<...>

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (2755-17) (далі - Кодекс) не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових операцій), крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Відповідно до пункту 3 статті 656 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦКУ) предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1077 ЦКУ (435-15) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) тобто за договорами факторингу, на відміну від договорів купівлі-продажу права вимоги, плату одержує набувач прав вимоги (фактор).

Відповідно до статті 516 ЦКУ (435-15) заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом, тобто договір купівлі-продажу прав вимоги у загальному випадку є двостороннім договором.

Таким чином, у випадку, наведеному в запитанні, має місце правочин купівлі-продажу прав вимоги (а не факторингу), передбачений пунктом 3 статті 656 ЦКУ (435-15) , оскільки набувач прав вимоги не отримує плати, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди тощо, а здійснює оплату набуття прав вимоги.

Тобто ТОВ <...> здійснює торгівлю за грошові кошти борговими зобов'язаннями, що згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу (2755-17) не є об'єктом оподаткування податком. Своєю чергою операція з подальшого продажу права вимоги особою, що придбала таке право вимоги у ТОВ <...> за ціною не менше ціни придбання такого права вимоги, згідно з підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу (2755-17) також не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.