Згідно зі ст. 256-5 Сімейного кодексу України (далі — СКУ) дитячий будинок сімейного типу -— це окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Батьки-вихователі — подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання.
Батьки-вихователі:
несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей;
є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники;
мають право на позачергове отримання для потреб будинку сімейного типу обладнаного індивідуального житлового будинку або багатокімнатної квартири за нормами, встановленими законодавством.
Вихованцями дитячого будинку сімейного типу можуть бути діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.
Важливо, що на влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
Така згода дитини з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихова-телів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.
Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І—IV рівня акредитації — до його закінчення.
За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.
Окрім того, вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.
Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, зобов'язаний контролювати виконання батьками-вихователями своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.