За результатами аналізу стану позовної роботи і з метою вирішення справ про відшкодування з бюджету сум ПДВ та визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ на користь органів ДПС України, Юридичний департамент наголошує на забезпеченні належної доказової бази.

Відповідно до частини другої ст. 71 КАСУ (2747-15) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ (2747-15) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

ВСУ у постанові від 13.01.2009 р. у справі N 21-1578 (v1578700-09) зазначено про помилковість висновку судів про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів одних контрагентів позивача, які видали податкові накладні (z0233-97) , та фактичну несплату податку до бюджету іншими його контрагентами. Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ (z0208-00) самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні (z0233-97) .

<...>