Порядок надання та користування житловими приміщеннями у гуртожитках визначений Житловим кодексом України та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986 р.
Згідно з чинним законодавством гуртожитки призначаються для тимчасового проживання громадян.
Не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення:
інваліди І і II груп;
ветерани Великої Вітчизняної війни та інші особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
особи, які пропрацювали на підприємстві, в установі чи організації, що надали їм це житло, не менш як десять років;
особи, звільнені з посади, завдяки якій їм було надане службове житло, але які не припинили трудових відносин з підприємством, установою чи організацією, що надали їм це житло;
особи, звільнені у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації або скороченням чисельності чи штату працівників;
пенсіонери за віком;
члени сім'ї загиблого під час виконання службових обов'язків або померлого внаслідок професійного захворювання працівника, якому було надане службове житло;
одинокі особи з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними, до досягнення дітьми повноліття;
особи, які отримали каліцтво на виробництві;
військовослужбовці Збройних сил України та інших військових формувань, які прослужили за контрактом не менш як десять років, звільнені в запас або у відставку, у разі відсутності в них або членів їхніх сімей іншого житла.
Умови надання, користування та відселення з гуртожитків також обумовлені відповідним договором між громадянином та власником гуртожитку.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 43 /2007