ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
28.12.2005 N 1178/10/31-106
Про віднесення до складу валових
витрат вартості одержаних послуг
(Витяг)
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р.
N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств"
(у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ), зі змінами і доповненнями) (далі - Закон
N 334/94-ВР) валові витрати виробництва й обігу - це сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Підпунктом 1.32 ст. 1 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР )
визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність
особи, спрямована на отримання прибутку у грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, у випадку коли безпосередня участь
такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною
та істотною.
Відповідно до п. 11.2 ст. 11 названого Закону ( 334/94-ВР )
датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається
дата, що припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що відбулася раніше: або дата
списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату
товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день
їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування
платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного
отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з пп. 5.3.9 ст. 5 Закону N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) не
відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України від
16.07.99 р. N 996-XIV ( 996-14 ) "Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухгалтерський
облік) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який
ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші
види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються
на даних бухгалтерського обліку.
Частинами другою, третьою ст. 9 Закону про бухгалтерський
облік ( 996-14 ) передбачено, що підставою для бухгалтерського
обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують
факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні
бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це
неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені
на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові
реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву
підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг
господарської операції; одиницю виміру господарської операції;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції
та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що
дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні
господарської операції.
При укладенні договору про надання консалтингових послуг слід
керуватися нормами гл. 63 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
(далі - ЦК). Відповідно до частини першої ст. 901 ЦК за договором
надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника
надати послуги (здійснити певні дії або здійснити певну
діяльність), а замовник зобов'язується оплатити ці послуги, якщо
інше не встановлено договором. Документом, що підтверджує факт
отримання послуг, є відповідний акт.
Враховуючи викладене, для віднесення до складу валових витрат
вартості отриманих послуг результати відповідного договору
необхідно оформити актом приймання-здачі наданих послуг, який
повинен містити всі вимоги первинного документа, наведені у ст. 9
Закону про бухгалтерський облік ( 996-14 ).
Заступник голови К.Силенко