Щодо застосування штрафу за використання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання

Державна податкова адміністрація України з метою посилення контролю за використанням платниками податку на додану вартість податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, а також використання податкової пільги, яка для нього не призначена, повідомляє наступне.

Питання, пов'язані з процедурою оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (послуг), регулюються Законом України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР (168/97-ВР) "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон). При цьому пільгові норми оподаткування податком на додану вартість передбачено у статтях 5, 6, 8, 11 Закону, а також окремими міжнародними договорами (угодами).

Відповідно до пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону (168/97-ВР) встановлена обов'язковість ведення окремого обліку операцій, які оподатковуються в загальному режимі, не є об'єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, зведений результат якого відображається в податковій декларації з податку на додану вартість (za224-08) , порядок заповнення та подання якої затверджено наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 166 (z0250-97) "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання".

Слід зазначити, що у структурі цих пільг з податку на додану вартість чинним законодавством передбачено окремі пільгові режими, які визначають цільове використання коштів (зокрема, пільговий режим оподаткування переробних та сільськогосподарських підприємств), товарів або послуг (звільнення при ввезенні з метою цільового використання; пільгове оподаткування операцій поставки товарів і послуг в рамках реалізації міжнародних проектів (програм)).

Спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного комітету статистики України від 23.07.04 р. N 419/453 (z0938-04) "Про затвердження форми звіту N 1-ПП, Інструкції про порядок її заповнення та Правил обліку податку на додану вартість з метою вдосконалення обчислення вартісної величини впливу пільг з цього податку на формування дохідної частини Державного бюджету України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.04 р. за N 938/9537, затверджено Звіт за формою N 1-ПП "Про суми пільг в оподаткуванні юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності" (z0938-04) , графи 9 і 10 якого заповнюють саме ті платники, котрі здійснюють операції з поставки товарів (послуг), за якими згідно із законодавчими актами визначено їх цільове використання.

Відповідно до статті 20 Закону України від 25.06.91 р. N 1251-XII (1251-12) "Про систему оподаткування" (далі - Закон N 1251) на державні податкові органи покладено функцію здійснення контролю за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачає в тому числі і здійснення контролю як за правомірністю використання пільгових режимів оподаткування, так і за цільовим використанням товарів (послуг) у разі встановлення такого Законом (168/97-ВР) . А тому, відповідно до підпункту 17.1.6-1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III (2181-14) "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), у разі встановлення податковими органами використання платником податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, а також використання податкової пільги, яка для нього не призначена, повинні вживатися заходи до нарахування та стягнення несплачених сум податку на додану вартість та штрафів в порядку та розмірах, визначених законом.

Так, починаючи з 1 січня 2010 року набрав чинності Закон України від 19.05.09 р. N 1342-VI (1342-17) "Про внесення змін до деяких законів України з питань космічної діяльності" (далі - Закон N 1342), яким пункт 17.1 статті 17 Закону N 2181 (2181-14) доповнено підпунктом 17.1.6-1, згідно з яким платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування.

У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1-17.1.5 Закону N 2181 (2181-14) , за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від юридичної відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Статтею 3 Закону N 1251 (1251-12) визначено, що одним з принципів побудови та призначення системи оподаткування є забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто штрафи до платників відповідно до норми пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 (2181-14) застосовуються не лише до окремих норм Закону, які знайшли впровадження у 2010 році та в яких безпосередньо передбачене застосування цієї норми (наприклад, п. 34, 47 та 48 статті 11 Закону (168/97-ВР) ) , а і в інших передбачених чинним законодавством випадках, за наявністю підстав для їх накладення.

Таким чином, штрафні санкції до платників податків згідно із пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181 (2181-14) при встановленні використання ними пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання, а також при використанні податкової пільги, яка для них не призначена, застосовуються виключно до правовідносин, які виникли після набрання чинності Закону N 1342 (1342-17) , тобто з 1 січня 2010 року.

Державна податкова адміністрація України зобов'язує довести вказані зміни до відома підпорядкованих органів державної податкової служби та встановити контроль за їх дотриманням.