Про розгляд листа

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в межах компетенції розглянув <...> лист від 11.08.2005 р. N 432 щодо визнання недійсними нормативно-правових актів ДПА України та повідомляє таке.

Згідно із абзацом шостим підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до підпункту "в" пункту 2.10 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001 р. N 253 (z0567-01) , податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним господарським судом до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним господарським судом.

Згідно зі статтею 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Виконання рішень господарських судів починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили (пункт 2 частини другої статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ).

У випадку касаційного оскарження до Вищого господарського суду України або до Верховного суду України зацікавлена сторона має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання (частина перша статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ).

Якщо суд, який видав виконавчий документ, прийме рішення про відстрочку виконання, - виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню (пункт 13 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ).

Отже, на думку Держпідприємництва України, дії податкової інспекції щодо погашення податкового боргу шляхом примусового стягнення активів підприємства є правомірними у випадку неподання платником податку до апеляційного господарського суду, який видав виконавчий документ, заяви про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення та відсутності рішення суду про таку відстрочку.

Додатково повідомляємо, що суб'єкт господарювання має право оскаржити нормативні акти ДПА в судовому порядку, якщо вважає, що такі акти суперечать вимогам чинного законодавства та порушують своєю дією права й охоронювані законом інтереси підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними чинних як нормативних, так і ненормативних актів незалежно від дати їх прийняття.