МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

                19.12.2005  N 31-21030-07-18/27592


     Міністерство фінансів   України  розглянуло  запит  Державної
податкової адміністрації України щодо сплати авансових внесків під
час нарахування (сплати) дивідендів і повідомляє.

     Відповідно до   пункту   1.9   ст. 1  Закону   України   "Про
оподаткування прибутку підприємств" (  334/94-ВР  )  під  поняттям
дивіденди з метою застосування норм цього Закону розуміють платіж,
який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних  прав
чи   інвестиційних   сертифікатів   на   користь   власника  таких
корпоративних  прав  (інвестиційних  сертифікатів),  у  зв'язку  з
розподілом  частини  прибутку  такого  емітента,  розрахованого за
правилами бухгалтерського обліку.

     До дивідендів прирівнюється також платіж,  який  здійснюється
державними    некорпоратизованими,   казенними   чи   комунальними
підприємствами  на  користь,  відповідно,   держави   або   органу
місцевого  самоврядування  у зв'язку з розподілом частини прибутку
такого підприємства.  При цьому наявність чи відсутність прибутку,
розрахованого  згідно  з  правилами  податкового  обліку,  не може
впливати на прийняття  чи  неприйняття  рішення  щодо  нарахування
дивідендів.

     Таким чином,    до   дивідендів   прирівняно   платежі,   які
здійснюються підприємством,  засновником якого є виключно  держава
або  місцеві  органи  самоврядування,  у  вигляді  частини чистого
прибутку на користь держави або органу місцевого самоврядування.

     Згідно з підпунктом 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону  України
"Про  оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) визначено,
що емітент,  який приймає рішення  про  виплату  дивідендів  своїм
акціонерам (власникам),  нараховує та вносить до бюджету авансовий
внесок з податку на прибуток за ставкою, встановленою пунктом 10.1
статті   10   цього   Закону,   нарахований  на  суму  дивідендів,
призначених для виплати.  Тобто, норма Закону передбачає одночасну
сплату  дивідендів  всім акціонерам та за рішенням емітента,  а не
окремо випадок нарахування частини прибутку на рахунки держави.

     Це правило поширюється також  на  державні  некорпоратизовані
казенні   або   комунальні   підприємства,  які  зараховують  суми
дивідендів у  розмірі,  встановленому  відповідно,  державним  або
місцевим  виконавчим органом,  в управлінні якого знаходяться такі
підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету, що є
логічним,  оскільки  у цьому випадку як акціонери виступає держава
чи місцеві органи влади в одній особі.

     Водночас статтею 65  Закону  України  "Про  Державний  бюджет
України на  2004  рік"  (  1344-15)  (аналогічна  норма  діє  і  в
2005 році) встановлено,  що  господарські  організації:  державні,
казенні  підприємства  та їх об'єднання і дочірні підприємства,  а
також   акціонерні,   холдингові   компанії   та   інші   суб'єкти
господарювання,  у  статутному  фонді яких державі належать частки
(акції,  паї),  та їх дочірні підприємства сплачують до загального
фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

     Норматив і   порядок   відрахування  такої  частини  прибутку
(доходу)   встановлюються   Кабінетом    Міністрів    України    з
інформуванням  Комітету  Верховної  Ради України з питань бюджету,
тобто не за рішенням емітента.

     При зазначеному механізмі вказані  відрахування  здійснюються
не будь-якому акціонеру, як передбачає Закон ( 334/94-ВР ), а лише
на рахунок державного або місцевих бюджетів,  і не здійснюються на
рахунки інших акціонерів.

     Слід відмітити, що вказані платежі у вигляді частини прибутку
(доходу) та платежі у вигляді дивідендів  відрізняються  один  від
одного:  порядком нарахування,  порядком сплати, а також базою для
обчислення цих показників.

     Ураховуючи викладене,  Міністерство фінансів України  вважає,
що  дивіденди  і  частина  прибутку (доходу) є хоч і подібні,  але
різні економічні  категорії,  які  в  першому  випадку  стосуються
більшою мірою прав акціонерів, а в другому - зобов'язання емітента
в першочерговому порядку забезпечити вимоги держави.

     Тому вважаємо,  що норми стосовно сплати авансових  платежів,
що   передбачені  в  пункті  7.8  статті  7  Закону  України  "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР  )  застосовуються
лише  під час обчислення дивідендів та платежів,  що прирівняні до
них  згідно  з  пунктом  1.9  цього  Закону,  тобто  платежів,  що
сплачують   державні,  некорпоратизовані,  казенні  чи  комунальні
підприємства і не поширюється на інших платників,  які зобов'язані
відповідно  до  Закону  України  про  Державний  бюджет України на
відповідний рік сплачувати частину прибутку (доходу).

 Заступник Міністра                                  В.Регурецький