Про ставку ПДФО на спадщину

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (2755-17) , розглянула <...> лист <...> щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку у 2010 році внаслідок прийняття ним у спадщину, зокрема, коштів, що зберігаються на банківському рахунку спадкодавця, і повідомляє.

Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (2755-17) (далі - Кодекс) з 01.01.2011 р. втратив чинність Закон України від 22.05.2003 р. N 889 (889-15) "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), яким (пп. 13.2.2 п. 13.2 ст. 13) було встановлено, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, будь-які об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону (5%).

Оскільки дохід у вигляді вартості успадкованого майна, зокрема, коштів, у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 13.4 ст. 13 Закону (889-15) ) з врахуванням того, що загальним оподатковуваним доходом є будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений) на користь платника протягом звітного податкового періоду, що є проміжком часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду (п. 1.6 та п. 1.7 Закону), а також того, що свідоцтво про право на спадщину на заощадження, розміщені в Ощадбанку, було отримано <...> у 2010 році, то при розгляді питання оподаткування цього доходу слід застосовувати саме норми Закону, зокрема ст. 13, які були чинними у 2010 році.

З 1 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу (2755-17) . Таким чином, оподаткування доходу у вигляді спадщини, яку одержав/одержить платник податку протягом звітного 2011 податкового року, оподатковуватиметься згідно із ст. 174 розділу IV Кодексу.

Щодо <...> посилань на ст. 58 Конституції України (254к/96-ВР) , то повідомляємо, що Конституційним Судом України дано офіційне тлумачення положенню частини першої ст. 58 Конституції (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) - Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99 (v001p710-99) . Так, відповідно до п. 2 вказаного рішення загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

<...>