НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 13-110/606 від 13.02.2002

                                   Міністерству фінансів України
                                   Департаменту фінансових установ
                                   та ринків

     ( Лист відкликано на підставі Листа Національного банку
       N 13-111/6272-13816 ( v3816500-04 ) від 31.12.2004 )

          Про визначення порядку перерахування платежів
          з перестрахування від страховика-резидента до
                       брокера-нерезидента



     На виконання доручень Кабінету Міністрів України N 196/52 від
28.01.2002 та від 06.02.2002 Національний банк України повідомляє.
     У відповідності  із   Законом   України   "Про   страхування"
( 85/96-ВР  )  (далі  -  Закон) страхова діяльність в Україні може
проводитися   за   участю   страхових   посередників.   Страховими
посередниками  можуть  бути  страхові  або  перестрахові  брокери,
страхові агенти" (ч.1 ст.15).
     Відповідно до  ч.4  ст.15  Закону  ( 85/96-ВР ) "Перестрахові
брокери  -  юридичні   особи,   які   здійснюють   за   винагороду
посередницьку  діяльність  у  перестрахуванні  від  свого імені на
підставі брокерської  угоди  із  страховиком,  що  має  потребу  у
перестрахуванні як перестрахувальник".  Крім того,  "посередницька
діяльність на території України з укладання договорів  страхування
з     іноземними     страховиками     не     допускається,    крім
перестрахування..." (ч.8 ст.15 Закону ( 85/96-ВР ).
     Закон також встановлює такі загальні вимоги до перестрахового
брокера-нерезидента:        "Страхові       або       перестрахові
брокери-нерезиденти можуть надавати послуги  лише  через  постійні
представництва  в  Україні,  які  повинні  бути  зареєстровані  як
платники податку відповідно до законодавства України  та  включені
до державного  реєстру  страхових або перестрахових брокерів" (ч.9
ст.15 Закону ( 85/96-ВР ).
     Постановою Правління  Національного  банку  України   N   135
( z0254-00  ) від 11 квітня 2000 року передбачено право постійного
представництва    брокера-нерезидента    купувати    валюту     на
міжбанківському  валютному  ринку  для  здійснення  розрахунків за
договорами  перестраховування  з   перестраховиками-нерезидентами.
Проте, відповідно до пункту 4.2.4 Інструкції про відкриття банками
рахунків  у  національній  та   іноземній   валюті,   затвердженої
постановою Правління    Національного    банку   України   N   527
( z0819-98 ) від 18.12.98,  кошти з рахунку  типу  "П"  постійного
представництва   юридичної   особи   -   нерезидента  можуть  бути
використані  тільки  для  купівлі  іноземної  валюти  на   рахунок
юридичної особи - нерезидента,  інтереси якої він представляє,  на
суму коштів,  отриманих внаслідок здійснення  в  Україні  операцій
купівлі-продажу товарів (робіт, послуг).
     У відповідності з  ст.15  Закону  України  "Про  страхування"
( 85/96-ВР  )  та  постанови  Кабінету  Міністрів  України  N 1523
( 1523-96-п ) від 18 грудня 1996  року  "Про  порядок  провадження
діяльності  страховими  посередниками" страхові брокери здійснюють
винятково посередницьку діяльність в  страхуванні,  тому  коштами,
отриманими від здійснення в Україні брокером-нерезидентом операцій
купівлі-продажу своїх послуг будуть кошти,  отримані як брокерська
винагорода (брокерська комісія),  а не кошти, отримані брокером як
перестраховий        платіж        для        розрахунків        з
перестраховиками-нерезидентами.
     Враховуючи вищезазначене,   Національний   банк  України,  як
головний   орган   валютного   контролю,   вважає,   що   оскільки
законодавство  України  не  ототожнює  поняття "надання послуг" та
"перерахування  страхових  (перестрахових)  платежів",   а   також
"враховуючи, що  норма  законодавства  (ч.9   статті   15   Закону
( 85/96-ВР  )  діяла  з 1999 року,  тобто до виходу Закону України
"Про внесення змін до  Закону  України  "Про  страхування"  від  4
жовтня  2001  року  (  2745-14  ),  в  разі  реєстрації  в Україні
представництва  страхового  брокера-нерезидента  у   встановленому
порядку,  законодавство  України не містить заборони перерахування
перестрахових     платежів     від     страховика-резидента     до
брокера-нерезидента,  який  відповідає  вимогам постанови Кабінету
Міністрів України N 1290 ( 1290-96-п ) від  24  жовтня  1996  року
"Про  затвердження  Положення  про  порядок  здійснення операцій з
перестрахування".
     Разом з   тим,   з   метою   чіткішого   визначення   порядку
перерахування    платежів    з    перестрахування    на    користь
брокерів-нерезидентів,  вважаємо  за  доцільне  внести  відповідні
зміни до постанови Правління НБУ N 135 ( z0254-00 ) від 11  квітня
2000   року   "Про   застосування  іноземної  валюти  в  страховій
діяльності",  доповнивши її нормами,  які встановлюватимуть  чітку
процедуру такої операції.

 Член правління, директор
 Департаменту валютного
 регулювання НБУ                                        С.Яременко

 "Україна-BUSINESS", N 7, 22 лютого - 1 березня 2002 р.