Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Вашого листа від 08.12.2004 р. та надає роз'яснення з окремих питань сплати страхових пенсійних внесків суб'єктами, які є платниками єдиного податку.

На сьогодні діють законодавчі акти, які встановлюють різні порядки сплати внесків на соціальне та пенсійне страхування: Указ Президента України від 03.07.98 р. N 727 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ N 727) та Закон України від 09.07.2003 р. N 1058-IV (1058-15) "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058).

Указом N 727 (727/98) суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, звільнено від сплати пенсійних внесків, оскільки вони спланують їх у складі єдиного податку (42% від суми податку). Разом з тим Закон N 1058 (1058-15) передбачає сплату внесків на пенсійне страхування всіма без винятку роботодавцями на загальних підставах (32% від суми фактичних витрат на оплату праці).

Підпунктом 7 пункту 14 Прикінцевих положень Закону N 1058 (1058-15) передбачено подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо сплати страхових внесків у фіксованому розмірі фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний податки), а також щодо вилучення із законодавства про спрощену систему оподаткування положень, які стосуються спрямування коштів до Пенсійного фонду України.

Однак на сьогодні ця проблема законодавчо не врегульована. Незважаючи на це, регіональні відділення фонду вимагають від платників єдиного податку сплачувати внески відповідно до Закону N 1058 (1058-15) , що фактично призводить до їх сплати у подвійному розмірі.

Ситуація ускладнилася після того, як своїм листом від 13.10.2004 р. N 9727/04 Пенсійний фонд України повідомив Національний банк України, а той, своєю чергою, зобов'язав усі банки та їхні філії дотримуватися вимог частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , якою встановлено, що установи банків повинні видавати кошти для виплати заробітної плати тільки за умови одночасного подання платіжних документів про перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду.

Держпідприємництво України вважає позицію Пенсійного фонду недостатньо обґрунтованою та такою, що не відповідає чинному законодавству та призводить до суттєвого фінансового навантаження на суб'єктів малого підприємництва.

Оскільки відповідні зміни до законодавства про спрощену систему оподаткування не внесені, вважаємо, що норми вищезгаданого Закону (1058-15) не можуть бути поширеними на суб'єктів спрощеної системи оподаткування до моменту законодавчого врегулювання цих питань шляхом прийняття спеціального закону про спрощену систему оподаткування.

Таким чином, з 1 січня 2004 року до внесення відповідних змін до законодавства України суб'єкти господарювання - платники єдиного податку сплачують внески до Пенсійного фонду України згідно з нормами Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Щодо переходу на спрощену систему оподаткування повідомляємо таке.

Пунктом 4 Указу Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (зі змінами і доповненнями) зазначено, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

З цього приводу зазначаємо, що Указ "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) поширює свою дію на податкові правовідносини, а Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) регулює відносини, що виникають між суб'єктами загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, відповідно до пункту 4 статті 18 Закону України від 09.07.2003 р. N 1058-IV (1058-15) "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

А отже, у такому разі наявність заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не може бути підставою для відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку.