На Ваше звернення щодо правомірності та порядку державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України (254к/96-ВР) держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Законом України "Про власність" (697-12) , який втратив чинність у зв'язку з прийняттям 27.04.2007 Цивільного кодексу України (435-15) , визначалося, що власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Згідно зі статтею 63 Господарського кодексу України (436-15) залежно від форми власності, передбачених Законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема, підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємства колективної власності).

Такий вид підприємства, як "колективне підприємство", визначався статтею 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) , який з набуттям чинності з 1 січня 2004 року Господарським кодексом України (436-15) втратив чинність.

Разом із цим слід зазначити, що Указом Президента України від 08.08.95 N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Крім цього, статтею 5 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (290/96-ВР) та пункту 110 Державної програми приватизації на 2000-2002 (1723-14) передбачено, що приватизація сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективне сільськогосподарське підприємство, або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів робітників підприємства.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (2114-12) колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Статтею 3 цього Закону (2114-12) визначено, що підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Відмова в державній реєстрації може бути оскаржена в судовому порядку.

Отже, можна дійти висновку, що підставою для створення колективного сільськогосподарського підприємства є діючі на сьогодні законодавчі акти.

Разом із цим, Указом Президента України від 03.12.99 N 1529/99 (1529/99) "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" передбачено реформувати протягом грудня 1999 - квітня 2000 років колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності. Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України (254к/96-ВР) , не може бути обмежено рішеннями загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями.

Згідно із статтею 78 Земельного кодексу України (2768-14) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Отже, із набуттям чинності з Земельного кодексу України (2768-14) форма власності землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, що належить їм на праві колективної власності, "зависла" в невизначеності.

Також слід зазначити, що Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 травня 2004 року N 97 (v0097609-04) , не передбачено створення та державна реєстрація нових підприємств з такою організаційно-правовою формою як "колективне підприємство".

Разом із цим, в зазначеній Класифікації (v0097609-04) міститься така позиція класифікатора, як "інші організаційно-правові форми", яка може застосовуватися як виняток у разі неможливості віднесення суб'єкта до будь-якої з визначених у Класифікації організаційних форм.

Отже, з огляду на викладене, чинним законодавством не встановлено заборони щодо створення колективного сільськогосподарського господарства, проте, слід враховувати невизначеність діючих норм законодавства щодо колективної власності як форми власності зокрема.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) (далі - Закон про реєстрацію) дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Нагадуємо, що в частині першій статті 27 Закону про реєстрацію (755-15) , зокрема, зазначено, що підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону (755-15) , а саме, установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.