666 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо форми звіту актуарія за видами страхування, іншими, ніж страхування життя - прийняття від 19.08.2010 N vr666486-10 81800edf21b65cde049b55311d477ac2-1

Відповідно до підпункту 51 пункту 4 та підпункту 2 пункту 10 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. N 157 (157-2010-п) , та з метою організаційно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахунків та удосконалення страхової діяльності Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України ПОСТАНОВИЛА:

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо форми звіту актуарія за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, що додаються.

2. Рекомендувати страховикам при складанні річної звітності запровадити актуарний звіт з дотриманням зазначених Методичних рекомендацій.

3. Департаменту стандартів регулювання та нагляду за фінансовими установами узагальнювати інформацію департаменту пруденційного нагляду щодо впровадження в практику діяльності страховиків зазначених Методичних рекомендацій.

4. Відділу зв'язків з громадськістю та протоколу забезпечити розміщення цього розпорядження на офіційній сторінці Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України в мережі Інтернет.

5. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника Голови відповідно до розподілу обов'язків.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо форми звіту актуарія за видами страхування, іншими, ніж страхування життя

Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до пункту 7 статті 27 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) та пункту 14 статті 36 Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

1. Загальні положення

1. Ці Методичні рекомендації пропонують форму звіту актуарія за видами страхування, іншими, ніж страхування життя (далі - актуарний звіт) для страховика, який здійснює види страхування, інші, ніж страхування життя (далі - страховик).

2. Складання актуарного звіту передбачає наявність у страховика достатніх та достовірних даних.

3. З метою покращення здійснення страхової діяльності, забезпечення необхідного рівня платоспроможності та фінансової стійкості страховика рекомендується надавати актуарний звіт наглядовим та виконавчим органам страховика щонайменше один раз на рік.

4. У цілях нагляду рекомендується надавати до Держфінпослуг актуарний звіт щорічно.

2. Рекомендації щодо структури актуарного звіту

1. Вступна частина актуарного звіту містить короткий опис важливих змін у діяльності страховика.

2. Аналітична частина актуарного звіту передбачає:

2.1. аналіз видів страхування, які здійснює страховик;

2.2. аналіз результатів політики перестрахування;

2.3. аналіз достатності величини технічних резервів;

2.4. оцінка величини активів, якими представлені технічні резерви та аналіз їх якості;

2.5. оцінка виконання страховиком вимог законодавства щодо забезпечення платоспроможності;

2.6. аналіз усіх ризиків, що можуть негативно вплинути на діяльність страховика і на його здатність виконувати страхові зобов'язання, включаючи:

опис критичних ризиків, які можуть призвести до втрати платоспроможності страховика;

опис заходів зниження впливу ризиків та пропозиції щодо таких заходів;

2.7. стрес-тестування.

3. Заключна частина актуарного звіту містить прогнози та висновки актуарія щодо здійсненого аналізу.

3. Принципи здійснення аналізу страхової діяльності

1. Для кожного виду страхування рекомендується наводити:

1.1. методи розрахунку страхових премій;

1.2. інформацію щодо істотних змін у методах аналізу страхової діяльності порівняно з попереднім актуарним звітом та обґрунтування цих змін;

1.3. інформацію щодо періодичності і величини великих збитків;

1.4. інформацію щодо значних змін у маркетинговій стратегії страховика та структурі портфелю договорів страхування;

1.5. інформацію щодо значних змін у політиці перестрахування.

2. Актуарію рекомендується надати коментарі щодо:

2.1. статистики показників рівня збитковості за кожним видом страхування за декілька останніх років;

2.2. змін страхових тарифів;

2.3. договорів страхування, укладених на термін, що перевищує 1 рік.

2.4. страхового відшкодування за несвоєчасними вимогами страхувальників;

2.5. тенденцій, пов'язаних із величиною та періодичністю вимог страхувальників;

2.6. тенденцій, пов'язаних із витратами на обслуговування договорів страхування;

2.7. тенденцій, пов'язаних із вартістю перестрахування;

2.8. інвестиційної політики страховика;

2.9. наявності достатньо ліквідних активів або активів, що можуть бути використані для оплати страхового відшкодування за вимогами страхувальників у випадку значного коливання динаміки збитків.

3. При здійсненні аналізу достатності величини технічних резервів актуарію рекомендується зазначати методи розрахунку технічних резервів та визначення частки перестраховика, а також обґрунтувати вибір застосованих методів.

4. За кожним видом страхування актуарію доцільно надавати коментарі стосовно резерву заявлених, але не виплачених збитків, а саме щодо:

4.1. розрахунку резерву заявлених, але не виплачених збитків;

4.2. порівняння резерву заявлених, але не виплачених збитків за останні декілька років з фактичними вимогами страхувальників;

4.3. тенденцій щодо величини та періодичності претензій;

4.4. змін у розмірі частки перестраховика.

5. Актуарію доцільно надавати коментарі щодо розміру резерву збитків, які виникли, але не заявлені, резерву коливань збитковості та резерву катастроф.

Про затвердження Методичних рекомендацій щодо форми звіту актуарія за видами страхування, іншими, ніж страхування життя

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо форми звіту актуарія за видами страхування, іншими, ніж страхування життя

1. Загальні положення

2. Рекомендації щодо структури актуарного звіту

3. Принципи здійснення аналізу страхової діяльності

4. Рекомендації щодо оформлення актуарного звіту