Г л а в а 30
РОЗГЛЯД СПРАВИ ЗА КАСАЦІЙНОЮ СКАРГОЮ І ПОДАННЯМ
Стаття 357. Суди, що розглядають справи в касаційному порядку
Касаційні, окремі подання і скарги на вироки, ухвали і
постанови районних (міських), міжрайонних (окружних) судів
розглядають судові колегії в кримінальних справах Верховного Суду
Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських
судів; на вироки, ухвали і постанови військових судів гарнізонів -
військовий суд відповідного регіону, Військово-Морських Сил; на
вироки, ухвали і постанови Верховного Суду Республіки Крим,
обласного, Київського і Севастопольського міських, міжобласного
суду, військових судів регіонів, Військово-Морських Сил -
відповідно судова колегія в кримінальних справах та військова
колегія Верховного Суду України. ( Стаття 357 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, Законами N
2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від 24.02.94 )
Стаття 358. Повідомлення учасників судового процесу про
слухання справи в касаційній інстанції та участь
їх у судовому засіданні
Про день розгляду справи в касаційній інстанції суд першої
інстанції своєчасно повідомляє учасників судового процесу та
прокурора. Крім того, касаційна інстанція не пізніш як за три дні
до
судового засідання повинна вивісити об'яву про час і місце
розгляду справи. Неявка учасників судового процесу, яких
повідомлено про день розгляду справи, не є перешкодою для її
розгляду в касаційній інстанції, але суд на свій розсуд може
викликати їх.
Питання про участь засудженого в засіданні суду, що розглядає
справу в касаційному порядку, вирішується цим судом. Засуджений,
що з'явився в судове засідання, у всіх випадках допускається
давати пояснення.
Якщо з'явилися інші учасники процесу або їх представники, то
касаційна інстанція зобов'язана допустити їх до участі в розгляді
справи.
В засідання суду касаційної інстанції може брати участь
захисник. ( Стаття 358 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N
6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 358-1. Строки розгляду справи у касаційній інстанції
Суд касаційної інстанції повинен розглянути справу, що
надійшла за касаційною скаргою або поданням, у день, призначений
судом першої інстанції. В разі особливої складності справи або в
інших виняткових випадках розгляд справи може бути перенесено за
ухвалою судової колегії або постановою голови Верховного Суду
Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських
судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил не більш
як на десять днів, за ухвалою судової колегії або постановою
Голови Верховного Суду України чи його заступника - не більш як на
один місяць.
Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції
завчасно повідомляє осіб, які беруть участь у справі. ( Кодекс
доповнено статтею 358-1 згідно Указу ПВР від 16.04.84, із змінами,
внесеними згідно з Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 4018-12 від
24.02.94 )
Стаття 359. Відкритий розгляд справи у касаційній інстанції
Касаційна інстанція розглядає справу у відкритому судовому
засіданні з додержанням вимог статті 20 цього Кодексу.
Стаття 360. Порядок розгляду справи в касаційній інстанції
Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа
підлягає розгляду. Після цього він встановліє, хто з'явився в
справі і чи були повідомлені про час розгляду справи особи,
вказані в статті 358 цього Кодексу, залежно від чого суд вирішує
питання про можливість розгляду справи. Далі головуючий оголошує
склад суду, прізвище прокурора, перекладача і опитує осіб, які
з'явилися в справі, чи є у них заяви про відвід. Ці заяви суд
розв'язує відповідно до статей 54-58, 61-63 цього Кодексу.
Головуючий опитує осіб, що з'явилися в справі, чи є у них
клопотання. Відносно заявлених клопотань суд виносить ухвалу.
Розгляд справи починається доповіддю одного з членів суду,
який викладає суть справи і основні доводи скарги або подання.
Коли справа розглядається за поданням, то після доповіді члена
суду прокурор обгрунтовує подання. Якщо подано додаткові
матеріали, суд знайомить з ними прокурора, а також інших осіб, які
беруть участь у розгляді справи. Потім підсудний, його захисник,
потерпілий і його представник, цивільний позивач і цивільний
відповідач або їх представники, якщо вони беруть участь у
засіданні, дають пояснення. Після цих пояснень прокурор висловлює
міркування щодо вироку у справі. Заслухавши пояснення учасників
процесу і міркування прокурора, суд виходить у нарадчу кімнату для
винесення ухвали.
Розпорядок судового засідання і заходи, які застосовуються до
порушників, визначаються відповідно до статей 271 і 272 цього
Кодексу. ( Стаття 360 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N
6834-10 від 16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 361. Прийняття касаційною інстанцією нових матеріалів
Касаційна інстанція може прийняти від прокурора або від
учасників процесу до свого розгляду матеріали, яких раніше не було
в справі, коли ці матеріали можуть мати значення для вирішення
питання про зміну або скасування вироку.
Стаття 362. Додатковий розгляд справи в касаційній інстанції
Якщо пропущений строк на оскарження вироку судом першої
інстанції буде відновлений, а за поданням прокурора або скаргами
учасників процесу в справі вже винесено касаційну ухвалу,
касаційна інстанція зобов'язана прийняти скаргу до свого
провадження і винести по ній додаткову касаційну ухвалу.
У випадках, коли додаткова касаційна ухвала тягне за собою
скасування або зміну раніше винесеної касаційної ухвали, суд
виносить окрему ухвалу, якою доводить про це до відома голови
відповідного суду для вирішення питання про принесення протесту. (
Стаття 362 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від
15.12.92 )
Стаття 363. Розгляд справи касаційною інстанцією в повному
обсязі
При розгляді справи в касаційному порядку суд перевіряє
законність та обгрунтованість вироку за наявними в справі і
додатково поданими матеріалами. Суд не зв'язаний доводами
касаційної скарги чи подання і перевіряє справу в повному обсязі
щодо всіх засуджених, в тому числі і тих, які скарг не подали і
щодо яких не принесено касаційного подання. ( Стаття 363 із
змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 364. Результати розгляду справи касаційною інстанцією
В результаті розгляду справи в касаційному порядку суд
ухвалює одно з таких рішень: залишає вирок без зміни, а скаргу чи
подання - без задоволення; скасовує вирок і направляє справу на
нове розслідування або на новий судовий розгляд; скасовує вирок і
закриває справу; змінює вирок. ( Стаття 364 із змінами, внесеними
згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 365. Недопустимість посилення покарання засудженому
або застосування до нього закону про більш тяжкий
злочин у касаційній інстанції
Суд при розгляді справи в касаційному порядку може пом'якшити
призначене судом першої інстанції покарання або застосувати закон
про менш тяжкий злочин, але не вправі посилити покарання, а так
само застосувати закон про більш тяжкий злочин.
Вирок може бути скасовано в зв'язку з необхідністю
застосувати закон про більш тяжкий злочин або за м'якістю
покарання лише у випадках, коли на цих підставах вніс подання
прокурор або скаргу потерпілий. ( Стаття 365 із змінами, внесеними
згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 366. Скасування виправдувального вироку
Виправдувальний вирок може бути скасований в касаційному
порядку не інакше як за поданням прокурора або за скаргою
потерпілого, або за скаргою особи, виправданої по суду. ( Стаття
366 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92
)
Стаття 367. Підстави для скасування чи зміни вироку
Підставами для скасування чи зміни вироку при розгляді справи
в касаційному порядку є: однобічність або неповнота дізнання,
попереднього чи судового слідства; невідповідність висновків суду,
викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотне
порушення кримінально-процесуального закону; неправильне
застосування кримінального закону; невідповідність призначеного
судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Стаття 368. Однобічність або неповнота дізнання, попереднього
чи судового слідства
Однобічним або неповним визнається дізнання, попереднє чи
судове слідство, коли залишились недослідженими такі обставини,
з'ясування яких може мати істотне значення для справи.
Дізнання, попереднє чи судове слідство у всякому разі
визнається однобічним і неповним:
1) коли не були допитані особи, показання яких мають істотне
значення для справи, а також не були витребувані документи, речові
докази або інші матеріали для підтвердження або спростування
обставин, які мають істотне значення для справи;
2) коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі
суду, який направив справу на додаткове розслідування або на новий
судовий розгляд;
3) коли необхідність дослідження тієї чи іншої обставини
випливає з нових матеріалів, поданих при розгляді справи в суді
касаційної інстанції;
4) коли не була з'ясована з достатньою повнотою особа
обвинуваченого (підсудного).
Стаття 369. Невідповідність висновків суду, викладених у
вироку, фактичним обставинам справи
Вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам
справи:
1) коли висновки суду не підтверджуються доказами,
розглянутими в судовому засіданні;
2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно
вплинути на його висновки;
3) коли при наявності суперечних доказів, які мають істотне
значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв
до уваги одні докази і відкинув інші;
4) коли висновки суду, які викладені у вироку, містять
істотні суперечності.
Вирок на зазначених підставах підлягає скасуванню лише в тих
випадках, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам
справи могла вплинути на вирішення питання про винність
засудженого або невинність виправданого, на правильність
застосування кримінального закону або на визначення міри
покарання.
Стаття 370. Істотні порушення вимог кримінальнопроцесуального
закону
Істотними порушеннями кримінально-процесуального закону є
такі порушення, які обмежили засудженого в здійсненні його права
на захист або обмежили права потерпілого, цивільного позивача і
цивільного відповідача, або інакше перешкоджали чи могли
перешкодити суду об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу і
винести законний і обгрунтований вирок.
Вирок у всякому разі належить скасувати:
1) якщо справу не було закрито при наявності підстав,
передбачених статтею 282 цього Кодексу;
2) якщо справу розглянуто в незаконному складі суду;
3) якщо справу розглянуто у відсутності підсудного в тих
випадках, коли за законом його присутність обов'язкова;
4) якщо справу розглянуто судом без участі захисника в тих
випадках, коли за законом його участь обов'язкова;
5) якщо справу розглянуто без участі перекладача в тих
випадках, коли підсудний не володіє мовою, на якій провадилося
судочинство;
6) якщо порушено таємницю наради суддів у нарадчій кімнаті;
7) якщо вирок суду не підписаний ким-небудь з членів суду;
8) якщо в справі відсутній протокол судового засідання або
якщо він не підписаний головуючим чи секретарем;
9) якщо суд порушив вимоги статей цього Кодексу, які
встановлюють: відкритий судовий розгляд справи, обов'язковість
пред'явлення обвинувачення та пред'явлення обвинуваченому
матеріалів попереднього слідства, незмінність складу суду в
справі, надання підсудному права на захисну промову при
відсутності захисника, а також надання підсудному останнього
слова. ( Стаття 370 із змінами, внесеними згідно з Законом N
3129-12 від 22.04.93 )
Стаття 371. Неправильне застосування кримінального закону
Неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за
собою скасування або зміну вироку, є:
1) незастосування судом кримінального закону, який підлягає
застосуванню;
2) застосування кримінального закону, який не підлягає
застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному
змістові.
Стаття 372. Невідповідність призначеного судом покарання
тяжкості злочину та особі засудженого
Невідповідним тяжкості злочину та особі засудженого
визнається таке призначене судом покарання, яке хоч і не виходить
за межі, встановлені відповідною статтею кримінального закону, але
за своїм розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так
і суворості покарання.
Стаття 373. Закриття справи касаційною інстанцією
Касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і закриває
справу у випадках, зазначених у статтях 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9 і 10
цього Кодексу, а також закриває справу повністю або частково у
випадках, коли визнає, що зроблені судом першої інстанції висновки
не підтверджуються матеріалами справи і що при цьому новий розгляд
справи у відповідній частині не може дати достатніх даних для
винесення обвинувального вироку.
Якщо касаційна інстанція скасовує обвинувальний вирок і
закриває справу за недоведеністю участі засудженого у вчиненні
злочину при умові, що особа, яка вчинила цей злочин, залишається
не виявленою, розглянута справа направляється прокурору для вжиття
заходів до встановлення особи, винної у вчиненні цього злочину. (
Стаття 370 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-08 від
30.08.71, N 1851-09 від 23.03.77 )
Стаття 374. Зміна вироку касаційною інстанцією
Касаційна інстанція має право змінити вирок і пом'якшити
призначене покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю
не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.
Касаційна інстанція вправі також змінити кваліфікацію
злочину, зазначену у вироку, не застосовуючи закону про більш
тяжкий злочин.
Стаття 375. Скасування вироку з направленням справи на новий
розгляд
Скасовуючи вирок з направленням справи на новий розгляд, суд
зазначає в ухвалі, чи повинно бути провадження в справі почато з
додаткового дізнання або попереднього слідства, з віддання до суду
чи судового розгляду.
В разі скасування вироку з направленням справи на додаткове
розслідування, справа надсилається прокуророві через суд, який
постановив вирок.
У випадку скасування вироку в результаті порушень, які
допущені при розгляді справи в суді, справа направляється для
нового розгляду в суд, який постановив вирок, але в іншому складі
або в інший суд.
Стаття 376. Обов'язковість вказівок касаційної інстанції
Вказівки суду, який розглядає справу в касаційному порядку, є
обов'язковими при додатковому розслідуванні і при повторному
розгляді справи судом.
Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, не вправі
встановлювати або вважати доведеними факти, які не були
встановлені у вироку або відкинуті ним, а так само не вправі
вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність
обвинувачення, про достовірність чи недостовірність того або
іншого доказу і про переваги одних доказів над іншими, про
застосування судом першої інстанції того або іншого кримінального
закону і про міру покарання.
Стаття 377. Розгляд справи судом першої інстанції після
скасування першого вироку
Після скасування першого вироку справа підлягає розгляду в
загальному порядку.
Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий
злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції
допускається тільки при умові, якщо перший вирок було скасовано за
м'якістю покарання або в зв'язку з необхідністю застосування
закону про більш тяжкий злочин за касаційним поданням прокурора
або за скаргою потерпілого, а також, коли при новому розслідуванні
справи після скасування вироку буде встановлено обставини, що
свідчать про вчинення обвинуваченим більш тяжкого злочину.
Вдруге винесений вирок може бути оскаржений і на нього може
бути внесене подання на загальних підставах. ( Стаття 377 із
змінами, внесеними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 378. Зміст ухвали касаційної інстанції
По справі, розглянутій в касаційному порядку, суд постановляє
ухвалу з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 цього
Кодексу.
Касаційна ухвала складається з вступної, мотивувальної і
резолютивної частин, в яких повинні бути зазначені:
1) місце і час постановлення ухвали;
2) назва і склад суду, що постановив ухвалу, прокурор та інші
особи, які брали участь у розгляді справи в засіданні касаційної
інстанції;
3) зміст резолютивної частини вироку;
4) особа, яка подала касаційну скаргу або подання;
5) суть скарги або подання;
6) матеріали, подані в порядку статті 361 цього Кодексу, якщо
суд поклав їх в основу свого рішення;
7) короткий виклад пояснень осіб, які брали участь у
засіданні;
8) висновки суду касаційної інстанції по скарзі чи подання;
9) докладні мотиви прийнятого судом рішення;
10) результати розгляду справи. При залишенні скарги чи
подання без задоволення в ухвалі
касаційної інстанції повинні бути зазначені підстави, в силу яких
скарга чи подання визнані неправильними.
При скасуванні або зміні вироку в ухвалі повинно бути
зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці
порушення або необгрунтованість вироку.
Направляючи справу на додаткове розслідування або на новий
судовий розгляд, касаційна інстанція повинна зазначити в ухвалі ті
обставини, які належить з'ясувати, і ті процесуальні дії, які для
цього належить виконати. ( Стаття 378 із змінами, внесеними згідно
з Указом ПВР N 6834-10 від 16.04.84, N 8627-10 від 20.03.85,
Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 379. Оголошення ухвали касаційної інстанції
Після складення ухвали і підписання її всіма членами суду суд
повертається до залу судового засідання, де ухвалу оголошує один з
членів суду.
У виняткових випадках в справах, які вимагають значного часу
для складення ухвали, суд має право при розгляді справи обмежитися
складенням і оголошенням лише резолютивної частини ухвали, яку
підписують всі члени суду з тим, щоб не пізніше п'яти днів була
складена і оголошена учасникам судового розгляду повна мотивована
ухвала суду. Про час оголошення мотивованої ухвали повинно бути
зазначено в раніше складеній резолютивній частині ухвали.
Стаття 380. Окрема думка члена суду касаційної інстанції
Член суду касаційної інстанції, залишившись при окремій
думці, вправі викласти її письмово в нарадчій кімнаті. Ця окрема
думка приєднується до справи і не підлягає оголошенню.
Окрема думка доводиться до відома голови відповідного суду
для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду. (
Стаття 380 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від
16.04.84 )
Стаття 381. Звернення до виконання ухвали касаційної
інстанції
Ухвала касаційної інстанції є остаточною і може бути
опротестована лише в порядку нагляду.
Ухвала надсилається не пізніше трьох діб після її винесення,
а у випадках, передбачених частиною 2 статті 379 цього Кодексу, -
після складення і оголошення мотивованої ухвали разом з справою,
касаційною скаргою або поданням і додатково поданими матеріалами
до суду, який постановив вирок, для виконання.
Якщо на підставі ухвали касаційної інстанції засуджений
підлягає звільненню з-під варти, копія ухвали надсилається
протягом доби адміністрації місця попереднього ув'язнення для
виконання.
Адміністрація місця попереднього ув'язнення зобов'язана
протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити суд, який
виніс вирок, про звільнення ув'язненого з-під варти на виконання
ухвали касаційної інстанції.
Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали
касаційної інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти. (
Стаття 381 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-10 від
16.04.84, Законом N 2857-12 від 15.12.92 )
Стаття 382. Окрема ухвала суду касаційної інстанції
Суд, що розглядає справу в касаційному порядку, при наявності
підстав, передбачених статтею 23-2 цього Кодексу, виносить окрему
ухвалу. ( Стаття 382 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N
6834-10 від 16.04.84 )
Стаття 383. Порядок розгляду касаційною інстанцією окремих
скарг та подань
Окремі скарги та подання касаційна інстанція розглядає в
такому ж порядку, як і касаційні скарги та подання. ( Стаття 383
із змінами, внеесними згідно з Законом N 2857-12 від 15.12.92 )