповідача та їх представників, а коли цього
вимагають обставини справи, - то й з участю свідків і експертів.
Прибувши на місце огляду, головуючий оголошує судове
засідання продовженим, і суд приступає до огляду. При цьому
підсудному, свідкам, потерпілому та експертам можуть бути
поставлені у зв'язку з оглядом запитання.
Обвинувач, підсудний, його захисник та інші учасники судового
розгляду мають право при огляді звертати увагу суду на все те, що,
на їх думку, може сприяти з'ясуванню обставин справи.
Про проведення огляду і його результати зазначається в
протоколі судового засідання. ( Стаття 315 із змінами, внесеними
згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 316. Дії суду при встановленні в судовому засіданні
неосудності підсудного
Якщо при розгляді справи в суді буде встановлено, що
підсудний під час вчинення суспільно небезпечних дій був у стані
неосудності або в дальшому захворів на психічну хворобу, яка
позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії або керувати
ними, суд виносить про це ухвалу, а суддя - постанову і продовжує
розгляд справи за правилами, встановленими главою 34 цього
Кодексу. ( Стаття 316 із змінами, внесеними згідно з Законом N
2464-12 від 17.06.92 )
Стаття 317. Закінчення судового слідства
Після розгляду судом усіх доказів, що є в справі, головуючий
опитує учасників судового розгляду, чи бажають вони доповнити
судове слідство і чим саме. У випадках заявлення клопотань суд їх
обговорює і розв'язує, про що виносить ухвалу, а суддя -
постанову. Після розв'язання клопотань і виконання додаткових дій
головуючий оголошує судове слідство закінченим. ( Стаття 317 із
змінами, внесеними згідно з Законом N 2464-12 від 17.06.92 )