Щодо обов'язковості проведення аудиту та подання аудиторського висновку

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув лист <...> та повідомляє.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р. N 3125-XII (3125-12) (у редакції Закону України від 14 вересня 2006 року N 140-V (140-16) ) проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств-емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. N 1576-XII (1576-12) (з наступними змінами та доповненнями), достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства, повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки.

Відповідно до ч. З ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV (996-14) (з наступними змінами та доповненнями) підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Відповідно до абзацу тридцять третього ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV (755-15) (з наступними змінами та доповненнями) в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема такі відомості щодо юридичної особи, як фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" (3125-12) , аудит - це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

При цьому відповідно до ст. 7 цього Закону (3125-12) результати аудиту підлягають оформленню у вигляді такого офіційного документа, як аудиторський висновок, - документа, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні.

Таким чином, оскільки ч. З ст. 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) містить виключний перелік документів, що підлягають наданню державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи (баланс і звіт про річні фінансові результати), і цей перелік не включає такого офіційного документа, як аудиторський висновок, останній не підлягає поданню державному реєстратору. Відповідно у державного реєстратора немає підстав вимагати ані подання аудиторського висновку, який підтверджував би достовірність та повноту річного балансу і звіту про річні фінансові результати, що надаються юридичною особою, ані зазначення відомостей щодо наявності такого аудиторського висновку.