Державній податковій

адміністрації у м. Києві

Державна податкова адміністрація України розглянула Ваш лист від 28.10.2010 N 2401/8/31-604 щодо порядку застосування частини "б" підпункту 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону України від 03.04.97 N 168/97-ВР (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість" (далі - Закон N 168/97-ВР) і повідомляє.

При здійсненні учасниками операції з внесення майна до статутного фонду товариства відбувається передача прав власності на таке майно за компенсацію у вигляді корпоративних прав, прав власності на частку (пай) у статутному фонді, емітованих даним товариством.

Таким чином, право власності на житлові квартири, які було внесено засновником-нерезидентом до статутного фонду ТОВ "Байєр", перейшло від такого засновника-нерезидента до ТОВ "Байєр" на момент внесення майна до статутного фонду товариства.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону N 168/97-ВР (168/97-ВР) будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію, є операціями з поставки товарів (результатів робіт), які підлягають оподаткуванню ПДВ. Із цього випливає, що передача юридичною особою - платником ПДВ основних засобів як внеску до статутного фонду іншої юридичної особи в обмін на корпоративні права є операцією з поставки та оподатковується податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20% (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону N 168/97-ВР (168/97-ВР) ) .

Що стосується податкових наслідків для товариства з обмеженою відповідальністю, що є емітентом корпоративних прав, то слід зазначити наступне.

Якщо емітент корпоративних прав зареєстрований платником ПДВ, то згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР (168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням основних фондів з метою подальшого їх використання у виробництві та/або поставки для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, ДПА України звертає увагу ДПА у м. Києві на те, що з метою застосування тієї чи іншої норми Закону (168/97-ВР) , необхідно дослідити суть операції на предмет відповідності нормі Закону.

ТОВ "Байєр" класифікувало квартири, що були внесені до статутного фонду, як невиробничі фонди, а тому право на податковий кредит по таким квартирам у ТОВ "Байєр" на момент їх отримання не виникає.

Відповідно до підпункту 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону N 168/97-ВР (168/97-ВР) звільняються від оподаткування операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.

Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:

а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.

Право власності на житлові квартири при їх переплануванні не переходило до іншої особи (право власності перейшло від засновника до ТОВ "Байєр" на момент внесення майна до статутного фонду товариства), а ТОВ "Байєр", як вказано в запиті платника, після проведення робіт з реконструкції (перепланування) житла за свій рахунок оформило документи на право власності на це житло на себе. При цьому, застосування частини "б" підпункту 5.1.20 пункту 5.1 статті 5 Закону N 168/97-ВР (168/97-ВР) буде можливо тільки у разі виведення з експлуатації об'єкта житлового фонду у зв'язку з реконструкцією, про що у запиті платника не вказано.

Повідомляючи про викладене, ДПА України звертає увагу ДПА у м. Києві, що зазначене питання мало бути досліджене під час підготовки відповіді платнику за дорученням ДПА України, оскільки наявність окремих фактів у запитах платників (в т.ч. і ТОВ "Байєр"), які підлягають окремому вивченню, є однією з підстав, згідно з якими ДПА України доручає ДПА у м. Києві надавати відповіді платникам, які звертаються із запитами до ДПА України.