ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
13.03.2006 N 2241/6/17-0716
(Витяг)
З 31 січня 2004 р. набрав чинності Закон України від
22.05.2003 р. N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з доходів фізичних
осіб" (далі - Закон), у зв'язку з цим Декрет Кабінету Міністрів
України від 26.12.92 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок
з громадян" (далі - Декрет) втратив чинність, крім розділу IV у
частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття
підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням
положень п. 9.12 ст. 9 Закону та діє до набрання чинності
спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності (п. 22.10 ст. 22 Закону).
Згідно з пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону ( 889-15 )
оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від
продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її
підприємницької діяльності без створення юридичної особи,
здійснюється за правилами, встановленими спеціальним
законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту. До
спеціального законодавства належить спеціальна система
оподаткування, запроваджена Указом Президента України від
03.07.98 р. N 727/98 ( 727/98 ) "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" (далі - Указ), та звичайна (загальна) система
оподаткування, діюча відповідно до розділу IV Декрету ( 13-92 ),
окрім фіксованого податку.
Відповідно до ст. 2 Указу ( 727/98 ) дохід, отриманий від
здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним
податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного
доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена
сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку
загальних податкових зобов'язань платника єдиного податку. Згідно
зі ст. 6 Указу платник єдиного податку не є платником податку на
доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) саме від
здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої
обкладається єдиним податком.
Оскільки до прийняття спеціального закону оподаткування
доходу фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності,
одержаного від продажу товарів, надання послуг, виконання робіт у
межах її підприємницької діяльності, провадиться на підставі
Декрету ( 13-92 ) та Указу ( 727/98 ) (а не Закону ( 889-15 ),
термін "загальний оподатковуваний дохід" у значенні, наданому в
п. 1.6 ст. 1 Закону, до такого доходу не застосовується.
Враховуючи положення п. 1.6 ст. 1, пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4,
пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ст. 17 Закону ( 889-15 ), статей 2 та 6
Указу ( 727/98 ), ст. 14 Декрету ( 13-92 ), особа, яка є джерелом
виплати доходу на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не
має правових підстав визначати об'єкт оподаткування -
оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу,
оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та
порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та
Законом.
Таким чином, у разі виникнення у підприємства господарських
відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької
діяльності для уникнення подвійного оподаткування доходів фізичних
осіб - суб'єктів підприємницької діяльності підприємство при
укладанні з ними господарських договорів та з метою наявності
достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб
у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам
підприємницької діяльності має вимагати у останніх копії Свідоцтва
про реєстрацію підприємницької діяльності ( z0510-04 ), Свідоцтва
про сплату єдиного податку ( z0752-99 ), платіжних документів про
сплату єдиного податку або авансових платежів податку з доходів
фізичних осіб та пред'являти зазначені документи на вимогу
працівників податкової служби під час проведення перевірки.