Я навчаюсь у вищому навчальному закладі VI рівня акредитації із заочною формою навчання. Керівництво підприємства, на якому я працюю, відмовляє мені у наданні відпустки у зв'язку з навчанням на підставі того, що у колективному договорі не встановлено надання такого виду відпусток. Чи правомірне таке відмовлення?
Колективний договір відповідно до ст. 10 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Згідно зі ст. 16 КЗпП умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними. Якщо ж питання надання відпустки не врегульовано в колективному договорі, надання відпустки здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Зокрема, питання порядку надання цього виду відпусток регулюється КЗпП та Законом України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі -Закон). Так, у ст. 215 КЗпП визначено, що працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
Згідно зі ст. 216 КЗпП та ст. 15 Закону працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах із заочною формою навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів: для тих, хто навчається на першому та другому курсах у вищих навчальних закладах незалежно від рівня акредитації 30 календарних днів; для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах — 40 календарних днів; на період складання державних іспитів — 30 календарних днів. На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації з вечірньою та заочною формами навчання, надається відпустка тривалістю чотири місяці.
Для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах із заочною формою навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватись інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням. На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України постановою від 28 червня 1997 р. № 634 затвердив Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, ярім передбачено, що крім додаткових оплачуваних відпусток, установлених ст. 216 КЗпП і ст. 15 Закону, щорічно надаються також відпустки:
а) по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати та по 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, що успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з вечірньою і заочною формами навчання за такими напрямами: культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання);
б) по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати та по 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, що успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з вечірньою і заочною формами навчання за такими напрямами: театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство);
в) щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати працівникам, що успішно навчаються у вищих закладах освіти всіх рівнів акредитації з вечірньою і заочною формами навчання за напрямом філологія (мова та література).
Потрібно додати, що на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Крім того, власник зобов'язаний надавати працівнику відпустку саме в той час, який визначений навчальним закладом. Ненадання відпустки у цей час не може бути обґрунтовано виробничою необхідністю для підприємства, оскільки ст. 202 КЗпП покладає на власника обов'язок створювати працівникам умови для поєднання роботи з навчанням.