Про необхідність усунення порушень вимог Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" Тернопільською обласною державною адміністрацією

На виконання Указу Президента України від 03.02.98 N 79/98 "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", здійснюючи аналіз нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, з метою усунення надмірного та необгрунтованого державного втручання у підприємницьку діяльність, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва встановив:

Розпорядженням Тернопільської обласної державної адміністрації від 20.12.96 N 573 затверджене Положення про порядок надання і вилучення (викупу) земельних ділянок у населених пунктах Тернопільської області (надалі - Положення), яким визначається порядок надання земельних ділянок у власність або у користування (в тому числі на умовах оренди).

Аналіз змісту вимог Положення показує таке.

1. Порядок надання земельних ділянок, встановлений Положенням, є надмірно ускладненим, що спричиняє значні витрати часу і коштів суб'єктів підприємницької діяльності. Наприклад, процедура надання земельної ділянки згідно з Положенням передбачає такі стадії:

- Подання клопотання про попереднє погодження місць розташування об'єктів (п.11 Положення).

- Відповідна Рада в місячний строк розглядає клопотання (заяву) і надає дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження (п.13).

- Підготовлені матеріали подаються замовником до районного (міського) відділу земельних ресурсів, який узагальнює матеріали і подає їх на розгляд відповідної місцевої Ради (п.п.16, 17). При цьому не встановлюються терміни виконання вказаних дій.

- Після цього відповідна місцева Рада розглядає подані матеріали та погоджує місце розташування об'єкта з наданням дозволу на складання проектно-кошторисної документації, якщо йдеться про земельні ділянки, що надаються (вилучаються) місцевими Радами (п.18 Положення). У вказаному пункті доцільно було б вказати строк виконання Радою відповідних дій.

- Після розробки проектно-кошторисної документації, проведення дев'яти експертиз, розгляду проектно-кошторисної документації містобудівною радою, затвердження цієї документації зацікавлена особа має змогу звернутися до відповідної місцевої Ради з клопотанням про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, який повинен бути наданий протягом місяця. Після цього зацікавлена особа повинна замовити складання проекту відведення відповідною організацією (п.п.22, 23). Для того, щоб виконати вказані дії, на практиці необхідно 3 - 6 місяців.

- Проект відведення подається на розгляд місцевої Ради, яка в місячний термін приймає рішення про надання земельної ділянки, якщо це відноситься до її компетенції. Якщо ж прийняття такого рішення відноситься до компетенції районної, обласної чи Верховної Ради України, то строк відповідно продовжується на 1 - 3 місяці (п.24).

Отже, на одержання земельної ділянки, відповідно до Положення, зацікавлена особа повинна витратити близько року. Необхідно значно скоротити терміни всіх перелічених стадій.

2. Переліки документів, які подаються зацікавленими особами (підприємствами, установами, організаціями і громадянами) для одержання земельної ділянки, є занадто розширеними порівняно з Земельним кодексом України (561-12) . Зокрема, п.11 Положення встановлює перелік з 8-и документів, що додаються заінтересованими особами до клопотання (заяви) про попереднє погодження місць розташування об'єктів, причому перші два з них (план ділянки та ситуаційний план) знаходяться у віданні органу архітектури відповідної Ради. Передбачений в переліку документ, що підтверджує можливість та джерела фінансування будівництва, не може вимагатися від підприємств недержавної форми власності. Крім того, цей перелік може бути значно розширений (п.12 Положення), якщо йдеться про випадки очікуваного використання земельної ділянки для будівництва об'єктів, які мають особливе значення чи можуть спричинити суттєві наслідки для населеного пункту. При цьому не уточнюється, в чому полягає "особливе значення" та "суттєві наслідки", які критерії такої характеристики, хто і яким чином дає відповідну оцінку об'єкта.

3. П.15 Положення встановлює перелік матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта, які готує замовник після отримання на це дозволу відповідної Ради. Цей перелік налічує 13 позицій і не є вичерпним (тобто, "висновки інших державних органів (при необхідності)" можуть також вимагатися).

Аналіз переліку показує, що він є занадто розширеним порівняно з вимогами ч.ч.9, 14 ст.34 Земельного кодексу України (561-12) та містить дублювання. Зокрема, ст.34 Земельного кодексу України передбачає, що місце розташування об'єкта погоджується з власником землі (землекористувачем), а також районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури. Тому вимоги щодо надання висновків інших органів, передбачені п.15 Положення, є необгрунтованими. Крім того, навряд чи доцільно вимагати, як окремі документи, висновки районних (міських) органів містобудування та архітектури, земельних ресурсів, районної (міської) санепідемстанції, державного управління екологічної безпеки у Тернопільській області, оскільки одночасно ці ж органи входять в комісію (п.10 Положення), що складає акт вибору земельної ділянки. Акт вибору земельної ділянки теж входить у зазначений перелік. Тому підписання ними вказаного акту фактично є погодженням.

4. Не відповідають чинному законодавству п.п.7, 22, 27 Положення, де передбачено, що розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість), виготовлення документів, що посвідчують право власності або право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації, інші підприємства та організації, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих робіт. Поряд з тим, ст.4 Закону України "Про підприємництво" (698-12) , яка містить вичерпний перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, зазначених видів діяльності не передбачає.

5. Процедура надання земельних ділянок не диференціюється в залежності від того, чи надається ділянка у власність, чи у користування (постійне або тимчасове), що не враховує особливостей, визначених ст.ст.17 та 19 Земельного кодексу України (561-12) .

6. Не диференційовані переліки документів та порядок замовлення відповідної документації в залежності від того, хто звертається з проханням про надання земельної ділянки (громадянин чи юридична особа), що не відповідає ст.ст.17, 19 Земельного кодексу України. Отже, п.8 Положення, який передбачає, що замовниками на виконання всіх необхідних робіт і документів по наданню (вилученню і наданню) земельних ділянок є фізичні та юридичні особи, в інтересах яких здійснюється відведення землі, суперечить ч.ч.9, 10 ст.19 Земельного кодексу України, яка передбачає, що замовниками на виконання вказаних робіт є відповідні місцеві Ради, підприємства, установи і організації, а відведення земельних ділянок громадянам провадиться за кошти державного та місцевих бюджетів на замовлення відповідних Рад, що передбачено ст.30 Земельного кодексу України.

7. Не відображений у Положенні порядок оформлення переходу права користування земельною ділянкою від одного підприємства до іншого при передачі будівель та споруд, які розташовані на відповідних ділянках.

У зв'язку з виявленням положень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва В И Р І Ш И В:

Запропонувати Тернопільській обласній державній адміністрації призупинити дію Розпорядження від 20.12.98 N 573 та внести в нього зміни, оскільки воно містить норми, які не відповідають чинному законодавству та призводять до значних витрат підприємців. Проект змін і доповнень до цього Розпорядження погодити з Держпідприємництвом, як це передбачено п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98 N 1310 (1310-98-п) .

Рішення Державного комітету України з питань розвитку підприємництва щодо усунення обмежень, які стримують розвиток підприємницької діяльності, є обов'язковим для виконання.