Гл. 11 Сімейного кодексу України передбачено припинення шлюбу та підстави розірвання шлюбу. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, внаслідок його розірвання, якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу. В останньому випадку шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Оскільки шлюб засновується на вільній згоді жінки та чоловіка, то розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою одного з них.
Подружжя, яке не має дітей, має право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. За нормами Кодексу про шлюб та сім'ю умовою розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану є також відсутність спору між дружиною та чоловіком про майно, яке є їх спільною сумісною власністю, або про аліменти на користь того з них, хто є непрацездатним.
Щодо спору про поділ майна та аліменти, то він розглядається судом окремо.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану виносить постанову про розірвання шлюбу по збігові одного місяця від дня подання заяви про розірвання шлюбу, якщо вона не була відкликана, а з моменту винесення постанови шлюб вважається припиненим.
Шлюб може бути розірвано державним органом реєстрації актів цивільного стану також за заявою одного з подружжя незалежно від наявності майнового спору у випадках, якщо другий із подружжя визнаний безвісти зниклим, недієздатним або засудженим за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.
У цих ситуаціях право на розірвання шлюбу виникає з моменту набрання чинності відповідним рішенням або вироком суду. Однак наявність цих обставин створює лише передумову, і своє право особа може реалізувати на власний розсуд.
Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них проживатимуть діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто проживатиме окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає справжній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Позов не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та упродовж одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, стосовно другого з подружжя або дитини.
Розірвання шлюбу засвідчується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Отже, рішення суду про розірвання шлюбу — це акт, який припиняє шлюбне правовідношення, а свідоцтво про розірвання шлюбу — це документ єдиної форми, який засвідчує припинення шлюбу.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 5/2008