З метою поліпшення якості інформатичної освіти, розроблення стратегії її подальшого розвитку та на виконання рішення колегії Міністерства від 25.06.2010 р. N 6/2-2 НАКАЗУЮ:

1. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) спільно з Національною академією педагогічних наук України (Кремень В.Г.) - за згодою:

1.1. до 20.12.2010 р. розробити Державну цільову Програму масштабного запровадження інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків";

1.2. до 20.04.2011 р. розробити проект нової редакції Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти (галузь технологія), внести відповідні зміни до навчальних планів та програм;

1.3. вивчити питання щодо можливостей початку вивчення базового курсу інформатики з 5 - 7 класів та продовжити його вивчення до 9 класу;

1.4. забезпечити використання відкритого порталу (створеного для проведення моніторингового дослідження) для організації тестування, моніторингу, атестації випускників та вчителів інформатики, обговорення методичних матеріалів, навчання тощо.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститутам післядипломної педагогічної освіти:

2.1. до 01.11.2010 р. вивчити якість підключення ЗНЗ до глобальної мережі Інтернет та спланувати конкретні дії для забезпечення реального доступу до Інтернет, особливо у сільській місцевості;

2.2. до 01.09.2010 р. проаналізувати існуючі навчальні програми курсів підвищення кваліфікації для вчителів інформатики з метою проведення онлайн тестування базових знань, умінь та навичок; спрямувати підготовку вчителів на навчання школярів застосовувати набуті знання та вміння до реальних життєвих ситуацій, на навчання школярів самостійно здобувати необхідну інформацію, аналізувати її, приймати оптимальні рішення тощо;

2.3. забезпечити обговорення результатів моніторингових досліджень на серпневих нарадах педагогічних працівників.

3. Вищим педагогічним навчальним закладам, інститутам післядипломної педагогічної освіти поліпшити якість підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, використовуючи сучасні технології організації навчального процесу; ввести обов'язкове тестування та перевірку майбутніх вчителів на сформованість у них інформаційних компетентностей; забезпечити навчання вчителів використовувати сучасні ІКТ-технології, організовувати підвищення кваліфікації педагогічних працівників із застосуванням дистанційних технологій навчання.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Б.М.Жебровського.

Додаток

Відповідно до наказу Міністерства від 23.02.2010 р. N 139 "Про дистанційне моніторингове дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності" у 2010 році було вперше проведено дистанційне моніторингове дослідження з метою отримання об'єктивної інформації про стан інформатичної освіти та розроблення стратегії її подальшого розвитку.

Дослідження мало на меті:

- перевірити ступінь готовності випускників загальноосвітніх навчальних закладів використовувати ІКТ для розв'язування практичних завдань повсякденного життя;

- визначити рівень сформованості у випускників критичного мислення, креативного розв'язування проблем, вміння спілкуватися;

- визначити рівень готовності вчителів інформатики до формування в учнів інформатичних компетентностей;

- оцінити технічні можливості загальноосвітніх навчальних закладів щодо проведення дистанційних комп'ютерних моніторингових досліджень та якість підключення шкіл до глобальної мережі Інтернет;

- створити відкритий навчальний портал для тестування учнів та вчителів, бази даних завдань практичного спрямування;

- перевірити можливості використання дистанційних технологій для проведення моніторингових досліджень.

У межах дослідження було проведено тестування учнів 11 класів, опитування вчителів щодо організаційно-методичних засад навчання інформатики та проведення онлайн моніторингу.

Моніторингове дослідження було проведено за рівнозначними завданнями та встановленою процедурою одночасно. Статистичну вибірку сформовано з урахуванням наявного технічного забезпечення шкіл комп'ютерною технікою та доступом до Інтернету, співвідношення чисельності міського та сільського населення, кількості загальноосвітніх навчальних закладів, їх типів, профілізації класів.

Всі інструкції, оголошення, повідомлення онлайн форуму, завдання для учасників (учнів та вчителів), критерії та результати оцінювання робіт учнів було розміщено на порталі для тестування. Разом з тим, рівень доступу та прав учасників моніторингового дослідження забезпечувало збереження конфіденційності, тобто доступ до зазначених матеріалів мали лише зареєстровані користувачі, група розробників та експертів. Так учні, яких було зареєстровано на порталі, у відведений час мали доступ лише до завдання свого варіанту, а вчителі - після завершення тестування мали доступ до критеріїв оцінювання всіх завдань та робіт лише своїх учнів.

Для проведення моніторингу була створена база даних його учасників - вчителів інформатики та учнів. Кожний зареєстрований учасник отримав спеціальний промокод доступу до матеріалів порталу. Реєстрація вчителів проводилась організаторами моніторингу за їхніми електронними адресами та списками (учасників моніторингу від кожного ЗНЗ: вчителя інформатики та учнів одного з випускних класів школи), поданими відповідальними за проведення моніторингу від обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Учні, учасники дослідження (9 осіб) із списку всього заявленого класу визначалися автоматизовано, випадковим чином, після реєстрації на тестовому порталі за спеціально отриманими напередодні промокодами, отримували кожен свій варіант завдання, розв'язували його та відправляли на портал для тестування.

Для виконання завдання було визначено час 90 хвилин, який відслідковувався персонально для кожного учня (відлік часу розпочинався після його успішної реєстрації на порталі та отримання варіанта завдання для виконання).

Перевірка виконання учнями компетентнісних завдань здійснювалася вчителями інформатики навчальних закладів - учасників дослідження за поданими на порталі критеріями оцінювання лише після того, як кожний учитель самостійно розв'язав один із варіантів тестового завдання, що пропонувався для виконання учням. В окремих загальноосвітніх навчальних закладах під час проведення моніторингу були присутні спостерігачі та експерти від інститутів післядипломної педагогічної освіти, районних відділів освіти та методичних кабінетів, члени експертної групи.

Отримані результати перевіряли (контрольна вибірка) та узагальнювали експерти, визначені наказом МОН.

Результати робіт учнів доповнювалися анкетуванням вчителів та інтерв'юванням учасників моніторингу (учнів, вчителів, спостерігачів та ін.), що проводилося в електронному режимі та у формі вебінару - телеконференції, зміст якої записано у вигляді протоколу та відповідного відео.

Для упередження технічних та організаційних помилок, забезпечення якості проведення моніторингу, з метою випробування його інструментарію організаторами було проведено два пілотних моніторинги. В процесі їх проведення виявлено ряд непередбачених ситуацій, технічних помилок, які було усунено та враховано при проведенні основного моніторингу.

Моніторинговим дослідженням було охоплено 1200 учнів (до 9 учнів з кожного ЗНЗ) із 136 загальноосвітніх навчальних закладів (до 5 шкіл з кожної області) з усіх областей країни. Розподіл розташування навчальних закладів показано на діаграмі 1. 39 відсотків з них розташовані у сільській місцевості, 61 - у містах. ЗНЗ для проведення моніторингу обирались Міністерством освіта і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Участь у дослідженні передбачала підключення кожного ПК комп'ютерного класу до мережі Інтернет. Тобто, можна припустити, що у моніторингу брали участь кращі школи кожної області щодо технічного їх забезпечення.

Діаграма 1 Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні за місцем знаходження (va660290-10)

У статистичній вибірці учасників моніторингового дослідження представлено загальноосвітні навчальні заклади різних типів. Серед них більшість становлять загальноосвітні школи I - III ступенів - 69 відсотків, ліцеї - 12, гімназії - 19 відсотків. Розподіл навчальних закладів, які брали участь у дослідженні, відповідно до їх типів показано на діаграмі 2.

Із 136 шкіл, заявлених на початковому етапі моніторингу, реально у дослідженні взяли участь 120 шкіл. Серед причин неучасті можна назвати:

- не вчасне подання матеріалів для створення бази даних;

- стан якості Інтернет каналу, що не дозволило учням одночасно зареєструватися, виконувати завдання в Інтернеті щодо пошуку потрібних даних та відомостей та надсилання отриманих розв'язків до тестового порталу. Нестабільність такого зв'язку не дала можливості учням стабільно працювати в онлайн режимі.

Після виконання учнями завдань через поганий Інтернет-зв'язок не всім вдалося вчасно надіслати на портал для тестування результати своєї роботи: для перевірки на порталі було отримано 950 робіт учнів.

Діаграма 2 Розподіл загальноосвітніх навчальних закладів, учні яких брали участь у дослідженні (va660290-10)

Характеристика інструментарію та аналіз результатів виконання завдань дослідження

Для проведення дослідження групою експертів було підготовлено пакет матеріалів, який містив: інструкцію про порядок проведення моніторингу для керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів інформатики; перелік обов'язків експерта щодо проведення моніторингового дослідження; інструкції для вчителя щодо проведення моніторингу та оцінювання результатів виконання учнями компетентнісних завдань; компетентнісні (тестові) завдання для випускників ЗНЗ; критерії оцінювання та авторські варіанти розв'язків тестових завдань; таблиці (форми) відповідей для збереження проміжних даних розв'язків учнів; анкету для вчителя; портал для тестування; форми оцінювання результатів виконання компетентнісних (тестових) завдань для учнів 11 класів; форму для узагальненого звіту анкетування вчителів інформатики - учасників моніторингового дослідження.

Запропоновані випускникам завдання відповідають чинній навчальній програмі з інформатики (К.: Перун, 2005). За своїм змістом та формою вони є компетентнісними, оскільки для їх виконання передбачався пошук необхідних даних в Інтернеті, добір завдань за певними критеріями із всього масиву знайдених, опрацювання даних різних типів (графічних, текстових, числових тощо) в двох чи трьох середовищах: текстовий процесор, графічний, редактор, електронні таблиці, бази даних, засіб для створення презентацій; підготовка підсумкового документа. Завдання були наповнені практичним змістом, їх розв'язок передбачав "умовного замовника" (дітей, батьків, однолітків тощо) поставленого завдання, потреби та особливості якого слід було врахувати. Хоча завдання мали творчий характер, їх виконання передбачало чіткий алгоритм виконання, який і можна було перевірити за допомогою спеціальної таблиці оцінювання, яка мала заповнюватися учнями проміжними даними при пошуку розв'язку завдання.

Завдання було складено за дев'ятьма варіантами, різними за змістом та програмними засобами, необхідними для їх реалізації, оскільки у кожній школі у дослідженні брало участь 9 учнів, що відповідає кількості комп'ютерів в комп'ютерному класі.

Наведемо приклад завдання.

Варіант 9 "Поїздка автомобілем". Родина з Дніпропетровська планує протягом року подорожувати до різних міст України автомобілем.

1. Знайдіть відстані від Дніпропетровська до Києва, Львова, Харкова, Одеси, Херсона, Донецька та орієнтовну вартість пального А-95. Визначте необхідні технічні характеристики автомобіля - обсяг баку для палива та витрати палива на 100 км, якщо родина подорожує автомобілем Nissan Note з двигуном 1,6 л та автоматичною коробкою передач.

2. Створіть електронну таблицю, в якій вкажіть відстані від Дніпропетровська до вказаних міст, розрахуйте кількість необхідного пального та вартість палива до кожного міста, а також за формулою з використанням логічної функції визначте, до яких міст необхідно додатково заправляти автомобіль по дорозі. Побудуйте діаграму, на якій відобразіть відстані і вартість поїздки до кожного з міст.

3. Створіть документ для ознайомлення учнів вашого класу з його вмістом, в якому обґрунтуйте результати ваших обрахунків та висновки щодо вибору. Оберіть місто, до якого, на вашу думку, слід поїхати в першу чергу, та аргументуйте ваш вибір.

4. Заповніть таблицю виконання завдання - файл Задача про автомобіль (таблиця).

5. Надішліть розв'язок завдання архівом із трьох файлів: електронна таблиця, яка містить обчислення на основі формул та побудовану діаграму; таблиця виконання завдання; документ з обґрунтованим висновком.

Задачі для моніторингу створювалися не лише як засіб перевірки рівня компетентностей учня. Автори також мали на меті відкрити для учнів нові можливості розв'язування життєвих задач з використанням ІКТ. Учні, які брали участь у моніторингу, мали змогу ознайомитися з реальними сайтами та технологіями, які дозволяють ефективніше розв'язувати задачі, що вже завтра можуть постати перед випускниками (пошук роботи, обрання навчального закладу, організація свята, розробка елементів бізнес-плану тощо).

Результати розв'язування учнями компетентнісних завдань за програмою дослідження оцінювались загальною кількістю балів, яка розраховувалася відповідно до критеріїв оцінювання: кожному критерію відповідав один бал, вага критеріїв для кожного завдання не розраховувалась, оскільки за концепцією дослідження було важливо виявити наявність чи відсутність вказаної складової інформативних компетентностей, які відповідали зазначеним критеріям.

Оскільки учням пропонувалось комплексне завдання, то концепцією дослідження не передбачалось отримання статистичних даних щодо результатів виконання завдань за рівнями навчальних досягнень. Це може стати завданням наступного дослідження.

Результати виконання завдань для кожного варіанта відображено на діаграмі 3.

Слід зазначити, що лише половина учнів в середньому справилися із запропонованими завданнями. Перевірку та оцінювання робіт своїх учнів здійснювали вчителі шкіл. За результатами перевірки отримані наступні показники:

Діаграма 3. Результати виконання завдань учнями за варіантами (va660290-10)

Найскладнішою для виконання виявилися завдання: "Безпека в Інтернеті", "Переїзд до Києва", "Дизайнер" та "Дитяче свято". Кожна з цих задач передбачала роботу з Інтернетом, Текстовим процесором та Табличним процесором, аналіз даних та аргументування отриманих рішень для їх подання.

Найпростішим для учнів виявились завдання "Поїздка автомобілем".

В таблиці відображено список шкіл, учні яких набрали найвищий середній бал (таблиця 1)

Таблиця 1

Для того, щоб набрати бали вище середнього, учням 11 класів необхідно було продемонструвати не лише високий рівень навчальних досягнень з інформатики, але й уміння здійснювати цільовий пошук потрібних відомостей в Інтернеті, добирати відповідне програмне забезпечення тощо. На думку опитаних вчителів саме такі завдання можуть слугувати прикладами завдань, які відповідають 12 балам за шкалою оцінювання навчальних досягнень випускників з інформатики.

Експерти вибірково здійснювали контрольну перевірку учнівських робіт, яка показала, що результати оцінювання вчителів в середньому завищені майже на 25 відсотків.

За результатами контрольної вибірки лише 0,1 відсотка учнів виконали всі завдання без помилок (8 осіб) та отримали найбільшу кількість балів.

До можливих причин можна віднести:

- слабка інфраструктура інформаційної освіти, а відповідно і слабка сформованість інформатичних компетентностей у випускників шкіл;

- відсутність постійного і якісного підключення шкіл до Інтернету;

- відірваність завдань, які пропонуються на уроках, від практики;

- неправильне розуміння учителями цілей і задач підготовки випускників до життя;

- недостатня інтегрованість знань і умінь учнів з різних навчальних дисциплін;

- відсутність психологічної готовності до участі в експерименті як в учнів, так і у вчителів.

Аналіз результатів виконання завдань за складовими інформатичних компетентностей

Для зручності аналіз результатів виконання завдань здійснено за темами, вивчення яких передбачено чинною програмою з інформатики 10 - 11 класів, а також відповідно до складових інформатичних компетентностей (таблиця 2), які було покладено в основу дослідження.

Завдання моніторингового дослідження для випускників охоплювали 6 тем навчальної програми з інформатики: Операційні системи, Текстовий процесор, Електронні таблиці, Системи управління базами даних, Засіб підготовки презентацій, Глобальна мережа Інтернет.

Узагальнені результати сформованості в учнів інформатичних компетентностей (у відсотках) відображено у таблиці 3.

Таблиця 2

Таблиця 3

Виходячи із даних таблиці слід зазначити, що у половини учнів не сформовано наступні інформативні компетентності: доступ до даних та відомостей, оцінювання даних, створення даних та відомостей, керування даними, інтегрування даних.

Проаналізуємо знання та вміння учнів більш детально.

Як видно з підсумкової таблиці 70 відсотків випускників вміють здійснювати пошук даних та відомостей в Інтернеті, разом з тим 17 відсотків з них майже не вміє правильно шукати відомості на знайдених сайтах.

Близько половини випускників (46,6%) вміє правильно визначати потрібні вхідні та вихідні дані та їх кількість. Це свідчить про те, що більшість задач, які пропонуються дітям для розв'язування вже в умові завдання містять її математичну модель, у навчальному процесі не використовуються завдання з надлишковими даними, що формує у дітей хибне уявлення про процес розв'язування практичних завдань. Лише 36,7 відсотків учнів вміють обґрунтувати свій вибір форми подання отриманих результатів. Це пояснюється використанням вчителями застарілих підходів та методів навчання інформатики. Найчастіше учням пропонуються для виконання завдання, основним оцінювачем яких є лише вчитель, тобто учні при навчанні інформатики не ставляться в умови, коли замовниками на отримання практичних відповідей є самі учні, однокласники чи батьки, або інша конкретна аудиторія, яка має певну зацікавленість щодо отримання актуальних повідомлень з практичних ситуацій.

Учням рідко пропонуються задачі зі змістовою складовою з іншого навчального предмета. І навпаки, вчителі інших предметів не використовують ІКТ для опрацювання даних та подання результатів.

Лише 20,4 відсотків учнів правильно обирають спосіб розв'язування практичних задач. Це говорить про те, що учнів навчають розв'язувати задачі, які не вимагають аналізу та прийняття рішення. Вчителями не розглядаються завдання для порівняння функціональних можливостей різних способів опрацювання даних, виділення їх переваг та недоліків, тобто бракує завдань на розвиток критичного мислення учнів. У дітей виникають труднощі при опрацюванні великих масивів даних.

40 відсотків учнів можуть правильно обрати для побудови відповідний тип числової діаграми, при цьому лише 20 відсотків вміє правильно їх прочитати, тобто інтерпретувати наочні дані, та оформити такий аналіз даних у вигляді висновків. Третина учнів вміє стисло і грамотно викласти висновки щодо отриманих результатів, тобто вміє висловити свою думку. 66 відсотків учнів не вміє робити обґрунтування, синтезувати отримані знання, робити висновки, виділяти головне.

Тільки 40 відсотків учнів оформляють підсумкові документи грамотно, без помилок, будуючи логічні речення. Не всі учні скористалися можливістю перевірити орфографію засобами текстового редактора, в якому працюють, і виправити помилки.

В цілому лише третина учнів мають навички критичного мислення: вміють порівнювати, аналізувати, виділяти головне, співставляти, робити висновки, створювати чіткий план дій тощо. Це є результатом використання, як правило, у навчальному процесі традиційних методів навчання, які понад 60 років не змінюються у вітчизняній школі, і спрямовані на репродуктивне навчання тобто мова йде про намагання наповнити учнів знаннями, а не озброїти їх засобами здобуття знань.

При перевірці виконаних вчителями завдань, що пропонувалися учням, виявилась низька "успішність" вчителів - лише 3 відсотки вчителів виконали завдання повністю та отримали найвищий бал.

Аналіз кадрового складу вчителів свідчить про те, що освітній процес з інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники із значним педагогічним стажем. Педагогічний стаж більше 10 років мають понад 76 відсотків опитаних учителів. (Діаграма 4).

Діаграма 4. Розподіл учителів - учасників дослідження за педагогічним стажем (va660290-10)

Аналіз технічного забезпечення шкіл - учасників експерименту.

Аналіз результатів опитування вчителів показав суттєві відмінності технічного забезпечення комп'ютерних класів шкіл, що брали участь у дослідженні. Наприклад частота процесора змінюється від 600 Мга до 3 Ггц, оперативна пам'ять ПК змінюється від 16 Мб до 2 Гб, монітори від 15" до 21" в більшості на ЕПТ.

З опитаних вчителів лише половина вказали тип підключення школи до мережі Інтернет. Частина з них не зрозуміли питання, їх відповіді були такими, наприклад: "через кабель", "дротова", "безпровідна" тощо.

Діаграма 5. Технологія підключення шкіл до мережі Інтернет (va660290-10)

Більшість шкіл мають швидкість доступу до мережі 1 Мбт/с, що, враховуючи рівномірне розподілення на 10 учнівських комп'ютерів (1024/10 = 102,4 Кбт/с), є мінімально достатнім для роботи учнів в мережі Інтернет.

Діаграма 6. Загальна швидкість підключення комп'ютерних класів до мережі Інтернет (va660290-10)

61 відсоток вчителів вказали тип розподілу Інтернету в комп'ютерному класі, решта не відповіла на це питання. Переважна більшість шкіл в комп'ютерному класі використовує підключення через модем в режимі роутера, що не дає можливості накладати обмежування на доступ до певних сайтів та можливості регулювати швидкість доступу для кожного комп'ютера окремо. Дослідження свідчить про необхідність встановлення для шкільних комп'ютерних класів відповідного стандарту забезпечення, який стосувався б не лише характеристик ПК та моніторів, а і типу організації кожного робочого місця до Інтернету.

Діаграма 7. Розподіл Інтернету в комп'ютерному класі (va660290-10)

Узагальнення відповідей вчителів дало можливість виокремити проблеми, пов'язані з вивченням інформатичної складової змісту середньої освіти, а також визначити шляхи їх подолання. Майже всі учителі - учасники дослідження високо оцінили пропоновані для тестування завдання та визнали необхідність використовувати їх на уроках інформатики. Лише 40 відсотків опитаних вчителів визнали, що подібні завдання епізодично розв'язують з учнями. Серед причин вони називають відсутність банку компетентнісних завдань та критеріїв їх оцінювання.

У комплексі заходів, спрямованих на реалізацію якісної інформатичної освіти, вагоме місце посідає методичне забезпечення навчального процесу. За результатами опитування третина вчителів задоволені наявними навчально-методичними матеріалами з інформатики. 84 відсотки вчителів вважають доцільним змінити власну методику викладання інформатики; для підвищення фахової майстерності - створити постійно діючий онлайн портал та проводити аналогічні тестування (таке бажання виявили 82% опитаних) для вивчення рівня компетентності як вчителів, так і учнів, з наступною корекцією власного педагогічного досвіду.

Однією з гострих проблем є якість підготовки та підвищення кваліфікації вчителів з урахуванням потреб суспільства, які швидко змінюються, стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, нових тенденцій у розвитку інформатики як науки, світового досвіду, суспільних та освітніх потреб і запитів.

Більше половини вчителів високо оцінили якість всіх варіантів запропонованих завдань.

Цікавими є відгуки вчителів щодо проведеного моніторингу: це була школа не лише для учнів, але і для вчителів; зміст завдань виявився досить несподіваний; учням було цікаво розв'язувати ці завдання; за останні 15 років це єдиний захід держави, який мене багато чому навчив, як вчителя; проблема в тому, що безнадійно застаріла методика викладання цього предмета; досить несподівані завдання; виявилося, що навіть кращі учні не вміють застосовувати свої знання на практиці; вважаю, що вивчення інформаційних технологій потрібно вести саме в такому напрямку тощо.

На думку експертів при проведенні моніторингу виникали наступні труднощі:

Підготовка робочих місць. Перед початком дослідження на форумі обговорення було викладено вимоги до робочих місць учнів; на жаль не всі вчителі ознайомилися з ними. У результаті виникали проблеми в учнів із завантаженням форм на порталі тестування.

Швидкість підключення до Інтернету. Незважаючи на подані з шкіл дані щодо каналів зв'язку, реальна швидкість підключення була на порядок нижче від заявленої.

Технічний стан комп'ютерів. В деяких школах, що брали участь у дослідженні, техніка виявилася фізично застарілою.

Оперативна робота на форумі. Під час проведення моніторингу працював форум обговорення проведення моніторингу та технічної підтримки. Дослідження показало, що деякі вчителі не вміють спілкуватися на форумах обговорення, не вміють формулювати конкретно свої запитання.

Робота платформи тестування. Платформу тестування надавала комерційна фірма. Незважаючи на гарантії стабільності її роботи, ми зіткнулися з проблемою роботи порталу, коли на нього одночасно завантажують свої файли біля 1000 учнів, портал "падав", тобто був тимчасово недоступний.

Робота відеоконференції. Паралельно з проведенням моніторингу працювала відеоконференція з вчителями, експертами та розробниками платформи тестування. Технічний стан комп'ютерів та каналу доступу до мережі Інтернет не дали можливості взяти участь у відеоконференції багатьом вчителям.

Дослідження рівня сформованості у випускників загальноосвітніх навчальних закладів навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій у практичній діяльності (інформатичних компетентностей) проведено відповідно до поставленої мети.

Зібрано фактичний матеріал, необхідний для коригування змісту інформатичної складової освіти, внесення змін до організації навчального процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, поліпшення якості підготовки та підвищення кваліфікації вчителів.

Результати моніторингового дослідження дають підстави зробити такі висновки:

1. Учні 11 класів мають в основному початковий рівень сформованості інформатичних компетентностей.

У половини учнів не сформовано компетенції, які забезпечують:

- доступ до даних та відомостей: половина учнів - учасників дослідження не вміють виключати невідповідні та несуттєві відомості;

- оцінювання даних: більша половина школярів не вміють правильно з умови задачі виділяти потрібні вхідні та вихідні дані; понад 70 відсотків не можуть пояснювати критерії добору результатів;

- створення даних та відомостей: понад 60 відсотків учнів - учасників дослідження не зуміли обґрунтувати вибір форми подання результату, свідомо обирати тип діаграми та аргументувати свій вибір;

- керування даними: більша половини школярів не вміють подавати дані у наочній формі для здійснення порівняння; враховувати особливості призначення підсумкового документа;

- повідомлення даних та відомостей: понад 60 відсотків випускників не вміють грамотно зробити висновки щодо отриманих результатів, обгрунтувати свої висновки.

2. Аналіз результатів виконання випускниками завдань дає підстави зробити висновок про те, що вони виявили достатній рівень уміння шукати та знаходити потрібні веб-сайти (в кожній задачі необхідні вхідні та/чи проміжні дані потрібно було шукати в Інтернеті), використовувати потрібні засоби (презентації, електронні таблиці, бази даних тощо); водночас, вони показали низький рівень умінь використовувати інформаційні технології для розвитку критичного мислення, а саме - шукати, збирати, створювати, організовувати електронні дані, систематизувати отримані дані та поняття, робити аналіз даних, сформувати висновки.

3. Результати опитування вчителів свідчать про те, що на курсах підвищення кваліфікації недостатньо приділяється увага розгляду питань методики навчання інформатики на основі компетентнісного підходу, методів розвитку в учнів навичок критичного мислення.

Проведене моніторингове дослідження дає підстави сформулювати такі рекомендації (відповідно до зазначеної мети дослідження):

1. Органам управління освітою різних рівнів:

1.1. Вивчити якість підключення ЗНЗ до глобальної мережі Інтернет та спланувати конкретні дії для реалізації реального доступу до Інтернет, особливо у сільській місцевості;

1.2. Посилити контроль за вивченням інформатики у загальноосвітніх навчальних закладах; ініціювати проведення навчання в рамках програми Інтел "Навчання для майбутнього", семінарів, майстер-класів провідних науковців, педагогів-новаторів;

1.3. Проаналізувати існуючі програми проведення курсів підвищення кваліфікації для вчителів інформатики на предмет можливості проведення онлайн тестування базових знань, умінь та навичок.

2. Національній академії педагогічних наук спільно з департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки:

2.1. Розробити Державну цільову програму масштабного запровадження інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків";

2.2. Розробити нову редакцію Державних стандартів технологічної освіти, внести відповідні зміни до навчальних планів, програм та підручників з інформатики. Розробити методичні рекомендації щодо формування інформаційної компетенції в учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

2.3. Розглянути питання щодо початку вивчення базового курсу інформатики, починаючи з 5 - 7 класів та продовжити вивчення базового курсу до 9 класу включно;

2.4. Розробити стандарт оволодіння освітянами (вчителями, методистами, керівниками навчальних закладів та працівниками освітніх установ тощо) інформаційною компетентністю.

3. Вищим педагогічним навчальним закладам та інститутам післядипломної педагогічної освіти поліпшити якість підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, використовуючи сучасні технології організації навчального процесу; ввести обов'язкове тестування та перевірку майбутніх вчителів на сформованість у них інформаційних компетентностей; забезпечити навчання вчителів використовувати сучасні ІКТ-технології, організовувати підвищення кваліфікації педагогічних працівників із застосуванням дистанційних технологій навчання.

4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти вивчити питання щодо використання відкритого порталу (створеного для проведення даного моніторингового дослідження) для організації тестування, моніторингу, атестації випускників та вчителів інформатики, обговорення методичних матеріалів, навчання тощо.