ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 543/6/22-3215 від 07.02.2001




     Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо
порядку податкового обліку витрат банку на встановлення телефонних
апаратів,  а  також  прокладення  кабелю  та  монтаж  відповідного
обладнання і повідомляє.
     Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України від 22.05.97
р. N 283/97 ( 283/97-ВР ) "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (із змінами та доповненнями) під  терміном  "основні
фонди"  слід розуміти матеріальні цінності,  що використовуються у
господарській діяльності платника податку протягом  періоду,  який
перевищує  365  календарних  днів  з  дати введення в експлуатацію
таких  матеріальних  цінностей,   та   вартість   яких   поступово
зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
     При цьому підпунктом 8.2.2 зазначеної статті встановлено,  що
автомобільний  транспорт  та  вузли  (запасні  частини)  до нього;
меблі;  побутові електронні,  оптичні, електромеханічні прилади та
інструменти,   включаючи   електронно-обчислювальні  машини,  інші
машини  для  автоматичного  оброблення  інформації,   інформаційні
системи,  телефони,  мікрофони та рації,  інше конторське (офісне)
обладнання, устаткування та приладдя до них відносяться до групи 2
основних фондів.
     Поряд з цим,  ця стаття (пп.8.2.1 п.8.2) не  регулює  порядок
віднесення  на витрати виробництва (обігу) платника податку витрат
на придбання матеріальних цінностей,  віднесених згідно з рішенням
Кабінету    Міністрів   України   до   категорії   малоцінних   та
швидкозношуваних предметів.
     На даний   час   порядок   віднесення  до  складу  малоцінних
необоротних  матеріальних  активів   регулюється   Інструкцією   з
бухгалтерського  обліку  основних засобів і нематеріальних активів
комерційних  банків  України,  затвердженою  постановою  Правління
Національного банку  України від 11.12.2000 р.  N 475 ( z0960-00 )
та зареєстрованою в Мін'юсті 28.12.2000 р.  N 960/5181, пп.1.2 п.1
розділу  ІІ  якої  встановлено,  що  банки самостійно встановлюють
вартісні  ознаки  предметів,  що  входять  до  складу  необоротних
матеріальних  активів,  до  складу  яких  включаються  й малоцінні
необоротні матеріальні активи (пп.1.7 п.1 розділу ІІ).
     З урахуванням  наведеного,  якщо  обліковою  політикою  банку
передбачено відносити телефонні апарати до малоцінних  необоротних
матеріальних активів, то з питання щодо порядку податкового обліку
витрат банку на встановлення телефонних апаратів  слід  керуватися
сумісним  листом  ДПА  України та Комітету ВРУ з питань фінансів і
банківської   діяльності   від   12.01.2001  р.  N   286/7/15-1117
( v0286225-01  )  "Щодо відображення в податковому обліку витрат -
придбання малоцінних предметів".
     Що стосується   питання  відображення  в  податковому  обліку
витрат на прокладення кабелю та монтаж відповідного обладнання, то
згідно з пп.5.3.2 ст.5 Закону України від 22.05.97 р.  N 283/97-ВР
(   283/97-ВР  )   "Про   оподаткування   прибутку    підприємств"
( 334/94-ВР  )  (із  змінами  та  доповненнями)  до складу валових
витрат  не  включаються   витрати   на   придбання,   будівництво,
реконструкцію,  модернізацію,  ремонт  та інші поліпшення основних
фондів,  а також витрати,  пов'язані з  придбанням  нематеріальних
активів,  які  підлягають  амортизації,  згідно із статтею 8 цього
Закону.
     Виходячи з наведеного,  витрати на проектування,  прокладення
кабелю  в  середині  будівлі  та  монтаж  відповідного  обладнання
збільшують  вартість  групи  1  основних  фондів   та   підлягають
амортизації  за  ставкою,  передбаченою  для  цієї  групи основних
фондів.

 Заступник Голови                                    І.Кальніченко

 "Бухгалтерія", N 19/1, 07.05.2001 р.