ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Л И С Т
25.03.2010 N 3665
Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянуто лист від 10.02.2010 N 032-43 щодо надання роз'яснення з деяких питань застосування принципу мовчазної згоди та в межах компетенції повідомляється наступне.
1. Щодо вступу в силу принципу мовчазної згоди у разі відмови суб'єкта господарювання отримувати повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру
Верховною Радою України 15.12.2009 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" N 1759-VI (1759-17) , який набрав чинності 30.12.2009, крім підпункту 2 пункту 4 розділу I цього Закону (1759-17) в частині ліцензування господарської діяльності.
Вищевказаним Законом (1759-17) були внесені зміни, зокрема, до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) (далі - Закон України про дозвільну систему).
Внесені зміни стосуються, зокрема, запровадження принципу мовчазної згоди.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України про дозвільну систему (2806-15) принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Отже, цей принцип застосовується лише тоді, коли у визначений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено, а тому у разі відмови суб'єкта господарювання отримати відповідне рішення про відмову принцип мовчазної згоди на зазначені відносини не поширюється.
При чому, частиною першою статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) передбачено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.
2. Щодо питання оформлення відмови суб'єкта господарювання від одержання рішення дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру та документального підтвердження доведення дозвільним центром відповідної інформації до заявника
Частиною першою статті 6 Закону України про дозвільну систему (2806-15) передбачено, що адміністратор веде реєстр документів дозвільного характеру.
Пунктом 2.4 Тимчасового порядку формування, ведення та користування реєстром документів дозвільного характеру, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.04.2006 N 39 (z0558-06) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2006 за N 558/12432, передбачено, що до Реєстру вносяться відомості, зокрема, про дату і номер рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру (із зазначенням підстави для такої відмови).
Разом з тим, Верховною Радою України 11.02.2010 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" N 1869-VI (1869-17) (набирає чинності 01.04.2010), яким буде внесено зміни до Закону України про дозвільну систему (2806-15) .
Так, змінами передбачається, що письмове повідомлення місцевого дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру видається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі під підпис про одержання.
У разі нез'явлення суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи для одержання письмового повідомлення про відмову у видачі документа дозвільного характеру протягом двох робочих днів з дня закінчення встановленого законом строку розгляду заяви про видачу документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, державний адміністратор направляє письмове повідомлення місцевого дозвільного органу про відмову у видачі документа дозвільного характеру суб'єкту господарювання поштовим відправленням з описом вкладення.
Разом з тим, законодавством не передбачено механізму щодо дій адміністратора або дозвільного органу у разі відмови суб'єкта господарювання одержати рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру, але як дає стверджувати практика, на сьогодні, відповідних випадків виявлено не було.
Т.в.о. Голови
В.П.Загородній