56-06/4 За порушення нормативних вимог - Текст документа N v0056330-06 676f604a9f3a17669eefa54a589fc7c4-1

29.07.2005 р. у спеціалізованій вченій раді К 08.080.01 Національного гірничого університету МОН України захистила дисертацію "Удосконалення механізму планування виробничої програми малих підприємств в умовах невизначеності середовища господарювання" зі спеціальності 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами.

Результати дисертації оприлюднено в 4-х статтях і 6-х матеріалах конференцій.

Науковий керівник-д.е.н. В.І. Прокопенко.

Офіційні опоненти: д.е.н., професор В.П. Скубенко, завідувач кафедри Донецького державного університету управління МОН України; к.е.н, доцент Л.С. Головкова, завідувач кафедри Запорізького національного університету МОН України.

Провідна установа: Криворізький технічний університет МОН України.

Усі відгуки позитивні.

Висновок спеціалізованої вченої ради: дисертаційна робота відповідає вимогам п. 13 "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань" (644-97-п) . Результати голосування: "за"-11, "проти", недійсних бюлетенів - немає.

Атестаційна справа надійшла до ВАК України 29.07.05 р., розглянута експертною радою з економічних наук 01.12.05 р. За рекомендацією експертної ради на засідання було запрошено здобувача. Атестаційний висновок експертної ради: дисертаційна робота не відповідає вимогам п.13 "Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань" (644-97-п) , рекомендувати президії ВАК України відмовити у видачі диплома кандидата економічних наук Романюк Н.М. За присудження наукового ступеня - 0, "проти" - 18, утрималось-1.

Згідно з атестаційним висновком експертної ради тема дослідження є актуальною, але переважна більшість питань, що розглядаються в роботі, не мають прямого стосунку до неї. Значний матеріал, наведений у цій роботі, пов'язаний із:

- реструктуризацією підприємств та її видами (підрозділ 1.1);

- загальною економічною характеристикою об'єктів діяльності (підрозділ 1.1);

- розвитком теорії підприємництва загалом (підрозділ 1.2);

- розвитком малого підприємництва в Україні та країнах ЄС (підрозділ 1.3);

- правовим регулюванням розвитку малих підприємств, а не механізмом планування виробничої програми (підрозділ 1 З);

- експертною оцінкою функцій і структури управління (підрозділ 1.4);

- сучасними проблемами організації управлінського обліку загалом, а не з питаннями теми (підрозділ 1.4);

- аналізом та узагальненням принципів побудови організаційних структур управління суб'єктів малого підприємництва (підрозділ 2.1);

- аналізом та оцінкою діяльності апарату управління підприємства (підрозділ 2.2);

- удосконаленням структури управління суб'єктів малого бізнесу, створених унаслідок галузевої реструктуризації (підрозділ 2.3);

- обгрунтуванням методологічних аспектів формування політики ціноутворення малих підприємств (підрозділ 2.4);

- чинниками впливу на результати господарської діяльності загалом, а не тільки операційної (підрозділ 3.1). Без перебільшення можна констатувати, що переважна частина матеріалів дослідження прямо не пов'язана з його темою.

Архітектоніка роботи вкрай невдала. Перший розділ "Методичні підходи до планування діяльності малих підприємств в умовах підприємницького ризику" практично не містить теоретичних питань теми, крім двох сторінок, присвячених розвитку наукової думки щодо підприємства в цілому. Діяльність малих підприємств у цьому розділі розглядається в умовах підприємницького ризику, а не в умовах невизначеності середовища господарювання, як це передбачено назвою дисертації, хоч за сучасною теорією умови ризику й умови невизначеності суттєво розрізняються. Назви другого та третього розділів значною мірою дублюються (другий розділ "Обгрунтування економічного механізму планування виробничої програми малих підприємств"; третій - "Удосконалення механізму планування виробничої програми та фінансових результатів малих підприємств"). Окремі підрозділи в межах кожного розділу роботи практично не пов'язані між собою єдиною логічною схемою.

Зміст окремих підрозділів роботи значною мірою не відповідає їх назві. Особливо це стосується підрозділів 1.1; 1.4; 2.5; 3.3.

У роботі практично не розглядаються теоретичні питання. Зокрема, понятійний апарат, що має прямий стосунок до цієї теми ("механізм планування"; "виробнича програма", "умови невизначеності середовища господарювання" тощо), не тільки нерозвинений, а й практично не розглядається. Окремі тези та пропозиції методологічного характеру наведені лише в редакції інших дослідників без їх критичного аналізу й обгрунтування власних пропозицій щодо їх удосконалення.

Розглянуті в роботі методи планування господарської діяльності (а не виробничої програми, як це має бути за назвою теми) є загальновідомими, практично не враховують особливостей діяльності малих підприємств, не пов'язані зі специфікою планування показників в умовах невизначеності.

Практичні рекомендації за обраною темою дослідження, тобто з удосконалення окремих елементів механізму планування виробничої програми малих підприємств в умовах невизначеності, в роботі майже не обгрунтовуються. Такі рекомендації містяться лише з питань удосконалення організаційної структури управління та політики ціноутворення малих підприємств, які не пов'язані із даною темою.

Підприємства, на основі даних яких здійснювалось дослідження, обстежувалися переважно в тих ракурсах їх діяльності, що не мають прямого стосунку до теми. Крім того, аналіз цих підприємств обмежено періодом 2000-2002 років, хоч дисертація захищалась у червні 2005 року.

Використана автором література не містить значної кількості відомих джерел за 2002-2004 роки. Деякі джерела вже застаріли, зокрема Закон України "Про підприємництво" (698-12) , який втратив чинність 1 січня 2004 року. Один із основних нормативних актів за даною темою - Господарський кодекс України (436-15) - в роботі навіть не згадується.

Є також серйозні вади в оформленні автореферату дисертації. У загальній характеристиці роботи автором введені рубрики, не передбачені рекомендаціями Вищої атестаційної комісії України ("Ідея роботи", "Основний науковий результат", "Наукове значення отриманих результатів"). Наукова новизна дослідження не розподілена за рекомендованими її рівнями; значна кількість визначених автором пунктів наукової новизни такою не є (п. 2; 3, 6). Сформульовані завдання дослідження значною мірою не пов'язані із його темою (а ті, що пов'язані, - не конкретизовані). Висновки автореферату здебільшого не пов'язані із поставленими завданнями дослідження.

Загальний висновок: Дисертація й автореферат Н.М. Романюк не відповідають вимогам Вищої атестаційної комісії України.

Президія ВАК України попередила наукового керівника доктора технічних наук, професора В.І. Прокопенка, завідувача кафедри прикладної економіки Національного гірничого університету МОН України; офіційних опонентів: доктора економічних наук, професора В.П. Скубенка, завідувача кафедри проектного менеджменту Донецького державного університету управління МОН України; кандидата економічних наук, доцента Л.С. Головкову, завідувача кафедри галузевого менеджменту Запорізького національного університету МОН України; доктора технічних наук, професора А.Г. Темченка, який підготував відгук провідної установи - Криворізького технічного університету МОН України; членів комісії спеціалізованої вченої ради: доктора економічних наук, професора О.Й Шевцову, кандидата геолого-мінералогічних наук, професора О.І. Шарова, що в разі повторного виявлення їхнього некваліфікованого підходу до проведення експертизи дисертацій, вони не будуть залучатися до атестації наукових кадрів вищої кваліфікації.

А також попередила керівництво спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 (Д 08.080.01) Національного гірничого університету МОН України, що в разі повторного поверхового підходу до розгляду дисертацій у спеціалізованій вченій раді, її повноваження будуть припинені.