398 Про затвердження документів з питань виготовлення лікарських засобів в умовах аптек - MOZ24944

Відповідно до абзацу восьмого підпункту 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267, та на виконання розділу 4 Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров'я України на 2011 - 2020 роки, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 вересня 2010 року N 769 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 27 березня 2013 року N 242), наказую:

1) Стандарт "Настанова "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптеки. СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2015", що додається;

2) Стандарт "Настанова "Вимоги до виготовлення стерильних лікарських засобів в умовах аптеки. СТ-Н МОЗУ 42-4.6:2015", що додається;

3) Методичні рекомендації "Екстемпоральна рецептура (технологія, аналіз, застосування)", що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров'я від 3 серпня 2005 року N 391 "Про затвердження документів з питань виготовлення лікарських засобів в умовах аптек".

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

СТАНДАРТ
НАСТАНОВА
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕК
СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2015

ВСТУП

Стандарти Належних фармацевтичних практик у більшості країн світу визнані як вимоги, що висуваються державою до виробництва (виготовлення) і реалізації (відпуску) лікарських препаратів.

Виробництво лікарських засобів в аптеках у Європейському Союзі (ЄС) здійснюється згідно зі стандартами належної аптечної практики (НАП). Перше керівництво по НАП "Стандарти якості аптечних послуг" було розроблено у 1991 р. і прийнято Міжнародною фармацевтичною федерацією (МФФ) у 1993 р. На основі цього документа в 1996 р. Фармацевтичною групою ЄС (ФГЄС) було розроблено документ з НАП (Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings) для Європи, в якому особливу увагу було приділено країнам ЄС. У 1998 р. цей документ було видано під назвою "Належна аптечна практика в комунальних і лікарняних аптеках" (Good pharmacy practice in Europe. Pharmaceutical Group of the European Union PGEU, Community pharmacists).

У 2002 р. представники 14 європейських країн (у рамках роботи Конвенції з фармацевтичних інспекцій (PIC) відповідно до Системи співробітництва щодо фармацевтичних інспекцій (PIC/S) розглянули два документи, які стосуються виготовлення лікарських засобів в умовах аптек. Ці документи були підготовлені експертами з Нідерландів, Бельгії та Швейцарії на основі відповідних документів, чинних у цих країнах.

На сьогоднішній день оновлюється інформація щодо технологічних процесів приготування екстемпоральних ліків, забезпечення їх належної якості, пакування та маркування, яка відображається у відповідних нормативних документах.

Основні ознаки, які відрізняють приготування ліків в умовах аптек від виробництва, є такими:

• Існування специфічних відносин між пацієнтом і фармацевтом;

• Приготування відповідної кількості препарату згідно з отриманим рецептом або замовленням;

• Умови продажу, що обмежуються специфікою рецептури.

У відповідності з вимогами НАП кожній аптеці необхідно мати відповідні можливості для приготування лікарських препаратів за індивідуальними прописами. У тих випадках, коли лікарські препарати виготовляють в аптеці, вимоги НАП рекомендують:

• Документувати спосіб виготовлення екстемпоральних ліків;

• Усі технологічні операції повинні відповідати належній практиці, яка прийнята у даній країні;

• Слід створювати формуляр екстемпоральних прописів, в якому повинні бути визначені вимоги до їх якості, безпечності і ефективності;

• При відпуску ліків фармацевт повинен упевнитись у стабільності і придатності препарату до відпуску;

• Фармацевти повинні гарантувати якість екстемпоральних ліків на момент їх відпуску з аптеки.

Документи європейських країн щодо виготовлення лікарських засобів в умовах аптек містять нормуємий перелік видів діяльності, наприклад, для функції виготовлення ліків це:

• Ведення документації, розфасування і етикетування;

Виготовлення лікарських препаратів в умовах аптек висуває вимоги до приміщень і обладнання, технологічного процесу, персоналу, документації, виробничих записів, системи відзиву лікарських препаратів.

У 2005 році, в Україні колективом авторів (О. І. Тихонов, Т. Г. Ярних, В. П. Черних, М. Ф. Пасічник, І. Б. Демченко, О. В. Лукієнко, Н. Ф. Орловецька, Ю. М. Азаренко, Ю. В. Підпружников, Т. М. Шакіна, В. Г. Нікітюк, Н. Я. Ґудзь) було розроблено, прийнято та надано чинності наказом МОЗ України від 3 серпня N 391 "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек" з урахуванням основних положень документів PIC/S ("Виробництво лікарських засобів в аптеках") та національних вимог.

З моменту даного видання у законодавстві з'явились зміни, а саме: видано наказ МОЗ України N 812 від 17 жовтня 2012 року "Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках", видано ДФУ 2.0, яка містить загальні фармакопейні статті на екстемпоральні ліки: "Нестерильні лікарські засоби, виготовлені в аптеках", "М'які лікарські засоби, виготовлені в аптеках", "Порошки, виготовлені в аптеках", "Супозиторії та песарії, виготовлені в аптеках". Матеріали цих статей гармонізовано з Фармакопеєю США (USP Pharmacist's Pharmacopoeia).

Тому перевидання методичних рекомендацій "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек", як настанови, з метою забезпечення сучасною інформацією фармацевтів для підвищення їх кваліфікації у виготовленні екстемпоральних лікарських засобів, є актуальним.

Ця настанова містить загальні положення та вимоги щодо управління якістю, щодо персоналу, приміщень, обладнання, документації, лікарських та допоміжних матеріалів, упаковки, технології та контролю якості екстемпоральних лікарських засобів (за всіма видами лікарських форм). До настанови включено також розділи "Скарги та відкликання", "Самоінспекція" та Додатки.

Настанова містить загальні інструкції щодо приготування твердих, рідких і м'яких лікарських форм в умовах аптек. Вони мають таку структуру: принцип, загальні правила, технологічний процес, контроль якості, умови і термін зберігання відповідних лікарських форм. У загальні інструкції внесено зміни до розділів пакування, маркування та термін зберігання.

У Додатку A наведено правила щодо технології виготовлення твердих лікарських засобів в умовах аптек. До них належать порошки та збори.

У Додатку B наведено правила щодо технології виготовлення рідких лікарських засобів (РЛЗ). До них належать розчини (водні, неводні), суспензії, емульсії, водні витяжки з лікарської рослинної сировини, а також концентровані розчини.

У Додатку C наведено правила щодо виготовлення м'яких лікарських засобів: лініментів, мазей, гелів, паст.

У Додатку D наведено вимоги до перефасування та перепакування готових твердих лікарських засобів в умовах аптек.

У Додатку E наведено приклади технологічних схем та виробничі записи технологічного процесу виготовлення лікарських засобів.

Довідковий матеріал наведено у Додатках F, G, H.

У Додатку I наведено вищі разові та добові дози для дорослих і дітей згідно ДФУ 1.2.

У Додатку J "Бібліографія" наведено перелік європейських документів, документів PIC/S, ВООЗ та наказів МОЗ України, що нормують аптечну діяльність.

За формою Настанову складено відповідно до вимог ДСТУ 1.5-93 та ДСТУ 1.7-2001. У Настанову введено розділи "Сфера застосування", "Нормативні посилання", "Позначення та скорочення".

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця настанова встановлює положення (принципи і правила) належної аптечної практики (НАП) щодо виготовлення та контролю якості нестерильних екстемпоральних лікарських засобів, які не підлягають офіційній реєстрації відповідно до чинного законодавства і призначені для роздрібної реалізації через аптеки та їх структурні підрозділи.

Настанову рекомендується застосовувати всім суб'єктам господарської діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування для організації системи якості та належного виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цій настанові наведено посилання на такі нормативні документи:

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Постанова КМУ від 03.02.2010 N 259 "Деякі питання діяльності, пов'язаної з торгівлею лікарськими засобами"

Постанова КМУ від 03.02.2010 N 260 "Деякі питання державного контролю якості лікарських засобів"

Наказ МОЗ України від 15.05.2006 N 275 "Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів"

Наказ МОЗ України від 19.07.2005 N 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень"

Наказ МОЗ України від 07.09.93 N 197 "Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем"

Наказ МОЗ України від 21.01.2010 N 11 "Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров'я України"

Наказ МОЗ України від 29.09.2014 N 677 "Про затвердження Порядку контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі"

Наказ МОЗ України від 22.11.2011 N 809 "Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України"

Наказ МОЗ України від 17.10.2012 N 812 "Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках"

Наказ МОЗ України від 15.01.2003 N 8 "Про затвердження переліків допоміжних речовин та барвників, дозволених для застосування у виробництві лікарських засобів, що (лікарські засоби) реєструються в Україні та виготовляються в аптечних установах за рецептами лікарів і замовленнями лікувально-профілактичних закладів"

Довідкові джерела інформації наведено в Додатку J.

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Основні терміни, які використовуються у цій настанові:

3.1. Авторські прописи - стандартні, багаторазово перевірені практичною медициною прописи ліків, які наведені в спеціальних збірниках - мануалах або в рецептурних довідниках.

3.2. Асистентська - окреме відповідно обладнане виробниче приміщення в аптеці для виготовлення лікарських засобів.

3.3. Багатодозовий контейнер - контейнер, що містить таку кількість лікарського засобу, яка відповідає двом або більше дозам.

3.4. Виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки - індивідуальне виготовлення лікарських засобів за рецептами лікарів, на замовлення (вимогу) лікувальних закладів (ЛЗ) та виготовлення внутрішньоаптечної заготовки.

3.5. Внутрішньоаптечна заготовка - концентровані розчини та напівфабрикати, що використовуються в аптеці для виготовлення різних лікарських форм, та лікарські засоби, виготовлені за часто повторюваними прописами.

3.6. Внутрішньоаптечний контроль - комплекс запобіжних заходів та видів контролю, які затверджують показники якості та безпеки лікарських засобів, що здійснюються безпосередньо в аптеці.

3.7. Дозування за масою - відважування твердих і рідких речовин на терезах.

3.8. Дозування за об'ємом - відмірювання об'ємів інгредієнтів РЛЗ за допомогою аптечних бюреток, піпеток, краплемірів тощо.

3.9. Екстемпоральний лікарський засіб - лікарські засоби, виготовлені в аптечних умовах за рецептом лікаря для конкретного пацієнта або за вимогою ЛЗ, та внутрішньоаптечні заготовки. До екстемпоральних лікарських засобів відносяться також лікарські засоби, виготовлені про запас за часто повторюваними прописами; за офіцинальними, авторськими прописами та патентованими лікарськими засобами.

3.10. Замовлення (вимога) лікувально-профілактичних закладів - письмове звернення ЛЗ до аптеки на виготовлення лікарських засобів. Воно повинне обов'язково містити найменування відділення (кабінету), найменування, дозування та призначення лікарського засобу.

3.11. Запобіжні заходи - сукупність заходів, виконання яких забезпечить виготовлення і відпуск з аптеки лікарських препаратів належної якості.

3.12. Інгредієнт - лікарська чи допоміжна речовина, яка входить до складу лікарського препарату.

3.13. Коефіцієнт заміщення - кількість лікарської речовини, яка заміщає одну вагову частину жирової (ліпофільної) основи з питомою вагою 0,95.

3.14. Контейнер для фармацевтичного застосування - виріб, що містить лікарські засоби або призначений для зберігання лікарських засобів, і знаходиться або може знаходитись у безпосередньому контакті з ними. Закупорювальний засіб є частиною контейнера.

3.15. Лікарська форма - наданий лікарському засобу, лікарській рослинній сировині зручний для застосування стан, при якому забезпечується необхідний лікувальний ефект.

3.16. Лікарський засіб - фармакологічний засіб, дозволений уповноваженим на те органом для застосування з метою лікування, попередження та діагностики захворювання людини чи тварини.

3.17. Лікарський препарат - лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми. Це готовий продукт, розфасований, упакований, маркований, що має певне медичне призначення і встановлений термін придатності.

3.18. Лікарські засоби, виготовлені про запас, - екстемпоральні лікарські засоби, які виготовлені заздалегідь і зберігаються готовими про запас до видачі за рецептом лікаря або замовленням.

3.19. Магістральний (екстемпоральний) пропис - це пропис лікарського засобу, призначений лікарем для конкретного пацієнта.

3.20. Належна аптечна практика (Good pharmacy practice - GPP) - це перелік вимог, що висуваються відповідним уповноваженим органом до виробників та реалізаторів лікарських засобів.

3.21. Обернений коефіцієнт заміщення - кількість жирової (ліпофільної) основи, яка заміщає одну вагову частину лікарської речовини.

3.22. Однодозовий контейнер - контейнер, що містить кількість лікарського засобу, призначену повністю або частково для одноразового введення.

3.23. Офіцинальний пропис - це пропис лікарського засобу, який включено до фармакопеї або на який є нормативна документація (НД), затверджена в установленому порядку.

3.24. Пакування - всі операції, включаючи фасування і маркування, які проходить нерозфасована продукція до стадії готовності.

3.25. Патентований лікарський засіб - лікарський засіб, на який є (одержано) охоронний документ - патент.

3.26. Перефасування та перепакування - процес перефасування та перепакування готового лікарського засобу з оригінальної упаковки в однодозові та багатодозові контейнери, як правило, меншого розміру з метою їх подальшого використання пацієнтами у відповідності з призначенням лікаря.

3.27. Рецепт - письмове звернення (доручення) лікаря до фармацевта (в аптеку) про виготовлення лікарського препарату й відпуск його хворому з зазначенням способу застосування.

3.28. Речовина допоміжна - компонент лікарського препарату, відносно індиферентний у фармакологічному і хімічному відношеннях та дозволений в установленому порядку для виготовлення лікарських препаратів.

3.29. Серія лікарського засобу - визначена кількість однорідної продукції (лікарського засобу), виготовленого в аптеці з певної кількості сировини відповідно до технологічної інструкції в єдиному технологічному процесі від одного завантаження в одиниці ємнісного обладнання. Ознакою серії є однорідність.

3.30. Технологічна інструкція - внутрішній документ суб'єкта господарювання, що належить до категорії виробничих інструкцій, у якому визначено технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виробництва лікарського засобу, методи контролю якості, і який встановлює якісні та кількісні показники лікарського засобу, їх допустимі межі, вимоги до його упаковки, маркування, умов зберігання, терміну придатності.

3.31. Тритурація - заздалегідь виготовлена суміш отруйних чи сильнодіючих лікарських речовин з молочним цукром або іншими індиферентними наповнювачами у співвідношенні 1:10 або 1:100.

3.32. Фасування - процес дозування лікарських засобів шляхом розливу чи розважування у первинну упаковку.

Зміст інших термінів, що використовуються в цій настанові, визначається чинним законодавством України.

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

5. ПОЛОЖЕННЯ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ (НАП)

5.1. Управління якістю

Лікарські засоби, виготовлені в умовах аптек, повинні відповідати вимогам Державної фармакопеї України (ДФУ) чи іншим чинним нормативним документам і бути придатними до використання згідно з призначенням лікаря. Забезпечення якості - головне завдання керівництва аптеки, що потребує участі й відповідальності всього персоналу аптеки. Для надійного досягнення зазначеного необхідно створити і правильно запровадити систему якості, яка охопила б усі процеси НАП. Система якості має бути задокументована в необхідному обсязі, а її ефективність слід контролювати.

Управління якістю передбачає сукупність дій, що сприяють забезпеченню якості лікарських засобів, які виготовляються в аптеках, та включає: запобіжні заходи, які повинен планувати і здійснювати суб'єкт господарської діяльності, контроль якості, вимоги до персоналу, приміщень і обладнання, документації, лікарських та допоміжних речовин, упаковки, технологічного процесу.

Основні принципи забезпечення якості та належної аптечної практики взаємопов'язані та мають суттєве значення для виготовлення і контролю лікарських засобів в умовах аптек.

• виготовлення лікарських засобів в умовах аптек відповідно до найновішої наукової інформації;

• чітку визначеність технологічних процесів виготовлення і контролю та їх виконання відповідно до правил НАП;

• вжиття відповідних заходів, які б забезпечили виготовлення, зберігання та подальший обіг лікарських засобів зі збереженням їх належної якості до закінчення терміну придатності;

• відпуск лікарських засобів для застосування лише в тому разі, якщо їх виготовлення, контроль якості та зберігання проведені відповідно до визначених правил, а відпуск дозволений Уповноваженою особою.

5.1.2. НАП розглядається як частина системи якості, що забезпечує виготовлення лікарських засобів відповідно до аптечної технології ліків, вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів.

Для виготовлення лікарських засобів в умовах аптек необхідно забезпечити дотримання таких вимог:

• кваліфікація персоналу та його навчання мають відповідати виконуваним функціям. Сфера відповідальності, права та обов'язки мають бути чітко визначені;

• виробничі приміщення аптек та їх оснащення повинні відповідати своєму призначенню;

• усі технологічні процеси мають бути чітко визначені та описані у відповідних інструкціях;

• виконання технологічних процесів необхідно проводити відповідно до вимог чинних загальних інструкцій МОЗ України, що регламентують виготовлення твердих, рідких та м'яких лікарських форм в умовах аптек; виробничу документацію слід вести в обсязі, достатньому для відстеження всіх технологічних стадій виготовлення лікарських засобів;

• визначення якості виготовлених лікарських засобів необхідно проводити відповідно до основних вимог, що визначаються МОЗ України і встановлюють порядок контролю якості лікарських засобів в аптеці. Вони включають оцінку виробничої документації, всі види внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів, виявлення будь-яких відхилень. Причини невідповідності необхідно усунути та вжити запобіжних заходів для попередження виготовлення в аптеках неякісних лікарських засобів;

• забезпечення належного зберігання та обліку лікарських засобів, сировини та пакувальних матеріалів протягом усього терміну придатності (терміну використання).

5.1.3. Аптека відповідає за якість лікарських засобів, які вона виготовляє, і гарантує відповідність їх вимогам ДФУ чи іншим чинним нормативним документам. За якість лікарських засобів несе відповідальність керівний персонал аптеки і персонал, зайнятий на стадіях технологічного процесу і контролю.

5.1.4. Завідуючий аптекою, його заступники, провізор-аналітик та Уповноважена особа зобов'язані володіти всіма видами внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів і, в разі відсутності провізора-аналітика, забезпечити їх виконання.

5.1.5. Провізор-технолог, який працює у виробничому відділі аптеки, повинен бути обізнаним та виконувати всі види внутрішньоаптечного контролю виготовлених лікарських засобів, у тому числі їх якісний і повний хімічний аналіз.

5.1.6. Провізор-аналітик повинен проводити нагляд за веденням технологічного процесу виготовлення лікарських засобів і систематичний інструктаж осіб, які виготовляють і оформляють ліки.

Якість і ефективність санітарно-протиепідемічних заходів, які проводять в аптеках, визначають результатами мікробіологічного контролю.

5.1.7. Мікробіологічний контроль з відбором проб повітря, води очищеної та води для ін'єкцій, змивів з устаткування та обладнання, рук та одягу персоналу, аптечного посуду, сировини і готових лікарських засобів необхідно проводити в аптеці з виготовленням лікарських засобів 1 раз на квартал. При цьому бактеріологічний контроль проб повітря, змивів з устаткування та обладнання, рук та одягу персоналу, аптечного посуду, води очищеної та води для ін'єкцій проводять підрозділи Державної санітарно-епідеміологічної служби України безоплатно.

Державний контроль за забезпеченням належних умов виготовлення та контролю якості лікарських засобів в аптеках здійснюється органами державного контролю якості лікарських засобів відповідно до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

5.2. Персонал

Запровадження та підтримка системи забезпечення якості лікарських засобів залежать від кваліфікації персоналу. Персонал повинен мати відповідну спеціальну освіту і відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам.

5.2.1. Аптека повинна бути забезпечена необхідною кількістю кваліфікованого персоналу.

5.2.2. Кваліфікаційний рівень персоналу має відповідати виконуваним обов'язкам, а самі обов'язки та відповідальність - чітко описані в посадових інструкціях.

Коло обов'язків персоналу має охоплювати усі сторони НАП, однак не повинно бути безпідставного дублювання сфер відповідальності.

Коло обов'язків будь-якого співробітника не повинно бути надто великим, щоб виключити ризик зниження якості роботи.

5.2.3. Індивідуальна відповідальність має бути чітко описана в посадових інструкціях і зрозуміла кожному. Персонал має бути ознайомлений з принципами системи якості, проходити початкову і поточну підготовку, включаючи необхідні інструкції з гігієни.

5.2.4. В аптеці має бути Уповноважена особа, яка несе відповідальність за видачу дозволу на відпуск виготовлених лікарських засобів.

5.2.5. Виготовлення лікарських засобів мають здійснювати співробітники аптеки з практичним досвідом роботи. Нові працівники на всіх ділянках повинні пройти навчання, необхідне для виконання обов'язків як під час прийому на роботу, так і періодично в процесі роботи.

Продовження навчання персоналу має бути задокументоване і може бути як внутрішнім (у самій організації із залученням її можливостей), так і зовнішнім (навчання на базі інших організацій).

5.2.6. Керівник суб'єкта господарювання повинен забезпечити постійне навчання персоналу відповідно до чинних нормативних документів.

5.2.7. При зарахуванні на роботу кожен повинен пройти медичний огляд. Результати обстеження заносять в особову медичну книжку, яка надає право на допуск до виробничих процесів. Після першого медичного огляду подальші проводяться періодично відповідно до вимог чинного законодавства, а також у тих випадках, коли це необхідно для роботи чи здоров'я персоналу. Про всі випадки захворювань (шкірні, застудні, нариви, порізи та ін.) персонал аптеки повинен негайно доводити до відома адміністрації аптеки.

5.3. Приміщення та обладнання

Приміщення та обладнання слід розташовувати, проектувати, розміщувати, будувати, утримувати, використовувати і вдосконалювати відповідно до призначення.

5.3.1. Приміщення та обладнання мають відповідати вимогам для виконання необхідних технологічних операцій і не становити небезпеки для якості лікарських засобів.

Розташування, конструкція та упорядження приміщень мають звести до мінімуму ризик помилок і забезпечувати можливість ефективного очищення і обслуговування з метою недопущення контамінації, накопичення пилу чи бруду і будь-яких несприятливих чинників для якості лікарських засобів.

5.3.2. Приміщення повинні бути спроектовані й оснащені таким чином, щоб забезпечувати максимальний захист від проникнення в них комах або тварин.

5.3.3. Суб'єкти господарської діяльності незалежно від форм власності повинні забезпечити обов'язковий склад та площу виробничих і допоміжних приміщень аптек згідно з чинним законодавством. Допускається зменшення площ виробничих приміщень при обов'язковому виконанні суб'єктом господарювання вимог законодавства щодо якості виготовлених лікарських засобів.

5.3.4. Приміщення для виготовлення нестерильних лікарських засобів (асистентська) обладнують спеціальним виробничим устаткуванням та приладами.

5.3.5. Приміщення для отримання води очищеної та води для ін'єкцій має бути обладнане апаратами, ємкостями для їх отримання та зберігання.

5.3.6. Приміщення для зберігання запасів лікарських засобів (матеріальне приміщення) має бути обладнане стелажами, сейфами, шафами, холодильним та іншим устаткуванням з метою забезпечення умов зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення відповідно до їх складу, фізико-хімічних властивостей, впливу навколишнього середовища та інших факторів.

5.3.7. Приміщення для зберігання повинні бути достатньо просторими, щоб була забезпечена можливість підтримувати порядок та належну схоронність лікарських засобів, різних категорій матеріалів, сировини, пакувальних матеріалів. Відбраковані, повернені або відкликані лікарські засоби необхідно зберігати у відокремлених зонах.

5.3.8. Службово-побутові приміщення повинні бути відокремлені від виробничих приміщень і забезпечувати утримування та схоронність особистого та спецодягу відповідно до вимог санітарно-протиепідемічного режиму аптек.

5.3.9. Доступ до виробничих приміщень може мати лише персонал з відповідною кваліфікацією та повноваженнями. Виробничі приміщення забороняється використовувати як прохідні для персоналу, який у них не працює.

5.3.10. Виробничі приміщення аптеки, що займаються виготовленням лікарських засобів, слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією з механічним приводом або змішаною природно-витяжною вентиляцією з механічною припливною для досягнення відповідного очищення повітря.

5.3.11. Вхід до виробничих приміщень має бути забезпечений засобами для уникнення внесення забруднень до них (гумові килими тощо).

5.3.12. У мийній кімнаті повинні бути виділені й промарковані устаткування для миття посуду, який використовують при виготовленні лікарських засобів для внутрішнього і зовнішнього застосування, а також забезпечені умови санітарної підготовки персоналу.

5.3.13. Вживати їжу у виробничих приміщеннях заборонено.

5.3.14. Приміщення (зона) для контролю якості має бути обладнане необхідними приладами та реактивами згідно з вимогами ДФУ чи інших нормативних документів в кількості, достатній для забезпечення гарантії якості виготовлених в аптеках лікарських засобів.

5.3.15. Для чутливих приладів, які потребують захисту від електричних перешкод, вібрації, вологості тощо повинні бути забезпечені відповідні умови.

5.3.16. Оснащення аптек має відповідати вимогам чинних нормативних документів.

5.3.17. Виробниче обладнання необхідно проектувати, розміщувати і обслуговувати так, щоб воно відповідало своєму призначенню.

5.3.18. Поверхня виробничого устаткування як зовні, так і всередині повинна бути гладенькою, виготовленою з матеріалів, стійких до дії медикаментів, а в разі необхідності - і до хімічних реактивів, витримувати обробку дезінфекційними розчинами. Засоби для миття та чищення не повинні бути джерелом забруднення.

5.3.19. Устаткування і аптечні меблі розташовують таким чином, щоб не залишалося місця, недоступного для прибирання, і не загороджувалися джерела світла.

Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях устаткування, яке не має відношення до виконуваних робіт.

5.3.20. Обладнання для вимірювання, зважування та контролю слід калібрувати та повіряти через відповідні проміжки часу.

5.3.21. Прилади, апарати, які є в аптеці, повинні мати технічні паспорти, а також підлягати своєчасному технічному обслуговуванню. Засоби вимірювання, які використовують під час виготовлення лікарських засобів, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.

5.3.22. Обладнання з дефектом необхідно видалити з виробничих приміщень або щонайменше чітко промаркувати як дефектне чи таке, що не працює.

5.4. Документація

Належна документація в паперовому чи електронному вигляді становить істотну частину системи забезпечення якості. Добре складена, легка для розуміння документація допомагає уникнути помилок, які можуть з'явитися під час усного спілкування, і дає змогу простежити процес виготовлення лікарських засобів.

Першочергову важливість має чіткість документів.

Повне відстеження процесу виготовлення лікарських засобів в умовах аптек забезпечують завдяки наявності такої документації.

• чинні нормативні документи з організації роботи аптек;

• чинні нормативні документи, що регламентують вимоги до виготовлення лікарських засобів в умовах аптек;

• сертифікат якості, паспорти виробників на сировину і матеріали;

• довідкова література, методичні рекомендації з питань виготовлення, контролю якості та зберігання екстемпоральних лікарських засобів;

• для лікарських засобів, що виготовляються про запас, серійно (тих, що не зазначені у Додатку H або за номенклатурою, яку визначає аптека).

5.4.3. Загальні інструкції щодо виготовлення лікарських засобів в умовах аптек (Додатки A, B, C):

• для лікарських засобів, що виготовляються за рецептом лікаря або на замовлення (вимогу);

5.4.4. Виробничі записи (журнали, паспорти письмового контролю тощо):

• для лікарських засобів, що виготовляються за рецептом лікаря або на замовлення (вимогу);

• для лікарських засобів, що виготовляються про запас, серійно.

5.4.5. Кожна аптека з урахуванням номенклатури лікарських засобів може мати додаткову документацію та інші інструкції (Додаток E).

5.4.6. Документи повинні бути ретельно розроблені, затверджені, підписані та датовані відповідними й уповноваженими на це особами і розповсюджені.

5.4.7. Зміст документів повинен бути однозначним; їх назва, тип і призначення мають бути чітко визначеними. Розміщення документів має бути упорядкованим. Копії документів мають бути зрозумілими і розбірливими. Копіювання робочих документів з оригіналу не повинне призводити до помилок, зроблених у процесі копіювання.

5.4.8. Документи слід регулярно переглядати і своєчасно актуалізувати до сучасних вимог. Якщо документ був переглянутий, то мають бути проведені заходи, які запобігають помилковому застосуванню документів, що втратили чинність.

5.4.9. Виробничі записи у відповідних журналах слід проводити таким чином, щоб можна було простежити діяльність, що стосується виготовлення і контролю якості лікарських засобів.

5.4.10. Виробничі записи можуть бути зроблені за допомогою електронної системи обробки даних, фотографічних або інших надійних засобів. При цьому потрібно мати докладні методики щодо використовуваної системи, а точність записів перевіряти. Якщо документація ведеться за допомогою електронної системи обробки даних, то лише уповноважені на це особи можуть вводити дані в комп'ютер або змінювати їх; зміну і видалення інформації слід протоколювати; доступ до інформації має бути захищений паролем чи іншими засобами. Введення критичних даних необхідно проводити під незалежним контролем. Документація, що зберігається в електронній пам'яті, повинна бути захищена шляхом створення копії на магнітному носії, мікрофільмування, роздруку на папері чи іншим способом. Дуже важливо, щоб під час зберігання інформація була легкодоступною.

Рецепти і замовлення ЛЗ на виготовлення лікарських засобів необхідно зберігати відповідно до чинних документів МОЗ України.

5.5. Технологічний процес

Технологічні операції мають забезпечувати належну якість лікарських засобів.

5.5.1. При приготуванні лікарських засобів в умовах аптек використовують діючі і допоміжні речовини (розчинники, основи для мазей і супозиторіїв, стабілізатори тощо), що мають відповідати вимогам відповідних монографій ДФУ, а у разі їх відсутності вимогам загальної монографії "Субстанції для фармацевтичного застосування" або чинних нормативних документів. Вихідну сировину потрібно зберігати в оригінальних контейнерах. Якщо її переміщують в іншу тару, остання має бути чистою і належно промаркованою із зазначенням повної інформації щодо даної серії. При цьому має бути гарантована належна якість сировини протягом усього терміну використання. Заборонено змішувати сировину різних серій.

5.5.2. Для виготовлення лікарських засобів в умовах аптек можна використовувати лише зареєстровані в Україні чи дозволені до застосування МОЗ України лікарські субстанції і допоміжні речовини та матеріали первинної упаковки.

При виготовленні лікарських засобів для внутрішнього та зовнішнього застосування можна застосовувати готові лікарські засоби, якщо це зазначено лікарем у прописі.

5.5.3. Лікарські речовини (субстанції) підлягають обов'язковому лабораторному контролю на відповідність показникам якості. Субстанції повинні супроводжуватися сертифікатом якості виробника і висновком щодо їх якості, виданим лабораторією, атестованою та/чи акредитованою згідно з порядком проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів, який затверджений МОЗ України.

У виготовленні нестерильних лікарських засобів дозволяється використовувати допоміжні речовини нефармакопейної якості, що застосовуються у фармацевтичній, харчовій і косметичній промисловості.

5.5.4. Вода очищена має відповідати вимогам ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Воду очищену необхідно зберігати протягом встановленого терміну в закритих ємкостях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх частинок і мікробіологічних контамінацій.

5.5.5. Керівництво аптеки повинно вживати заходів щодо виконання правил зберігання лікарських субстанцій та допоміжних речовин згідно з чинними нормативними документами.

5.5.6. Лікарські та допоміжні речовини необхідно зберігати у щільно закритих штангласах. На всіх штангласах з лікарськими речовинами, що знаходяться в приміщеннях для зберігання, необхідно зазначати їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер сертифіката аналізу атестованої лабораторії, термін придатності, дату заповнення штангласу та підпис особи, яка його заповнила. На штангласах з лікарськими речовинами, які містять серцеві глікозиди, слід зазначати кількість одиниць дії в 1 г лікарської рослинної сировини або в 1 мл лікарського препарату. На штангласах з лікарськими і допоміжними речовинами, які містять вологу, слід зазначати відсоток вологи; на балонах з рідинами (водню пероксиду розчин, формальдегіду розчин, аміаку розчин тощо) - фактичний вміст діючої речовини.

5.5.7. На всіх штангласах з лікарськими і допоміжними речовинами в асистентській кімнаті слід зазначати: дату заповнення, підписи осіб, які заповнили та перевірили ідентичність речовини.

5.5.8. Штангласи з розчинами, настойками та рідкими напівфабрикатами необхідно забезпечувати стандартними краплемірами чи піпетками. Число крапель у визначеному об'ємі визначається зважуванням і зазначається на штангласі. Малі кількості рідких лікарських засобів, які в прописі зазначені у стандартних краплях, слід відмірювати емпіричним краплеміром (очною піпеткою), прокаліброваним за відповідною рідиною.

5.5.9. Повторне заповнення штангласів проводити тільки після повного використання лікарської речовини та відповідної обробки штангласу.

5.5.10. Матеріали первинної упаковки не повинні взаємодіяти з лікарськими засобами і викликати зміни їх властивостей.

5.5.11. Матеріали, пакувальні та закупорювальні засоби мають бути дозволені до застосування МОЗ України і відповідати вимогам ДФУ 1.1 "Матеріали та контейнери", технічної документації на них та іншим чинним нормативним документам.

5.5.12. Упаковка повинна забезпечувати зберігання лікарських засобів протягом установлених термінів придатності та зручність використання.

5.5.13. Вибір упаковки й закупорювальних засобів для неї повинні здійснюватися залежно від властивостей, призначення й кількості лікарських засобів відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

5.5.14. Залежно від призначення розрізняють тару рецептурну (споживчу), стаціонарну та матеріальну.

5.5.15. Тара матеріальна призначена для перевезення та зберігання запасів лікарських речовин. Тара повинна бути міцною і відповідних розмірів, бути виготовленою з відповідних матеріалів, залежно від агрегатного стану діючих та допоміжних речовин.

Рідини зберігають у бутелях (контейнерах) місткістю від 3 до 30 кг.

Сипкі речовини - у банках (контейнерах) місткістю до 20 кг, у паперових та тканевих мішках місткістю до 50 кг, у жерстянках, дерев'яних ящиках та бочках - до 300 кг.

Речовини густої консистенції зберігають у фарфорових та скляних банках (контейнерах) - до 20 кг, металевій та дерев'яній тарі.

5.5.16. Тара стаціонарна (штангласи) призначена для зберігання сипучих, рідких, густих та мазеподібних лікарських речовин в асистентській кімнаті. Вона повинна бути з притертими пробками і виготовлена зі скла чи фарфору об'ємом від 0,5 до 2 кг.

5.5.17. Тара рецептурна (споживча), призначена для відпуску лікарських засобів хворим, має бути невеликого об'єму і зручна у користуванні.

Рідини відпускають у флаконах (контейнерах) без притертих пробок місткістю від 5 до 500 г зі скла різних марок.

Лікарські засоби густої та мазеподібної консистенції відпускають у банках (контейнерах) місткістю від 5 до 500 г, виготовлених зі скла, фарфору, пластмаси та інших матеріалів.

Сипучі лікарські засоби відпускають у паперових (з паперу для письма, пергаментних, парафінованих або вощаних), желатинових або крохмальних капсулах, які поміщають до паперового пакета чи коробки.

5.5.18. Лікарські засоби, чутливі до дії світла, повинні бути упаковані у світлонепроникну тару (контейнери).

5.5.19. Лікарські засоби, що містять леткі, гігроскопічні речовини, та ті, що вивітрюються й окиснюються, повинні бути упаковані у контейнери (банки або флакони), закупорені ковпачками чи кришками (пластмасовими, металевими), що закручуються, у комплекті з пробками або прокладками з ущільнюючими елементами.

5.5.20. Кожен лікарський засіб, що містить летку речовину або речовину, що має запах, повинен бути запакований окремо від інших лікарських засобів.

5.5.21. Контейнери та закупорювальні засоби, призначені для пакування лікарських засобів, повинні бути попередньо підготовлені ("Вимоги до виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптек", Додаток M).

Увесь посуд, який використовують при виготовленні лікарських засобів, обов'язково миють з використанням дозволених до застосування МОЗ України мийних засобів з попереднім замочуванням, стерилізують, закупорюють і зберігають у щільно зачинених шафах. Термін зберігання стерильного посуду, який використовують при виготовленні нестерильних лікарських засобів, становить не більше 3 діб.

Виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек

5.5.22. Виготовлення лікарських засобів в аптеках здійснюють за:

• рецептами лікарів (магістральними прописами);

• офіцинальними прописами, авторськими прописами* та патентованими лікарськими засобами.

____________
* У даному випадку аптека приймає на себе всю відповідальність за побічні реакції, що викликані підбором рецептури та дозуванням.

Виготовлені в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації.

5.5.23. Виготовлення лікарських засобів в аптеках здійснюється за наявності ліцензії, виданої згідно з чинним законодавством.

Виготовлення нестерильних лікарських засобів в аптеках повинно відповідати вимогам ДФУ та чинних нормативних документів МОЗ України.

5.5.24. Суб'єкт господарювання, який здійснює виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки, зобов'язаний:

• забезпечити здійснення всіх технологічних операцій відповідно до правил НАП щодо управління якістю, персоналом, приміщень та обладнання, документації, технологічного процесу, контролю якості, скарги та відкликання продукції, самоінспекції;

• створювати і впроваджувати ефективну систему забезпечення якості лікарських засобів;

• мати достатню кількість компетентного і відповідно кваліфікованого персоналу;

• мати належні виробничі приміщення та обладнання для виготовлення і зберігання лікарських засобів;

• мати систему документації, що відображає всі технологічні операції; основну та додаткову документацію, що стосується виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек;

• здійснювати технологічний процес серій лікарських засобів, які виготовляють про запас (тих, що не зазначені у Додатку H або за номенклатурою, яку визначає аптека), за попередньо розробленими та затвердженими в установленому порядку технологічними інструкціями. Виготовлення лікарських засобів за магістральними прописами, замовленнями (вимогами) ЛЗ, концентратів, напівфабрикатів здійснювати відповідно до правил аптечної технології ліків та вимог загальних інструкцій МОЗ України, що регламентують їх технологію;

• сприяти Уповноваженій особі у виконанні обов'язків та надавати в її розпорядження усі необхідні для цього засоби;

• здійснювати контроль якості лікарських засобів відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України;

• дотримуватися санітарних норм і правил санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму аптек, а також здійснювати санітарну підготовку персоналу, виробничих приміщень, допоміжних, пакувальних матеріалів, посуду, засобів малої механізації тощо відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України;

• забезпечувати справність і точність засобів вимірювання шляхом їх регулярної метрологічної повірки відповідно до законодавства;

• забезпечувати терміни та умови зберігання в аптеці води очищеної, внутрішньоаптечної заготовки, лікарських засобів відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та вимог ДФУ, чинних наказів та інструкцій МОЗ України;

• з метою перевірки правильності оформлення, сумісності інгредієнтів, що входять до складу лікарських засобів, відповідності прописаних доз віку хворого тощо здійснювати постійний контроль за змістом рецептів і вимог лікувально-профілактичних закладів, що надходять в аптеку. Особливу увагу слід звертати на ліки для дітей і такі, що містять отруйні, наркотичні (психотропні) та сильнодіючі речовини.

Рецепти та замовлення ЛЗ, виписані або оформлені з порушенням встановлених правил, підлягають реєстрації у відповідному журналі. Про всі випадки допущення помилок при виписуванні чи оформленні рецептів та вимог ЛЗ аптека повинна повідомляти відповідний ЛЗ;

• додержуватися технології виготовлення екстемпоральних лікарських засобів відповідно до вимог чинних наказів та інструкцій МОЗ України;

• розробити план запобіжних заходів у разі виявлення неякісних субстанцій, допоміжних речовин, ЛРС, систему відкликання виготовленої серії лікарських засобів з медичного використання з повідомленням про ці випадки органу державного контролю, уповноваженого МОЗ України;

• розглядати рекламації на відпущені лікарські засоби, систематизувати повідомлення про побічні реакції та побічні дії лікарських засобів від ЛЗ і споживачів, запобігати подібним випадкам;

удосконалювати технологію виготовлення екстемпоральних лікарських засобів відповідно до досягнень науково-технічного прогресу, набрання чинності нових нормативно-правових актів України та введення в дію нових і актуалізованих нормативних документів МОЗ.

5.5.25. При виготовленні серій лікарських засобів усі технологічні процеси мають бути чітко визначені. Їх слід систематично переглядати з урахуванням набутого досвіду, необхідно, щоб була доведена можливість постійно виготовляти лікарські засоби належної якості.

5.5.26. Необхідно вжити необхідних технічних та організаційних заходів, щоб запобігти перехресній контамінації при проведенні технологічного процесу.

5.5.27. На всіх стадіях виготовлення лікарські засоби та матеріали мають бути захищені від мікробіологічного та іншого забруднення.

5.5.28. Оснащення, приміщення та обладнання, які використовують для виготовлення серій лікарських засобів і мають потенціал підвищеного ризику, повинні бути атестовані.

5.5.29. Перед тим як розпочати будь-яку технологічну операцію, необхідно впевнитися, що робоча площа і обладнання чисті та вільні від будь-яких вихідних матеріалів і продуктів, які не використовуються в цій операції. Санітарну підготовку персоналу, виробничих приміщень, обладнання, допоміжних, пакувальних матеріалів, посуду тощо необхідно здійснювати відповідно до чинних нормативних документів МОЗ України.

5.5.30. Перед початком виготовлення екстемпоральних лікарських засобів необхідно перевірити правильність:

• прописування та сумісності інгредієнтів;

• провести розрахунок кількості лікарських і допоміжних речовин;

• визначити оптимальну технологію виготовлення лікарських засобів;

• підібрати відповідний посуд (залежно від агрегатного стану, властивостей і об'єму (маси) лікарських засобів).

5.5.31. Субстанції та проміжні продукти (концентрати, напівфабрикати) необхідно зберігати в належних умовах з недвозначним маркуванням.

5.5.32. Після кожного відважування (відмірювання) лікарських речовин шийку і пробку штангласу слід витирати чистою серветкою з марлі й обов'язково ставити його на попереднє місце.

5.5.33. Усі технологічні операції необхідно здійснювати при точному виконанні технологічних прийомів і дотриманні правил особистої гігієни. Після виготовлення кожного лікарського засобу слід впорядкувати робоче місце і використовувані прилади.

5.5.34. Відважування (відмірювання) лікарських речовин необхідно проводити послідовно згідно з визначеним порядком введення інгредієнтів у лікарську форму. Забороняється заздалегідь відважувати (відмірювати) одразу всі інгредієнти, що входять до складу екстемпорального пропису лікарського засобу.

5.5.35. Після виготовлення екстемпорального лікарського засобу необхідно заповнити паспорт письмового контролю і поставити свій підпис.

Пакувальні операції та маркування (оформлення)

5.5.36. Упаковка (контейнери), призначені для пакування лікарських засобів, мають бути чистими.

5.5.37. Етикетки і позначки на упаковці та обладнанні мають бути чіткими та зрозумілими (недвозначними).

5.5.38. Наклеювати етикетки на лікарські засоби, виготовлені серійно, необхідно негайно після наповнення упаковки, щоб запобігти перемішуванню та помилковому маркуванню.

5.5.39. На екстемпоральні лікарські засоби після виготовлення негайно наклеюють номер рецепта та оформлюють відповідними етикетками.

5.5.40. Залежно від способу застосування лікарських засобів етикетки поділяються на внутрішні та зовнішні. Аптечні етикетки мають на білому фоні сигнальні кольори:

5.5.41. Розміри етикеток визначають відповідно до розмірів посуду, в якому відпускають лікарські засоби. Вони повинні бути такими, щоб було можливо помістити склад лікарських засобів і докладний спосіб застосування.

5.5.42. Маркування може бути нанесене безпосередньо на поверхню контейнера чи на етикетку.

5.5.43. Маркування (оформлення) упаковки екстемпоральних лікарських засобів повинні бути єдиними.

5.5.44. На всі етикетки друкарським способом повинні бути нанесені попереджувальні написи:

• для мікстур та суспензій - "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці", "Перед застосуванням збовтувати";

• для мазей, супозиторіїв, очних мазей і очних крапель - "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці";

• для крапель для внутрішнього застосування - "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці".

Усі етикетки обов'язково повинні містити попереджувальний напис "Берегти від дітей".

Для звернення особливої уваги на призначення лікарського засобу або його специфічні властивості застосовують також додаткові попереджувальні написи "Дитячий" (на зеленому фоні білий шрифт), "Серцевий" (на оранжевому фоні білий шрифт), "Берегти від вогню" (на червоному фоні білий шрифт), "Поводитись обережно!" (на білому фоні червоний шрифт), "Зберігати в прохолодному місці" (на синьому фоні білий шрифт), "Зберігати в захищеному від світла місці" (на синьому фоні білий шрифт), "Перед застосуванням збовтувати" (на білому фоні зелений шрифт).

5.5.45. При позначенні способу застосування зазначити дозу, частоту і час прийому до чи після їди тощо.

5.5.46. Серію для продукції серійного виробництва позначають цифрою, що відповідає порядковому номеру за журналом лабораторно-фасувальних робіт.

Зміст маркування (оформлення) етикеток наведено в загальних інструкціях щодо виготовлення твердих, рідких та м'яких лікарських форм в умовах аптек (Додатки A, B, C).

5.6. Контроль якості

Контроль якості забезпечує дотримання необхідних вимог до якості лікарських засобів та матеріалів, зокрема проведення всіх видів внутрішньоаптечного контролю. Лікарський засіб відпускають лише в тому разі, якщо він відповідає вимогам якості.

5.6.1. Усі лікарські засоби, виготовлені в аптеках за рецептами чи за замовленнями, внутрішньоаптечні заготовки (концентрати і напівфабрикати), а також лікарські засоби, виготовлені серійно, підлягають внутрішньоаптечному контролю: письмовому, органолептичному, опитувальному, фізичному і хімічному та контролю при відпуску.

5.6.2. Номенклатуру концентратів, напівфабрикатів і лікарських засобів, виготовлених про запас, необхідно погоджувати в територіальній державній службі щорічно. У цей перелік можуть бути включені тільки прописи, які вміщують сумісні лікарські речовини, на які є методики повного хімічного контролю. Як виняток - виготовлення ароматних вод і внутрішньоаптечної заготовки лікарських засобів для зовнішнього застосування, які вміщують дьоготь, іхтіол, сірку, нафталанську нафту, колодій, тощо, аналіз яких не може бути зроблено в умовах аптеки, здійснювати під наглядом провізора-аналітика або у разі його відсутності - працівників, зазначених у п. 5.1.4.

5.6.3. Результати контролю якості реєструють у відповідних журналах. Всі журнали мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою суб'єкта і завірені підписом керівника/завідуючого аптекою.

Для оцінки якості екстемпоральних лікарських засобів, що виготовляють в аптеках, застосовують два терміни "Задовольняє" ("Придатна продукція") або "Незадовольняє" ("Забракована продукція").

5.6.4. Незадовільність екстемпоральних лікарських засобів встановлюють за невідповідністю одному з показників їх якості:

• невідповідність за описом (зовнішній вигляд, колір, запах);

• невідповідність розчинів за прозорістю чи кольоровістю;

• неоднорідність змішування порошків, мазей, супозиторіїв;

• невідповідність розміру частинок у суспензійних мазях;

- заміна однієї лікарської речовини іншою, відсутність прописаної чи наявність непрописаної речовини;

- заміна лікарських речовин на аналогічні за фармакологічною дією без позначення цієї заміни на замовленні, рецепті (копії рецепта, етикетці);

• відхилення від пропису за масою чи об'ємом:

- відхилення за масою окремих доз та їх кількості;

- відхилення за масою (або за концентрацією) лікарських речовин, що входять у пропис рецепта (замовлення);

• порушення діючих правил оформлення лікарських засобів, призначених до відпуску.

5.6.5. Зміни у складі лікарських форм (якщо необхідно) слід проводити лише за згодою лікаря, за винятком випадків, встановлених наказами та іншими чинними нормативними документами МОЗ України, і позначати на замовленні, рецепті (копії рецепта, етикетці). За відсутності зазначеної відмітки на замовленні, рецепті (копії рецепта, етикетці) якість виготовленого лікарського засобу оцінюють як "Незадовільно".

5.6.6. Зміни в кількості відпущеного лікарського засобу або відпуск таблеток замість порошків також необхідно позначати на замовленні, рецепті (копії рецепта, етикетці).

5.6.7. Визначення відхилень у лікарському засобі слід проводити з використанням вимірювальних засобів того ж типу (з однаковими метрологічними характеристиками), як і при їх виготовленні.

5.6.8. Норми відхилень, допустимі при виготовленні лікарського засобу в аптеках, і норми відхилень, допустимі при фасуванні в аптеках лікарських засобів промислового виробництва, відображені в інструкціях щодо виготовлення конкретних видів лікарських форм.

5.6.9. Вхідний контроль субстанцій та допоміжних речовин проводять згідно із сертифікатом якості за зовнішнім виглядом, який полягає у перевірці їх опису, кольору, запаху. У разі виникнення сумніву щодо якості слід відібрати зразки сумнівних субстанцій та направити їх в територіальну державну службу з контролю якості лікарських засобів для проведення лабораторних досліджень. До вирішення питання щодо якості їх слід зберігати в карантині, ізольовано від інших ліків, з написом "Забраковано при вхідному контролі".

5.6.10. Обов'язково проводять вхідний контроль ЛРС (перевірка упаковки, маркування, зовнішнього виду, наявності сертифіката аналізу лабораторії тощо).

Лікарську рослинну сировину, що надходить від населення, із зазначенням місця і року заготовки, перевіряють на ідентичність (тотожність) за зовнішніми ознаками згідно з вимогами ДФУ, і вона підлягає обов'язковому лабораторному контролю в уповноваженій лабораторії чи в лабораторіях територіальної державної служби для проведення лабораторного аналізу за всіма показниками (в тому числі і дослідження на вміст радіонуклідів 137Cs і 90Sr у радіологічних лабораторіях) у разі, якщо вона надходить без сертифіката лабораторного аналізу.

5.6.11. Тарозакупорювальні та допоміжні матеріали також підлягають перевірці при надходженні в аптеку.

Внутрішньоаптечний контроль якості лікарських засобів

5.6.12.1. При виготовленні лікарських засобів за магістральними прописами та замовленнями ЛЗ заповнюють паспорти письмового контролю, крім тих, що виготовляють серіями на замовлення (вимогу), ЛЗ, для яких найменування та кількість вихідних речовин зазначають у відповідному журналі.

5.6.12.2. У паспорті зазначають: дату, номер рецепта (вимоги), взяті лікарські речовини та їх кількість; загальну масу або об'єм лікарської форми; число доз; проставляють підписи особи, яка виготовила, розфасувала та перевірила виготовлену лікарську форму.

5.6.12.3. Запис у паспорті має відображати технологію (порядок введення інгредієнтів), його роблять латинською мовою негайно після виготовлення лікарського засобу. При використанні напівфабрикатів і концентратів у паспорті зазначають їх концентрацію, відібрану кількість та серію.

При виготовленні порошків та супозиторіїв зазначають масу окремих доз та їх кількість. Кількість супозиторної маси зазначають як у ППК, так і в рецепті.

Якщо до складу лікарського засобу входять отруйні, наркотичні, психотропні лікарські речовини і ті, що підлягають предметно-кількісному обліку, то письмовий контроль заповнюють на зворотному боці рецепта.

У паспорті зазначають використані при розрахунках коефіцієнти водопоглинання для ЛРС, коефіцієнти збільшення об'єму водних розчинів при розчиненні лікарських речовин.

5.6.12.4. Якщо лікарський засіб виготовляє та відпускає одна і та ж особа, паспорт письмового контролю заповнюють у процесі виготовлення лікарського засобу.

5.6.12.5. Паспорт письмового контролю зберігають в аптеці протягом 2 міс.

5.6.12.6. Виготовлені лікарські засоби, рецепти та заповнені паспорти передають на перевірку відповідальній особі. Контроль полягає у перевірці дотримання правил технології, відповідності записів у паспорті письмового контролю пропису в рецепті, правильності проведених розрахунків. Якщо виявлено помилку, лікарський засіб підлягає фізичному та хімічному контролю. За відсутності методик аналізу лікарський засіб виготовляють заново. Якщо проведено фізичний та хімічний контроль лікарського засобу, то на паспорті проставляють номер аналізу та підпис особи, що провела аналіз.

5.6.12.7. При виготовленні концентратів, напівфабрикатів, внутрішньоаптечної заготовки і розфасовки лікарського засобу всі записи з контролю якості проводять у журналі реєстрації результатів контролю та в книгах обліку лабораторно-фасувальних робіт.

5.6.13.1. Опитувальний контроль застосовують вибірково для лікарських засобів, що виготовляють за індивідуальними прописами. Проводять після виготовлення фармацевтом (провізором-технологом) не більше 5 лікарських засобів.

5.6.13.2. При проведенні опитувального контролю відповідальна особа називає перший інгредієнт, який входить до складу лікарського засобу, а в складних лікарських засобах також зазначає його кількість, після чого фармацевт (провізор-технолог) називає всі взяті ним для виготовлення лікарського засобу інгредієнти та їх кількість. При використанні напівфабрикатів (концентратів) фармацевт (провізор-технолог) називає також їх склад і концентрацію.

5.6.14.1. Органолептичний контроль - обов'язковий вид контролю, що полягає в перевірці зовнішнього вигляду лікарського засобу, в тому числі якості закупорювання, її кольору, запаху, однорідності змішування, відсутності механічних включень у рідких лікарських формах.

5.6.14.2. Однорідність змішування порошків, мазей, свічок перевіряють до розділення маси на дози відповідно до вимог ДФУ. Перевірку здійснюють вибірково у кожного фармацевта (провізора) протягом робочого дня.

5.6.14.3. Результати органолептичного контролю лікарського засобу реєструють у відповідному журналі.

5.6.15.1. Фізичний контроль полягає в перевірці загальної маси або об'єму екстемпорального лікарського засобу, кількості та маси окремих доз, що входять в цю лікарську форму (але не менше 3 доз).

• кожна серія фасовки та внутрішньоаптечної заготовки в кількості 3 - 5 одиниць фасовки або одиниць заготовки;

• лікарські засоби, виготовлені за рецептами, вимогами, вибірково протягом робочого дня з урахуванням усіх видів лікарських форм, виготовлених за день;

• лікарські засоби, які містять отруйні, наркотичні, психотропні лікарські речовини.

5.6.15.3. Результати фізичного контролю реєструють у відповідному журналі.

Хімічний контроль полягає у ідентифікації та визначенні кількісного вмісту лікарських речовин, що входять до складу лікарської форми. Хімічний контроль проводять за фармакопейними методами.

• екстемпоральні лікарські засоби для конкретного пацієнта або за замовленнями ЛЗ, що містять сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні речовини, та екстемпоральні лікарські засоби для немовлят і дітей до року;

• концентрати, напівфабрикати і рідкі лікарські форми в бюретковій установці та штангласах з нормальним краплеміром в асистентській кімнаті при заповненні; у тому числі матричні настойки, тритурації, розчини, розведення;

• кожна серія лікарських засобів, перефасованих і перепакованих в умовах аптек, крім тих, що були перепаковані без порушення цілісності заводської однодозової упаковки (блістера)

Результати аналізів реєструють у відповідному журналі.

5.6.16.2. Ідентифікації та кількісному аналізу підлягають:

• розчини кислоти хлористоводневої (для внутрішнього застосування), атропіну сульфату, нітрату срібла;

• усі концентровані розчини, напівфабрикати (у тому числі тритурації);

• уся внутрішньоаптечна заготовка лікарського засобу (кожна серія);

• концентрація етанолу у водно-спиртових розчинах (визначають спиртометром або рефрактометричним методом при розведенні в аптеці).

Результати хімічного контролю реєструють у відповідному журналі. У журналі зазначають також випадки неякісного виготовлення лікарського засобу. Виявлений брак на підставі рішення Уповноваженої особи вилучають у карантин, утилізують чи знищують в установленому законодавством порядку. Лікарський засіб виготовляють по-новому і перевіряють.

5.6.17.1. Цьому контролю підлягають усі виготовлені в аптеках лікарські засоби при їх відпуску. Цей вид контролю здійснює провізор або провізор-технолог аптеки, який відпускає лікарські засоби.

• упаковки лікарського засобу - фізико-хімічним властивостям його інгредієнтів;

• оформлення лікарського засобу - вимогам чинних нормативних документів;

• зазначених у рецепті доз отруйних, наркотичних, психотропних та сильнодіючих лікарських засобів - віку хворого;

• номера на рецепті та номера на етикетці; прізвища хворого на квитанції - прізвищу на етикетці, в рецепті або його копії;

• складу лікарського засобу, зазначеного у паспорті письмового контролю, - пропису в рецепті.

5.6.17.2. Особа, яка відпустила лікарський засіб, зобов'язана поставити свій підпис і дату відпуску на зворотному боці рецепта (замовлення) та в паспорті письмового контролю.

5.7. Скарги та відкликання

5.7.1. Усі скарги щодо якості лікарського засобу мають бути перевірені відповідно до письмової процедури. Для забезпечення швидкого та ефективного відкликання неякісних лікарських засобів слід розробити загальну процедуру.

5.7.2. Необхідно вжити відповідних заходів щодо усунення причин виявленого браку. Джерело та зміст скарг, вжиті заходи та прийняті рішення необхідно задокументувати письмово і додавати до виробничих записів.

5.7.3. Принципи загальної процедури для відкликання неякісних лікарських засобів мають бути викладені письмово.

5.7.4. Відкликана продукція має бути промаркована, її необхідно зберігати в окремих приміщеннях.

5.7.5. Процес відкликання має бути задокументований. У протоколі необхідно відобразити співвідношення між поставленою та поверненою кількістю бракованої продукції.

5.8. Самоінспекція

5.8.1. Аптека повинна регулярно проводити самоінспекції, які є складовою системи забезпечення якості.

5.8.2. Самоінспекції та вжиті за їх результатами дії необхідно протоколювати, а протоколи - зберігати.

5.8.3. Самоінспекції має проводити компетентний, заздалегідь визначений персонал.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ ТВЕРДИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (ТЛЗ) В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія виготовлення екстемпоральних ТЛЗ (порошків, зборів, лікарських чаїв) має забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Порядок подрібнення і змішування повинен забезпечувати достатню однорідність суміші та мінімальні втрати лікарських речовин.

Порошки

1. Спосіб виготовлення (технологію) екстемпоральних порошків підбирають з урахуванням складу рецептурного пропису, їх медичного призначення, кількості та фізико-хімічних властивостей інгредієнтів (агрегатний стан, щільність, колір, запах тощо).

2. Порошки виготовляють за масою. Кількість лікарських речовин на всі порошки та на одну дозу розраховують залежно від способу прописування порошків у рецепті (роздільний чи розподільний).

3. Для подрібнення та змішування твердих лікарських речовин використовують ступки або різні апарати: бігуни, дезінтегратори, шокові дробарки, молоткові ступки, барабанні млини тощо (Додаток F1).

4. Ступінь подрібнення речовин визначають за способом застосування порошків. За відсутності спеціальних вказівок лікарські речовини подрібнюють до розміру частинок не більше 0,160 мм. При виготовленні простих порошків, які до застосування необхідно розчиняти у воді, лікарські речовини не подрібнюють, підтверджено, що розмір їх часток не впливає на розчинність. Лікарські речовини для присипок розтирають у найдрібніший порошок.

5. При виготовленні порошків з отруйними, наркотичними і психотропними речовинами необхідно дотримуватися відповідних правил роботи з цими речовинами, що викладені у чинних нормативних документах МОЗ України.

6. Виготовлення порошків з барвними, важкоподрібнюваними, пахучими та леткими лікарськими речовинами виконують на окремому робочому місці, застосовуючи окремі ваги і ступку.

7. При виготовленні порошків з РЛЗ враховують кількість рідини, що вводиться, та фізико-хімічні властивості прописаних порошкоподібних лікарських речовин.

8. При виготовленні порошків з екстрактами враховують консистенцію екстракту.

9. Виготовлення порошків з напівфабрикатами виконують за загальними правилами подрібнення та змішування складних порошків.

10. Блок-схему технології та контролю якості порошків наведено у Додатку E. Технологія порошків складається з таких технологічних стадій:

• змішування (виконують разом із подрібненням);

11. Лікарські речовини, що мають приблизно однакові фізико-хімічні властивості, подрібнюють та змішують у порядку прописування їх у рецепті, звертаючи увагу на кількісне співвідношення інгредієнтів, наявність індиферентних речовин, величину втрат при розтиранні в ступці (Додаток F2).

Затирати пори ступки необхідно індиферентною речовиною чи лікарською речовиною, яка менше втрачається у порах ступки.

Якщо лікарські речовини виписані у рецепті в їх кількісному співвідношенні понад 1:5, тоді спочатку розтирають лікарську речовину, що входить у більшій кількості чи має менші втрати в порах ступки. Потім подрібнену речовину висипають на капсулу, залишаючи у ступці невелику кількість (приблизно стільки, скільки буде наступного інгредієнта). У затертій ступці змішування починають з інгредієнта, прописаного в найменшій кількості, поступово додаючи інші речовини в порядку збільшення їх кількостей.

12. Лікарські речовини з різними фізико-хімічними властивостями подрібнюють і змішують у такому порядку:

• спочатку подрібнюють крупнокристалічні речовини, а потім - дрібнокристалічні;

• аморфні речовини змішують з порошковою масою без подрібнення;

• речовини, що легко розпилюються, додають в останню чергу (Додаток F3).

13. Отруйні, наркотичні (психотропні) та сильнодіючі лікарські речовини додають у ступку, попередньо затерту індиферентною речовиною чи інгредієнтом, прописаним у рецепті в більшій кількості.

Якщо в рецепті прописана загальна кількість отруйної чи сильнодіючої речовини менше 0,05 г на всі порошки, то використовують тритурації.

Щоб не збільшувати масу порошку, слід зменшити кількість цукру, виписаного в рецепті, на масу тритурації. Якщо цукор не прописаний у рецепті, то маса порошку збільшується за рахунок наповнювача взятої тритурації. Ці зміни обов'язково відзначають на сигнатурі (зазначають кількість узятої тритурації та масу порошку).

14. Барвні лікарські речовини перед початком змішування поміщають між двома порціями незабарвленої речовини або суміші незабарвлених речовин (метод "трьохшаровості") (Додаток F4).

15. Важкоподрібнювані лікарські речовини подрібнюють у присутності етанолу (96 %) чи ефіру (Додаток F5).

16. Пахучі лікарські речовини подрібнюють у ступці, спочатку затертій непахучою речовиною (Додаток H6).

17. Леткі лікарські речовини додають в останню чергу (Додаток F7).

18. Густий екстракт беладони (1:1) додають у прописаній в рецепті кількості.

Сухий екстракт беладони (1:2) та розчин густого екстракту беладони (1:2) додають у подвійній кількості відносно прописаної в рецепті.

Розчин густого екстракту беладони (1:2) виготовляють з використанням суміші: 60 мл води, 10 мл етанолу 90 % і 30,0 г гліцерину на 100,0 г густого екстракту. Цей розчин додають краплями, рівномірно розподіляючи в порошковій суміші.

19. Рідкі лікарські речовини (настойки, ефірні олії тощо), що прописані в незначній кількості (2 - 3 краплі на 1,0 г порошкової суміші), вводять у склад перших порцій приготованої суміші, розподіляючи по всій поверхні порошку.

Рідини, що прописані у великих кількостях, спочатку упарюють на водяній бані (підігрітій до 60° C) у фарфоровій чашці або в попередньо підігрітій ступці. Якщо ці рідини містять леткі діючі речовини, то їх не можна упарювати. В таких випадках для одержання сипкої маси можна додавати (у незначних кількостях) допоміжні речовини, здатні адсорбувати рідину (наприклад, крохмаль). Введення до складу порошків рідких інгредієнтів не має змінювати плинність порошку.

20. Напівфабрикати додають до тих чи інших інгредієнтів відповідно до рецептурного пропису за правилами подрібнення та змішування складних порошків.

21. Процес дозування полягає в розподіленні порошкової маси на окремі дози. Дозування порошків проводять за допомогою ручних аптечних терезів або інших приладів, принцип будови яких оснований на дозуванні порошків як за масою, так і за об'ємом.

Приклади перевірки доз, розрахунків кількості інгредієнтів, технології та дозування порошків наведені у Додатку G.

22. Порошки упаковують залежно від фізико-хімічних властивостей інгредієнтів (Додатки F8, F9).

Для пакування негігроскопічних і нелетких речовин застосовують капсули з проклеєного паперу (прості).

Для пакування гігроскопічних, легко вивітрюваних речовин, що змінюються під дією кисню чи вуглекислоти, застосовують капсули з вощеного і парафінованого паперу.

Для пакування летких і розчинних у воску і парафіні речовин застосовують пергаментні капсули.

Порошки загортають, складають по 3 або по 5 для зручності рахування і поміщають у паперовий пакет чи коробочку.

Недозовані порошки, присипки відпускають у паперових пакетах, картонних чи пластмасових коробках або скляних банках з кришками, що натягуються, або у спеціальній тарі з додатковою внутрішньою кришкою, що має дрібні отвори для розпилення.

23. Порошки оформляють загальними етикетками "Порошки" або "Внутрішнє" чи "Зовнішнє". На етикетці мають бути попереджувальні написи "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці", "Берегти від дітей". За наявності отруйних, наркотичних та психотропних речовин порошки оформляють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, та попереджувальною етикеткою "Поводитись обережно!" і опечатують.

24. На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• емблема медицини чи емблема медицини та емблема (логотип) суб'єкта господарської діяльності або емблема (логотип) суб'єкта господарської діяльності;

• порядковий номер аптеки та за бажанням суб'єкта господарської діяльності, його найменування та місцезнаходження (прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання - для фізичних осіб - підприємців);

• прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення);

25. Контроль якості порошків здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6.12 - 5.6.17.

Однорідність змішування перевіряють після натискання товкачиком на порошкову масу (на відстані 25 см від очей не повинно бути видимих окремих частинок) або за методикою 2.9.5 ДФУ. Суміш, що містить барвні лікарські речовини, не повинна мати різнобарвних частинок.

Відхилення в масі окремих доз визначають згідно з допустимими нормами:

Відхилення, допустимі при розваженні порошків на дози

Прописана маса, г	Відхилення, %
<0,1	±15
0,1 - 0,3	±10
0,3 - 1	±5
1 - 10	±3
10 - 100	±3
100 - 250	±2
>250	±0,3

Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у порошках

Прописана маса, г	Відхилення, %
<0,02	±20
0,02 - 0,05	±15
0,05 - 0,2	±10
0,2 - 0,3	±8
0,3 - 0,5	±6
0,5 - 1	±5
1 - 2	±4
2 - 5	±3
5 - 10	±2
>10	±1

26. Зберігання порошків здійснюють в умовах, що запобігають впливу зовнішнього середовища та забезпечують стабільність препарату: у сухому, якщо потрібно - в прохолодному, захищеному від світла місці.

Порошки, виготовлені екстемпорально, зберігають за вищезазначеними умовами 10 днів чи протягом терміну, наведеного у Додатку H або за наявності науково підтвердженої інформації про стабільність кожного окремого інгредієнта пропису, - не більше 6 місяців.

Збори. Лікарські рослинні чаї

1. Збори - це суміші декількох видів висушеної подрібненої, рідше цілісної ЛРС, інколи з додаванням солей, ефірних олій та інших лікарських речовин.

Лікарські рослинні чаї складаються з одного або декількох видів ЛРС і призначені для виготовлення водних розчинів для перорального застосування за допомогою заварювання, настоювання або мацерації.

2. Компоненти зборів мають відповідати вимогам чинних нормативних документів на цю ЛРС.

Використовувана ЛРС має відповідати вимогам відповідних монографій фармакопеї або у разі їх відсутності - загальній статті "Лікарська рослинна сировина".

3. Ступінь подрібнення сировини, що входить до складу зборів, що використовують для виготовлення настоїв і відварів, має відповідати вимогам нормативної документації на конкретний лікарський засіб.

4. Якщо ступінь подрібнення ЛРС, яка входить до складу зборів, не зазначений, вона повинна мати такий ступінь подрібнення:

• листя, трави - 4 - 6 мм (листя мучниці та евкаліпту товчуть до одержання крупного порошку - 1 мм);

• плоди, насіння - 0,5 мм (насіння льону не подрібнюють);

• квітки та дрібні суцвіття не подрібнюють (квітки липи подрібнюють);

5. Збори та лікарські рослинні чаї виготовляють за масою. При призначенні у зборах сильнодіючих речовин застосовують форму дозованих зборів. При цьому кожну дозу збору виготовляють і пакують окремо.

6. Для полегшення очищення і попередження перехресної контамінації під час зважування, змішування та операцій з обробки ЛРС необхідні особливі запобіжні заходи (наприклад, вилучення пилу, використання спеціально призначених приміщень тощо).

7. Блок-схему технології та контролю якості зборів наведено у Додатку E.

Технологія зборів складається із таких технологічних стадій:

Подрібнення та просіювання лікарської рослинної сировини (ЛРС)

8. ЛРС, що входить до складу зборів, подрібнюють окремо залежно від структури і виду сировини. Певну наважку ЛРС необхідно подрібнювати без залишку. Листя, трави, кору ріжуть ножицями, ножами, з допомогою корене- і траворізок. Плоди та насіння роздавлюють або розтирають за допомогою вальцового чи інших млинків.

Корені та кореневища товчуть у ступках (механічних) або роздавлюють і розтирають за допомогою різних млинків.

9. Просіювання подрібненої ЛРС від пилу проводять за допомогою сита (0,2 мм).

10. Подрібнену та просіяну від пилу ЛРС перемішують на аркуші паперу, в широкій ступці або фарфоровій чашці за допомогою шпателя чи целулоїдної пластинки до одержання рівномірної суміші.

Спочатку змішують ЛРС, прописану в меншій кількості, поступово додаючи ту, що прописана в більшій кількості.

11. Солі, розчинні у воді чи спирті, вводять до складу збору у вигляді насичених розчинів, обприскуючи сировину за допомогою пульверизатора з подальшим висушуванням при температурі не вище 60° C. Повноту висушування контролюють шляхом періодичного зважування збору.

Солі, нерозчинні у воді та спирті або прописані в значній кількості, вводять у сухому вигляді. Якщо речовина крупнокристалічна, її попередньо розтирають до розміру частинок 0,2 мм. Один із компонентів збору, який містить найбільшу кількість слизових або екстрактивних речовин, зволожують етанолом (70 %) або водою очищеною (в кількості ¹/₂ від маси зволожуваної сировини), а потім посипають сіллю і висушують.

12. Ефірні олії, камфору, ментол та подібні речовини вводять у вигляді розчину в етанолі (90 %) в співвідношенні 1:10 шляхом обприскування при перемішуванні.

13. Гігроскопічну сировину або таку, яка легко псується від зволоження, додають до складу збору наостаток - після обприскування інших компонентів розчином солі, та висушування з подальшим перемішуванням.

14. До складу курильних зборів для полегшення їх згоряння вводять 3 % натрію нітрату.

15. Дозування зборів та лікарських чаїв виконують за допомогою аптечних терезів або інших приладів.

Приклади перевірки доз, розрахунків кількості інгредієнтів, технології та дозування зборів наведено у Додатку G.

16. Збори відпускають у целофанових мішечках або картонних коробках, викладених зсередини пергаментним чи вощеним папером, в одноразових пакетах або фільтр-пакетах.

17. Збори оформляють загальними етикетками "Внутрішнє" чи "Зовнішнє". На етикетці мають бути попереджувальні написи "Берегти від дітей", "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці".

На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• емблема медицини, або емблема медицини та емблема (логотип) суб'єкта господарювання, або емблема (логотип) суб'єкта господарювання;

• прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення);

18. Контроль якості зборів здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6.12 - 5.6.17.

19. Здрібненість (розмір частинок подрібненої сировини) визначають просіюванням крізь відповідні сита (ДФУ, п. 2.1.4; 2.9.12).

Збори ідентифікують за їх макроскопічними і в разі необхідності - мікроскопічними характеристиками.

Якщо можливо, проводять кількісне визначення вмісту діючих речовин - компонентів збору - відповідним методом.

20. Збори та лікарські рослинні чаї зберігають в умовах, що запобігають дії зовнішнього середовища і забезпечують стабільність препарату.

Збори та лікарські рослинні чаї, виготовлені екстемпорально, зберігають у захищеному від світла місці 10 днів чи за наявності науково підтвердженої інформації про стабільність кожного окремого інгредієнта пропису, - не більше 6 місяців.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (РЛЗ) В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія виготовлення екстемпоральних РЛЗ (розчинів, суспензій, емульсій, водних витяжок з ЛРС) має забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Порядок розчинення і змішування та відповідні технологічні прийоми (пептизація, суспендування, емульгування, екстрагування) при виготовленні РЛЗ повинні забезпечувати необхідний ступінь дисперсності (від іонів і молекул до грубих частинок) і рівномірний розподіл лікарських речовин у розчиннику.

Рідкі лікарські засоби (РЛЗ)

1. РЛЗ виготовляють масооб'ємним способом, який забезпечує необхідну масу лікарської речовини в заданому об'ємі розчину (речовину, що розчиняється, беруть за масою, а розчинник додають до одержання необхідного об'єму розчину).

За масою виготовляють розчини, в яких як розчинник використовують рідини з великою питомою вагою, в'язкі, леткі, а також емульсії та деякі лікарські форми за авторськими прописами.

2. Як розчинники для виготовлення РЛЗ використовують воду очищену, гліцерин, жирні та мінеральні олії, етанол тощо.

Якщо розчинник у прописі не зазначений, то виготовляють водні розчини. Під словом "вода", якщо немає спеціальних вказівок, мають на увазі воду очищену.

Якщо лікарська речовина в ДФУ зазначена у кристалічному і зневодненому станах, то застосовують речовини в кристалічному стані.

3. Якщо концентрацію водного розчину наведено у відсотках, то слід розуміти масооб'ємні відсотки. При зазначенні концентрації розчину 1:1000 мають на увазі вміст лікарської речовини за масою у відповідному об'ємі розчину. Тобто, виготовляючи розчин 1:1000, слід брати 1,0 г речовини і розчинника до одержання 1000 мл розчину.

4. Розчини, в яких концентрація речовини виражена різними способами (розчин натрію саліцилату 2 % - 200 мл; натрію саліцилату - 4,0 г, води очищеної - 200 мл; натрію саліцилату - 4,0 г, води очищеної - до 200 мл; розчину натрію саліцилату із 4,0 г - 200 мл), при виготовленні в масооб'ємній концентрації повинні мати однакові об'єми (200 мл).

5. РЛЗ, що випускають фармацевтичні підприємства (настойки, сиропи тощо) при використанні їх для виготовлення лікарських форм до,зують за об'ємом.

6. Спирт етиловий дозують за об'ємом. При виготовленні спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, використовують етанол 90 %. Якщо міцність етанолу зазначена у відсотках, слід розуміти об'ємні відсотки. Офіцинальні прописи спиртових розчинів виготовляють на спирті зазначеної концентрації (Додатки F10, F11, F12).

7. В'язкі рідини (бензилбензоат, вінілін, гліцерин, дьоготь, мінеральні масла та рослинні олії, іхтіол, поліетиленоксид 400, силікони), леткі (цимексид, скипидар, метилсаліцилат, хлороформ, ефір медичний, ефірні олії), а також рідини з великою густиною (пергідроль, концентровані кислоти) дозують за масою безпосередньо у флакон для відпуску (Додаток F13).

8. Малі кількості РЛЗ, які у прописі зазначені в стандартних краплях, слід відмірювати емпіричним краплеміром (очною піпеткою), відкаліброваним за відповідною рідиною. На етикетці штангласу зазначають кількість крапель в 1 мл або 1 г лікарського засобу та відповідність кількості стандартних крапель емпіричним (Додаток F14).

9. Для прискорення виготовлення РЛЗ використовують концентровані розчини (Додаток F15).

10. Загальний об'єм РЛЗ складається з об'ємів усіх рідин, які входять до складу пропису. При розрахунку об'єму РЛЗ із в'язкими, леткими, густими засобами враховують їх густину.

11. Водні суспензії з концентрацією лікарських речовин 3 % і більше, а також емульсії незалежно від концентрації виготовляють за масою.

Блок-схему технології та контролю якості РЛЗ наведено у Додатку E.

12. Технологія РЛЗ складається з таких технологічних стадій:

• розчинення чи змішування, диспергування чи емульгування складових компонентів лікарського засобу, екстрагування ЛРЗ;

Залежно від розчинності лікарських речовин і виду розчинника застосовують ті чи інші технологічні стадії.

Розчинення, змішування, диспергування, емульгування, екстрагування складових компонентів лікарського засобу

13. При виготовленні РЛЗ дотримуються певного порядку розчинення і змішування лікарських речовин з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей (Додаток F16).

14. Першою завжди відмірюють розраховану кількість води очищеної. У підставці у воді очищеній в першу чергу розчиняють отруйні, наркотичні, сильнодіючі речовини, потім - загального списку (спочатку - важкорозчинні, а потім - легкорозчинні). Щоб прискорити процес розчинення, розчин збовтують або перемішують скляною паличкою.

15. Крупнокристалічні лікарські речовини (міді сульфат, галуни та ін.) спочатку подрібнюють у ступці з невеликою кількістю розчинника. Термостійкі речовини, що повільно розчиняються (натрію тетраборат, кислота борна, етакридину лактат та ін.), розчиняють у гарячому розчиннику або при нагріванні.

16. Сухі речовини, що входять у сумарній кількості до 3 %, у разі відсутності їх концентрованих розчинів, розчиняють у відміреній кількості прописаної води чи іншої рідини без урахування коефіцієнта збільшення об'єму (КЗО).

17. Сухі речовини, що входять у сумарній кількості 3 % і більше, розчиняють у воді, кількість якої розраховують за допомогою КЗО (Додаток F17), або розчин виготовляють у мірному посуді чи з використанням концентрованих розчинів. При виготовленні РЛЗ із сухих речовин і концентрованих розчинів виготовляють водні розчини сухих речовин, проціджують їх у флакон для відпуску та додають концентровані розчини: спочатку - сильнодіючих речовин, а потім - інших у тій послідовності, в якій вони зазначені у прописі.

18. РЛЗ, в яких як розчинник використовують ароматні води (Додаток F18) або інші рідини (наприклад, водні витяжки з ЛРС), виготовляють без використання концентрованих розчинів лікарських речовин та без урахування КЗО при розчиненні сухих речовин.

19. Ароматні води, настойки, рідкі екстракти, спиртові розчини, сиропи та інші рідини додають до водного розчину в останню чергу у такому порядку: водні непахучі та нелеткі рідини; спиртові розчини в порядку підвищення вмісту спирту; пахучі та леткі рідини.

20. РЛЗ, що містять ефірні олії (нашатирно-анісові краплі, грудний еліксир, розчин цитралю та ін.), додають до мікстури шляхом змішування їх з простим сиропом (за його наявності в прописі) або з однаковою кількістю приготовленої мікстури у підставці.

21. При виготовленні крапель використовують концентровані розчини або сухі лікарські речовини розчиняють у половинній кількості прописаної води, розчин проціджують у флакон для відпуску і додають решту води.

22. Виготовлення РЛЗ, до складу яких входять стандартні фармакопейні рідини (Додаток F19), здійснюють безпосередньо у флаконі для відпуску, в який спочатку відмірюють воду, а потім - розраховану кількість рідини. Кількість стандартних фармакопейних рідин розраховують згідно зі способом прописування в рецепті.

Якщо рідина прописана за хімічною назвою або у разі використання рідини нестандартної концентрації, то її кількість розраховують виходячи з фактичного вмісту речовини у фармакопейній рідині за формулою:

де X - об'єм стандартної рідини чи рідини з нестандартною концентрацією (мл);

V - об'єм розчину, який необхідно виготовити (мл);

А - фактична концентрація стандартної рідини, що підлягає розведенню (%).

Якщо в прописі зазначена умовна назва фармакопейної рідини, то в розрахунках концентрацію стандартної фармакопейної рідини приймають за одиницю (100 %).

23. Якщо у формаліні вміст формальдегіду менший ніж 36,5 - 37,5 %, то РЛЗ виготовляють з урахуванням коефіцієнта поправки (КП), на який множать розраховану кількість формаліну фармакопейного ґатунку.

Якщо в прописі концентрацію стандартних фармакопейних рідин не зазначено, то виготовляють 3 % розчин водню пероксиду, 10 % розчин аміаку, 30 % розчин кислоти оцтової та 8,3 % розчин кислоти хлористоводневої. Останній приймають за одиницю (100 %) і використовують для виготовлення розчинів інших концентрацій для внутрішнього застосування і аптечної заготовки "Розчин кислоти хлористоводневої розведеної 1:10". Кислоту з концентрацією хлористого водню 24,8 - 25,2 % використовують лише для виготовлення розчину N 2 за прописом Дем'яновича, де в розрахунках цю концентрацію також приймають за одиницю.

Розчин кислоти оцтової та аміаку завжди виготовляють з урахуванням фактичного вмісту речовини у вихідній рідині.

24. Неводні розчини виготовляють безпосередньо у флаконі для відпуску: в першу чергу поміщають сухі речовини, потім відмірюють або відважують рідини (Додаток F13).

25. За необхідності розчинення сухих речовин виконують при нагріванні на водяній бані (якщо використовують нелеткий розчинник).

26. Спиртові розчини з сухих речовин виготовляють без урахування КЗО при їх розчиненні.

27. Розчини необмежено набухаючих речовин виготовляють за правилами виготовлення розчинів низькомолекулярних речовин.

28. Розчини обмежено набухаючих речовин виготовляють залежно від їх фізико-хімічних властивостей: речовини заливають розрахованою кількістю холодної (наприклад, желатин чи крохмаль) або гарячої води (наприклад, метилцелюлоза) для набухання, після чого за допомогою технологічних операцій (перемішування, нагрівання тощо) досягають стадії повного розчинення чи утворення еластичного гелю.

29. Сухі лікарські речовини додають до виготовлених розчинів ВМС лише в розчиненому стані.

30. Розчин коларголу в концентрації 1 % і вище виготовляють шляхом диспергування коларголу у ступці з частиною води (для набухання коларголу), а потім додають решту води; в концентрації коларголу до 1 % - шляхом розчинення його у всій кількості води.

31. Розчин протарголу виготовляють шляхом насипання його тонким шаром на широку поверхню всієї кількості води очищеної. Не можна перемішувати чи збовтувати розчин.

32. Іхтіол попередньо змішують у фарфоровій чашці з частиною розчинника і після додавання решти переносять у флакон для відпуску.

33. Не дозволяється виготовляти суспензії для внутрішнього застосування з нерозчинними сильнодіючими речовинами, які у всьому об'ємі, зазначеному в рецепті, прописані в кількості, що перевищує їх вищу разову дозу.

34. Суспензії з гідрофільними речовинами виготовляють шляхом розтирання останніх у ступці спочатку в сухому стані, а потім - з половинною кількістю (від маси сухої речовини) води очищеної (або тієї рідини, що прописана у рецепті), отриману суміш у вигляді пульпи змішують з водою очищеною і зливають у флакон для відпуску.

Якщо в прописі є в'язка рідина (сироп, гліцерин), то сухі речовини розтирають із цими засобами.

35. Суспензії з речовинами, які мають велику питому щільність (вісмуту нітрат основний), виготовляють методом збовтування.

36. При виготовленні суспензій із гідрофобних речовин їх попередньо змішують зі стабілізатором, а потім виготовляють згідно з п. 34. Кількість стабілізатора розраховують залежно від властивостей гідрофобних речовин (Додаток F20).

Сірку диспергують із гліцерином або з етанолом (якщо вони прописані у рецепті). Як стабілізатор суспензій сірки для зовнішнього застосування використовують калійне чи зелене мило з розрахунку на 1,0 г сірки 0,1 - 0,2 г мила.

37. Водорозчинні речовини вводять до складу суспензій, розчиняючи їх у прописаному об'ємі води (можна використовувати концентровані розчини), а потім з цим розчином виготовляють суспензію згідно з п. 34.

38. Для виготовлення емульсії використовують персикову, маслинову, соняшникову, рицинову, ефірні олії, а також бальзами, риб'ячий жир та інші рідини, що не змішуються з водою.

Якщо олія в рецепті не зазначена, емульсію виготовляють на персиковій, маслиновій або соняшниковій оліях.

Якщо кількість олії в рецепті не зазначено, то виготовляють 10 % емульсію.

39. Для стабілізації емульсії використовують емульгатор, який підбирають залежно від призначення емульсії та фізико-хімічних властивостей інгредієнтів.

Як емульгатори використовують ПАР та деякі гідрофільні природні речовини.

Кількість емульгатора залежить від кількості олійної фази. На 10,0 г олійної фази беруть:

• 2,0 г твіну-80 та 2 - 3 мл води (для первинної емульсії);

• 0,5 г натрій-карбоксиметилцелюлози (5 % розчин - 10,0 г) та 0,5 г метилцелюлози (5 % розчин - 10,0 г);

40. Виготовлення емульсії складається з двох стадій: одержання первинної емульсії та розведення первинної емульсії необхідною кількістю води (чи розчину).

Первинну емульсію одержують шляхом змішування емульгатора з олією (чи олійним розчином), а потім до їх суміші по краплях додають воду й розтирають до одержання однорідної сметаноподібної маси (або шляхом змішування емульгатора з водою, до суміші яких по краплях додають масло й розтирають до одержання однорідної сметаноподібної маси).

Готову первинну емульсію розводять при перемішуванні водою, яку додають невеликими порціями до необхідної маси.

41. Лікарські речовини, які розчиняються в олії, за винятком фенілсаліцилату, розчиняють в олії до введення її у первинну емульсію. При цьому кількість емульгатора розраховують з урахуванням олійного розчину.

Лікарські речовини, які розчиняються у воді, розчиняють в частині води, призначеній для розведення первинної емульсії. Отриманий розчин проціджують і додають до готової емульсії в останню чергу. Можна використовувати концентровані розчини, додаючи їх також до води, призначеної для розведення первинної емульсії.

Речовини, які не розчиняються у воді та олії, а також фенілсаліцилат, вводять як і речовини суспензійного типу, шляхом ретельного диспергування з готовою емульсією, а якщо потрібно, то додають емульгатор у необхідній кількості.

Водні витяжки з лікарської рослинної сировини (ЛРС)

42. Якщо в рецепті не зазначена кількість ЛРС, то водну витяжку виготовляють у співвідношенні сировини та водної витяжки 1:10; настої та відвари з трави горицвіту, конвалії, кореня китятків, кореневищ мильнянки, ріжків, кореневищ з коренями валеріани, насіння льону, кореневищ з коренями синюхи виготовляють 1:30; із сильнодіючої сировини (термопсис, наперстянка) - 1:400 (Додатки F21, F22).

43. Ступінь подрібнення ЛРС має бути зазначений в НД чи інших чинних нормативних документах. Якщо немає таких вказівок, листя, квітки і трави подрібнюють до 5 мм; стебла, кору, коріння - до 3 мм; плоди та насіння - до 0,5 мм.

44. Для виготовлення водних витяжок можна використовувати лише стандартну сировину.

Якщо лікарська рослинна сировина має більший вміст біологічно активних речовин чи підвищену біологічну активність, необхідно зробити перерахунок кількості нестандартної сировини за формулою:

де X - кількість сировини з підвищеним вмістом діючих речовин (г);

Б - фактична кількість діючих речовин у ЛРС, виражена у відсотках або числом ОД у 1 г сировини;

В - стандартний вміст діючих речовин у тих самих одиницях.

45. Для виготовлення настоїв та відварів як екстрагент використовують воду очищену.

46. Для виготовлення настоїв і відварів замість ЛРС можна використовувати стандартизовані екстракти-концентрати (сухі та рідкі):

• сухі (у співвідношенні 1:1) - беруть у кількості, що відповідає прописаній ЛРС;

• сухі (у співвідношенні 1:2) - беруть у кількості, що відповідає подвійній прописаній ЛРС;

• рідкі (у співвідношенні 1:2) - беруть у кількості, що відповідає подвійній прописаній ЛРС.

Виготовлення водної витяжки зі стандартизованих екстрактів-концентратів відповідає технології РЛЗ із сухих і рідких лікарських речовин. У цьому випадку можна використовувати концентровані розчини лікарських речовин.

Забороняється замінювати ЛРС настойками та ін. галеновими препаратами, виготовляти концентровані водні витяжки, а також використовувати концентровані розчини лікарських речовин при виготовленні настоїв та відварів із ЛРС.

47. Якщо кількість ЛРС у рецепті становить понад 1,0 г, то при розрахунку кількості води (екстрагента) враховують коефіцієнти водопоглинання (Додаток F23), а при виготовленні слизу кореня алтеї для розрахунку кількості сировини та екстрагента враховують видатковий коефіцієнт (Додаток F24).

48. Для виготовлення настоїв та відварів подрібнену ЛРС поміщають у прогрітий інфундирний апарат, або інфундирку, заливають водою кімнатної температури (яку беруть із урахуванням коефіцієнта водопоглинання), настоюють на киплячій водяній бані при перемішуванні: настої - протягом 15 хв., відвари - 30 хв. Настої охолоджують при кімнатній температурі протягом 45 хв.; відвари - 10 хв. Тривалість настоювання на водяній бані настою об'ємом 1000 - 3000 мл становить 25 хв., відварів - 40 хв. Отриману витяжку проціджують через прес-цідилку в мірний циліндр, віджимають сировину й у разі необхідності додають воду до потрібного об'єму крізь віджату сировину. Готову витяжку переносять у флакон для відпуску.

49. Настій з кореня алтеї виготовляють 1; 2; 3; 4; 5 % концентрації шляхом настоювання при кімнатній температурі протягом 30 хв. Якщо у рецепті не зазначена кількість сировини, виготовляють настій у співвідношенні 1:20.

50. Настої з алкалоїдовмісної сировини виготовляють з додаванням кислоти хлористоводневої 0,83 %. Кислоти додають стільки, скільки міститься алкалоїдів у взятій наважці ЛРС.

51. Відвари з сапоніновмісної сировини виготовляють у лужному середовищі (на 1,0 г сировини додають 0,1 г натрію гідрокарбонату, якщо він прописаний у рецепті).

52. Витяжки з сировини, яка містить ефірні олії, виготовляють в інфундирці зі щільно закритою кришкою без перемішування.

53. Відвари з ЛРС, яка містить дубильні речовини, а також антраглікозиди, проціджують негайно після виготовлення.

54. Відвари з листя сени проціджують після повного охолодження.

55. Багатокомпонентні водні витяжки з ЛРС, яка потребує однопланового режиму екстрагування, виготовляють в одній інфундирці, незалежно від гістологічної структури сировини, а ті, що потребують різних умов екстрагування, одержують шляхом настоювання кожного виду сировини окремо з максимальною кількістю води, але не меншою 10-кратної кількості відносно сировини з урахуванням коефіцієнта водопоглинання.

56. Лікарські речовини, розчинні у воді, додають лише у готові, проціджені й охолоджені водні витяжки, після чого отримані розчини ще раз проціджують у флакон для відпуску.

Нерозчинні речовини вводять шляхом суспендування чи емульгування з готовою витяжкою за правилами виготовлення суспензій та емульсій.

57. Рідкі лікарські речовини (сиропи, настойки, ароматні води, рідкі екстракти) додають до готової витяжки в останню чергу у флакон для відпуску.

Сухі екстракти-концентрати розчиняють у воді та проціджують у флакон для відпуску, якщо потрібно, враховують КЗО.

58. Концентровані розчини виготовляють в асептичних умовах на свіжопрокип'яченій воді очищеній.

Усі допоміжні матеріали та посуд (підставки, мірні колби, лійки, паперові або скляні фільтри та ін.), які використовують для виготовлення і зберігання концентрованих розчинів, підлягають стерилізації.

59. Концентровані розчини не можна виготовляти в концентраціях, близьких до граничних, оскільки при зниженні температури розчину можлива кристалізація (випадання осаду) розчиненої речовини.

60. Концентровані розчини виготовляють масооб'ємним способом із використанням мірного посуду. Необхідну кількість води можна розрахувати, використовуючи значення густини розчину (Додаток F15) або КЗО (Додаток F17).

61. Лікарські речовини (кристалогідрати) відважують з урахуванням фактичного вмісту вологи.

62. Виготовлені розчини обов'язково підлягають повному хімічному аналізу (ідентифікація та кількісне визначення речовини).

Залежно від результату кількісного визначення концентровані розчини відповідно розводять водою чи зміцнюють, додаючи суху лікарську речовину до потрібної концентрації, після чого їх фільтрують.

Якщо розчин міцніший, ніж потрібно, кількість води, необхідної для розведення у мл, розраховують за формулою:

де X - кількість води, необхідна для розведення (мл);

У разі одержання розчину з заниженою концентрацією кількість лікарської речовини для зміцнення розчину у грамах розраховують за формулою:

де X - кількість сухої речовини, яку слід додати для зміцнення розчину (г);

r - густина розчину необхідної концентрації (г/мл).

Після зміцнення чи розведення концентрованого розчину потрібно повторно провести кількісне визначення лікарської речовини, після чого розчин фільтрують.

63. Номенклатура концентрованих розчинів наведена у Додатку F15 і визначається специфікою екстемпоральної рецептури та об'ємом роботи аптек.

64. Проціджування і фільтрування РЛЗ проводять за допомогою лійок, виготовлених з різних матеріалів, різних місткостей і видів. Лійку підбирають таким чином, щоб у ній містилося 25 - 30 % рідини для проціджування чи фільтрування.

65. Вибір методу очищення розчину залежить від його призначення. Розчини для внутрішнього застосування, водні витяжки з ЛРС проціджують, розчини для спринцювань і концентровані розчини фільтрують.

Неводні розчини та емульсії проціджують за необхідності, суспензії не проціджують.

Приклади перевірки доз, розрахунків кількості інгредієнтів та технології РЛЗ наведені у Додатку G.

66. РЛЗ відпускаються у флаконах (контейнерах) зі світлого або темного скла певної місткості, що закручуються кришками з прокладками. Суспензії відпускають у флаконах зі світлого скла.

67. Концентровані розчини зберігають у штангласах із темного чи світлого скла певної місткості з притертими пробками.

68. РЛЗ оформляють загальними етикетками "Мікстура", "Внутрішнє", "Зовнішнє" або "Краплі". На етикетці повинні бути попереджувальні написи "Перед уживанням збовтувати", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

РЛЗ з отруйними та наркотичними (психотропними) речовинами опечатують, оформляють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, та попереджувальним написом "Поводитись обережно!". РЛЗ, що містять етанол, оформляють сигнатурою.

69. На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення);

70. На штанглас з концентрованим розчином наклеюють етикетку, на якій обов'язково мають бути такі позначення:

• прізвище та підпис особи, що виготовила концентрований розчин;

• прізвище та підпис особи, що виконала аналіз концентрованого розчину.

71. Контроль якості РЛЗ здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6.12 - 5.6.17.

Після виготовлення РЛЗ його об'єм або маса не повинні перевищувати норм допустимих відхилень.

72. Контроль якості концентрованих розчинів здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6.12 - 5.6.16.

Для концентрованих розчинів ознаками непридатності є зміна кольору, помутніння, поява нальоту.

Відхилення, допустимі у масі окремих інгредієнтів у концентрованих розчинах: при вмісті речовини до 20 % включно - не більше ±2 %, а при вмісті речовини понад 20 % - не більше ±1 % зазначеного відсотка.

73. Умови зберігання РЛЗ залежать від властивостей лікарських речовин, які входять до складу пропису. Якщо немає особливих вказівок, екстемпоральні РЛЗ зберігають при кімнатній температурі, за необхідності - у прохолодному, захищеному від світла місці. Емульсії не дозволяється заморожувати.

74. Емульсії, суспензії зберігають 3 дні, водні витяжки - 2 дні, водні оральні лікарські засоби - не більше 14 днів, водні розчини для зовнішнього застосування - не більше 30 діб, інші РЛЗ та суспензії, в яких як рідину використовують етанол - 10 днів чи протягом терміну, зазначеного у Додатку H або за наявності науково підтвердженої інформації про стабільність кожного окремого інгредієнта пропису, - не більше 6 місяців.

75. Концентровані розчини зберігають у добре закупореній тарі в захищеному від світла місці при температурі 15 - 25° C або в холодильнику при температурі 3 - 8° C протягом терміну, зазначеного у Додатку H.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ М'ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЛЗ) В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія виготовлення екстемпоральних МЛЗ (мазей, гелів, кремів, паст, лініментів, ректальних та вагінальних супозиторіїв) має забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Лініменти і мазі

1. Спосіб виготовлення (технологію) екстемпоральних МЛЗ підбирають з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських речовин, їх прописаної маси та дисперсної системи, що має утворитися.

2. Для виготовлення МЛЗ використовують допоміжні речовини: вазелін, ланолін, парафін, рослинні та мінеральні олії, пропіленгліколь, гліцерин, какаову олію та ін.

3. МЛЗ виготовляють за масою. Кількість лікарських та допоміжних речовин розраховують залежно від способу прописування МЛЗ у рецепті.

За відсутності в рецепті вказівок щодо концентрації лікарської речовини, виготовляють 10 % мазь. Якщо мазі містять сильнодіючі або отруйні речовини, їх концентрація обов'язково повинна бути зазначена.

У разі відсутності в рецепті вказівок щодо виду основи використовують вазелін або інші основи з урахуванням фізико-хімічної сумісності компонентів мазі та її медичного призначення.

Мазі, прописи яких офіцинальні, виготовляють відповідно до складу і концентрації лікарських речовин, зазначених в у відповідних чинних нормативних документах.

4. Блок-схему технології та контролю якості МЛЗ наведено у Додатку E.

Технологія екстемпоральних МЛЗ складається з таких технологічних стадій:

• плавлення, розчинення, екстрагування, розтирання (диспергування), емульгування, змішування (гомогенізація);

Технологія МЛЗ, залежно від їх дисперсної системи, може включати усі стадії або деякі з них.

Плавлення, розчинення, екстрагування, розтирання (диспергування), емульгування, змішування (гомогенізація)

5. Мазі-розчини виготовляють шляхом розчинення лікарських речовин у частині мазевої основи або її компонентах у відповідній ємності (наприклад, у підігрітій ступці або фарфоровій чашці) та подальшого змішування із залишком основи.

6. Мазі-сплави виготовляють шляхом сплавлення компонентів на водяній бані у фарфоровій чашці. У першу чергу плавлять більш тугоплавкі речовини і до отриманого розплаву додають інші інгредієнти в порядку зменшення їх температури плавлення; рідкі компоненти додають в останню чергу; отриману мазь за необхідності (при виготовленні про запас - обов'язково) проціджують крізь марлю в підігріту ступку і перемішують до охолодження.

Леткі речовини додають до напівохолодженої (45 - 50° C) мазі.

7. Мазі екстракційні одержують шляхом екстрагування діючих речовин із сировини рослинного чи тваринного походження розплавленою основою чи іншим компонентом, що входить до її складу. Одержану витяжку проціджують і перемішують до повного охолодження мазі.

8. Мазі-суспензії виготовляють шляхом диспергування твердих порошкоподібних лікарських речовин з мазевою основою.

Якщо лікарські речовини, мало розчинні, дуже мало розчинні та практично не розчинні ні в основі, ні у воді, прописані в кількості до 5 %, то їх ретельно розтирають у ступці спочатку в сухому стані, а потім - з половинною кількістю (від їх маси) однотипної з основою рідини або рідиною, що є компонентом основи. До подрібнених таким чином лікарських речовин додають мазеву основу і перемішують до однорідності.

Якщо лікарські речовини, мало розчинні, дуже мало розчинні та практично не розчинні ні в основі, ні у воді, прописані в кількості від 5 до 25 %, то їх ретельно розтирають у ступці спочатку в сухому стані, а потім - з половинною кількістю (від маси речовин) розплавленої основи. Додають частинами залишок нерозплавленої основи і ретельно перемішують. З метою зменшення втрат невеликі кількості основи (до 5,0 г) краще підплавляти безпосередньо в підігрітій ступці, великі (понад 5,0 г) - у фарфоровій чашці на водяній бані.

9. Важкорозчинні та водорозчинні лікарські речовини, що прописані в рецепті у великих кількостях - понад 5 %, а також цинку сульфат і резорцин (крім очних мазей) вводять до складу мазі суспензійного типу відповідно до правил п. 8.

10. Пасти (тобто суспензійні мазі, що містять понад 25 % твердої фази) виготовляють у підігрітій ступці шляхом змішування порошкоподібних лікарських речовин з усією розплавленою основою, яку додають частинами.

11. Мазі-емульсії виготовляють шляхом емульгування водних розчинів лікарських речовин і змішування готової емульсії з основою.

Для утворення стабільної емульсійної системи застосовують ланолін чи інші емульгатори.

Лікарські речовини, легко розчинні у воді та прописані у невеликих кількостях (до 5 %), розчиняють у мінімальній кількості води, емульгують підхожим емульгатором і змішують з основою. Якщо в прописі не зазначена вода для розчинення лікарських речовин, то її додають до 5 % загальної маси мазі або розраховують з маси ланоліну водного (30 %). При прописуванні в рецепті ланоліну (без вказівки - водний чи безводний) завжди використовують ланолін водний.

12. Протаргол, коларгол, танін розчиняють у воді незалежно від прописаної кількості. Протаргол спочатку диспергують із гліцерином (1/2 від маси протарголу), а потім розчиняють у воді.

13. Сухі та густі екстракти вводять в емульсійні мазі у вигляді розчину (1:2) у суміші етанол (96 %):вода:гліцерин (1:6:3 об/об).

14. Комбіновані мазі виготовляють поєднанням різних типів мазей (розчинів, суспензій, емульсій, сплавів) за вищезазначеними правилами.

Комбіновані мазі виготовляють в одній ступці, за необхідності зміщуючи приготовлену раніше частину мазі на край ступки.

Якщо до складу мазі входять лікарські речовини, які утворюють суспензійний тип мазі, першою в ступці виготовляють мазь-суспензію.

15. Лініменти виготовляють за загальними правилами технології неводних розчинів, суспензій та емульсій.

16. Лініменти розчини виготовляють безпосередньо у сухому флаконі для відпуску. При цьому густі, в'язкі, леткі рідини, а також рідини, що відрізняються за густиною від води (жирні олії, дьоготь, метилсаліцилат, ефір, хлороформ та ін.), дозують за масою.

Лікарські речовини вводять у лініменти відповідно до їх розчинності в прописаних компонентах, а потім змішують з іншими інгредієнтами.

17. Лініменти-суспензії виготовляють шляхом диспергування мало розчинних, дуже мало розчинних та практично нерозчинних у прописаних рідинах порошкоподібних лікарських речовин: спочатку їх подрібнюють у сухому стані, а потім - з половинною кількістю (від маси сухої речовини) однотипної з основою рідини.

18. Лініменти-емульсії виготовляють у флаконі для відпуску (якщо емульсія утворюється легко) шляхом емульгування гідрофільних або гідрофобних розчинів діючих речовин із гідрофільною або гідрофобною рідиною.

19. Леткі та пахучі речовини додають в останню чергу.

Приклади перевірки норм одноразового відпуску, розрахунків кількості інгредієнтів і технології наведені у Додатку G.

20. МЛЗ відпускають у металевих необоротно стискуваних тубах із внутрішнім лаковим покриттям, захисною мембраною і латексним кільцем або у скляних банках різної місткості з пластмасовими чи поліетиленовими кришками, що закручуються чи натягуються.

Під кришку чи пробку підкладають картонні прокладки з двостороннім поліетиленовим покриттям.

21. МЛЗ оформляють загальними етикетками "Зовнішнє". На етикетці мають бути попереджувальні написи "Берегти від дітей", "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці". У разі наявності отруйних або наркотичних, психотропних речовин МЛЗ опечатують, оформляють сигнатурою, на якій вказують склад лікарської форми, що відповідає пропису, а також попереджувальним написом "Поводитися обережно!".

На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• порядковий номер аптеки та, за бажанням суб'єкта господарської діяльності, його найменування та місцезнаходження (прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання - для фізичних осіб - підприємців);

• прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення);

22. Контроль якості МЛЗ здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6.12 - 5.6.17.

Відхилення, допустимі в загальній масі мазей
Прописана маса, г	Відхилення, %
<5	±15
5 - 10	±10
10 - 20	±8
20 - 30	±7
30 - 50	±5
50 - 100	±3
>100	±2

Відхилення, допустимі в масі окремих інгредієнтів у мазях

Прописана маса, г	Відхилення, %
<0,1	±20
0,1 - 0,2	±15
0,2 - 0,3	±12
0,3 - 0,5	±10
0,5 - 0,8	±8
0,8 - 1,0	±7
1,0 - 2,0	±6
2,0 - 10,0	±5
>10,0	±3

23. МЛЗ зберігають при температурі не вище 25° C. Якщо необхідно - в прохолодному (12 - 15° C), захищеному від світла місці або в холодильнику (2 - 8° C). Не допускається заморожування.

МЛЗ, виготовлені екстемпорально, зберігають 10 днів чи протягом терміну, наведеного у Додатку H або за наявності науково підтвердженої інформації про стабільність кожного окремого інгредієнта пропису, - не більше 6 місяців.

Супозиторії

1. Ректальні супозиторії можуть мати форму конуса, циліндра з загостреним кінцем або іншу форму з максимальним діаметром не більше 1,5 см, довжиною від 2,5 до 4 см їх маса має становити від 1,0 до 4,0 г.

Песарії (вагінальні супозиторії) можуть бути сферичними (кульки) - globuli; яйцеподібними (овулі) - ovula або у вигляді плоского тіла з заокругленим кінцем. Їх маса має становити від 1,5 до 6,0 г.

Палички мають форму ціліндра з загостреним кінцем і діаметром не більше 1 см їх маса має становити від 0,5 до 1,0 г.

2. Технологію екстемпоральних ректальних та вагінальних супозиторіїв підбирають з урахуванням складу рецептурного пропису, фізико-хімічних властивостей лікарських та допоміжних речовин, їх сумісності та методу виготовлення супозиторіїв.

3. Для виготовлення супозиторіїв використовують метод викачування (ручне формування), а за наявності засобів малої механізації - методи виливання (лиття) та пресування.

Використання того чи іншого методу залежить від властивостей основи, її здатності утворювати пластичні маси, швидкості застигання після розплавлення, текучості під тиском.

Для одержання супозиторіїв методом викачування використовують масло какао чи його замінники; пресуванням - масло какао, бутирол, ПЕО та інші; виливанням - гідрофільні та жирові основи.

4. Як ліпофільні основи для виготовлення супозиторіїв застосовують масло какао, сплави масла какао з парафіном та гідрогенізованими жирами, рослинні та тваринні гідрогенізовані жири, твердий жир, ланоль, сплави гідрогенізованих жирів з воском, твердим парафіном та інші основи, дозволені до медичного застосування. Як гідрофільні основи використовують желатино-гліцеринові гелі, сплави поліетиленоксидів різної молекулярної маси тощо. Желатино-гліцеринову основу виготовляють із желатину медичного, гліцерину та води у співвідношенні 1:5:2.

5. Кількість лікарських та допоміжних речовин на всі та на один супозиторій розраховують залежно від способу прописування супозиторіїв у рецепті (роздільний чи розподільний). При прописуванні паличок кількість основи не позначають, а обов'язково зазначають розміри (довжина і діаметр) паличок та їх кількість.

6. Якщо маса ректальних супозиторіїв у рецепті не зазначена, то їх виготовляють масою 3,0 г. У педіатрії масу супозиторія обов'язково зазначають у рецепті - вона має становити від 0,5 до 1,5 г.

Якщо маса вагінальних супозиторіїв не зазначена, то їх виготовляють масою 4,0 г.

7. При виготовленні супозиторіїв методом виливання їх маса залежить від величини гнізда форми (об'єму), щільності використовуваних лікарських речовин і основи. Якщо лікарські речовини входять до складу супозиторія в кількості понад 5 %, тоді при розрахунках кількості основи враховують коефіцієнт заміщення чи обернений коефіцієнт заміщення (Додаток F25).

8. Блок-схему технології та контролю якості супозиторіїв наведено у Додатку E.

Технологія супозиторіїв складається з таких технологічних стадій:

Залежно від методу виготовлення супозиторіїв виконують стадії розплавлення, подрібнення, диспергування, розчинення, викачування, виливання.

9. При виготовленні супозиторіїв методом викачування та пресування основу попередньо подрібнюють.

10. При виготовленні супозиторіїв методом виливання основу розплавляють у ковшику чи фарфоровій чашці на водяній бані при температурі 38 - 40° C.

11. Лікарські речовини вводять у супозиторії залежно від характеру основи, кількості, фізико-хімічних властивостей лікарських речовин та їх розчинності в основі.

12. Лікарські речовини, розчинні в основі, розчиняють у частині розплавленої основи.

При використанні методу виливання такі речовини розчиняють у всій розплавленій основі, враховуючи коефіцієнт заміщення (або обернений коефіцієнт заміщення).

13. Лікарські речовини, розчинні у воді й прописані в кількості до 5 %, при використанні методу викачування розчиняють у мінімальній кількості води, гліцерину чи спирту, а потім емульгують ланоліном безводним (за необхідності) і змішують з основою. Якщо розчинної речовини більше 5 %, її ретельно розтирають у ступці спочатку в сухому стані, потім - з декількома краплями води і додають частинами основу.

При використанні методу виливання водорозчинні речовини в ліпофільні основи вводять за типом суспензії, а в гідрофільні основи - шляхом розчинення у невеликій кількості води або гліцерину, і подальшого змішування з напівохолодженою основою.

14. Лікарські речовини, не розчинні ні в основі, ні у воді та прописані в малих кількостях (до 0,1 г на один супозиторій), при використанні методу викачування розтирають із декількома краплями рослинної олії, а потім змішують з подрібненою основою.

Якщо ці речовини прописані у великих кількостях (понад 0,1 г на один супозиторій або песарій), то при використанні методу викачування їх ретельно подрібнюють і змішують із дрібно натертою стружкою масла какао, а потім додають залишок основи. У разі необхідності для отримання більш пластичної маси доцільно додавати ланолін безводний з розрахунку 1,0 - 1,5 г на 30,0 г супозиторної маси.

При використанні методу виливання зазначені речовини ретельно подрібнюють і змішують з частиною розплавленої ліпофільної основи (або з рідкою складовою частиною гідрофільної основи), а потім отриману суміш додають до всієї розплавленої основи.

15. Лікарські речовини у вигляді густих рідин змішують безпосередньо з подрібненою жировою основою без додавання пластифікатора. Рідкі інгредієнти, що не містять летких речовин, можуть бути згущені випарюванням.

16. Густі екстракти вводять після попереднього змішування з рівною кількістю спиртоводногліцеринової суміші (1:6:3) чи відразу у вигляді розчину густого екстракту (1:2).

17. Термолабільні речовини додають до розплавленої напівохолодженої основи безпосередньо перед виливанням супозиторної маси у форми.

18. При виготовленні супозиторіїв методом викачування та пресування приготовлену супозиторну масу спочатку розважують на прописану кількість доз. Із кожної окремої порції формують супозиторії за допомогою пілюльної машинки або супозиторного преса.

19. При виготовленні супозиторіїв методом виливання приготовлену супозиторну масу швидко виливають у спеціальні металеві чи пластмасові форми. Наповнену форму поміщають у морозильну камеру холодильника на 10 - 15 хв. для застигання. Заморожування не допускається.

20. Чарунки форми перед початком виливання супозиторної маси протирають марлевим тампоном, змоченим у простерилізованому вазеліновому маслі (якщо супозиторії та песарії приготовлені на гідрофільних (водорозчинних) основах), або мильним спиртом (якщо на ліпофільних (жирових) основах).

Приклади перевірки доз, розрахунків кількості інгредієнтів та технології наведено у Додатку G.

21. Супозиторії запечатують у контурну упаковку з полімерних матеріалів, комбінованих матеріалів з алюмінієвою фольгою, вощані капсули та інші пакувальні матеріали, дозволені для медичного застосування.

Кульки, песарії вкладають у картонні коробки у гофровані ковпачки, палички - у складки паперу.

22. Супозиторії оформляють загальними етикетками "Зовнішнє". На етикетці мають бути попереджувальні написи "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці", "Берегти від дітей". За наявності отруйних або наркотичних, психотропних речовин упаковку опечатують, оформляють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, і попереджувальним написом "Поводитись обережно!".

На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення);

23. Контроль якості супозиторіїв здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6.12 - 5.6.17.

Супозиторії повинні мати однорідну масу, однакову форму і твердість, що забезпечує зручність застосування. Однорідність визначають візуально на повздовжньому зрізі за відсутністю вкраплень. На зрізі дозволяється наявність повітряного стержня чи лійкоподібного заглиблення.

Відхилення в масі окремих супозиторіїв не повинне перевищувати ±5 %.

24. Супозиторії зберігають у сухому прохолодному місці. Супозиторії, виготовлені екстемпорально, зберігають 10 днів чи протягом терміну, зазначеного у Додатку H або за наявності науково підтвердженої інформації про стабільність кожного окремого інгредієнта пропису, - не більше 6 місяців.

Вимоги до перефасування та перепакування готових твердих лікарських засобів в умовах аптек

Основні правила перефасування і перепакування готових твердих лікарських засобів в умовах аптек:

Вимоги до приміщень, обладнання аптек та персоналу повинні відповідати чинним наказам МОЗ України.

Головним технологічним завданням процесу перефасування і перепакування лікарських засобів із оригінальної упаковки в однодозові або багатодозові контейнери є збереження їх якості та властивостей.

Контейнери, в які перефасовують та перепаковують лікарські засоби, мають відповідати вимогам статті ДФУ 1.1 "Матеріали і контейнери" та:

• не повинні вступати в фізичну або хімічну взаємодію з лікарськими засобами;

• повинні захищати світлочутливі лікарські засоби від дії світла краще, або на рівні з оригінальною упаковкою;

• мають забезпечувати зручність зберігання, транспортування і застосування перепакованих лікарських засобів.

При виборі контейнерів необхідно враховувати фізико-хімічні властивості лікарських засобів, дані про їх стабільність, призначення та кількість лікарського засобу, що перефасовується та перепаковується.

На одному робочому місці одночасно може бути проведено перефасування і перепакування лише одного найменування лікарського засобу.

Перефасування і перепакування готових лікарських засобів в умовах аптек можливо здійснювати за умови цілісності оригінальної упаковки та наявності даних про їх стабільність.

Таблетки нітрогліцерину та інші лікарські засоби, які мають проблеми зі стабільністю при зберіганні, не можуть бути перефасовані та перепаковані.

Умови зберігання лікарських засобів в однодозових або багатодозових контейнерах повинні відповідати умовам зберігання лікарських засобів, вказаним на етикетці оригінальної упаковки.

Термін зберігання лікарських засобів після їх перефасування і перепакування має бути в межах терміну, вказаного на етикетці оригінальної упаковки, та не перевищувати його.

Результати проведеного перефасування і перепакування готових лікарських засобів в умовах аптек мають бути відображені у фасувальному журналі або іншій зручній для аптеці документації, яка дозволяє підтвердити дотримання всіх правил їх перефасування і перепакування.

Повторне перефасування і перепакування лікарських засобів заборонено.

Серія

Дата

Номер серії продукції, вказаної виробником

Найменування перефасованого і перепакованого лікарського засобу

Одиниця виміру

Кількість

Ціна фактична

Сума фактична

Ціна для продажу після округлення

Сума продаж

Результат

Дооцінка ПДВ

Уцінка ПДВ

Підпис

Дооцінка

Уцінка

Хто провів

Хто перевірив

Перефасування та перепакування лікарських засобів в однодозові контейнери:

З метою перефасування і перепакування готових твердих лікарських засобів в однодозові контейнери в умовах аптек можна використовувати контурну чарункову упаковку (блістери) та паперові капсули (прості, пергаментні, вощані) з паперовими пакетами, що відповідають вимогам чинних нормативних документів.

Технологічний процес перефасування і перепакування готових твердих лікарських засобів у контурну упаковку (блістери) складається з чотирьох стадій: формування однодозового блістера, його заповнення, закривання і обробки.

Перед початком формування блістера потрібно підігріти матеріал, з якого він буде виготовлений. Критичними параметрами даного процесу є температура і швидкість нагрівання. Матеріал блістера потрібно підігріти до такої температури, щоб з нього можна було сформувати чарунку за допомогою стислого повітря.

На стадії заповнення лікарський препарат поміщають у сформовану чарунку. Заповнення може проводитись автоматизовано або вручну. Критичним параметром даної стадії є правильність заповнення чарунки.

На стадії закривання блістер закривають кришечкою при нагріванні та надлишковому тиску до повного закриття. Критичні параметри даної стадії: температура, тиск і час до повного закриття блістера.

Стадія обробки включає нанесення тиснення, обрізання блістера тощо. За допомогою тиснення на блістер наноситься термін придатності та інші необхідні надписи.

Як правило, блістери складаються з двох частин: безпосередньо блістера, який представляє собою невелику ємність (чарунку) певної форми, куди вміщується лікарський препарат, і кришечки, яка приклеюється до блістера (див. рис.).

Враховуючи велике розмаїття блістерів, їх вибір здійснюється з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських препаратів. Кришечки для блістерів, як правило, виготовляються з алюмінієвої фольги, а сам блістер з пластика різної якості.

Найбільш часто для виготовлення блістерів використовується полівінілхлорид (ПВХ). В блістери з даного матеріалу поміщають лікарські препарати, які не потребують захисту від дії вологи.

Захисні плівки використовуються при перепакуванні лікарських препаратів, які втрачають свою стабільність під дією вологи. Ці плівки виготовляються з різних матеріалів. Так, захисні плівки з ПВХ і ПХТФЕ (поліхлортрифторетилену) є термостійкими. Шар ПХТФЕ наноситься і кріпиться до шару ПВХ за допомогою спеціальної адгезивної речовини (плівка подвійної структури) або шару поліетилену (ПЕ) (плівка потрійної структури).

Захисні плівки з ПВХ і ПВДХ (полівінілденхлориду) представляють собою плівки, в яких шар ПВХ покритий шаром емульсії ПВДХ, який використовується в кількості 40, 60 і 90 г/м² і забезпечує достатньо високий захист від дії вологи і тепла. В складі захисних плівок також може бути використаний ПЕ та поліпропілен (ПП), завдяки своїм захисним властивостям від дії тепла і вологи.

Окрім вказаних вище матеріалів при формуванні блістерів для перепакування світлочутливих лікарських препаратів використовується фольга, отримана методом холодного формування. Як правило, вона складається з трьох шарів: ПВХ, алюмінієвою фольги і нейлону.

Що стосується кришечок, то вони існують різного дизайну і їх вибір залежить від способу використання упаковки: кришечки, що легко відшаровуються; кришечки, що легко відшаровуються, недоступні для відкриття дітьми та виступаючі кришечки.

Кришечки, що легко відшаровуються, складаються з декількох шарів і можуть бути легко відокремлені від блістера. Для відкриття блістера з такою кришечкою необхідно: по-перше, відділити один блістер від планшета з блістерами, потім відділити шар паперу і поліестеру і, нарешті, видавити лікарський препарат з блістера через шар алюмінієвої фольги.

Структура кришечки, що легко відшаровується

До складу кришечок, що легко відшаровуються, недоступних для відкриття дітьми, має бути доданий шар ПЕ з адгезивними речовинами.

Структура кришечки, що легко відшаровується, недоступної для відкриття дітьми

Виступаючі кришечки існують двох видів: із шаром паперу, відокремленим від шару алюмінію шаром адгезивної речовини і без шару паперу. Шар паперу надає блістеру більш естетичний вигляд і дозволяє надрукувати будь-яку інформацію на ньому.

Перефасування та перепакування лікарських засобів в багатодозові контейнери:

З метою перефасування і перепакування готових твердих лікарських засобів в багатодозові контейнери в умовах аптек використовують скляні контейнери (флакони, пляшки, баночки) безбарвного або забарвленого скла та пластмасові контейнери, що відповідають вимогам статті ДФУ 1.1 "Матеріали та контейнери".

Маркування перефасованих і перепакованих лікарських засобів в умовах аптек:

На етикетці перефасованих і перепакованих в умовах аптек лікарських засобів має міститись наступна інформація:

- відомості про виробника лікарського засобу;

- кількість лікарського засобу в контейнері;

- номер серії продукції, вказаної виробником;

- відомості про аптеку, що провела перефасування і перепакування лікарського засобу;

- дата проведення перефасування і перепакування;

- термін придатності та умови зберігання перефасованого і перепакованого лікарського засобу.

Внутрішньоаптечний контроль перефасованих і перепакованих лікарських засобів в умовах аптек:

Перефасовані і перепаковані лікарські засоби в умовах аптек підлягають внутрішньоаптечному контролю відповідно до вимог ДФУ та наказу МОЗ України від 17.10.2012 N 812 "Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках".

Кожна серія лікарських засобів, перефасованих і перепакованих в умовах аптек, підлягає ідентифікації. Результати реєструються в журналі реєстрації результатів контролю лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеці, внутрішньоаптечної заготовки, етилового спирту (додаток 7 наказу МОЗ України N 812).

Журнал реєстрації результатів контролю лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеці, внутрішньоаптечної заготовки, етилового спирту¹

Дата

N
з/п

N рецепта (вимоги), серія фасування², N заповненого штангласа

N серії продукції

Склад лікарського засобу³

Речовина, що визначається⁴ (іон), об'єм, вага, однорідність змішування

Результати контролю

Прізвище особи, яка виробила (виготовила) та/або розфасувала

Висновок (задовільно або незадовільно)⁵

Підпис особи, яка провела перевірку

фізичного, органо-
лептичного

pH
(кислотність або лужність)

ідентифікація
(+) чи (-)

кількісного (формула розрахунку, показник заломлення)

____________
¹ При великому обсязі роботи за цією формою дозволяється вести окремі журнали з урахуванням специфіки.

² Номер серії перефасування переноситься з фасувального журналу.

³ Заповнюється при проведенні хімічного контролю.

⁴ Заповнюється при проведенні випробувань "Ідентифікація".

⁵ Незадовільні результати підкреслюються червоним.

Лікарські засоби, що були перепаковані без порушення цілісності заводської однодозової упаковки (блістера), ідентифікації не підлягають.

ПРИКЛАДИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ

Блок-схема технології та контролю якості порошків

Блок-схема технології та контролю якості зборів

Блок-схема технології та контролю якості рідких лікарських засобів (РЛЗ)

Блок-схема технології та контролю якості концентрованих розчинів

Блок-схема технології та контролю якості м'яких лікарських засобів (МЛЗ)

Блок-схема технології та контролю якості супозиторіїв

ВИРОБНИЧІ ЗАПИСИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ЖУРНАЛ
РЕЄСТРАЦІЇ РЕЦЕПТІВ ЛІКАРІВ ТА ВИМОГ ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ (ЛЗ), ОФОРМЛЕНИХ З ПОРУШЕННЯМ ВСТАНОВЛЕНИХ ПРАВИЛ

N з/п	Дата надходження рецепта чи вимоги	N рецепта чи вимоги та дата їх виписування	Прізвище, ім'я, по батькові лікаря, що виписав рецепт, чи назва ЛЗ	Суть виявленої помилки	N та дата повідомлення в		Примітка
					ЛЗ про виявлену помилку	територіальну інспекцію про виявлену помилку

Із доку-
мента

Дата

Серія

Наймену-
вання взятих компо-
нентів

Одиниця

Кіль-
кість

Ціна

Сума

Наймену-
вання готового продукту

Одиниця виміру

Кіль-
кість

Ціна

Сума

Сировина

Посуд

Вода

Тариф

Виготовив

Розфасу-
вав

Перевірив

N аналізу

Разом

ЖУРНАЛ
ОБЛІКУ ЛАБОРАТОРНО-ФАСУВАЛЬНИХ РОБІТ

Видано в роботу

Розфасовано, виготовлено і здано

Виконавець робіт (підпис)

Перевірив і прийняв роботу (підпис)

N аналізу і дата

Наймену-
вання товару (сировини)

Одиниця виміру

Кіль-
кість

Сума вроздріб

N серії з/п

Наймену-
вання готової продукції

Одиниця виміру

Кіль-
кість

Ціна вроздріб

Сума вроздріб

Різниця

N серії (заводу)

Дата

Номенкла-
турний номер

Всього

В т. ч.

N з/п	Дата	N рецепта	Прізвище	Найменування	Сума				Тариф	ПДВ
					разом	сировини	посуду	води

Серія

Дата

Серія вихідної сировини

Найменування фасовки

Одиниця виміру

Кількість

Ціна фактична

Сума фактична

Ціна для продажу після округлення

Сума продаж

Результат

Дооцінка ПДВ

Уцінка ПДВ

Підписи

Дооцінка

Уцінка

Хто виготовив

Хто перевірив

N серії

Дата (місяць, число)

Видано в роботу

Виготовлено та здано

Дооцінка

Уцінка

Серія вхідної сировини

Підписи

Найменування сировини

Одиниця виміру

Кількість

Ціна

Сума

Найменування готової продукції

Одиниця виміру

Кількість

Ціна

Сума

Хто виготовив

Хто перевірив

Параметри аптечних ступок

N ступки	Діаметр, мм	Робоча поверхня		Робочий об'єм, см³	Час подрібнення, с	Максимальне завантаження, г	Оптимальне завантаження, г
N ступки	Діаметр, мм	см²	коефіцієнт	Робочий об'єм, см³	Час подрібнення, с	Максимальне завантаження, г	Оптимальне завантаження, г
1	50	45	1	20	60	1,0	0,5
2	75	90	2	80	90	4,0	1,5
3	86	90	2	80	90	4,0	1,5
4	110	135	3	160	120	8,0	3,0
5	140	225	5	320	150	16,0	6,0
6	184	450	10	960	210	48,0	18,0
7	243	765	17	2240	300	112,0	42,0

Втрати твердих лікарських засобів при розтиранні їх у ступці N 1

Речовина	Втрати, мг	Речовина	Втрати, мг
1	2	3	4
Амонію хлорид	12	Метиленовий синій	16
Анальгін	22	Натрію бензоат	20
Анестезин	24	Натрію гідрокарбонат	11
Антипірин	10	Натрію саліцилат	23
Барбітал	13	Норсульфазол	22
Барбітал-натрій	12	Омнопон	11
Бромізовал	19	Осарсол	15
Бромкамфора	15	Папаверину гідрохлорид	10
Бутадіон	36	Пахікарпіну гідройодид	12
Вісмуту нітрат основний	42	Поленаза	11
Гексаметилентетрамін	26	Резорцин	10
Гексамідин	15	Ртуті амідохлорид	22
Глина біла	14	Ртуті монохлорид	44
Глюкоза	7	Ртуті оксид жовтий	26
Діакарб	24	Сірка очищена й осаджена	24
Дибазол	18	Уросульфан	31
Етазол	18	Фенацетин	19
Кислота бензойна	34	Фенілсаліцилат	24
Кислота нікотинова	15	Фенобарбітал	18
Кислота саліцилова	55	Фенольний гідрофільний препарат прополісу	26
Кодеїн	7	Фенольний гідрофільний препарат прополісу	26
Кодеїну фосфат	7	Фенольний гідрофобний препарат прополісу	28
Кофеїн	15	Фенольний гідрофобний препарат прополісу	28
Кофеїн-бензоат натрію	16	Фітин	18
Ксероформ	57	Фталазол	19
Левоміцетин	29	Хінідин	21
Магнію карбонат основний	19	Хініну хлорид і сульфат	12
Магнію оксид	16	Цинку оксид	36
Ментол	17	Цукор	21

Щільність і об'ємна маса деяких лікарських речовин

Лікарська речовина	Об'ємна маса, г/см³	Щільність, г/см³
Вісмуту нітрат основний	1,735	-
Глюкоза	0,600	-
Гексаметилентетрамін	0,3514	-
Кальцію гліцерофосфат	0,949	-
Кальцію карбонат	0,942	2,93
Кислота ацетилсаліцилова	0,640	-
Магнію карбонат	0,296	1,85
Магнію оксид	0,387	3,65
Натрію гідрокарбонат	0,8714	2,20
Тальк	0,613	2,79
Стрептоцид	0,704	2,70
Фенацетин	0,642	-
Цукор	0,985	1,48

Перелік барвних лікарських речовин

N з/п	Найменування	Додаткові умови зберігання
1	Акрихін	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
2	Брильянтовий зелений	Сухе місце
3	Етакридину лактат	Сухе місце (сильнодіюча речовина)
4	Індигокармін для ін'єкцій	-
5	Калію перманганат	Сухе місце
6	Метиленовий синій	Сухе темне місце
7	Рибофлавін	Сухе темне місце
8	Фурацилін	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)

Лікарські речовини, що подрібнюються з допоміжними рідинами

Речовина, 1 г	Кількість спирту, краплі	Кількість ефіру медичного, краплі	Примітка
Йод	10	15	При розтиранні спікається
Камфора	10	15
Ментол	10	15
Пентоксил	10	15
Тимол	10	15
Фенілсаліцилат	5	8
Натрію тетраборат (бура)	5	8
Кислота саліцилова	5	8	При розтиранні розпилюється, подразнює слизову оболонку носа, очей
Стрептоцид	5	8	Важкоподрібнювана
Терпингідрат	5	8	Важкоподрібнювана

Перелік пахучих лікарських речовин

N з/п	Найменування	Додаткові умови зберігання
1	Аміаку розчин	-
2	Валідол	Прохолодне місце
3	Дьоготь	-
4	Ефірні олії	При температурі не вище 15° C. Прохолодне темне місце
5	Іхтіол	-
6	Йодоформ	Прохолодне темне місце
7	Камфора	Прохолодне місце
8	Ксероформ	У тарі, що захищає від впливу світла і вологи
9	Метилсаліцилат	Темне місце
10	Ментол	Прохолодне місце
11	Нашатирно-анісові краплі	Прохолодне місце
12	АСД	-
13	Скипидар	Темне місце при температурі не вище 15° C
14	Тимол	Темне прохолодне місце (сильнодіюча речовина)
15	Фенол	(сильнодіюча речовина)
16	Формальдегіду розчин	Темне місце при температурі не нижче 9° C
17	Хлорамін Б	Ізольоване темне прохолодне місце

Перелік лікарських засобів, що мають леткі властивості

N з/п	Найменування	Додаткові умови зберігання
1	Аміаку розчин	Прохолодне місце
2	Бромкамфора	Сухе темне місце
3	Йод	Темне прохолодне місце (сильнодіюча речовина)
4	Йодоформ	Темне місце
5	Камфора	Прохолодне місце
6	Метилсаліцилат	Темне місце
7	Ментол	Темне місце
8	Тимол	Темне місце (сильнодіюча речовина)
9	Формальдегід	Темне місце при температурі не нижче 9° C
10	Хлоралгідрат	Темне прохолодне місце (сильнодіюча речовина)
11	Ефірні олії	Темне місце при температурі не вище 15° C

Перелік лікарських засобів, що реагують з вуглекислотою повітря

N з/п	Найменування	Додаткові умови зберігання
1	Апоморфіну гідрохлорид	Темне місце (отруйна речовина)
2	Барбітал-натрій	Сухе місце (сильнодіюча речовина)
3	Гексенал	Сухе прохолодне місце (сильнодіюча речовина)
4	Дифенін	Сухе місце (сильнодіюча речовина)
5	Етазол-натрій	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
6	Етамінал-натрій	Сухе місце (сильнодіюча речовина)
7	Еуфілін	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
8	Магнію оксид	Сухе місце
9	Магнію лероксид	Сухе темне місце
10	Норсульфазол-натрій	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
11	Салюзид розчинний	Темне місце (сильнодіюча речовина)
12	Свинцю ацетат	Сухе місце з обережністю (сильнодіюча речовина)
13	Цинку оксид	Сухе місце

Перелік лікарських засобів, що втрачають кристалізаційну воду

N з/п	Найменування	Додаткові умови зберігання
1	Акрихін	Темне місце в добре закупореній тарі (сильнодіюча речовина)
2	Апоморфіну гідрохлорид	Темне місце (отруйна речовина)
3	Атропіну сульфат	(Отруйна речовина)
4	Вікасол	Темне місце (сильнодіюча речовина)
5	Глюкоза	-
6	Дийодтирозин	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
7	Еметину гідрохлорид	Темне місце (сильнодіюча речовина)
8	Етилморфіну гідрохлорид	Темне місце (отруйна речовина)
9	Заліза окисного сульфат	-
10	Заліза окисного лактат	Темне місце
11	Кальцекс	Сухе місце
12	Кальцію гліцерофосфат	-
13	Кальцію глюконат	-
14	Кальцію лактат	-
15	Кальцію фосфат	-
16	Галун	-
17	Котарніну хлорид	Темне місце (сильнодіюча речовина)
18	Кофеїн	(сильнодіюча речовина)
19	Магнію сульфат	-
20	Міді сульфат	(сильнодіюча речовина)
21	Метиленовий синій	Темне місце
22	Морфіну гідрохлорид	Темне місце (отруйна речовина)
23	Натрію арсенат	(отруйна речовина)
24	Натрію сульфат	-
25	Натрію тетраборат	-
26	Натрію фосфат	Прохолодне місце
27	Натрію цитрат для ін'єкцій	-
28	Норсульфазол-натрій	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
29	Рутин	Темне місце
30	Скополаміну гідробромід	Темне місце (отруйна речовина)
31	Сульгін	(сильнодіюча речовина)
32	Сульфацил-натрій	Сухе темне місце (сильнодіюча речовина)
33	Теофілін	Темне місце (сильнодіюча речовина)
34	Терпінгідрат	-
35	Уросульфан розчинний	Сухе місце (сильнодіюча речовина)
36	Фтивазид	(Сильнодіюча речовина)
37	Хініну сульфат	Темне місце
38	Хініну гідрохлорид	Темне місце
39	Хлорамін Б	Сухе темне прохолодне місце
40	Цинку сульфат	(сильнодіюча речовина)

Дані для одержання спирту різної міцності при температурі 20° C

Міцність спирту, що розводиться (1000 об'ємів), %	Бажана міцність розведеного спирту, %
Міцність спирту, що розводиться (1000 об'ємів), %	30	35	40	45	50	55	60	65	70	75	80	85	90
35	167
40	335	144
45	505	290	127
50	674	436	255	144
55	845	583	384	229	103
60	1017	730	514	344	207	95
65	1189	878	644	460	311	190	88
70	1360	1027	774	577	417	285	175	81
75	1535	1117	906	694	523	382	264	163	76
80	1709	1327	1039	812	630	480	353	246	153	72
85	1884	1478	1172	932	738	578	443	329	231	144	68
90	2064	1630	1306	1052	847	677	535	414	310	218	138	65
95	2239	1785	1443	1174	956	779	629	501	391	295	209	133	64

Примітка. Цифра в місці перетинання горизонтального і вертикального рядків означає об'єм води при температурі 20° C, який необхідно долити до 1000 об'ємів спирту наявної міцності при температурі 20° C для отримання потрібного розведення. Наприклад: для одержання 50 % спирту з наявного 80 % 1000 об'ємів останнього слід змішати з 630 об'ємами води.

Об'єм (мл) води і спирту різної міцності (при температурі 20° C), необхідних для одержання 1 л спирту міцністю 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85 і 90 %

Об'єми (мл) для одержання спирту необхідної міцності (%)
Міцність спирту, що розво- диться, %	30		35		40		45		50		55		60		65		70		75		80		85		90
Міцність спирту, що розво- диться, %	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода	спирт	вода
95	316	707	368	658	421	607	474	556	526	504	579	451	632	397	684	343	737	288	789	233	842	176	895	119	947	61
90	333	687	389	634	444	581	500	526	556	470	611	414	667	357	722	299	778	240	833	182	889	122	944	62
85	353	665	412	609	471	551	529	493	588	434	647	374	706	313	765	252	824	190	882	127	941	64
80	375	641	438	581	500	519	562	457	625	394	688	330	750	265	812	200	875	134	938	67
75	400	614	467	549	533	483	600	417	667	349	733	280	800	211	867	141	933	71
70	429	584	500	514	571	443	643	371	714	298	786	225	857	150	929	76
65	462	549	538	473	615	396	692	319	769	240	846	161	923	81
60	500	509	583	426	667	343	750	258	833	173	916	87
55	545	462	636	371	727	279	818	187	909	94
50	600	405	700	305	800	204	900	103
45	667	336	778	225	889	113
40	750	252	875	126
35	857	143

Офіцинальні прописи спиртових розчинів

Назва розчину	Склад розчину
Розчин брильянтового зеленого спиртовий 1; 2 %	Брильянтовий зелений - 1; 2 г Етанол 60 % - до 100 мл
Розчин йоду спиртовий 1; 2 %
Розчин кислоти борної спиртовий 0,5; 1; 2; 3 %
Розчин кислоти саліцилової спиртовий 1; 2 %
Розчин левоміцетину спиртовий 0,25; 1; 2; 3; 5 %
Розчин ментолу спиртовий 1; 2 %
Розчин метиленового синього спиртовий 1 %
Розчин пероксиду водню 1,5 %
Розчин резорцину спиртовий 1; 2 %	Резорцин - 10; 20 г Натрію дисульфат (метабісульфат натрію) - 1 г
Розчин таніну спиртовий 4 %	Танін - 40 г Етанол 70 % - до 1 л
Розчин фурациліну спиртовий 1:1500	Фурацилін - 1 г Спирт етиловий 70 % - до 1500 мл
Розчин цитралю спиртовий 1 %	Цитраль - 1 г Етанол 96 % - до 100 мл
Спирт камфорний 2 %	Камфора - 2 г Спирт етиловий 70 % - до 100 мл
Спирт камфорний 10 %	Камфора - 10 г Етанол 70 % - до 100 мл
Спирт лавандовий	Олія лавандова - 1 г Етанол 95 % - 76 мл Вода очищена - до 100 мл
Спирт мурашиний	Кислота мурашина - 14 г Етанол 70 % - 986 г
Меновазин	Ментол - 2,5 г Новокаїн - 1 г Анестезин - 1 г Етанол 70 % - до 100 мл
Розчин йоду спиртовий 5 %	Йод - 50 г Калію йодид - 20 г Етанол 95 % і Вода очищена - порівну до 1 л
Складний спиртовий розчин	Левоміцетин - 2 г Кислота саліцилова - 2 г Етанол 96 % - до 100 мл
Складний спиртовий розчин	Левоміцетин - 2 г Новокаїн - 1 г Етанол 70 % - до 100 мл
Складний спиртовий розчин	Новокаїн - 2 г Кислота борна - 3 г Етанол 70 % - до 100 мл

Значення густини деяких в'язких і летких речовин

Назва	Густина, г/мл
Бензилбензоат	1,0478
Вінілін (Бальзам Шостаковського)	0,903 - 0,921
Гліцерин	1,225 - 1,235
Дьоготь березовий	0,925 - 0,950
Димексид	1,101
Ефір медичний	0,714 - 0,717
Масло вазелінове	0,875 - 0,890
Метилсаліцилат	1,178 - 1,185
Олія ефірна евкаліптова	0,910 - 0,930
Олія ефірна м'яти перцевої	0,900 - 0,910
Олія рицинова	0,948 - 0,968
Олія мигдальна	0,913 - 0,918
Олія персикова	0,914 - 0,920
Олія соняшникова	0,920 - 0,930
Олія терпентинова очищена (скипидар)	0,855 - 0,863
Поліетиленоксид-400	1,125
Риб'ячий жир трісковий	0,917 - 0,927
Хлороформ	1,474 - 1,483

Кількість крапель у 1 г та в 1 мл і маса 1 краплі рідких лікарських засобів (РЛЗ) при температурі 20° C за стандартним краплеміром

РЛЗ	Кількість крапель у		Маса однієї краплі, мг
РЛЗ	1 г	1 мл	Маса однієї краплі, мг
Адонізид	35	34	29
Валідол	54	48	19
Вода очищена	20	20	50
Дигален-нео	29	31	34
Екстракт жостеру рідкий	39	40	26
Ефір медичний	87	62	11
Кислота хлористоводнева розведена	20	21	50
Кордіамін	29	29	34
Лантозид	56	50	18
Олія м'яти перцевої	51	47	20
Настойка валеріани	56	51	18
Настойка беладони	46	44	22
Настойка конвалії	56	50	18
Настойка м'яти перцевої	61	52	16
Настойка полину	56	51	18
Настойка прополісу (ФС 42У-34-19-95)	45	35	22
Настойка собачої кропиви	56	51	18
Настойка блювотного горіха	56	50	18
Нашатирно-анісові краплі	58	50	17
Розчин адреналіну гідрохлориду 0,1 %	25	25	40
Розчин аміаку	56	49	18
Розчин йоду спиртовий 5 %	49	48	20
Розчин калію ацетату	29	29	34
Розчин нітрогліцерину 1 %	65	53	15
Розчин ретинолу ацетату олійний	45	41	22
Етанол 95 %	65	62	15
Етанол 90 %	62	51	16
Етанол 70 %	56	50	18
Етанол 40 %	47	45	21
Фенол рідкий	36	38	27
Хлороформ	59	87	17

Примітки: 1. Краплі слід відмірювати шляхом вільного витікання рідини. Рекомендується фіксувати краплемір у штативі. Краплемір необхідно очищати хромовою сумішшю, промивати водою і висушувати, а також захищати від ударів.

2. У разі відсутності стандартного краплеміру його можна замінити піпеткою, відкаліброваною за відповідною рідиною шляхом 5-кратного зважування 20 крапель рідини або 5-кратного відмірювання 3 мл рідини у мірний циліндр.

Дані для розрахунків щодо виготовлення 1 л концентрованого розчину в масооб'ємній концентрації

Назва розчину	Концентрація розчину, %	Густина, г/мл	Кількість
Назва розчину	Концентрація розчину, %	Густина, г/мл	лікарської речовини, г	води, мл
Амонію хлорид	20	1,0551	200,0	855,0
Барбітал-натрію	10	1,0350	100,0	935,0
Гексаметилентетрамін	10	1,0212	100,0	921,0
	20	1,0421	200,0	842,0
	40	1,0880	400,0	688,0
Глюкоза	5	1,0182	50,0	968,0
	10	1,0341	100,0	934,0
	20	1,0680	200,0	868,0
	40	1,1498	400,0	749,0
	50	1,1857	500,0	685,0
Калію бромід	20	1,1438	200,0	944,0
Калію йодид	20	1,1478	200,0	848,0
Кальцію глюконат	10	1,0441	100,0	944,0
Кальцію хлорид	5	1,0202	50,0	970,0
	10	1,0411	100,0	941,0
	20	1,0780	200,0	878,0
	50	1,2066	500,0	707,0
Кислота аскорбінова	5	1,0180	50,0	968,0
Кислота борна	3	1,0082	30,0	978,0
Кислота борна	4	1,0102	40,0	970,0
Кофеїн-бензоат натрію	10	1,0341	100,0	934,0
Кофеїн-бензоат натрію	20	1,0730	200,0	873,0
Магнію сульфат	10	1,0481	100,0	948,0
	20	1,0930	200,0	893,0
	25	1,1159	250,0	866,0
	50	1,2206	500,0	721,0
Натрію бензоат	10	1,0381	100,0	938,0
Натрію бромід	10	1,0730	100,0	973,0
Натрію бромід	20	1,1488	200,0	949,0
Натрію гідрокарбонат	5	1,0331	50,0	988,0
Натрію саліцилат	10	1,0301	100,0	940,0
	20	1,830	200,0	883,0
	40	1,1598	400,0	760,0
Сульфацил-натрію	20	1,0720	200,0	872,0
Сульфацил-натрію	30	1,1079	300,0	808,0
Хлоралгідрат	20	1,0860	200,0	886,0

Розчинність деяких лікарських речовин

Назва лікарської речовини	Кількість розчинника, необхідна для розчинення 1 г речовини, мл або г							Примітки
Назва лікарської речовини	вода	етанол 90 %*	гліцерин	ефір	хлороформ	жирні олії	вазелін	Примітки
Акрихін	40	р. (95)	-	-	-	-	-
Алюмінію гідроксид	н. р.	-	-	-	-	-	-
Аміназин	д. л. р.	л. р.	-	н. р.	л. р.	-	-
Амонію хлорид	3 (хол.) 1,3 (кип.)	100	8		-	-	-
Анальгін	1,5	40 (95) 3 (70)	-	н. р.	-	-	-
Анестезин	2500 (хол.) 3500 (гар.)	4,4 5 (95) 10 (70)	м. р.	5,5	2	50		н. р. у вазеліновому маслі, важко розчинний у жирних оліях
Антипірин	1	1,5 1,2 (95)	6	75	1,5	-	-
Апоморфіну гідрохлорид	60	50	-	н. р.	н. р.	-	-
Апресин	р.	м. р.	-	н. р.	-	-	-
Арбутин	8	6	-		-	-	-
Амілнітрит	н. р.	зміш.	-	зміш.	зміш.	-	-	легкозаймистий
Атропіну сульфат	1	3	2,5	д. м. р.	600	-	н. р.
Барбітал	170 (хол.) 15 (кип.)	15 (70) 12 8,1 (95)	100	35	75			розчинність можна підвищити додаванням натрію гідрокарбонату
Барбітал-натрій	5 (хол.) 2,5 (кип.)	м. р. 25 (70)	-	н. р.	н. р.	-	-
Бензилпеніциліну калієва сіль	д. л. р.	р.	-	-	-	-		злегка гігроскопічний
Бензилпеніциліну натрієва сіль	д. л. р.	р.	-	-	-	-	-
Бензогексоній	л. р.	м. р.	-	н. р.	-	-	-
Брильянтовий зелений	50	50	-		р.	-	-
Бромізовал	450	17 15 (70)	-	р.	-	-	-
Бромкамфора	м. р.	35 (70)	-	2	0,7	8 (маслинова)	-
Бутадіон	н. р.	28,5 (95) 125 (70)	-	р.	л. р.	-	-
Вазелін	н. р.	м. р.		р.	р.	зміш. (за винятком рицинової олії)		р. у бензині
Валідол	н. р.	л. р.	-	л. р.	л. р.	-	-
Вікасол	л. р.	в. р.	-	д. м. р.	в. р.	-	-
Вісмуту нітрат основний	н. р.	н. р.	-	-		-	-	р. у кислотах
Галун	10 (хол.) 0,4 (кип.)	н. р.	2,5	-	-	-	-
Галун випалений	30	н. р.	-	-	-	-	-
Гексаметилентетрамін	1,5	10 2,7 (70)	-	д. м. р.	15	-	-
Гексенал	д. л. р.	д. л. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Гіосціаміну сульфат	л. р.	л. р.	-	д. м. р.	д. м. р.	-	-
Гліцерин	**	зміш.	-	не зміш.	не зміш.	не зміш.	не зміш.	дуже гігроскопічний
Глюкоза	1,5	60	-	н. р.		-	-
Гоматропіну гідробромід	6	в. р.	-	н. р.	м. р.	-	-
Дьоготь березовий	н. р.	р.	-	**	**	-	-
Дибазол	50 (хол.) л. р. (кип.)	5 (70)	-	н. р.	в. р.	-	-
Дикаїн	10	6	-	н. р.	в. р.	-	-
Диколін	л. р.	р. (95)	-	н. р.	-	-	-
Димедрол	л. р. (хол.) д. л. р. (кип.)	1,5	-	н. р.	2	-	-
Дипразин	д. л. р.	л. р.	-	н. р.	л. р.	-	-
Дипрофен	м. р.	л. р.	-	м. р.	л. р.	-	-
Дипрофілін	10	р. (кип.)	-	н. р.	н. р.	-	-
Дифенін	н. р.	100 (70)	-	н. р.	н. р.	-	-
Еметину гідрохлорид	8	л. р.	-	н. р.	л. р.	-	-
Етазол	н. р.	100 (70)	-	д. м. р.		-	-	р. у розчинах лугів
Етазол-натрій	2	10 2 (70)	-	н. р.	-	-	-
Етакридину лактат	50 (хол.) 10 (кип.)	110	-	н. р.	-	-	-
Етамінал-натрій	р.	р.	-	н. р.	-	-	-
Етизин	л. р.	л. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Етилморфіну гідрохлорид	12	25	-	д. м. р.	м. р.	-	-
Еуфілін	5	н. р.	-	н. р.	-	-	-
Ефедрину гідрохлорид	5	14	-	н. р.	-	н. р.	у вазеліновому маслі
Заліза (II) сульфат	2,2 (хол.) 0,5 (кип.)	н. р.	-	н. р.	-	-	-
Заліза лактат	50 (хол.) 12 (кип.)	н. р.	-	-	-	-	-	р. у мінеральних кислотах
Заліза сульфат	1,6	-	-	-	-	-	-
Заліза хлорид	1,6	л. р.	-	-	-	-	-	р. у ланоліні (1:25)
Індигокармін	100	н. р.	-	н. р.	-	-	-
Іхтіол	р.	ч. р.	р.	ч. р.		зміш. з жирами, оліями і ланоліном		ц. р. в суміші 95 % спирту з ефіром
Йод	3500 - 5000 (хол.) 223 (кип.)	10 (95)	200	20	37	в. р.	100 - 125	р. у ланоліні (1:17), у концентрованих розчинах йодидів калію і натрію
Йодоформ	-	-	-	-	-	-	100 - 125
Калію ацетат	0,5	4	-	н. р.	-	-	-
Калію бромід	1,7	200 12 (70)	5	-	-	-	-
Калію йодид	0,75	12	2,5	-	-	-	-	гігроскопічний
Калію карбонат	1	н. р.	-	-	-	-	-
Калію цитрат	-		4	-	-	-	-
Калію перманганат	18 (хол.) 3 (кип.)		-	-	-	-	-
Калію хлорид	3	н. р.	24	-	-	-	-
Калію ціанід	-		3	-	-	-	-
Кальцію бензоат	40 (хол.) 32 (кип.)	40	-	-	-	-	-
Кальцію гліцерофосфат	24	н. р.	24	н. р.	н. р.	-	-
Кальцію глюконат	50 (хол.) 5 (кип.)	н. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Кальцію глютамінат	л. р.	н. р.	-	н. р.	-	-	-
Кальцію карбонат осаджений	2700		-		-	-	-	р. в кислотах
Кальцію лактат	20 (хол.) л. р. (гар.)	в. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Кальцію оксиду гідрат	606 (хол.) 1205 (кип.)	-	л. р.	-	-	-	-
Кальцію саліцилат	50	-	-	-	-	-	-
Кальцію сульфат	м. р.	-	19	-	-	-	-
Кальцію хлорид	0,25	л. р. 9 (95)	-	-	-	-	-	дуже гігроскопічний
Камфора	840	1	м. р.	л. р.	1	3 (маслинова)	7	р. в ланоліні (1:8)
Кислота аскорбінова	5	40 9 (70)	5	н. р.	н. р.	н. р.	-
Кислота ацетилсаліцилова	300	5	99	20	20	-	-	л. р. у розчинах лугів
Кислота бензойна	25 (кип.) 400 (хол.)	2,3 3 (70)	49	3	8	л. р. у жирних оліях, м. р. - у вазеліновому маслі
Кислота борна	25 (хол.) 4 (кип.)	25	5	-	-	-	-
Кислота галова	-	-	12	-	-	-	-
Кислота глютамінова	80 (нагр.) л. р. (кип.)	в. р.	200	н. р.	-	-	-	р. в кислотах і лугах
Кислота лимонна	0,6 (хол.) 0,5 (кип.)	1,5	л. р.	50	-	-	-
Кислота молочна	р.	р.	н. р.	н. р.	-	н. р.	-	гігроскопічна
Кислота нікотинова	70	80 125 (95) 100 (70)		д. м. р.
Кислота олеїнова	не зміш.	зміш. зі спиртом не нижче 85 %		зміш.	зміш.	зміш.
Кислота параамінобензойна	170	8	-	-	-	-	-
Кислота саліцилова	15 (кип.) 500 (хол.)	3	62	2	50	8 (рицинова) 70 (вазелінове масло)	0,03 - 0,06 %	р. в какаовій олії (1:33)
Кислота стеаринова	н. р.	50 (95)	-	4	5,4	легко сплавляється	-
Кислота оцтова	зміш.	зміш.	зміш.	-	-	-	-
Кислота фолієва	м. р.	н. р.	-	н. р.	н. р.	н. р.	-
Кодеїн	150 (125) 17 (кип.)	2,5 2 (70)	-	20	1	60 (маслинова)	-
Кодеїну фосфат	3,5	325	-	д. м. р.	д. м. р.	-	-
Кокаїну гідрохлорид	0,5	2,6	4	н. р.	19	н. р.	н. р.
Коларгол	колоїдний розчин	-	-	-	-	-
Кортизону ацетат	н. р.	м. р.	-	-	л. р.	-	-	в. р. в ацетоні
Кофеїн	60 2 (кип.)	50 25 (70)	-	530	9	-	-
Кофеїн-бензоат натрію	2	40	-	-	-	-	-
Левоміцетин	400	6,6 (70)	-	-	н. р.	-	-
Літію карбонат	77	н. р.	-	-		-	-
Магнію оксид	55000		-	-	-	-	-	поглинає вологу з повітря
Магнію сульфат	1 (хол.) 0,3 (кип.)	м. р.	5	-	-	-	-
Масло вазелінове	н. р.	н. р.	-	зміш.	зміш.	зміш., крім рицинової олії	-	зміш. з бензином
Міді ацетат	-	-	10	-	-	-	-
Міді сульфат	3,5 (хол.) 0,8 (кип.)	500	4	-	-	-	-
Мезатон	л. р.	л. р.	-	н. р.	-	-	-
Ментол	д. м. р.	л. р.	н. р.	л. р.	л. р.	л. р.	л. р.
Мепротан	м. р.	р.	-	м. р.		-	-
Метацин	в. р.	м. р.	-	н. р.	м. р.	-	-
Метиленовий синій	25 (30)	65	-	н. р.	р.	-	-
Метилсаліцилат	д. м. р.	**	-	**	**	-	-
Метилтіоурацил	м. р.	в. р.	-	в. р.	н. р.	-	-	л. р. у розчинах лугів
Миш'яковистий ангідрид	65 - 80 15 (кип.)	в. р. л. р. (95)	5	в. р.	н. р.	-	-	л. р. у розчинах лугів
Морфіну гідрохлорид	25	50	5	н. р.	н. р.	-	-
Натрію арсенат	1,7	н. р.	-	-		-	-
Натрію бензоат	2	24 5 (70)	9	н. р.	-	-	-
Натрію бромід	1,5 (хол.) 0,87 (кип.)	10 3,5 (70)	-	-	-	-	-
Натрію гідрокарбонат	10,5	н. р. (95) 82	12,3	-	-	-	-
Натрію йодид	0,6 (хол.) 0,34 (кип.)	2,3	2	-	-	-	-	гігроскопічний
Натрію карбонат	-	-	1	-	-	-	-
Натрію нітрит	1,2	330	-	-	-	-	-	гігроскопічний
Натрію нуклеїнат	л. р.	н. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Натрію саліцилат	1	6 2 (70) 10 (95)	5	н. р.	н. р.
Натрію сульфат	3	н. р.	н. р.	н. р.	н. р.	-	-
Натрію тетраборат	16 - 17 (хол.) 0,5 (кип.)	н. р.	1,5	-	-	-	-
Натрію тіосульфат	1	н. р.	-	-	-	-	-
Натрію хлорид	3	909	10	-	-	-	-
Нафта нафталанська рафінована	не зміш.	н. р.	зміш.	-	**	зміш.	-	зміш. з парафіном, воском
Неоміцину сульфат	2	д. л. р.	-	-	н. р.	-	-
Ністатин	н. р.	м. р.	-	-	н. р.	-	-	р. у пропіленгліколі
Новокаїн	1	8	р.	н. р.	н. р.	н. р. у вазеліновому маслі
Новокаїнамід	д. л. р.	л. р. д. л. р. (70)	-	н. р.	м. р.	-	-
Норсульфазол	2000	70 (70)	100	н. р.	-	-	-
Норсульфазол-натрій	2	1,5 (70)	-	-	-	-	-
Олія анісова	н. р.	3	-	зміш.	-	-	-
Олія рицинова	н. р.	зміш.	-	зміш.	зміш.	-	-
Омнопон	15	50	-	н. р.	д. м. р.	-	-
Осарсол	д. м. р.	д. м. р.	10	-	-	-	-	р. у розчинах лугів
Папаверину гідрохлорид	л. р. (кип.) 40 (хол.)	в. р. 16 (70)	-	н. р.	р.	-	-
Пахікарпіну гідрохлорид	р.	р.	-	в. р.	л. р.	-	-
Пепсин	р.	р. (нижче 90)	-	н. р.	н. р.	-	-
Пілокарпіну гідрохлорид	0,3	5	-	в. р.	500	-	-
Піперазину адипінат	л. р. (кип.) в. р. (хол.)	д. м. р.	-	д. м. р.	-	-	-
Піридоксину гідрохлорид	5	90	-	н. р.	н. р.	-	-
Платифіліну гідротартрат	10	в. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Поліміксину М сульфат	3	в. р.	-	-	-	-	-
Прозерин	10	5	-	д. м. р.	л. р.	-	-
Промедол	р.	р.	-	н. р.	р.	-	-
Протаргол	2	н. р. (95)	м. р.	н. р.	н. р.	-	-	гігроскопічний
Резорцин	1	1	р.	л. р.	в. р.	р. у жирних оліях	н. р.
Рибофлавін	10000 (хол.) 2000 (кип.)	н. р. (95)	-	н. р.	н. р.	-	-
Ртуті амідохлорид	н. р.	н. р.	-	н. р.	-	-	-	р. у кислотах
Ртуті дихлорид	16 (хол.) 3 (кип.)	2,4	14	16	1000	-	-	р. в ацетоні (1:7)
Ртуті оксиціанід	в. р.	н. р.	-	н. р.	-	-	-
Ртуті оксид жовтий	н. р.	-	-		-	-	-	р. у кислотах
Саліциламід	д. м. р.	р.	-	р.	м. р.	-	-
Салюзид	м. р.	м. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Салюзид розчинний	4,5	л. р.	-	н. р.	-	-	-
Сарколізин	1,5 (нагр.)	р.	-	н. р.	н. р.	-	-	р. у розчинах кислот і лугів
Сахарин розчинний	1,5	17	-	-	-	-	-
Свинцю ацетат	2,5 0,5 (кил.) 3 (хол.)	29	5					р. у ланоліні (1:90)
Секуриніну нітрат	р.	в. р.	-	-	-	-	-
Сечовина	-	-	2	-	-	-	-
Сірка очищена	н. р.	н. р.	713	м. р.	-	100 (нагр.)	400 - 200
Скипидар	н. р.	12	зміш.	зміш.	зміш.	зміш.	-
Скополаміну гідробромід	3	17	-	н. р.	770	-	-
Срібла нітрат	0,6 0,45 (хол.) 0,13 (кип.)	4,5 (70)	р.	в. р.				р. в ацетоні (1:250)
Спазмолітин	10	л. р.	-	н. р.	-	-	-
Етанол	зміш.	-	зміш.	зміш.	зміш.	-	-
Стрептоцид білий	70 (хол.) л. р. (кип.)	35 35 (70)	р.	н. р.	н. р.	-	-
Стрептоцид білий розчинний	р.	70 (70)	н. р.	н. р.	н. р.	-	-
Стрихніну нітрат	5 (кип.) 90 (хол.)	70	60	н. р.	н. р.	-	-
Сульфадимезин	1000 (нагр.)	150 (70)	-	-	-	-	-
Сульфантрол	р.	5 (70)	-	-	-	-	-
Сульфацил	200	12	-	-	-	-	-
Сульфацил-натрій	л. р.	м. р.	2,5 (нагр.)	н. р.	н. р.	-	-
Сферофізину бензоат	2	3,5	-	н. р.	н. р.	-	-	л. р. у розчинах лугів
Танін	л. р.	л. р.	2	н. р.	н. р.	н. р.	-
Тіаміну бромід	1	100 7 (70)	20	н. р.	н. р.	н. р.	-
Тіопентал-натрій	л. р.	-	-	-	-	-	-
Теобромін	д. м. р. (хол.) 150 (кип.)	м. р.	-	-	-	-	-
Теофілін	200 (хол.) л. р. (кип.)	70 (70)	-	в. р.	в. р.	-	-
Терпінгідрат	34 (кип.) 250 (хол.)	18	-	140	200	-	-	л. р. у кип. спирті
Тимол	1200	1	-	1,5	1,1	л. р.	16,6 - 17,2
Тримекаїн	д. л. р.	л. р.	-	н. р.	-	-	-
Триметин	20	л. р.	-	л. р.	-	-	-
Тропацин	л. р.	л. р.	-	н. р.	л. р.	-	-
Тубазид	10	30 (нагр.)	-	м. р.	м. р.	-	-
Уретан	1	0,8	3	1,5	1,5	35	-
Фенамін	9	м. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Фенацетин	1400 (хол.) 70 (кип.)	16 34 (70)	-	400	30	-	-
Фенілсаліцилат	н. р.	10	-	0,3	р.	р.	-
Фенобарбітал	1100 (хол.) 40 (кип.)	7,5 15 (70)	-	20	40		-	л. р. у розчинах лугів
Фенобарбітал-натрій	2	р.	-	-	н. р.	-	-
Феноксиметилпеніцилін	д. м. р.	р.	р.	-	р.	-	-
Фенол	20	л. р.	л. р.	л. р.	л. р.	л. р.	130
Фізостигміну саліцилат	100	12	-	250	6		-
Хініну гідрохлорид	30 (хол.) 1 (кип.)	3	10	240	1,5	-	-
Хініну гідробромід	45 (хол.) 1 (кип.)	0,9	-	-	-	-	-
Хініну дигідрохлорид	0,7	12	-	д. м. р.	в. р.	-	-
Хініну сульфат	800 (хол.) 25 (кип.)	100	32	н. р.	д. м. р.		-	р. у воді, підкисленій мінеральними кислотами
Хінозол	1,3	м. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Хлоралгідрат	0,3	1,4	1,5	1,5	р.	р.	-
Хлорамін В	20	25	-	д. м. р.	д. м. р.		-
Хлороформ	200	зміш.	н. р.	зміш.	-	зміш.	з ефірними оліями
Ціанокобаламін	80	м. р.	-	н. р.	н. р.	-	-
Цинку оксид	н. р.	н. р.						р. у мінеральних кислотах
Цинку хлорид	-	1,3	2	-	-	-	-
Цинку сульфат (б. вод.)	0,75	н. р.	10 (вод.) 3 (б. водн.)
Цукор	0,5	170 (95) 50 (70)	-	н. р.	н. р.	-	-
Цукор молочний	6,5	н. р.	-	н. р.	н. р.	-	-

____________
* Концентрацію етанолу - 70 і 95 % - наведено у дужках.

Коефіцієнти збільшення об'єму (КЗО) водного розчину при розчиненні лікарських речовин*

Лікарська речовина	КЗО, мл/г
Амізил	0,80
Амонію хлорид	0,72
Анальгін	0,68
Антипірин	0,85
Барбітал-натрій	0,64
Бензилпеніциліну натрієва сіль	0,68
Гексаметилентетрамін	0,78
Глюкоза (безводна)	0,64
Глюкоза (вологість 10 %)	0,69
Дибазол	0,82
Дикаїн	0,86
Димедрол	0,86
Екстракт-концентрат горицвіту сухий стандартизований 1:1	0,60
Екстракт-концентрат кореня алтеї сухий стандартизований 1:1	0,61
Етазол-натрій	0,66
Етилморфіну гідрохлорид	0,76
Еуфілін	0,70
Ефедрину гідрохлорид	0,84
Желатина	0,75
Желатоза	0,73
Ізоніазид	0,72
Йод (в розчині калію йодиду)	0,23
Калію бромід	0,27
Калію йодид	0,25
Калію перманганат	0,36
Калію хлорид	0,37
Кальцію глюконат	0,50
Кальцію лактат	0,67
Кальцію хлорид	0,58
Карбамід	0,73
Кислота амінокапронова	0,79
Кислота аскорбінова	0,61
Кислота борна	0,68
Кислота глутамінова	0,62
Кислота лимонна	0,62
Коларгол	0,61
Крохмаль	0,68
Кофеїн-бензоат натрію	0,65
Магнію сульфат	0,50
Мезатон	0,77
Метилцелюлоза	0,61
Натрію ацетат	0,71
Натрію ацетат (безводний)	0,52
Натрію бензоат	0,60
Натрію бромід	0,26
Натрію гідрокарбонат	0,30
Натрію гідроцитрат	0,46
Натрію йодид	0,38
Натрію нітрат	0,38
Натрію нітрит	0,37
Натрію нуклеїнат	0,55
Натрію пара-аміноеаліцилат	0,64
Натрію саліцилат	0,59
Натрію сульфат (кристалічний)	0,53
Натрію тетраборат	0,47
Натрію тіосульфат	0,51
Натрію хлорид	0,33
Натрію цитрат	0,48
Новокаїн	0,81
Новокаїнамід	0,83
Норсульфазол-натрій	0,71
Осарсол (в розчині натрію гідрокарбонату)	0,67
Папаверину гідрохлорид	0,77
Пахікарпіну гідройодид	0,70
Пепсин	0,61
Пілокарпіну гідрохлорид	0,77
Піридоксину гідрохлорид	0,71
Полівінілпіролідон	0,81
Протаргол	0,64
Резорцин	0,79
Сахароза	0,63
Свинцю ацетат	0,30
Срібла нітрат	0,18
Спазмолітин	0,86
Спирт полівініловий	0,77
Стрептоміцину сульфат	0,58
Стрептоцид розчинний	0,54
Сульфацил-натрій	0,62
Танін	0,65
Тіаміну бромід	0,61
Тримекаїн	0,89
Фенол кристалічний	0,90
Фетанол	0,79
Хініну гідрохлорид	0,81
Хлорамін Б	0,61
Хлоралгідрат	0,76
Холіну хлорид	0,89
Цинку сульфат (кристалічний)	0,41

____________
* Коефіцієнти збільшення об'єму - КЗО (мл/г) - означає приріст об'єму розчину (мл) при розчиненні 1 г лікарської речовини при температурі 20° C.

ВИГОТОВЛЕННЯ І АНАЛІЗ ВОДИ М'ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ ТА ВОДИ КРОПУ ЗВИЧАЙНОГО

Вода м'яти перцевої

Склад: Ефірна олія м'яти перцевої - 0,44 г
Вода очищена стерильна - до 1 л

В асептичних умовах у стерильний флакон з притертим корком відмірюють 1 л стерильної води очищеної (кімнатної температури), додають 0,44 г олії м'яти перцевої.

Посудину закривають і вміст енергійно збовтують до розчинення олії (приблизно 1 хв.). Одержують прозору рідину з запахом м'яти перцевої.

До 5 мл води м'яти перцевої додають 5 мл ефіру, збовтують протягом 1 хв. Ефірний шар відділяють, ефір відганяють. До залишку додають 2 - 3 краплі розчину ваніліну в сірчаній кислоті та 2 - 3 краплі води. Розчин набуває червоно-фіолетового забарвлення.

Кількісне визначення олії м'яти перцевої проводять фотоколориметричним методом. До 5 мл лікарського засобу (дослідний розчин) і до 5 мл 0,044 % стандартного розчину додають по 5 мл етанолу 96 %, перемішують. У першу пробірку вміщують 1 мл дослідного розчину, у другу - 1 мл стандартного розчину, в третю - 1 мл суміші, що складається з однакових кількостей води та етанолу 96 % (розчин порівняння). Потім в кожну з пробірок обережно, невеликими порціями, добре перемішуючи, додають по 2 мл 1 % розчину п-диметиламінобензальдегіду в концентрованій сірчаній кислоті. Вміст кожної з пробірок змішують із 3 мл води і охолоджують до кімнатної температури під струменем холодної води. Через 20 хв. вимірюють оптичну густину дослідного (D_1- та стандартного D_2-) розчинів на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 540 нм в кюветі з товщиною шару 10 мм. Розчин порівняння - суміш у пробірці N 3. Кількість ефірної олії (X, %) розраховують за формулою:

Концентрація ефірної олії у воді м'яти перцевої має становити 0,0396 - 0,0484 %.

До 2 мл лікарського засобу та 2 мл стандартного розчину додають по 2 мл етанолу 96 % і збовтують. У три пробірки з однакового скла і з одним діаметром з пришліфованими пробками відмірюють: у першу - 0,9 мл, в другу - 1,1 мл стандартного розчину, в третю - дослідний розчин. В усі пробірки додають по 2 мл 1 % розчину п-диметиламінобензальдегіду в концентрованій сірчаній кислоті і ретельно перемішують. Вміст першої пробірки змішують з 3,1 мл води, другої - з 2,9 мл, третьої - з 3 мл води і охолоджують до кімнатної температури під струменем холодної води. Через 20 хв. забарвлення дослідного розчину у третій пробірці порівнюють із забарвленням еталонних у першій та другій пробірках. Ароматна вода вважається якісною за кількісним вмістом олії м'яти перцевої, якщо забарвлення у третій пробірці відповідає критеріям забарвлення еталонних розчинів.

Лікарський препарат у вигляді аптечної заготовки (у флаконах по 200 мл, закупорених поліетиленовими корками із закрученими пластмасовими кришками) та у вигляді напівфабрикату (у флаконах по 500 або 1000 мл) зберігають при температурі не вище 25° C в захищеному від світла місці.

Термін придатності препарату у вигляді заготовки - 30 діб, а напівфабрикату - 15 діб.

Виготовлення 0,044 % стандартного розчину олії м'яти перцевої

0,880 г олії м'яти перцевої (точна наважка) розчиняють у 60 - 70 мл етанолу 96 % в мірній колбі на 200 мл і об'єм доводять до позначки тим самим спиртом. Концентрація отриманого стандартного розчину олії м'яти перцевої - 0,044 %.

Виготовлення 1 % розчину п-диметиламінобензальдегіду

0,1 г п-диметиламінобензальдегіду розчиняють в 10 мл концентрованої сірчаної кислоти. Розчин використовують свіжовиготовленим.

Вода кропу звичайного

Склад: Ефірна олія кропу звичайного - 0,05 г
Вода очищена стерильна - до 1 л

В асептичних умовах у стерильний флакон із притертою пробкою відмірюють 1 л стерильної води очищеної (кімнатної температури), додають 0,05 г ефірної олії кропу, яку дозують краплями. Посудину закривають і вміст енергійно збовтують протягом 1 хв. до розчинення олії. Одержують прозору рідину із своєрідним запахом олії кропу.

2. Характерний солодкуватий, а потім гіркуватий смак.

До 10 мл лікарського засобу додають 4 мл 0,002 н розчину йодмонохлориду, 1 мл 1 % розчину калію йодиду, 1 мл розчину крохмалю і титрують 0,002 н розчином натрію тіосульфату до зникнення синього забарвлення (V₁).

До 10 мл стандартного розчину ефірної олії кропу додають 4 мл 0,002 н розчину йодмонохлориду, 1 мл 1 % розчину калію йодиду, 1 мл розчину крохмалю і титрують 0,002 н розчином натрію тіосульфату до зникнення синього забарвлення (V₂).

До 10 мл води очищеної додають 4 мл 0,002 н розчину йодмонохлориду, 1 мл 1 % розчину калію йодиду, 1 мл розчину крохмалю і титрують 0,002 н розчином натрію тіосульфату до зникнення синього забарвлення (V₃). Вміст ефірної олії кропу у відсотках (X) розраховують за формулою:

де 0,005 - вміст ефірної олії у відсотках у стандартному розчині.

Концентрація ефірної олії у воді кропу має становити 0,004 - 0,006 %.

1. Виготовлення стандартного розчину ефірної олії кропу аптечного

До 0,1000 г (точна наважка) ефірної олії аптечного кропу додають піпеткою 10 мл етанолу 96 % і перемішують до розчинення. Вміщують 1 мл одержаного розчину в мірну колбу місткістю 200 мл, об'єм доводять водою до позначки, перемішують.

Концентрація ефірної олії в стандартному розчині становить 0,005 %.

2. Виготовлення 0,002 н розчину йодмонохлориду

2 мл 0,1 н розчину йодмонохлориду вмішують у мірну колбу місткістю 100 мл і об'єм доводять водою до позначки. Розчин застосовують свіжовиготовленим.

Лікарський засіб розливають у флакони по 100 мл, закупорюють поліетиленовими пробками і закрученими пластмасовими кришками. Зберігають при температурі не вище 25° C у захищеному від світла місці.

Стандартні фармакопейні рідини

Назва		Концентрація, %
умовна	хімічна	Концентрація, %
Рідина Бурова	Розчин алюмінію ацетату основного	7,6 - 9,2
Рідина калію ацетату	Розчин калію ацетату	33 - 35
Формалін	Розчин формальдегіду	36,5 - 37,5
Пергідроль	Розчин пероксиду водню концентрований	27,5 - 31,0
-	Розчин пероксиду водню	2,7 - 3,3
-	Розчин аміаку	9,5 - 10,5
-	Кислота хлористоводнева	24,8 - 25,2
-	Кислота хлористоводнева розведена	8,2 - 8,4
-	Кислота оцтова	3; 29,5 - 30,5; 98

Особливості введення лікарських речовин у суспензії

Властивості речовин	Перелік речовин	Кількість стабілізатора на 1 г препарату, г
Речовини гідрофільні	Вісмуту нітрат основний, глина біла, кальцію гліцерофосфат, кальцію карбонат, цинку оксид, сульфаніламіди
Речовини з нерізко вираженими гідрофобними властивостями	Терпінгідрат, фенілсаліцилат	Желатоза - 0,5 Розчин метилцелюлози 5 % - 1,0 Гвін-80 - 0,1
Речовини з різко вираженими гідрофобними властивостями	Камфора, ментол, тимол	Желатоза - 1,0 Розчин метилцелюлози 5 % - 2,0 Гвін-80 - 0,2
Речовини з різко вираженими гідрофобними властивостями	Сірка	Калійне мило - 0,1 - 0,2

Співвідношення сировини й об'єму водної витяжки

Співвідношення сировини і водної витяжки	Назва рослин
1:10	Усі рослини, крім сильнодіючих і нижченаведених
1:20	Корінь алтеї
1:30	Валеріана, горицвіт, ріжки, китятки, конвалія, льон, морська цибуля, мильнянка, сенега, синюха
1:400	Рослини групи сильнодіючих (термопсис, наперстянка)

Перелік лікарської рослинної сировини (ЛРС), що містить сильнодіючі речовини

1. Лист наперстянки пурпурової чи великоквіткової

21. Збір для виготовлення мікстури за прописом М. Н. Здренка

Коефіцієнт водопоглинання* лікарської рослинної сировини (ЛРС)

ЛРС	КВ	ЛРС	КВ
Квітки липи серцелистої	3,4	Листя м'яти перцевої	2,4
Квітки ромашки лікарської	3,4	Листя сени	1,8
Кора дуба звичайного	2,0	Листя мучниці	1,4
Кора калини звичайної	2,0	Листя шавлії лікарської	3,3
Кора крушини ламкої	1,6	Плоди шипшини	1,1
Корінь китяток великих	2,2	Трава горицвіту весняного	2,8
Корінь солодки голої	1,7	Трава звіробою звичайного	1,6
Кореневище гірчака зміїного	2,0	Трава конвалії травневої	2,5
Кореневище з коренем валеріани	2,9	Трава полину гіркого	2,1
Кореневище і корінь родовика лікарського	1,7	Трава кропиви собачої	2,0
Кореневище перстачу прямостоячого	1,4	Трава багна звичайного	2,2
Листя кропиви дводомної	1,8	Трава хвоща польового	3,0
Листя підбілу	3,0

____________
Примітки. * Коефіцієнт водопоглинання (КВ) означає кількість рідини, що утримується 1 г ЛРС, після її віджимання в перфорованій склянці інфундирки. Якщо КВ для сировини відсутній, то рекомендується використовувати такі коефіцієнти: для коренів і кореневищ - 1,5; кори, трави, квіток - 2,0; насіння - 3,0.

Для брикетованої (пресованої) сировини - трави материнки, кропиви собачої, багна болотного, листя кропиви, м'яти перцевої, квіток календули тощо - КВ у середньому становить 2,3.

Витратні коефіцієнти для настоїв кореня алтеї

Співвідношення сировини і водної витяжки	к
1:100	1,05
2:100	1,10
3:100	1,15
4:100	1,20
5:100	1,30

Примітка. Видаткові коефіцієнти розраховують за формулою:

4,6 - коефіцієнт водопоглинання кореня алтеї;

Коефіцієнти заміщення ліпофільних (Ел) і гідрофільних (Ег) основ для деяких діючих речовин

N з/п	Діюча речовина	Ел	1/Ел	Ег	1/Ег
1.	Ампіцилін тригідрат	1.14	0.88	0.94	1.06
2.	Ампіцилін натрію	1.0	1.0	0.826	1.21
3.	Бензилпеніциліну натрієва сіль	1.2	0.83	0.99	1.01
4.	Бензокаїн	1.33	0.75	1.1	0.91
5.	Глюкоза моногідрат	1.23	0.81	1.02	0.98
6.	Кальцію глюконат	2.01	0.50	1.66	0.60
7.	Кальцію лактат пентагідрат	1.53	0.65	1.26	0.70
8.	Камфора рацемічна	0.98	1.02	0.81	1.23
9.	Кислота аскорбінова	1.73	0.58	1.43	0.70
10.	Кислота борна	1.60	0.625	1.32	0.76
11.	Кислота винна	1.03	0.97	0.85	1.17
12.	Кислота лимонна моногідрат	1.27	0.79	1.05	0.95
13.	Лінкоміцину гідрохлорид	1.20	0.83	0.99	1.01
14.	Ментол рацемічний	1.09	0.92	0.90	1.11
15.	Метамізолу натрієва сіль	1.27	0.79	1.05	0.95
16.	Натрію бромід	2.22	0.45	1.83	0.546
17.	Натрію гідрокарбонат	2.12	0.47	1.73	0.57
18.	Натрію саліцилат	2.50	0.40	2.06	0.48
19.	Папаверину гідрохлорид	1.59	0.63	1.31	0.76
20.	Прокаїну гідрохлорид	1.40	0.71	1.156	0.865
21.	Резорцин	1.41	0.71	1.165	0.858
22.	Сірка для зовнішнього застосування	1.41	0.71	1.165	0.858
23.	Сульфаніламід	1.61	0.62	1.33	0.75
24.	Теофілін моногідрат	1.23	0.81	1.02	0.98
25.	Фенол	1.12	0.91	0.91	1.10
26.	Хлорамфенікол	1.59	0.63	1.31	0.76
27.	Цинку оксид	4.0	0.25	3.30	0.30
28.	Цинку сульфат гептагідрат	2.0	0.50	1.65	0.61

Примітка. Для речовин з коефіцієнтом нижче 1,1 розрахунки щодо заміщення недоцільні.

1,21 - модуль переходу від жирової основи до желатин-гліцеринової (дорівнює відношенню щільності желатин-гліцеринової основи - 1,15 - до щільності жирової основи - 0,95).

ПРИКЛАДИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ РЕЦЕПТУРИ НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОПИСИ ПОРОШКІВ

Технологія. У ступку відважують 3,0 г хініну гідрохлориду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,15 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,15 г тритурації атропіну сульфату (1:10) і 0,6 г фенобарбіталу, отриманих за вимогою. В останню чергу частинами додають з капсули залишок хініну гідрохлориду і перемішують до однорідності. Розважують на 30 доз по 0,12 г, упаковують у пергаментні капсули, складають у пакет, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши у ступці приблизно 0,3 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г папаверину гідрохлориду, 3,0 г екстракту беладони сухого (1:2) і 3,75 г бромкамфори. В останню чергу додають частинами з капсул залишок цукру і перемішують до однорідності. Розважують на 15 доз по 0,49 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г стрептоциду, подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 25 краплями етанолу 95 %, додають 5,0 г норсульфазолу і ретельно диспергують. Суміш повністю вибирають на капсулу. У ступку відважують 0,05 г ментолу і диспергують з 1 краплею етанолу 95 %. В останню чергу додають частинами з капсули відібрану суміш, перемішують до однорідності, вміщують у флакон для відпуску і закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. Відважують 25,0 г натрію сульфату (магнію сульфату), поміщають у флакон для відпуску і закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г кальцію карбонату, подрібнюють, послідовно додають 4,0 бісмуту нітрату основного, 14,0 г вугілля активованого й обережно перемішують до однорідності. Розважують на 20 доз по 1,1 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г глюкози, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши у ступці приблизно половину (2,5 г). Послідовно додають 0,06 г рибофлавіну і 2,0 г кислоти аскорбінової, подрібнюють, перемішують. В останню чергу додають з капсули залишок глюкози і перемішують до однорідності. Розважують на 20 доз по 0,37 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

ПРОПИСИ ЗБОРІВ

Технологія. В ємкість для змішування послідовно поміщають подрібнену і просіяну від пилу сировину: 5,0 г листя шавлії, 6,0 г кореня солодки, 8,0 г кореня алтеї. Суміш ретельно перемішують, розкладають тонким шаром на скляній пластинці та обприскують розчином 10 крапель м'ятної олії у 2 мл етанолу 90 % і підсушують на повітрі протягом 15 хв. Поміщають в упаковку для відпуску, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. Магнію сульфат добре розчинний у воді (1:1), але кількість солі в пропису становить понад 30 %, тому сіль доцільно ввести в сухому вигляді. Подрібнений і просіяний від пилу корінь солодки змочують 5 мл етанолу 70 % (1/2 від ваги кореня) і посипають подрібненим магнію сульфатом, після чого сушать. Після висушування додають решту подрібнених і відсіяних від пилу інгредієнтів: 3,0 г квіток цмину піскового, 5,0 г кори крушини і 5,0 г листя кропиви. Поміщають в упаковку для відпуску, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

ПРОПИСИ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Технологія. У підставку відмірюють 223 мл води очищеної і розчиняють 40,0 г глюкози. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску з темного скла, додають 30 мл 10 % розчину кофеїн-бензоату натрію, 15 мл 20 % розчину натрію броміду (світлочутлива речовина), 4 мл 25 % розчину магнію сульфату. В окрему підставку вміщують 10 мл готової мікстури і ретельно змішують з 10 мл 0,01 % розчину цитралю. Одержану суміш додають у флакон для відпуску. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У підставку відмірюють 200 мл м'ятної води, розчиняють у ній 5,0 г глюкози, 1,0 г калію йодиду, 3,0 г натрію броміду, 4,0 г магнію сульфату, 5,0 г кислоти аскорбінової. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску з темного скла і додають по 10 мл настойок собачої кропиви і валеріани. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У флакон для відпуску з темного скла відмірюють 180 мл води очищеної та додають 15 мл 20 % розчину натрію броміду і 5 мл настойки валеріани. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У тарований флакон для відпуску відважують 15,0 г гліцерину. У ступці обережно розтирають 5,0 г сірки з частиною гліцерину (приблизно 2,5 г), додають залишок гліцерину. Отриману суспензію розбавляють 120 мл води очищеної, вміщують у флакон для відпуску, куди додають 25 мл спирту камфорного і 1,0 г кислоти молочної (дозують краплями). Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У невелику фарфорову чашку відважують 20,0 г 5 % розчину метилцелюлози, вміщують у ступку, додають невеликими порціями 10,0 г мигдальної (чи персикової) олії, ретельно змішують до готовності первинної емульсії, частинами додають 68 мл води очищеної та вміщують одержану емульсію у флакон для відпуску.

2,0 г фенілсаліцилату розтирають у ступці як важкоподрібнювану речовину з 20 краплями етанолу 95 %, змішують з 2,0 г 5 % розчину метилцелюлози, додають 2,0 г бісмуту нітрату основного і до суміші додають при помішуванні приблизно 4,0 г емульсії, ретельно розтираючи. Отриману масу розбавляють емульсією і вміщують у флакон для відпуску. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У флакон для відпуску з темного скла відмірюють 360 мл (240 мл) води очищеної, потім 40 мл (160 мл) розчину формальдегіду 37 %, перемішують. Закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Примітка. Якщо вихідний розчин формальдегіду має занижену концентрацію, то розрахунок роблять за допомогою КП, наприклад, якщо концентрація формаліну 34 %, то КП = 37 / 34 = 1,09.

Технологія. У флакон для відпуску з темного скла відважують 1,0 г кислоти саліцилової, 1,0 г резорцину, 1,0 г кислоти борної та розчиняють у 50 мл етанолу 70 %. Додають 50 мл води очищеної, 15 мл настойки календули, 15 мл камфорного спирту, збовтують. Закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Примітка. За необхідності спирт камфорний можна виготовити за прописом:

Технологія. У підставку відмірюють 85 мл води очищеної, додають 15 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної і 2,0 г пепсину (світлочутлива речовина), розчиняють, проціджують у флакон для відпуску з темного скла. Закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. Виготовляють методом мацерації (холодне настоювання). У підставку поміщають 13,8 г кореня алтеї, заливають 460 мл води очищеної і настоюють протягом 30 хв. при кімнатній температурі і періодичному перемішуванні. Отриману витяжку проціджують у циліндр без віджимання сировини і доводять водою очищеною до мітки. Вміщують у підставку.

В отриманому слизі розчиняють 8,0 г натрію гідрокарбонату і проціджують у флакон для відпуску. Нашатирно-анісові краплі змішують у підставці з приблизно рівною кількістю мікстури і вміщують у флакон для відпуску. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія I (з ЛРС). У попередньо підігріту на водяній бані (15 хв.) фарфорову інфундирку поміщають 12,0 г подрібнених кореневищ з коренями валеріани, заливають 235 мл води очищеної, щільно закривають кришкою. Настоюють на киплячій водяній бані протягом 15 хв., здійснюючи перемішування в закритій інфундирці (враховуючи летючість ефірних олій). Охолоджують 45 хв. при кімнатній температурі, проціджують у мірний циліндр, віджимаючи сировину, і доводять водою до необхідного об'єму крізь віджату сировину. Настій вміщують у підставку, розчиняють 2,0 г натрію броміду (світлочутлива речовина), проціджують у флакон для відпуску з темного скла, додають по 5 мл настойок собачої кропиви і глоду, 26 крапель настойки м'яти перцевої (пахуча речовина). Закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія II (з екстракту-концентрату). У флакон для відпуску з темного скла відмірюють 166 мл води очищеної, додають 24 мл рідкого стандартизованого екстракту - концентрату валеріани, 10 мл 20 % розчину натрію броміду (світлочутлива речовина), по 5 мл настойок собачої кропиви і глоду. В останню чергу добавляють 0,5 мл настойки м'яти перцевої (дозують краплями). Закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

ПРОПИСИ М'ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЛЗ)

Технологія. У сухий флакон для відпуску з темного скла вміщують 2,0 г ментолу, тарують і відважують 80,0 г соняшникової олії, розчиняють при нагріванні не вище 40° C. Потім додають 3,0 г камфори і розчиняють. Флакон тарують і додають 5,0 г метилсаліцилату. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають 3,0 г ксероформу, подрібнюють у сухому стані, потім додають 1,5 г дьогтю і диспергують. При перемішуванні додають залишок дьогтю і частинами 91,0 г рицинової олії. Вміщують у флакон для відпуску з темного скла. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У тарований флакон для відпуску відважують 74,0 г олії соняшникової, додають 1,0 г кислоти олеїнової та перемішують. Потім додають 25 мл розчину аміаку 10 %. Закупорюють, збовтують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку вміщують 0,15 г ментолу і розчиняють у 3 краплях масла вазелінового. До отриманого розчину додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки. Потім у ступку вміщують 0,2 г камфори, розчиняють у 5 краплях масла вазелінового, знову додають трохи вазеліну і змішують з раніше приготованою маззю. До отриманої маси за декілька прийомів додають 2,0 г ланоліну і залишок вазеліну, ретельно розтирають до однорідності. Готову мазь вміщують у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку вміщують 2,0 г кислоти саліцилової, ретельно розтирають з 23 краплями (1,0 г) масла вазелінового до утворення тонкої пульпи. До отриманої маси за декілька прийомів додають 97,0 г вазеліну і перемішують до однорідності. Готову мазь вміщують у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У підігріту ступку вміщують 0,5 г анестезину і диспергують спочатку у сухому стані, а потім з 0,25 г вазеліну, ретельно розтираючи до утворення однорідної пульпи. До отриманої суміші за декілька прийомів додають залишок вазеліну і ретельно розтирають до однорідності. Готову мазь вміщують у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У підігрітій ступці злегка розтирають 12,5 г цинку оксиду, змішують з 1,0 г кислоти саліцилової і диспергують з частиною розплавленого у фарфоровій чашці вазеліну. До напівохололої маси додають 12,5 г крохмалю, змішують, поступово додаючи решту напівохололого вазеліну і перемішують до однорідності та охолодження. Готову мазь вміщують у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія I. У ступку вміщують 0,3 г бісмуту нітрату основного і розтирають з 4 краплями масла вазелінового до одержання однорідної маси, потім додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки. У ступку вміщують 0,1 г ментолу і розчиняють у 2 краплях масла вазелінового, знову додають невелику кількість вазеліну. Отриману мазь-розчин змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і знову відсувають на край ступки. У ступку відмірюють 11 крапель 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду (з урахуванням КП) і розчиняють у ньому 0,5 г антипірину. Розчин емульгують 5,0 г ланоліну, змішують з раніше приготовленими мазями, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія II. У ступці подрібнюють 0,3 г бісмуту нітрату основного і відсувають його з центру ступки. У ступку вміщують 0,1 г ментолу, розчиняють його при розтиранні у 2 краплях масла вазелінового і диспергують з отриманим розчином подрібнений бісмуту нітрат основний. Потім додають невелику кількість вазеліну і відсувають мазь на край ступки. У ступку відмірюють 11 крапель 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду (з урахуванням КП) і розчиняють у ньому 0,5 г антипірину. Розчин емульгують 5,0 г ланоліну, змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Готову мазь вміщують у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку вміщують 2,0 г анестезину, розтирають спочатку в сухому стані, потім за декілька прийомів додають 20,0 г дрібно натертої стружки какаової олії, ретельно розминаючи до одержання однорідної пластичної маси. За необхідності додають ланолін безводний. Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, викладають на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака розділяють на однакові частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром. Отримані свічки пакують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступці при розтиранні розчиняють 0,6 г новокаїну в кількох краплях води очищеної. Потім за декілька прийомів додають 17,4 г дрібно натертої стружки какаової олії, ретельно розминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний. Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, викладають на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака розділяють на однакові частини і викачують свічки, однакові за формою, довжиною і діаметром. Отримані свічки пакують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступці розтирають 3,6 г глюкози, додають 1,2 г кислоти борної, розтирають, змішують, потім додають 2,4 г одержаного за вимогою осарсолу, розтирають і додають частину (~4,0 г) підплавленої у фарфоровій чашці основи. Отриману суміш додають до решти підплавленої основи і ретельно перемішують. Супозиторну масу розливають у попередньо змащені мильним спиртом форми і поміщають у холодильник на 15 - 20 хв. Після охолодження видаляють зайву масу (що виступає з осередків форм), розкручують форми і виймають супозиторії. Отримані свічки пакують, наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

ТЕРМІНИ Й УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ ДЕЯКИХ ЕКСТЕМПОРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, КОНЦЕНТРАТІВ ТА НАПІВФАБРИКАТІВ

N з/п	Найменування	Термін придатності* (діб) при температурі		Умови зберігання
N з/п	Найменування	не вище 25° C	3 - 5° C	Умови зберігання
1. Мікстури і розчини для внутрішнього застосування
1	Мікстура Кватера Склад: Настій кореневища з коренями валеріани з 10 г і листя м'яти перцевої з 4 г - 200 мл Натрію бромід - 3 г Амідопірин - 0,6 г Кофеїну-бензоат натрію - 0,4 г Магнію сульфат - 0,8 г		10	У захищеному від світла місці
2	Настій трави термопсиса з 0,6 г - 200 мл Натрію гідрокарбонат Натрію бензоат - по 4 г		10	У захищеному від світла місці
3	Розчин хлористоводневої кислоти 1 % - 100 мл Пепсин - 2 г		10
4	Розчин кислоти хлористоводневої 1 чи 2 %	10
5	Розчин калію йодиду 0,25 %	10		У флаконах забарвленого скла, у захищеному від світла місці
6	Розчин новокаїну 0,25 чи 0,5 %	10		У флаконах забарвленого скла, у захищеному від світла місці
7	Розчин магнію сульфату гептагідрату 10; 25; 33; 50 %	15
8	Розчин кальцію хлоридугексагідрату 5 чи 10 %	10
9	Розчин Рінгера Склад: Натрію хлорид - 0,9 г Натрію гідрокарбонат Калію хлорид Кальцію хлорид гексагідрат - по 0,02 г Вода очищена - до 100 мл	5	10
10	Вода м'ятна	30
11	Вода кропова	30		У флаконах забарвленого скла, у захищеному від світла місці
12	Розчин амонію хлориду 20 %	15
13	Розчин барбітал-натрію 10 %	10
14	Розчин гексаметилентетраміну 10; 20; 40 %	20
15	Розчин глюкози 10; 50 %	4	10
2. Концентрати для виготовлення мікстур і розчинів
16	Розчин калію броміду 20 %	20		У захищеному від світла місці
17	Розчин калію йодиду 20 %	15		У захищеному від світла місці
18	Розчин кальцію хлориду гексагідрату 20 %	10
19	Розчин кальцію хлориду гексагідрату 50 %	30
20	Розчин кислоти хлористоводневої 10 %	30
21	Розчин кофеїну-бензоату натрію 5 %	7	15
22	Розчин кофеїну-бензоату натрію 20 %	20
23	Розчин натрію бензоату 10 %	20
24	Розчин натрію броміду 20 %	20		У захищеному від світла місці
25	Розчин натрію гідрокарбонату 5 %	4	10
26	Розчин натрію саліцилату 40 %	20		У захищеному від світла місці
27	Розчин хлоралгідрату 10 %	5		У захищеному від світла місці
28	Розчин хлоралгідрату 20 %	15		У захищеному від світла місці
3. Краплі для носа і розчини для зовнішнього застосування
29	Димедрол - 0,01 г Ефедрину гідрохлорид - 0,1 г Олія ментолова 1 % - 10 крапель Олія кісточкова - 10 г	30		У захищеному від світла місці
30	Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл Розчин адреналіну гідрохлориду 0,1 % - 10 крапель	10	30	У захищеному від світла місці
31	Розчин коларголу 3 %	30		У захищеному від світла місці
32	Розчин протарголу 2 %	30		У захищеному від світла місці
33	Розчин Люголю 0,25 % на гліцерині Склад: Йод - 0,25 г Калію йодид - 0,5 г Гліцерин - 98,5 г Вода очищена - 0,75 мл	30	30	У флаконах забарвленого скла, у захищеному від світла місці
34	Розчин натрію тетраборату 20 % на гліцерині Склад: Натрію тетраборат - 20 г Гліцерин - 80 г	30
35	Розчин водню пероксиду 3 % Склад: водню Пероксид (27,5 - 40 %) - від 7,5 до 11 г (6,8 - 9,9 мл) залежно від фактичного вмісту перекису водню у вихідному препараті Натрію бензоат - 0,05 г Вода очищена - до 100 мл	2 роки		У прохолодному, захищеному від світла місці
36	Розчин фурациліну 0,02 %	20		У захищеному від світла місці
4. Напівфабрикати для виготовлення рідких лікарських засобів для зовнішнього застосування, крапель для носа, порошків і мазей
37	Розчин димедролу 1 %	20		У захищеному від світла місці
38	Розчин кислоти борної 2 %	15	30
39	Розчин натрію тіосульфату 60 %	15
40	Розчин натрію хлориду 0,9 %	7	15
41	Розчин стрептоциду розчинного 0,8 %	2	10	У захищеному від світла місці
42	Розчин етакридину лактату 0,2; 0,1; 0,05 чи 0,02 %	15
43	Розчин ефедрину гідрохлориду 10 %	15		У захищеному від світла місці
44	Цинку оксид Тальк порівну	30
45	Цинку оксид Тальк Крохмаль в однакових частинах	30
46	Мазь фурацилінова 0,2 % Склад: Фурацилін - 0,2 г Масло вазелінове - 0,6 г Вазелін - 99,2 г	2	30	У захищеному від світла місці
47	Ланолін водний Вазелін порівну Склад: Ланолін безводний - 168 г Вазелін - 240 г Вода очищена - 72 мл	15		У захищеному від світла місці
48	Панолін водний Склад: Ланолін безводний - 70 г Вода очищена - 30 г	15		У захищеному від світла місці
49	Ланолін безводний Олія соняшникова Вода очищена в однакових частинах	5		У захищеному від світла місці

____________
* Термін придатності лікарських форм, не зазначений у графі 3 і 4, становить не більше 10 діб.

Додаток I
(довідковий)
(згідно ДФУ 1.2 табл. 5.N.1.2, стор. 218 - 227)

Вищі разові (ВРД) та вищі добові дози (ВДД) отруйних і сильнодіючих лікарських засобів для дорослих* (дози наведено у грамах або, де це зазначено, - у мілілітрах, краплях або одиницях дії (ОД))

Деякі усталені назви та терміни, використовувані у даних матеріалах, не завжди співпадають із наведеними у Фармакопеї та характеризують виключно дані лікарські засоби

Лікарський засіб	Спосіб введення	ВРД	ВДД	Середня терапевтична
Лікарський засіб	Спосіб введення	ВРД	ВДД	РД	ДД
Aceclidinum	Підшкірно	0,004	0,012	-	-
Acidum arsenicosum anhydricum	Внутрішньо	0,005	0,015	-	-
*Acidum hydrochloricum dilutum	Внутрішньо	2 мл (40 крап.)	6 мл (120 крап.)
*Acidum nicotinicum	Внутрішньо	0,1	0,5	При прийомі внутрішньо разова доза може бути поступово підвищена (за відсутності побічних явищ) до 0,5 - 1,0, а добова - до 3,0 - 5,0
*Acidum nicotinicum	Внутрішньовенно (у вигляді натрієвої солі)	0,1	0,3
*Acrichinum	Внутрішньо	0,3	0,6	-	-
*Adonisidum	Внутрішньо	40 крап.	120 крап.	-	-
*Adrenalini hydrochloridum (див. Solulio Adrenalini hydrochioridi 0,1 % pro injectionibus)
*Adrenalini hydrotartras (див. Solutio Adrenalini hydrotartratis 0,18 % pro injectionibus)
*Aethacridini lactas	Внутрішньо	0,05	0,15	-	-
*Aethaminalum-natrium	Внутрішньо	0,3	0,6	-	-
*Aethazolum	Внутрішньо	2,0	7,0	-	-
*Aethazolum-natrium	Внутрішньо	2,0	7,0	-	-
*Aethazolum-natrium	Внутрішньовенно			0,5 - 2,0 (5 - 10 мл 10 - 20 % розчину)
*Aether medicinalis	Внутрішньо	0,33 мл (20 крап.)	1 мл (60 крап.)	-	-
*Aethiniloestradiolum	Внутрішньо	-	-	0,00001	0,00002
*Aelhoxydum	Внутрішньо	1,5	4,5	-	-
Aethylmorphini hydrochloridum	Внутрішньо	0,03	0,1	-	-
Aminarsonum	Внутрішньо	0,25	1,0	-	-
*Aminazinum	Внутрішньо	0,3	1,5	-	-
	Внутрішньом'язово	0,15	1,0	-	-
	Внутрішньовенно	0,05	0,25	-	-
*Amylii nitris	Для вдихання	0,1 мл (6 крап.)	0,5 мл (30 крап.)	-	-
*Anaesthesinum	Внутрішньо	0,5	1,5	-	-
*Analginum	Внутрішньо	1,0	3,0	-	-
*Analginum	Підшкірно, внутрішньом'язово та внутрішньовенно	0,5	1,5
*Antipyrinum	Внутрішньо	1,0	3,0	-	-
Apomorphini hydrochloridum	Внутрішньо	0,01	0,03	-	-
Apomorphini hydrochloridum	Підшкірно	0,005	0,01	-	-
*Apressinum	Внутрішньо	0,1	0,3
*Aprophenum	Внутрішньо	0,03	0,1
*Aprophenum	Підшкірно та внутрішньом'язово	0,02	0,06
Argenti nitras	Внутрішньо	0,03	0,1	-	-
Atropini sulfas	Внутрішньо та підшкірно	0,001	0,003	-	-
*Barbamylum	Внутрішньо	0,3	0,6
*Barbitalum	Внутрішньо	0,5	1,0	-	-
*Barbitalum-natrium	Внутрішньо, підшкірно та внутрішньом'язово	0,5	1,0
*Benzohexonium	Внутрішньо	0,3	0,9	-	-
*Benzohexonium	Підшкірно	0,075	0,3
*Benzonalum	Внутрішньо	0,3	1,0	-	-
*Benzylpenicillinum-kalium	Внутрішньом'язово та підшкірно			50000 - 300000 ОД	200000 - 1500000 ОД
*Benzylpenicillinum natrium	Внутрішньом'язово та підшкірно			50000 - 300000 ОД	200000 - 1500000 ОД
*Benzylpenicillinum-novocainum	Внутрішньом'язово			300000 ОД	600000 ОД
*Betasinum	Внутрішньо	0,075	0,2	-	-
*Bigumaium	Внутрішньо	0,3	0,6
*Bromisovalum	Внутрішньо	1,0	2,0
*Butadionum	Внутрішньо	0,2	0,6
*Butamidum	Внутрішньо	1,5	4,0
Carbacholinum	Внутрішньо	0,001	0,003
Carbacholinum	Підшкірно	0,0005	0,001
*Carbromalum	Внутрішньо	1,0	2,0
Celanidum (див. Solutio Celanidi 0,05 % і 0,02 % pro injectionibus)	Внутрішньо	0,0005	0,001
	Внутрішньовенно	0,0004	0,0008
*Chingaminum	Внутрішньо	0,5	1,5
*Chiniofonum	Внутрішньо	1,0	3,0
*Chinocidum	Внутрішньо	0,03	0,03
*Chloracizinum	Внутрішньо	0,05	0,15
*Chloralum hydratum	Внутрішньо та у клізмі	2,0	6,0
Chlorbutinum	Внутрішньо	0,015	0,015
*Chloroformium	Внутрішньо	0,5 мл	1 мл
*Chlorpropamidum	Внутрішньо	0,3	1,0
*Chlorletracyclini hydrochloridum	Внутрішньо	0,5	2,0
*Chlortrianisenum	Внутрішньо	0,012	0,048
Cocaini hydrochloridum	Внутрішньо	0,03	0,03
*Codeini phosphas	Внутрішньо	0,1	0,3
*Codeinum	Внутрішньо	0,05	0,2
*Coffeinum	Внутрішньо	0,3	1,0
	Внутрішньо	0,5	1,5
	Підшкірно	0,4	1,0
Convallatoxinum (див. Solitio Convallatoxini 0,03 % pro injectionibus)	Внутрішньовенно	0,0003	0,0006
*Corazolum	Внутрішньо, підшкірно та внутрішньовенно	0,2	0,5
*Cordiaminum	Внутрішньо та підшкірно	2 мл	6 мл
*Cordiaminum	Підшкірно та внутрішньовенно при отруєнні наркотиками	5 мл
*Corglyconum (див. Solutio Corglyconi 0,06 % pro injectionibus)
*Corticotropinum pro injectionibus	Внутрішньом'язово	-	-	10 - 20 ОД	40 - 80 ОД
*Celanidum (див. Solutio Celanidi 0,05 %	Внутрішньо	0,0005	0,001
Solutio Celanidi 0,02 % pro injectionibus)	Внутрішньовенно	0,0004	0,0008
*Chinqaminum	Внутрішньо	0,5	1,5
*Chiniofonum	Внутрішньо	1,0	3,0
*Chinocidum	Внутрішньо	0,03	0,03
*Chloracizinum	Внутрішньо	0,05	0,15
*Chloralum hydratum	Внутрішньо та у клізмі	2,0	6,0
*Chlorbutinum	Внутрішньо	0,015	0,015
*Chloroformium	Внутрішньо	0,5 мл	1 мл
*Chlorpropamidum	Внутрішньо	0,3	1,0
*Chlortetracyclini hydrochloridum	Внутрішньо	0,5	2,0
*Chlortrianisenum	Внутрішньо	0,012	0,048
*Cocaini hydrochloridum	Внутрішньо	0,03	0,03
*Codcini phosphas	Внутрішньо	0,1	0,3
*Codeinum	Внутрішньо	0,05	0,2
*Coffeinum	Внутрішньо	0,3	1,0
*Coffeinum-nafrii benzoas	Внутрішньо	0,5	1,5
*Convallatoxinum (див. Solitio Convallatoxini 0,03 % pro injectionibus)	Внутрішньовенно	0,0003	0,0006
*Corazolum	Внутрішньо, підшкірно та внутрішньовенно	0,2	0,5
*Cordiaminum	Внутрішньо та підшкірно	2 мл	6 мл
*Cordiaminum	Підшкірно та внутрішньовенно при отруєнні наркотиками	5 мл
*Corgiyconum (див. Solufio Corglyconi 0,06 % pro injecfionibus)
*Corticofropinum pro injectionibus	Внутрішньом'язово	-	-	10 - 20 ОД	40 - 80 ОД
*Cortisoni acetas	Внутрішньо	0,15	0,3
*Cotarnini chloridum	Внутрішньо	0,1	0,3
*Cupri sulfas	Внутрішньо	0,5 (одноразово як блювотний засіб)
Cyclodolum	Внутрішньо
Cyclophosphanum	Внутрішньовенно та внутрішньом'язово
Cytisinum (див. Cytitonum)
*Cytitonum	Внутрішньовенно
Desoxycorticosteroni acetas (див. Solutio Desoxycorticosteroni acetatis oleosa 0,5 % pro injectionibus)	Внутрішньом'язово
*Diaethylstilboestrolum	Внутрішньо та внутрішньом'язово
*Diaethylstilboestrolum	Внутрішньом'язово при злоякісних новоутвореннях
*Diaethylstilboestroli propionas	Внутрішньом'язово	-	-	0,05 (1 раз на 3 - 4 дні)
*Diazolinum	Внутрішньо	0,3	0,6
*Dibazolum	Внутрішньо	0,05	0,15
Dicainum	Для анестезії верхніх дихальних шляхів	0,09 (3 мл 3 % розчину - одноразово)
Dicainum	Для перидуральної анестезії	0,075 (25 мл 0,3 % розчину - одноразово)
*Dicolinum	Внутрішньо	0,3	1,0
*Dicolinum	Підшкірно та внутрішньом'язово	0,03	0,1
Dicumarinum	Внутрішньо	0,1	0,3		1-й день - 0,15 - 0,3; 2-й день - 0,15 - 0,2; 3-й день і далі - 0,05 - 0,1
*Digalen-neo	Внутрішньо	0,65 мл (20 крап.)	1,95 мл (60 крап.)
*Digalen-neo	Підшкірно	1 мл	3 мл
Oigitoxinum	Внутрішньо	0,0005	0,001
*Diiodthyrosinum	Внутрішньо	0,075	0,2
*Dimedrolum (див. Solutio Dimedroli 1 % pro injectionibus)	Внутрішньо	0,1	0,25
*Dimedrolum (див. Solutio Dimedroli 1 % pro injectionibus)	Внутрішньом'язово	0,05	0,15
*Diprazinum (див. Solutio Diprazini 2,5 % pro injectionibus)	Внутрішньо	0,075	0,5
	Внутрішньом'язово	0,05	0,25
*Diprophyilinum	Внутрішньо	1,0	3,0
*Diprophyilinum	Внутрішньовенно та внутрішньом'язово	0,5	1,5
*Ditrazini citras	Внутрішньо	0,25	0,75
*Emetini hydrochloridum (див. Solutio Emetini hydrochloridi 1 % pro injectionibus)	Підшкірно та внутрішньом'язово	0,05	0,1
*Ephedrini hydrochloridum	Внутрішньо та підшкірно	0,05	0,15
*Ergotalum (див. Solutio Ergotali 0,05 % pro injectionibus)	Внутрішньо Підшкірно			0,001 0,00025 - 0,0005	0,003 0,0005 - 0,001
Erysiminum (див. Solutio Erysimini 0,033 % pro injectionibus)	Внутрішньовенно	0,00033	0,00066
*Erythromycinum	Внутрішньо	0,5	2,0
*Euphyllinum	Внутрішньо, внутрішньом'язово та ректально	0,5	1,5
*Euphyllinum	Внутрішньовенно	0,25	0,5
*Extractum Belladonnae siccum	Внутрішньо	0,1	0,3
*Extractum Belladonnae spissum	Внутрішньо	0,05	0,15
*Extractum Filicis maris spissum	Внутрішньо	8,0 (одноразово)
*Folium Belladonnae	Внутрішньо	0,2	0,6
*Folium Digitalis	Внутрішньо	0,1	0,5
*Folium Hyoscyami	Внутрішньо	0,4	1,2
*Folium Stramonii	Внутрішньо	0,2	0,6
*Furacillinum	Внутрішньо	0,1	0,5
*Furadoninum	Внутрішньо	0,3	0,6
*Furazolidonum	Внутрішньо	0,2	0,8
Galanthamini hydrobromidum	Підшкірно	0,01	0,02
*Gangleronum (див. Solutio Gangleroni 1,5 % pro injectionibus)	Внутрішньо	0,075	0,3
	Підшкірно та внутрішньом'язово	0,06	0,18
*Griseotulvinum	Внутрішньо			0,15	0,6
*Herba Adonidis vernalis	Внутрішньо	1,0	5,0
*Herba Convallariae	Внутрішньо	0,5	1,5
*Herba Thermopsidis	Внутрішньо	0,1	0,3
*Hexamidinum	Внутрішньо	0,75	2,0
*Hexenalum	Внутрішньовенно	1,0	1,0
*Hexobarbitalum	Внутрішньо	0,5	1,0
Homatropini hydrobromidum	Внутрішньо	0,001	0,003
Hydrocodoni phosphas	Внутрішньо	0,02	0,06
*Imizinum	Внутрішньо	0,1	0,3
*Imizinum	Внутрішньом'язово	0,05	0,2
*Iodum (див. Solutio lodi spirituosa 5 % і Solutio lodi spirituosa 10 %)
*Isoniasidum	Внутрішньо	0,6	0,9
*Kanamycini monosulfas	Внутрішньо	1,0	4,0
*Khellinum	Внутрішньо	0,04	0,12
*Laevomycetinum	Внутрішньо	1,0	4,0
*Lantosidum	Внутрішньо	0,5 мл (25 крап.)	1,5 мл (75 крап.)
Liquor Kalii arsenitis	Внутрішньо	0,33 мл (10 крап.)	1,0 мл (30 крап.)
*Meprotanum	Внутрішньо	0,8	2,4
*Mercaplopurinum	Внутрішньо	0,2	0,3
*Mercazolylum	Внутрішньо	0,01	0,04
*Mesatonum	Внутрішньо	0,03	0,15
	Підшкірно та внутрішньом'язово	0,01	0,05
	Внутрішньовенно	0,005	0,025
Methacinum	Внутрішньо	0,005	0,015
Methacinum	Підшкірно, внутрішньовенно та внутрішньом'язово	0,002	0,006
*Methandrostenolonum	Внутрішньо	0,01	0,05
*Methazidum	Внутрішньо	1,0	2,0
*Methicillinum natrium	Внутрішньом'язово			1,0	4,0 - 6,0
*Methylandrostendiolum	Внутрішньо та сублінгвально	0,025	0,1
*Methyltestosteronum	Внутрішньо	0,05	0,1
*Methylthiouracilum	Внутрішньо	0,25	0,75
Morphini hydrochloridum	Внутрішньо та підшкірно	0,02	0,05
Myarsenolum	Внутрішньом'язово	0,6 (1 раз на 5 - 6 днів)
Myelosanum	Внутрішньо	0,006	0,01
*Naphthammonum	Внутрішньо	5,0	5,0
Natrii arsenas (див. Solutio Natrii arsenatis 1 % pro injectionibus)	Підшкірно	0,01	0,02
*Natrii nitris	Внутрішньо	0,3	1,0
Neodicumarinum	Внутрішньо	0,3	0,9		1-й день - 0,6; 2-й - 0,45; 3-й і далі - 0,1 - 0,2
*Neomycini sulfas	Внутрішньо			0,1 - 0,2	0,2 - 0,3
Neriolinum (див. Solutio Neriolini 0,022 %)	Внутрішньо	0,0002	0,0004
*Nitranolum	Внутрішньо	0,01	0,02
*Nitroglycerinum (див. Solutio Nitroglycerini 1 % і Tabulettae Nitroglycerini 0,0005)
*Norsulfazolum	Внутрішньо	2,0	7,0
*Norsultazoium-natrium	Внутрішньо	2,0	7,0
*Norsultazoium-natrium	Внутрішньовенно			0,5 - 2,0 (10 - 20 мл 5 - 10 % розчину)
Novarsenolum	Внутрішньовенно	0,6 (1 раз на 5 - 6 днів)
Novembichinum	Внутрішньовенно	0,01 (1 раз на 2 дні)
*Novobeioceinum-natrium	Внутрішньо			0,25 - 0,5	2,0
*Novocainamidum (див. Solutio Novocainamidi 10 % pro injectionibus)	Внутрішньо	1,0	4,0
	Внутрішньовенно	1,0	3,0
*Novocainum	Внутрішньо	0,25	0,75
	Внутрішньом'язово (2 % розчин)	0,1	0,1
	Внутрішньовенно (0,25 % розчин)	0,05	0,1
	Для інфільтраційної анестезії	Перша разова доза на початку операції - не вище 1,25 при застосуванні 0,25 % розчину і 0,75 - при застосуванні 0,5 % розчину. В подальшому на кожну годину операції не вище 2,5 при застосуванні 0,25 % розчину і 2,0 - при застосуванні 0,5 % розчину
*Octoestrolum	Внутрішньо			0,001	0,002
Omnoponum	Внутрішньо і підшкірно	0,03	0,1
Opium pulveratum	Внутрішньо	0,1	0,3
Osarsolum	Внутрішньо	0,25	1,0
*Oxacillinum-natrium	Внутрішньо			0,5	2,0 - 6,0
Oxazyium	Внутрішньо	0,025	0,05
*Oxylidinum (див. Solutio Oxylidini 2 % aut 5 % pro injectionibus)	Внутрішньо, підшкірно та внутрішньом'язово			0,02 - 0,05	0,2 - 0,3
*Oxytetracyclini dihydras	Внутрішньо	0,5	2,0
*Oxytetracyclini hydrochloridum	Внутрішньо	0,5	2,0
*Pachycarpini hydroiodidum (див. Solutio Pachycarpini hydroiodidi 3 % pro injectionibus)	Внутрішньо	0,2	0,6
	Підшкірно	0,15	0,45
*Papaverini hydrochloridum	Внутрішньо	0,2	0,6
*Papaverini hydrochloridum	Підшкірно, внутрішньовенно та внутрішньом'язово	0,1	0,3
*Paracetamolum	Внутрішньо	0,5	1,5
*Pentaminum (див. Solutio Pentamini 5 % pro injectionibus)	Внутрішньом'язово	0,15	0,45
*Phenacetinum	Внутрішньо	0,5	1,5
Phenadonum	Внутрішньо	0,01	0,03
Phenaminum	Внутрішньо	0,01 (для стимулювання пологової діяльності допускається одноразовий прийом у дозі 0,02)	0,02
Phenatinum	Внутрішньо	0,2	0,6
*Phenobarbitalum	Внутрішньо	0,2	0,5
*Phenoxymethylpenicillinum	Внутрішньо			0,1 - 0,2	0,5 - 1,0
Phenylinum	Внутрішньо	0,05	0,2		1-й день - 0,12 - 0,2; 2-й - 0,09 - 0,15; 3-й і наступні - 0,03 - 0,06 залежно від вмісту в крові протромбіну
*Phthaiazolum	Внутрішньо	2,0	7,0
*Phthivazidum	Внутрішньо	1,0	2,0
Physostiqmini salicylas	Підшкірно	0,0005	0,001
Pilocarpini hydrochloridum	Підшкірно	0,01	0,02
*Pirilenum	Внутрішньо	0,01	0,03
Plasmocidum	Внутрішньо	0,03	0,06
Platyphyllini hydrotartras	Внутрішньо і підшкірно	0,01	0,03
*Praeqninum	Внутрішньо	0,02	0,06
*Prednisolonum	Внутрішньо	0,015	0,1
*Prednisonum	Внутрішньо	0,015	0,1
*Progesteronum (див. Solutio Progesteroni oleosa 1 % і 2 % pro injectionibus)	Внутрішньом'язово	0,025	0,025
Promedolum	Внутрішньо	0,05	0,2
Promedolum	Підшкірно	0,04	0,16
Promeranum	Внутрішньо	0,036 (2 таблетки)	0,144 (8 таблеток)
*Propazinum	Внутрішньо	0,25	2,0
*Propazinum	Внутрішньом'язово	0,15	1,2
Proserinum	Внутрішньо	0,015	0,05
Proserinum	Підшкірно	0,002	0,006
*Quateronum	Внутрішньо	0,05	0,2
Reserpinum	Внутрішньо	0,002	0,01
*Salsolini hydrochloridum	Внутрішньо	0,1	0,3
*Santoninum	Внутрішньо	0,1	0,3
Sarcolysinum	Внутрішньо	0,05 (1 раз на 7 днів)
Scopolamini hydrobromidum	Внутрішньо і підшкірно	0,0005	0,0015
*Secale cornutum	Внутрішньо	1,0	5,0
Securinini nitras	Внутрішньо	0,005	0,015
Securinini nitras	Підшкірно	0,003	0,005
Solutio Aceclidini 0,2 % pro injectionibus (див. Aceclidinum)
*Solutio Adrenalini hydrochloridi 0,1 % pro injectionibus	Підшкірно	1 мл	5 мл
*Solutio Adrenalini hydrotartratis 0,18 % pro injectionibus	Підшкірно	1 мл	5 мл
*Solutio Aminazini 2,5 % pro injectionibus (див. Aminazinum)
*Solutio Apropheni 1 % pro injectionibus (див. Aprophenum)
Solutio Atropini sulfatis 0,1 % pro injectionibus (див. Atropini sulfas)
*Solutio Benzohexonii 2,5 % pro injectionibus (див. Benzohexonium)
Solutio Carbacholini 0,01 % aut 0,025 % pro injectionibus (див. Carbacholinum)
Solutio Ceianidi 0,02 % pro injectionibus (див. Celanidum)	Внутрішньовенно	2 мл	4 мл
Solutio Ceianidi 0,05 % pro injectionibus (див. Celanidum)	Внутрішньо	1 мл	2 мл
*Solulio Cofleini-natrii benzoatis 10 aut 20 % pro injectionibus (див. Cotfeinum-natrii benzoas)
Solutio Convallatoxini 0,03 % pro injectionibus (див. Convallatoxinum)	Внутрішньовенно	1 мл	2 мл
*Solutio Corazoli 10 % pro injectionibus (див. Corazolum)
*Solutio Corglyconi 0,06 % pro injectionibus	Внутрішньовенно	1 мл	2 мл
*Solutio Desoxycorticosteroni acetatis oleosa 0,5 % pro injectionibus (див. Desoxycorticosteroni acetas)	Внутрішньом'язово	2 мл	5 мл
*Solutio Dicolini 1 % pro injectionibus (див. Dicolinum)
*Solutio Dimedroli 1 % pro injectionibus (див. Dimedrolum)	Внутрішньом'язово	5 мл	15 мл
*Solutio Diprazini 2,5 % pro injectionibus (див. Diprazinum)	Внутрішньом'язово	2 мл	10 мл
*Solutio Emetini hydrochloridi 1 % pro injectionibus (див. Emetini hydrochloridum)	Підшкірно та внутрішньом'язово	5 мл	10 мл
*Solutio Ephedrini hydrochloridi 5 % pro injectionibus (див. Ephedrini hydrochloridum)
*Solutio Ergotali 0,05 % pro injectionibus (див. Ergotalum)	Підшкірно			0,5 - 1 мл	1 - 2 мл
Solutio Erysimini 0,033 % pro injectionibus (див. Erysiminum)	Внутрішньовенно	1 мл	2 мл
*Solutio Euphyllini 2,4 % aut 12 % pro injectionibus (див. Euphyllinum)
Solutio Galanthamini hydrobromidi 0,1 %, 0,25 %, 0,5 % aut 1 % pro injectionibus (див. Galanthamini hydrobromidum)
*Solutio Gangleroni 1,5 % pro injectionibus (див. Gangleronum)	Підшкірно та внутрішньом'язово	4 мл	12 мл
*Solutio Imizini 1,25 % pro injectionibus (див. Imizinum)
*Solutio lodi spirituosa 5 %	Внутрішньо	20 крап.	60 крап.
*Solutio lodi spirituosa 10 %	Внутрішньо	10 крап.	30 крап.
Solutio Methacini 0,1 % pro injectionibus (див. Methacinum)
Solutio Morphini hydrochloridi 1 % pro injectionibus (див. Morphini hydrochloridum)
Solutio Natrii arsenatis 1 % pro injectionibus (див. Natrii arsenas)	Підшкірно	1 мл	2 мл
Solutio Neriolini 0,022 % (див. Neriolinum)	Внутрішньо	0,75 мл (37 крап.)	1,5 мл (75 крап.)
*Solutio Nitroglycerini 1 %	Сублінгвально	4 крап.	16 крап.
*Solutio Novocainamidi 10 % pro injectionibus (див. Novocainamidum)	Внутрішньовенно (крапельно)	10 мл	30 мл
*Solutio Novocaini 0,25 %, 0,5 %, 1 % aut 2 % pro injectionibus (див. Novocainum)
Solutio Omnoponi 1 % aut 2 % pro injectionibus (див. Omnoponum)
*Solutio Oxylidini 2 % aut 5 % pro injectionibus (див. Oxylidinum)
*Solutio Pachycarpini hydroiodidi 3 % pro injectionibus (див. Pachycarpini hydroiodidum)	Підшкірно	5 мл	15 мл
*Solutio Pentamini 5 % pro injectionibus (див. Pentaminum)	Внутрішньом'язово	3 мл	9 мл
Solutio Platyphyllini hydroiartratis 0,2 % pro injectionibus (див. Platyphyllyni hydrotartras)
*Solutio Progesteroni oleosa 1 % pro injectionibus (див. Proqesteronum)	Внутрішньом'язово	2,5 мл	2,5 мл
*Solutio Progesteroni oleosa 2,5 % pro injectionibus	Внутрішньом'язово	1 мл	1 мл
Solutio Promedoii 1 % aut 2 % pro injectionibus (див. Promedolum)
Solutio Proserini 0,05 % pro injectionibus (див. Proserinum)
Solutio Scopolamini hydrobromidi 0,05 % pro injectionibus (див. Scopolamini hydrobromidum)
Solutio Strophanthini K 0,05 % pro injectionibus (див. Strophanthinum K)	Внутрішньовенно	1 мл	2 мл
Solutio Strychnini nitratis 0,1 % pro injectionibus (див. Strychnini nitras)
*Solutio Synoestroli oleosa 0,1 % pro injectionibus (див. Synoestrolum)	Внутрішньом'язово	2 мл	3 мл
*Solutio Synoestroli oleosa 2 % pro injectionibus (див. Synoestrolum)	Внутрішньом'язово при злоякісних новоутвореннях	3 мл	5 мл
*Solutio Testosteroni propionatis oleosa 5 % pro injectionibus (див. Testosteroni propionas)	Внутрішньом'язово	1 мл	2 мл
Solutio Thecodini 1 % aut 2 % pro injectionibus (див. Thecodinum)
*Solutio Vikasofi 1 % pro injectionibus (див. Vikasolum)
Sovcainum	У спинно-мозковий канал	0,01 одноразово
*Sphaerophysini benzoas	Внутрішньо	0,05	0,1
*Sphaerophysini benzoas	Підшкірно та внутрішньом'язово			0,01	0,06
*Streptocidum	Внутрішньо	2,0	7,0
*Streptomycini sulfas	Внутрішньом'язово	1,0	2,0
Strophanthinum K (див. Solutio Strophanthini K 0,05 % pro injectionibus)	Внутрішньовенно	0,0005	0,001
Strychnini nitras	Внутрішньо та підшкірно	0,002	0,005
*Sulfacylum-natrium	Внутрішньо	2,0	7,0
*Sulfadimezinum	Внутрішньо	2,0	7,0
*Sulqinum	Внутрішньо	2,0	7,0
*Synoestrolum (див. Solutio Synoestroli oleosa 0,1 % і 2 % pro injectionibus)	Внутрішньо	0,002	0,004
	Внутрішньом'язово при злоякісних новоутвореннях	0,06	0,1
*Tabulettae Nitroqlycerini 0,0005	Сублінгвально	1,5 таблетки	6 таблеток
*Testosteroni propionas (див. Solutio Testosteroni propionatis oleosa 1 % і 5 % pro injectionibus)	Внутрішньом'язово	0,05	0,1
*Tetracyclini hydrochloridum	Внутрішньо	0,5	2,0
*Tetracyclini hydrochloridum	Внутрішньом'язово			0,1	0,3
*Tetracyclinum	Внутрішньо	0,5	2,0
Thecodinum	Внутрішньо та підшкірно	0,01	0,03
*Theobrominum	Внутрішньо	1,0	3,0
*Theophyllinum	Внутрішньо та ректально	0,4	1,2
*Thiopentalum-natrium	Внутрішньовенно	1,0	1,0
Thiophosphamidum	Внутрішньом'язово та внутрішньовенно			0,01 - 0,02 3 рази на тиждень
*Thiphenum	Внутрішньо	0,1	0,3
*Thymolum	Внутрішньо	1,0	4,0
*Thyreoidinum	Внутрішньо	0,3	1,0
*Tinctura Belladonnae	Внутрішньо	0,5 мл (23 крап.)	1,5 мл (70 крап.)
*Tinctura Opii benzoica	Внутрішньо	2 мл	5 мл
Tinctura Opii simplex	Внутрішньо	0,5 мл (22 крап.)	1,25 мл (55 крап.)
Tinctura Strophanti	Внутрішньо	0,2 мл (10 крап.)	0,4 мл (20 крап.)
*Tinctura Strychni	Внутрішньо	0,3 мл (15 крап.)	0,6 мл (30 крап.)
*Trichomonacidum	Внутрішньо			0,025 - 0,1	0,3
*Trimethinum	Внутрішньо	0,4	1,2
*Triphthazinum	Внутрішньо			0,001 - 0,01	0,04
Tropacinum	Внутрішньо	0,03	0,1
*Urosulfanum	Внутрішньо	2,0	7,0
*Vikasolum	Внутрішньо	0,03	0,06
*Vikasolum	Внутрішньом'язово	0,015	0,03

- позначено отруйну речовину та лікарській засіб, що її містить; * - позначено сильнодіючий лікарський засіб.

____________
* Вищі дози отруйних, наркотичних (психотропних) і сильнодіючих лікарських засобів, зазначені у переліку, розраховані на дорослих людей, що досягли 25-річного віку.

Якщо отруйні, наркотичні (психотропні) чи сильнодіючі лікарські засоби прописані в рецепті в дозах, що перевищують зазначені в переліку вищі дози, причому не прописом і без окличного знака, то провізор, фармацевт аптеки зобов'язаний зв'язатися з лікарем (за телефоном) і лише після отримання відповіді відпустити прописані ліки у наведеному дозуванні.

У разі неможливості з тієї чи іншої причини поспілкуватися з лікарем прописаний лікарський засіб відпускають у половині дози, зазначеної в переліку як вища.

Максимальні терапевтичні дози активних фармацевтичних інгредієнтів для дорослих наведено у ДФУ 2.0 стор. 709 - 713.

Вищі разові (ВРД) та вищі добові дози (ВДД) отруйних і сильнодіючих лікарських засобів для дітей*

Дози (де не зазначений спосіб застосування) означають кількість препарату при прийомі внутрішньо (per os) і виражені або в грамах, або, де це наведено, у мілілітрах, краплях або одиницях дії (ОД)

Деякі усталені назви та терміни, використовувані у даних матеріалах, не завжди співпадають із наведеними у Фармакопеї та характеризують виключно дані лікарські засоби.

Лікарський засіб	До 6 міс.		Від 6 міс. до 1 року		2 роки		3 - 4 роки		5 - 6 років		7 - 9 років		10 - 14 років
Лікарський засіб	ВРД	ВДД	ВРД	ВДД	ВРД	ВДД	ВРД	ВДД	ВРД	ВДД	ВРД	ВДД	ВРД	ВДД
Acidum arsenicosum anhydricum	Не призначають				0,0002	0,0006	0,0003	0,001	0,0005	0,0015	0,00075	0,002	0,001	0,003
*Acidum hydrochloricum dilutum	1 крап.	3 крап.	2 крап.	6 крап.	2 крап.	6 крап.	3 крап.	9 крап.	5 крап.	15 крап.	7 - 8 крап.	20 крап.	8 - 10 крап.	30 крап.
*Acidum nicotinicum	0,005	0,015	0,008	0,024	0,01	0,03	0,015	0,045	0,025	0,075	0,03	0,09	0,05	0,15
*Acrichinum	0,0125	0,025	0,0125	0,025	0,025	0,05	0,04	0,08	0,05	0,1	0,075	0,15	0,1 - 0,125	0,2 - 0,25
*Adonisidum	1 крап.	2 крап.	2 крап.	4 крап.	3 крап.	6 крап.	5 крап.	10 крап.	6 крап.	12 крап.	8 крап.	15 крап.	10 - 15 крап.	20 - 30 крап.
*Adrenaiini hydrochloridum (см. Solutio Adrenalini hydrochloridi 0,1 %)
*Aethaminalumnatrium	0,01	0,02	0,01	0,02	0,02	0,04	0,025 - 0,03	0,05 - 0,06	0,04	0,08	0,05 - 0,075	0,1 - 0,15	0,1 - 0,15	0,2 - 0,3
*Aethazolum	0,2 на 1 кг маси тіла на добу						0,35	2,0	0,4	2,5	0,5	3,0	0,5	3,0
Aethylmorphinihydrochloridum	Не призначають				0,003	0,01	0,005	0,015	0,006	0,018	0,0075	0,025	0,01	0,03
Aminarsonum	0,04	0,12	0,08	0,24	0,1	0,3	0,15	0,45	0,15	0,45	0,2	0,5	0,25	0,75
*Aminazinum	0,005 - 0,0075	0,01 - 0,015	0,01	0,02	0,015	0,03	0,025	0,05	0,05	0,1	0,075	0,15	0,1	0,2
*Anaesthesinum	0,025	0,075	0,04	0,12	0,06	0,18	0,08	0,24	0,12	0,36	0,16	0,5	0,2	0,6
*Analqinum	0,025	0,075	0,05	0,15	0,1	0,3	0,15	0,45	0,2	0,6	0,25	0,75	0,3 - 0,5	0,9 - 1,5
*Antipyrinum	Не призначають		0,05	0,15	0,075	0,2	0,1	0,3	0,15	0,45	0,2	0,6	0,25 - 0,3	0,75 - 0,9
Apomorphini hydrochloridum внутрішньо	Не призначають			0,001	0,003	0,0015	0,0045	0,002	0,006	0,0025	0,0075	0,003	0,009
Apomorphini hydrochloridum підшкірно одноразово	Не призначають				0,002	0,002	0,0025	0,0025	0,003	0,003	0,003	0,003	0,003 - 0,004	0,003 - 0,004
Atropini sulfas	0,0001	0,0002	0,0002	0,0004	0,0002	0,0004	0,00025	0,0005	0,0003	0,0006	0,0004	0,0008	0,0005	0,001
*Barbamylum
*Barbitalumnatrium	0,03	0,06	0,075	0,15	0,1	0,2	0,15	0,3	0,2	0,4	0,25	0,5	0,3	0,6
*Benzylpenicillinumnatrium (Benzylpenicillinumkaiium) підшкірно та внутрішньом'язово	50000 ОД	100000 ОД	100000 ОД	200000 ОД	125000 ОД	250000 ОД	200000 ОД	400000 ОД	250000 ОД	500000 ОД	300000 ОД	600000 ОД	375000 ОД	750000 ОД
*Bigumaium	0,0125	0,025	0,0125	0,025	0,025	0,05	0,03 - 0,04	0,06 - 0,08	0,04 - 0,05	0,08 - 0,1	0,075	0,15	0,1 - 0,125	0,2 - 0,25
*Bromisovalum	0,05	0,1	0,1	0,2	0,15	0,3	0,2	0,4	0,25	0,5	0,3	0,6	0,3 - 0,4	0,6 - 0,8
*Butadionum	Не призначають		0,01	0,03	0,02	0,06	0,03	0,09	0,04	0,12	0,05 - 0,06	0,15 - 0,18	0,08 - 0,1	0,24 - 0,3
*Carbromalurri	Не призначають		0,1	0,2	0,15	0,3	0,2	0,4	0,2	0,4	0,25	0,5	0,3 - 0,4	0,6 - 0,8
*Chloralum hydratum внутрішньо та в клізмі	0,1	0,3	0,15	0,45	0,2	0,6	0,25	0,75	0,3	0,9	0,4	1,2	0,5 - 0,75	1,5 - 2,0
*Chlortetracyclini hydrochloridum	0,025 на 1 кг маси тіла на добу						0,075	0,3	0,1	0,4	0,15	0,6	0,2 - 0,3	0,8 - 1,0
*Codeinum	Не призначають				0,002	0,006	0,004	0,012	0,005	0,015	0,006	0,02	0,006 - 0,01	0,02 - 0,03
*Codeini phosphas	Не призначають		0,0025	0,0075	0,004	0,012	0,005	0,015	0,006 - 0,008	0,02 - 0,025	0,01	0,03	0,015 - 0,02	0,045 - 0,06
*Coffeinum	Не призначають				0,04	0,12	0,05	0,15	0,06	0,18	0,075	0,25	0,075 - 0,1	0,25 - 0,3
*Coffeinumnatrii benzoas внутрішньо та підшкірно	0,05	0,15	0,06	0,18	0,07	0,2	0,08	0,25	0,1	0,3	0,15	0,5	0,15 - 0,2	0,5 - 0,6
*Corazolum внутрішньо та підшкірно	0,02	0,04	0,02	0,06	0,03	0,09	0,05	0,15	0,06	0,18	0,075	0,2	0,08	0,25
*Cordiaminum внутрішньо	2 крап.	6 крап.	3 крап.	9 крап.	4 крап.	12 крап.	5 крап.	15 крап.	6 крап.	18 крап.	7 - 8 крап.	20 - 25 крап.	10 - 15 крап.	30 - 40 крап.
*Cordiaminum підшкірно	0,1 мл	0,2 мл	0,1 мл	0,2 мл	0,15 мл	0,3 мл	0,25 мл	0,5 мл	0,3 мл	0,6 мл	0,5 мл	1,0 мл	0,8 мл	1,5 мл
*Cytitonum внутрішньовенно та внутрішньом'язово	0,15 мл	0,3 мл	0,15 мл	0,3 мл	0,2 мл	0,4 мл	0,25 мл	0,5 мл	0,3 мл	0,6 мл	0,4 мл	0,8 мл	0,6 мл	1,2 мл
*Dibazolum для лікування при захворюваннях нервової системи	0,001	0,001	0,001	0,001	0,002	0,002	0,004	0,004	0,005	0,005	0,006	0,006	0,008	0,008
*Digalen-neo внутрішньо	1 крап.	3 крап.	2 крап.	6 крап.	4 крап.	12 крап.	6 крап.	18 крап.	7 крап.	21 крап.	8 крап.	24 крап.	10 крап.	30 крап.
*Digalen-neo підшкірно	0,05 мл	0,15 мл	0,1 мл	0,3 мл	0,12 мл	0,36 мл	0,2 мл	0,6 мл	0,25 мл	0,75 мл	0,3 мл	1 мл	0,4 - 0,5 мл	1,2 - 1,5 мл
*Dimedrolum	0,002	0,006	0,005	0,015	0,01	0,03	0,015	0,045	0,02	0,06	0,03	0,09	0,04	0,1
*Emetini hydrochloridum підшкірно та внутрішньом'язово	Не призначають		0,0025	0,005	0,005	0,01	0,005	0,01	0,015	0,03	0,015	0,03	0,02	0,04
*Ephedrini hydrochloridum внутрішньо	0,0025	0,0075	0,006	0,02	0,01	0,03	0,015	0,045	0,015	0,045	0,02	0,06	0,025	0,075
*Ephedrini hydrochloridum підшкірно	0,002	0,006	0,005	0,015	0,008	0,025	0,01	0,03	0,012	0,036	0,015	0,045	0,015 - 0,02	0,045 - 0,06
*Erythromycinum	0,005 - 0,008 на 1 кг маси тіла на прийом						0,125	0,5	0,15	0,6	0,2	0,8	0,25	1,0
*Euphyllinum	Не призначають		0,01	0,03	0,02	0,06	0,03	0,09	0,05	0,15	0,075	0,25	0,1	0,3
*Extractum Belladonnae siccum	Не призначають		0,0025	0,0075	0,003	0,009	0,004	0,012	0,005	0,015	0,0075	0,025	0,01 - 0,015	0,03 - 0,045
*Extractum Filicis maris spissum	Не призначають				1,0	1,0	1,5 - 2,0	1,5 - 2,0	2,5 - 3,0	2,5 - 3,0	3,5 - 4,0	3,5 - 4,0	5,0	5,0
*Folium Diqitalis	0,005	0,02	0,01	0,04	0,02	0,08	0,03	0,12	0,04	0,16	0,05	0,2	0,05 - 0,075	0,2 - 0,3
Galanthamini hydrobromidum підшкірно	Не призначають		0,00025	0,0005	0,0005	0,001	0,001	0,002	0,0025	0,005	0,003	0,006	0,005	0,01
*Herba Adonidis vernalis	0,03	0,12	0,05	0,2	0,1	0,4	0,15	0,6	0,2	0,8	0,3	1,2	0,3 - 0,5	1,2 - 2,0
*Herba Thermopsidis	0,005	0,015	0,005	0,015	0,01	0,03	0,015	0,045	0,02	0,06	0,025	0,075	0,03 - 0,05	0,1 - 0,15
*Laevomycetinum	Разова - 0,02, добова - 0,12 на 1 кг маси тіла						0,25	1,5	0,25	1,5	0,3	1,8	0,4	2,0
*Lantosidum	1 крап.	3 крап.	2 крап.	6 крап.	3 крап.	9 крап.	5 крап.	15 крап.	6 крап.	18 крап.	10 крап.	30 крап.	15 крап.	45 крап.
Liquor Kalii arsenitis	Не призначають				1 крап.	3 крап.	1 крап.	3 крап.	2 крап.	6 крап.	2 крап.	6 крап.	3 крап.	9 крап.
Morphini hydrochloridum	Не призначають				0,001	0,002	0,0015	0,003	0,0025	0,0075	0,003	0,01	0,003 - 0,005	0,01 - 0,015
Myarsenolum внутрішньом'язово	0,03 - 0,15		0,05 - 0,15		0,05 - 0,2		0,1 - 0,3		0,1 - 0,3		0,1 - 0,3		0,1 - 0,3
*Myelosanum	0,2 на 1 кг маси тіла на добу						0,35	2,0	0,4	2,5	0,5	3,0	0,5	3,0
Novarsenolum внутрішньовенно	0,03 - 0,15		0,05 - 0,15		0,05 - 0,2		0,1 - 0,3		0,1 - 0,3		0,1 - 0,3		0,15 - 0,3
Omnoponum	Не призначають				0,002	0,004	0,003	0,006	0,005	0,015	0,006	0,02	0,0075 - 0,01	0,02 - 0,03
Oxazylum	Не призначають		0,0015	0,0015	0,0025	0,0025	0,003	0,003	0,004	0,004	0,006	0,006	0,0075 - 0,01	0,0075 - 0,01
*Oxytetracyclini dihydras	0,025 на 1 кг маси тіла на добу						0,15	0,3	0,2	0,4	0,25	0,5	0,3	0,6
*Papaverini hydrochloridum	Не призначають		0,005	0,01	0,01	0,02	0,015	0,03	0,02	0,04	0,03	0,06	0,05 - 0,06	0,15 - 0,2
*Phenobarbitalum	0,005	0,01	0,01	0,02	0,02	0,04	0,03	0,06	0,04	0,08	0,05	0,1	0,075	0,15
*Phenoxymethylpenicillinum	0,015 на 1 кг маси тіла на добу						0,1	0,2	0,125	0,25	0,15	0,3	0,2	0,4
*Phthivazidum	0,04 на 1 кг маси тіла на добу						0,3	0,6	0,35	0,7	0,4	0,8	0,5 - 0,75	1,0 - 1,5
Plasmocidum	Не призначають				0,005	0,01	0,0075	0,015	0,01	0,02	0,015	0,03	0,02 - 0,025	0,04 - 0,05
Platyphytlini hydrotartras внутрішньо та підшкірно	0,0004	0,0012	0,0006	0,0025	0,001	0,003	0,0015	0,0045	0,0025	0,0075	0,003	0,009	0,005	0,015
*Prednisolonum	0,001 на 1 кг маси тіла на добу								-	0,02	-	0,025 - 0,03	-	0,025 - 0,04
*Prednisonum	0,001 на 1 кг маси тіла на добу								-	0,02	-	0,025 - 0,03	-	0,025 - 0,04
Promedolum	Не призначають				0,005	0,01	0,0075	0,015	0,01	0,02	0,01	0,02	0,015	0,03
Promeranum підшкірно	Не призначають				0,003	0,006	0,005	0,01	0,0075	0,015	0,0075	0,015	0,01	0,02
Propazinum внутрішньо	Не призначають		0,001	0,001	0,002	0,002	0,003	0,003	0,005	0,005	0,007	0,007	0,01	0,01
Proserinum підшкірно (див. Solutio Proserini 0,05 %)
*Solutio Adrenalini hydrochloridi 0,1 % підшкірно	0,1 мл	0,3 мл	0,15 мл	0,5 мл	0,2 мл	0,6 мл	0,25 мл	0,75 мл	0,4 мл	1,2 мл	0,5 мл	1,5 мл	0,75 мл	2 мл
*Solutio lodi spirituosa 5 %	Не призначають								4 крап.	12 крап.	5 крап.	15 крап.	8 крап.	24 крап.
Solutio Proserini 0,05 % підшкірно	Не призначають		0,1 мл	0,1 мл	0,2 мл	0,2 мл	0,3 мл	0,3 мл	0,5 мл	0,5 мл	0,6 мл	0,6 мл	0,75 мл	0,75 мл
Solutio Strophanthini K 0,005 % внутрішньовенно	0,05 мл	0,05 мл	0,05 мл	0,05 мл	0,1 мл	0,1 мл	0,15 мл	0,15 мл	0,2 мл	0,2 мл	0,25 мл	0,25 мл	0,25 - 0,5 мл	0,5 мл
*Streptocidum	0,2 на 1 кг маси тіла на добу						0,35	2,0	0,4	2,5	0,5	3,0	0,5	3,0
*Streptomycini sulfas внутрішньом'язово	0,02 на 1 кг маси тіла на добу						0,15	0,3	0,175	0,35	0,2	0,4	0,25	0,5
Strophanthinum K (див. Solutio Strophanthini K 0,05 %)
Strychnini nitras	Не призначають				0,00025	0,0005	0,0003	0,0006	0,0005	0,001	0,0006 - 0,00075	0,0012 - 0,0015	0,00075 - 0,001	0,0015 - 0,002
*Sulfacylumnatrium	0,2 на 1 кг маси тіла на добу						0,35	2,0	0,4	2,5	0,5	3,0	0,5	3,0
*Sulfadimezinum	0,2 на 1 кг маси тіла на добу						0,35	2,0	0,4	2,5	0,5	3,0	0,5	3,0
*Sulqinum	0,2 на 1 кг маси тіла на добу						0,35	2,0	0,4	2,5	0,5	3,0	0,5	3,0
*Tetracyclinum	0,025 на 1 кг маси тіла на добу						0,15	0,3	0,2	0,4	0,25	0,5	0,3	0,6
*Theophyllinum	Не призначають				0,04	0,12	0,05	0,15	0,06	0,2	0,08	0,25	0,1	0,3
*Thymoium	Не призначають				0,05	0,2	0,1	0,4	0,15	0,6	0,25	1,0	0,3	1,2
*Thyreoidinum	0,01	0,03	0,02	0,06	0,03	0,09	0,05	0,15	0,075	0,25	0,1	0,3	0,15	0,45
*Tinctura Belladonnae	1 крап.	3 крап.	1 крап.	3 крап.	2 крап.	6 крап.	3 крап.	9 крап.	3 крап.	9 крап.	4 крап.	12 крап.	4 - 6 крап.	12 - 18 крап.
*Tinctura Strychni	Не призначають				1 крап.	2 крап.	2 крап.	4 крап.	3 крап.	6 крап.	4 крап.	8 крап.	5 - 6 крап.	10 - 12 крап.
*Vikasolum	0,002 - 0,005	0,006 - 0,015	0,002 - 0,005	0,006 - 0,015	0,006	0,018	0,008	0,025	0,01	0,03	0,01	0,03	0,015	0,045

- позначено отруйну речовину та лікарській засіб, що її містить; * - позначено сильнодіючий лікарський засіб.

____________
* Якщо у графі зазначено три дози, то перша стосується дітей молодшого, а друга - старшого віку.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Документи Конвенції з фармацевтичних інспекцій (PIC) та Системи співробітництва щодо фармацевтичних інспекцій (PIC/S)

1.1. Document PH 6/91 Guide to the preparation of information requested under article 2 of the Convention for the mutual recognition of inspection in respect of the manufacture of pharmaceutical products. - PIC, November 1991.

1.2. Document PH 4/93 Explanatory notes for Industry on the preparation of a site master file to be part of the information requested under article 2 of the Pharmaceutical Inspection Convention. - PIC, April 1993.

1.3. Document PI 006-3 Recommendations on validation master plan, installation and operational qualification, non-sterile process validation, cleaning validation. - PIC/S, 25 September 2007.

1.4. Document PE 010-4 Guide to good practices for the preparation of medicinal products in healthcare establishments. - PIC/S, 1 March 2014.

2. Документи Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)

2.1. Menabde N., Stobbelaar F. The patient in focus. A strategy paper // WHO/EURO (WHO/DAP/98.8). - 1998.

2.2. Nielsen H. P. Kvalitetssikring af laegemidler i: Laegemidler og aegemiddelanvendelse. L. Launso and E. W. Sorensen (Ed.). - Copenhagen, Akademisk Forlag, 1997.

2.3. Standards for quality of pharmacy services. International Pharmaceutical Federation FIP, 1993.

2.4. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings. - Geneva, WHO, 1996 (WHO/PHARM/DAP/96.1).

2.5. Role of the pharmacist in support of the WHO revised drug strategy. - WHO, 1994 (WH047.12).

2.6. Good pharmacy practice in Europe. Pharmaceutical Group of the European Union PGEU. - Community pharmacists, 1998.

2.7. Hepler C. D., Strand L. Opportunities and responsibilities in pharmaceutical care. Amer. J. Hosp. Pharm. - 1990. - 47. - P. 533 - 549.

2.9. Donabedian A, Evaluating the quality of medical care // Mubank Memorial Fund Quarterly. - 1966. - 44. - P. 166 - 204.

2.10. The role of the Pharmacist in smoking cessation. - Copenhagen: EuroPharm Forum, 1996.

2.11. The role of the Pharmacist in diabetes care "PharmaDiab Programme". The St. Vincent Declaration Action Programme and EuroPharm Forum, 1996.

2.12. The role of the Pharmacist in the fight against the HTV-AIDS pandemic. A joint declaration between the World Health Organisation (WHO) and the International Pharmaceutical Federation (FIP), 1997.

2.13. Auditgrundlag (Minimum requirements). Forslag til minimumskrav indenfor Kravdokumentes hovedomreder. Danish Pharmaceutical Association. - Copenhagen, 1997.

2.14. Model standards for self audit in community pharmacy in England. Vol. 1 - 9. - Keele: Keele University, 1994.

2.15. Good Pharmacy Practice (GPP) in developing countries. Supplementary guidelines for stepwise implementation. - FIP Community Pharmacy Section, 1999.

2.16. Good trade and distribution practices for pharmaceutical starting materials. - WHO Technical Report Series. - Geneva, No. 917, 2003.

2.17. Joint FIP/WHO guidelines on good pharmacy practice: standards for quality of pharmacy services - WHO Technical Report Series. - Geneva, No. 961, 2011.

2.18. WHO Expert Committee on Specifications for Pharmaceutical Preparations 48 edition - WHO Technical Report Series. - Geneva, No. 986, 2014.

2.20. Good pharmacy practices: standard for quality of pharmacuy services (joint FIP/WHO). - WHO, TRS N 961, annex 8, 2011.

3. Державні стандарти України

3.1. Національна стандартизація. - К.: Держспоживстандарт України, 2003.

3.2. ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

3.3. ДСТУ 1.7:2003 Національна стандартизація. Правила і методи прийняття та застосування міжнародних і регіональних стандартів.

3.4. Закон України від 04.04.96 N 123/96-ВР "Про лікарські засоби".

4. Накази МОЗ України

4.1. Наказ МОЗ України від 16.03.93 N 44 "Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення".

4.2. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами - затверджені наказом МОЗ України від 31.10.2011 N 723 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за N 1420/20158.

5. Державні стандарти Російської Федерації

5.1. ГОСТ Р 50766-95 Помещения чистые. Классификация. Методы аттестации. Основные требования.

5.2. ОСТ 42-510-2002. Правила организации производства и контроля качества лекарственных средств (GMP).

6. Фармакопеї

6.1. Державна фармакопея України / Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1-ше вид. - Х.: РІРЕГ, 2001. - 556 с.

6.2. Державна Фармакопея України / Держ. п-во "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1 вид., 1 допов. - Х. : РІРЕГ, 2004. - 520 с.

6.3. Державна фармакопея України / Держ. п-во "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1 вид., 2 допов. - Х. : РІРЕГ, 2008. - 620 с.

6.4. Державна фармакопея України / Держ. п-во "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1 вид., 3 допов. - Х. : РІРЕГ, 2009. - 279 с.

6.5. Державна фармакопея України / Держ. п-во "Науково-експертний фармакопейний центр". - 1 вид., 4 допов. - Х. : РІРЕГ, 2011. - 538 с.

6.6. Martindale. The Extra Pharmacopoeia. - 28-th ed. - London: The Pharmaceutical Press, 1982.

6.11. The International Pharmacopoeia. - 3-rd ed. - World Health Organization. - Geneva. - 1995. - 2532 p.

6.12. The United States Pharmacopoeia. - 23-rd ed. - US Pharmacopoeial Convention, Inc. - 1995. - 2391 p.

6.13. United State Pharmacopeia. - XXIV ed. - Rockville: The United State Pharmacopeial, 2000. - 2569 p.

6.14. USP Pharmacists' Pharmacopeia. - II ed. - Rockville: The United State Pharmacopeial, 2008. - 1519 p.

7. Інші джерела

7.1. Виробництво лікарських засобів в аптеках. Проекти документів PIC/S // Щотижневик АПТЕКА. - 2003. - N 11 (382). - С. 81 - 84.

7.2. Власенко І. Екстемпоральне виготовлення - візитна картка класичної аптеки / І. Власенко // Фармацевт-практик. - 2007. - N 5. - С. 2 - 4.

7.3. Егорова С. Н. Аптечное изготовление: лекарственные формы, не имеющие промышленных аналогов / С. Н. Егорова // Новая аптека. Эффективное управление. - 2007. - N 6. - С. 39 - 42.

7.4. Загальні статті Державної Фармакопеї України на екстемпоральні лікарські засоби / В. П. Черних, О. І. Тихонов та ін. // Фармаком. - 2007. - N 3. - С. 8 - 11.

7.5. Нормативна документація щодо приготування ліків в умовах аптек (пропозиції доповнень до ДФУ): Збірник проектів нормативних документів / Т. Г. Ярних, О. І. Тихонов, В. М. Чушенко, О. А. Гаркавцева, Ю. В. Левачкова. - Х.: Вид-во НФаУ, 2010. - 80 с.

7.6. Нормативні акти з організації роботи аптечних та хіміко-фармацевтичних підприємств. - Кн. 2. Реєстрація (перереєстрація) лікарських засобів і виробів медичного призначення. Промислове виробництво лікарських препаратів / Під ред. д-ра фармац. наук, проф., акад. АН ВШ України Зіменковського В. С. // Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького. - 2002. - 442 с.

7.7. Нормативні акти з організації роботи аптечних та хіміко-фармацевтичних підприємств. - Кн. 3. Реалізація та контроль якості лікарських засобів в Україні / Під ред. д-ра фармац. наук, проф., акад. АН ВШ України Зіменковського В. С. // Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 2003. - 408 с.

7.8. Перспективи розвитку аптечної служби України з огляду на можливу Євроінтеграцію / Б. П. Громовик, С. М. Мокрянин, С. І. Терещук, І. О. Мірошнікова // Фармац. журн. - 2007. - N 1. - С. 3 - 9.

7.9. Принципы приготовления лекарственных препаратов в условиях аптек / Т. Г. Ярных, А. И. Тихонов, О. А. Гаркавцева, Н. В. Романенко // Провизор. - 2009. - N 21. - С. 24 - 29.

7.10. Технологія ліків: Підручник для студентів фармацевтичних факультетів ВМНЗ України III - IV рівнів акредитації: Пер. з рос. / Під ред. О. І. Тихонова. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 640 с.

7.11. Тихонов А. И. Нормативно-технологические аспекты приготовления экстемпоральных лекарственных препаратов / А. И. Тихонов, Т. Г. Ярных // A1. Vi-lea Congres Al Farmacistilor din Republica Moldova. Chisinau. - 2009. - С. 69 - 71.

7.12. Справочник экстемпоральной рецептуры / Под ред. акад. А. И. Тихонова. - К.: МОРИОН, 1999. - 496 с.

7.13. Фармакопейні аспекти приготування лініментів, паст, кремів і гелів "ex tempore" / Т. Г. Ярних, О. І. Тихонов, О. І. Гризодуб, В. М. Чушенко, О. А. Гаркавцева / Фармаком. - 2009. - N 3. - С. 28 - 32.

7.14. Фармакопейні аспекти приготування мазей "ex tempore" / Т. Г. Ярних, О. І. Тихонов, В. М. Чушенко, О. А. Горова // Фармаком. - 2008. - N 3. - С. 47 - 51.

7.15. Ярних Т. Г. Вимоги Фармакопей США та ДФУ до виготовлення ліків в умовах аптек / Т. Г. Ярних, О. А. Горова, Н. В. Романенко // Провізор - 2008. - N 11. - С. 52 - 56.

7.16. Экстемпоральная рецептура (технология, применение). Жидкие лекарственные формы: Справочник / А. И. Тихонов, В. П. Черных, Т. Г. Ярных и др.; Под ред. акад. А. И. Тихонова. - Х.: НФАУ, 2000. - 208 с.

7.17. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н. А. Ляпунова, В. А. Загория, В. П. Георгиевского и др. - К.: МОРИОН, 1999. - 896 с.

7.18. Надлежащая аптечная практика в новых независимых государствах. Еженедельник АПТЕКА. - 2002. - N 30 (351). - С. 80 - 85; N 31 (352). - С. 78 - 83.

7.19. Хмелевська С. С, Павличко С. С. Технологія виробництва лікарських засобів відповідно до правил GMP // Медицина України, 1996. - N 4. - С. 46 - 48.

7.20. Economic and Legal Framework for Non-Prescription Medicines in Europe, AESGP. - Brssel, 1995.

7.21. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital practice settings. - Geneva: World Health Organization, 1996. - Document WHO/PHARM/DAP/96.

7.24. Pharmazeutische Technologie fur Studium und Beruf / Rudolf Voigt. Unter Mitarb. von Manfred Bornschein. - 8., durchges Aufl. - Berlin; Wiesladen: Ullstein Mosby, 1995. - 794 S.

7.25. Sciagawka przedsikbiorcy. Terminy. Stawki. Limity. - Rzeczpospolita. Warzawa. Stycze. - 2002.

7.26. Canadian Society of Hospital Pharmacists. Guidelines for the Handling and Disposal of Hazardous Pharmaceuticals (Including Cytotoxic Drugs). - Ottawa: CSHP, 1991.

7.27. Pharmaceutical compounding and dispensing / Second edition / John F. Marriot, Keith A. Wilson, Christopher A. Langley, Dawn Belcher. - London-Chicago: Pharmaceutical Press, 2010. - 288 p.

СТАНДАРТ
НАСТАНОВА
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ СТЕРИЛЬНИХ ТА АСЕПТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕК
СТ-Н МОЗУ 42-4.6:2015

ВСТУП

Однією із складових частин практичної діяльності аптеки майже у всіх країнах є виготовлення лікарських засобів, які повинні відповідати вимогам Державної фармакопеї чи іншим чинним нормативним документам, і бути придатними до використання згідно з призначенням лікаря.

Виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів потребує особливих умов. Ці препарати мають відповідати таким вимогам: терапевтична ефективність, чистота, стерильність, безпечність для хворого, апірогенність, відсутність механічних включень. Найважливішою складовою технологічного процесу всіх ін'єкційних та інфузійних лікарських засобів є організація роботи в асептичних умовах і стерилізація. Тому при виготовленні стерильних лікарських засобів передбачаються більш жорсткі вимоги до приміщень (включаючи класи їх чистоти), обладнання, персоналу, лікарських і допоміжних речовин, упаковки та контролю якості.

В німецькому "Законі про лікарські засоби" велика увага приділяється регулюванню питань проведення комбінованої інфузійної фармакотерапії. В Законі прописано, що змішування інфузійних розчинів також є процесом виготовлення ліків (§ 4).

У документах PIC/S, що стосуються вимог до виготовлення лікарських засобів в умовах аптек, є розділ "Виготовлення лікарських засобів в асептичних умовах з використанням закритих процедур".

В Україні у 2005 році колективом розробників (О. І. Тихонов, Т. Г. Ярних, В. П. Черних, М. Ф. Пасічник, І. Б. Демченко, Л. В. Бондарева, Н. Ф. Орловецька, В. В. Руденко, Р. С. Коритнюк, Ю. В. Підпружников, Т. М. Шакіна, В. Г. Нікітюк, Н. Я. Ґудзь) було розроблено та затверджено наказом МОЗ України від 3 серпня N 391 "Вимоги до виготовлення стерильних та асептичних лікарських засобів в умовах аптек".

Ці методичні рекомендації було підготовлено з урахуванням рекомендацій щодо розробки національної моделі стандартів належної аптечної практики. Вони включали вимоги до всіх аспектів аптечного виготовлення та інструкції щодо правил технології стерильних і асептичних лікарських засобів.

З того часу відбулися зміни: вийшла у світ ДФУ 1.2 (2008 р.), 1.3 (2009 р.), 1.4 (2011 р.), 2.0 (2014 р.), наказ МОЗ України N 812 від 17.10.2012 "Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках", наказ МОЗ України N 275 від 15.05.2006 "Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів". У зв'язку з цим підготовлено третє видання зазначених вище вимог.

У розділі "Технологічний процес" оновлено інформацію стосовно загальних питань і додаткових вимог до персоналу, приміщень, обладнання, документації, лікарських та допоміжних речовин, упаковки та матеріалів, контролю якості. При написанні цього матеріалу враховані основні положення документів PIC/S "Recommendation on sterility testing", "Recommendation on the validation of aseptic processes" та національні вимоги.

У обов'язкових додатках A, B, C і D наведено загальні інструкції щодо виготовлення інфузійних, ін'єкційних розчинів, очних лікарських форм, лікарських форм з антибіотиками та лікарських форм для дітей. Вони включають принцип, загальні правила, обладнання, технологічний процес і контроль якості відповідних лікарських форм, що виготовляються за магістральними прописами та замовленнями (вимогами) ЛЗ. Довідковий матеріал, який стосується технології, наведено в Додатку O.

У Додатку Q наведено приклади екстемпоральної рецептури лікарських засобів для парентерального застосування, у Додатку R - очних лікарських засобів, у Додатку S - лікарських форм з антибіотиками. На кожен пропис наведено оптимальний варіант технології з паспортами письмового контролю, якісний та кількісний аналіз, а також оформлення до відпуску і спосіб застосування препаратів.

За формою настанову складено відповідно до вимог ДСТУ 1.5-93 та ДСТУ 1.7-2001. Додатково введено розділи "Сфера застосування", "Нормативні посилання", "Позначення та скорочення".

У Додатку T "Бібліографія" наведено перелік документів Європейського Союзу, документів PIC/S, ВООЗ та наказів МОЗ України, що регулюють аптечну діяльність.

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Ця настанова встановлює положення (принципи і правила) належної аптечної практики щодо виготовлення та контролю якості стерильних і асептичних лікарських засобів, які не підлягають офіційній реєстрації відповідно до чинного законодавства і призначені для роздрібної реалізації через аптеки та їх структурні підрозділи.

Настанову мають застосовувати всі суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування для організації системи якості й належного виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптек.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цій настанові наведено посилання на такі нормативні документи:

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

Постанова КМУ від 03.02.2010 N 259 "Деякі питання діяльності, пов'язані з торгівлею лікарськими засобами"

Постанова КМУ від 03.02.2010 N 260 "Деякі питання державного контролю якості лікарських засобів"

Наказ МОЗ України від 15.01.2003 N 8 "Про затвердження переліків допоміжних речовин та барвників, дозволених для застосування у виробництві лікарських засобів, що (лікарські засоби) реєструються в Україні та виготовляються в аптечних умовах за рецептами лікарів і замовленнями лікувально-профілактичних закладів" із змінами

Довідкові джерела інформації наведено в Додатку T "Бібліографія"

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1. Антиоксиданти - допоміжні речовини, що запобігають окисненню.

3.2. Асептика - певні умови роботи, комплекс організаційних заходів, спрямованих на попередження потрапляння збудників інфекції при виготовленні ліків, хірургічних операціях, перев'язках, ендоскопії та інших лікувальних і діагностичних процедурах.

3.3. Асептичний - обеззаражений, що характеризується відсутністю живих мікроорганізмів та їх спор, відповідає вимогам асептики.

3.4. Асептичний блок - комплекс виробничих приміщень, до складу якого входять шлюз, асептична асистентська, приміщення для отримання води для ін'єкцій, фасування, закупорювання та стерилізації ліків.

3.5. Асептичні лікарські засоби - лікарські засоби, які при виготовленні не витримують термічної стерилізації чи самі мають бактерицидну дію та виготовляються в асептичних умовах.

3.6. Валідація - дії, які відповідно до принципів належної виробничої практики доводять, що певна методика, процес, обладнання, сировина, діяльність або система дійсно дають очікувані результати.

3.7. Депресія температури замерзання 1 % розчину лікарської речовини (Dt) означає, на скільки градусів знижується температура замерзання 1 % розчину лікарської речовини порівняно з температурою замерзання чистого розчинника.

3.8. Ізольована зона - зона, побудована й експлуатована таким чином (і обладнана відповідними системами обробки і фільтрації повітря), щоб запобігти контамінації зовнішнього навколишнього середовища біологічними агентами зсередини зони.

3.9. Ізотонічний еквівалент (E) за натрію хлоридом означає кількість натрію хлориду, який створює в однакових умовах осмотичний тиск, що дорівнює осмотичному тиску 1 г лікарської речовини.

3.10. Контамінація - небажане внесення домішок хімічної чи мікробіологічної природи, або чужерідних речовин у (на) вихідну сировину, проміжну продукцію чи АФІ під час технологічного процесу, відбору проб, пакування або перепакування, зберігання і транспортування.

3.11. Осмолярність (осмоляльність) - величина оцінки сумарного вкладу різних розчинених речовин в осмотичний тиск розчину.

3.12. Пірогенні речовини - продукти життєдіяльності та розпаду мікроорганізмів, токсини, мертві мікробні клітини. Вони належать до сполук полісахаридів, комплексних білків, ліпосахаридів.

3.13. Повітряний шлюз - обмежений простір з двома або кількома приміщеннями, наприклад, різних класів чистоти, що служить для контролю потоку повітря між цими приміщеннями, коли в них необхідно ввійти. Повітряні шлюзи призначаються і використовуються для переміщення як людей, так і речей.

3.14. Серія - визначена кількість однорідної продукції лікарського засобу, виробленого (виготовленого) в умовах аптеки з певної кількості сировини відповідно до технологічної інструкції в єдиному технологічному процесі від одного завантаження в одиниці ємнісного обладнання. Принципова ознака серії - однорідність.

3.15. Стерилізація - процес повного знищення мікроорганізмів та їх спор у лікарських речовинах, лікарських формах, на посуді, допоміжних матеріалах, інструментах і апаратах за допомогою високої температури, хімічним або іншим шляхом.

3.16. Стерильність - відсутність живих організмів. Умови випробування на стерильність наведені в Державній фармакопеї України (ДФУ) чи в Європейській фармакопеї, чи в іншій відповідній фармакопеї.

3.17. Стабілізатори - речовини, що підвищують хімічну стійкість лікарських речовин у розчинах для ін'єкцій.

3.18. Чисте приміщення (зона) - приміщення (зона), в якому контролюється навколишнє середовище на наявність частинок і мікроорганізмів, побудоване й експлуатоване таким чином, щоб зменшити проникнення, утворення і утримання контамінантів усередині приміщення.

Зміст інших термінів, що застосовуються в цій настанові, визначається чинними нормативно-правовими актами України.

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

5. ПОЛОЖЕННЯ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ (НАП - GPP)

5.1. Управління якістю

5.1.1. Управління якістю передбачає сукупність дій, що сприяють забезпеченню якості стерильних і асептичних лікарських засобів, які виробляють в аптеках, та включає всі заходи, які повинен планувати і здійснювати суб'єкт господарської діяльності при виготовленні нестерильних лікарських засобів, а також додаткові вимоги до контролю якості, персоналу, приміщень, обладнання, документації, лікарських і допоміжних речовин, упаковки, технологічного процесу.

5.2. Персонал

Персонал повинен добре знати санітарні норми і правила санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму аптек, правила технології виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів.

5.2.1. Аптека, що займається виготовленням стерильних і асептичних лікарських засобів, повинна мати необхідну кількість кваліфікованого персоналу, який відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, встановленим МОЗ України, що висуваються до аптечних працівників, та загальним вимогам до персоналу, які викладено у настанові "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек".

5.2.2. Керівник повинен забезпечити навчання персоналу, який бере участь у виготовленні стерильних і асептичних лікарських засобів, санітарним нормам та правилам санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів, правилам виготовлення лікарських засобів згідно з чинними наказами та іншими нормативними документами МОЗ України.

5.2.3. Персональна відповідальність за організацію роботи асептичних блоків та виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів покладається на завідувачів аптек. Вони зобов'язані проводити щорічний інструктаж і перевірку знань працівників асептичних блоків щодо правил виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів, а також при прийомі чи переводі їх на роботу до асептичного блоку. Особи, які не володіють технологією стерильних і асептичних лікарських засобів, до роботи в асептичному блоці не допускаються.

5.2.4. Завідувач аптеки, його заступники, уповноважена особа повинні володіти всіма видами внутрішньоаптечного контролю якості виготовлених лікарських засобів і в разі відсутності провізора-аналітика забезпечити їх виконання.

5.2.5. Особи, зайняті у виготовленні стерильних і асептичних лікарських засобів, мають бути проінструктовані про те, що вони зобов'язані негайно доповідати про всі випадки захворювань (шкірні, застудні, нариви, порізи та ін.), які можуть спричинити забруднення лікарських засобів.

5.2.6. Санітарну підготовку персоналу необхідно проводити згідно з чинними інструкціями МОЗ України таким чином, щоб звести до мінімуму ризик контамінації одягу для роботи в чистих зонах і не внести забруднення в чисті зони (Додаток F).

5.2.7. В асептичному блоці не дозволяється носити наручні годинники та ювелірні прикраси. Необхідно, щоб технологічний одяг персоналу відповідав процесу і класу робочої зони, а також захищав продукцію від контамінації. Одяг необхідного класу зазначений нижче.

Клас D: волосся повинне бути закрите, вдягають звичайний технологічний одяг і відповідне взуття чи бахіли. Необхідно вжити всіх заходів для запобігання будь-якої контамінації чистої зони ззовні.

Клас C: волосся повинне бути закрите, вдягають комбінезон або брючний костюм, який щільно прилягає до зап'ясток і має високий комірець, а також відповідне взуття чи бахіли. Одяг повинен бути виготовлений з тканини, з якої не повинні відокремлюватися волокна чи частинки.

Клас A/B: головний убір повинен повністю закривати волосся і бути прикріпленим до комірця костюму, на обличчі необхідно носити маску для запобігання поширенню крапель, на руках - простерилізовані й не посипані тальком гумові чи пластикові рукавички, на ногах - простерилізовані чи продезінфіковані бахіли, при цьому нижні краї брюк повинні бути заправлені у бахіли, а рукави одягу - в рукавички. Із технологічного одягу не повинні відокремлюватися волокна чи частинки, він має затримувати частинки, що відділяються від тіла співробітника.

5.2.8. Повсякденний одяг забороняється вносити в кімнати для переодягання, що ведуть до приміщення асептичної асистентської. Кожен робітник у зоні асептичного блоку має бути забезпечений чистим стерильним (простерилізованим або таким, що пройшов відповідну санітарну обробку) технологічним одягом для кожної зміни або принаймні на один день, якщо це виправдано результатами контролю. Рукавички під час роботи потрібно регулярно дезінфікувати. Маски і рукавички необхідно змінювати принаймні кожну зміну.

5.2.9. Одяг для чистих приміщень необхідно очищати і запобігати його додатковому забрудненню, що може стати причиною контамінації. Ці роботи необхідно виконувати відповідно до чинних інструкцій. Неправильна обробка одягу пошкоджує волокна тканини, що підвищує ризик відокремлення її частинок (Додаток F).

5.3. ПРИМІЩЕННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ

Приміщення та обладнання аптеки для виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів (асептичний блок) повинні відповідати вимогам для виконання необхідних технологічних операцій і не становити небезпеки для якості лікарських засобів.

5.3.1. Обов'язковий склад та площа виробничих і допоміжних приміщень аптек для виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів визначається чинним законодавством.

5.3.2. Виготовлення стерильних лікарських засобів необхідно проводити в чистих зонах (асептичному блоці), які класифікуються за ступенем чистоти повітряного потоку (табл. 1). Ця класифікація ґрунтується на визначенні кількості частинок розмірами від 0,5 до 5 мкм/м³ і кількості одиниць, що утворили колонії мікроорганізмів (КУО) у м³. Межі допустимого мікробіологічного забруднення повітря в чистих приміщеннях наведено у табл. 2. Виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів здійснюється у виробничих приміщеннях класу чистоти B, C, D і в приміщеннях, що не класифікуються (табл. 3).

Клас чистоти	Максимально допустима кількість частинок у повітрі (на 1 м³)
	У "оснащеному" стані		У "функціональному" стані
	0,5 - 5 мкм	>5 мкм	0,5 - 5 мкм	>5 мкм
A	3500	Відсутні	3500	Відсутні
B	3500	Відсутні	350000	2000
C	350000	200	3500000	20000
D	3500000	20000	Не визначено	Не визначено

Середні допустимі значення мікробіологічного забруднення повітря в чистих приміщеннях різних класів

Клас чистоти	Проба повітря, КУО/м³	Чашка для осідання (діам. 90 мм) КУО/4 год.	Контактуючі чашки (діам. 55 мм) КУО/чашку	Рукавичка на п'ять пальців, КУО/рукавичку
A	<1	<1	<1	<1
B	10	5	5	5
C	100	50	25	-
D	200	100	50

Класи чистоти приміщень і зон для виготовлення лікарських засобів, що стерилізуються у первинній упаковці

Найменування приміщень	Клас чистоти приміщення
Приміщення підготовки компонентів (сировина, допоміжні матеріали)	D
Приміщення підготовки таропакувальних матеріалів	D
Приміщення приготування розчинів	C
Приміщення стерильної фільтрації, наповнення флаконів, закатування	C
Приміщення зберігання готової продукції	Не класифіковані

5.3.3. Асептичний блок складається зі шлюзу, асептичної асистентської, приміщення для отримання води для ін'єкцій, фасування, закупорювання та стерилізації лікарських засобів. Можливе суміщення асистентської та фасувальної кімнат. Для аптек, які виготовляють в асептичних умовах лише очні краплі, наявність в асептичному блоці окремих приміщень для стерилізації виготовлених лікарських засобів та для контрольного маркування і герметичного закупорювання лікарських засобів не є обов'язковою. Можна використовувати ламінарний бокс Streamline SCR-2A1 чи інше подібне устаткування.

5.3.4. Приміщення асептичного блоку мають бути максимально ізольовані від інших приміщень аптеки та раціонально взаємозв'язані між собою. Доступ до асептичного блоку повинен мати тільки персонал з відповідною кваліфікацією та повноваженнями.

5.3.5. Вхід до асептичного блоку має бути забезпечений засобами для запобігання внесенню забруднень до нього.

5.3.6. У чистих зонах усі відкриті поверхні мають бути гладенькими, непроникними і непошкодженими, щоб звести до мінімуму утворення і накопичення частинок або мікроорганізмів, а також дозволити багаторазово застосовувати очищувальні та за необхідності дезінфекційні засоби.

5.3.7. Матеріали, що застосовуються для упорядження асептичного блоку, повинні мати достатню механічну міцність, відносно невелике водопоглинання, не піддаватися корозії, бути нетоксичними, мати бактерицидну і пиловідштовхувальну здатність, легко очищатися, митися та дезінфікуватися. Стіни приміщень, стеля і підлога, двері та вікна повинні бути оброблені матеріалами, які забезпечують можливість ефективного очищення з метою недопущення контамінації. При цьому не повинно бути виступів, карнизів, тріщин. Підвісні стелі мають бути встановлені герметично з метою запобігання контамінації з простору над ними. Двері та вікна повинні бути щільно підігнані й не мати заглиблень, недоступних для очищення. Вікна мають бути герметично закриті.

5.3.8. У передасептичному приміщенні (шлюзі) устаткування для миття рук, а також труби, канали та інші комунікації мають бути встановлені таким чином, щоб не утворювати заглиблень і незакритих отворів, а також щоб були відсутні поверхні, недоступні для очищення.

5.3.9. Чисті зони слід обслуговувати таким чином, щоб вони відповідали стандарту чистоти, що забезпечується проведенням санітарних заходів згідно з чинними інструкціями (Додаток F).

5.3.10. У перегородках між виробничими приміщеннями можуть бути передбачені вікна-шлюзи, які забезпечують захист повітря асептичної кімнати від контамінації ззовні.

5.3.11. Для знезаражування повітря в асептичному блоці, приміщенні для одержання води встановлюються неекрановані чи екрановані бактерицидні випромінювачі (Додаток H).

Оскільки ультрафіолетові випромінювачі утворюють у повітрі токсичні продукти (озон, азоту оксид), під час їх роботи повинна бути ввімкнена вентиляція.

5.3.12. Асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяганням, яка забезпечує 10-кратний обмін повітря за годину. Система вентиляції повітря має враховувати розмір приміщення, обладнання і персонал, який у ньому перебуває, і бути оснащеною відповідними фільтрами.

5.3.13. При виготовленні стерильних і асептичних лікарських засобів в аптеках може бути використане обладнання, застосування якого забезпечує відповідну якість лікарського засобу.

5.3.14. Обладнання має бути спроектоване і встановлене так, щоб технічне обслуговування та ремонтні роботи можна було виконувати поза чистою зоною. Якщо потрібна стерилізація, то її слід провести після максимально повного монтажу обладнання.

5.3.15. Якщо обслуговування обладнання було проведене всередині чистої зони і необхідні норми чистоти були порушені під час цієї роботи, то зона повинна бути очищена, продезінфікована чи простерилізована (залежно від того, що підходить) до поновлення процесу.

5.3.16. Установки для підготовки води для ін'єкцій та системи її розподілу слід проектувати, конструювати й експлуатувати так, щоб забезпечити надійне постачання води відповідної якості, їх не можна експлуатувати понад проектну потужність.

5.3.17. Воду для ін'єкцій в аптеках отримують із води питної або із води очищеної шляхом дистиляції на обладнанні, частини якого, що контактують із водою, мають бути виготовлені з нейтрального скла, кварцу або підхожого матеріалу. Обладнання має бути забезпечене ефективним пристроєм для запобігання захопленню крапель. Необхідне належне утримання і технічне обслуговування обладнання. Першу порцію води, одержану на початку роботи, відкидають, потім дистилят збирають.

5.3.18. Вибір збірника для води в аптеках залежить від об'єму роботи та інтенсивності використання води. На збірниках для води має бути чіткий надпис: "Вода для ін'єкцій". Якщо одночасно використовують декілька збірників, то їх нумерують. Як виняток воду для ін'єкцій можна зберігати у стерильних скляних збірниках (бутлях), які щільно закривають пробками (кришками) з двома отворами: один - для трубки, по якій надходить вода, інший - для скляної трубки, в яку вставляють тампон зі стерильної вати для фільтрування повітря (замінюють щоденно). Прийомник для захисту від пилу має бути закритим у герметичний скляний бокс. Необхідно ретельно стежити за чистотою балонів, з'єднувальних трубок, по яких вода надходить до збірника. Звичайні скляні бутелі з корковими чи притертими пробками непридатні для зберігання води для ін'єкцій.

5.3.19. Розчинення лікарських речовин виконують у мірних колбах різної місткості або у скляних чи виготовлених із нержавіючої сталі (типу AISI) реакторах, обладнаних електропідігрівом і електромішалками. До реакторів можна підключати вакуум-систему і трубопровід для подачі води для ін'єкцій. Процес перемішування рідини може бути механізований за допомогою мішалок різного виду. Застосування засобів малої механізації допускається за умови можливості їх знезаражування чи стерилізації, а також відсутності негативного впливу на якість продукції.

5.3.20. Устаткування для стерилізації різної конструкції (шафи сушильно-стерилізаційні, автоклави та ін.) має бути оснащене пристроями, що автоматично реєструють час і температуру стерилізації.

5.3.21. Обладнання для вимірювання, зважування і контролю має бути точним; його потрібно калібрувати, перевіряти на коректність виконуваних функцій та рекалібрувати через відповідні інтервали.

5.3.22. Оснащення і обладнання, які використовують для виготовлення і мають потенціал підвищеного ризику, повинні бути кваліфіковані (атестовані).

5.3.23. Обладнання, що має дефект, потрібно видалити з виробничих площ чи приміщень для контролю якості або щонайменше чітко промаркувати як дефектне або таке, що не працює.

5.4. Документація

Належна документація в паперовому чи електронному вигляді повинна забезпечувати повне відстеження технологічного процесу виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів та відповідати загальним вимогам до документації, викладеним у настанові "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек".

5.4.1. Аптека, що займається виготовленням стерильних і асептичних лікарських засобів, має бути забезпечена основною необхідною документацією, як і при виготовленні нестерильних лікарських засобів, і додатково мати:

• чинні нормативні документи, що регламентують вимоги до виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптек;

• довідкову літературу, методичні рекомендації з питань виготовлення, контролю якості та зберігання стерильних і асептичних лікарських засобів.

• для лікарських засобів, що виготовляються серійно (які не зазначені в Додатку N та/чи за номенклатурою, яку визначає аптека).

5.4.3. Загальні інструкції щодо виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптек (Додатки A, B, C, D):

• для лікарських засобів, що виготовляють за рецептом лікаря чи на замовлення (вимогу) ЛЗ.

5.4.4. Виробничі записи (журнали, паспорти письмового контролю тощо):

• для лікарських засобів, що виготовляють за рецептом лікаря чи на замовлення (вимогу) ЛЗ;

• для лікарських засобів, що виготовляють серійно;

• для реєстрації результатів контролю води очищеної, води для ін'єкцій in bulk та води для ін'єкцій стерильної;

• для реєстрації окремих стадій виготовлення ін'єкційних, внутрішньовенних інфузійних та очних лікарських засобів;

• для реєстрації стерилізації лікарських засобів, допоміжних матеріалів, посуду тощо;

• для реєстрації ідентифікації лікарських засобів.

5.4.5. Кожна аптека з урахуванням номенклатури стерильних і асептичних лікарських засобів може мати додаткову документацію чи інші інструкції (Додаток E).

5.5. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС

Організація роботи в асептичних умовах і технологічні операції мають забезпечувати належну якість стерильних і асептичних лікарських засобів.

5.5.1. Для виготовлення ін'єкційних лікарських засобів використовують лікарські речовини, що мають відповідати вимогам загальної монографії ДФУ 1.3 "Субстанції для фармацевтичного застосування" або чинних нормативних документів. До деяких речовин висуваються додаткові вимоги щодо якості (Додаток I).

5.5.2. Деякі лікарські речовини потребують додаткової технологічної обробки. При виготовленні розчину натрію хлориду сухий порошок натрію хлориду прожарюють у сухожаровій шафі при температурі 180° C протягом 2 год.; при виготовленні 5 % розчину новокаїну для спинномозкової анестезії сухий порошок новокаїну стерилізують гарячим повітрям при температурі 120° C протягом 2 год.

5.5.3. Рослинні олії для ін'єкцій (абрикосова, оливкова, мигдальна і персикова) використовують із кислотним числом не більше 2,5. Вазелінове масло не використовують як розчинник, але можна вживати як самостійний лікарський засіб для догляду за немовлятами і в косметологічній практиці. Рослинні олії для ін'єкцій та очних мазей використовують, попередньо простерилізувавши сухим жаром при температурі 180° C протягом 2 год. Ланолін безводний, вазелін, вазелінове масло для виготовлення очних мазей стерилізують гарячим повітрям при 180° C протягом 30 - 40 хв. або при 200° C - 15 - 20 хв. з урахуванням кількості речовин.

5.5.4. Основу для очних мазей (10 частин ланоліну безводного та 90 частин вазеліну "Для очних мазей") та мазей з антибіотиками (40 частин ланоліну безводного та 60 частин вазеліну "Для очних мазей") плавлять на водяній бані, фільтрують у розплавленому стані й фасують у сухі простерилізовані контейнери, закупорюють і стерилізують у повітряному стерилізаторі при 180° C протягом 30 хв. або при 200° C - 15 хв. Готову основу для очних мазей та мазей з антибіотиками зберігають у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C протягом 2 діб або при 3 - 5° C - 30 діб.

5.5.5. При відсутності вазеліну "Для очних мазей" очищають звичайний вазелін: до розплавленого вазеліну додають 2 % активованого вугілля і нагрівають суміш до температури 150° C, перемішуючи протягом 1 - 2 год. Гарячий вазелін фільтрують і розливають у стерильні контейнери (банки). Проводять хімічний аналіз на відсутність органічних домішок.

5.5.6. З неводних розчинників застосовують етанол, гліцерин, пропіленгліколь, спирт бензиловий, бензилбензоат, етилолеат та змішані розчинники (комплексні): водно-гліцеринові, спиртоводногліцеринові, суміші рослинних олій з бензилбензоатом, етилолеатом та інші, дозволені до медичного застосування.

5.5.7. Розчинники, допоміжні речовини (стабілізатори, антиоксиданти, консерванти) за якістю мають відповідати чинним нормативним документам.

5.5.8. На всіх штангласах з діючими речовинами (субстанціями) та допоміжними речовинами, що містяться в приміщеннях для зберігання, необхідно зазначити їх найменування, країну, назву виробника, номер серії заводу-виробника, номер аналізу атестованої лабораторії, строк придатності, дату заповнення штангласа та підпис особи, яка його заповнила.

На всіх штангласах з діючими речовинами (субстанціями) та допоміжними речовинами в асистентській повинна бути дата заповнення, підписи осіб, які заповнили та перевірили ідентичність речовини.

Підготовка і контроль якості води очищеної та води для ін'єкцій

5.5.9. Підготовку води для виготовлення лікарських засобів необхідно виконувати відповідно до вимог ДФУ (1.1 та 1.4) до води очищеної та води для ін'єкцій.

5.5.10. Вода очищена - це вода для виготовлення лікарських засобів, крім тих, що мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших розпоряджень і дозволів компетентного уповноваженого органу.

Воду очищену слід одержувати з питної води, використовувати свіжоприготовленою чи протягом 3 діб з моменту її одержання за умови зберігання у закритих ємкостях, виготовлених із матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від сторонніх частинок і мікробіологічних забруднень.

5.5.11. Вода для ін'єкцій - вода, яка використовується як розчинник при виготовленні лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін'єкцій "in bulk"), або для розчинення, або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін'єкцій стерильна).

Воду для ін'єкцій одержують із води питної або води очищеної відповідно до вимог ДФУ (чинне видання). Вода для ін'єкцій, використовувана для виготовлення парентеральних лікарських засобів, які надалі підлягають термічній стерилізації, має відповідати вимогам ДФУ "Вода для ін'єкцій "in bulk". Її слід використовувати свіжоприготовленою чи зберігати не більше 24 год. у закритих ємкостях, виготовлених із матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних та інших контамінацій.

5.5.12. Для виготовлення внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін'єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно використовувати стерильну воду для ін'єкцій, що відповідає вимогам ДФУ "Вода для ін'єкцій стерильна".

5.5.13. Для виготовлення очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, слід використовувати воду, що відповідає ДФУ "Вода очищена в контейнерах".

5.5.14. Вода очищена (з кожного балона, а при подачі води трубопроводом - на кожному робочому місці) повинна витримувати перевірку за показниками "Випробування на чистоту" ДФУ "Вода очищена "in bulk".

5.5.15. Вода для ін'єкцій, призначена для виготовлення парентеральних, офтальмологічних лікарських засобів, лікарських засобів для новонароджених та немовлят, що підлягають подальшій термічній стерилізації (з кожного балона, а при поданні води трубопроводом - на кожному робочому місці), повинна витримувати вимоги випробувань на чистоту відповідно до ДФУ "Вода для ін'єкцій "in bulk" із встановленою для конкретної аптеки періодичністю.

5.5.16. Воду для ін'єкцій стерильну (кожна серія), яку використовують для виготовлення стерильних лікарських засобів, що не підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно перевіряти за показниками "Випробування на чистоту" згідно з ДФУ 1.1 "Вода для ін'єкцій стерильна", крім показників "Сухий залишок", "Стерильність", "Бактеріальні ендотоксини".

5.5.17. Воду очищену в контейнерах (кожна серія) необхідно перевіряти за показниками "Випробування на чистоту" згідно з ДФУ "Вода очищена в контейнерах", крім показників "Сухий залишок", "Мікробіологічна чистота".

5.5.18. Результати контролю води реєструються у журналах реєстрації результатів контролю води очищеної "in bulk", води очищеної в контейнерах, води для ін'єкцій "in bulk" та води для ін'єкцій стерильної згідно чинних нормативних документів.

5.5.19. Контроль якості води очищеної та води для ін'єкцій за показниками "Випробування на чистоту" відповідно до ДФУ "Вода очищена" та "Вода для ін'єкцій" здійснюється один раз на квартал атестованими лабораторіями.

5.5.20. Для пакування ін'єкційних лікарських засобів та очних крапель використовують контейнери (флакони зі скла, поліетилену чи іншого матеріалу), що не змінюють властивості лікарських речовин і відповідають вимогам ДФУ чи технічної документації на них.

5.5.21. Для розчинів лікарських речовин, стійких до дії світла і нестійких до впливу лужного скла, необхідно використовувати контейнери з медичного нейтрального скла марок НС-1, НС-2, НС-2А, НС-3, СНС-1 тощо об'ємом від 50 до 500 мл, а також контейнери зі склодроту нейтрального скла марки НС-1 об'ємом 10 - 20 мл.

5.5.22. Для пакування сухих асептичних препаратів, стійких до впливу світла, а також для густих і рідких асептичних препаратів зовнішнього та внутрішнього застосування, стійких до впливу лужного скла і світла, використовують медичне тарне знебарвлене скло марки МТЗ, медичне слаболужне (безборне) АБ-1. Для пакування сухих, густих і рідких асептичних препаратів зовнішнього та внутрішнього застосування, стійких до впливу лужного скла і нестійких до впливу світла, використовують медичне світлозахисне оранжеве скло марки ОС, ОС-1.

5.5.23. Пробки (корки) для пакування ін'єкційних лікарських засобів повинні відповідати вимогам ДФУ чи технічної документації на них.

5.5.24. Для закупорки контейнерів, в яких містяться водні, водно-спиртові та масляні розчини, використовують пробки з гумової суміші марок ІР-21 (світло-бежевого кольору), ІР-119, ІР-119/1, ІР-119А (сірого і чорного кольору), 1-51-1, 1-51-2, 1000-6, 1000-11, 52-1330 (сірого і блакитного кольору), 25-І (червоного кольору з натурального каучуку), 52-369, 52-369/1, 52-369/2 (чорного кольору з бутилового каучуку), та ін. Для забезпечення герметичності упаковки і фіксації гумових пробок флакони "закатують" алюмінієвими ковпачками типу К-ЗК-2 та ін.

5.5.25. Контейнери та закупорювальні засоби, призначені для пакування стерильних і асептичних лікарських засобів, а також усі допоміжні матеріали необхідно попередньо підготувати (Додатки G, M).

Виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптеки

5.5.26. Вимоги до виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів включають загальні положення до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек і додаткові вимоги до всіх технологічних стадій та контролю якості стерильних і асептичних лікарських засобів.

Додаткові вимоги при виготовленні стерильних і асептичних лікарських засобів передбачають організацію роботи в асептичних умовах і стерилізацію.

5.5.27. До лікарських засобів, що необхідно виготовляти в асептичних умовах (незалежно від того, піддаються вони подальшій стерилізації чи ні), належать:

• лікарські форми для парентерального застосування;

5.5.28. Виготовлення лікарських засобів за рецептом лікаря чи на замовлення (вимогу) ЛЗ виконують за загальними інструкціями (Додатки A, B, C, D).

5.5.29. Виготовлення кожної серії лікарських засобів (не зазначених у Додатку N та/чи за номенклатурою, визначеною аптекою) здійснюють відповідно до технологічних інструкцій.

5.5.30. Заборонено одночасне виготовлення в одному виробничому приміщенні кількох найменувань ін'єкційних, інфузійних внутрішньовенних лікарських засобів.

5.5.31. Не дозволено готувати парентеральні лікарські засоби у разі відсутності методик їх хімічного аналізу, режиму стерилізації, даних про хімічну сумісність інгредієнтів і технології.

Технологічні операції необхідно проводити в асептичних умовах. Загальні вимоги щодо здійснення технологічних операцій викладено у настанові "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек".

Розчинення (або змішування) лікарських речовин проводять за загальними правилами технології рідких лікарських форм. Легкорозчинні речовини розчиняють при кімнатній температурі, повільно- та важкорозчинні - при нагріванні або за допомогою інших технологічних прийомів.

5.5.32. Очні краплі ізотонують без вказівки лікаря, розчини для ін'єкцій ізотонують за вказівкою лікаря. Якщо ізотонічну концентрацію прописаної лікарської речовини не зазначено в рецепті, її слід розрахувати.

Розрахунок ізотонічних концентрацій лікарських речовин проводять за ізотонічними еквівалентами за натрію хлоридом або за кріоскопічними константами (за законом Рауля), або за рівнянням Вант-Гоффа (Додаток O). Приклади розрахунків наведено в Додатку P.

5.5.33. Для ізотонування розчинів використовують натрію хлорид, натрію сульфат, натрію нітрат, а також за вказівкою лікаря - кислоту борну і глюкозу.

5.5.34. Розчини лікарських речовин, які при стерилізації піддаються гідролізу, реакціям окиснення-відновлення, декарбоксилювання, полімеризації та ін., необхідно стабілізувати.

5.5.35. Кількість стабілізатора, що додають, повинна бути зазначена в чинних нормативних документах. Об'єм, який займають стабілізатори, входить у загальний об'єм розчину, тому їх додають одночасно з лікарськими речовинами.

5.5.36. Фільтрувальні матеріали та метод фільтрування повинні забезпечувати відповідну чистоту розчинів і відповідати вимогам чинної нормативної документації.

5.5.37. Розчини фільтрують самопливом чи за допомогою вакууму. Для створення розрідження застосовують вакуумні насоси різних типів (відсмоктувач хірургічний чи компресорно-вакуумний апарат).

5.5.38. Для фільтрування використовують відповідні фільтрувальні матеріали, такі як беззольні фільтри з паперу фільтрувального марки ФО (виду М - повільнофільтрувальний), скляні фільтри N 3 і 4, мембранне мікрофільтрування (для розчинів термолабільних речовин може бути використано як спосіб стерилізації) та ін.

5.5.39. Флакони з розчинами підлягають стерилізації згідно з вимогами ДФУ та інших чинних нормативних документів. Перед стерилізацією їх маркують шляхом напису або штампування на кришці, використання металевих жетонів чи іншими методами. Стерилізацію розчинів необхідно здійснювати на пізніше 3 год. від початку виготовлення під контролем спеціально призначеної особи (фармацевт або провізор). Стерилізацію розчинів глюкози слід здійснювати одразу ж після їх виготовлення. Повторна стерилізація ін'єкційних розчинів не допускається. Реєстрацію параметрів стерилізації проводять у відповідному журналі.

5.5.40. Метод і режим стерилізації об'єктів мають бути визначені чинними нормативними документами (Додаток N). Для кожного циклу стерилізації проводять реєстрацію параметрів стерилізації. Повинні бути визначені способи диференціації непростерилізованої та простерилізованої продукції.

5.5.41. Стерилізацію сухим жаром здійснюють сухим гарячим повітрям у повітряних стерилізаторах при температурі 180 - 200° C. Об'єкти, що стерилізуються, повинні бути розфасовані у відповідну тару, щільно закупорені й вільно розміщені в сушильних шафах. Завантаження необхідно проводити у ненагріті сушильні шафи або коли температура всередині шафи не перевищує 60° C.

Повітряний метод стерилізації використовують для стерилізації термостійких порошкоподібних лікарських речовин (натрію хлорид, цинку оксид, тальк, біла глина та ін.). Порошки масою понад 200 г стерилізують при 180° C протягом 60 хв. чи при 200° C - 30 хв. При цьому товщина шару порошку не повинна перевищувати 6 - 7 см. Час стерилізаційної витримки порошків масою менше 200 г відповідно зменшують до 30 - 40 хв. при 180° C і до 10 - 20 хв. - при 200° C.

Мінеральні масла й рослинні олії, жири, ланолін безводний, вазелін, віск стерилізують гарячим повітрям при температурі 180° C протягом 30 - 40 хв. чи при 200° C - 15 - 20 хв. з урахуванням кількості речовини.

Вироби зі скла, металу, силіконової гуми, порцеляни, установки для стерилізуючого фільтрування з фільтрами і приймачі фільтрату стерилізують при 180° C протягом 60 хв.

Дрібні скляні та металеві предмети (лійки, піпетки та ін.) поміщають у сушильні шафи у спеціальних біксах.

5.5.42. Стерилізацію насиченою водяною парою під тиском здійснюють при 0,11 МПа (1,1 кгс/см²) і температурі 120° C; 0,20 МПа (2 кгс/см²) і температурі 132° C. Паровий метод стерилізації при 120° C використовують для води і водних розчинів лікарських речовин. Розчини об'ємом до 100 мл стерилізують протягом 8 хв., об'ємом 101 - 500 мл - 8 - 12 хв. і об'ємом від 501 до 1000 мл - 12 - 15 хв. Стерилізацію води і водних розчинів проводять у герметично закупорених і попередньо простерилізованих контейнерах.

Мінеральні та рослинні олії, жири, ланолін, вазелін, віск стерилізують гарячим повітрям при температурі 180° C або 200° C масою до 100,0 протягом 30 хв. або 15 хв. відповідно; масою 101,0 - 500,0 протягом 40 хв. або 20 хв. відповідно.

Вироби зі скла, фарфору, металу, гуми, перев'язувальні та допоміжні матеріали (вату, марлю, бинти, халати, фільтрувальний папір, гумові пробки, пергамент та ін.) стерилізують 45 хв.

Установки для стерилізувального фільтрування з фільтрами стерилізують 15 хв. для фільтрів діаметром 13 і 25 мм, 30 хв. - для фільтрів діаметром 47, 50, 90 і 142 мм і 45 хв. - для фільтрів діаметром 293 мм.

Для стерилізації хірургічних інструментів, перев'язувальних матеріалів, білизни та спецодягу також може бути рекомендований метод стерилізації парою при температурі 132° C протягом 20 хв. Стерилізацію зазначених об'єктів необхідно проводити у стерилізаційних коробках чи двошаровій м'якій упаковці з бязі або в пергаментному папері.

5.5.43. Важливо проконтролювати ефективність процесу стерилізації, який досягається забезпеченням відповідного температурного режиму роботи стерилізаторів і періоду стерилізації. Необхідно контролювати показники манометрів стерилізатора і термометрів на різних місцях стерилізаційної камери. Перевірку режиму роботи парових стерилізаторів виконують за допомогою хімічних термотестів і термоіндикаторів (Додаток L).

Пакувальні операції та маркування (оформлення)

5.5.44. Пакувальні операції та маркування (оформлення) стерильних і асептичних лікарських засобів повинні відповідати загальним вимогам, які викладено у настанові "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек".

5.5.45. Упаковка (контейнери), призначені для пакування стерильних і асептичних лікарських засобів, мають бути стерильними.

5.5.46. Стерильні й асептичні лікарські засоби, вироблені в умовах аптеки, необхідно оформлювати згідно з єдиними правилами оформлення ліків в аптеках етикетками визначеного зразка залежно від способу застосування: "Для ін'єкцій", "Для інфузій" (для парентерального застосування) тощо та лікарської форми: "Очні краплі", "Очна мазь" тощо.

5.5.47. Етикетки на білому фоні повинні мати такі сигнальні кольори:

• синій - для лікарських засобів парентерального застосування;

• на білому фоні - синій шрифт - для додаткових етикеток "Стерильно" та "Виготовлено асептично".

5.5.48. На етикетках необхідно зазначати спосіб застосування (при зазначенні способу застосування вказати дозу, частоту і час прийому до чи після їди) чи введення (для ін'єкційних та інфузійних лікарських засобів) тощо.

5.5.49. Серія для продукції серійного виготовлення позначається цифрою, що відповідає порядковому номеру за журналом лабораторно-фасувальних робіт.

5.5.50. На етикетках внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів додатково вказують значення осмоляльності (осмолярності) та іонний склад розчину.

5.5.51. Наклеювання етикеток на лікарський засіб, що виготовляють серіями та який підлягає перевірці за показником "Механічні включення (видимі частинки)", виконують після стерилізації та проведення цього виду контролю.

5.5.52. Зміст маркування (оформлення) етикеток наведено в загальних інструкціях щодо виготовлення стерильних і асептичних лікарських засобів в умовах аптек (Додатки A, B, C, D).

5.6. Контроль якості

Стерильні й асептичні лікарські засоби, виготовлені в аптеці, підлягають внутрішньоаптечному контролю відповідно до цієї настанови та інших чинних нормативних документів.

5.6.1. Діючі речовини (субстанції), які використовують в аптеках для виготовлення стерильних і асептичних лікарських форм, повинні супроводжуватись сертифікатом якості виробника і висновком щодо якості ввезеного в Україну лікарського засобу (в разі іноземного виробництва). Технологічні операції, пов'язані з обробкою сировини, й усі наступні процеси необхідно проводити в умовах асептики.

Внутрішньоаптечний контроль якості стерильних і асептичних лікарських засобів

5.6.2. Письмовий, опитувальний та органолептичний контроль якості лікарських засобів проводять згідно ДФУ 1.2 статті 5.N.1 "Екстемпоральні лікарські засоби" та настанови "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек" та іншими чинними нормативними документами.

• лікарські засоби, виготовлені за індивідуальними рецептами, замовленнями (вимогами) вибірково протягом робочого дня з урахуванням усіх видів лікарських форм, виготовлених за день;

• лікарські засоби, що потребують стерилізації, після розфасовки до їх стерилізації;

• лікарські засоби до їх стерилізації для немовлят та дітей до року.

Результати фізичного контролю реєструють у відповідних журналах.

5.6.3.2. Норми відхилень, допустимі при виготовленні стерильних і асептичних лікарських засобів в аптеках, відображені в інструкціях щодо виготовлення конкретних видів лікарських форм (Додатки A, B, C, D).

• екстемпоральні лікарські засоби для конкретного пацієнта або за замовленням ЛЗ, що містять сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні речовини, та екстемпоральні лікарські засоби для немовлят і дітей до року;

• концентрати (напівфабрикати) та рідкі лікарські форми в бюретковій установці та штангласах з емпіричним краплеміром в асистентській кімнаті при заповненні, у тому числі матричні настойки, тритурації, розчини, розведення.

Результати аналізів реєструють у відповідних журналах.

5.6.4.2. Ідентифікації та кількісному аналізу підлягають:

• усі ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні лікарські засоби до та після стерилізації (стабілізуючі речовини визначаються до стерилізації);

• усі лікарські форми для немовлят і дітей до року (за відсутності методик кількісного аналізу). Ці лікарські форми повинні бути перевірені якісним аналізом. Як виняток, виробництво (виготовлення) лікарських форм для немовлят і дітей до року, складних за складом, які не мають методик ідентифікації і кількісного аналізу, проводиться у присутності (під наглядом) провізора-аналітика або провізора;

• очні краплі та мазі за індивідуальними рецептами, що містять отруйні речовини;

• уся внутрішньоаптечна заготовка (кожна серія);

• стабілізатори, що використовують у виготовленні розчинів для ін'єкцій і буферних розчинів та очних крапель.

Результати цих досліджень реєструють у відповідному журналі.

5.6.5. Вимоги до контролю якості парентеральних, офтальмологічних та інших лікарських засобів, які виготовляють серіями та до яких висуваються вимоги щодо їх стерильності.

5.6.5.1. Контроль якості парентеральних, офтальмологічних та інших лікарських засобів, що виготовляють серіями, повинен охоплювати всі стадії їх виготовлення. Перелік заходів, які здійснюють при постадійному контролі, повинен бути внесений у технологічну інструкцію. Результати постадійного контролю виготовлення цих лікарських засобів реєструють у відповідному журналі.

5.6.5.2. Контроль парентеральних, офтальмологічних та інших лікарських засобів, що виготовляють серіями, як готової продукції, необхідно здійснювати за всіма показниками якості, що внесені у відповідну специфікацію технологічної інструкції. Виготовлений лікарський засіб має відповідати всім вимогам, зазначеним у технологічній інструкції. Результати контролю реєструють у відповідному журналі.

5.6.5.3. Контроль ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів на відсутність механічних включень (видимих частинок) проводять відповідно до вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів (Додаток K) з обов'язковою перевіркою кожного флакона. Одночасно проводять перевірку якості закупорювання флаконів (алюмінієвий ковпачок не повинен прокручуватися при перевірці вручну) та об'єму, що витягається, відповідно до вимог ДФУ.

5.6.5.4. Контроль ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, води для ін'єкцій на відсутність бактеріальних ендотоксинів або пірогенів здійснюється вибірково один раз на місяць в атестованих лабораторіях.

5.6.5.5. Контроль на стерильність ін'єкційних, внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, офтальмологічних та інших лікарських засобів, до яких висуваються вимоги щодо їх стерильності, здійснюють щомісячно (вибірково) в лабораторіях, атестованих згідно з установленим порядком.

5.6.6. Лікарські засоби вважаються забракованими у разі невідповідності їх одному з показників якості:

• невідповідність їх фізико-хімічних показників;

• недостатність об'єму наповнення флаконів;

• невідповідність за величиною pH (кислотності чи лужності);

• невідповідність за мікробіологічною чистотою;

• порушення герметичності закупорювання флаконів;

• порушення чинних правил оформлення лікарських засобів, призначених до відпуску.

5.6.7. Виявлений брак вилучають у карантин, утилізують чи знищують в установленому законодавством порядку. Лікарський засіб виготовляють заново і перевіряють.

5.6.8. Прилади, апарати й устаткування, які застосовують для аналітичних робіт в аптеках, повинні відповідати чинним нормативним документам.

5.6.9. Виготовлення титрованих розчинів і реактивів для потреб аптек може здійснюватись на договірних засадах в лабораторіях, акредитованих та/чи атестованих згідно з порядком.

5.7. Скарги та відкликання

5.7.1. Усі скарги щодо якості стерильних і асептичних лікарських засобів мають бути перевірені відповідно до письмової процедури. Для забезпечення швидкого та ефективного відкликання неякісних лікарських засобів слід розробити загальну процедуру.

5.7.4. Відкликана продукція повинна бути промаркована і зберігатися в окремих приміщеннях або зонах.

5.7.5. Процес відкликання має бути задокументований. У протоколі повинно бути відображене співвідношення між поставленою та поверненою кількістю бракованої продукції.

5.8. Самоінспекція

5.8.1. Аптека повинна регулярно проводити самоінспекції, які є складовою системи забезпечення якості.

5.8.2. Самоінспекції та прийняті за їх результатами дії необхідно протоколювати, а протоколи - зберігати.

5.8.3. Самоінспекції має проводити компетентний, заздалегідь визначений персонал.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія екстемпоральних лікарських засобів для парентерального застосування (ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних розчинів) повинна забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів. Порядок розчинення чи змішування, стабілізування, ізотонування, стерилізації повинен забезпечувати рівномірний розподіл лікарських речовин у дисперсійному середовищі та стабільність ін'єкційних і внутрішньовенних інфузійних розчинів.

Загальні правила

1. Ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні розчини необхідно виготовляти в асептичних умовах з подальшою стерилізацією. Спосіб та режим стерилізації повинні бути зазначені в чинних нормативних документах.

2. При виготовленні парентеральних лікарських засобів використовують розчинники (вода для ін'єкцій, жирні олії, етилолеат та ін.), які повинні бути вказані в рецептах, замовленнях (вимогах) ЛЗ або офіцинальних прописах (ДФУ, НД).

3. Водні розчини для ін'єкцій виготовляють масооб'ємним методом: лікарську речовину беруть за масою, а розчинник - до одержання визначеного об'єму розчину. Розчинення та змішування компонентів проводять з використанням мірного посуду (мірних колб) або кількість розчинника, необхідного для виготовлення розчину, визначають розрахунковим способом з урахуванням густини розчину даної концентрації чи коефіцієнта збільшення об'єму.

4. Кількості лікарських речовин, що містять кристалізаційну воду, розраховують за формулою: X = a · 100 / (100 - b), де a - кількість речовини за прописом (г); b - фактичний вміст вологи (%).

5. Розчинення лікарських речовин проводять з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей. Легкорозчинні речовини розчиняють при кімнатній температурі, повільно- та важкорозчинні (фурацилін, глюкоза та ін.) - при нагріванні. Натрію гідрокарбонат розчиняють при температурі 18 - 20° C, обережно перемішуючи, оскільки при енергійному перемішуванні відбувається деструкція натрію гідрокарбонату з виділенням вуглекислого газу.

Технологічний процес

6. Блок-схему технології та контролю якості ін'єкційних і внутрішньовенних інфузійних розчинів наведено у Додатку E1.

Технологія ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних розчинів включає такі технологічні стадії:

• розчинення (стабілізація, ізотонування - за необхідності);

• контроль на відсутність механічних включень;

7. Взяту за масою лікарську речовину поміщають у стерильну мірну колбу, розчиняють у невеликій кількості води для ін'єкцій (1/3 - 1/4 загального об'єму), за необхідності додають стабілізатор та ізотонічну речовину, а потім доводять до необхідного об'єму.

8. Найменування стабілізатора та його кількість визначають чинні нормативні документи (Додаток N) та офіцинальні прописи.

Найменування та кількість стабілізатора можуть бути визначені експериментальними дослідженнями в установленому законодавством порядку і зазначені в технологічній інструкції на конкретний пропис.

9. Ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні розчини ізотонують за вказівкою лікаря або згідно з чинними нормативними документами. Найменування ізотонічної речовини та її кількість додають згідно з Додатком N або розраховують за методами, наведеними у Додатку P.

10. Найменування і кількість стабілізатора та ізотонічної речовини обов'язково відзначають на зворотному боці рецепта і на лицевому боці паспорта письмового контролю.

11. Приклади розрахунків кількості інгредієнтів, технологія і методики хімічного аналізу інфузійних та ін'єкційних розчинів наведені у Додатку Q "Приклади екстемпоральної рецептури ін'єкційних та інфузійних розчинів".

12. Одразу після виготовлення розчину проводять первинний контроль якості згідно з п. 5.6 цієї настанови та інших чинних нормативних документів.

13. Фільтрування розчинів поєднують з одночасним їх дозуванням (розливом) у підготовані стерильні флакони.

14. Розчини солей алкалоїдів, окисників, ферментів, барвних речовин (апоморфіну гідрохлориду, адреналіну гідрохлориду, натрію бензоату, кофеїн-бензоату натрію, натрію саліцилату, пара-аміносаліцилової кислоти, сульфацил-натрію тощо) фільтрують лише через скляні фільтри.

Невеликі об'єми розчинів незалежно від їх властивостей, щоб запобігти втраті розчину та лікарських речовин внаслідок адсорбції фільтрувальним матеріалом, фільтрують лише через скляні фільтри.

Контроль на відсутність механічних включень

15. Якість фільтрації перевіряють за допомогою методу, що наведений у Додатку K, або іншими. Якщо виявлено механічні включення, розчин повторно фільтрують, знову переглядають, закупорюють (перевіряють герметичність), маркують і стерилізують.

16. Флакони закупорюють новими гумовими пробками після їх відповідної обробки (Додаток M). Пробки закріплюють алюмінієвими ковпачками і маркують (зазначають найменування та концентрацію розчину) шляхом напису або штамповки на ковпачку, з використанням металевих жетонів чи іншими методами.

17. Стерилізацію розчинів проводять не пізніше трьох годин від початку виготовлення (п. 5.5.41 - 5.5.44 цієї настанови). Повторна стерилізація розчинів для ін'єкцій не допускається.

18. Розчини стерилізують визначеним методом відповідно до вимог чинних нормативних документів (Додаток N).

19. Розчини глюкози стерилізують при температурі 120° C протягом терміну, визначеного чинними нормативними документами, в залежності від об'єму розчину. Стерилізацію розчинів глюкози необхідно здійснювати одразу після їх виготовлення.

20. Стерилізацію розчинів об'ємом понад 1000 мл заборонено.

21. Флакони з розчином натрію гідрокарбонату наповнюють не більше ніж на 80 % об'єму (щоб уникнути розриву флаконів при стерилізації) і стерилізують при температурі 120° C. Відкривати флакони можна лише через 2 год. після їх повного охолодження та після перемішування розчину шляхом струшування флаконів.

22. Розчини для ін'єкцій після стерилізації підлягають вторинному контролю: на відсутність механічних включень і герметичність закупорки (у всіх флаконах), хімічному контролю.

Контроль якості

23. Контроль якості ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних розчинів здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6 цієї настанови.

24. Перевірка якості включає усі види внутрішньоаптечного контролю: письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, відсутність механічних включень, хімічний контроль і контроль при відпуску. Контроль розчинів для ін'єкцій на стерильність і бактеріальні ендотоксини здійснюють відповідно до вимог ДФУ та інших чинних документів.

25. При відпуску кожен флакон виготовленого розчину в обов'язковому порядку контролюють на правильність і чіткість нанесення напису інгредієнтів та їх концентрації, перевіряють дози сильнодіючих, отруйних та наркотичних (психотропних) лікарських речовин, зовнішній вигляд і оформлення.

26. При проведенні кількісного аналізу вмісту лікарських та ізотонічних речовин, а також стабілізаторів враховують допустимі відхилення.

Відхилення, допустимі в масі наважки окремих лікарських речовин у рідких лікарських формах при виготовленні масооб'ємним способом

Прописана маса, г	Відхилення, %
<0,02	±20
0,02 - 0,1	±15
0,01 - 0,2	±10
0,2 - 0,5	±8
0,5 - 0,8	±7
0,8 - 1	±6
1 - 2	±5
2 - 5	±4
>5	±3

При визначенні загального об'єму ін'єкційних розчинів та при фасуванні враховують допустимі відхилення.

Відхилення, допустимі в загальному об'ємі рідких лікарських форм при виготовленні масооб'ємним способом

Прописаний об'єм, мл	Відхилення, %
<10	±10
10 - 20	±8
20 - 50	±4
50 - 150	±3
150 - 200	±2
>200	±1

Відхилення, допустимі при фасуванні рідких лікарських форм за об'ємом

Виміряний об'єм, мл	Відхилення, %
<5	±8
5 - 25	±5
25 - 100	±3
100 - 300	±1,5
300 - 1000	±1
>1000	±0,5

27. Ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні розчини оформлюють загальними етикетками "Для ін'єкцій". На етикетці повинні бути попереджувальні написи: "Берегти від дітей", "Стерильно" або "Виготовлено асептично" (на флаконі з розчинами, виготовленими в асептичних умовах без стерилізації), "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці" та ін. За наявності отруйних або наркотичних (психотропних) речовин оформлюють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, і попереджувальним написом "Поводитись обережно".

28. На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• емблема медицини або емблема медицини та емблема (логотип) суб'єкта господарювання чи емблема (логотип) суб'єкта господарювання;

• прізвище, ініціали хворого чи номер і назва лікарні (відділення);

На етикетці лікарських засобів, виготовлених про запас, обов'язково мають бути такі позначення:

• порядковий номер аптеки та, за бажанням суб'єкта господарювання, його найменування та місцезнаходження (прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання - для фізичних осіб - підприємців);

Умови і термін зберігання

29. Ін'єкційні та внутрішньовенні інфузійні розчини, виготовлені в аптеках, зберігають в умовах, що запобігають дії зовнішнього середовища і забезпечують їх стабільність: за необхідності - у прохолодному, захищеному від світла місці.

Терміни придатності ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних розчинів зазначені в Додатку N. Розчини, не наведені в Додатку N, зберігають 2 дні або протягом терміну, визначеного експериментальними дослідженнями і зазначеного в технологічній інструкції на конкретний пропис.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ ОЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія екстемпоральних очних лікарських засобів (крапель, примочок, мазей, кремів, гелів) повинна забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Порядок розчинення, суспендування, емульгування, змішування, стабілізування, ізотонування, стерилізація мають забезпечувати рівномірний розподіл лікарських речовин у дисперсійному середовищі та їх стабільність.

Очні краплі. Очні примочки

Загальні правила

1. Очні краплі, а також концентровані розчини, що застосовують для їх виготовлення, виготовляють в асептичних умовах з подальшою стерилізацією. Спосіб і режим стерилізації мають бути наведені в чинних нормативних документах (Додаток N).

2. Розчини лікарських речовин, які не витримують теплової стерилізації (протаргол, коларгол, лідаза, хімопсин, трипсин, пеніцилін та ін.) або режими стерилізації яких не розроблені, виготовляють в асептичних умовах без подальшої стерилізації.

3. Лікарські речовини, розчини яких можуть піддаватися тепловій стерилізації, стерилізують без додавання стабілізаторів. Лікарські речовини, розчини яких можуть піддаватися тепловій стерилізації в присутності стабілізаторів, стерилізують після додавання стабілізаторів. Стабілізатор та його кількість зазначені в чинних нормативних документах (Додаток N).

4. Очні краплі та примочки можуть містити консерванти, буферні розчини, пролонгатори за вказівкою лікаря у рецепті або при зазначенні їх у чинних нормативних документах.

5. Консерванти додають перед стерилізацією розчину. У зв'язку з низькою розчинністю ніпагін та ніпазол розчиняють у гарячій воді очищеній при температурі 30 - 90° C та енергійному збовтуванні. При збовтуванні цетилпіридинію хлориду утворюється рясна піна, тому його обережно розчиняють у воді при температурі близько 50° C.

6. Очні краплі повинні бути ізотонічні слізній рідині людини і відповідати осмотичному тиску розчинів натрію хлориду концентрації 0,9±0,2 %, що становить приблизно 286 мосмоль/л. В окремих випадках допускається застосування гіпертонічних чи гіпотонічних розчинів, про що має бути зазначено у рецепті чи інших чинних нормативних документах. Очні краплі не ізотонують у тому разі, якщо прописані колоїдні лікарські речовини (коларгол, протаргол). Ізотонування очних крапель натрію хлоридом, натрію сульфатом і натрію нітратом проводять без вказівки лікаря, а борною кислотою й іншими речовинами - лише за вказівкою лікаря у рецепті. Ізотонічну концентрацію очних крапель розраховують за методами, наведеними у Додатку P.

7. В очних краплях і примочках як розчинник використовують воду очищену, яка відповідає вимогам монографії ДФУ (Додаток 1) "Вода очищена в контейнерах". Для виготовлення крапель і примочок, які не підлягають стерилізації, використовують воду очищену стерильну або воду для ін'єкцій.

8. Очні краплі виготовляють масооб'ємним способом.

9. При розрахунку кількості лікарських речовин, що містять кристалізаційну воду, враховують її кількість. Розрахунки виконують за формулою: X = a · 100 / (100 - b), де a - кількість речовини за прописом, b - фактична вологість субстанції.

Технологічний процес

10. Блок-схему технології та контролю якості очних крапель і примочок наведено у Додатку E1.

Технологія очних крапель і примочок включає такі технологічні стадії:

• розчинення, змішування (за необхідності - стабілізування, ізотонування);

• контроль на відсутність механічних включень;

Розчинення, змішування, стабілізування, ізотонування

11. Розчинення лікарських речовин у невеликих об'ємах (10 - 20 мл) розчинника проводять двома способами:

• якщо лікарська речовина легкорозчинна у розчиннику, то її розчиняють у половинній кількості розчинника і фільтрують у флакон для відпуску через заздалегідь промитий водою очищеною складчастий фільтр і вату, а потім фільтр промивають рештою розчинника;

• якщо лікарська речовина важкорозчинна у розчиннику, то її розчиняють у всій кількості розчинника і фільтрують у мірний циліндр через сухий фільтр і вату, а кількість розчинника, що не вистачає, додають через той самий фільтр і вату до необхідного об'єму розчину.

Розчинення лікарських речовин у об'ємі розчинника понад 20 мл при виготовленні серій очних крапель або примочок проводять за загальними правилами технології розчинів для ін'єкцій.

12. Якщо сухі лікарські речовини прописані в кількості менше 0,05 г, то використовують їх концентровані розчини.

13. Додавання стабілізаторів та ізотонічних речовин проводять за правилами виготовлення розчинів для ін'єкцій.

14. Негайно після виготовлення розчину виконують первинний контроль якості згідно з п. 5.6 цієї настанови та інших чинних нормативних документів.

15. Очні краплі в аптечних умовах фільтрують через фільтри з беззольного фільтрувального паперу, що не змінюється при стерилізації, або через скляні фільтри N 3 і 4, або через мембранні фільтри з одночасною стерилізацією. При серійному виготовленні очних крапель використовують апарати для їх фільтрування з подальшим фасуванням.

16. Флакони закупорюють гумовими пробками, перевіряють на відсутність механічних включень. Пробки закріплюють алюмінієвими ковпачками під закатування, маркують, перевіряють герметичність закупорювання.

Контроль на відсутність механічних включень

17. Якість фільтрації перевіряють за допомогою приладу УК-2 (Додаток K). Якщо виявлено механічні включення, розчин повторно фільтрують, знову переглядають, закупорюють (перевіряють герметичність), маркують і стерилізують.

18. Очні краплі стерилізують визначеними методами відповідно до чинних нормативних документів (Додаток N).

19. Після стерилізації очних крапель і примочок проводять вторинний контроль якості кожного флакона на відсутність механічних включень та герметичність закупорювання. Вторинний повний хімічний контроль проводять для серійно виготовлених лікарських засобів (один флакон із серії). Ідентифікації та кількісному визначенню підлягають очні краплі та мазі за індивідуальними рецептами, що містять отруйні речовини.

Очні мазі

Загальні правила

20. Очні мазі виготовляють в асептичних умовах.

21. Якщо в рецепті не зазначена основа, то застосовують основу, що складається з 10 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну "Для очних мазей", який не містить відновлювальних речовин.

22. Якщо пропис мазі офіцинальний, то застосовують основу, зазначену в цьому прописі.

23. Очні мазі можуть містити консерванти: бензалконію хлорид, суміш ніпагіну і ніпазолу, кислоту сорбінову та ін. за вказівкою лікаря у рецепті або при зазначенні їх у чинних нормативних документах.

Технологічний процес

24. Технологія очних мазей включає такі технологічні стадії:

• диспергування, розчинення, емульгування, змішування;

Диспергування, розчинення, емульгування, змішування

25. Очні мазі виготовляють за загальними правилами технології дерматологічних мазей, які викладено в настанові "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек". Цинку сульфат і резорцин розчиняють у воді очищеній стерильній та готують мазь емульсійного типу.

26. Необхідної дисперсності речовин досягають шляхом попереднього розчинення чи ретельного розтирання їх з невеликою кількістю рідини, відповідної цій основі.

27. Очні мазі фасують по 10 г у сухі простерилізовані контейнери (банки) і закупорюють пластмасовими кришками, що нагвинчуються, із простерилізованими пергаментними прокладками або у стерильні туби з олова чи алюмінію з кришкою, що нагвинчується, із наконечником вмонтованим або таким, що додається. Наповнюють туби на спеціальних простерилізованих приладах.

28. Приклади технології очних крапель, примочок і мазей наведені у Додатку R "Приклади екстемпоральної рецептури очних лікарських засобів".

Контроль якості

29. Контроль якості очних лікарських засобів здійснюють відповідно до ДФУ, чинних наказів, інструкцій МОЗ України та п. 5.6 цієї настанови. Перевірка якості включає усі види внутрішньоаптечного контролю: письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, повний хімічний контроль і контроль при відпуску.

30. При відпуску контролюють правильність і чіткість нанесення напису вхідних інгредієнтів та їх концентрації, перевіряють зовнішній вигляд і оформлення.

31. При проведенні кількісного аналізу вмісту лікарських речовин враховують допустимі відхилення.

Прописана маса, г	Відхилення, %
<0,02	±20
0,02 - 0,1	±15
0,01 - 0,2	±10
0,2 - 0,5	±8
0,5 - 0,8	±7
0,8 - 1	±6
1 - 2	±5
2 - 5	±4
>5	±3

32. При визначенні загального об'єму очних крапель або загальної маси очних мазей враховують допустимі норми відхилень.

Відхилення, допустимі в загальному об'ємі рідких лікарських форм при виготовленні масооб'ємним способом

Прописаний об'єм, мл	Відхилення, %
<10	±10
10 - 20	±8
20 - 50	±4
50 - 150	±3
150 - 200	±2
>200	±1

Відхилення, допустимі в загальній масі мазей

Прописана маса, г	Відхилення, %
<5	±15
5 - 10	±10
10 - 20	±8
20 - 30	±7
30 - 50	±5
50 - 100	±3
>100	±3

33. Очні лікарські засоби оформлюють загальними етикетками "Очні краплі" або "Очна мазь". На етикетці мають бути попереджувальні написи "Берегти від дітей", "Стерильно" або "Виготовлено асептично" (на очні лікарські засоби, виготовлені в асептичних умовах без стерилізації), "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці" та ін. За наявності отруйних та наркотичних (психотропних) речовин препарати оформлюють сигнатурою, на якій зазначають склад лікарської форми, що відповідає пропису, та попереджувальним написом "Поводитися обережно".

34. На етикетці обов'язково мають бути такі позначення:

• емблема медицини чи емблема медицини та емблема (логотип) суб'єкта господарювання чи емблема (логотип) суб'єкта господарювання;

• прізвище, ініціали хворого чи номер та назва лікарні (відділення);

Умови і термін зберігання

35. Очні лікарські засоби, виготовлені в аптеках, зберігають із врахуванням їх фізико-хімічних властивостей в умовах, що запобігають дії зовнішнього середовища та забезпечують стабільність: за необхідності - у прохолодному, захищеному від світла місці.

Терміни придатності очних крапель, примочок і мазей зазначені в Додатку N. Лікарські засоби, які не наведені в Додатку N і виготовлені екстемпорально, зберігають у вищезазначених умовах: мазі - 10 днів, очні краплі та примочки - 2 дні або протягом терміну, визначеного експериментальними дослідженнями і зазначеного в технологічній інструкції на конкретний пропис.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ З АНТИБІОТИКАМИ В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія екстемпоральних лікарських засобів з антибіотиками повинна забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Загальні правила

1. Виготовлення лікарських засобів з антибіотиками необхідно проводити в асептичних умовах. Вони не підлягають стерилізації (за винятком очних крапель з левоміцетином).

2. Антибактеріальна активність антибіотиків виражається в одиницях дії (ОД), які відповідають певним ваговим частинам кристалічного препарату, що визначається методом біологічної стандартизації. При перерахунку ОД антибіотиків у вагові співвідношення слід користуватися даними, наведеними у Додатку OЗ, де зазначена залежність між масою та одиницями дії антибіотиків.

Бензилпеніциліну натрієвої солі 200000 ОД, розчину натрію хлориду ізотонічного 100 мл.

Користуючись даними Додатку O3, складають пропорцію:

3. Порошки з антибіотиками виготовляють за загальними правилами технології складних порошків, які викладено у настанові "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек". Лікарські речовини, що входять до складу порошків, за винятком антибіотиків, попередньо стерилізують і охолоджують.

4. Розчини з антибіотиками виготовляють за загальними правилами технології парентеральних розчинів і очних крапель. У більшості випадків в аптеках виготовляють лише стерильний розчинник, а розчинення виконують безпосередньо перед застосуванням.

5. Як розчинники використовують воду для ін'єкцій стерильну чи ізотонічний розчин натрію хлориду, етанол, гліцерин, рослинні олії.

6. Мазі з антибіотиками виготовляють на стерильній основі - сплаві 40 частин ланоліну безводного і 60 частин вазеліну "Для очних мазей". Мазі з антибіотиками виготовляють за загальними правилами технології дерматологічних мазей. Мазі з солями бензилпеніциліну виготовляють суспензійного типу, тому що у водному розчині вони швидко інактивуються.

7. Супозиторії з антибіотиками виготовляють методом викачування чи пресування за загальними правилами технології супозиторіїв.

Технологічний процес

Технологічний процес лікарських засобів з антибіотиками відповідає такому для відповідних лікарських форм. Приклади технології лікарських засобів з антибіотиками наведено у Додатку S "Приклади екстемпоральної рецептури лікарських засобів з антибіотиками".

Лікарські засоби з антибіотиками відпускають у стерильних контейнерах, які максимально виключають потрапляння мікрофлори. Лікарські засоби з антибіотиками оформлюють за правилами для відповідних лікарських форм (настанова "Вимоги до виготовлення нестерильних лікарських засобів в умовах аптек").

Додатково оформлюють попереджувальними етикетками: "Приготовлено асептично" або "Стерильно" (для розчинів з левоміцетином), "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці".

Контроль якості

Лікарські засоби з антибіотиками підлягають контролю якості згідно з вимогами ДФУ, іншими чинними нормативними документами до відповідних лікарських форм та п. 5.6 цієї настанови.

Умови і термін зберігання

Лікарські засоби з антибіотиками зберігають у захищеному від світла місці при температурі 3 - 8° C. Терміни придатності лікарських засобів з антибіотиками за вищезазначеними умовами наведено в Додатку N.

Лікарські засоби з антибіотиками, не зазначені у Додатку N, зберігають протягом терміну, визначеного для окремих видів екстемпоральних лікарських форм, або протягом терміну, визначеного експериментальними дослідженнями і зазначеного у технологічній інструкції на конкретний пропис.

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ДІТЕЙ В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Технологія лікарських засобів для дітей повинна забезпечувати їх якість відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Загальні правила

1. Лікарські засоби для дітей виписують із зазначенням точного віку дитини на стандартних рецептурних бланках N 1 (ф-1) та N 3 (ф-3).

2. При прийомі рецептів перевіряють дози отруйних і сильнодіючих речовин, а також сумісність прописаних інгредієнтів з огляду на раціональність поєднання антибіотиків, сульфаніламідів та інших лікарських речовин.

Дози отруйних і сильнодіючих речовин, прописані в супозиторіях і клізмах, порівнюють з дозами для перорального прийому.

3. Виготовлення лікарських засобів для дітей в умовах аптек здійснюють в асептичних умовах (або з використанням ламінарного боксу) відповідно до вимог чинних нормативних документів за правилами технології відповідних лікарських форм.

4. Розчини для внутрішнього застосування виготовляють масооб'ємним способом без додавання стабілізаторів чи консервантів. Як коригенти використовують фруктові сиропи: вишневий, лимонний, малиновий, чорносмородиновий та ін., мед, гліцерам (у поєднанні з іншими речовинами), ефірні олії (м'ятна, лимонна, апельсинова, ганусова) і фруктові есенції (яблучна, грушева, абрикосова та ін.). За допомогою сиропів чорної смородини і вишневого коригують неприємний гіркий смак бромідів, сульфатів і деяких органічних речовин. Солоний смак коригують цими ж сиропами з додаванням лимонної кислоти. Дуже солодкий смак виправляють додаванням цитрусових, лимонної кислоти, екстрактів клюкви.

5. Розчини для внутрішнього застосування фільтрують, розливають у контейнери з нейтрального скла, закупорюють гумовими пробками і металевими ковпачками під закатування. Стерилізують насиченою водяною парою під тиском при температурі 120° C. Стерилізація текучою парою при 100° C допускається лише в тому разі, якщо в чинній документації цей метод зазначений як єдино можливий. Термолабільні речовини додають у лікарські форми в асептичних умовах, а отримані розчини піддають бактеріальній фільтрації.

6. Розчини глюкози для внутрішнього застосування 5, 10 і 25 % готують без стабілізатора, без урахування вологості речовини, стерилізують при 120° C 8 хв.

7. Фасування розчинів для внутрішнього застосування у немовлят і дітей до року виконують в об'ємі не більше 100 мл в індивідуальній упаковці. Розчини для внутрішнього застосування зберігають відповідно до встановлених термінів придатності (Додаток N).

У контейнерах із сиропами, суспензіями і розчинами передбачається укомплектування їх дозувальними ложечками, кришками з мірними стаканчиками чи крапельницями.

8. Розчини для зовнішнього застосування, що містять термолабільні речовини, виготовляють на стерильній воді очищеній і розливають в асептичних умовах у стерильні флакони (розчини калію перманганату 5 %, коларголу 2 % і пероксиду водню 3 %). Розчини термостабільних речовин (етакридину лактату 0,1 %, фурациліну 0,02 % на ізотонічному розчині натрію хлориду, натрію тетраборату 10 % на гліцерині) стерилізують в автоклаві при температурі 120° C протягом 8 хв.

9. За амбулаторними рецептами розчини для немовлят відпускають з аптек в об'ємі не більше 100 мл. Після розкриття розчини необхідно використати протягом 2 діб за умови зберігання їх у холодильнику, про що фармацевт робить відмітку на етикетці.

10. Олійні розчини. Для обробки шкірних покривів немовлят або виготовлення олійних розчинів використовують олії: персикову, маслинову, соняшникову і вазелінове масло. Олії та олійні розчини відпускають у фасовці не більше 30 г для одноразового використання. Кислотне число жирних олій повинно становити не вище 2,5. Стерилізують їх при температурі 180° C протягом 30 хв. у флаконах для крові місткістю 50 мл, герметично закупорених гумовими пробками марки ИР-21 під закатування. Використання пробок марки 25П (червоного кольору) не рекомендується. Зберігають протягом 30 діб при кімнатній температурі.

11. Порошки для внутрішнього застосування готують в асептичних умовах.

Присипки виготовляють шляхом подрібнення порошків з їх подальшою стерилізацією.

Для виготовлення присипок з термостабільними речовинами (цинку оксид, тальк, біла глина та ін.) їх стерилізують відповідно до вимог ДФУ чи інших чинних нормативних документів. Термолабільні речовини додають в асептичних умовах. Флакони з присипкою ксероформу по 10 г стерилізують у повітряних стерилізаторах у відкритих біксах при 180° C 30 хв., потім в асептичних умовах закупорюють стерильними пробками і зберігають протягом 15 діб.

12. При виготовленні мазей, якщо немає інших вказівок у рецепті, використовують стерильну очну основу (10 частин ланоліну безводного і 90 частин вазеліну "Для очних мазей"). Мазі з таніном 1 і 5 % виготовляють в асептичних умовах, танін розчиняють у мінімальній кількості стерильної води очищеної і змішують зі стерильною очною основою.

13. При виготовленні дитячих супозиторіїв як основу звичайно застосовують ті ж допоміжні речовини, що і для дорослих: природні та нейтральні напівсинтетичні та синтетичні жирові основи. Поліетиленоксидні та желатино-гліцеринові основи у зв'язку з їх припікаючою дією (поглинають вологу слизової оболонки прямої кишки, сушать і викликають переміщення рідини з тканин у просвіт кишки) застосовувати не рекомендується.

14. Розчини для ін'єкцій виготовляють відповідно до вимог ДФУ та інших чинних нормативних документів.

Контроль якості

15. Лікарські засоби для дітей підлягають контролю якості згідно з вимогами ДФУ, іншими чинними нормативними документами до відповідних лікарських форм та п. 5.6 цієї настанови.

При відпуску лікарських засобів для дітей звертають увагу на час і особливості їх прийому, а також на умови зберігання.

Умови і термін зберігання

Умови зберігання і термін придатності лікарських засобів для дітей наведено у Додатку N.

Лікарські засоби для дітей, які не зазначені у Додатку N, зберігають протягом терміну, визначеного для окремих видів екстемпоральних лікарських форм, або протягом терміну, визначеного експериментальними дослідженнями і зазначеного у технологічній інструкції на конкретний пропис або в інших чинних нормативних документах.

ВИРОБНИЧІ ЗАПИСИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

N
з/п

Дата надходження рецепта чи вимоги

N рецепта чи вимоги та дата їх виписування

Прізвище, ім'я, по батькові лікаря, що виписав рецепт, чи назва ЛЗ

Суть виявленої помилки

N та дата повідомлення в ЛЗ про виявлену помилку

N та дата повідомлення в територіальну інспекцію про виявлену помилку

Примітка

N доку-
мента

Дата

Серія

Наймену-
вання
компо-
нентів

Од. виміру

Кіль-
кість

Ціна

Сума

Наймену-
вання готового продукту

Од. виміру

Кіль-
кість

Ціна

Сума

Сировина

Посуд

Вода

Тариф

Вигото-
вив

Розфа-
сував

Перевірив

N аналізу

Усього

ЖУРНАЛ
ОБЛІКУ ЛАБОРАТОРНО-ФАСУВАЛЬНИХ РОБІТ

Видано в роботу

Розфасовано, виготовлено і здано

Виконавець робіт
(підпис)

Перевірив і прийняв роботу (підпис)

N аналізу і дата

N серії (заводу)

Дата

Номенкла-
турний номер

Наймену-
вання товару (сировини)

Од. виміру

Кількість

Сума вроздріб

N серії з/п

Наймену-
вання готової продукції

Од. виміру

Кількість

Ціна вроздріб

Сума вроздріб

Різниця

Усього

В т. ч.

N з/п	Дата	N рецепта	Прізвище	Найменування	Сума				Тариф	ПДВ
					разом	сировини	посуду	води

ЖУРНАЛ
РЕЄСТРАЦІЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ¹

Дата	N з/п, він же N аналізу	Найменування	N серії чи аналізу заводу-виробника чи сертифіката аналізу лабораторії	N заповненого штангласу²	Речовина, що визначається (іон)	Результат контролю (+) або (-)	Підпис особи, яка
							заповнила штанглас	провела перевірку

____________
¹ За цією формою реєструють також результати контролю на ідентичність розчинів у бюретковій установці.

² Дата і підписи осіб, які заповнили та перевірили, проставляються також і на штангласі та бюретковій установці.

ЖУРНАЛ
РЕЄСТРАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ, ВИГОТОВЛЕНИХ В АПТЕЦІ, ВНУТРІШНЬОАПТЕЧНОЇ ЗАГОТОВКИ, ЕТИЛОВОГО СПИРТУ¹

Дата

N з/п, він же N замовлення

N рецепта (вимоги), серія фасовки², N заповненого штангласу

N серії продукції

Склад лікарського засобу³

Речовина, що визначається⁴ (іон), об'єм, вага, однорідність змішування

Результати контролю

Прізвище особи, яка виготовила чи розфасувала⁵

Висновок (задовільно або незадовільно)⁶

Підпис особи, яка провела перевірку⁵

фізичного, органо-
лептичного

pH (кислотність або лужність)

ідентифікація
(+) чи (-)

кількісного (формула розрахунку, показник заломлення)

____________
¹ При великому обсязі роботи за цією формою дозволяється вести окремі журнали з урахуванням специфіки. За цією формою реєструють також результати контролю на ідентичність розчинів у бюретковій установці.

² Номер серії фасовки переносять із книги обліку лабораторних і фасувальних робіт.

³ Заповнюють при проведенні повного хімічного контролю.

⁴ Заповнюють при проведенні випробувань "Ідентифікація".

⁵ Дата та підпис особи, яка заповнила і перевірила (проставляють також і на штангласах).

⁶ Незадовільні результати підкреслюють червоним.

ЖУРНАЛ
реєстрації результатів контролю води очищеної "in bulk", води очищеної в контейнерах та води для ін'єкцій "in bulk"

Дата отримання	Дата контролю	N з/п (N аналізу)	N балона або бюретки	Результати контролю на відсутність домішок									Питома електропровідність	Висновок (задовільно або незадовільно) згідно з ДФУ	Підпис особи, яка провела перевірку
Дата отримання	Дата контролю	N з/п (N аналізу)	N балона або бюретки	нітрати	алюміній	важкі метали	вміст загального органічного вуглецю або "речовин, що окиснюються"	хлориди	сульфати	амонію солі	кальцій і магній	кислотність або лужність	Питома електропровідність	Висновок (задовільно або незадовільно) згідно з ДФУ	Підпис особи, яка провела перевірку
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

Примітки. У графах відповідної частини таблиці результати контролю щодо відсутності домішок зазначаються знаком "-". Допустимі домішки слід позначати знаком "-" або "у межах еталона" (м/е).

ЖУРНАЛ
РЕЄСТРАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ ВОДИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ СТЕРИЛЬНОЇ

Дата отримання	Дата контролю	N з/п (N аналізу)	N балона або бюретки	Результати контролю на відсутність домішок										Питома електро- провідність	Висновок (задовільно або незадовільно)	Підпис особи, яка провела перевірку
Дата отримання	Дата контролю	N з/п (N аналізу)	N балона або бюретки	нітрати	алюміній	важкі метали	вміст загального органічного вуглецю або "речовин, що окисню- ються"	хлориди	сульфати	амонію солі	кальцій і магній	кислотність або лужність	механічні включення	Питома електро- провідність	Висновок (задовільно або незадовільно)	Підпис особи, яка провела перевірку
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17

Примітка. У графах відповідної частини таблиці результати контролю щодо відсутності домішок зазначаються знаком "-". Допустимі домішки слід позначати знаком "-" або "у межах еталона" (м/е).

ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ОКРЕМИХ СТАДІЙ ВИРОБНИЦТВА ІН'ЄКЦІЙНИХ, ВНУТРІШНЬОВЕННИХ ІНФУЗІЙНИХ ТА ОЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ¹

Дата	N з/п (N серії або N рецепта)	Серія вихідної сировини	Вихідні лікарські засоби		Готовий продукт		Підпис особи, що виготовила розчини	Фасування		Підпис особи, що розфасувала
Дата	N з/п (N серії або N рецепта)	Серія вихідної сировини	найменування	кількість	найменування	кількість	Підпис особи, що виготовила розчини	об'єм	кількість флаконів	Підпис особи, що розфасувала
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Дозволяється реєстрація протягом дня на окремому аркуші за цією формою з подальшим брошуруванням або ведення окремих журналів для окремих стадій виробництва (виготовлення) ін'єкційних розчинів. Реєстрація виробництва (виготовлення) ін'єкційних розчинів проводиться в міру їх виробництва (виготовлення).

ЖУРНАЛ
РЕЄСТРАЦІЇ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ, ПОСУДУ ТОЩО¹

Дата	N з/п	Номер рецептів (вимог) серія	Найменування лікарського засобу, допоміжного матеріалу, посуду тощо	Кількість		Умови стерилізації		Термотест	Підпис особи, яка провела перевірку
				до стерилізації	після стерилізації	температура	час²

____________
* У журналі реєструються результати стерилізації лікарських засобів (за винятком ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів), допоміжних матеріалів, засобів малої механізації, посуду тощо, а також робиться відмітка про прожарювання натрію хлориду (параметри прожарювання натрію хлориду - 180° C протягом двох годин, термін використання - 1 доба).

** Зазначається час початку та закінчення стерилізації.

ЖУРНАЛ
РЕЄСТРАЦІЇ ЧАСУ РОБОТИ БАКТЕРИЦИДНИХ ВИПРОМІНЮВАЧІВ¹

N випромінювача	Екранована лампа			Неекранована лампа			Підпис особи, яка робила запис
	Час включення	Час виключення	Загальна кількість часу роботи лампи, год.	Час включення	Час виключення	Загальна кількість часу роботи лампи, год.

____________
¹ Відповідальність за ведення журналу покладається на адміністрацію аптеки.

Журнал
реєстрації стерилізації ін'єкційних та внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів*

Дата

N автоклава

N рецепта або серії

Найменування лікарського засобу, об'єм

Умови стерилізації

Термотест

Кількість флаконів

Підписи осіб, що перевіряли

N аналізу

Кількість флаконів готової продукції для відпуску

Підпис особи, що допустила лікарську форму до відпуску**

температура

час (від і до)

до

після стерилізації

стерилізацію

механічні домішки

до стерилізації

після стерилізації

____________
* Номери аналізів до і після стерилізації зазначаються через дріб.

** Для цього призначається окрема особа (зав. відділом, заст. зав. відділом, провізор-аналітик або провізор).

БЛОК-СХЕМИ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ СТЕРИЛЬНИХ І АСЕПТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

БЛОК-СХЕМА ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ІН'ЄКЦІЙНИХ І ВНУТРІШНЬОВЕННИХ ІНФУЗІЙНИХ ЗАСОБІВ

БЛОК-СХЕМА ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ОЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (ОЧНИХ КРАПЕЛЬ, ПРИМОЧОК)

ПІДГОТОВКА ПЕРСОНАЛУ, ПРИМІЩЕННЯ, ОБЛАДНАННЯ, ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ І ТАРОЗАКУПОРЮВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

Підготовка персоналу

В асептичному блоці може знаходитися лише персонал, присутність якого передбачена відповідними інструкціями: кількість персоналу, що працює у чистих зонах, повинна бути мінімально необхідною, що особливо важливо при проведенні технологічних процесів в асептичних умовах.

Комплекти спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для працівників, зайнятих у чистих зонах, видають відповідно до галузевих нормативних документів.

У зоні переодягання на стіні повинна бути інструкція про переодягання, що описує всю процедуру зміни домашнього одягу на технологічний одяг.

У гардеробі для збереження верхнього (домашнього) одягу, що розташований при вході у виробниче приміщення, персонал знімає верхній одяг та взуття і одягає перехідний одяг і змінне взуття, миє руки. В усіх виробничих приміщеннях підприємства заборонено ходити у вуличному взутті. У технологічному одязі та змінному взутті не дозволено виходити за межі аптеки.

Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до асептичної (у шлюзі) знімають перехідний одяг, взувають спеціальне продезінфіковане взуття, миють руки, одягають шапочку (при цьому волосся ретельно закривають), марлеву пов'язку в чотири шари, яку змінюють кожні 4 год., стерильний халат, бахіли. Оптимальним є застосування брючного костюма зі шлемом або комбінезону.

Технологічний одяг (халат, шапочка) стерилізують в біксах і зберігають в закритому стані, але не більше 3-х діб. Взуття перед початком і в кінці роботи дезінфікують із зовнішнього боку і зберігають у шлюзах у закритих шафах, ящиках. Дозволяється використання одноразових стерильних пов'язок (респіраторів), технологічного одягу та спеціального взуття.

Після вдягання стерильного технологічного одягу персонал повинен сполоснути руки водою для ін'єкцій і обробити їх дезінфекційним розчином (Додаток J).

Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не більше 3 разів за зміну. Дезінфекційні суміші необхідно чергувати кожні 5 - 6 днів.

Вхід зі шлюзу до асептичних приміщень у нестерильному технологічному одязі заборонено. Також заборонено виходити за межі асептичного блоку в стерильному технологічному одязі.

За необхідності вийти з асептичного блоку персонал повинен пройти через шлюз (передасептичне приміщення) і зняти стерильний технологічний одяг. Після повернення персонал знову повинен пройти повну обробку.

Після закінчення роботи руки обмивають теплою водою і обробляють пом'якшувальними засобами.

Персонал, який працює в асептичному блоці, зобов'язаний суворо дотримуватися правил особистої гігієни і не рідше 1 разу на рік проходити інструктаж за вимогами, що пред'являються до нього при роботі в зазначених приміщеннях.

Підготовка технологічного одягу та взуття

Персонал, що має доступ до виробничих приміщень, в яких здійснюється виготовлення стерильних лікарських засобів, повинен бути забезпечений належним комплектом технологічного одягу.

Крім того, для всього персоналу, що працює в асептичному блоці, передбачений перехідний одяг (халат бавовняний, шкіряне взуття) і натільна білизна.

Комплекти технологічного одягу для чистих приміщень мають бути виготовлені з текстильних матеріалів з обмеженим пиловорсовиділенням. Для виготовлення одягу використовують матеріали з поліефірних, поліамідних, поліолефінових комплексних ниток. Допускається застосування змішаних тканин.

Халати, блузони, куртки. Повинні бути простого покрою, мати на всю довжину від місця вшивання коміра фронтальну застібку на кнопках чи роз'ємну застібку-блискавку, бажано закриту клапаном. Низи рукавів регулюються по ширині кнопками-застібками чи еластичною тасьмою, або трикотажними манжетами. Комір повинен мати регульовану застібку. Довжина халата повинна бути як мінімум до коліна.

Штани. Повинні бути зручними, досить широкими. На лінії талії у штани має бути вшита еластична тасьма чи шнур. Низ штанів повинен мати регульовані застібки чи вшиту еластичну тасьму.

Шапочки, шоломи, бахіли. Конструкція шапочки, шолома повинна забезпечувати щільне прилягання до голови при достатньому просторі для волосся під шапочкою чи шоломом. На задній стінці шапочки повинні бути регульовані застібки. Нижній край шапочки оформлюється еластичною тасьмою. Шолом у шийній частині містить регульовану застібку з достатньою кількістю тканини для заправлення в комір костюма. Бахіли мають застібку для їх надійної фіксації в ділянці гомілки і тверду підошву.

Технологічний одяг і взуття видаються працівникам у відповідності до чинних норм. Його заміна повинна проводитися не рідше 2 разів на тиждень, а за необхідності частіше. Для цього кожний співробітник повинен бути забезпечений не менш ніж двома комплектами одягу.

Комплект спеціального одягу, призначений для роботи у певній зоні виробничого приміщення, може бути використаний лише в цій гігієнічній зоні й мати відповідну мітку.

Підготовка спеціального одягу включає: огляд перед пранням, прання, сушіння, стерилізацію (прасування).

Перед пранням варто проводити огляд стану одягу, оцінку ступеня його зносу, виявлення ушкоджень, перевірку роботи застібок і поділ за кольором і призначенням. У разі наявності дефектів одяг ремонтують чи заміняють на новий. Одяг, призначений для роботи у приміщеннях різних класів чистоти, варто оглядати і зберігати до прання окремо. При огляді одяг необхідно застебнути на застібки. Перед відправленням у прання чи ремонт одяг слід зберігати в закритих контейнерах.

На кожен кілограм одягу необхідно використовувати не менше 10 л розчину мийного засобу. Для прання варто використовувати СМЗ "Лотос". Рекомендована концентрація розчину - 2 г/л. Температура води, що рекомендується для прання поліефірних матеріалів - 60 - 70° C, капронових і поліолефінових матеріалів - 50 - 55° C.

Тривалість прання повинна становити не менше 5 - 6 хв. Після закінчення прання одяг слід прополоскати не менше 3 разів у теплій воді. Остаточне полоскання спецодягу для чистих приміщень проводять в очищеній воді.

Віджим необхідно проводити в центрифузі, після чого одяг струснути, розвісити за комплектами і висушити, помістивши у спеціальну шафу, в яку надходить тепле очищене повітря (ступінь очищення повітря відповідає класу чистоти D).

Кожен комплект необхідно випрасувати з лицевого боку, використовуючи праску чи гладильний прес, і скласти. Температура прасування має бути максимально допустимою для кожного виду тканини. Чистий одяг загортають у два шари пергаменту, поміщають у чисті баки, закриті кришками і передають на стерилізацію.

Пакети з чистим одягом укладають у бікси і піддають стерилізації в автоклавах насиченою парою при температурі 120 - 125° C і тиску 0,11 мПа (1,1 кгс/см²) протягом 20 - 30 хв. По закінченні стерилізації спускають пару, підсушують матеріал вакуумним сушінням і залишають охолоджуватись у стерилізаційному устаткуванні.

Прання і стерилізацію технологічного одягу проводять не рідше 2 разів на тиждень, забезпечуючи норми видачі одягу для кожної гігієнічної зони.

Підготовлені комплекти одягу вкладають у нейлонові мішечки, що пройшли прання разом із комплектами одягу, і зав'язують або в нові поліетиленові пакети, які термічно запаюють.

Упаковані комплекти одягу вкладають у захисні контейнери (або чисті баки, що закриваються кришкою) і передають на зберігання.

Миття, сушіння і стерилізація гумових рукавичок

Зовнішній і внутрішній бік рукавичок необхідно старанно вимити теплою водою з 70 % господарським милом і сполоснути водою очищеною.

Вимиті рукавички повинні бути оброблені силіконовою емульсією КЕ-10-16 чи поліметилсилоксановою рідиною ПМС-200А, ПМС-400 тощо, які необхідно розчинити у профільтрованій воді, очищеній до одержання емульсії з масовою часткою 0,1 %. Потім у спеціальній ємкості об'ємом 2 - 4 л нагріти отриману емульсію до температури 40 - 60° C і опустити в неї на 5 - 10 хв. одночасно 3 - 4 пари рукавичок.

Сушіння рукавичок необхідно проводити з зовнішнього та внутрішнього боку в сушильній шафі при температурі 60 - 70° C протягом 10 - 15 хв. з кожного боку, розклавши рукавички в один ряд.

Висушені гумові рукавички необхідно загорнути парами в два шари пергаменту чи помістити в мішечки з безворсової тканини, а потім загорнути в один шар пергаменту. Пакети помістити, не утрамбовуючи в бікси чи інші контейнери з кришками і передати на стерилізацію.

Стерилізацію рукавичок слід проводити в паровому стерилізаторі при надлишковому тиску пари 1,1 кгс/см² і температурі 120° C протягом 45 хв. Після закінчення процесу стерилізації необхідно випустити пару і підсушити рукавички.

Стерильні комплекти рукавичок передають у приміщення підготовки персоналу.

Не рідше 2 разів на тиждень необхідно проводити вологу обробку технологічного взуття 0,5 % розчином мийного засобу, сполоснувши водою очищеною. Після вологої обробки взуття необхідно висушити й обробити дезінфекційним розчином.

Збереження комплектів одягу, що застосовують у чистих приміщеннях

Після робочої зміни комплект одягу вкладається для збереження в індивідуальні шафи працівників.

Місце збереження одягу за класом чистоти має відповідати виробничому приміщенню.

При збереженні одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту необхідно забезпечити мінімальний контакт між різними деталями того самого комплекту одягу.

Підготовка приміщень

Підготовка виробничих приміщень включає комплекс заходів, що складаються з вологого прибирання та дезінфекції поверхонь приміщень і устаткування, спрямованих на досягнення класів чистоти B, C, D.

Прибирання приміщень проводять вологим способом з подальшою обробкою дезінфекційними розчинами. Для санітарної обробки необхідно застосовувати мийні, дезінфекційні та мийно-дезінфекційні розчини, зареєстровані в Україні та дозволені до застосування. Мийні, дезінфекційні та мийно-дезінфекційні розчини повинні забезпечувати знешкодження об'єктів від патогенних і сапрофітних мікроорганізмів, що можуть бути збудниками захворювань і спричинювати псування сировини, напівпродуктів та готової продукції.

Санітарна обробка поверхонь устаткування, комунікацій, внутрішньоцехової тари та інвентаря складається з послідовного проведення таких операцій:

• механічне очищення і миття теплою (30±5° C) водопровідною водою з мийними засобами. При цьому видаляють з робочих поверхонь залишки сировини, напівпродуктів і готової продукції;

• промивання водопровідною водою з метою видалення з робочих поверхонь залишків мийних засобів;

• дезінфекційну обробку робочим розчином з метою знезараження від патогенних і сапрофітних мікроорганізмів;

• промивання гарячою (60±5° C) водопровідною водою з метою видалення з робочих поверхонь залишків дезінфекційних засобів. За необхідності проводять наступне промивання водою очищеною. У разі використання для дезінфекційної обробки етанолом 76 % промивання водою не проводять;

• при застосуванні мийно-дезінфекційних засобів об'єднують стадії миття і дезінфекції об'єктів в одну операцію;

• розчини мийних, дезінфекційних і мийно-дезінфекційних засобів для санітарної обробки використовують одноразово.

Дезінфекційні й антисептичні засоби необхідно чергувати кожні 1 - 3 міс. з метою недопущення формування і поширення стійких форм мікроорганізмів. Відпрацьовані розчини після санітарної обробки зливають у каналізацію, враховуючи ГДК-компоненти мийних, дезінфекційних і мийно-дезінфекційних засобів у воді водних об'єктів господарсько-питного і культурно-побутового водокористування.

Як мийні засоби застосовують такі СМЗ, як "Лотос", кальцинована сода тощо, а як дезінфекційні засоби - водню пероксид, етанол, хлорамін Б, хлорантоїн, хлорне вапно та ін. Допускається застосування мийних і дезінфекційних засобів, дозволених до застосування в Україні згідно з інструкцією до застосування.

Як матеріали для протирання стін і устаткування використовують поролонові мочалки чи серветки з обробленими краями з капронових тканин арт. 56003, 56020, 56326, які мають бактерицидну і пиловідштовхувальну здатність, легко очищуються, миються та дезінфікуються. Для протирання підлоги застосовують ганчірки з обробленими краями із сурових тканин арт. 6312, 6812, 6914, 6927.

Прибиральні матеріали та інвентар (відро, ганчірки, швабри тощо) необхідно маркувати "Асептичний блок", зберігати в приміщенні або окремій шафі для господарського та іншого інвентарю і використовувати суворо за призначенням. Після використання прибиральні матеріали протягом 2 - 3 год. знезаражують замочуванням у розчині пероксиду водню (масова частка - 6 %), розчині хлораміну Б (масова частка - 1 %) чи освітленому розчині хлорного вапна (масова частка - 5 %).

Перед входом до приміщення для виготовлення ліків в асептичних умовах повинні лежати гумові килимки, які 1 раз на зміну обробляють дезінфекційним розчином (Додаток J).

Прибирання асептичного блоку проводять не рідше 1 разу на зміну.

Приміщення за можливістю звільняють від устаткування, миють і дезінфікують стіни, двері, підлогу, суворо дотримуючись послідовності стадій прибирання асептичного блоку. Починати прибирати слід з асептичної кімнати. Спочатку миють стіни і двері від стелі до підлоги. Потім миють і дезінфікують стаціонарне устаткування, і наостаток - підлогу; застосовують дезінфекційний розчин з розрахунку 200 мл на 1 м³ площі. Після дезінфекції приміщення опромінюють ультрафіолетовим світлом.

Обробку виробничих приміщень B і C класів чистоти проводять розчином пероксиду водню (масова частка - 3 %) з мийним засобом (Додаток J). Якщо протягом місяця при систематичному використанні зазначеного розчину стан повітряного середовища приміщення відповідає необхідному класу чистоти, то масову частку пероксиду водню в робочому розчині слід зменшити до 1 %. У разі виявлення в повітрі приміщення грибів масову частку пероксиду водню в робочому розчині необхідно збільшити до 4 %, а за наявності спороутворювальної мікрофлори - до 6 %. Обробку виробничих приміщень D класу чистоти проводять розчином пероксиду водню (масова частка - 1 %) з мийним засобом.

Стіни, двері, вікна та інші поверхні протирають поролоновою мочалкою чи серветкою, добре змоченими робочими розчинами з розрахунку 100 - 150 мл/м², а потім цим же розчином миють підлогу.

Генеральне прибирання асептичного блоку проводять не рідше 1 разу на тиждень. Генеральне прибирання виробничих приміщень B і C класів чистоти проводять розчином пероксиду водню (масова частка - 6 %) з мийним засобом. Якщо протягом місяця в повітрі приміщення не виявлено спороутворювальної мікрофлори і грибів, то масову частку пероксиду водню в робочому розчині слід зменшити до 3 %.

Стіни, двері, стеля та інші поверхні необхідно зрошувати з гідропульта робочим розчином з розрахунку 150 - 200 мл/м². Після зрошення приміщення закривають на 30 - 40 хв., після чого видаляють надлишок розчину за допомогою ганчірок і мочалок. Особливо забруднені місця необхідно додатково вимити цим же розчином.

Генеральне прибирання виробничих приміщень D класів чистоти проводять розчином пероксиду водню (масова частка - 3 %) з мийним засобом (Додаток J). Стіни, двері, вікна та інші поверхні слід протирати поролоновою мочалкою чи серветкою, добре змоченими робочими розчинами з розрахунку 100 - 150 мл/м², а потім цим же розчином миють підлогу.

Для підтвердження класу чистоти приміщень у робочому стані необхідно періодично здійснювати мікробіологічний контроль і контроль вмісту механічних частинок у повітрі. При виготовленні лікарських засобів в асептичних умовах необхідно часто проводити контроль відбору проб повітря та поверхні обладнання за допомогою змивів. Методи відбору проб, що проводять під час технологічного процесу, не повинні впливати на чистоту приміщення.

Повітрозабірні пристрої проточної вентиляції повинні бути розташовані на висоті не нижче 2 м над дахом у місцях з максимальною чистотою повітря з урахуванням напрямку пануючих вітрів і архітектурно-планувальних рішень.

Підготовка й очищення вентиляційного повітря, яке подається в чисті приміщення D класу чистоти, двоступенева, у B і C класу чистоти - триступенева.

Для очищення повітря, яке подається до приміщення класу чистоти B, на першому ступені використовують мішкові фільтри типу ФМ, осередкові фільтри типу ФЯЛ і рулонні фільтри типу ФРП. Заміну фільтроелементів необхідно виконувати при перепаді тиску понад 45 мм водного стовпчика, що замірюється за допомогою U-подібного манометра.

На другому ступені використовують осередкові фільтри типу ФЯЛ, ЛаиК. Можливе застосування фільтрів фірми "HEPA".

• перший ступінь - на вході у вентиляційну камеру чи кондиціонер;

• другий ступінь - безпосередньо перед повітророзподільними пристроями у виробничі приміщення.

Для очищення повітря, що подається до приміщення класу чистоти B і C, на першому ступені використовують осередкові фільтри типу ФЯВ чи ФЯП, на другому - сухі рулонні фільтри типу ФЯП; на третьому - осередкові фільтри типу ФЯЛ, ЛаиК. Можливе застосування фільтрів фірми "HEPA".

У некласифіковані приміщення подається повітря, очищене лише на одному ступені.

У виробничих приміщеннях передбачено не менше ніж 10-кратний повітрообмін обмін повітря за годину. Система вентиляції повинна враховувати: розмір приміщення, обладнання, персонал, що перебуває у ньому, і мати відповідні фільтри.

Комфортна температура в "чистих" приміщеннях підтримується на рівні 21° C взимку і 23° C влітку. Відносна вологість повітря - в межах 30 - 50 % з урахуванням технологічних вимог.

Персонал, який виконує підготовку вентиляційного повітря, має бути ознайомлений з відповідною стандартною робочою процедурою (інструкцією).

Після установки фільтрів тонкого очищення повітря їх необхідно продути протягом 4 - 6 год., при цьому у вентиляційну камеру для обробки всієї системи встановлюють лотки з нержавіючої сталі з розчином формаліну (масова частка - 5 %) шаром у 2 см. Персонал при цьому працює. Фільтри тонкого очищення не підлягають регенерації, згодом їх замінюють на нові.

Контроль чистоти і мікробного забруднення повітря виробничих приміщень проводять аспіраційним методом за допомогою апарата Кротова за графіком.

Для знезаражування повітря встановлюють неекрановані бактерицидні випромінювачі з розрахунку потужності 2 - 2,5 Вт на 1 м³ об'єму приміщення, які вмикають на 1 - 2 год. до початку роботи, коли немає людей. Вимикач для цих випромінювачів має бути розміщений перед входом у приміщення і бути зблокований зі світловим табло "Не входити - увімкнений бактерицидний випромінювач".

У присутності персоналу можна експлуатувати екрановані бактерицидні випромінювачі, які встановлюються на висоті 1,8 - 2,0 м від підлоги, з розрахунку 1 Вт на 1 м³ об'єму приміщення, за умови виключення спрямування випромінювання на людей, які перебувають у приміщенні. Під час роботи випромінювачів вентиляція повинна бути увімкнена. Тривалість роботи кожного бактерицидного випромінювача необхідно обліковувати в журналі реєстрації часу роботи бактерицидних випромінювачів.

Підготовка обладнання

Підготовка обладнання включає комплекс заходів, що складаються з миття і стерилізації знімних частин устаткування (вузлів) чи обробки внутрішніх і зовнішніх частин (поверхонь) мийними і дезінфекційними засобами.

Підготовку проводять до чи після технологічного процесу. Підготовку проводять у спеціально призначеному для цього спецодязі та засобах захисту органів дихання.

Як матеріали для підготовки устаткування необхідно застосовувати поролонові мочалки чи серветки. Перед використанням матеріали для підготовки обладнання знезаражують у дезінфекційних розчинах.

Все обладнання й електроприлади необхідно знеструмити.

Механічні забруднення і пил видаляють за допомогою пилососа, щіток, лопаток, вологих серветок. Рідини витирають, за необхідності використовують засоби, що знежирюють.

Знімні частини (вузли) обладнання, що безпосередньо стикаються з лікарськими засобами чи напівпродуктами, слід зняти, розібрати і ретельно вимити в розчині мийного засобу (масова частка - 0,05 %) при температурі 60° C, а потім кілька разів сполоснути водою очищеною і водою для ін'єкцій, профільтрованою через мембранний фільтр з розмірами пор не більше 5,0 мкм. Промивні води слід контролювати візуально на відсутність у них механічних включень.

Вузли технологічного обладнання, встановлені у B і C класах чистоти, загортають у два шари пергаментного паперу і стерилізують в автоклаві при надлишковому тиску 0,11 мПа (1,1 кгс/см²) і температурі 120° C протягом 45 хв. з подальшим підсушуванням при залишковому тиску 0,07 мПа (0,7 кгс/см²) не менше 10 хв.

Внутрішні частини обладнання обробляють розчином мийного засобу (масова частка - 0,05 %) при температурі 60° C, а потім кілька разів ополіскують водою очищеною і водою для ін'єкцій, профільтрованою через мембранний фільтр з розмірами пор не більше 5,0 мкм, і продувають профільтрованим стисненим повітрям. Стерилізацію нерозбірних частин технологічного обладнання здійснюють гострою парою при температурі 120° C протягом 60 хв. За необхідності внутрішні поверхні протирають серветкою, змоченою етанолом (об'ємна частка - 76 %).

ПІДГОТОВКА ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ І ТАРОЗАКУПОРЮВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

При виготовленні інфузійних розчинів використовують скляні балони, калібрування яких проводять в аптеці. Для цього вимиті й висушені балони встановлюють на строго горизонтальній поверхні. На зовнішню стінку ємкості вертикально наклеюють білу паперову стрічку завширшки 2 см. Балони за допомогою мірної колби наповнюють порціями дистиляту при температурі 20° C і на паперовій стрічці роблять помітки, відлік проводять по нижньому меніску. Після цього воду з балона виливають і корундовим або алмазним диском гравірують мітки та цифри відповідних об'ємів. Контрольну паперову стрічку знімають. На балони наносять назву інфузійних розчинів, які в них виготовляють.

При використанні марлі, бинтів, в тому числі стерильних, їх необхідно випрати у мийному розчині, промити 2 - 3 рази водопровідною водою, 1 раз - очищеною водою, потім протягом 30 хв. прокип'ятити у воді для ін'єкцій (у відношенні 1:5), пополоскати, висушити, нарізати за потрібними розмірами і простерилізувати протягом 45 хв. у автоклаві при 121° C. Оброблена таким чином марля не вміщує домішок, які можуть потрапляти в розчин для ін'єкцій і спричиняти його розкладання.

Допоміжний матеріал (ватні тампони, паперові фільтри, марлеві салфетки, пергаментні, целофанові прокладки, гумові пробки) для стерилізації слід укладати в бікси (банки) в готовому для використання стані (пергамент, фільтрувальний папір, марлю ріжуть на шматки потрібного розміру; з вати роблять тампони тощо). Фільтри з паперу чи марлі разом з іншими фільтрами складають на чистому аркуші паперу по можливості без дотику рук, за допомогою шпателя, щоб запобігти їх забрудненню мікроорганізмами.

Підготовлений до роботи допоміжний матеріал (вата, марля, фільтри тощо) розміщують у бікси чи банки, закриті пробками, обв'язують пергаментом і стерилізують згідно з таблицею G1.

Перед завантаженням біксів в автоклав отвори біксів необхідно відкрити для забезпечення вільного проникнення пари в середину біксів під час стерилізації та для її виходу під час сушіння допоміжних матеріалів.

Після вивантажування біксів з автоклавів отвори біксів необхідно відразу закрити поперечними поясами, які щільно притискаються до стінок біксів за допомогою притискних петель.

Контроль параметрів стерилізації проводять за допомогою хімічних тестів (Додаток L).

Якщо допоміжний матеріал дуже вологий після стерилізації паром в автоклавах, його необхідно підсушити в автоклаві, не відкриваючи кришок під вакуумом протягом 7 - 10 хв., або в сушильній шафі при відкритих поясах 50° C. Після діставання біксів із шафи пояси негайно закривають.

Після стерилізації на бікси чи банки необхідно прикріпити бірки з зазначеними датами стерилізації. Стерильний допоміжний матеріал (паперові фільтри, салфетки з марлі, ватно-марлеві тампони) необхідно зберігати у біксах чи банках без їх відкривання не більше 3 діб. Після відкривання біксів чи банок матеріали можна використовувати протягом 24 год. Після кожного забору матеріалу стерильним пінцетом бікс чи банку щільно закривають.

Невикористаний допоміжний матеріал перестерилізації (для подальшого використання) не підлягає.

Найменування об'єкта	Режим стерилізації				Застосовуване обладнання	Умови проведення стерилізації
	Тиск пари, кгс/см² (робоча температура у стерилізаційній камері, °C)		Час стерилізаційної витримки, хв.
	номінальне значення	граничне відхилення	номінальне значення	граничне відхилення
а) паровий метод (насичена водяна пара при надлишковому тиску)
Вироби зі скла, фарфору, металу, текстилю, фільтрувальний папір, пергамент	2,0 (132)	±0,2 (±2,0)	20	+2	Паровий стерилізатор	Стерилізацію проводять без упаковки чи в упаковці з двошарової бязі або пергаменту в біксах, скляних банках
Вироби з гуми, латексу і окремих полімерних матеріалів	1,1 (120)	±0,2 (±2,0)	45	+3
б) повітряний метод (сухе гаряче повітря)
Вироби зі скла, фарфору, металу, силіконової гуми, обладнання для стерилізувальної фільтрації з фільтрами і приймачами фільтрату	180	+2 -10	60	+5	Повітряний стерилізатор	Стерилізації підлягають сухі вироби, стерилізацію проводять в упаковці чи без упаковки
	160	+2 -10	150	+5

в) хімічний метод (розчини хімічних препаратів)

Найменування об'єкта	Стерилізувальний агент	Режим стерилізації				Застосовуване обладнання	Умови проведення стерилізації
		Температура, °C		Час витримування, хв.
		номінальне значення	граничне відхилення	номінальне значення	граничне відхилення
Вироби з полімерних матеріалів, гуми, скла, корозієстійких металів і сплавів	Водню пероксиду (ДФУ, доп. 1, с. 310) 6 % розчин* "Дезоксон-1" (ТУ 6-02-1283-81) (за надоцтовою кислотою)**	не менше 18 50***	±2	360 180	±5 ±5	Закриті ємкості зі скла, пластмаси чи ємкості, покриті емаллю (емаль без пошкоджень)	Стерилізацію проводять при повному зануренні виробу в розчини, після чого виріб промивають стерильною водою в асептичних умовах
		не менше 18	-	45	±5

____________
* Розчин пероксиду водню може бути використаний протягом 7 діб з часу виготовлення за умови збереження його в закритій ємкості в темному місці. Подальше використання розчину можливе лише в умовах проведення вмісту активно діючих речовин. Розчин придатний для разового використання.

** Розчин "Дезоксон-1" можна використовувати протягом 1 доби. Розчин придатний для разового використання.

*** Температура розчину у процесі стерилізації не підтримується.

Примітки: Аптечний посуд після зниження температури в стерилізаторі до 65±5° C виймають і одразу закривають стерильними пробками. Допоміжний матеріал, дрібний інвентар тощо зберігають до використання в тій упаковці чи біксі, в яких вони стерилізувалися, в умовах, що виключають забруднення.

ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕЯКИХ БАКТЕРИЦИДНИХ ВИПРОМІНЮВАЧІВ І РЕЦИРКУЛЯЦІЙНИХ ПОВІТРООЧИСНИКІВ, ЯКІ ВИПУСКАЄ ПРОМИСЛОВІСТЬ

Для знезараження повітря приміщень аптек від мікроорганізмів використовують різні бактерицидні лампи - джерела ультрафіолетового випромінювання, а також повітроочисники. Кількість і потужність бактерицидних ламп необхідно підбирати з таким розрахунком, щоб при прямому опромінюванні на 1 м³ об'єму приміщення припадало не менше 2±0,5 Вт потужності випромінювача, а для екранованих бактерицидних ламп - 1 Вт. Неекрановані бактерицидні випромінювачі вмикають на 1 - 2 год. до початку роботи, коли у приміщенні немає людей. Вимикач для цих випромінювачів має бути розміщений перед входом у приміщення і зблокований зі світловим табло "Не входити - увімкнений бактерицидний випромінювач". Вхід до приміщення дозволяється лише через 15 хв. після вимкнення бактерицидної лампи. Екрановані бактерицидні випромінювачі встановлюють на висоті 1,8 - 2,0 м від підлоги, їх можна експлуатувати в присутності персоналу за умови виключення спрямування опромінення на людей, які перебувають у приміщенні. Оскільки ультрафіолетові випромінювачі утворюють у повітрі токсичні продукти (озон, окиси азоту), під час їх роботи необхідно вмикати вентиляцію.

1. Характеристика деяких бактерицидних випромінювачів, які випускає промисловість:

а) випромінювач бактерицидний настінний (ВБН) монтується на стіні на висоті 2,0±0,5 м від підлоги. Це комбінований апарат, який складається з двох бактерицидних ламп по 30 Вт (ЦБ-30¹), розрахований на знезараження повітря приміщень об'ємом до 30 м³. Торговельна марка - ВБН-150;

____________
¹ Числа, зазначені в марках бактерицидних ламп, визначають їх потужність у Ватах.

б) випромінювач бактерицидний стельовий (ВВС) - комбінований апарат, який складається з двох екранованих і двох неекранованих бактерицидних ламп ДБ-30.

Розрахований на знезараження повітря приміщень об'ємом до 30 м³. Торговельна марка - ВБС-300;

в) випромінювач бактерицидний пересувний маячного типу (ВБПе), має 6 бактерицидних ламп (ЦБ-30). Оптимальний ефект спостерігається на відстані 5 м до опромінюваного об'єкта. Торговельна марка - ВБПе-450. Використовують лише за відсутності у приміщенні людей;

2. Для підтримання мікробіологічної чистоти повітря доцільно використовувати рециркуляційні повітроочисники типу ПОПР-0,9 і ПОПР-1,5 які забезпечують швидке та ефективне очищення повітря за рахунок його механічної фільтрації через фільтр із ультратонких волокон та ультрафіолетового випромінювання.

Повітроочисники можна використовувати під час роботи, оскільки вони не мають шкідливого впливу на персонал і не спричинюють неприємних відчуттів. Вони надійні й прості в експлуатації, не потребують кваліфікованого обслуговування.

Протягом 30 хв. роботи повітроочисника мікробне забруднення і запиленість повітря при об'ємі приміщень 80±20 м³ знижується в 10 разів.

Технічні дані рециркуляційних повітроочисників

Марка	ПОПР-0,9	ПОПР-1,5
Продуктивність, м³/ч	900	1500
Споживана потужність, Вт	Не більше 300
Габаритні розміри, мм	1150 х 450 х 1470
Електроживлення, В	220

Встановлювати повітроочисники рекомендується в асептичному блоці та асистентській кімнаті.

Кількість встановлених ПОПРів визначають за розміром приміщення з розрахунку 1 установка на приміщення об'ємом від 75 до 100 м³.

Термін служби ультрафіолетової лампи ДБ-15 і ДБ-60 становить 3000 год., ДБ-30-1 - 5000 год.

До закінчення терміну служби бактерицидних випромінювачів, зазначеного у паспортах для конкретного пристрою, їх необхідно замінювати новими. Тому тривалість роботи кожного бактерицидного випромінювача слід фіксувати в журналі.

Відповідальність за ведення журналу покладається на адміністрацію аптеки.

ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН, ДО ЯКИХ ВИСУВАЮТЬСЯ ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ПАРЕНТЕРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Препарат	Вимоги
Глюкоза	Має бути вільна від пірогенних речовин
Гексаметилентетрамін	Відсутність амінів, солей амонію, параформу
Еуфілін	10 % розчин повинен бути прозорим; вміст етилендіаміну має становити 18 - 22 %, теофіліну - 75 - 82 %
Желатин медичний	10 % розчин повинен бути апірогенним і не перевищувати еталон каламутності N 3
Кофеїн-бензоат натрію	Відсутність органічних домішок перевіряють за реакцією з концентрованою кислотою сірчаною; 20 % розчин повинен бути прозорим і безбарвним при нагріванні на водяній бані протягом 30 хв.
Магнію сульфат	Відсутність домішок марганцю
Мезатон	Для ін'єкцій використовують препарат не пізніше 2 міс після його виготовлення
Метиленовий синій	1 % розчин повинен мати pH не нижче 3,9
Натрію бензоат	Домішки солей заліза не повинні перевищувати 0,0075 %
Натрію гідрокарбонат	5 % розчин повинен бути прозорий і безбарвний до і після стерилізації
Натрію цитрат	Розчин для ін'єкцій 10 % має pH 7,8 - 8,3 (у розчину натрію гідроцитрату 5 % pH 4,7 - 5,0)
Сечовина	Для ін'єкцій потрібен препарат спеціального очищення, стерильний та ліофілізований ("сечовина для ін'єкцій"). До кожної упаковки сечовини додається флакон з розчином глюкози 10 %. Розчин сечовини для внутрішньовенних вливань у концентрації 30 % готують безпосередньо перед введенням на 10 % розчині глюкози. При зберіганні розчин сечовини розкладається і може зумовлювати гемоліз
Тіаміну бромід	6 % розчин повинен бути прозорим і безбарвним
Тіаміну хлорид	Вміст препарату повинен бути не менше 99 %
Фетанол	Для ін'єкцій використати не пізніше 6 міс. після виготовлення (термін придатності - 3 роки)

РЕЦЕПТУРА ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МИЙНИХ, ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ І МИЙНО-ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ РОЗЧИНІВ

Для ручного миття технологічного устаткування та інвентаря виготовляють 0,5 % розчин кальцинованої соди з температурою 40 - 50° C, для циркуляційного миття 1 - 2 % розчин з температурою 50 - 60° C. Розчини з кальцинованої соди виявляють корозійну дію на вироби з алюмінію. На тару наклеюють етикетку, на якій зазначають найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи, відповідальної за виготовлення розчину.

Розчини СМЗ ("Лотос") для ручного миття технологічного устаткування та інвентаря виготовляють 0,5 % концентрації з температурою 40 - 50° C, для циркуляційного миття - 1 % розчин з температурою 50 - 60° C. Розчини із синтетичних мийних порошків не виявляють корозійної дії на вироби з алюмінію, нержавіючої сталі, скла, емалі, кахлю, різних пластмас. На тару наклеюють етикетку, на якій зазначають найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи, відповідальної за виготовлення розчину.

Для поточної дезінфекції технологічного устаткування, комунікацій, інвентарю та внутрішньоцехової тари використовують 4 % розчин водню пероксиду, за наявності спороутворювальних форм мікроорганізмів - 6 %.

Об'єм пергідролю, необхідний для виготовлення розчину водню пероксиду необхідної концентрації, обчислюють за формулою:

V₁ - необхідний об'єм дезінфекційного розчину;

K₁ - необхідна концентрація розчину водню пероксиду (%);

K₂ - масова частка водню пероксиду в пергідролі (%).

Водню пероксид впливає на вироби з заліза, хрому, чавуну, міді, латуні, нелегованих і низьколегованих сталей. Несумісний з лугами. Гарантійний термін зберігання - 6 міс. Термін зберігання розчину водню пероксиду - 7 діб. Зберігають у складських приміщеннях, у захищеному від світла місці. На тару наклеюють етикетку, на якій зазначають: найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи, відповідальної за виготовлення розчину.

Водню пероксиду застосовують самостійно та в суміші з СМЗ "Лотос". Застосування інших СМЗ призводить до зниження ефективності робочих розчинів водню пероксиду.

Об'єм пергідролю, необхідний для виготовлення розчинів водню пероксиду із СМЗ "Лотос", наведено у табл. J1.

Склад розчину - масова частка		Об'єм			Маса мийного засобу, г
водню пероксиду, %	мийного засобу, %	розчину, л	пергідролю, мл	води, мл	Маса мийного засобу, г
1	0,5	10	400	9550	50
3	0,5	10	1200	8750	50
4	0,5	10	1600	8350	50
6	0,5	10	2400	7550	50

На тару наклеюють етикетку, на якій зазначають: найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи, відповідальної за виготовлення розчину.

Для виготовлення 1 чи 2 % розчину хлорного вапна спочатку готують 10 % розчин. У скляній ємкості розчиняють 1 кг хлорного вапна в 10 л води. Воду додають поступово, розмішуючи розчин дерев'яним шпателем. Після розчинення хлорного вапна розчин перемішують ще кілька хвилин і дають відстоятися протягом доби.

Після відстоювання розчин фільтрують і виготовляють з нього 1 чи 2 % розчин хлорного вапна, взявши відповідно 1000 чи 2000 мл 10 % розчину і доводять об'єм до 10 л.

Застосовують для поточної дезінфекції поверхонь приміщення, прибирального матеріалу, санітарно-технічного устаткування та комунікацій. Розчин не ушкоджує вироби з нержавіючої сталі, алюмінію, скла, кахлю, полімерних матеріалів.

На тару наклеюють етикетку, на якій зазначають найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи.

Розчин рецептури "С-4" використовують для антисептичної обробки рук персоналу.

Це суміш розчину пероксиду водню та мурашиної кислоти. Для виготовлення цього розчину необхідно:

Кількість, л	Кількість інгредієнтів
	Водню пероксиду, масова частка - 30 %	Кислота мурашина, мл		Вода очищена, л
	Водню пероксиду, масова частка - 30 %	100 %	85 %	Вода очищена, л
1	17,1	6,9	8,1	<1
2	34,2	13,8	16,2	<2
5	85,5	34,5	40,5	<5
10	171,0	69,0	81,0	<10

Розчин зберігають у закритій тарі в прохолодному місці не більше 1 доби. На тару наклеюють етикетку з зазначенням найменування дезінфекційного розчину, дати виготовлення, попередження про небезпеку застосування, прізвища відповідальної особи.

Розчин етанолу 76 % використовують для дезінфекції устаткування та антисептичної обробки рук персоналу.

Для виготовлення 1 кг етанолу 76 % змішують 0,735 кг етанолу 96 % і 0,264 кг води очищеної. Густина отриманого розчину має становити 870,2 кг/м³. На ємкість з дезінфекційним розчином наклеюють етикетку з зазначенням найменування розчину, дати виготовлення, попередження про небезпеку застосування, прізвища відповідальної особи.

Розчин "Стериліум", виробник - "Боде", Німеччина

Розчин використовують для гігієнічної обробки рук персоналу.

Виявляє широкий спектр дії: бактерицидну, фунгіцидну, туберкулоїцидну. Інактивує віруси, в тому числі СНІДу, гепатиту, герпесу. Діє протягом 3 год.

"Стериліум" - препарат для частого використання. Мийну і антимікробну дію спиртів доповнюють антимікробні добавки.

Препарат не можна наносити на слизові оболонки.

Антисептику проводять втиранням 3 мл препарату в суху шкіру протягом 30 с.

Для обробки рук готують 1 % розчин дегміну. Для виготовлення 10 л робочого розчину дегміну в скляний балон із притертою пробкою наливають 1 л води очищеної і додають 100 мл дегміну. Ретельно перемішують. Після розчинення додають 9 л води очищеної при постійному перемішуванні, після чого розчин фільтрують через мембранний фільтр із діаметром пор 0,45 мкм. На тару наклеюють етикетку з зазначенням найменування дезінфекційного розчину, дати виготовлення, попередження про небезпеку застосування, прізвища відповідальної особи. Термін придатності робочого розчину - 1 міс. Руки необхідно обробляти протягом 2 - 3 хв. шляхом втирання.

Розчин "Мікробак форте", виробник - "Боде", Німеччина

"Мікробак форте" застосовують для дезінфекції виробничих приміщень і обладнання.

Реєстраційний номер 6621 від 35.09.95 р. Склад: бензалконію хлорид, додецилвіспропілентрисамін.

Виготовляють розчин шляхом розведення концентрату холодною проточною водою.

0,25 % розчин - 20 мл концентрату на 8 л води. 0,50 % розчин - 40 мл концентрату на 8 л води.

Використовують для дезінфекції та миття будь-яких поверхонь в одній процедурі.

Дворазове протирання тканиною, змоченою робочим розчином: 0,25 % розчин - експозиція 4 год.; 0,50 % розчин - експозиція 1 год.

Для виготовлення дезінфекційного розчину одягають гумові рукавички і готують 0,25 - 3,0 % розчин у тарі з будь-яких матеріалів шляхом розчинення у воді при періодичному перемішуванні концентрату.

Розчин використовують для дезінфекції одноразово. Термін придатності розчину - 30 днів, концентрату - 3 роки.

На тару з виготовленим розчином наклеюють етикетку, на якій зазначають найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи.

Розчин "Сокрена", виробник - "Боде", Німеччина

Склад: додецилдиметиламонію хлорид, ПАР, інгібітор корозії, комплексоутворювачі, піногасники, вода.

Використовують для поточної та остаточної дезінфекції приміщень, устаткування, посуду.

Виявляє бактерицидну, фунгіцидну, віруліцидну дію.

Робочий розчин готують у промаркованій тарі шляхом розчинення у воді при періодичному перемішуванні протягом 1 - 2 хв.

Концентрація розчину, %	1 л розчину		10 л розчину
Концентрація розчину, %	Кількість препарату, г	Кількість води, мл	Кількість препарату, г	Кількість води, мл
1,0	10,0	990,0	100,0	9900,0
2,0	20,0	980,0	200,0	9800,0
2,5	25,0	975,9	250,0	9750,0

Розчин виготовляють у захисному одязі (халат, гумові рукавички, окуляри, респіратор).

Розчин використовують для дезінфекції однократно. Термін придатності робочого розчину - 30 днів, концентрату - 3 роки. На тару з виготовленим розчином наклеюють етикетку, на якій зазначають найменування, дату виготовлення, заходи безпеки, прізвище посадової особи.

МЕТОДИКА ВІЗУАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ІН'ЄКЦІЙНИХ ТА ІНФУЗІЙНИХ ВНУТРІШНЬОВЕННИХ РОЗЧИНІВ І ОЧНИХ КРАПЕЛЬ, ВИГОТОВЛЕНИХ В АПТЕКАХ, НА МЕХАНІЧНІ ВКЛЮЧЕННЯ

1. Порядок проведення контролю в аптеках

Механічні включення - сторонні рухомі нерозчинні речовини, крім повітряних кульок, які випадково потрапили в розчин.

У процесі виготовлення розчини підлягають первинному і вторинному контролю. Первинний контроль проводять після фільтрування і фасування розчину. При цьому переглядають кожен контейнер (пляшку чи флакон) з розчином. При виявленні механічних включень розчин повторно фільтрують, знову переглядають, маркують і стерилізують.

Вторинному контролю підлягають також 100 % пляшок і флаконів з розчинами, що пройшли стерилізацію або виготовлені в асептичних умовах, перед їх оформленням в упаковку.

Контроль розчинів на відсутність механічних включень проводить провізор-технолог з дотриманням умов і техніки контролю.

2. Умови контролю

Для перегляду пляшок (флаконів) має бути спеціально обладнане робоче місце, захищене від прямих сонячних променів, де встановлюють "Прилад для контролю розчинів на відсутність механічних забруднень" (УК-2) чи інші. Допускається застосування чорно-білого екрана, освітленого таким чином, щоб виключити потрапляння світла в очі.

Контроль розчинів проводять візуально неозброєним оком на чорному і білому фонах, освітлених електричною матовою лампою (60 Вт) або лампою денного освітлення (20 Вт), для забарвлених розчинів - 100 та 30 Вт відповідно. Відстань від ока до об'єкта має становити 25 - 30 см, а кут оптичної осі перегляду до напрямку світла - близько 90°. Лінія зору має бути спрямована донизу при вертикальному положенні голови.

Провізор повинен мати гостроту зору, що дорівнює одиниці, яка за необхідності коригується окулярами.

Поверхня пляшок і флаконів має бути ззовні чистою і сухою.

3. Техніка контролю

Залежно від об'єму пляшки чи флакона одночасно переглядають від 1 до 5 штук. Пляшки чи флакони беруть в одну або обидві руки за горловини, вносять у зону контролю, плавним рухом перевертають у положення "догори дном" і візуально оцінюють на чорному і білому фоні. Потім плавним рухом, без струшування, перевертають у попереднє положення "донизу дном" і також переглядають на чорному і білому фоні.

Зазначений час контролю не включає часу на допоміжні операції.

Забраковані після стерилізації пляшки (флакони) вибирають і вкладають окремо у спеціальну тару.

ХІМІЧНИЙ МЕТОД КОНТРОЛЮ ТЕМПЕРАТУРНИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ СТЕРИЛІЗАТОРІВ

1. Хімічний контроль роботи стерилізаторів виконують за допомогою хімічних тестів і термохімічних індикаторів.

2. Хімічний тест - запаяна з обох кінців скляна трубка, заповнена сумішшю хімічної сполуки з органічним барвником або лише хімічною сполукою (речовиною), яка змінює свій агрегатний стан і колір, досягаючи визначеної для нього температури плавлення (Таблиці L1, L2).

Рецептури хімічних тестів для контролю температурних режимів роботи парових стерилізаторів

N з/п	Найменування складових	Колір, форма кристалів, запах	НТД	Кількість компонента	Температурні параметри, що підлягають контролю, °C
N з/п	Найменування складових	Колір, форма кристалів, запах	НТД	Кількість компонента	120±2	132±2
1	Сірка елементарна¹	Жовті кристали	ТУ 6-092546-77	100,00	+²	-
2	Кислота бензойна	Безбарвні кристали або білий кристалічний порошок	ДФУ, доп. 1 с. 371	95,24±0,01	+	-
	Барвник² фуксин кислий		ТУ 6-09-3803-82	4,76±0,01
	феноловий червоний		ТУ 6-09-5170-84
	бромтимоловий синій або генціанфіолетовий		ТУ 6-09-2086-77
3	Кислота бензойна	Безбарвні кристали або білий кристалічний порошок	ГОСТ 6413-77 ГОСТ 10521-78 ДФУ, доп. 1, с. 371	99,90±0,01	+
3	Барвник³			0,10±0,01
4	Д(+)-маноза	Безбарвні кристали у вигляді ромбічних призм	ТУ 6-09-07-666-76	99,9±0,01	+	-
4	Барвник³			0,10±0,01
5	Нікотинамід	Білий дрібнокристалічний порошок зі слабким запахом	ГФ X, ст. 452 ТУ 6-09-08-852-82	99,90±0,01	-	+
5	Барвник³			0,10±0,01
6	Сечовина	Безбарвні кристали	ГОСТ 6691-77	95,24±0,01	-	+
6	Барвник³			4,76±0,01

____________
¹ У разі використання сірки як хімічного тесту додавати барвник недоцільно, оскільки при плавленні речовини не відбувається його змішування з барвником.

² "+" - температурний параметр, для контролю якого використовують хімічну сполуку.

³ Використовують будь-який із барвників, зазначених у рецептурі 2.

Хімічні тести для контролю температурних режимів роботи повітряних стерилізаторів

N
з/п

Найменування хімічної речовини

Колір, форма кристалів, запах

НТД

Кількість компонента, г

Температурні параметри, що підлягають контролю, °C

160	+2	°C
	-10

180	+2	°C
	-10

Левоміцетин

Білий або зі слабким жовтувато-зеленуватим відтінком кристалічний порошок без запаху

ГФ X, ст. 371

100,0

Кислота винна

Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали

ГОСТ 5817-77 ГОСТ 21205-83 ДФУ, доп. 1, с. 372

100,0

Гідрохінон

Безбарвні або білого кольору гольчасті дрібні кристали

ГОСТ 19627-74 ДФУ, с. 189

100,0

Тіосечовина

Кристали білого кольору

ГОСТ 6344-73 ДФУ, с. 262

100,0

____________
* "+" - температурний параметр, для контролю якого використовують хімічну речовину.

3. Термохімічний індикатор - смуга паперу, на яку наносять термоіндикаторну фарбу. Визначення параметрів, які досягаються в процесі стерилізації, засноване на зміні кольору термоіндикаторної фарби при досягненні "температури переходу", суворо визначеної для кожної фарби.

У таблиці L3 наведено перелік термоіндикаторних фарб, рекомендованих для виготовлення термохімічних індикаторів, що застосовують для контролю температурних режимів роботи повітряних стерилізаторів.

Термоіндикаторні фарби для контролю температурних режимів роботи повітряного стерилізатора при температурі 180_{+2 -10}° C, час витримки - 60 хв.

Марка термоіндикаторної фарби	Мінімально допустима температура стерилізації, °C	Колір фарби		Характеристика термоіндикаторної фарби
Марка термоіндикаторної фарби	Мінімально допустима температура стерилізації, °C	вихідний	після стерилізації	Характеристика термоіндикаторної фарби
ТІФ29	170	світло-рожевий	темно-коричневий	Свідчення досягнення мінімально допустимої температури (170° C)
ТІФ6	170	світло-зелений	коричневий	Показник тривалості підтримання температури 170° C протягом 15±5 хв.

Кількість тестів для контролю одного циклу стерилізації*

Вид стерилізатора	Місткість камери стерилізатора, л	Кількість контрольних точок, в які закладають тести
Паровий	<100 100 - 750 <750	5 11 13
Повітряний	<80 80 - 250 250 - 500 500 - 1000	5 15 25 30

____________
* Тести для контролю розподіляють рівномірно по всьому об'єму камери.

4. Методика підготовки термоіндикаторних фарб до застосування та заходи застереження у роботі з ними наведені в інструкції заводу-виробника.

5. Термохімічні індикатори виготовляють таким способом: термоіндикаторну фарбу ретельно розмішують, потім наносять тонким шаром на аркуші паперу, дають висохнути при кімнатній температурі протягом 10±5 хв. Потім нарізають смуги розміром 1 х 2 або 1 х 3 см. Термохімічні індикатори можна зберігати до 1 року при кімнатній температурі у місцях, захищених від світла.

6. Тести для контролю одного циклу стерилізації нумерують і розміщують в контрольні точки парових і повітряних стерилізаторів, дотримуючись рівномірного розподілу по всьому об'єму камери, в кількостях, зазначених у таблиці L4.

7. Після закінчення стерилізації тести виймають із стерилізатора і візуально визначають зміну їх агрегатного стану та кольору.

8. У разі задовільних результатів контролю хімічні тести мають рівномірно розплавитися, змінити колір, а термохімічні індикатори - змінити колір, що засвідчує про дотримання параметрів режиму стерилізації.

МИТТЯ АПТЕЧНОГО ПОСУДУ. ОБРОБКА ПРОБОК. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ОБРОБКИ АПТЕЧНОГО ПОСУДУ І ПРОБОК

1. Миття аптечного посуду, пробок та контроль якості їх обробки проводять у відповідності з чинними нормативними документами. Звільнений від пакувального матеріалу новий посуд обмивають зовні й усередині водопровідною водою для звільнення від механічних забруднень, замочують у водному розчині мийного засобу з температурою 55±5° C протягом 25±5 хв. Дуже забруднений посуд замочують на більш тривалий час (2 - 3 год.).

2. Як мийні засоби при ручному митті посуду дозволяється використовувати теплу водну завись гірчиці (1:20) і розчин натрію гідрокарбонату 0,5 % з мильною стружкою (мило господарське без запашника) та ін.

Для автоматичного і ручного миття аптечного посуду дозволяється використовувати мийні засоби, дозволені до застосування в Україні згідно з інструкцією до застосування.

3. Після замочування в розчині мийного засобу посуд миють у цьому ж розчині за допомогою йоржа чи посудомийної машини. Для повноти змивання мийних засобів, які вміщують ПАР, посуд обполіскують 5 разів проточною (водопровідною водою і 3 рази водою очищеною, наповнюючи флакони і пляшки повністю. При автоматичному обполіскуванні залежно від типу посудомийної машини час витримки в режимі обполіскування - 5 - 10 хв.

Після обробки мийними розчинами гірчиці або натрію гідрокарбонату з милом достатньо п'ятикратного миття водою (2 рази водопровідною водою і 3 рази очищеною водою).

Після миття посуд стерилізують, закупорюють і зберігають у щільно зачинених шафах, пофарбованих зсередини світлою олійною фарбою чи покритих пластиком. Термін зберігання стерильного посуду, який використовують при виготовленні стерильних лікарських форм, - не більше 24 год.

1.1. Перегляд і відбраковку пробок необхідно проводити до їх обробки з метою виключення подальшого внесення механічних включень.

1.2. Нові гумові пробки обробляють таким способом. Пробки миють вручну або в пральній машині в гарячому (55±5° C) 0,5 % розчині мийних засобів "Лотос", "Астра" або інших протягом 3 хв. (співвідношення маси пробок і маси розчину мийного засобу - 1:5); промивають 5 разів гарячою водопровідною водою, кожен раз замінюючи її свіжою, і 1 раз - водою очищеною; кип'ятять в 1 % розчині натрію гідрокарбонату протягом 30 хв., промивають 1 раз водопровідною водою і 2 рази - очищеною. Потім вміщують у скляні чи емальовані ємкості, заливають водою очищеною, закривають і витримують у паровому стерилізаторі при температурі 120±2° C протягом 60 хв., воду після цього зливають і пробки ще раз промивають очищеною водою.

1.3. Після обробки пробки стерилізують у біксах у паровому стерилізаторі при температурі 120±2° C протягом 45 хв. Стерильні пробки зберігають у закритих біксах не більше 3 діб. Після розкриття біксів пробки необхідно використати протягом 24 год.

1.4. При заготовці про запас гумові пробки після обробки, як зазначено в п. 1.2, не піддаючи стерилізації, сушать у повітряному стерилізаторі при температурі не вище 50° C протягом 2 год. і зберігають не більше 1 року в закритих біксах або банках у темному прохолодному місці. Перед використанням гумові пробки стерилізують, як зазначено в п. 1.3.

1.5. Алюмінієві ковпачки, які використовують разом із гумовими пробками при закупорюванні флаконів і пляшок, обробляють таким способом. Алюмінієві ковпачки витримують 15 хв. в 1 або 2 % розчині мийного засобу, підігрітому до температури 75±5° C, потім розчин зливають і ковпачки промивають проточною водопровідною водою. Чисті ковпачки сушать у повітряному стерилізаторі в біксах при температурі 55±5° C. Зберігають у закритих ємкостях (біксах, банках, коробках) в умовах, які виключають їх забруднення.

Нові поліетиленові пробки декілька разів промивають гарячою (55±5° C) водопровідною водою, обполіскують водою очищеною і стерилізують шляхом занурення у свіжий 6 % розчин водню пероксиду на 6 год., після чого промивають водою очищеною і сушать у сушильній шафі при температурі 55±5° C. Висушені пробки зберігають у стерильних банках з притертими пробками, у біксах протягом 3 діб в умовах, які виключають їх забруднення.

3. Порядок обробки пластмасових гвинтових пробок

Нові пластмасові пробки декілька разів промивають гарячою (55±5° C) водопровідною водою і сушать у сушильній шафі при температурі 55±5° C. Висушені пробки зберігають у закритих коробках, ящиках тощо в умовах, які виключають їх забруднення.

У разі забруднення пробок у процесі зберігання їх попередньо миють з використанням мийних засобів.

Контроль якості обробки аптечного посуду і пробок

Ступінь чистоти вимитого посуду контролюють візуально на відсутність сторонніх включень і рівномірності стікання води по стінках флаконів після їх ополіскування.

Після ополіскування пробок у промивних водах також мають бути відсутні механічні включення, такі як волокна чи крапельні включення, видимі неозброєним оком. Для визначення механічних включень у промивних водах після ополіскування пробок відбирають злив у кількості 200 мл у конічну колбу з притертою пробкою ємкістю 250 мл, струшують протягом 5 с і після завершення виділення повітряних кульок вносять у зону перегляду і візуально контролюють протягом 30 с.

Повноту змиву синтетичних мийних засобів і мийно-дезінфекційних засобів визначають за показником pH потенціометрично. Після останнього ополіскування посуду чи пробок pH промивної води має відповідати pH вихідної води.

Перед фільтруванням скляні фільтри, що не були у використанні, очищають хромовою сумішшю, промивають теплою (50 - 60° C) водою очищеною і стерилізують. Після використання фільтри ретельно миють теплою водою і стерилізують.

ТЕРМІНИ ПРИДАТНОСТІ Й УМОВИ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ВИГОТОВЛЕНИХ В АПТЕКАХ*

1. Розчини для ін'єкцій та інші стерильні розчини у контейнерах, герметично закупорених гумовими пробками під закатування

N з/п	Найменування	Склад	Термін придатності при температурі не вище 25° C, діб	Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C / час, хв.)
1	Розчин анальгіну 25; 50 %	Анальгін - 250 чи 500 г Води для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
2	Розчин апоморфіну гідрохлориду 1 %	Апоморфіну гідрохлорид - 10 г Анальгін - 0,5 г Цистеїн - 0,2 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - 40 мл Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
3	Розчин атропіну сульфату 1; 2,5; 5 %	Атропіну сульфат - 0,1; 0,25; 0,5 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - 0,1 мл Вода для ін'єкцій - до 10 мл	30	У захищеному від світла місці	120/8
4	Розчин "Ацесіль"	Натрію ацетат - 2 г Натрію хлорид - 5 г Калію хлорид - 1 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
5	Вода для ін'єкцій	-	30	-	120/8
6	Розчин гліцерину 10 %	Гліцерин - 100 г (у перерахунку на безводний) Натрію хлорид - 9 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
7	Розчин глюкози 5; 10; 20; 25 %	Глюкоза - 50; 100; 200 чи 250 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - до pH 3,0 - 4,1 Натрію хлорид - 0,26 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
8	Розчин дибазолу 0,5; 1 %	Дибазол - 5 чи 10 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - 10 мл Вода для ін'єкцій - до 1 л	60		120/8
9	Розчин димедролу 1; 2 %	Димедрол - 10 чи 20 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
10	Розчин "Дисіль"	Натрію хлорид - 6 г Натрію ацетат - 2 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
11	Рідина Петрова кровозамінна	Натрію хлорид - 15 г Калію хлорид - 0,2 г Кальцію хлорид - 1 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
12	Розчин калію хлориду 0,5; 1; 3; 5; 7,5; 10 %	Калію хлорид - 5; 10; 30; 50; 75 чи 100 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	-	120/8
13	Розчин кальцію хлориду 0,25; 0,5; 1; 5; 10 %	Кальцію хлорид - 2,5; 5; 10; 50 чи 100 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	-	120/8
14	Розчин кальцію глюконату 10 %	Кальцію глюконат - 100 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	7	-	120/8
15	Розчин "Квартасіль"	Натрію гідрокарбонат - 1 г Натрію ацетат - 2,6 г Натрію хлорид - 4,75 г Калію хлорид - 1,5 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
16	Розчин кислоти амінокапронової 5 %	Кислота амінокапронова - 50 г Натрію хлорид - 9 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
17	Розчин кислоти аскорбінової 5; 10 %	Кислота аскорбінова - 50 чи 100 г Натрію гідрокарбонат - 23,85 чи 47,70 г Натрію сульфіт безводний - 2 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
18	Розчин кислоти борної 2 %	Кислота борна - 20 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	-	120/8
19	Розчин кислоти глутамінової 1 %	Кислота глутамінова - 10 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
20	Розчин кислоти нікотинової 1 %	Кислота нікотинова - 10 г Натрію гідрокарбонат - 7 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
21	Розчин кофеїн-бензоату натрію 10; 20 %	Кофеїн-бензоат натрію - 100 чи 200 г Розчин натрію гідроксиду 0,1 М - 4 мл Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
22	Розчин метиленового синього 0,02; 1 %	Метиленового синього (для ін'єкцій) - 0,2 чи 10 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
23	Розчин метилурацилу 0,7 %	Метилурацил - 7 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
24	Розчин натрію бензоату 15 %	Натрію бензоат - 150 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
25	Розчин натрію броміду 5; 10; 20 %	Натрію бромід - 50; 100 чи 200 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
26	Розчин натрію гідрокарбонату 3; 4; 5; 7 %	Натрію гідрокарбонат - 30; 40; 50 чи 70 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	-	120/8
27	Розчин натрію гідроцитрату 4; 5; 6 %	Натрію гідроцитрат - 40; 50 чи 60 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	-	120/8
28	Розчин натрію йодиду 5; 10; 20 %	Натрію йодид - 50; 100 чи 200 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
29	Розчин натрію парааміносаліцилату 3 %	Натрію парааміносаліцилат - 30 г Натрію сульфіт - 5 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	7	У захищеному від світла місці	120/8
30	Розчин натрію саліцилату 3; 10 %	Натрію саліцилат - 30 чи 100 г Натрію метабісульфіт - 1 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
31	Розчин натрію хлориду 0,9; 10 %	Натрію хлорид - 9 чи 100 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
32	Розчин натрію цитрату 4; 5 %	Натрію цитрат - 40 чи 50 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
33	Розчин нікотинаміду 1; 2,5; 5 %	Нікотинамід - 10,25 чи 50 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
34	Розчин новокаїну 0,25; 0,5; 1; 2 %	Новокаїн - 2,5; 5; 10 чи 20 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - до pH 3,8 - 4,5 Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
35	Розчин новокаїну 2; 5; 10 %	Новокаїн - 20, 50 чи 100 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - 4; 6; 8 мл Натрію тіосульфат - 0,5 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	90	У захищеному від світла місці	120/8
36	Розчин норсульфазолу-натрію 5; 10 %	Норсульфазол-натрію (у перерахунку на суху речовину) - 50 чи 100 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	5 % - 30 10 % - 10	У захищеному від світла місці	120/8
37	Розчин папаверину гідрохлориду 2 %	Папаверину гідрохлорид - 20 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
38	Розчин Рінгера	Натрію хлорид - 9 г Калію хлорид - 0,2 г Кальцію хлорид - 0,2 г Натрію гідрокарбонат - 0,2 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
39	Розчин Рінгера-ацетату	Натрію хлорид - 5,26 г Натрію ацетат - 4,10 г Кальцію хлорид - 0,28 г Магнію хлорид - 0,14 г Калію хлорид - 0,37 г Кислота хлористоводнева розведена (8 %) - 0,2 мл Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
40	Розчин Рінгера-Локка*	Натрію хлорид - 9 г Калію хлорид - 0,2 г Кальцію хлорид - 0,2 г Натрію гідрокарбонат - 0,2 г Глюкоза - 1 г Вода для ін'єкцій - до 1 л		Термін зберігання кожного з розчинів - 30 діб	120/8
41	Розчин синьки Еванса 0,5 %	Синька Еванса безводна - 5 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	-	120/8
42	Розчин спазмолітину 0,5; 1 %	Спазмолітин - 5 чи 10 г Розчин кислоти хлористоводневої 0,1 М - 20 мл Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
43	Розчин стрептоциду розчинного 0,5; 5; 10 %	Стрептоцид розчинний - 5; 50; 100 г Натрію сульфіт - 2 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
44	Розчин тримекаїну 0,25; 0,5; 1; 2 %	Тримекаїн - 2,5; 5; 10 чи 20 г Натрію хлорид - 9 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
45	Розчин "Трисіль"	Калію хлорид - 1 г Натрію хлорид - 5 г Натрію гідрокарбонат - 4 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
46	Розчин фурагіну розчинного 0,1 %	Фурагін розчинний - 1 г Натрію хлорид - 9 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	7	У захищеному від світла місці	100/30
47	Розчин фурациліну 0,02 %	Фурацилін - 0,2 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
48	Розчин "Хлосіль"	Калію хлорид - 1,5 г Натрію хлорид - 4,75 г Натрію ацетат - 3,6 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30		120/8
49	Розчин етакридину лактату 0,1 %	Етакридину лактат - 1 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8
50	Розчин ефедрину гідрохлориду 2; 3; 5 %	Ефедрину гідрохлорид - 20; 30 чи 50 г Вода для ін'єкцій - до 1 л	30	У захищеному від світла місці	120/8

2. Розчини внутрішнього застосування у контейнерах (флаконах), герметично закупорених гумовими пробками під закатування, для немовлят

N з/п	Найменування розчину і концентрація	Термін придатності при температурі не вище 25° C, діб	Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C/час, хв.)	Примітки
1	Вода очищена	30	-	120/8	-
2	Розчин глюкози 5; 10 чи 25 %	30	-	120/8	Виготовляють без стабілізатора
3	Розчин глюкози 5 % - 100 мл Кислота аскорбінова - 1 г	5	У захищеному від світла місці	100/30	Виготовляють на свіжокип'яченій воді очищеній. При фасуванні флакони наповнюють доверху
4	Розчин глюкози 10 чи 20 % - 100 мл Кислота глутамінова - 1 г	30	У захищеному від світла місці	120/8
5	Розчин дибазолу 0,01 %	30	-	120/8	-
6	Розчин димедролу 0,02 %	30	У захищеному від світла місці	120/8	Розчин димедролу слід використовувати лише у концентрації 0,02 % у фасовці по 10 мл. В умовах пологового будинку слід утримуватися від застосування розчинів димедролу, враховуючи його виражену седативну дію, пригнічувальний вплив на центральну нервову систему і можливість розвитку інтоксикації
7	Розчин калію ацетату 0,5 %	30	-	120/8	-
8	Розчин калію йодиду 0,5 %	30	У захищеному від світла місці	120/8	Фасовка розчину має містити не більше 20 мл
9	Розчин кальцію глюконату 1; 3 чи 5 %	7	-	120/8	Розчиняють у гарячій воді
10	Розчин кальцію лактату 3 чи 5 %	30	-	120/8	Виготовляють з урахуванням фактичного вмісту вологи у препараті
11	Розчин кальцію хлориду 3 %	30	-	120/8	Для виготовлення розчинів доцільно використовувати 10 - 50 % концентрат
12	Розчин кислоти аскорбінової 1 %	5	У захищеному від світла місці	100/30	Виготовляють на свіжокип'яченій воді очищеній. При фасуванні флакони наповнюють доверху
13	Розчин кислоти глутамінової 1 %	30	У захищеному від світла місці	120/8
14	Розчин кислоти нікотинової 0,05 %	30	У захищеному від світла місці	120/8
15	Розчин кислоти хлористоводневої 1 %	30		120/8	При виготовленні використовують розведену кислоту хлористоводневу (8,2 - 8,4 %, ДФ X, ст. 18, ДФУ, с. 273), приймаючи її за 100 %
16	Розчин кофеїн-бензоату натрію 1 %	30	-	120/8	-
17	Розчин: Кофеїн-бензоату натрію - 0,25 чи 0,5 г Натрію броміду - 0,5 чи 1 г Води очищеної - до 100 мл	30	У захищеному від світла місці	120/8
18	Розчин: Кислоти лимонної - 1 г Натрію гідроцитрату - 5 г Води очищеної - до 100 мл	30		120/8
19	Розчин магнію сульфату 5; 10; 25 %	30	-	120/8	-
20	Розчин натрію броміду 1 %	30	-	120/8	-
21	Розчин натрію хлориду 0,9 %	30	У захищеному від світла місці	120/8
22	Розчин: Новокаїну - 0,5 г Розчину кислоти хлористоводневої 0,1 М - 0,3 мл Води очищеної - до 100 мл	30	У захищеному від світла місці	120/8
23	Розчин піридоксину гідрохлориду 0,2 %	30	-	120/8	-
24	Розчин еуфіліну 0,05 чи 0,5 %	15	-	120/8	-

3. Розчини та олії для зовнішнього застосування у контейнерах (флаконах), герметично закупорених гумовими пробками під закатування для немовлят

N з/п	Найменування розчину і концентрація	Термін придатності при температурі не вище 25° C, діб	Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C/час, хв.)	Примітки
1	Розчин діамантового зеленого спиртовий 1 %	2 роки			Після розкриття флакона розчин необхідно використати протягом терміну придатності розчину, рекомендованого ФС 42-1459-80
2	Розчин калію перманганату 5 %	2	У захищеному від світла місці	Виготовляють в асептичних умовах	Розчин виготовляють на стерильній воді очищеній, розливають у стерильні флакони
3	Розчин коларголу 2 %	30	У захищеному від світла місці	Виготовляють в асептичних умовах	Розчин виготовляють на стерильній воді очищеній, розливають у стерильні флакони
4	Розчин натрію тетраборату 10 % в гліцерині	30	-	120/8	-
5	Розчин водню пероксиду 3 %	15	У захищеному від світла місці	Виготовляють в асептичних умовах	Розчин виготовляють на стерильній воді очищеній, розливають у стерильні флакони, закупорюють поліетиленовими пробками і кришками, що закручуються
6	Фурацилін - 0,02 г Розчин натрію хлориду 0,9 чи 10 % - до 100 мл	30		120/8
7	Розчин етакридину лактату 0,1 %	30	У захищеному від світла місці	120/8
8	Олія персикова	30	У прохолодному, захищеному від світла місці	180/30	Олію стерилізують у флаконах для крові місткістю 50 мл, закупорених гумовими пробками марки ІР-21 під закатування. Використання пробок марки 25П (червоного кольору) не рекомендується
9	Олія маслинова	30	У прохолодному, захищеному від світла місці	180/30
10	Олія соняшникова	30	У прохолодному, захищеному від світла місці	180/30
11	Масло вазелінове	30	У прохолодному, захищеному від світла місці	180/30

4. Очні краплі й офтальмологічні розчини у контейнерах (флаконах), герметично закупорених гумовими пробками під закатування

N з/п	Найменування	Термін придатності (діб) при температурі, °C		Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C/час, хв.)	Примітки
N з/п	Найменування	не вище 25	3 - 5	Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C/час, хв.)	Примітки
1	Розчин атропіну сульфату 0,25; 0,5; 1 % Склад: Атропіну сульфат - 0,025; 0,05, 0,1 г Натрію хлорид - 0,088; 0,085; 0,08 г Вода очищена - 10 мл		30		100/30
2	Розчин гоматропіну гідроброміду 0,5; 1 % Склад: Гоматропіну гідробромід - 0,05; 0,1 г Натрію хлорид - 0,082; 0,074 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
3	Розчин дикаїну 0,25; 0,5; 1 % Склад: Дикаїн - 0,025; 0,05; 0,1 г Натрію хлорид - 0,085; 0,081; 0,072 г Вода очищена - 10 мл		30		100/30
4	Розчин дикаїну 0,5; 1; 2; 3 % Склад: Дикаїн - 0,05; 0,1; 0,2; 0,3 г Натрію хлорид - 0,081; 0,072; 0,053; 0,035 г Натрію тіосульфат - 0,005 г Вода очищена - до 10 мл	120	0,5 % - 90; 1 % - 30		120/8	Розчин дикаїну 0,5 % виготовляють без стабілізатора. Розчин дикаїну 2 і 3 % зберігати в холодильнику не можна
5	Дикаїн - 0,05 г Цинку сульфат - 0,05 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл	30	30		120/8
6	Дикаїн - 0,05 г Цинку сульфат - 0,05 г Резорцин - 0,05 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8	Після стерилізації та охолодження розчину, що містить цикаїн, кислоту борну і цинку сульфат, в асептичних умовах додають резорцин
7	*Димедрол - 0,02 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл	-	30	У захищеному від світла місці	120/8	-
8	Розчин калію йодиду 3 %	30	30	У захищеному від світла місці	120/8	-
9	Розчин кальцію хлориду 3 %	30	-	-	120/8	-
10	Кислота аскорбінова - 0,02 г Натрію хлорид - 0,086 г Вода свіжокип'ячена очищена - 10 мл	2	7	У захищеному від світла місці	100/30
11	Розчин клофеліну 0,125; 0,25; 0,5 % Склад: *Клофелін - 0,0125; 0,025; 0,05 г Натрію хлорид - 0,09 г Вода очищена - 10 мл	90	90	У захищеному від світла місці	120/8
12	Розчин коларголу 2; 3 % Склад: *Коларгол - 0,2; 0,3 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	Виготовляють в асептичних умовах	Розчин можна фільтрувати через паперовий знезолений фільтр
13	Розчин левоміцетину 0,2 % Склад: *Левоміцетин - 0,02 г Натрію хлорид - 0,09 г Вода очищена - 10 мл	7	7	У захищеному від світла місці	100/30
14	*Левоміцетин - 0,01 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл	7	30	У захищеному від світла місці	100/30	-
15	*Левоміцетин - 0,02 г Цинку сульфат - 0,03 г Резорцин - 0,05 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл		15	У захищеному від світла місці	100/30	Після стерилізації та охолодження розчину, що містить левоміцетин, кислоту борну і цинку сульфат, в асептичних умовах додають резорцин
16	*Мезатон - 0,02 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл	7	30	У захищеному від світла місці	120/8	-
17	Розчин мезатону 1; 2 % Склад: *Мезатон - 0,1: 0,2 г Натрію хлорид - 0,062; 0,034 г Вода очищена - 10 мл		7	У захищеному від світла місці	120/8
18	Розчин мезатону 1 % Склад: *Мезатон - 0,1 г Натрію хлорид - 0,056 г Натрію метабісульфіт - 0,01 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
19	Натрію гідрокарбонат - 0,05 г Натрію тетраборат - 0,05 г Натрію хлорид - 0,04 г Вода очищена - 10 мл	30	30		120/8
20	Розчин натрію йодиду 3 %	30	30	У захищеному від світла місці	100/30	-
21	Натрію йодид - 0,4 г Кальцію хлорид - 0,4 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	100/30
22	Розчин новокаїну 1 % Склад: *Новокаїн - 0,1 г Натрію хлорид - 0,072 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	100/30
23	*Новокаїн - 0,05 г Цинку сульфат - 0,02 г Резорцин - 0,1 г Розчин кислоти борної 1 % - 10 мл	10	30	У захищеному від світла місці	100/30	Після стерилізації та охолодження розчину, що містить новокаїн, кислоту борну, цинку сульфат, в асептичних умовах додають резорцин
24	Новокаїн - 0,05 г Цинку сульфат - 0,02 г Резорцин - 0,1 г Кислота борна - 0,1 г Розчин адреналіну гідрохлориду 0,1 % - 10 крапель Вода очищена - 10 мл	10	20	У захищеному від світла місці	100/30	Після стерилізації та охолодження розчину, що містить новокаїн, кислоту борну, цинку сульфат, в асептичних умовах додають резорцин і розчин адреналіну гідрохлориду
25	Розчин норсульфазол-натрію 10 % Склад: *Норсульфазол-натрій - 1 г Вода очищена - 10 мл	10	30	У захищеному від світла місці	120/8	Під пробку необхідно підкладати нелакований целофан, промитий водою очищеною
26	Розчин пілокарпіну гідрохлориду 1; 2; 4; 6 % Склад: Пілокарпіну гідрохлорид - 0,1; 0,2; 0,4; 0,6 г Натрію хлорид - 0,068; 0,046 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
27	Пілокарпіну гідрохлориду - 0,1 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл		30	У захищеному від світла місці	120/8
28	Пілокарпіну гідрохлорид - 0,1 г *Розчину адреналіну гідрохлорид 0,1 % - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
29	Розчин рибофлавіну 0,02 % Склад: Рибофлавін - 0,002 г Натрію хлорид - 0,09 г Вода очищена - 10 мл	90	30	У захищеному від світла місці	120/8
30	Рибофлавін - 0,001 г Кислота аскорбінова - 0,03 г Кислота борна - 0,2 г Вода свіжокип'ячена очищена 10 мл	2	7	У захищеному від світла місці	100/30
31	Рибофлавін - 0,002 г Кислота аскорбінова - 0,02 г Глюкоза - 0,2 г Натрію хлорид - 0,05 г Вода свіжокип'ячена очищена - 10 мл	2	7	У захищеному від світла місці	100/30
32	Рибофлавін - 0,002 г Натрію хлорид - 0,09 г Розчину цитраля 0,01 % - 10 мл	2	5	У захищеному від світла місці	120/8	Після стерилізації та охолодження розчину, що містить рибофлавін і натрію хлорид, в асептичних умовах додають розчин цитраль
33	Рибофлавін - 0,002 г Калію йодид - 0,2 г Глюкоза - 0,2 г Трилон Б - 0,003 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	100/30
34	Рибофлавін - 0,002 г Калію йодид - 0,2 г Глюкоза - 0,2 г Трилон Б - 0,003 г Розчин метилцелюлози 1 % - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	100/30
35	Рибофлавін - 0,002 г Кислота аскорбінова - 0,02 г Глюкоза - 0,2 г Натрію метабісульфіт - 0,01 г Трилон Б - 0,003 г Вода очищена - 10 мл	7	30	У захищеному від світла місці	100/30
36	Рибофлавін - 0,002 г Кислота аскорбінова - 0,02 г Глюкоза - 0,2 г Натрію метабісульфіт - 0,01 г Трилон Б - 0,003 г Розчин метилцелюлози 1 % - 10 мл	7	30	У захищеному від світла місці	100/30
37	Розчин скополаміну гідроброміду 0,1; 0,25 % Склад: Скополаміну гідробромід - 0,01; 0,025 г Натрію хлорид - 0,09; 0,087 г Вода очищена - 10 мл		30	У захищеному від світла місці	100/30
38	Розчин сульфапіридазин-натрію 10; 20 % Склад: Сульфапіридазин-натрію - 1; 2 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
39	Розчин сульфацил-натрію 20 % Склад: *Сульфацил-натрію - 2 г Натрію метабісульфіт - 0,05 г Розчин натрію гідроксиду 1 М - 0,18 мл Вода очищена - 10 мл		30	У захищеному від світла місці	100/30
40	Розчин сульфацил-натрію 10; 20; 30 % Склад: *Сульфацил-натрію 1; 2; 3 г Натрію тіосульфат - 0,015 г Розчин кислоти хлористоводневої 1 М - 0,035 мл Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8	Розчин можна використовувати для інстиляції в очі немовлятам
41	Розчин фетанолу 3; 5 % Склад: Фетанол - 0,3; 0,5 г Натрію хлорид - 0,048; 0,02 г Вода очищена - 10 мл	2	15 (3 % розчин); 7 (5 % розчин)	У захищеному від світла місці	120/8
42	Розчин фетанолу 3 % Склад: Фетанол - 0,3 г Натрію метабісульфіт - 0,01 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
43	Розчин фізостигміну саліцилату 0,25 % Склад: Фізостигміну саліцилат - 0,025 г Кислота нікотинова - 0,003 г Натрію метабісульфіт - 0,003 г Натрію хлорид - 0,08 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
44	Розчин флуоресцеїн-натрію 0,5 % Склад: Флуоресцеїн-натрію - 0,05 г Натрію хлорид - 0,075 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
45	Розчин фурациліну 0,02 % Склад: Фурацилін - 0,002 г Натрію хлорид - 0,085 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
46	Цинку сульфат - 0,025 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл	30	-	У захищеному від світла місці	120/8	-
47	Цинку сульфат - 0,03 г Новокаїн - 0,1 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл		30	У захищеному від світла місці	100/30
48	Цинку сульфат - 0,025 г Димедрол - 0,03 г Розчин кислоти борної 2 % - 10 мл		30	У захищеному від світла місці	100/30
49	Розчин цитраля 0,01 % - 10 мл Натрію хлорид - 0,09 г	2	5	У захищеному від світла місці		Виготовляється в асептичних умовах на стерильному розчині натрію хлориду 0,9 %
50	Розчин етилморфіну гідрохлориду 2 % Склад: Етилморфіну гідрохлорид - 0,2 г Натрію хлорид - 0,06 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	100/30
51	Розчин ефедрину гідрохлориду 3 % Склад: *Ефедрину гідрохлорид - 0,3 г Вода очищена - 10 мл	30	30	У захищеному від світла місці	120/8
52	Розчин сольовий офтальмологічний Склад: Натрію хлорид - 5,30 г Калію хлорид - 0,75 г Кальцію хлорид (безводний) - 0,48 г Натрію ацетат (безводний) - 3,9 г Глюкоза (безводна) - 0,80 г Кислота хлористоводнева розведена (8 %) - 0,05 мл Вода очищена - до 1 л	30			120/8	Застосовують при мікрохірургічних операціях ока
53	Розчин сольовий офтальмологічний (з магнію хлоридом) Склад: Натрію хлорид - 5,30 г Калію хлорид - 0,75 г Кальцію хлорид (безводний) - 0,48 г Натрію ацетат (безводний) - 3,9 г Глюкоза (безводна) - 0,80 г Магнію хлорид (безводний) - 0,30 г Кислота хлористоводнева розведена (8 %) - 0,05 мл Вода очищена - до 1 л	30			120/8	Застосовують при мікрохірургічних операціях ока

Примітка: - позначено отруйну речовину та лікарській засіб, що її містить; * - позначено сильнодіючий лікарський засіб.

Виготовлені лікарські препарати, що містять отруйні речовини, зберігаються до відпуску в окремій шафі, що замикається.

N з/п	Найменування	Термін придатності (діб) при температурі, °C		Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C/час, хв.)	Примітки
N з/п	Найменування	не вище 25	3 - 5	Умови зберігання	Умови стерилізації (температура, °C/час, хв.)	Примітки
5.1. Концентрати для виготовлення очних крапель*
1	Розчин калію йодиду 20 %	30	-	У захищеному від світла місці	120/8	-
2	Розчин кислоти аскорбінової 2; 5; 10 %	5	30	У захищеному від світла місці	100/30	Розчин виготовляють на свіжоприготованій очищеній воді. При фасуванні розчину флакони наповнюють доверху
3	Розчин кислоти борної 4 %	30	-	-	120/8	-
4	Розчин натрію тіосульфату 1 %	30	-	-	100/30	-
5	Розчин рибофлавіну 0,02 %	90	30	У захищеному від світла місці	120/8	-
6	Рибофлавін - 0,02 г Кислота аскорбінова - 2 чи 10 г Вода свіжокип'ячена очищена - до 100 мл	5	30	У захищеному від світла місці	100/30	При фасуванні розчину флакони наповнюють доверху
7	Рибофлавін - 0,02 г Кислота борна - 4 г Вода очищена - до 100 мл	30	-	У захищеному від світла місці	100/30
8	Рибофлавін - 0,02 г Кислота нікотинова - 0,1 г Вода очищена - до 100 мл	30	-	У захищеному від світла місці	100/30
9	Розчин цинку сульфату 1 чи 2 %	30	-	-	120/8	-
10	Розчин цитралю 0,02 %		2	У захищеному від світла місці		Виготовляють в асептичних умовах на стерильній очищеній воді
5.2. Мазі
11	Основа для очних мазей - 100 г Склад: Ланолін безводний - 10 г Вазелін "Для очних мазей" 90 г	2	30	У захищеному від світла місці	180/30-40 200/15-20	Виготовляють в асептичних умовах
12	Мазь пілокарпінова 1 чи 2 % Склад: Пілокарпіну гідрохлорид - 0,1 чи 0,2 г Основа для очних мазей - 10 г		30	У захищеному від світла місці		Виготовляють в асептичних умовах
13	Мазь тіамінова 0,5 чи 1 % Склад: Тіаміну бромід - 0,05 чи 0,1 г Основа для очних мазей - 10 г		30	У захищеному від світла місці		Виготовляють в асептичних умовах
14	Мазь таніну 1 і 5 %	20	-	-	-	Виготовляють в асептичних умовах
5.3. Порошки
15	Димедрол - 0,005 г Цукор - 0,2 г	30		У вощаних капсулах у сухому, захищеному від світла місці		Виготовляють в асептичних умовах
16	*Еуфілін - 0,003 г Цукор - 0,2 г	20		У вощаних капсулах у сухому, захищеному від світла місці		Виготовляють в асептичних умовах. Забороняється заміна цукру на глюкозу
17	Присипка ксероформу (для немовлят)	15			180/30	Флакони з присипкою у відкритому вигляді стерилізують у біксах у повітряних стерилізаторах з подальшим закупорюванням флаконів стерильними пробками в асептичних умовах

____________
* Розкриті флакони з концентратами необхідно використати протягом доби.

Ізотонічні еквіваленти за натрію хлоридом, натрію нітратом, натрію сульфатом, глюкозою, кислотою борною (г) та депресії температур замерзання 1 % розчинів лікарських речовин (°C)

Назва лікарської речовини	Еквівалент за					Dt 1 % розчину лікарської речовини
Назва лікарської речовини	NaCl	NaNO₃	Na₂SO₄	глюкозою	кислотою борною	Dt 1 % розчину лікарської речовини
Адреналіну гідротартрат	0,17	0,26	0,74	0,94	0,32	0,098
Адреналіну гідрохлорид	0,27	0,41	1,17	1,50	0,51	0,155
Амізил	0,19	0,29	0,83	1,06	0,36	0,110
Аміназин	0,10	0,15	0,44	0,56	0,19	0,057
Амонію хлорид	1,13	1,71	4,91	6,28	2,13	0,650
Анальгін	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Антипірин	0,13	0,20	0,57	0,72	0,25	0,074
Акрихін	0,11	0,17	0,48	0,61	0,21	0,063
Апоморфіну гідрохлорид	0,14	0,21	0,61	0,78	0,26	0,081
Атропіну сульфат	0,10	0,15	0,44	0,56	0,19	0,057
Ацетилхоліну хлорид	0,32	0,48	1,38	1,70	0,60	0,183
Барбітал-натрій (мединал)	0,29	0,44	1,26	1,61	0,55	0,167
Бензилпеніциліну калієва сіль	0,16	0,24	0,70	0,89	0,30	0,100
Бензилпеніциліну натрієва сіль	0,15	0,23	0,65	0,83	0,28	0,101
Галуни алюмокалієві	0,14	0,21	0,61	0,78	0,26	0,081
Ганглерон	0,15	0,23	0,65	0,83	0,28	0,086
Гексаметилентетрамін	0,25	0,38	1,09	1,39	0,47	0,144
Гексенал	0,23	0,35	1,00	1,28	0,43	0,132
Глюкоза (безводна)	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Гоматропіну гідробромід	0,16	0,24	0,67	0,89	0,30	0,092
Дикаїн	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Димедрол	0,20	0,30	0,78	1,11	0,38	0,115
Дипразин	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,074
Дитилін	0,11	0,17	0,48	0,61	0,24	0,063
Еметину гідрохлорид	0,10	0,15	0,44	0,56	0,19	0,057
Етамінал-натрій	0,24	0,36	1,04	1,33	0,45	0,138
Етилморфіну гідрохлорид	0,15	0,23	0,65	0,83	0,28	0,086
Еуфілін	0,17	0,26	0,74	0,94	0,32	0,098
Ефедрину гідрохлорид	0,28	0,42	1,22	1,56	0,53	0,161
Ізоніазид (тубазид)	0,42	0,64	1,83	2,33	0,79	0,242
Імізин	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Калію йодид	0,35	0,53	1,52	1,94	0,66	0,201
Калію лактат	0,25	0,38	1,09	1,39	0,47	0,144
Калію нітрат	0,55	0,83	2,39	2,39	1,04	0,317
Калію перманганат	0,39	0,59	1,70	2,14	0,74	0,224
Калію фосфат однозаміщений	0,43	0,65	0,87	2,39	0,81	0,248
Калію хлорид	0,76	1,15	3,30	4,22	1,43	0,437
Калію цитрат	0,32	0,48	1,37	1,75	0,60	0,184
Кальцію хлорид (6H₂O)	0,36	0,55	0,57	2,00	0,68	0,207
Кислота амінокапронова	0,27	0,41	1,17	1,50	0,51	0,149
Кислота аскорбінова	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Кислота борна	0,53	0,80	2,30	2,94	1,00	0,305
Кислота виннокам'яна	0,12	0,18	0,52	0,69	0,23	0,069
Кислота глютамінова	0,39	0,59	1,70	2,17	0,71	0,224
Кислота лимонна	0,17	0,26	0,75	0,96	0,32	0,098
Кислота нікотинова	0,25	0,38	1,09	1,39	0,47	0,144
Кодеїну фосфат	0,12	0,18	0,52	0,67	0,23	0,069
Кокаїну гідрохлорид	0,14	0,21	0,61	0,78	0,26	0,081
Коразол	0,42	0,64	1,83	2,33	0,79	0,242
Кофеїн	0,08	0,12	0,35	0,44	0,15	0,046
Кофеїн-бензоат натрію	0,23	0,35	1,00	1,28	0,43	0,132
Ксикаїн	0,21	0,32	0,91	1,17	0,40	0,121
Купруму сульфат	0,13	0,20	0,57	0,72	0,25	0,074
Лактоза	0,07	0,11	0,30	0,39	0,13	0,040
Левоміцетин	0,097	0,15	0,42	0,54	0,18	0,056
Магнію сульфат	0,14	0,21	0,61	0,78	0,26	0,081
Магнію хлорид (6H₂O)	0,42	0,64	0,83	2,34	0,79	0,242
Мезатон	0,28	0,42	0,22	0,56	0,53	0,161
Морфіну гідрохлорид	0,15	0,23	0,65	0,83	0,28	0,086
Натрію арсенат	0,25	0,38	1,09	1,39	0,47	0,144
Натрію ацетат	0,46	0,69	2,00	2,55	-	0,265
Натрію бензоат	0,40	0,61	1,74	2,22	0,76	0,230
Натрію бісульфіт	0,60	0,91	2,61	3,33	1,13	0,345
Натрію біфосфат безводний	0,46	0,70	2,00	2,56	0,87	0,259
Натрію бромід	0,62	0,94	2,70	3,44	1,17	0,357
Натрію гідрокарбонат	0,65	0,99	2,83	3,61	1,23	0,374
Натрію йодид	0,38	0,58	1,65	2,11	0,72	0,219
Натрію метабісульфіт	0,65	0,99	2,83	3,61	1,23	0,374
Натрію нітрат	0,66	1,00	2,87	3,67	1,25	0,380
Натрію нітрит	0,83	1,26	3,61	4,61	1,57	0,478
Натрію саліцилат	0,35	0,53	1,52	1,94	0,66	0,201
Натрію сульфат	0,23	0,35	1,00	1,28	0,43	0,132
Натрію тетраборат	0,34	0,52	1,48	1,89	0,64	0,195
Натрію тіосульфат	0,30	0,46	1,30	1,67	0,57	0,172
Натрію фосфат	0,40	0,61	0,74	2,22	0,76	0,230
Натрію хлорид	1,00	1,52	4,35	5,56	1,89	0,575
Натрію цитрат для ін'єкцій	0,30	0,46	1,30	1,67	0,57	0,172
Неоміцину сульфат	0,11	0,17	0,48	0,61	0,21	-
Новокаїн	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Норадреналіну гідротартрат	0,17	0,26	0,74	0,94	0,32	0,098
Норсульфазол-натрій	0,19	0,29	0,83	1,06	0,36	0,110
Оксациліну натрієва сіль	0,22	0,33	0,96	1,22	0,42	0,126
Папаверину гідрохлорид	0,10	0,15	0,44	0,56	0,19	0,057
Пілокарпіну гідрохлорид	0,22	0,33	0,96	1,22	0,42	0,126
Піридоксину гідрохлорид	0,28	0,42	1,22	1,56	0,53	0,161
Платифіліну гідротартрат	0,13	0,20	0,57	0,72	0,25	0,074
Поліміксину сульфат	0,09	0,14	0,39	0,50	0,17	-
Прозерин	0,19	0,29	0,83	1,06	0,36	0,110
Промедол	0,22	0,33	0,96	1,22	0,42	0,126
Пропазин	0,18	0,27	0,78	1,00	0,34	0,104
Резорцин	0,27	0,41	0,17	1,50	0,51	0,155
Ртуті дихлорид	0,13	0,20	0,57	0,72	0,25	0,074
Сечовина	0,54	0,82	2,34	3,00	1,02	0,311
Скополаміну гідробромід	0,11	0,17	0,48	0,61	0,21	0,063
Сорбітол	0,19	0,29	0,83	1,06	0,36	0,109
Срібла нітрат	0,33	0,50	1,44	1,83	0,62	0,190
Стрептоцид розчинний	0,20	0,30	0,87	1,11	0,38	0,115
Стрихніну нітрат	0,12	0,18	0,52	0,67	0,23	0,069
Сульфатіазол-натрій	0,19	0,28	0,82	1,05	0,40	0,110
Сульфадіазин-натрій	0,21	0,32	0,91	1,17	0,40	0,121
Сульфацил-натрій	0,23	0,35	1,00	1,28	0,43	0,132
Танін	0,03	0,05	0,13	0,17	0,06	0,017
Теофілін	0,04	0,06	0,18	0,22	0,08	0,023
Тетрацикліну гідрохлорид	0,14	0,21	0,61	0,78	0,26	0,081
Тіаміну бромід	0,24	0,36	1,04	1,33	0,45	0,138
Тіаміну хлорид	0,21	0,32	0,91	1,17	0,40	0,121
Тіопентал-натрій	0,26	0,39	1,13	1,44	0,49	0,1498
Тримекаїн	0,21	0,32	0,91	1,17	0,40	0,121
Трифтазин	0,16	0,24	0,70	0,89	0,30	0,092
Уретан	0,31	0,47	1,35	1,72	0,59	0,178
Фенобарбітал	0,23	0,53	1,00	1,28	0,43	0,132
Фізостигміну саліцилат	0,16	0,24	0,70	0,89	0,30	0,092
Флюоресцеїн розчинний	0,31	0,47	1,34	1,72	-	0,178
Хінозол	0,15	0,23	0,65	0,83	0,28	0,086
Хініну дигідрохлорид	0,23	0,35	1,00	1,28	0,43	0,132
Хініну гідрохлорид	0,14	0,21	0,61	0,78	0,26	0,081
Цинку сульфат	0,12	0,18	0,52	0,67	0,23	0,069
Цистеїн	0,28	0,42	1,22	1,56	0,53	0,161
Цукор	0,08	0,12	0,35	0,44	0,15	0,047
Цукор молочний	0,07	0,11	0,30	0,38	-	0,040

Фактори показників заломлення (F) водних розчинів лікарських засобів з масооб'ємною концентрацією (за Л. І. Погодіною)

Концентрація, %	Аміаку розчин	Анальгін	Антипірин	Барбітал-натрій
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Для 1 - 5 % концентрацій - 0,00050	0,00190 0,00190 0,00180 0,00185 0,00192 0,00188 0,00186 0,00187 0,00187 0,00192	0,00225 0,00225 0,00226 0,00226 0,00226 0,00226 0,00226 0,00227 0,00227 0,00227	Для всіх концентрацій - 0,00182
Концентрація, %	Гексаметилентетрамін	Глюкоза безводна	Глюкоза, що містить 10 % вологи	Етазол-натрій
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00164 0,00164 0,00165 0,00165 0,00165 0,00165 0,00165 0,00166 0,00166 0,00166	Для всіх концентрацій - 0,00142	Для всіх концентрацій - 0,00129	Для всіх концентрацій - 0,00200
Концентрація, %	Етилморфіну гідрохлорид	Ефедрину гідрохлорид	Ізоніазид	Калію ацетат
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00190 0,00185 0,00183 0,00182 0,00182 0,00182 0,00181 0,00183	Для всіх концентрацій - 0,00200	0,00200 0,00215 0,00213 0,00215 0,00214 0,00213 0,00211 0,00210 0,00210 0,00210	0,00130 0,00125 0,00123 0,00120 0,00116 0,00113 0,00110 0,00111 0,00110 0,00110
Концентрація, %	Калію бромід	Калію йодид	Калію хлорид	Кальцію глюконат
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00121 0,00120 0,00120 0,00119 0,00119 0,00119 0,00118 0,00118 0,00117 0,00117	Для всіх концентрацій - 0,00130	0,00140 0,00135 0,00133 0,00132 0,00132 0,00131 0,00131 0,00130 0,00130 0,00130	0,00164 0,00163 0,00162 0,00161 0,00160 0,00159 0,00158 0,00157 0,00156 0,00155
Концентрація, %	Кальцію хлорид 6H₂O	Кислота амінокапронова	Кислота аскорбінова	Кислота борна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00120 0,00120 0,00120 0,00117 0,00116 0,00116 0,00116 0,00115 0,00115 0,00115	Для всіх концентрацій - 0,00185	0,00160 0,00160 0,00160 0,00159 0,00159 0,00158 0,00158 0,00158 0,00157 0,00157	Для всіх концентрацій - 0,00067
Концентрація, %	Кислота нікотинова	Кодеїну фосфат	Кофеїн-бензоат натрію	Магнію сульфат 7H₂O
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Для всіх концентрацій - 0,00210	Для всіх концентрацій - 0,00180	Для всіх концентрацій - 0,00192	Для всіх концентрацій - 0,00090
Концентрація, %	Натрію бензоат	Натрію бромід	Натрію гідрокарбонат	Натрію йодид
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00211 0,00211 0,00210 0,00210 0,00210 0,00210 0,00210 0,00209 0,00209 0,00209	0,00130 0,00130 0,00133 0,00133 0,00134 0,00133 0,00133 0,00133 0,00132 0,00132	Для всіх концентрацій - 0,00125	Для всіх концентрацій - 0,00143
Концентрація, %	Натрію саліцилат	Натрію тетраборат	Натрію тіосульфат	Натрію хлорид
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00206 0,00206 0,00206 0,00206 0,00206 0,00205 0,00205 0,00205 0,00205 0,00205	0,00110 0,00110 0,00110 0,00107 0,00106 0,00103 0,00100 0,00100 0,00100 0,00100	0,00120 0,00120 0,00130 0,00127 0,00122 0,00117 0,00123 0,00125 0,00122 0,00121	0,00170 0,00170 0,00170 0,00170 0,00170 0,00170 0,00170 0,00165 0,00164 0,00165
Концентрація, %	Натрію гідроцитрат	Натрію цитрат	Новокаїн	Новокаїнамід
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00100 0,00150 0,00140 0,00150 0,00140 0,00136 0,00143 0,00137 0,00144 0,00140	0,00120 0,00120 0,00120 0,00120 0,00118 0,00120 0,00120 0,00120 0,00118 0,00118	0,00221 0,00221 0,00221 0,00221 0,00220 0,00220 0,00220 0,00220 0,00220 0,00220	Для всіх концентрацій - 0,00230
Концентрація, %	Норсульфазол-натрій безводний	Пілокарпіну гідрохлорид	Резорцин	Стрептоцид розчинний
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00239 0,00238 0,00238 0,00238 0,00237 0,00237 0,00237 0,00236 0,00236 0,00235	0,00160 0,00165 0,00166 0,00167 0,00166 0,00166 0,00166 0,00166 0,00166 0,00166	Для 1 - 5 % концентрацій - 0,00200	0,00190 0,00190 0,00190 0,00190 0,00188 0,00188 0,00188 0,00188 0,00188 0,00188
Концентрація, %	Сульфацил-натрій	Тіаміну бромід	Хлоралгідрат
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	0,00198 0,00195 0,00197 0,00197 0,00198 0,00198 0,00198 0,00198 0,00198 0,00197	0,00200 0,00195 0,00193 0,00192 0,00190 0,00190	0,00100 0,00100 0,00103 0,00107 0,00108

Залежність між масою та одиницями дії деяких антибіотиків

Лікарська речовина	Одиниці дії (ОД), млн.	Маса, г
Ампіцилін	1	0,580
Бензилпеніциліну натрієва сіль	1	0,600
Бензилпеніциліну новокаїнова сіль	1	0,900
Біцилін	1	0,760
Глікоцилін	1	1,000
Дигідрострептоміцину пантотенат	1	2,120
Дигідрострептоміцину сульфат	1	1,820
Еритроміцин	1	1,110
Канаміцин	1	1,230
Леворин	1	0,100
Лінкоміцину гідрохлорид	1	1,000
Метицилін	1	0,676
Мономіцин	1	1,000
Морфоциклін	1	1,000
Неоміцину сульфат	1	1,564
Новобіоцин	1	1,000
Окситетрацикліну гідрохлорид	1	1,000
Олеандоміцину основа	1	1,000
Олеандомиціну фосфат	1	1,100
Олететрин	1	1,000
Поліміксин	1	0,125
Стрептоміцину основа	1	1,000
Стрептоміцину сульфат	1	1,250
Феноксиметилпеніцилін	1	0,650
Фториміцин	1	1,300
Хлортетрациклін	1	1,000
Циклосерин Д	-	1,000

ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКІВ ІЗОТОНІЧНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН У РОЗЧИНАХ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, ВНУТРІШНЬОВЕННИХ ІНФУЗІЙ ТА В ОЧНИХ КРАПЛЯХ

Приклад розрахунку ізотонічної концентрації лікарських речовин при виготовленні розчину глюкози 3 % 100 мл ізотонічного

З використанням еквівалентів за натрію хлоридом

Ізотонічний еквівалент глюкози за натрію хлоридом - 0,18. Отже, 3,0 г глюкози будуть створювати осмотичний тиск, що дорівнює осмотичному тиску 0,54 г натрію хлориду (3,0 - 0,18 = 0,54 (г).

Ізотонічна концентрація розчину натрію хлориду становить 0,9 %, тобто для виготовлення 100 мл ізотонічного розчину натрію хлориду його необхідно взяти 0,9 г.

Отже, для отримання 100 мл 3 % розчину глюкози необхідно додати 0,36 г натрію хлориду (0,9 - 0,54 = 0,36 (г).

За законом Рауля або кріоскопічним методом

Якщо виготовлений розчин матиме депресію, що дорівнює депресії сироватки крові (Dt = 0,52° C), він буде ізотонічним.

Депресія 1 % розчинів (Dt) наведена в довідкових таблицях (Додаток O). Визначають концентрацію розчину, депресія якого становить 0,52° C, за такою формулою:

Депресія 1 % розчину глюкози становить 0,1° C, тоді:

Тобто ізотонічна концентрація розчину глюкози становить 5,2 %. Далі визначають, який об'єм розчину зможе ізотонувати 3,0 г глюкози:

Таким чином, 60 мл розчину ізотонується за рахунок 3,0 г глюкози. Залишок об'єму розчину (100 - 60 = 40 (мл) повинен ізотонуватися натрію хлоридом.

Ізотонічна концентрація розчину натрію хлориду - 0,9 %. Складають пропорцію:

Отже, для отримання 100 мл 3 % ізотонічного розчину глюкози необхідно додати 0,36 г натрію хлориду.

На 1 літр ізотонічного розчину необхідно глюкози:

m = M · 0,29 = 180,18 · 0,29 = 52,22 (г/л), тобто розчин глюкози в концентрації 5,22 % - ізотонічний.

Далі розрахунок кількості натрію хлориду проводять аналогічно до попереднього методу.

Визначають, який об'єм розчину зможе ізотонувати 3,0 г глюкози:

Ізотонічна концентрація розчину натрію хлориду - 0,9 %. Складають пропорцію:

Отже, для отримання 100 мл 3 % ізотонічного розчину глюкози необхідно додати 0,36 г натрію хлориду.

Приклад розрахунку ізотонічної концентрації лікарських речовин при виготовленні очних крапель цинку сульфату 0,25 % 20 мл ізотонованих натрію сульфатом

Ізотонічний еквівалент цинку сульфату за натрію хлоридом - 0,12. Значить 0,05 г цинку сульфату будуть створювати осмотичний тиск, що відповідає осмотичному тиску створеному 0,006 натрію хлориду: 0,05 · 0,12 = 0,006.

Визначають, який об'єм розчину зможе ізотонувати 0,05 г цинку сульфату.

Ізотонічна концентрація розчину натрію хлориду - 0,9 %. Складають пропорцію:

Таким чином, 0,66 мл розчину ізотонується за рахунок 0,05 г цинку сульфату. Залишок об'єму розчину (20,0 - 0,66 = 19,34 (мл) повинен ізотонуватися натрію сульфатом.

Ізотонічний еквівалент натрію сульфату за натрію хлоридом - 0,23. Отже, ізотонічна концентрація натрію сульфату згідно з нижче наведеним розрахунком становитиме 3,91 %:

Кількість натрію сульфату, необхідну для ізотонування 19,34 мл розчину, розраховують за пропорцією:

Отже, для отримання 20 мл 0,25 % ізотонічного розчину цинку сульфату необхідно додати 0,75 г натрію сульфату.

Кількість натрію хлориду для ізотонування 20 мл розчину становить:

Цинку сульфат створює осмотичний тиск, еквівалентний 0,006 натрію хлориду, тобто для ізотонування розчину необхідно додати 0,18 - 0,006 = 0,174 (г) натрію хлориду. Для ізотонування натрію сульфатом необхідно обчислити його кількість, еквівалентну 0,174 г натрію хлориду:

Отже, для отримання 20 мл 0,25 % ізотонічного розчину цинку сульфату необхідно додати 0,75 г натрію сульфату.

ПРИКЛАДИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ РЕЦЕПТУРИ ІН'ЄКЦІЙНИХ ТА ІНФУЗІЙНИХ РОЗЧИНІВ

Технологія. У стерильну мірну колбу вміщують відважену кількість 50,0 г натрію гідрокарбонату, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Після розчинення додають воду для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять ідентифікацію та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком стерильної довговолокнистої вати в стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під закатування, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C протягом 8 (об'єм - 100 мл), 12 (об'єм - 250 мл) або 15 хв. (об'єм - 500 мл) у горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних включень і герметичність. Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій - 985 мл, розчиняють 50,0 г натрію гідрокарбонату і перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Проводять ідентифікацію та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком стерильної довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на ²/₃ об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під закатування, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C 8 (об'єм - 100 мл), 12 (об'єм - 250 мл) або 15 хв. (об'єм - 500 мл) у горизонтальному положенні флаконів.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Ідентифікація. Графітову паличку змочують досліджуваним розчином і вносять у безбарвне полум'я; полум'я забарвлюється в жовтий колір (натрій).

До 4 - 5 крапель розчину додають 2 - 3 краплі розведеної кислоти хлоридної; виділяються бульбашки вуглекислого газу (гідрокарбонати).

До 4 - 5 крапель розчину додають 5 крапель насиченого розчину магнію сульфату і кип'ятять; утворюється білий осад (гідрокарбонати).

Кількісне визначення. Натрію гідрокарбонат. 10 мл препарату вміщують у мірну колбу місткістю 100 мл і доводять об'єм розчину до 100 мл (розчин A).

10 мл отриманого розчину A титрують 0,1 М розчином кислоти хлоридної до рожевого забарвлення (індикатор - метиловий оранжевий).

Вміст натрію гідрокарбонату X (г) обчислюють за формулою:

де V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної (мл); V₂ - об'єм розчину A, взятого на титрування (мл); T - титр речовини, що визначається (г); 100 - об'єм мірної колби (мл); H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування (мл).

1 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної відповідає 0,0084 г натрію гідрокарбонату, якого в 1 мл препарату має бути 0,0485 - 0,0515 г. pH 8,1 - 8,9. Потенціометрично за ДФУ.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Розчини натрію гідрокарбонату застосовують у вигляді крапельних клізм, крапельних внутрішньовенних вливань і місцево (для полоскань, промивань).

Приклад розрахунків осмолярності та іонного складу 5 % розчину натрію гідрокарбонату

Розрахунок осмолярності проводять згідно статті ДФУ 1.0 п. 2.2.35 за формулою:

осмолярність = (концентрація речовини х кількість часток) / молекулярна маса, де:

концентрація речовини - кількість розчиненої речовини на літр розчину, у грамах;

кількість часток - число часток або іонів, що утворюються при розчиненні однієї молекули речовини.

Таким чином, осмолярність 5 % розчину натрію хлориду становитиме:

осмолярність = (50 х 2) / 84,01 = 1,190 моль/л або 1190 ммоль/л

Розрахунок іонного складу 5 % розчину натрію гідрокарбонату:

x = 0,05 г або 50 мг натрію гідрокарбонату на 1 мл розчину

50 мг/мл - 84,01 (84,01 - молекулярна маса натрію гідрокарбонату)

x мг/мл - 23 (23 - молекулярна маса катіону натрію)

50 мг/мл - 84,01 (84,01 - молекулярна маса натрію гідрокарбонату)

x мг/мл - 61 (61 - молекулярна маса аніону гідрокарбонату)

ПРИКЛАДИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ РЕЦЕПТУРИ ОЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Технологія. У підставку відмірюють 100 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної. Відважують на ВР-1 0,02 рибофлавіну і розчиняють його у воді. Після охолодження додають 0,55 г глюкози (вологість - 10 %), 0,2 г кислоти аскорбінової. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через скляний фільтр N 3 (або паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати) у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Перевіряють на відсутність механічних включень. Закривають алюмінієвими ковпачками під закатування, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C протягом 30 хв.

Технологія. У підставку відмірюють 100 мл концентрованого розчину рибофлавіну 0,02 %, розчиняють у ньому відважені кількості глюкози та кислоти аскорбінової. Проводять повний хімічний аналіз. Фільтрують через скляний фільтр N 3 (або паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком стерильної довговолокнистої вати) у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під закатування, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C протягом 30 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Розчин має зеленувато-жовтий колір і зелену флюоресценцію в ультрафіолетовому світлі, яка зникає при додаванні розчинів кислоти хлористоводневої чи лугу (рибофлавін).

До 1 мл розчину додають 2 краплі йодокрохмального розчину (синього кольору). Останній знебарвлюється (кислота аскорбінова).

До 1 краплі розчину додають 0,5 мл розчину аміаку, 5 крапель пергідролю і кип'ятять. Потім додають 4 краплі реактиву Фелінга, нагрівають до кипіння. Випадає цегляно-червоний осад (глюкоза).

Кількісне визначення. Рибофлавін. 3 мл досліджуваного розчину вміщують до мірної колби місткістю 50 мл і доводять водою до 50 мл. Вимірюють оптичну густину одержаного розчину (A₁) на ФЕКу при довжині хвилі 440 нм (синій світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 10 мм. Як контрольний розчин використовують воду очищену.

Паралельно проводять визначення з такою самою кількістю стандартного розчину рибофлавіну (A₂)³.

____________
³ Виготовлення стандартного розчину рибофлавіну: 0,02 г (точна наважка) рибофлавіну розчиняють у 80 мл води в мірній колбі місткістю 100 мл при нагріванні на водяній бані. Після охолодження об'єм розчину доводять водою до 100 мл. 1 мл стандартного розчину містить 0,0002 г рибофлавіну.

Вміст рибофлавіну X (г) обчислюють за формулою:

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

де A₁ - оптична густина досліджуваного розчину;

0,0002 - кількість рибофлавіну в 1 мл стандартного розчину (г).

Кислота аскорбінова. До 5 мл досліджуваного розчину додають 3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення. Вміст кислоти аскорбінової X (г) обчислюють за формулою:

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

де V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду (мл);

H - об'єм досліджуваного розчину, взятий на титрування (мл).

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,01761 г кислоти аскорбінової.

Глюкоза. На рефрактометрі визначають показник заломлення води і показник заломлення розчину.

Зображення має графічний вигляд. Не наводиться.

C - вміст кислоти аскорбінової, визначений хімічним методом за формулою (2) (%);

F = 0,00160 - фактор показника заломлення 1 % розчину кислоти аскорбінової;

F = 0,00142 - фактор показника заломлення розчину глюкози для всіх концентрацій;

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці не більше 2 діб при температурі не вище 25° C і 7 діб - при температурі 2 - 8° C.

ПРИКЛАДИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ РЕЦЕПТУРИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ З АНТИБІОТИКАМИ

Технологія. У ступці подрібнюють 2,5 г левоміцетину, відваженого на ВР-5. Додають 2,0 г метилурацилу, ретельно диспергують, додають 6 крапель розчину густого екстракту беладони (1:2), змішують. Додають приблизно 2,0 г масла какао (з відважених на ВР-20 15,0 г масла какао), ретельно диспергують, поступово додаючи залишок основи, уминають. Масу перевіряють на однорідність і зважують. Роблять з неї брусок, розділяють його на 10 частин, формують ректальні супозиторії та загортають у вощані капсули (у вигляді "косинки").

Готові свічки складають у коробку, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

Екстракт беладони густий, г: ВРД - 0,05; ВДД - 0,15;

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Документи Конвенції з фармацевтичної інспекції (РІС) та Системи співробітництва щодо фармацевтичних інспекцій (PIC/S)

1.1. Recommendations on the validation of aseptic products. - PIC/S, PI 007-6 1 January 2011.

1.2. Guide to good manufacturing practices for medicinal products. - PIC/S, PE 009-11 1 March 2014.

1.3. PIC/S Guide to good practices for preparation of medicinal products in healthcare establishments. - PIC/S, PE 010-4 1 March 2014.

1.4. Recommendations on sterility testing. - PIC/S, PI 012-3, 25 September 2007.

1.5. Recommendation isolator uses for aseptic processing and sterility testing. - PIC/S, PI 014-3, 25 September 2007.

2. Документи Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)

2.1. Standards for quality of pharmacy services. International Pharmaceutical Federation FIP, 1993.

2.2. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings. - Geneva, WHO, 1996 (WHO/PHARM/DAP/96.1).

2.3. Role of the pharmacist in support of the WHO revised drug strategy. - WHO, 1994 (WH047.12).

2.4. Good pharmacy practice in Europe. Pharmaceutical Group of the European Union PGEU. - Community pharmacists, 1998.

2.5. Hepler C. D., Strand L. Opportunities and responsibilities in pharmaceutical care. Amer. J. Hosp. Pharm. - 1990. - 47. - P. 533 - 549.

2.7. Donabedian A. Evaluating the quality of medical care // Milbank Memorial Fund Quarterly. - 1966. - 44. - P. 166 - 204.

2.8. The role of the Pharmacist in smoking cessation. - Copenhagen: EuroPharm Forum, 1996.

2.9. The role of the Pharmacist in diabetes care "PharmaDiab Programme". The St. Vincent Declaration Action Programme and EuroPharm Forum, 1996.

2.10. The role of the Pharmacist in the fight against the HTV-AIDS pandemic. A joint declaration between the World Health Organisation (WHO) and the International Pharmaceutical Federation (FIP), 1997.

2.11. Auditgrundlag (Minimum requirements). Forslag til minimumskrav indenfor Kravdokumentes hovedomreder. Danish Pharmaceutical Association. - Copenhagen, 1997.

2.12. Model standards for self audit in community pharmacy in England. Vol. 1 - 9. - Keele: Keele University, 1994.

2.13. Good Pharmacy Practice (GPP) in developing countries. Supplementary guidelines for stepwise implementation. - FIP Community Pharmacy Section, 1999.

2.14. Good trade and distribution practices for pharmaceutical starting materials. - WHO Technical Report Series. - Geneva, No. 917, 2003.

2.15. Joint FIP/WHO guidelines on good pharmacy practice: standards for quality of pharmacy services - WHO Technical Report Series. - Geneva, No. 961, 2011.

2.16. WHO Expert Committee on Specifications for Pharmaceutical Preparations 48 edition - WHO Technical Report Series. - Geneva, No. 986, 2014.

2.18. Good pharmacy practices: standard for quality of pharmacy services (joint FIP/WHO). - WHO, TRS N 961, annex 8, 2011.

3. Державні стандарти України

3.1. Національна стандартизація. - К.: Держспоживстандарт України, 2003.

3.4. Закон України від 04.04.96 N 123/96-ВР "Про лікарські засоби".

4. Накази МОЗ України

4.1. Наказ МОЗ України від 15.05.2006 N 275 "Про затвердження Інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів".

4.2. Наказ МОЗ України від 17.10.2012 N 812 "Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках".

4.3. Наказ МОЗ України від 19.07.2005 N 360 "Про аптек затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень".

4.4. Наказ МОЗ України від 07.09.93 N 197 "Про затвердження Інструкції по приготуванню в аптеках лікарських форм з рідким дисперсійним середовищем".

4.5. Наказ МОЗ України від 16.03.93 N 44 "Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення".

4.6. Наказ МОЗ України від 21.01.2010 N 11 "Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров'я України".

4.7. Ліцензійні умови впровадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджені наказом МОЗ України від 31.10.2011 N 723 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.12.2011 за N 1420/20158.

5. Державні стандарти Російської Федерації

5.1. ГОСТ Р 50766-95 Помещения чистые. Классификация. Методы аттестации. Основные требования.

6. Фармакопеї

6.6. Martindale. The Extra Pharmacopoeia. - 28-th ed. - London: The Pharmaceutical Press, 1982.

6.11. The International Pharmacopoeia. - 3-rd ed. - World Health Organization. - Geneva, 1995. - 2532 p.

6.12. The United States Pharmacopoeia. - 23-rd ed. - US Pharmacopoeial Convention, Inc., 1995. - 2391 p.

6.13. United State Pharmacopeia. - XXIV ed. - Rockville: The United State Pharmacopeial, 2000. - 2569 p.

6.14. USP Pharmacists' Pharmacopeia. - II ed. - Rockville: The United State Pharmacopeial, 2008. - 1519 p.

7. Інші джерела

7.1. Виробництво лікарських засобів в аптеках. Проекти документів PIC/S // Щотижневик АПТЕКА. - 2003. - N 11 (382). - С. 81 - 84.

7.2. Нормативні акти з організації роботи аптечних та хіміко-фармацевтичних підприємств. Кн. 2. Реєстрація (перереєстрація) лікарських засобів і виробів медичного призначення. Промислове виробництво лікарських препаратів / Під ред. д-ра фармац. наук, проф., акад. АН ВШ України Зіменковського В. С. // Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 2002. - 442 с.

7.3. Нормативні акти з організації роботи аптечних та хіміко-фармацевтичних підприємств. - Кн. 3. Реалізація та контроль якості лікарських засобів в Україні / Під ред. д-ра фармац. наук, проф., акад. АН ВШ України Зіменковського В. С. // Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 2003. - 408 с.

7.4. Технологія ліків: Підручник для студентів фармацевтичних факультетів ВМНЗ України III - IV рівнів акредитації: Пер. з рос. / Під ред. О. І. Тихонова. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 640 с.

7.5. Справочник экстемпоральной рецептуры / Под ред. акад. А. И. Тихонова. - К.: МОРИОН, 1999. - 496 с.

7.6. Экстемпоральная рецептура (технология, применение). Жидкие лекарственные формы: Справочник / А. И. Тихонов, В. П. Черных, Т. Г. Ярных и др. Под ред. акад. А. И. Тихонова. - Х., НФАУ, 2000. - 208 с.

7.7. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н. А. Ляпунова, В. А. Загория, В. П. Георгиевского и др. - К.: МОРИОН, 1999. - 896 с.

7.8. Надлежащая аптечная практика в новых независимых государствах // Еженедельник АПТЕКА. - 2002. - N 30 (351). - С. 80 - 85; N 31 (352). - С. 78 - 83.

7.9. Инфузионная терапия и клиническое питание / Под ред. Хлябича Г. Н.: Фирма "Fresenius A.G.", ФРГ, 1992. - 795 с.

7.10. Новые инфузионные растворы фирмы "Вахег" // Фармац. мир. - 1997. - N 1. - С. 5 - 13.

7.11. Парентеральные растворы. Матер. Координирующего комитета США по парентеральным средствам больших объемов.

7.12. МУ 42 51 1 93 - МУ 42-51-26-93. Организация и контроль производства лекарственных средств. Стерильные лекарственные средства. - М., 1993. - 74 с.

Мотина Г. Л. Требования к чистоте воздуха "чистых" производственных помещений фармацевтической промышленности // Фармаком. - 1994. - N 5 - 6. - С. 55 - 61.

7.13. Препарати для ін'єкцій та технологія їх виробництва / Ф. А. Конев, В. М. Сухінін, В. І. Вакушин, М. М. Тимченко // Фармаком. - 1994. - N 4. - С. 15 - 17.

7.14. Современные аспекты технологии и контроля качества стерильных растворов в аптеках / Под ред. М. А. Алюшина. - М.: Всесоюз. центр науч.-фармац. информ. ВО "Союзфармация", 1991. - 134 с.

7.15. Хмелевська С. С., Павличко С. С. Технологія виробництва лікарських засобів відповідно до правил GMP // Медицина України. - 1996. - N 4. - С. 46 - 48.

7.16. Economic and Legal Framework for Non-Prescription Medicines in Europe, AESGP. - Brussels, 1995.

7.17. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital practice settings. Geneva: World Health Organization, 1996. - Document WHO/PHARM/DAP/96.

7.20. Pharmazeutische Technologie fur Studium und Beruf / Rudolf Voigt. Unter Mitarb. von Manfred Bornschein. - 8., durchges Aufl. - Berlin; Wiesladen: Ullstein Mosby, 1995. - 794 S.

7.21. ciagawka przedsikbiorcy. Terminy. Stawki. Limity. - Rzeczpospolita. Warzawa. Stycze. - 2002.

7.22. Canadian Society of Hospital Pharmacists. Guidelines for preparation of sterile products in pharmacies. Ottawa: CSHP, 1983.

7.23. Canadian Society of Hospital Pharmacists. Guidelines for the Handling and Disposal of Hazardous Pharmaceuticals (Including Cytotoxic Drugs). Ottawa: CSHP, 1991.

7.24. Journal of Parenteral Science & Technology. - Vol. 44, No. 3 / May - June, 1990. - P. 145 - 149.

7.25. Levin M., Gryzodub O., Andrucova L., Terno I., Georgievsky V. Osmolality, Osmolarity and osmotic pressure ratio // Pharmeuropa. - 1999. - Vol. 11, N 3, September.

7.26. Ярних Т. Г. Актуальність досліджень комбінованих інфузійних сумішей / Т. Г. Ярних, Ю. М. Азаренко, Н. В. Романенко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2008. - N 12 (1). - С. 228 - 229.

7.27. Best Practices for Hospital and health-System Pharmacy: Positions and Guidance Documents of ASHP 2006 - 2007 // American Society of health - System Pharmacists (ASHP), June 2006, Bethesda. - 516 p.

7.28. Guideline on Pharmaceutical Development of Medicines for Pediatric Use. - London : European Medicines Agency, 2011. - 38 p.

ЕКСТЕМПОРАЛЬНА РЕЦЕПТУРА
(технологія, аналіз, застосування)

Під редакцією академіка Української АН, проф. Тихонова О. І. і проф. Ярних Т. Г.

ВСТУП

Світовий досвід свідчить, що в більшості країн світу пріоритетним є збереження та розвиток індивідуально орієнтованого підходу до потреб пацієнта. І в нашій країні до багатьох суб'єктів господарювання приходить розуміння важливості розвитку концепції "персональних лікарських засобів". Саме екстемпоральне виготовлення ліків за таких умов набуває нового значення і на сьогодні позиціонується як розробка ліків для потреб кожного конкретного пацієнта.

Так, перевагою екстемпоральних лікарських засобів є індивідуалізація медичної допомоги для кожного хворого, можливість підбору найбільш раціонального співвідношення інгредієнтів, широкий вибір доз (від мінімальної до максимально переносимої) та врахування генетичних, вікових, статевих особливостей організму людини. Але крім фармакотерапевтичних особливостей, екстемпоральне виготовлення також має ще багато фармакоекономічних і фармацевтичних переваг. Таким чином, екстемпоральна рецептура є одним із реальних напрямків підвищення ефективності фармакотерапії різних захворювань.

Однак систематизована інформація про склад, технологію та оформлення до відпуску екстемпоральних прописів, на жаль, мало представлена в сучасній літературі, що не дозволяє в повній мірі використовувати переваги екстемпоральних ліків лікарем та фармацевтом для надання більш ретельної фармацевтичної опіки пацієнту.

В даному довіднику систематизовано інформацію про лікарські речовини, що застосовуються в технології екстемпоральних ліків, та зібрано більше 400 офіцинальних прописів. Довідник складається з двох частин.

В першій частині для узагальнення даних про лікарські речовини у вигляді таблиці наведено найменування, фізико-хімічні, фармакологічні властивості, несумісності та обґрунтовано спосіб введення цих речовин до складу різних лікарських форм. Також представлено посилання на офіцинальні прописи лікарських препаратів.

В частині другій видання містяться екстемпоральні прописи, які наведені з оптимальним варіантом технології (з паспортами письмового контролю), оформленням до відпуску та з зазначенням умов зберігання.

Запропоноване видання призначене для широкого кола працівників практичної фармації і медицини.

Автори із вдячністю приймуть будь-які зауваження і побажання, направленні на покращення довідника.

ЧАСТИНА 1
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВВЕДЕННЯ В ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ ЛІКИ

N п/п	Назва лікарської речовини	Фізико-хімічні властивості	Несумісності	Спосіб введення в екстемпоральні ліки	Фармакологічна дія та застосування
1	2	3	4	5	6
1.	Адреналіну гідрохлорид Adrenalini hydrochloridum Епінефрин*	Кристалічний порошок від білого до сірувато-білого кольору. Легко розчинний у воді, мало розчинний у 96 % етанолі, практично не розчинний в ефірі. Термолабільний. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами, окисниками та солями важких металів, протарголом, срібла нітратом, бензилпеніциліном. Забарвлені розчини адреналіну непридатні до вживання.	Мазі на гідрофобній основі: По типу емульсії, змішуючи з ланоліном. Очні краплі: Вводять в асептичних умовах після стерилізації приготовлених крапель.	Сильнодіюча речовина. Стимулятор a- і b-адренорецепторів: кардіостимулююча, судинозвужуюча, гиперглікемична, гіпертензивна. МЛФ: 348, 351, 353, 358, 360, 379
2.	Амонію хлорид* (ДФУ) Ammonii chloridum NH₄Cl	Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали. Легко розчинний у воді.	Хім.: з солями свинцю, срібла, лугами та речовинами лужного характеру, з винною кислотою.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами, додають у флакон для відпуску у вигляді концентрованого розчину (20 %).	Сильнодіюча речовина. Діуретична. ТЛФ: 111
3.	Анестезин Бензокаїн* (ДФУ) Benzocainum етил 4-амінобензоат	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору або безбарвні кристали. Дуже малорозчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: з йодом, основами, срібла нітратом, тіаміну бромідом. Фіз.: утворює вогкі суміші з камфорою, ментолом, резорцином, фенілсаліцилатом, спазмолітином, хлоралгідратом, фенілсаліцилатом.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Розчиняють в жирних оліях до 2 %, в хлороформі. Емульсії: до 2 % - розчиняють в жирних оліях, більше 2 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії вводять в готову емульсію. Мазі і супозиторії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, придатною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Сильнодіюча речовина. Місцевоанестезуюча. ТЛФ: 70, 78, 79, 95, 142 РЛФ: 202, 240, 241, 242, 246, 262 МЛФ: 304, 312, 313, 317, 319, 323, 345, 346, 350, 352, 354, 355, 358, 359, 361, 372
4.	Атропіну* сульфат (ДФУ) Atropini sulfas біс(1R,3r,5S)-3-[(RS)-(3-гідрокси-2- фенілпропіоніл)окси]-8-метил-8- азабіцикло[3.2.1]октану сульфат	Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі, практично не розчинний в ефірі. Перевірка доз. Лікарський препарат опечатують, оформляють до відпуску сигнатурою, додатковою етикеткою "Поводитися обережно".	Хім: несумісний з лугами і речовинами лужного характеру; свинцю ацетатом, хініну гідрохлоридом, розчином йоду в калію йодиді, бромідами, дубильними (таніном, відваром толокнянки) і білковими речовинами. З іхтіолом утворює муть. Зі скополаміна гідробромідом в лужних розчинах гідролізується, продукти гідролізу не забарвлені і в осад не випадають. Фіз.: Адсорбція алюмінію гідроксидом.	Порошки: за загальними правилами. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації (1:10) або (1:100). Краплі: Якщо загальна маса речовини мене 0,05 беруть у вигляді 1 % водного концентрованого розчину. Мазі на гідрофобній основі: у вигляді водного розчину по типу емульсії. Супозиторії (метод викачування): у вигляді водного розчину по типу емульсії. Розчини для ін'єкцій: за загальними правилами, стабілізують HCl (0,1 м HCl 10 мл на 1 л розчину). Очні краплі: за загальними правилами. Розчиняють в ¹/₂ V води, ізотонують натрію сульфатом.	Отруйна речовина! Блокатор M-холінорецепторів. ТЛФ: 19, 34, 35, 67, 97, 103 РЛФ: 223 Асептика: 401
5.	Барбітал-натрій* Barbitalum-natrium Натрію 5,5-діетилбарбітурат	Білий кристалічний порошок без запаху, гіркуватого смаку. Легко розчинний у воді, мало розчинний у 96 % етанолі, практично нерозчинний в ефірі. Перевірка доз.	Хім.: з солями алкалоїдів та іншими азотовмісними сполуками; солями амонію, важких та лужноземельних металів; кислотами; хлоралгідратом, резорцином.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами.	Сильнодіюча речовина. Снодійний засіб. РЛФ: 160, 274
6.	Бензилпеніцилін* натрію (ДФУ) Benzylpenycillinum natricum Натрію (2S,5R,6R)-3,3-диметил- 7-оксо-6-[(фенілацетил)аміно]-4- тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2- карбоксилат	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору. Дуже легко розчинний у воді, практично нерозчинний у жирних оліях і вазеліновому маслі. Термолабільний. Руйнується в кислому середовищі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з іонами металів, аміаком, амінами, спиртами (етанолом, гліцерином), в мазях - з резорцином, нафталаном. Не рекомендується застосовувати в якості розчинника розчин Рінгера або інші розчини, що містять глюкозу.	Всі лікарські форми готують в асептичних умовах. Розчини для ін'єкцій і очні краплі: Розчиняють в ізотонічному розчині натрію хлориду, після його стерилізації. Дерматологічні та очні мазі: вводять по типу суспензії - розтирають з частиною стерильної підплавленої основи (6 частин вазеліну: 4 частини ланоліну б/в). Супозиторії (метод викачування): у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи.	Сильнодіюча речовина. Бактерицидний антибіотик пеніцилінового ряду. Асептика: 435, 436, 437, 438
7.	Вісмуту нітрат основний* (Ph.Eur.) Bismuthum subnitratis, heavy 4[BiNO₃(OH)₂], BiO(OH)	Білий або майже білий порошок. Практично нерозчинний у воді та у 96 % етанолі. Розчиняється в мінеральних кислотах з розкладанням. Має велику щільність.	Хім.: несумісний з ртуті монохлоридом, таніном, резорцином, натрію саліцилатом. Азотна кислота, що виділяється при гідролізі вісмуту нітрату основного, нейтралізує луги, руйнує карбонати, вивільнює йод з йодидів, діє як окисник. В мазях при одночасному виписуванні з ртуті монохлоридом, таніном, резорцином та саліцилатом натрію їх взаємодії можна уникнути шляхом окремого змішування кожного інгредієнта з основою.	Порошки: за загальними правилами в затертій ступці, без додаткового подрібнення. Суспензії (дисперсійний метод): прийом скаламучування. Емульсії: в готову емульсію - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії. Мазі і супозиторії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною придатною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Антацидна, антисептична, дезинфікуюча. ТЛФ: 62, 76, 77, 88, 89, 128, 134, 139 МЛФ: 299, 312, 315, 319, 323, 351
8.	Бромкамфора Bromcamphora	Кристалічний порошок або кристалічна маса білого кольору, легко летуча речовина! Дуже мало розчинна в воді, легкорозчинна в етанолі, ефірі, хлороформі і жирних оліях.	Хім.: не сумісна з окисниками. Виділяється зі спиртових розчинів при розбавленні їх водою. Фіз.: дає вогкі суміші з ментолом, резорцином, фенілсаліцилатом, тимолом, фенолом, хлоралгідратом.	Порошки: додають в останню чергу до порошкової суміші. Гомогенні РЛФ: розчиняють в жирних оліях за загальними правилами. Емульсії: Розчиняють в олії перед приготуванням первинної емульсії.	Анксіолітична, седативна та снодійна. ТЛФ: 3, 17, 24
9.	Гексаметилентетрамін Hexamethylentetraminum Уротропін Urotropinum Methenaminum (Ph.Eur.) Метенамин* 1,3,5,7-тетраазотрицикло-[3.3.1.1^3,7]декан	Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали. Легкорозчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі та метиленхлориді. Термолабільна речовина.	Хім.: несумісний з солями важких металів, галунами, таніном, натрію саліцилатом. Фіз.: несумісний з йодом, папаверину гідрохлоридом; дає вогкі суміші з кислотою ацетилсаліциловою та аскорбіновою, кислотою хлористоводневою, кофеїном та його солями, натрію саліцилатом, резорцином, сахарозою, глюкозою, фенілсаліцилатом, калію ацетатом, натрію бензоатом. При нагріванні водних розчинів розкладається з утворенням аміаку, в кислих розчинах - формальдегіду.	Порошки: за загальними правилами. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Використовують у вигляді 10 % концентрованого розчину (1:10). Розчини для ін'єкцій: В асептичних умовах, без стерилізації або з використанням бактеріальної фільтрації.	Антисептична. ТЛФ: 133 РЛФ: 232
10.	Глюкоза безводна (ДФУ) Glucosum anhydricum Декстроза* D-(+)-глюкопіраноза Глюкоза моногідрат Glucosum monohydricum Моногідрат D-(+)глюкопіраноза	Кристалічний порошок білого кольору із солодким смаком. Легко розчинна у воді, помірно розчинна у 96 % етанолі. Гігроскопічна!	Хім.: при стерилізації з прокаїну гідрохлоридом утворюється глікозид прокаїну, що призводить до зниження його анестезуючої дії; несумісний з окисниками, атропіну сульфатом (при сумісній стерилізації), метамізолу натрієвою сіллю, еуфіліном, кофеїн-бензоатом натрію, етамінал-натрієм. В лужних розчинах поступово окислюється киснем повітря, розчин темнішає. Фіз.: утворює вогкі суміші з гексаметилентетраміном, кислотою нікотиновою, панкреатином, рутином, еуфіліном.	Порошки: поміщають в ступку в першу чергу, затираючи пори ступки. Гомогенні РЛФ: За загальними правилами розчиняють у підставці у воді очищеній. Розчини для ін'єкцій: враховують % вологи. Стабілізують рідиною Вейбеля (натрію хлорид + розчин кислоти хлористоводневої) в кількості 5 мл на 100 мл розчину. При необхідності - ізотонують натрію хлоридом. Стерилізують негайно після приготування (мінімальний час стерилізації текучим паром - 60 хв.). Розчин глюкози можна депірогенізувати методом адсорбції з використанням активованого вугілля. Очні краплі: за загальними правилами. Враховують % вологи, розчиняють в ¹/₂ V води. Ізотонують натрію хлоридом.	Антитоксична, енергетична. ТЛФ: 5, 119, 144, 147, 150, 151 РЛФ: 224, 225, 227, 228, 229, 231, 232, 271, 275 Асептика: 388, 392, 426, 427
11.	Бісмуту галат основний* (Ph.Eur.) Bismuthi subgallas Дерматол Dermatolum комплекс вісмуту та галової кислоти	Порошок жовтого кольору. Практично нерозчинний у воді та етанолі. Розчиняється в мінеральних кислотах з розкладанням, в розчинах гідроксидів лужних металів дає розчини червоно-коричневого кольору.	Несумісний з сіркою і сірчистими лугами, сполуками сурми, йодидами, таніном, саліцилової кислотою.	Лініменти: вводять у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії. Мазі і супозиторії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, придатної до основи; більше 5 % - змішують з частиною підплавленої основи.	Антисептична, дезінфікуюча. ТЛФ: 96, 126 МЛФ: 284, 308, 313, 378
12.	Дибазол Dibazolum Бендазол* 2-бензилбензімідазолу гідрохлорид	Білий кристалічний порошок. Розчинний у воді. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та речовинами лужного характеру. З розчинів осаджується свинцю ацетатом, срібла нітратом, ртуті дихлоридом, розчином йоду в калію йодиді, калію перманганатом, натрію саліцилатом, іхтіолом, відварами кореня алтеї і кореня солодки.	Порошки: за загальними правилами (у затертій ступці). У вигляді складних порошків відпускається у вощаних капсулах. Супозиторії (метод викачування): До 5 % - розчиняють в мінімальній кількості води, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами, стабілізують 0,1 М HCl (10 мл на 1 л розчину) для попередження гідролізу (дібазол - сіль сильної кислоти і слабкої основи).	Сильнодіюча речовина. Гіпотензивна, судинорозширююча та спазмолітична. ТЛФ: 21, 23
13.	Тетракаїну гідрохлорид (Ph.Eur.) Tetracaini hydrochloridum Дикаїн Dicainum Тетракаїн* 2-(диметиламіно)етил 4-(бутиламіно)бензоату гідрохлорид	Білий або майже білий кристалічний порошок, гігроскопічний. Легко розчинний у воді, розчинний в етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами. Фармакол.: знижує протимікробну активність сульфаніламідів.	Порошки: за загальними правилами в затертій ступці: якщо виписана на всі дози маса менше 0,05 - використовують тритурації (1:10) або (1:100); якщо більше 0,05 - без використання тритурацій. Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді очищеній. Супозиторії (метод викачування): розчиняють у мінімальній кількості води. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами, стабілізують 0,1 М HCl (10 мл на 1 л розчину) для попередження гідролізу (дикаїн - сіль сильної кислоти і слабкої основи). Очні краплі: за загальними правилами розчиняють в ¹/₂ V води.	Отруйна речовина! Місцевоанестезуюча. Асептика: 407, 408
14.	Димедрол Dimedrolum Дифенгідраміну* гідрохлорид (ДФУ) Diphenhydramini hydrochloridum 2-(дифенілметокси)-N,N- диметилетанаміну гідрохлорид	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами і речовинами лужного характеру. Фіз.: дає вогкі суміші з натрію бензоатом, натрію гідрокарбонатом, кофеїн-бензоатом натрію.	Мазі на гідрофобній основі: до 5 % - у вигляді водного розчину по типу емульсії, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Мазі на гідрофільній основі: по типу розчину, розчиняють у розплавленій основі. Супозиторії (метод викачування): до 5 % розчиняють в мінімальній кількості води, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Супозиторії (метод виливання) на гідрофобній основі (бутирол) - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи; на гідрофільній основі (ПЕО) - по типу розчину, розчиняючи в розплавленій основі. Розчини для ін'єкцій: за загальними правилами, без стабілізації.	Сильнодіюча речовина. Блокатор H1-гістамінових рецепторів. ТЛФ: 49, 52 - 54, 65, 67 РЛФ: 155, 201, 237, 238, 245, 246, 261, 275 МЛФ: 329, 330, 331, 339, 343, 348, 350, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 359, 360, 361, 361, 366, 378 Асептика: 409
15.	Екстракт беладони	Екстракт беладони густий (1:1) Містить 1,5 % алкалоїдів. Сиропоподібна маса темного кольору. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з танінами (відваром толокнянки).	Порошки: використовують у виді сухого екстракту красавки (1:2); вводять у подвійній кількості по відношенню до виписаної маси густого екстракту. Відпускають в парафінових і вощених капсулах. Гомогенні РЛФ: використовують у вигляді розчину густого екстракту (1:2), вводять в останню чергу у флакон для відпуску (дозують каплями). Мазі і супозиторії: по типу емульсії у вигляді: - або розчину густого екстракту красавки (1:2), - або сухого екстракту красавки, розчиненого в спирто-водно-гліцериновій суміші.	Сильнодіюча речовина. Блокатор M-холінорецепторів. ТЛФ: 1, 16, 18, 24, 36, 82, 83, 91 - 93 МЛФ: 346, 377, 378, 379, 380, 381, 382 Асептика: 442
		Розчин густого екстракту беладони (1:2) Містить 0,75 % алкалоїдів. Рідина темного кольору.
		Екстракт беладони сухий (1:2) Містить 0,75 % алкалоїдів. Дрібнокристалічний порошок світло-коричневого кольору. Розчинний у воді.
17.	Етакридину* лактат (Ph.Eur.) Ethacridini lactase monohydricus 7-етоксіакридин-3,9-діамін(2RS)-2- гідроксипропаноат	Жовтий кристалічний порошок. Мало розчинний у воді, в етанолі практично нерозчинний в метиленхлориді. Розчинний у гарячій воді.	Хім.: несумісний з лугами і речовинами лужного характеру, саліцилатами, бензоатами, хлоридами, сульфатами, окисниками.	Порошки: метод "тришаровості". Запаковують в пергаментні капсули. Гомогенні РЛФ: Розчиняють в гарячій воді. Очні каплі: За загальними правилами. Розчиняють в ¹/₂ V гарячої води, ізотонують кислотою борною.	Сильнодіюча речовина. Антисептична дія. РЛФ: 175, 244
18.	Етилморфіну* гідрохлорид (ДФУ) Ethylmorphini hydrochloridum 7,8-дидегідро-4,5a-епокси-3- етокси-17-метилморфінан-6a-ол гідрохлорид дигідрат	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору. Розчинний у воді і етанолі, практично нерозчинний в циклогексані. Перевірка доз.	Хім.: у розчинах несумісний з лугами і речовинами лужного характеру, йодидами, бромідами, гексаметилентатраміном, танінами, іхтіолом, відваром коренів солодки.	Порошки: за загальними правилами. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Мазі на гідрофобній основі: У вигляді водного розчину по типу емульсії. Очні каплі: За загальними правилами. Розчиняють в ¹/₂ V води, ізотонують натрію хлоридом.	Наркотична речовина. Аналгезуюча, подібна кодеїну. ТЛФ: 20, 40 - 42 Асептика: 400
19.	Еуфілін Euphyllinum Теофілін-етилендіамін (ДФУ) Theophyllinum et ethylenediaminum Амінофілін*	Порошок білого або злегка жовтавого кольору, іноді гранули. Легко розчинний у воді (розчин каламутніє через поглинання вуглецю діоксиду), практично не розчинний в етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з кислотами та речовинами кислотного характеру, солями алкалоїдів. Утворює осади з срібла нітратом, розчином йоду в калію йодиді, відваром кореня солодки.	Порошки: за загальними правилами. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами.	Спазмолітична. ТЛФ: 14, 23, 47 РЛФ: 162
20.	Ефедрину* гідрохлорид Ephedrini hydrochloridum (1R,2S)-2-(метиламіно)-1-фенілпропан-1-ол гідрохлорид	Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали. Легко розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: утворює нерозчинні сполуки й осаджується з розчинів йодом, сульфаніламідами, калію перманганатом, іхтіолом, відваром кореня алтею.	Порошки: за загальними правилами. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Мазі на гідрофобній основі: У вигляді водного розчину по типу емульсії.	Сильнодіюча, прекурсор (прирівняний до наркотичних речовин). Стимулятор a і b адренорецепторів. ТЛФ: 2, 32, 48, 49, 56, 67 МЛФ: 339, 353
21.	Желатин Gelatina білковий продукт тваринного походження, який являє собою суміш лінійних поліпептидів з різною молекулярною масою; продукт денатурації колагену, гідролізований колаген. Складається з гліцину, проліну і оксипроліну	Тверда речовина від жовтого до жовто-коричневого кольору, зазвичай у вигляді пластинок, лусочок або порошку. Обмежено набухаюча ВМС в холодній воді, необмежено - в гарячій воді. Практично не розчинний в органічних розчинниках.	Виділення желатину із його розчинів при додаванні великої кількості електролітів, сиропів, спиртових розчинів.	Гомогенні РЛФ: додають 10-кратну кількість холодної води очищеної, залишають для набухання на 30 - 40 хв., після чого нагрівають на водяній бані. Лікарський препарат оформляють етикеткою "Перед застосування підігріти". Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами. Повинен витримувати випробування на пірогенність.	Гемостатична, в'яжуча. Використовується в фармацевтичній практиці як допоміжна речовина. МЛФ: 328
22.	Іхтіол (Іхтаммол) Ichthyolum Головною складовою частиною іхтіолу є амонійні солі сульфокислот сланцьової олії.	Майже чорна або бура сиропоподібна рідина зі специфічними смаком та запахом. Розчинний у воді та гліцерині. Препарат захищеного колоїду.	Хім.: несумісний з кислотами, солями важких металів, солями алкалоїдів, бромідами, йодидами, хлоридами.	Гомогенні РЛФ: Відважують в фарфоровій чашці і розчиняють у воді очищеній. Мазі на гідрофобній основі. Супозиторії (метод викачування): Змішують з основою. Супозиторії (метод виливання): Додають до розплавленої основи	Протизапальна, місцевоанестезуюча та антисептична. РЛФ: 222, 260, 263 МЛФ: 294, 317, 340, 365
23.	Йод* (ДФУ) Iodum I₂	Крихкі пластинки або дрібні кристали сірувато-фіолетового кольору з металевим блиском. Дуже мало розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі, мало розчинний у гліцерині, дуже легко розчинний у концентрованих розчинах йодидів. (Повільно звітрюється при кімнатній температурі). Важкоподрібнювана летка речовина. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з натрію тіосульфатом, сульфідами, аміаком, відновленим залізом, ефірними оліями, скипидаром, формальдегідами, солями ртуті, срібла та свинцю, солями алкалоїдів, кислотою аскорбіновою, іхтіолом, бензилпеніцилінами, гексаметилентетраміном.	Порошки: Розтирають зі спиртом етиловим (1,0 = 10 крап.) Гомогенні РЛФ: Водні розчини (розчин Люголю) - розчиняють в насиченому розчині калію йодиду (утворення розчинної комплексної сполуки). Неводні розчини - за загальними правилами.	Сильнодіюча речовина. Антисептична, бере участь у синтезі тироксину. РЛФ: 172, 191, 193, 195, 200, 210 МЛФ: 278, 279, 332
24.	Калію бромід* (ДФУ) Kalii bromidum KBr	Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали. Легко розчинний у воді і гліцерині, мало розчинний в етанолі 96 %.	Хім.: утворює осади з алкалоїдами; з розчинами кислот та окисниками (калію перманганат та ін.), солями срібла та свинцю.	Гомогенні РЛФ: додають у флакон для відпуску, зазвичай у вигляді концентрованого розчину 20 % (1:5).	Седативна. ТЛФ: 6, 15, 33
25.	Калію йодид* (ДФУ) Kalii iodudum KI	Порошок білого кольору або безбарвні кристали. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний у гліцерині, розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: у розчинах з кислим середовищем несумісний з солями заліза (III), пероксидом водню, нітратом натрію та іншими окисниками, солями міді, срібла, свинцю і одновалентної ртуті.	Мазі на гідрофобній основі: До 5 % - у вигляді водного розчину по типу емульсії, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, розтирають з основою. Очні краплі: За загальними правилами. В присутності кислоти аскорбінової, калію йодид вводять в асептичних умовах після стерилізації приготованих капель.	Гальмує утворення тиреотропного гормону передньої долі гіпофіза. РЛФ: 156, 157, 161, 162, 172, 200, 227, 228, 229 МЛФ: 279, 332 Асептика: 411, 412, 426
26.	Калію перманганат* (ДФУ) Kalii permanganas KMnO₄	Гранульований порошок темно-фіолетового або коричнево-чорного кольору або кристали темно-фіолетового або майже чорного кольору, звичайно з металевим блиском. Розчинний у холодній воді, легко розчинний у киплячій воді. Барвна речовина.	Хім.: несумісний з органічними речовинами, бромідами, йодидами, хлоридами, натрію тіосульфатом, натрію нітритом, сіркою та ін.	Гомогенні РЛФ: Розчиняють в свіжоперегнаній, профільтрованій воді очищеній до 1 % - у флаконі для відпуску, 1 % і більше - диспергують в ступці з додаванням гарячої води. Розчини фільтрують через скляні фільтри.	Антисептична, антидот. РЛФ: 180
27.	Кальцію гліцерофосфат* (ДФУ) Calcii glycerophosphas Суміш кальцію (RS)-2,3- дегідроксипропілфосфату та кальцію 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)етилфосфату, яка може бути гідратована	Порошок білого або майже білого кольору. Гігроскопічний. Помірно розчинний у воді, практично не розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з карбонатами, саліцилатами, сульфатами, фосфатами, кислотою ацетилсаліциловою, препаратами кореня солодки та ін. Фіз.: утворює вогку суміш з кислотою аскорбіновою.	Порошки: за загальними правилами.	Загальнозміцнюючий та тонізуючий засіб при перевтомах. ТЛФ: 42, 99, 137, 139
28.	Кальцію глюконат* (ДФУ) Calcii gluconas Кальцію D-глюконату моногідрат	Кристалічний або гранульований порошок білого кольору. Помірно розчинний в холодній воді, легко - в киплячій.	Хім.: несумісний з карбонатами, саліцилатами, сульфатами, препаратами кореня солодки та ін.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Розчиняють в гарячій воді або підігрівають до повного розчинення.	Застосовується при алергічних захворюваннях, при швидкому виділенні кальцію з організму, для зміцнення проникності судин. ТЛФ: 53
29.	Кальцію карбонат* (ДФУ) Calcii carbonas CaCO₃	Порошок білого кольору. Практично не розчинний у воді.	Хім.: несумісний з саліцилатами, сульфатами, препаратами кореня солодки та ін.	Порошки: за загальними правилами.	Має антацидну дію. ТЛФ: 76, 84, 85, 96
30.	Кальцію лактат* пентагідрат (ДФУ) Calcii lactas pentahydricus Кальцію біс(2-гідроксипропоноат) або суміш кальцію (R)-, (S)- і (RS)-2 гідроксипропоноатів	Кристалічний або гранульований порошок білого або майже білого кольору. Злегка вивітрюється. Розчинний у воді, легко розчинний у киплячій воді, дуже мало розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з карбонатами, саліцилатами, сульфатами, препаратами з солодкового кореня та ін.	Порошки: за загальними правилами.	Застосовується при алергічних захворюваннях, при швидкому виділенні кальцію з організму, для зміцнення проникності судин. ТЛФ: 4, 52, 54
31.	Кальцію хлорид* гексагідрат (ДФУ) Calcii chloridum hexahydricum CaCl₂, 6H₂O	Кристалічна маса білого кольору або безбарвні кристали. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з карбонатами, саліцилатами, сульфатами, солями свинцю, срібла, одновалентної ртуті, барбітал-натрію, гексаметилентетраміном, препаратами кореня солодки та ін.	Гомогенні РЛФ: додають у флакон для відпуску у вигляді концентрованого розчину - 5 % (1:20), 10 % (1:10), 20 % (1:5), 50 % (1:2).	Застосовують при алергічних захворюваннях. ТЛФ: 136 РЛФ: 158, 167 Асептика: 385, 387, 388, 410
31.	Кальцію хлорид* дигідрат (ДФУ) Calcii chloridum dihydricum CaCl₂, 2H₂O	Кристалічний порошок білого кольору. Гігроскопічний. Легко розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі.
32.	Камфора* рацемічна (ДФУ) Camphora racemica (1RS,4SR)-1,7,7- триметилбіцикло[2.2.1]гептан-2-он	Кристалічний порошок або пухка кристалічна маса білого кольору, легко летка навіть при кімнатній температурі. Мало розчинна у воді, дуже легко розчинна в 96 % етанолі, ефірі і петролейному ефірі. Легко розчинна в жирних оліях, дуже мало розчинна у гліцерині. Пахуча, летуча важкоподрібнювана речовина. Гідрофобна речовина з різко вираженими гідрофобними властивостями.	Хім.: несумісний з сильними окисниками. Виділяється зі спиртових розчинів при розбавленні їх водою. Фіз.: утворює вогкі або рідкі суміші при розтиранні з ментолом, бензокаїном, резорцином, фенілсаліцилатом, кислотою саліциловою, тимолом, фенолом, хлоралгідратом. Знижує t_пл. масла какао.	Порошки: Додають до порошкової суміші в останню чергу. Розтирають з етиловим спиртом 95 % (на 1.0 - 10 крап). Запаковують в пергаментні капсули. Гомогенні РЛФ: Розчиняють при нагріванні (40 - 50° C) в жирній олії. Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{камфори}, - 5 % р-н МЦ = m_{камфори} · 2, - твін-80 = m_{камфори} : 5 Емульсії: Розчиняють в олії перед приготуванням первинної емульсії. Мазі на гідрофобній основі: До 5 % - розчиняють в рівній кількості рідини, подібної до основи; більше 5 % - розчиняють в рівній кількості основи, підігрітої до 40° C.	При місцевому застосуванні виявляє подразнюючу та антисептичну дію. Застосовують для лікування запальних процесів шкіри. При введенні під шкіру тонізує дихальний центр, стимулює судиноруховий центр. Розчин камфори також застосовується в комплексній терапії при гострій та хронічній серцевій недостатності. ТЛФ: 27, 122 МЛФ: 277, 282, 292, 294, 337
33.	Кислота аскорбінова* (ДФУ) Acidum ascorbicum (R)-5-[(S)-1,2-дигідроксіетил]- 3,4-дигідрокси-5H-2-он	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору або безбарвні кристали, що змінюють колір під впливом повітря і вологи. Легко розчинна у воді, розчинна у 96 % етанолі, практично не розчинна в ефірі.	Хім.: несумісний з срібла нітратом, ціанкобаламіном, кислотою фолієвою, гексаметилентетраміном, карбонатами, бензоатами, саліцилатами, з солями барбітуратів та сульфаніламідів, натрію тіосульфатом, натрію нітритом.	Порошки: За загальними правилами в затертій ступці. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами. Стабілізують антиоксидантом - натрію сульфітом. Очні краплі: Розчиняють в ¹/₂ V води, ізотонують натрію хлоридом	Застосовують для лікування цинги, геморагічних діатезах, при легеневих, носових та маткових кровотечах, при інфекційних захворюваннях. ТЛФ: 143 - 145 РЛФ: 225, 227, 228, 229 Асептика: 427
34.	Кислота ацетилсаліцилова* (ДФУ) Acidum acetylsalicylicum Аспірин 2-(ацетокси)бензойна кислота	Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали. Мало розчинна у воді, легко розчинна у 96 % етанолі, розчинна в ефірі.	Хім.: легко гідролізується у водних розчинах з утворенням оцтової і саліцилової кислот. Луги та речовини лужного характеру значно прискорюють процес гідролізу. Не сумісна з гексаметилентетраміном, натрію гідрокарбонатом.	Порошки: За загальними правилами.	Має протизапальну, жарознижуючу та аналгетичну дію. Застосовують при лихоманці, головному болю, невралгіях та в якості протиревматичного засобу. Також використовують для розрідження крові в комплексній терапії серцево-судинних захворювань. ТЛФ: 1, 7, 56, 118, 123
35.	Кислота борна* (ДФУ) Acidum boricum H₃BO₃	Кристалічний порошок або кристали білого кольору, або безбарвні, блискучі, жирні на дотик пластинки. Розчинна у воді, 96 % етанолі, легко розчинна у киплячій воді, гліцерині (85 %).	Фіз.: утворює вогкі суміші з гексаметилентетраміном.	Гомогенні РЛФ: Водні розчини: в гарячій воді очищеній. Гліцеринові розчини - у флаконі при підігріванні. Спиртові розчини - на 70 % спирті етиловому. Супозиторії (метод викачування): До 5 % - розчиняють в мінімальній кількості води, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Супозиторії (метод виливання) На гідрофобній основі (бутирол) - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. На гідрофільній основі (ПЕО) - по типу розчину, розчиняючи в розплавленій основі. Очні краплі: за загальними правилами, розчиняють в ¹/₂ V гарячої води.	Застосовують для лікування захворювань ЦНС: епілепсії, психозів, реактивних станів. Антисептик. ТЛФ: 58, 69, 119, 131 РЛФ: 176, 179, 185, 188, 192, 197, 214, 215, 216, 217, 236, 237, 238, 239, 245, 246, 247, 248, 249, 255, 258, 263 МЛФ: 319, 360, 369, 383 Асептика: 408, 409, 418, 422
36.	Кислота глутамінова* (ДФУ) Acidum glutamicum (S)-2-амінопентан-1,5-дикарбонова кислота	Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали. Легко розчинна в киплячій воді, малорозчинна в холодній воді, практично не розчинна в кислоті оцтовій, ацетоні, 96 % етанолі і ефірі.		Порошки: За загальними правилами в затертій ступці. Розчини для ін'єкцій: розчиняють в частині гарячої води для ін'єкцій. Проводять стерильну фільтрацію.	Застосовують для лікування захворювань ЦНС: епілепсії, психозів, реактивних станів. ТЛФ: 5
37.	Кислота нікотинова* (ДФУ) Acidum nicotinicum піридин-3-карбонова кислота	Кристалічний порошок білого кольору. Розчинна у киплячій воді і киплячому 96 % етанолі, помірно розчинна у воді, практично не розчинна в ефірі. Розчиняється в розведених розчинах гідроксидів і карбонатів лужних металів. Перевірка доз.	Хім.: несумісна з натрію нітритом, натрію гідрокарбонатом, барбамілом. З розчинів осаджується дихлоридом ртуті, галунами, таніном, відваром кореня солодки, нітратом срібла, свинцю ацетатом. Фіз.: утворює вогкі суміші з кислотою аскорбіновою, натрію гідрокарбонатом, панкреатином, сахарозою, глюкозою, еуфіліном.	Порошки: за загальними правилами. Розчини для ін'єкцій: розчиняють у воді для ін'єкцій в присутності натрію гідрокарбонату.	Сильнодіюча речовина. Застосовують для лікування захворювань ЦНС: епілепсії, психозів, реактивних станів. Вітамінний препарат. ТЛФ: 61, 146, 147, 151 Асептика: 398
38.	Кислота саліцилова* (ДФУ) Acidum salicylicum 2-гідроксибензол карбонова кислота	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору або білі або безбарвні голчасті кристали. Мало розчинна у воді, легко розчинна у 96 % етанолі, помірно розчинна в метиленхлориді.	Хім.: несумісна з лугами та лужнореагуючими речовинами, феназоном, ртуті амідохлоридом, цинку оксидом. Фіз.: утворює вогкі суміші з феназоном, резорцином, свинцю ацетатом, натрію тетраборатом.	Порошки: Розтирають зі спиртом етиловим (на 1,0 - 5 крап.). Гомогенні РЛФ: Спиртові р-ни - на 70 % спирті етиловому. Мазі на гідрофобній основі: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, яка схожа властивостями із рідиною; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Застосовують зовнішньо як антисептичний, відволікаючий та кератолітичний засіб. ТЛФ: 132, 135 РЛФ: 187, 191, 192, 193, 195, 196, 201, 203, 205, 213, 214, 215, 217, 247, 248, 249, 250, 252, 253, 257, 259 МЛФ: 298, 309, 316, 320, 321, 322, 326, 327, 342, 356
39.	Кодеїн* (ДФУ) Codeinum 7,8-дидегідро-4,5a-епокси-3- метокси-17-метилморфінан-6a-ол	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору або безбарвні кристали. Розчинний у киплячій воді, легко розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: осаджує деякі основи алкалоїдів з їх солей, несумісний з солями амонію, магнію, кальцію, заліза, свинцю ацетатом, срібла нітратом, ртуті дихлоридом, розчином йоду в калію йодиді, калію перманганатом, таніном. Фіз.: утворює вогкі суміші з натрію саліцилатом, кислотою ацетилсаліциловою. Несумісності кодеїну, обумовлені його лужними властивостями, які можна подолати шляхом заміни кодеїну на кодеїну фосфат (1 г кодеїну відповідає 1,33 г кодеїну фосфату).	Порошки: за загальними правилами. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації. Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді	Сильнодіюча (прирівняний до наркотичних речовин). Застосовують для тамування кашлю. Входить до складу мікстури Бехтєрева, яка застосовується як седативний засіб. ТЛФ: 39, 43 - 45, 51 МЛФ: 382
40.	Кодеїну* фосфат гемігідрат (Ph.Eur.) Codeini phosphas hemihydricus 7,8-дидегідро-4,5a-епокси-3-метокси-17- метилморфінан-6a-ол фосфат гемігідрат	Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали. Легко розчинний у воді, мало розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з солями важких металів. З розчинів осаджується лугами, розчином йоду в калію йодиді, іхтіолом, калію перманганатом, відваром кореня алтею.	Порошки: за загальними правилами. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації. Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді.	Сильнодіюча (прирівняний до наркотичних речовин). Аналогічно кодеїну. ТЛФ: 1, 6, 7, 15, 16, 79 РЛФ: 226, 270
41.	Коларгол* Collargolum	Зеленувато або синювато-чорні пластинки з металічним блиском. Містить 70 - 80 % срібла. Повільно розчиняється у воді. Препарат захищеного колоїду. Світлочутлива речовина. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з електролітами (солями та кислотами), оскільки утворюється осад.	Гомогенні РЛФ: до 1 % - розчиняють у воді очищеній у флаконі для відпуску, 1 % і більше - розтирають в ступці з додаванням води очищеної. Розчини фільтрують через скляні фільтри. Мазі на гідрофобній основі: незалежно від прописаної кількості вводять у вигляді водного розчину по типу емульсії, змішуючи з ланоліном. Супозиторії (метод викачування): Незалежно від прописаної кількості вводять у вигляді водного розчину по типу емульсії, змішуючи з основою. Очні краплі: не ізотонують, не стерилізують	Сильнодіюча речовина. Застосовується як антисептичний засіб на основі іонів срібла. РЛФ: 219 Асептика: 415
42.	Кофеїн-бензоат натрію Coffeinum-natrii benzoas	Білий порошок без запаху, слабого гіркого смаку. Легко розчинний у воді, важко розчинний у етанолі 96 %. Перевірка доз.	Хім.: розкладається кислотами, кислими солями. З розчинів осаджується ацетатом свинцю, срібла нітратом, ртуті дихлоридом, галунами, калію перманганатом, таніном.	Гомогенні РЛФ: використовують у вигляді 10 % концентрованого розчину. Емульсії: розчиняють в частині води для розведення первинної емульсії або використовують у вигляді 10 % концентрованого розчину. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами. Стабілізують 0,1 М розчином натрію гідроксиду (4 мл на 1 л) для попередження гідролізу (кофеїн-бензоат натрію - сіль сильної основи і слабкої кислоти).	Сильнодіюча речовина. Інфекційні та інші захворювання, що супроводжуються пригніченням центральної нервової системи і серцево-судинної системи (гостра серцева недостатність), пригнічення дихання, асфіксія, отруєння наркотиками, іншими отрутами, що пригнічують центральну нервову систему, астенічний синдром, спазми судин головного мозку. ТЛФ: 2, 9, 25, 29, 33, 35, 38, 39, 64, 65, 104, 123 РЛФ: 159, 224, 269, 272
43.	Ксероформ Xeroformium Трибромфенолят вісмуту основний з оксидом вісмуту	Дрібний аморфний порошок жовтого кольору зі слабким специфічним запахом. Практично не розчинний у воді, 96 % етанолі, хлороформі.	Несумісний з сіркою і сірчистими лугами, сполуками сурми, йодидами, таніном, саліцилової кислотою.	Порошки: додають в порошкову суміш в останню чергу. Запаковують в пергаментні капсули. Лінімент Вишневського у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, розтирають з дьогтем. Мазі і супозиторії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	В'яжучий, підсушуючий та антисептичний засіб при запальних захворюваннях шкіри. ТЛФ: 127 МЛФ: 283, 311, 318, 379
44.	Крохмаль Amylum (містить »20 % розчинної у воді фракції - амілози і »80 % нерозчинної фракції - амілопектину)	Білий аморфний легкий порошок. ВМС обмежено набухаюча в холодній та необмежено набухаюча в гарячій воді.	Виділення крохмалю із його розчинів при додаванні великої кількості електролітів, сиропів, спиртових розчинів.	Порошки: за загальними правилами - додають до порошкової суміші в останню чергу без додаткового подрібнення. Гомогенні РЛФ: 1 частина крохмалю змішують з 4 частинами холодної води, отриману суміш додають до 45 частин киплячої води і кип'ятять 1 - 2 хв.	Має обволікаючу дію. Застосовується при захворюваннях ШКТ, що супроводжуються підвищенням кислотності. Зовнішньо - у вигляді присипок та пудр. ТЛФ: 125, 128, 132, 142 РЛФ: 237, 246, 260 МЛФ: 286, 316, 327, 365
45.	Левомицетин Laevomycetinum Хлорамфенікол* (ДФУ) Chloramphenicolum 2,2-хлор-N-[(1R,2R)-2-гідрокси- 1-(гідроксиметил)-2-(4- нітрофеніл)етил]ацетамід	Дрібний кристалічний порошок білого, сірувато-білого або жовтаво-білого кольору або дрібні кристали, або голчасті або довгасті пластинки. Мало розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі і пропіленгліколі. Перевірка доз.	Хім.: інактивується в сильнокислих і сильнолужних розчинах.	Всі ЛФ с левоміцетином готують в асептичних умовах. Гомогенні РЛФ: розчиняють в 70 % етанолі. Очні краплі: Розчиняють в ¹/₂ V гарячої води, стерилізують тільки текучою парою (100° C - 30 хв.), ізотонують натрію хлоридом.	Сильнодіюча речовина. Антибіотик. Застосовують при черевному тифі, паратифі, генералізованих формах сальмонельозів, дизентерії, бруцельозі, туляремії, менінгіті, висипному тифі та інших рикетсіозах, трахомі. РЛФ: 179, 194, 196, 197, 203, 214, 217, 238, 249, 257, 258, 259, 264 Асептика: 417, 418, 439, 441, 442
46.	Магнію оксид* легкий (ДФУ) Magnesii oxydum leve MgO	Дрібний аморфний порошок білого кольору з низькою об'ємною масою (легко розпилюється). Практично не розчинний у воді, у якій виявляє лужну реакцію за фенолфталеїном. Розчиняється в розведених кислотах, в більшості випадків зі слабким виділенням бульбашок газу. 15 г субстанції займає об'єм близько 150 мл.		Порошки: додають до порошкової суміші в останню чергу без додаткового подрібнення. Суспензії (дисперсійний метод): без додавання стабілізатора (гідрофільна речовина). Емульсії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії в готову емульсію. Мазі і супозиторії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Антацидний засіб. Застосовують для зниження кислотності шлункового соку. ТЛФ: 86, 89, 91, 93
47.	Магнію сульфат* гептагідрат (ДФУ) Magnesii sulfas heptahydricus MgSO₄, 7H₂O	Кристалічний порошок білого кольору або блискучі безбарвні кристали. Легко розчинний у воді P, дуже легко розчинний у киплячій воді, практично не розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з солями свинцю і кальцію, гідроксидами лужних металів, карбонатами.	Порошки: за загальними правилами. Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді або використовують концентровані розчини (1:10) 10 %, (1:5) 20 %, (1:4), 25 %, (1:2) 50 %. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами.	При в/в введенні - наркозна дія; при в/м введенні - седативна, протисудомна, спазмолітична, гіпотензивна та токолітична дія; при пероральному прийомі - послаблююча та жовчогінна дія. ТЛФ: 73, 74, 113 РЛФ: 153, 224, 225, 227, 228, 229, 231, 269, 271
48.	Міді сульфат* пентагідрат (ДФУ) Cupri sulfas pentahydricus CuSO₄, 5H₂O	Кристалічний порошок синього кольору або прозорі сині кристали. Легко розчинний у воді, розчинний у метанолі, практично не розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з карбонатами, фосфатами, арсенатами, відновленим залізом, йодидами, сульфаніламідами, натрію тіосульфатом, таніном, дубильними речовинами, формальдегідом, фенолом.	Гомогенні РЛФ: Розтирають у ступці з гарячою водою, додають залишок води.	Сильнодіюча речовина. Антисептичний та в'яжучий засіб.
49.	Ментол* рацемічний (ДФУ) Mentholum racemicum суміш рівних частин (1RS,2RS,5RS)-5- метил-2-(1-метилетил)циклогексанолу	Кристалічний порошок сипкий або у вигляді агломератів або призматичні або голчасті безбарвні блискучі кристали. Практично не розчинний у воді, дуже легко розчинний у 96 % етанолі, ефірі і петролейному ефірі, легко розчинний у жирних оліях і вазеліновому маслі, дуже мало розчинний у гліцерині. Пахуча, летка, важкоподрібнювана речовина. Гідрофобна речовина з різко вираженими гідрофобними властивостями.	Фіз.: з камфорою утворює евтектичну суміш. Утворює вогкі суміші з тимолом, резорцином, бензокаїном, кислотою ацетилсаліциловою, бромкамфорою, хлоралгідратом.	Порошки: Додають до порошкової суміші в останню чергу. Розтирають зі спиртом етиловим (на 1.0 - 10 крап). Запаковують в пергаментні капсули. Гомогенні РЛФ: Розчиняють в підігрітій (40 - 50° C) жирній олії. Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{ментолу}, - р-н МЦ 5 % = m _{ментолу} · 2, - твін-80 = m _{ментолу} : 5 Емульсії: розчиняють в олії перед приготуванням первинної емульсії. Мазі на гідрофобній основі: До 5 % - розчиняють в рівній кількості рідини, подібної до основи; більше 5 % - розчиняють в рівній кількості основи, підігрітої до 40° C.	Подразнююча, легка знеболююча, слабка антисептична дія. Зовнішньо застосовують як болезаспокійливий засіб. Внутрішньо приймають як заспокійливий засіб. ТЛФ: 41, 68, 130 РЛФ: 186, 201, 202, 207, 208, 209, 212, 215, 236, 260, 261, 263 МЛФ: 277, 292, 344, 345, 351, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 359, 360, 361, 362
50.	Анальгін Analginum Метамізолу натрієва сіль* (ДФУ) Metamizolum natricum натрію [(1,5-диметил-3-оксо-2- феніл-2,3-дигідро-1H-піразол-4-іл)-N- метиламіно]метансульфонат	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору. Дуже легко розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: у водних розчинах - з окисниками (срібла нітратом, ртуті дихлоридом, розчином йоду в калію йодиді, калію перманганатом), таніном, глюкозою, цитралем, прокаїну гідрохлоридом. Фіз.: утворює вогкі суміші з феназоном, кислотою ацетилсаліциловою, натрію саліцилатом, резорцином.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами: розчиняють у підставці у воді очищеній, проціджують у флакон для відпуску. Мазі на гідрофобній основі: до 5 % - у вигляді водного розчину по типу емульсії, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Мазі на гідрофільній основі: по типу розчину, розчиняють у розплавленій основі. Супозиторії (метод викачування): до 5 % розчиняють в мінімальній кількості води, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Супозиторії (метод виливання) на гідрофобній основі (бутирол) - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи; на гідрофільній основі (ПЕО) - по типу розчину, розчиняючи в розплавленій основі. Розчини для ін'єкцій: за загальними правилами, без стабілізації.	Сильнодіюча речовина. Анальгетична, протизапальна, жарознижуюча дія. Застосовують при болях різного походження, лихоманці, ревматизмі. ТЛФ: 8, 9, 29, 32, 39 РЛФ: 269 МЛФ: 325 Асептика: 391
51.	Метилцелюлоза (ДФУ) Methylcellulosum Частково O-метильована целюлоза. Метиловий ефір целюлози.	Порошок білого, жовтувато-білого або сірувато-білого кольору або гранули. Гігроскопічний після висушування. Практично не розчинний у гарячій воді, ацетоні, етанолі, ефірі і толуолі. ВМС обмежено набухаюча в гарячій воді, необмежено набухаюча в холодній воді.	Виділення із його розчинів при додаванні великої кількості електролітів, сиропів, спиртових розчинів.	Гомогенні РЛФ: заливають гарячою водою очищеною (¹/₂ від загального об'єму розчину), після охолодження до кімнатної температури додають залишок холодної води і залишають в холодильнику на 10 - 13 годин для повного розчинення.	Застосовується в фармацевтичній практиці як допоміжна речовина.
52.	Натрію бензоат* (ДФУ) Natrii benzoas	Кристалічний або гранульований порошок або пластівці білого кольору. Слабко гігроскопічний. Легко розчинний у воді, помірно розчинний у етанолі 90 %.	Хім.: несумісний з сильними кислотами, хініну гідрохлоридом, солями амонію, заліза, міді, ртуті, срібла, свинцю, цинку. Фіз.: дає вогкі суміші з димедролом та спазмолітином.	Порошки: За загальними правилами. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Застосовують у вигляді концентрованого (1:10) 10 % розчину.	Відхаркуючий засіб. ТЛФ: 72, 106, 107, 115 РЛФ: 232, 266, 267
53.	Натрію бромід* (ДФУ) Natrii bromidum NaBr	Гранульований порошок білого кольору або дрібні, безбарвні, прозорі або матові кристали. Слабко гігроскопічний. Легко розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з деякими алкалоїдами. Фіз.: дає вогкі суміші з дифенгідраміну гідрохлоридом, натрію гідрокарбонатом, еуфіліном.	Порошки: За загальними правилами. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Застосовують у вигляді концентрованого (1:10) 10 %, (1:5) 20 % розчину.	Заспокійливий засіб. ТЛФ: 25, 65 РЛФ: 154, 159, 160, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 233, 268, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275 Асептика: 397
54.	Натрію гідрокарбонат* (ДФУ) Natrii hydrogenocarbonas NaHCO₃	Кристалічний порошок білого кольору. Розчинний у воді, практично не розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з кислотами, солями важких металів, кальцію хлоридом, солями алкалоїдів, глікозидами, резорцином. Фіз.: утворює вогкі суміші з дифенгідраміну гідрохлоридом, кислотою ацетилсаліциловою, кислотою нікотиновою, кислотою аскорбіновою.	Порошки: За загальними правилами. В присутності лимонної кислоти утворює "шипучі" порошки. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Застосовують у вигляді концентрованого 5 % розчину. Суспензії (конденсаційний метод): В результаті реакції нейтралізації з розчином CaCl₂ утворюється нерозчинна в воді сполука - кальцію карбонату. Розчини для ін'єкцій: - натрію гідрокарбонату повинен бути сорту "х. ч." або "ч. д. а."; - не стабілізують; - t_{розчинення} = 15 - 20° C без інтенсивного перемішування; - флакони наповнюють на 2/3 об'єму або 80 %; - стерилізують в горизонтальному або перегорнутому положенні; - охолоджують 2 - 3 години, періодично перемішуючи.	Антацидна дія. ТЛФ: 6, 35, 44, 45, 71, 72, 77, 80, 81, 83, 87, 90, 91, 93, 105 - 108, 136 РЛФ: 161, 206, 265, 266, 267 Асептика: 387, 388, 393, 394 (а, б), 398, 412
55.	Натрію саліцилат* (ДФУ) Natrii salicylas Натрію 2-гідроксибензолкарбоксилат	Кристалічний порошок білого кольору або дрібні безбарвні кристали, або блискучі пластівці. Легко розчинний у воді, помірно розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з кислотами, лугами та лужнореагуючими речовинами, хініну гідрохлоридом, дифенгідраміну гідрохлоридом, солями алюмінію, кальцію, свинцю, срібла, заліза, ртуті та цинку. Фіз.: утворює вогкі суміші з метамізолу натрієвою сіллю, кислотою ацетилсаліциловою, гексаметилентетраміном, фенолом.	Порошки: За загальними правилами. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Застосовують у вигляді концентрованого (1:10) 10 %, (1:5) 20 % розчину.	Жарознижуючий та анальгезуючий засіб. ТЛФ: 105 - 107 РЛФ: 232, 266
56.	Натрію тетраборат Бура (ДФУ) Borax* Na₂B₄O₇, 10H₂O	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору, безбарвні кристали або кристалічна маса. Вивітрюється на повітрі. Розчинна у воді, дуже легко розчинна у киплячій воді, легко розчинна у гліцерині. Важкоподрібнювана речовина.	Хім.: несумісний з солями металів (окрім лужних), солями алкалоїдів, хлоралгідратом, іхтіолом, ртуті амідохлоридом, ртуті монохлоридом.	Порошки: За загальними правилами. Розтирають зі спиртом етиловим (на 1,0 - 5 крап). Гомогенні РЛФ: Водні розчини: в гарячій воді очищеній, гліцеринові розчини - у флаконі при підігріванні.	Застосовують зовнішньо як антисептичний засіб для спринцювань, полоскань, змащувань. ТЛФ: 71, 72 РЛФ: 204, 206, 213 МЛФ: 338
57.	Натрію тіосульфат* (ДФУ) Natrii thiosulfas Na₂S₂O₃, 5H₂O	Кристали безбарвні, прозорі. Вивітрюється на сухому повітрі. Дуже легко розчинний у воді, практично не розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: у кислому середовищі розкладається. Несумісний з солями срібла, свинцю, ртуті.	Розчини для ін'єкцій: стабілізують натрію гідрокарбонатом. Натрію тіосульфат може використовуватися як стабілізатор в розчинах інших легкоокислювальних речовин.	Комплексообразующее средство. Оказывает дезинтоксикационное, противовоспалительное, десенсибилизирующее, противочесоточное и противопаразитарное действие. РЛФ: 177
58.	Натрію хлорид* (ДФУ) Natrii chloridum NaCl	Кристалічний порошок білого кольору, безбарвні кристали або білі крупинки. Легко розчинний у воді, практично не розчинний в етанолі.	Не утворює хімічно несумісні комбінації з іншими лікарськими речовинами.	Розчини для ін'єкцій: сорт "х. ч.", депірогенізують в сухожаровій шафі 180° C - 2 години.	Застосовують як плазмозамінний засіб. Використовують для розведення лікарських засобів. ТЛФ: 71, 72, 108, 136 РЛФ: 166, 173, 174, 194 Асептика: 386, 387, 388, 404, 406, 413, 414, 417, 421, 424, 425
59.	Нашатирно-анісові краплі Liquoris Ammonii anisatum Містить анісове масло, спирт, розчин аміаку	Летка речовина. Пахучий, аміачно-спиртовий розчин ефірної анісової олії.	Хім.: з кислотами, солями алкадоїдів та інших азотвмісних органічних основ, йодом, солями заліза, ртуті, лужно-земельних металів, таніном, крохмалем. Дає розчинні комплексні сполуки з солями срібла, міді, цинку.	РЛФ: змішують в окремій підставці з рівною кількістю готової мікстури або із сиропом простим (якщо прописаний), потім додають у флакон для відпуску. Конденсаційний спосіб отримання суспензій в результаті заміни розчинника - утворюються "мутні" мікстури.	Має відхаркувальну дію. РЛФ: 232, 265, 267
60.	Прокаїну* гідрохлорид (ДФУ) Procaini hydrochloridum Новокаїн Novocainum 2-діетиламіноетил-4-амінобензоату гідрохлорид	Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні кристали. Дуже легко розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі, практично не розчинний в ефірі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, солями важких металів, таніном, дубильними речовинами, білковими речовинами, розчином йоду в калію йодиді, спиртовим розчином йоду, іхтіолом, окисниками.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Мазі на гідрофобній основі: До 5 % - у вигляді водного розчину по типу емульсії, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, розтирають з частиною підплавленої основи. Супозиторії (метод викачування): До 5 % - розчиняють в мінімальній кількості води, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Супозиторії (метод виливання) На гідрофобній основі (бутирол) - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи; На гідрофільній основі (ПЕО) - по типу розчину, розчиняючи в розплавленій основі. Розчини для ін'єкцій: за загальними правилами. Стабілізують 0,1 М розчином HCl для попередження гідролізу (новокаїн - сіль сильної кислоти і слабкої основи). Кількість стабілізатора залежить від концентрації новокаїну: на 1 л 0,25 % розчину додають 3 мл; 0,5 % - 4 мл; 1 % - 9 мл; 2 % - 12 мл.	Сильнодіюча речовина. Місцевоанестезуючий засіб. РЛФ: 160, 168, 174, 188, 190, 201, 202, 223, 236, 262 МЛФ: 305, 341, 350, 376, 378, 379, 380 Асептика: 389
61.	Норсульфазол Norsulfazolum Сульфатіазол* (Ph.Eur.) Sulfathiazolum 4-аміно-N-4-(тіазол-2-іл)бензолсульфонамід	Білий або з жовтуватим відтінком кристалічний порошок. Практично не розчинний у воді, мало розчинний в етанолі, практично не розчинний в метиленхлориді. Розчиняється в розчинах розведених лугів та мінеральних кислот. Гідрофобна речовина з не різко вираженими гідрофобними властивостями. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з солями алкалоїдів та інших азовмісних органічних основ, міді, важких металів.	Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{норсульфазолу} : 2; - 5 % розчин МЦ = m_{норсульфазолу}; - твін-80 = m_{норсульфазолу} : 10 Емульсії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії в готову емульсію. Мазі і супозиторії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи. Очні мазі: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, розтирають з частиною підплавленої основи (9:1).	Сильнодіюча речовина. Застосовують при пневмонії, церебральному менінгіті, стафілококовому та стрептококовому сепсисі та інших інфекційних захворюваннях. ТЛФ: 59, 67, 68, 137, 139 РЛФ: 240, 241, 242, 255, 262 МЛФ: 295, 353, 357 Асептика: 434, 436, 437
62.	Осарсол Osarsolum 3-ацетаміно-4-гідроксифенілмиш'якова кислота	Білий кристалічний порошок без запаху. Дуже мало розчинний у воді та етанолі, розчинний у розчинах натрію гідрокарбонату, гідроксидів лужних металів і аміаку. Перевірка доз.		Порошки: За загальними правилами в затертій ступці. Гомогенні РЛФ: Розчиняють в присутності натрію гідрокарбонату (0,61 г на 1,0 г осарсолу). Супозиторії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, розтирають з частиною підплавленої основи.	Отруйна речовина! Є трихомонацидним та амебоцидним засобом. Ефективний при лікуванні сифілісу. ТЛФ: 119 МЛФ: 369
63.	Папаверину* гідрохлорид (ДФУ) Papaverini hydrochloridum 1-(3,4-диметоксибензил)-6,7- диметоксіізохіноліну гідрохлорид	Кристалічний порошок або кристали білого або майже білого кольору. Помірно розчинний у воді, мало розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, бромідами, йодидами, гексаметилентетраміном, солями важких металів, розчином йоду в калію йодиді; калію перманганатом, натрію бензоатом, натрію саліцилатом, іхтіолом, кодеїном, натрію нітритом, кофеїн-бензоатом натрію, відварами коренів алтею та солодки.	Порошки: за загальними правилами. Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Супозиторії (метод викачування): До 5 % - розчиняють в мінімальній кількості води, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. Супозиторії (метод виливання) На гідрофобній основі (бутирол) - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи. На гідрофільній основі (ПЕО) - по типу розчину, розчиняючи в розплавленій основі.	Сильнодіюча речовина. Міотропний спазмолітик, застосовують як спазмолітин при спазмах гладкої мускулатури, при спазмах периферійних судин та судин мозку. ТЛФ: 3, 10, 14, 15, 22 - 24, 31, 32, 49, 61, 81, 82, 93, 95, 103, 117 МЛФ: 382 Асептика: 395
64.	Пепсин* Pepsinum	Білий або білий з легким жовтуватим віддтінком аморфний порошок. Гігроскопічний. Розчинний у воді, практично не розчинний у етанолі 96 %. ВМС, що необмежено набухає.	Хім.: інактивується в лужних розчинах, розчинах сильних кислот. Несумісний зі спиртом, таніном, срібла нітратом та іншими солями важких металів. Розкладається при нагріванні вище 70° C.	Гомогенні РЛФ: Розчиняють у воді, попередньо підкисленій розчином кислоти хлористоводневої.	Застосовується при ферментній недостатності. ТЛФ: 100 РЛФ: 218
65.	Пілокарпіну* гідрохлорид (Ph.Eur.) Pilocarpini hydrochloridum (3S,4R)-3-етил-4-[(1-метил-1H- імідазол-5-іл)метил]- дигідрофуран-2(3H)-он гідрохлорид	Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали. Гігроскопічний. Легко розчинний у воді та етанолі 96 %. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами. З розчинів осаджується солями важких металів, розчином йоду в калію йодиді, таніном, іхтіолом.	Очні краплі: За загальними правилами. Розчиняють в ¹/₂ V води, ізотонують натрію хлоридом. Очні мазі: У вигляді водного розчину по типу емульсії, змішуючи із стерильною основою (9:1).	Отруйна речовина! Застосовується при різних видах глаукоми, за необхідності звуження зіниці при передозуванні мідріатиками, з діагностичною метою та під час хірургічних втручань (крім осіб з міопією високого ступеня). Асептика: 405, 406, 428
66.	Платифіліну* гідротартрат Platyphyllini hydrotartras	Білий кристалічний порошок без запаху або зі слабким специфічним запахом. Легко розчинний у воді, дуже мало розчинний в 96 % етанолі, практично не розчинний у хлороформі та ефірі. Перевірка доз.	Хім.: з ацетатом свинцю, розчином йоду в калію йодиді, калію йодидом, срібла нітратом. З іхтіолом утворює муть.	Порошки: За загальними правилами в затертій ступці. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації (1:10). Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Супозиторії (метод викачування): у вигляді водного розчину по типу емульсії.	Отруйна речовина! Має холінолітичну дію. Застосовується при спазмах гладкої мускулатури органів, виразковій хворобі шлунку та 12-персної кишки, бронхіальній астмі, при гіпертонічній хворобі, стенокардії, спазмах судин головного мозку. ТЛФ: 25, 32, 33, 60, 66, 80, 81, 117
67.	Промедол Promedolum Тримеперидин* 1,2,5-Триметил-4-пропіонілокси-4- фенілпіперидину гідрохлорид	Білий кристалічний порошок. Легко розчинний у воді і хлороформі, розчинний в етанолі, практично нерозчинний в ефірі та бензолі. Перевірка доз.	Хім.: з лугами та лужнореагуючими речовинами	Порошки: За загальними правилами в затертій ступці. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують у вигляді тритурації (1:10).	Наркотична речовина. Має сильний анальгезуючий ефект. Застосовують як болезаспокійливий засіб при травмах та різних захворюваннях, які супроводжуються сильним болем.
68.	Протаргол Protargolum	Аморфний порошок коричнево-жовтого кольору, без запаху, слабко гіркого та злегка в'яжучого смаку, містить 7,3 - 8,3 % срібла. Препарат захищеного колоїду.	Хім.: несумісний з електролітами (солями та кислотами), кислотореагуючими речовинами.	Гомогенні РЛФ: Насипають тонким шаром на поверхню води і залишають до повного розчинення. Якщо в прописі наявний гліцерин, протаргол розтирають з гліцерином, потім додають воду. Розчини фільтрують через скляні фільтри. Мазі на гідрофобній основі: Змішують з гліцерином (6 - 8 крап. на 1 г протарголу), а потім додають воду і емульгують ланоліном. Супозиторії (метод викачування): Змішують з гліцерином, потім додають воду і частинами масло какао. Супозиторії (метод виливання): В желатин-гліцеринову основу вводять після попереднього змішування з гліцерином і розчиняють у воді. Очні краплі: За загальними правилами. Не стерилізують, не ізотонують.	Препарат срібла, має антисептичну дію. РЛФ: 220, 221 МЛФ: 362 Асептика: 416
69.	Резорцин (ДФУ) Resorcinolum Резорцинол* бензол-1,3-діол	Кристалічний порошок або кристали безбарвні, або блідо рожево-сірого кольору. Червоніють під впливом світла і повітря. Дуже легко розчинний у воді і 96 % етанолі, легко розчинний в ефірі.	Хім.: у водних розчинах несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, з окисниками; в мазях - з ртуті оксидом та ртуті амідохлоридом. Несумісний з феназоном, хлоралгідратом, розчином водню пероксиду. Фіз.: утворює вогкі суміші при розтиранні з метамізолу натрієвою сіллю, бензокаїном, камфорою, бромкамфорою, хлоралгідратом, ментолом, фенілсаліцилатом, гексаметилентетраміном	Гомогенні РЛФ: За загальними правилами. Спиртові розчини - на 70 % етанолі етиловому. Дерматологічні мазі на гідрофобній основі: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи. Очні краплі: вводять в асептичних умовах після стерилізації приготовлених капель. Очні мазі: У вигляді водного розчину по типу емульсії, змішуючи зі стерильною основою (9:1)	Антисептичний засіб. РЛФ: 191, 193, 195, 196, 203, 211, 217, 249, 253, 259, 263 МЛФ: 297, 310, 317, 321, 322
70.	Рибофлавін* (ДФУ) Riboflavinum 7,8-диметил-10-[(2S,3S,4R)-2,3,4,5- тетра-гідроксипентил]бен- зо[g]птеридин-2,4(3H,10H)-діон	Кристалічний порошок жовтого або оранжево-жовтого кольору. Дуже мало розчинний у воді, практично не розчинний у 96 % етанолі, ефірі. Розчини розкладаються під впливом світла, особливо у присутності лугу. Барвна речовина.	Хім.: в лужних и сильнокислих розчинах окислюється киснем повітря, особливо під дією світла.	Порошки: По методу "тришаровості". Запаковують в пергаментні капсули. Очні краплі: У вигляді концентрованого розчину 0,02 %	Застосовується при гіпо- та авітамінозах, при кон'юктивітах, виразках роговиці, катаракті, при ранах, що довго не загоюються, при астенії та ін. ТЛФ: 144, 149, 150 МЛФ: 378 Асептика: 423, 424, 425, 426, 427
71.	Ртуті оксид жовтий Hydrargyri oxidum HgO	Кристалічний порошок жовтого кольору. Не розчинний у воді та у жирах. Перевірка доз.	Хім.: розкладається до металічної ртуті під дією світла або при розтиранні з відновниками.	Очні мазі: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи із стерильним вазеліновим маслом а потім із стерильною основою (5 частин вазеліну і 1 частина ланоліну безводного).	Сильнодіюча речовина. Антисептичний засіб. Асептика: 432
72.	Сірка осаджена* Sulfuris precipitate Сірка для зовнішнього застосування (ДФУ) Sulfur ad usum externum S	Порошок жовтого кольору. Практично не розчинна у воді, розчинна у вуглецю дисульфіді, мало розчинна в рослинних оліях.	Хім.: не сумісна з металами, гідроксидами лужних металів.	Порошки: за загальними правилами. Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор (калійне мило) в кількості: 0,2 г на 1 г сірки. Мазі: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, яка за властивостями схожа з основою; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Зовнішньо застосовується у вигляді мазей та присипок для лікування шкіряних захворювань. РЛФ: 237, 239, 247, 248, 249, 250, 251, 252, 253, 254, 255, 256, 257, 258, 259 МЛФ: 296, 302, 303, 307, 314, 320
73.	Срібла нітрат* (ДФУ) Argenti nitras AgNO₃	Кристалічний порошок білого кольору або прозорі, безбарвні кристали. Дуже легко розчинний у воді, розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з адреналіном, глюкозою, солями заліза (II), натрію тіосульфатом, тартратами, таніном та іншими дубильними речовинами, фенолом, ефірними оліями, екстрактами лікарських рослин, бромідами, йодидами, глюконатами, карбонатами, саліцилатами, фосфатами, гідроксидами лужних металів, антибіотиками.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Розчиняють в свіжоперегнаній профільтрованій воді очищеній, або фільтрують через скляні фільтри (сильний окислювач). Очні краплі: За загальними правилами. Ізотонують натрію нітратом.	Отруйна речовина! Антисептичний препарат. РЛФ: 181 МЛФ: 301, 344
74.	Скополаміну гідробромід (Ph.Eur.) Scopolamini hydrobromidum (1R,2R,4S,5S,7s)-9-метил-3-окса- 9-азатрицикло[3.3.1.0^2,4]нон-7- іл(2S)-3-гідрокси-2- фенілпропаноату гідробромід	Білий або майже білий кристалічний порошок або безбарвні кристали. Легко розчинний у воді, розчинний в етанолі 96 %. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, бромідами, йодидами, гексаметилентетраміном, солями важких металів, розчином йоду в калію йодиді; калію перманганатом, натрію бензоатом, натрію саліцилатом, іхтіолом, кодеїном, натрію нітритом, кофеїн-бензоатом натрію, відварами коренів алтею та солодки.	Порошки: за загальними правилами. Якщо загальна маса речовини менше 0,05 - використовують в вигляді тритурації. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами. Стабілізують 0,1 М розчином HCl (10 мл на 1 л розчину) для попередження гідролізу (скополамін - сіль сильної кислоти і слабкої основи).	Отруйна речовина! Застосовують при загостреннях виразкової хвороби шлунка та 12-персної кишки, дискінезії шлунково-кишкового тракту, жовчних шляхів; синусовій брадикардії, брадиаритмії; паркінсонізмі; дисменореї; ринореї; збудженні, блюванні, гіперсалівації, діареї, спастичних запорах. ТЛФ: 63, 65 Асептика: 403
75.	Спазмолітин Spasmolytinum Адифенин* b-діетиламіноетилового ефіру 2,2-дифенілоцтової кислоти гідрохлорид	Порошок білого кольору. Легко розчинний у воді та етанолі. Важко розчинний у хлороформі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами. У водних розчинах поступово гідролізується. Фіз.: утворює вогкі суміші з кислотою ацетилсаліциловою, кислотою аскорбіновою, бензокаїном, еуфіліном, кофеїн-бензоатом натрію, натрію гідрокарбонатом, вісмуту субнітратом.	Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді. Розчини для ін'єкцій: За загальними правилами, розчиняють у воді для ін'єкцій, стабілізують 0,1 М розчином HCl (20 мл стабілізатора на 1 л розчину).	Сильнодіюча речовина. Спазмолітичний засіб. ТЛФ: 37, 64, 102
76.	Стрептоцид Streptocidum Сульфаніламід* (ДФУ) Sulfanilamidum 4-амінобензолсульфонамід	Кристали або дрібний порошок білого або жовтаво-білого кольору. Мало розчинний у воді, легко розчинний в ацетоні, помірно розчинний у 96 % етанолі, практично не розчинний у метиленхлориді. Розчиняється в розчинах гідроксидів лужних металів і в розведених мінеральних кислотах. Перевірка доз.		Порошки: За загальними правилами. Розтирають зі спиртом етиловим (на 1.0 - 5 крап.) Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{стрептоциду} : 2; - 5 % розчин МЦ = m_{стрептоциду}; - Твін-80 = m_{стрептоциду} : 10 Емульсії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії в готову емульсію. Лініменти: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії. Мазі на гідрофобній основі: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи. Мазі і супозиторії на поліетиленоксидній основі: По типу розчину, розчиняючи в розплавленій основі. Супозиторії (метод викачування): у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з маслом какао. Супозиторії (метод виливання) на гідрофобній основі (бутирол) - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії, змішуючи з частиною основи.	Сильнодіюча речовина. Сульфаніламідний препарат. ТЛФ: 59, 68 РЛФ: 243, 248, 249 МЛФ: 319, 323, 379 Асептика: 435, 437
77.	Стрихніну* нітрат Strychnini nitras	Безбарвні блискучі голчасті кристали або білий кристалічний порошок. Мало розчинний у воді та етанолі, легко розчинний у киплячій воді, практично не розчинний в ефірі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, йодидами, бензоатами. Осаджується йодом, іхтіолом, ртуті дихлоридом, срібла нітратом, таніном, калію перманганатом, відваром кореня солодки.	Порошки: за загальними правилами в затертій ступці: якщо виписана на всі дози маса менше 0,05 - використовують тритурацію (1:10); якщо більше 0,05 - без використання тритурацій. Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді. Розчини для ін'єкцій: розчиняють у воді для ін'єкцій, стабілізують 0,1 м розчином NaOH.	Отруйна речовина! Має стимулюючу дію на ЦНС.
78.	Сульфадимезин Sulfadimesinum Сульфадимідин* (Ph.Eur.) Sulfadimidinum 4-аміно-N-(4,6-диметилпіримідин-2- іл)бензолсульфонамід	Білий або практично білий порошок або кристали. Дуже мало розчинний в воді, розчинний в ацетоні, мало розчинний в етанолі. Розчиняється в розчинах в лугах та розведених мінеральних кислотах. Перевірка доз.		Порошки: За загальними правилами.	Сильнодіюча речовина. Застосовують при пневмококових, стрептококових та менингококових інфекціях, при сепсисі, гонореї. ТЛФ: 59, 67
79.	Танін Tannin Танінова кислота (Ph.Eur.) Tanninum Суміш естерів глюкози з галовою кислотою і 3-галоїлгалової кислоти	Жовтаво-білий або з коричневим відтінком аморфний легкий порошок або блискучі пластинки. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний в ацетоні, 96 % етанолі і 88 % гліцерині, практично не розчинний в метиленхлориді. Напівколоїд.	Хім.: не можна призначати з лугами та лужнореагуючими речовинами, солями важких металів та заліза трехвалентного, білковими речовинами, солями алкалоїдів та іншими азотовмісними органічними основами, окисниками, феназоном, пепсином.	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Мазі на гідрофобній основі: Незалежно від прописаної кількості вводять у вигляді водного розчину по типу емульсії, змішуючи з ланоліном	Має в'яжучу дію. ТЛФ: 62 РЛФ: 252 МЛФ: 347 Асептика: 430
80.	Теофілін* моногідрат (ДФУ) Theophyllinum monohydricum 1,3-диметил-3,7-дигідро-1H-2,6-діон моногідрат	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору. Мало розчинний у воді, помірно розчинний в етанолі. Розчиняється в розчинах в гідроксидів лужних металів, в розчині аміаку та у мінеральних кислотах. Перевірка доз.	Утворює осади з нітратом срібла, розчином йоду в калію йодиді, відваром кореня солодки.	Порошки: За загальними правилами.	Сильнодіюча речовина. Має спазмолітину дію. Застосовують для лікування бронхіальної астми, при серцевій астмі, для усунення церебральних судинних кризів атеросклеротичного походження, для покращення мозкового кровообігу. ТЛФ: 11, 13, 46, 48, 49, 109 МЛФ: 371, 373
81.	Тіаміну* гідробромід (ДФУ) Thiamini hydrobromidum 3-[(4-аміно-2-метилпіримідин-5-іл)метил]- 5-(2-гідроксіетил)-4-метилтіазолу бромід гідробромід	Кристалічний порошок білого або білого з жовтавим відтінком кольору зі специфічним запахом. Легко розчинний у воді, мало розчинний у 96 % етанолі, практично не розчинний в ефірі.	Хім.: в лужних та нейтральних розчинах легко окислюється киснем повітря і несумісний з окисниками. Осаджується солям важких металів, йодом, таніном.	Порошки: За загальними правилами.	Застосовується для лікування гіпо- та авітамінозу B₁. ТЛФ: 37, 63, 64, 147, 152 Асептика: 429
82.	Тимол* (ДФУ) Thymolum 5-метил-2-(метилетил)фенол	Безбарвні кристали. Дуже мало розчинний у воді, дуже легко розчинний у 96 % етанолі і ефірі, легко розчинний в ефірних і жирних оліях, помірно розчинний у гліцерині. Пахуча, летуча, важкоподрібнювана речовина. Гідрофобна речовина з різко вираженими гідрофобними властивостями. Перевірка доз.	Фіз.: дає вогкі суміші при розтиранні з амідопірином, камфорою, кофеїном, ментолом, бромкамфорою, гексаметилентетраміном, хлоралгідратом, фенілсаліцилатом, солями хініну, фенолом.	Порошки: Додають до порошкової суміші в останню чергу. Розтирають зі спиртом етиловим (на 1.0 - 10 крап.). Запаковують в пергаментні капсули. Гомогенні РЛФ: Розчиняють в підігрітій (40 - 50° C) жирній олії. Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{ментолу}, - р-н МЦ 5 % = m_{ментолу} · 2, - твін-80 = m_{ментолу} : 5 Емульсії: розчиняють в олії перед приготуванням первинної емульсії. Мазі на гідрофобній основі: До 5 % - розчиняють в рівній кількості рідини, подібної до основи; більше 5 % - розчиняють в рівній кількості основи, підігрітої до 40° C.	Сильнодіюча речовина. Застосовують в якості протиглисного засобу. У поєднанні з антисептиками іноді приймають внутрішньо при проносах та метеоризмі. ТЛФ: 101
83.	Терпінгідрат* Terpinum hydratum n-Ментандіол-1,8 гідрат	Безбарвні прозорі кристали або білий кристалічний порошок без запаху. Обережно нагрітий до 100° сублімується і утворює голчасті кристали. В сухому теплому повітрі повільно вивітрюється та втрачає кристалізаційну воду, при цьому його температура плавлення знижується. Гідрофобна речовина з нерізко вираженими гідрофобними властивостями Мало розчинний у воді, хлороформі, ефірі та скипидарі, розчинний у 96 % етанолі, не розчинний у жирах. Важко подрібнюється.	Хім.: несумісний з мінеральними кислотами та лугами.	Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{терпінгідрату} : 2; - 5 % розчин МЦ = m_{терпінгідрату}; - Твін-80 = m_{терпінгідрату} : 10 Емульсії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії в готову емульсію.	Має відхаркувальну дію. ТЛФ: 42, 44, 50, 51
84.	Фенілсаліцилат Phenylii salicylas Салол* Salolum феніловий ефір саліцилової кислоти	Білий кристалічний порошок або дрібні безбарвні кристали зі слабким запахом. Практично нерозчинний у воді, розчинний у етанолі і розчинах гідроксидів лужних металів; легко розчинний у хлороформі, дуже легко розчинний в ефірі. Гідрофобна речовина з нерізко вираженими гідрофобними властивостями. Важко подрібнюється.	Фіз.: дає вогкі суміші з феназоном, бензокаїном, камфорою, бромкамфорою, ментолом, гексаметилентетраміном, фенолом, хлоралгідратом.	Порошки: За загальними правилами. Розтирають зі спиртом етиловим (на 1.0 - 10 крап.). Суспензії (дисперсійний метод): Додають стабілізатор в кількості: - желатоза = m_{фенілсаліцилату} : 2; - 5 % розчин МЦ m_{фенілсаліцилату}; - Твін-80 = m_{фенілсаліцилату} : 10 Емульсії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії в готову емульсію (для підсилення фармакологічної активності).	Застосовують при захворюваннях кишечника, циститах, пієлонефритах. ТЛФ: 94, 118 РЛФ: 207, 208 МЛФ: 352
85.	Фенобарбітал* (ДФУ) Phenobarbitalum 5-етил-5-фенілпіримідин- 2,4,6(1H,3H,5H)-тріон	Кристалічний порошок білого або майже білого кольору або безбарвні кристали. Дуже мало розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Фіз.: несумісності пов'язані з поганою розчинністю речовини у воді. Додавання спирту покращує розчинність.	Порошки: за загальними правилами	Сильнодіюча речовина (прирівняний до наркотичних речовин). Виявляє заспокійливу, снодійну та протисудомну дію. Застосовується для профілактики гемолітичної хвороби новонароджених, при епілепсії. ТЛФ: 1 - 4, 9, 13 - 16, 19, 20, 22, 23, 30, 34 - 36, 48, 54, 56, 78, 82, 121 МЛФ: 374
86.	Фталазол Phtalasolum Фталілсульфатіазол* (ДФУ) Phthalylsulfathiazolum 2-[[4-(тіазол-2-ілсульфамоїл) феніл]карбамоїл]бензойна кислота	Кристалічний порошок білого або жовтаво-білого кольору. Практично не розчинний у воді, легко розчинний у диметилформаміді, мало розчинний в ацетоні та 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з кислотами и кислотореагуючими препаратами, гексаметилентетраміном.	Порошки: за загальними правилами.	Сильнодіюча речовина. Застосовується при дезинтерії, колітах, гастроентеритах.
87.	Фурацилін Furacilinum Нітрофурал* (ДФУ) Nitrofuralum 5-нітро-2-фуральдегіду семикарбазон	Кристалічний порошок жовтого або коричнювато-жовтого кольору. Погано розчинний в холодній воді, розчинний в гарячій воді, мало розчинний у 96 % етанолі, практично не розчинний в ефірі. Барвна речовина. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з прокаїну гідрохлоридом, дикаїном, адреналіном, резорцином, калію перманганатом, водню пероксидом та іншими окисниками.	Гомогенні РЛФ: Розчиняють в гарячій воді в присутності 0,9 % натрію хлориду. Мазі і супозиторії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Сильнодіюча речовина. Антибактеріальний засіб. Застосовується зовнішньо. РЛФ: 173, 174, 234, 244 Асептика: 421
88.	Хініну* гідрохлорид (Ph.Eur.) Quinini hydrochloridum (R)-[(2S,4S,5R)-5-етеніл-1- азабіцикло[2.2.2]окт-2-іл](6- метоксихінолін-4-іл)метанолу гідрохлорид	Безбарвні кристали. Розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з натрію бензоатом, натрію саліцилатом та цинку сульфатом (утворюються малорозчинні солі).	Гомогенні РЛФ: розчиняють у воді. Супозиторії (метод викачування): до 5 % - у вигляді водного розчину по типу емульсії, більше 5 % - у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії. Очні краплі: за загальними правилами розчиняють в ¹/₂ V води.	Має жарознижувальну дію, пригнічує терморегуляторний центр. Має протизапальну і антибактеріальну дію, знижує збудливість міокарда і виявляє антиаритмічний ефект. ТЛФ: 16 - 20, 120, 121 РЛФ: 254 МЛФ: 381, 383 Асептика: 414
89.	Хінозол Chinosolum Оксихіноліну сульфат* 8-гідроксихіноліну сульфат	Дрібнокристалічний порошок лимонно-жовтого кольору зі специфічним запахом. Легко розчинний у воді, практично не розчинний в ефірі та хлороформі.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, солями кальцію та свинцю.	Супозиторії (метод викачування): розчиняють в мінімальній кількості води.	Надає антисептичну (знезаражувальну) і сперматоцідну (що вбиває сперматозоїди) дію. Малотоксичний.
90.	Хлоралгідрат* (Ph.Eur.) Chlorali hydras 2,2,2-трихлоретан-1,1-діол	Безбарвні прозорі кристали. Дуже легко розчинний у воді, легко розчинний у 96 % етанолі. Перевірка доз.	Хім.: несумісний з лугами та лужнореагуючими речовинами, калію йодидом, камфорою, амідопірином, ментолом, резорцином, темісалом, фенілсаліцилатом. З етанолом утворює хлоралкоголят, що виділяється у вигляді маслянистої рідини під дією солей (наприклад, бромідів).	Гомогенні РЛФ: за загальними правилами. Використовують у вигляді 20 % концентрованого розчину. Супозиторії (метод викачування): По типу розчину: до 5 % - розчиняють в рівній кількості жирної олії, більше 5 % - розчиняють в рівній кількості підплавленої основи. У випадку порушення пластичності і щільності супозиторної маси необхідно додавати загущувач (віск, парафін та ін.)	Сильнодіюча речовина. Снодійний, протисудомний засіб. РЛФ: 239, 252, 253 МЛФ: 375
91.	Цинку оксид* (ДФУ) Zinci oxydum ZnO	М'який аморфний порошок білого або злегка жовтувато-білого кольору, вільний від піщаних часток. Практично не розчинний у воді і 96 % етанолі.		Порошки: за загальними правилами. Суспензії (дисперсійний метод): без додавання стабілізатора. Емульсії: У вигляді подрібненого порошку по типу суспензії в готову емульсію. Мазі і супозиторії: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії: до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи.	Має антисептичну, в'яжучу та підсушуючу дію. Спричиняє денатурацію білків та утворення альбумінів. Зменшує вираженість ексудації. ТЛФ: 62, 124 - 126, 128 - 130, 132 - 134, 138, 139 РЛФ: 236, 237, 238, 245, 246, 260, 261, 263 МЛФ: 286, 315, 318, 327, 328, 340, 362, 365 Асептика: 433
92.	Цинку сульфат* гептагідрат (ДФУ) Zinci sulfas heptahydricus ZnSO₄ · 7H₂O	Кристалічний порошок білого кольору або безбарвні прозорі кристали. Вивітрюється на повітрі. Дуже легко розчинний у воді, практично не розчинний у 96 % етанолі.	Хім.: несумісний з нітратом срібла, протарголом, солями свинцю, іхтіолом, цитралем, лугами та лужнореагуючими речовинами.	Дерматологічні мазі на гідрофобній основі: у вигляді подрібненого порошку по типу суспензії до 5 % - розтирають з рідиною, подібною до основи; більше 5 % - розтирають з частиною підплавленої основи. Очні краплі: за загальними правилами розчиняють в ¹/₂ V води; ізотонують натрію сульфатом. Очні мазі: У вигляді водного розчину по типу емульсії, змішуючи зі стерильною основою (9:1).	Має антисептичну, в'яжучу та підсушуючу дію. РЛФ: 164, 165, 199 Асептика: 408, 422
93.	Цитраль Citralum 3,7-диметил-2,6-октадієналь	Рідина світло-жовтого кольору. Практично не розчинна у воді, змішується з 96 % етанолом, ефіром і гліцерином.		РЛФ: Змішують в окремій підставці з рівною кількістю готової мікстури або із сиропом простим (якщо прописаний), потім додають у флакон для відпуску. Конденсаційний спосіб отримання суспензій в результаті заміни розчинника - утворюються "мутні" мікстури. Очні краплі: Вводять в асептичних умовах після стерилізації приготованих крапель.	Має антисептичну, легку протизапальну та місцеву анальгетичну дію. РЛФ: 224, 225, 231 Асептика: 413, 425

ЧАСТИНА 2
ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ ПРОПИСИ

ПРОПИСИ ПОРОШКІВ

ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Технологія. У ступку відважують 1,5 г кислоти ацетилсаліцилової, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши приблизно 0,06 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,06 г кодеїну фосфату, отриманого на вимогу, 0,12 г екстракту беладони сухого (1:2) і 0,3 г отриманого на вимогу фенобарбіталу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок кислоти ацетилсаліцилової і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 6 доз по 0,33 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці", опечатують.

Застосування. Снотворний, спазмолітичний засіб при розладах, пов'язаних з порушенням сну.

Технологія. У ступку відважують 3,6 г парацетамолу, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,12 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,12 г фенобарбіталу, 0,18 г ефедрину гідрохлориду, отриманих на вимогу, і 0,3 г кофеїн-бензоату натрію. В останню чергу додають частинами з капсули залишок парацетамолу і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,35 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,2 г папаверину гідрохлориду і 0,3 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, та 2,0 г бромкамфори. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,45 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 1,8 г кальцію лактату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Потім додають при перемішуванні 0,3 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок кальцію лактату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 6 доз по 0,35 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 15,0 глюкози, подрібнюють, додають 15,0 кислоти глютамінової, ретельно розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 1,0 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 6,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г кодеїну фосфату, отриманого на вимогу, 2,0 г калію броміду і 4,0 г барбіталу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,61 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування: Заспокійливий засіб при порушеннях сну.

НЕВРАЛГІЇ, АРТРИТИ, РЕВМАТИЗМ

Технологія. У ступку відважують 6,0 г алюмінію гідроксиду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,6 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,6 кодеїну фосфату, отриманого на вимогу, по 15,0 г кислоти ацетилсаліцилової і парацетамолу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок алюмінію гідроксиду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 60 доз по 0,61 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску: Сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці", опечатують.

Застосування. Болезаспокійливий і жарознижувальний засіб при невралгіях різної етіології, ішіасі.

Технологія. У ступку відважують 2,5 г антипірину, подрібнюють, додають 2,5 г анальгіну, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,5 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Болезаспокійливий і жарознижувальний засіб при невралгіях різної етіології, ішіасі.

Технологія. У ступку відважують 3,0 антипірину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,5. Послідовно при перемішуванні додають 0,5 фенобарбіталу, отриманого на вимогу, 1,0 кофеїн-бензоату натрію і 2,0 анальгіну. В останню чергу додають частинами з капсули залишок антипірину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,65, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Болезаспокійливий, жарознижувальний засіб при артритах і ревматизмі.

СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Технологія. У ступку відважують 3,6 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,12 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,12 г натрію нітриту і 0,36 г папаверину гідрохлориду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,34 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Болезаспокійливий засіб при серцевій недостатності.

Технологія. У ступку відважують 3,75 г цукру, подрібнюють, додають 1,25 г теофіліну, диспергують і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 15 доз по 0,4 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,0 г цукру, подрібнюють, додають 3,0 теоброміну, диспергують і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,6 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,0 г теофіліну, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,6 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,6 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, і 0,6 г натрію нітриту. В останню чергу частинами додають з капсули залишок теофіліну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,14, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці", "Поводитися з обережністю", опечатують.

Застосування. При лікуванні серцево-судинної системи.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,4 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,4 г папаверину гідрохлориду, 0,5 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, і 1,5 г еуфіліну. В останню чергу частинами додають з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,44 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При захворюваннях серцево-судинної системи.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г калію броміду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,4 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,4 г кодеїну фосфату, 0,4 г фенобарбіталу, отриманих на вимогу, 0,4 г папаверину гідрохлориду і 3,0 антипірину. В останню чергу частинами додають з капсули залишок калію броміду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,71 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При лікуванні захворювань серцево-судинної системи.

Технологія. У ступку відважують 4,5 г хініну гідрохлориду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,45 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,45 г кодеїну фосфату, 0,45 г фенобарбіталу, отриманих на вимогу, і 0,9 г екстракту беладони сухого (1:2). В останню чергу частинами додають з капсули залишок хініну гідрохлориду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують по 0,21 г на 30 доз, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г бромкамфори, подрібнюють, додають 2,0 г хініну гідрохлориду, диспергують і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,35 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При порушенні серцевого ритму.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г хініну гідрохлориду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,9 г, і додають при перемішуванні 0,9 г екстракту беладони сухого (1:2). В останню чергу додають частинами з капсули залишок хініну гідрохлориду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,13 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,0 г хініну гідрохлориду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,15 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,15 г тритурації атропіну сульфату (1:10) і 0,6 г фенобарбіталу, отриманих на вимогу. В останню чергу частинами додають з капсули залишок хініну гідрохлориду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,12, упаковують у пергаментні капсули, складають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 10,5 г хініну гідрохлориду, подрібнюють і частину відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,6 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,6 г етилморфіну гідрохлориду, 0,6 г фенобарбіталу, отриманих на вимогу. В останню чергу додають частинами залишок хініну гідрохлориду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,39 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При порушеннях серцевого ритму, пароксизмальній тахікардії.

Технологія. У ступку відважують 3,0 цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,5. Додають 0,5 дибазолу, подрібнюють, змішують. В останню чергу частинами додають з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,35, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 6,0 г теоброміну, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, 0,3 г папаверину гідрохлориду і 3,0 г антипірину. В останню чергу додають частинами з капсули залишок теоброміну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,48 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При порушеннях серцевого ритму.

Технологія. У ступку відважують 2,7 г еуфіліну, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,36 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,36 г дибазолу, 0,36 г папаверину гідрохлориду і 0,45 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок еуфіліну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 18 доз по 0,21 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г папаверину гідрохлориду, 3,0 г екстракту беладони сухого (1:2) і 3,75 г бромкамфори. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 15 доз по 0,49 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При порушеннях серцевого ритму.

Технологія. У ступку відважують 4,5 г натрію броміду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,09 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,09 г платифіліну гідротартрату, отриманого на вимогу, і 1,5 г кофеїн-бензоату натрію. В останню чергу додають частинами з капсули залишок натрію броміду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,2 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 6,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Додають 0,2 г мезатону і подрібнюють. Вносять частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,31 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Засіб при артеріальній гіпотензії.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г камфори і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 30 краплями спирту етилового 95 %-вого. Контроль якості проводять згідно загальної схеми. Порошок розважують на 12 доз по 0,25 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При артеріальній гіпертензії.

Технологія. У ступку відважують 2,0 (3,0) г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 (0,5; 1,0) г, потім при перемішуванні додають 0,3 (0,5; 1,0) г кофеїну. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 6,0 г кофеїн-бензоату натрію, подрібнюють, додають 6,0 г анальгіну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,4 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 9,0 г метіоніну, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,9 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,9 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, і 1,5 г піридоксину гідрохлориду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок метіоніну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,38, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г цукру і подрібнюють. Потім додають 1,6 г папаверину гідрохлориду, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,18 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Болезаспокійливий засіб при вегетосудинній дистонії.

Технологія. У ступку відважують 3,6 г анальгіну, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,06 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,06 г платифіліну гідротартрату, 0,18 г ефедрину гідрохлориду, отриманих на вимогу, 0,24 г папаверину гідрохлориду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок анальгіну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,34 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Болезаспокійливий протизапальний засіб при вегетосудинній дистонії.

Технологія. У ступку відважують 1,5 г калію броміду, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,05 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,05 г платифіліну гідротартрату, отриманого на вимогу, і 1,5 г кофеїн-бензоату натрію. В останню чергу додають частинами з капсули залишок калію броміду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,3 г, упаковують у пергаментні капсули, поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Болезаспокійливий, спазмолітичний засіб при вегетосудинній дистонії.

Технологія. У ступку відважують 2,3 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,1 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,1 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, 0,1 г кофеїну та 0,2 г тритурації атропіну сульфату (1:100), також отриманої за вимогою. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,27 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Болезаспокійливий, спазмолітичний засіб при вегетосудинній дистонії.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,05 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,05 г атропіну сульфату і 2,0 г фенобарбіталу, отриманих на вимогу, і 2,0 г кофеїн-бензоату натрію. В останню чергу додають з капсули залишок натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,45 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При вегетосудинній дистонії і запамороченні.

Технологія. У ступку відважують 2,5 г антипірину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, і 0,4 г екстракту беладони сухого (1:2). В останню чергу частинами додають з капсули залишок антипірину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,32 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При вегетосудинній дистонії і запамороченні.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г антипірину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,2 г тіаміну броміду і 1,0 г спазмолітину. В останню чергу додають частинами з капсули залишок антипірину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,16 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г цукру, подрібнюють, додають 2,0 г кофеїн-бензоату натрію, подрібнюють і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,3 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

ЗАХВОРЮВАННЯ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

Технологія. У ступку відважують 1,5 г анальгіну, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,09 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,09 г кодеїну, отриманого на вимогу, 0,3 г кофеїн-бензоату натрію, 1,5 г парацетамолу. В останню чергу додають з капсули частинами залишок анальгіну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 6 доз по 0,56 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Протикашлевий засіб при трахеїті.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,15 г. Додають 0,15 г етилморфіну гідрохлориду, отриманого на вимогу, диспергують, додають залишок цукру з капсули і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,21 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г цукру, подрібнюють, вибирають на капсулу. У ступку поміщають 0,1 г ментолу і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 1 краплею спирту етилового 95 %-вого. Додають 0,15 г етилморфіну гідрохлориду, отриманого на вимогу, диспергують. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,32 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г натрію цитрату, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,4 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,4 г етилморфіну гідрохлориду, отриманого на вимогу, 6,0 г кальцію гліцерофосфату, 6,0 г терпінгідрату. В останню чергу додають залишок натрію цитрату з капсули і перемішують до однорідності.

Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 1,12 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,18 г. Додають 0,18 г кодеїну, отриманого на вимогу, диспергують, додають залишок цукру з капсули і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,26 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,18 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,18 г кодеїну, отриманого на вимогу, і 3,0 г терпінгідрату. В останню чергу додають частинами з капсули залишок натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,51 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 1,5 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,09 г. Додають 0,09 г кодеїну, отриманого на вимогу, диспергують, додають залишок натрію гідрокарбонату з капсули і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 6 доз по 0,26 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 2,4 г цукру, подрібнюють, додають 1,2 г теофіліну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,3 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при бронхіальній астмі.

Технологія. У ступку відважують 2,4 г цукру, подрібнюють, додають 1,2 (2,4) г еуфіліну і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,3 (0,4) г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при бронхіальній астмі.

Технологія. У ступку відважують 1,2 г теофіліну, подрібнюють. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г ефедрину гідрохлориду і 0,36 г фенобарбіталу, отриманих на вимогу, і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,15 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний і заспокійливий засіб при бронхіальній астмі.

Технологія. У ступку відважують 1,8 г теофіліну, подрібнюють. Послідовно при перемішуванні додають 0,45 г ефедрину гідрохлориду, отриманого на вимогу, 0,54 г димедролу, 0,72 г папаверину гідрохлориду і переміщують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 18 доз по 0,19 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний і антигістамінний засіб при бронхіальній астмі.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г терпінгідрату, подрібнюють, розважують на 12 доз по 0,25 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Відхаркувальний засіб при абсцесі легенів.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г терпінгідрату, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,18 г. Додають 0,18 г кодеїну, отриманого на вимогу, диспергують, додають залишок терпінгідрату з капсули і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,26 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Протикашлевий засіб при абсцесі легенів.

АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Технологія. У ступку відважують 4,0 г кальцію лактату, подрібнюють, додають 1,0 г димедролу і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,25 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 4,0 г кальцію глюконату, подрібнюють, додають 1,0 г димедролу і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,25 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,0 г кальцію лактату, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,23 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,23 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, і 0,45 г димедролу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок кальцію лактату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 15 доз по 0,24 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 4,8 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,12 г. Додають 0,12 г діазоліну, диспергують, додають залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 24 доз по 0,2 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,6 г кислоти ацетилсаліцилової, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,36 г. Послідовно при перемішуванні додають по 0,36 г ефедрину гідрохлориду і фенобарбіталу, отриманих на вимогу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок кислоти ацетилсаліцилової і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,36 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Десенсибілізуючий засіб при сироватковій хворобі.

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Технологія. У ступку відважують 7,5 г сульфацил-натрію, ретельно подрібнюють. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 15 доз по 0,5 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антибактеріальний засіб при середньому гострому гнійному (перфоративному) отиті.

Технологія. У ступку відважують 5,0 борної кислоти і ретельно подрібнюють до одержання найдрібніших часток, переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антибактеріальний засіб при середньому хронічному гнійному отиті.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г стрептоциду і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 25 краплями спирту етилового 95 %-вого. Послідовно додають при розтиранні 5,0 г сульфадимезину, 5,0 г норсульфазолу і ретельно перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антибактеріальний засіб при середньому гострому гнійному (перфоративному) отиті.

Технологія. У ступку відважують 3,24 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,36 г. Додають при перемішуванні 0,36 г тритурації платифіліну гідротартрату (1:10), отриманої на вимогу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,3 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний засіб при середньому хронічному гнійному отиті.

Технологія. У ступку відважують 3,6 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,24 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,24 г папаверину гідрохлориду, 0,6 г кислоти нікотинової. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,37 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при середньому хронічному гнійному отиті.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г таніну, подрібнюють. Послідовно при перемішуванні додають 3,0 г вісмуту нітрату основного і 2,0 г цинку оксиду. В останню чергу додають 2,0 г тальку, перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушуючий засіб при гострій і хронічній екземі.

Технологія. У ступку відважують 8,85 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,15 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,15 г тритурації скополаміну гідроброміду (1:10) і 0,15 г фенаміну, отриманих за вимогою, 0,75 г діазоліну, 3,0 тіаміну броміду. В останню чергу частинами додають з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,43 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. При невриті слухового нерва й атеросклерозі.

Технологія. У ступку відважують 9,0 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,3 г кофеїн-бензоату натрію, 0,3 г тіаміну броміду, 0,75 г діазоліну і 1,5 г спазмолітину. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,39 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,9 г цукру, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,1 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,1 г тритурації скополаміну гідроброміду (1:10), 0,1 г фенаміну, 0,2 г прозерину, отриманих на вимогу, і 0,5 г димедролу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішувати до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують по 0,24 г на 20 доз, упаковують у пергаментні капсули і поміщають в пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 1,8 г натрію броміду, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,06 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,06 г платифіліну гідротартрату, отриманого на вимогу, і 0,6 г кофеїн-бензоату натрію. В останню чергу додають частинами з капсули залишок натрію броміду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,2 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний засіб при морській і повітряній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г норсульфазолу, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,05 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,05 г тритурації атропіну сульфату (1:10), отриманої на вимогу, 0,1 г димедролу, 0,2 г ефедрину гідрохлориду, також отриманого на вимогу, і 3,0 г сульфадимезину. В останню чергу додають частинами з капсули залишок норсульфазолу і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Антимікробний і судинозвужувальний засіб при гострому і хронічному риніті.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г стрептоциду, подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 25 краплями 95 %-вого етилового спирту, додають 5,0 г норсульфазолу і ретельно диспергують. Суміш повністю вибирають на капсулу. У ступку відважують 0,05 г ментолу і диспергують з 1 краплею 95 %-вого спирту етилового. В останню чергу додають частинами з капсули відібрану суміш і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 50,0 кислоти борної і ретельно подрібнюють. Контроль якості проводять згідно загальної схеми, переносять у флакон для відпуску і закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Протизапальний засіб при гострому тонзиліті.

Технологія. У ступку відважують 2,4 г цукру, подрібнюють, додають 1,8 г анестезину, диспергують і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують по 0,35 г на 12 доз, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Місцевоанестезувальний засіб при гострому тонзиліті для знеболювання при ковтанні.

Технологія. У ступку відважують 15,0 г натрію тетраборату, подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 75 краплями спирту етилового 95 %-вого, додають при перемішуванні 15,0 г натрію хлориду. В останню чергу додають 15,0 г натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При гострому і хронічному фарингітах.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г натрію тетраборату, подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 50 краплями спирту етилового 95 %-вого. Послідовно при перемішуванні додають 5,0 г натрію хлориду, 5,0 г натрію бензоату і 30,0 г натрію гідрокарбонату. В останню чергу в різні місця порошкової маси додають 3 краплі м'ятної олії і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При гострому і хронічному фарингітах.

ЗАХВОРЮВАННЯ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ

Технологія. Відважують 25,0 г натрію сульфату (магнію сульфату) і поміщають у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 10,0 г магнію оксиду і 30,0 г вуглецю активованого і обережно перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Адсорбент при диспепсії, інтоксикаціях і аутоінтоксикації.

Технологія. У ступку відважують 50,0 г глини білої, додають 50,0 г вуглецю активованого і обережно перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Адсорбент при диспепсії та метеоризмі.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г кальцію карбонату, подрібнюють, послідовно додають 4,0 вісмуту нітрату основного, 14,0 г вугілля активованого й обережно перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 1,1 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Адсорбувальний та антацидний засіб при диспепсичних розладах і метеоризмі.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г натрію гідрокарбонату і подрібнюють. Послідовно при перемішуванні додають 4,0 г вісмуту нітрату основного і 14,0 г вугілля активованого. В останню чергу в різні місця порошкової маси додають 5 крапель м'ятної олії і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 1,1 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Адсорбувальний і антацидний засіб при диспепсичних розладах і метеоризмі.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г анестезину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Додають 0,3 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, розтирають. В останню чергу частинами додають з капсули залишок анестезину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,53 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г анестезину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. При перемішуванні додають 0,2 г кодеїну фосфату, отриманого на вимогу. В останню чергу частинами додають з капсули залишок анестезину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,32 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Додають 0,3 г тритурації платифіліну гідротартрату (1:10), отриманої на вимогу, розтирають, додають з капсули залишок натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,33 г, упаковують у пергаментні капсули, поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний, антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,2 г тритурації платифіліну гідротартрату (1:10), отриманої на вимогу, і 0,2 г папаверину гідрохлориду. В останню чергу частинами додають з капсули залишок натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,34 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний, антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 6,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,18 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, 0,24 г папаверину гідрохлориду і 0,48 г сухого екстракту беладони (1:2). В останню чергу частинами додають з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,57 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. Додають 0,3 г сухого екстракту беладони, диспергують, частинами додають з капсули залишок натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,33 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний і антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 50,0 г кальцію карбонату, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою і поміщають у флакон. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г кальцію карбонату, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою і розважують на 10 доз по 0,5 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 2,5 г магнію оксиду, подрібнюють, проводять контроль якості згідно загальної схеми, розважують на 10 доз по 0,25 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють, розважують на 20 доз по 0,25 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г вісмуту нітрату основного, подрібнюють, розважують на 10 доз по 1,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку поміщають 1,0 г (із відважених на капсулу 6,0 г) магнію оксиду і затирають пори ступки. Додають 6,0 г вісмуту нітрату основного, змішують, поступово додаючи залишок магнію оксиду, і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 1,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г натрію сульфату і подрібнюють. Послідовно, диспергуючи, додають 40,0 г натрію фосфату, 80,0 г натрію гідрокарбонату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 14,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку поміщають 2,5 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,3 г. При перемішуванні додають 0,3 г екстракту беладони сухого і залишок натрію гідрокарбонату. В останню чергу додають 2,5 г магнію оксиду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,53 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний, антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 2,4 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,36 (0,72) г. Додають 0,36 (0,72) г екстракту беладони сухого, змішують, додають залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,23 (0,26) г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 15,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,6 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,6 г папаверину гідрохлориду, 0,9 г екстракту беладони сухого і залишок натрію гідрокарбонату. В останню чергу додають 15,0 г магнію оксиду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 1,05 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний, антацидний засіб при гіперацидному гастриті.

Технологія. У ступку відважують 3,6 (6,0) г фенілсаліцилату і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 36 (60) г краплями спирту етилового 95 %-вого. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,3 (0,5) г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антибактеріальний засіб при ентеритах.

Технологія. У ступку відважують 3,6 г анестезину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,24 г. Додають 0,24 г папаверину гідрохлориду, диспергують, додають залишок анестезину з капсули і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,32 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при колітах.

Технологія. У ступку відважують 100,0 г кальцію карбонату, подрібнюють, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 2,5 г. Додають 2,5 г дерматолу, розтирають, поступово додають залишок кальцію карбонату з капсули і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та поміщають у флакон для відпуску й закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антисептичний засіб при колітах.

Технологія. У ступку відважують 5,7 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Додають 0,2 г тритурації атропіну сульфату (1:10), отриманої на вимогу, диспергують, частинами додають з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,3 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний засіб при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.

Технологія. У ступку відважують 50,0 г кислоти амінокапронової, подрібнюють, розважують на 50 доз по 1,0 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антифібринолітичний засіб при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г кальцію гліцерофосфату, подрібнюють, додають 5,0 г панкреатину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 1,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Протеолітичний засіб при панкреатиті.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г пепсину, подрібнюють, додають 4,0 г панкреатину, диспергують і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,4 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Протеолітичний засіб при панкреатиті.

Технологія. У ступку відважують 6,0 г цукру, подрібнюють і вибирають на капсулу. У затерту ступку відважують 6,0 г тимолу і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 60 краплями спирту етилового 95 %-вого, переносять частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 1,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Антигельмінтний засіб при глисних інвазіях.

ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЧІНКИ І ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Технологія. У ступку відважують 1,0 г спазмолітину і подрібнюють. Порошок розважують на 10 доз по 0,1 г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при дискінезії жовчовивідних шляхів.

Технологія. У ступку відважують 5,85 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,15 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,15 г тритурації атропіну сульфату (1:10), отриманої на вимогу, і 0,6 г папаверину гідрохлориду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,22 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Спазмолітичний засіб при дискінезії жовчовивідних шляхів і спастичних станах жовчного міхура.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г антипірину і подрібнюють. Послідовно додають 1,0 г барбіталу, 2,0 г кофеїн-бензоату натрію і розтирають при перемішуванні до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,5 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г натрію гідрокарбонату і подрібнюють. Послідовно додають 10,0 г натрію сульфату, 10,0 г натрію саліцилату, ретельно розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 1,5 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При холангіті й жовчокам'яній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 30,0 г натрію гідрокарбонату і подрібнюють. Потім послідовно при розтиранні додають 15,0 г натрію бензоату, 15,0 г натрію саліцилату, 20,0 г натрію сульфату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 5 доз по 16,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г натрію гідрокарбонату, подрібнюють. Послідовно при перемішуванні додають 5,0 г натрію саліцилату і 5,0 г натрію бензоату. Перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 1,5 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При халангіті й жовчокам'яній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 40,0 натрію сульфату, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 6,0. Послідовно при перемішуванні додають 6,0 натрію хлориду і 30,0 натрію гідрокарбонату. В останню чергу додають з капсули залишок натрію сульфату і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та поміщають у флакон і закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів.

ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

Технологія. У ступку відважують 2,0 г цукру, подрібнюють, додають 1,0 г теофіліну, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,3 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Сечогінний засіб при набряках різної етіології.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г теоброміну, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,4 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Сечогінний засіб при набряках різної етіології.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г амонію хлориду, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою та розважують на 20 доз по 1,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Діуретичний засіб. Переважно при набряках серцевого походження.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г магнію карбонату основного, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою та розважують на 20 доз по 1,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 10,0 магнію сульфату, подрібнюють, контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,5, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Спазмолітичний засіб при сечокам'яній хворобі.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г магнію цитрату, подрібнюють, додають 10,0 г натрію цитрату, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 3,0 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 4,0 (10,0) г натрію бензоату, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,2 (0,5) г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 2,0 (4,0) г бензойної кислоти, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,1 (0,2) г, упаковують у пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,36 (3,24) г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,24 (0,36) г. Послідовно при перемішуванні додають 0,24 (0,36) г тритурації платифіліну гідротартрату (1:10), отриманої на вимогу, і 0,24 (0,36) г папаверину гідрохлориду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,32 (0,33) г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись з обережністю", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці", опечатують.

Застосування. Спазмолітичний засіб при хворобі сечовивідних шляхів та інших спастичних станах.

Технологія. У ступку відважують 2,0 г антипірину, подрібнюють і вибирають на капсулу. Потім у ступку відважують 2,0 г фенілсаліцилату і подрібнюють спочатку у сухому стані, а потім з 20 краплями спирту етилового 95 %-вого. Послідовно додають 2,0 г кислоти ацетилсаліцилової, вибраний на капсулу антипірин і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 0,6 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Протизапальний, дезинфікуючий засіб при спазмах сечового міхура.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г глюкози, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,9 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,9 г кислоти борної і 7,5 г осарсолу, отриманого на вимогу. В останню чергу додають частинами з капсули залишок глюкози і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон і закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. Як антимікробний засіб при уретриті для ендоуретральної обробки.

ГІНЕКОЛОГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Технологія. У ступку відважують 1,2 г цукру, подрібнюють, додають 0,6 (1,8) г хініну гідрохлориду, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,15 (0,25) г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В акушерстві і гінекології для порушення і посилення родової діяльності, при гіпотонії матки в післяпологовий період.

Технологія. У ступку відважують 2,4 г цукру, подрібнюють і відбирають, залишивши в ступці приблизно 0,12 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,12 г фенобарбіталу, отриманого на вимогу, і 0,6 г хініну гідрохлориду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,26 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Застосування. В акушерстві і гінекології для знеболювання і стимуляції родової діяльності.

Технологія. У ступку відважують 3,0 г цукру, подрібнюють і вибирають на капсулу. Потім поміщають 1,0 г камфори і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 10 краплями спирту етилового 95 %-вого, частинами переносять з капсули цукор і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують по 0,4 г на 10 доз, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 3,0 г антипірину, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,6 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,6 г кофеїн-бензоату натрію і 3,0 г ацетилсаліцилової кислоти. В останню чергу додають з капсули залишок антипірину і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 12 доз по 0,55 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ

Технологія. У ступку відважують 12,5 г цукру, розтирають, відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 2,5 г. Додають 2,5 г цинку оксиду, змішують. В останню чергу додають частинами залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 50 доз по 0,3 г, упаковують у пергаментні капсули та поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушуючий засіб для лікування дерматитів.

Технологія. У ступку відважують 30,0 г тальку. Послідовно при перемішуванні додають 10,0 г крохмалю, 10,0 г цинку оксиду і змішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, протизапальний засіб при обмороженнях.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г тальку, додають 10,0 г дерматолу, перемішують, у кілька прийомів додають 20,0 г цинку оксиду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 10 доз по 5,0 г, упаковують у пергаментні капсули та поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, антисептичний засіб при обмороженнях.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г ксероформу, ретельно подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою і переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушувальний, антисептичний засіб при обмороженнях.

Технологія. У ступку відважують 70,0 г крохмалю (тальку), подрібнюють, потім додають 30,0 г цинку оксиду (бісмуту нітрату основного), подрібнюють і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушувальний засіб при обмороженнях.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г тальку, додають 10,0 г цинку оксиду, подрібнюють і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушувальний засіб при обмороженнях.

Технологія. У ступку відважують 25,0 г тальку, затирають пори ступки і вибирають його на капсулу. Відважують 0,5 г ментолу і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 5 краплями спирту етилового 95 %-вого. Додають частинами з капсули при перемішуванні тальк і 25,0 г цинку оксиду. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушувальний засіб при обмороженнях.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г тальку, відбирають частину на капсулу, залишивши в ступці приблизно 1,0 г. Потім поміщають у ступку 1,0 г кислоти борної, розтирають, частинами додають залишок тальку і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. В'яжучий, підсушувальний засіб при епідермофітії.

Технологія. Відважують на капсулу 45,0 г тальку, частиною затирають пори ступки та вибирають на капсулу. Вміщують у ступку 2,0 г кислоти саліцилової і подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 10 краплями спирту етилового 95 %-вого. Потім послідовно при перемішуванні додають 10,0 г цинку оксиду і 45,0 г крохмалю. В останню чергу частинами додають залишок тальку і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Підсушувальний засіб при підвищеній пітливості шкіри.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г гексаметилентетраміну, послідовно додають 10,0 г тальку, 10,0 г цинку оксиду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Підсушувальний засіб при підвищеній пітливості шкіри.

Технологія. Відважують на капсулу 25,0 г тальку і частиною (приблизно 5,0 г) затирають пори ступки. Послідовно при перемішуванні додають 5,0 г вісмуту нітрату основного і 25,0 г цинку оксиду. В останню чергу частинами додають залишок тальку і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Підсушувальний засіб при підвищеній пітливості шкіри.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г кислоти саліцилової і ретельно подрібнюють спочатку в сухому стані, а потім з 25 краплями спирту етилового 95 %-вого.

Порошок переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Протизапальний антисептичний засіб.

СТОМАТОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ

Технологія. У ступку послідовно при перемішуванні відважують 5,0 г кальцію оксиду, 1,3 г калію хлориду, 1,5 г натрію гідрокарбонату, 2,0 г натрію хлориду. Дуже швидко відважують 2,0 г кальцію хлориду і перемішують з отриманою порошковою масою до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у стерильний широкогорлий флакон темного кольору, закупорюють. Пластмасову кришку обв'язують пергаментною капсулою і парафінують. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Для приготування пасти кальксил.

Технологія. У ступку відважують 1,5 г кальцію гліцерофосфату, додають при перемішуванні 1,0 г кальцію гідроксиду, 1,5 г норсульфазол-натрію і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Порошок для готування одонотропної пасти.

Технологія. У ступку відважують 50,0 цинку оксиду, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою і переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Порошок для готування цинк-евгенолової пасти.

Технологія. У ступку відважують 2,5 г кальцію гліцерофосфату, подрібнюють. Послідовно при перемішуванні додають 2,0 г вісмуту нітрату основного, 5,0 г норсульфазолу. В останню чергу додають 8,0 г цинку оксиду і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Порошок для готування сульфокальцієвої пасти. Для лікування гострого глибокого карієсу і пульпіту біологічним методом.

Технологія. У ступку відважують 20,0 г калію хлориду, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою і переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Для введення у канал зуба при кислотній обробці.

Технологія. У ступку відважують 100,0 г білої глини, подрібнюють, проводять контроль якості за загальною схемою і переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Технологія. У ступку відважують 5,0 г анестезину, подрібнюють, додають 1,5 г крохмалю, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та переносять у флакон для відпуску, закупорюють. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Для знеболювання в стоматології.

ЗАГАЛЬНОЗМІЦНЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ

Технологія. У ступку відважують 4,0 г цукру, подрібнюють, додають 4,0 г кислоти аскорбінової, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,4 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 5,0 г глюкози, затирають пори ступки і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно половину (2,5 г). Послідовно додають 0,06 рибофлавіну, 0,4 г рутину і 2,0 г кислоти аскорбінової, подрібнюють, перемішують. В останню чергу додають з капсули залишок глюкози і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,37, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 4,0 цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,5. Потім послідовно при перемішуванні додають 0,5 рутину і 2,0 кислоти аскорбінової. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,32, упаковують у пергаментні капсули, поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 9,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,45 г. Додають 0,45 г кислоти нікотинової і розтирають. В останню чергу додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,31 г, упаковують у пергаментні капсули, поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 9,0 г глюкози, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,6 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,6 г кислоти нікотинової і 0,6 г тіаміну броміду. В останню чергу додають частинами з капсули залишок глюкози і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,34 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 10,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 1,0 г. Додають 1,0 г кислоти фолієвої, розтирають, додають частинами з капсули залишок цукру і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 50 доз по 0,22 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 6,0 г цукру, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 3,0 г. Послідовно додають 0,24 г рибофлавіну, 0,6 г піридоксину гідрохлориду та з капсули залишок цукру, ретельно розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 24 дози по 0,28 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г глюкози, затирають пори ступки і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно половину. Послідовно додають 0,06 г рибофлавіну, 0,2 г піридоксину гідрохлориду та залишок глюкози з капсули, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,21 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 4,0 г глюкози, подрібнюють і відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,2 г. Послідовно при перемішуванні додають 0,2 г піридоксину гідрохлориду, 1,0 г кислоти нікотинової. В останню чергу додають частинами з капсули залишок глюкози і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 20 доз по 0,26 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

Технологія. У ступку відважують 4,5 г цукру, подрібнюють, додають 3,0 г тіаміну броміду, розтирають і перемішують до однорідності. Контроль якості проводять за загальною схемою та розважують на 30 доз по 0,25 г, упаковують в пергаментні капсули і поміщають у пакет. Наклеюють номер рецепта і заповнюють лицевий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в сухому, прохолодному місці".

Застосування. Загальнозміцнювальний засіб.

ПРОПИСИ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

ІСТИННІ РОЗЧИНИ

РОЗЧИНИ ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
(МІКСТУРИ, КРАПЛІ)

Технологія. Прописано розчин легко розчинної у воді речовини для внутрішнього застосування. Використовують 25 % концентрований розчин магнію сульфату.

У флакон для відпуску відмірюють 160 (136) мл води очищеної і 40 (64) мл розчину магнію сульфату. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Жовчогінний і проносний засіб.

Технологія. Прописано розчин легко розчинної у воді речовини для внутрішнього застосування. Використовують 20 % концентрований розчин натрію броміду.

У флакон для відпуску відмірюють 85 (80) мл води очищеної і 15 (20) мл 20 % розчину натрію броміду. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Зберігати в захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Як заспокійливий засіб при неврозах, безсонні.

Технологія. Димедрол легко розчинний у воді. У підставку відмірюють 100 мл води очищеної і розчиняють 0,5 димедролу. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Технологія. У підставку відмірюють 100 мл води очищеної, розчиняють 0,25 калію йодиду, проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Технологія й оформлення до відпуску аналогічні рецепту N 4.

При наявності в аптеці концентрованого розчину калію йодиду 20 % мікстуру готують у флаконі для відпуску, куди відмірюють 150 мл води очищеної і 50 мл 20 % розчину.

Застосування. При стоматитах і пародонтозі.

Технологія. Кальцію хлорид гігроскопічна речовина, тому при приготуванні мікстури використовують 20 % концентрований розчин.

У флакон для відпуску відмірюють 150 (100) мл води очищеної і 50 (100) мл 20 % розчину кальцію хлориду. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Берегти від дітей".

Застосування. Десенсибілізуючий засіб при алергічних захворюваннях.

Технологія. Авторський пропис - мікстура Павлова. У флакон для відпуску відмірюють 190 мл води очищеної, 5 мл 20 % розчину кофеїну-бензоату натрію і 5 мл 10 % розчину натрію броміду. Закупорюють.

Застосування. Як заспокійливий засіб при неврозах.

Технологія. У підставці в 340 мл води очищеної розчиняють 6,0 барбіталу-натрію, потім 1,0 новокаїну і проціджують у флакон для відпуску, після чого додають 60 мл 20 % розчину натрію броміду. Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Заспокійливий, знеболюючий, снотворний засіб.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відмірюють 40 мл води очищеної, 20 мл 20 % розчину калію йодиду (світлочутлива речовина), 120 мл 5 % розчину натрію гідрокарбонату і 20 мл сиропу простого. Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Мікстура", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Відхаркувальний засіб при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Технологія. У підставку відмірюють 190 мл води очищеної, поміщають 2,0 еуфіліну, розчиняють. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску, додають 10 мл 20 % розчину калію йодиду. Закупорюють.

Застосування. Бронхіт з астматичним компонентом, бронхіальна астма.

Технологія. Прописано розчин Люголю для внутрішнього застосування, тому необхідно готувати 5 % розчин. Оскільки кристалічний йод погано розчинний у воді (1:5000), використовують його властивість утворювати легкорозчинні комплекси з калію йодидом.

У підставку відмірюють 2 мл води очищеної і розчиняють 2,0 калію йодиду (розчинність 1:0,75). На кружечку пергаментного паперу відважують 1,0 йоду на спеціальних вагах. Внаслідок летючості йоду і здатності його пар руйнувати металеві поверхні зважування проводять дуже швидко. Шальки й нитки ваг після зважування йоду протирають ватою, змоченою 96 % спиртом (для видалення залишків йоду, пари якого отруйні). Переносять йод у підставку і розчиняють у насиченому розчині калію йодиду, додають залишок води (18 мл) і проціджують крізь грудочку довговолокнистої вати у флакон для відпуску з темного скла. Закупорюють флакон гумовою чи поліетиленовою пробкою.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Для лікування і профілактики ендемічного зобу.

РОЗЧИНИ І КРАПЛІ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Технологія. Прописано розчин легко розчинної у воді речовини. У підставку відмірюють 100 мл води очищеної, розчиняють 2,0 цинку сульфату, фільтрують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний і в'яжучий засіб.

Технологія, оформлення до відпуску і застосування аналогічні рецепту N 12, тільки приготовлений розчин не фільтрують, а проціджують у флакон для відпуску.

Протизапальний і в'яжучий антисептичний засіб.

Технологія. В асептичних умовах у стерильну мірну колбу місткістю 500 мл поміщають 4,5 натрію хлориду, розчиняють у частині води для ін'єкцій і доводять до об'єму 500 мл. Отриманий розчин аналізують, фільтрують у стерильний флакон для відпуску. Закупорюють під обкатування, стерилізують в автоклаві при 120° C 12 хв. Піддають вторинному контролю.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Застосування. Ізотонічний розчин для промивання контактних лінз.

Технологія. У флакон для відпуску відмірюють 270 мл води очищеної і додають 30 мл 20 % концентрованого розчину кальцію хлориду. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Технологія. У підставку відмірюють 300 мл води очищеної і розчиняють у ній 6,0 новокаїну. Проціджують у флакон для відпуску жовтогарячого скла (новокаїн - світлочутлива речовина). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Технологія. У підставку відмірюють 200 мл води очищеної і розчиняють 0,1 прозерину, отриманого за вимогою, проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. Опечатують, N рецепта, сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Для електрофорезу при міастеніях, наслідках травм.

Технологія. У спеціальну ступку для барвних речовин поміщають 1,0 піоктаніну і подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім з невеликою кількістю води. Поступово додають решту води. Проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний засіб при стоматиті, вітряній віспі, дерматитах.

Технологія. Прописано розчин Люголю для зовнішнього застосування, тому необхідно готувати 1 % розчин. Технологія аналогічна приготуванню пропису N 11.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. При запальних захворюваннях задньої стінки ковтки і гортані, тонзилітах для змащування слизової оболонки.

Технологія. У флакон з темного скла відмірюють 3 мл води очищеної, розчиняють 2,0 калію йодиду. У насиченому розчині калію йодиду розчиняють 1,0 йоду, що зважують за особливими правилами (див. пропис N 11), тарують флакон і зважують 94,0 гліцерину, змішують. Закупорюють флакон гумовою чи поліетиленовою пробкою.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. При запальних захворюваннях глотки і гортані для змазування слизуватої оболонки (гліцерин зм'якшує дію йоду на слизову оболонку і пролонгує її).

Технологія. У 500 мл киплячої води розчиняють 4,5 натрію хлориду (сприяє розчинності фурациліну), а потім 0,1 фурациліну (важкорозчинний у воді). Проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У підставці в 194 мл гарячої води очищеної розчиняють 1,8 натрію хлориду (поліпшує розчинність фурациліну) і 0,05 фурациліну (відваженого на спеціальних терезах як барвна речовина), потім 7,0 новокаїну, проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N вимоги, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний, знеболюючий засіб.

Технологія. У підставці в 400 мл гарячої води очищеної розчиняють 0,08 відваженого на спеціальних терезах етакридину лактату (барвна речовина), проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний засіб при знятті і накладенні пов'язок, промиванні ран, тонзиліті і т. п.

Технологія. У 400 мл гарячої води очищеної розчиняють 8,0 кислоти борної, проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Технологія. У підставку відмірюють 158 мл води очищеної і розчиняють 81,63 натрію тіосульфату. Проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Технологія. У флакон для відпуску відмірюють 188 мл води очищеної і додають 12 мл 25 % кислоти хлористоводородної. Якщо готують з кислоти хлористоводородної 8,3 %, то до 164 мл води очищеної додають 36 мл кислоти. Перемішують. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Застосування. Для лікування корости і деяких грибкових уражень шкіри. Розчином N 1 натирають уражені ділянки шкіри хворого і дають висохнути протягом 15 хв., після чого процедуру повторюють і через наступні 15 хв. натирають шкіру розчином N 2. Після цього через 15 хв. хворий надягає чисту білизну.

Технологія. В асептичних умовах у підставку відмірюють 200 мл гарячої води очищеної, додають 0,6 левоміцетину і 4,0 кислоти борної. Після повного розчинення розчин проціджують у флакон для відпуску жовтогарячого скла (левоміцетин - світлочутлива речовина). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Приготовлене асептично", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступці для барвних речовин подрібнюють 20,0 калію перманганату (барвне), додаючи невеликими порціями 393 мл свіжоперегнаної (чи прокип'яченої) профільтрованої води очищеної, і переносять отриманий розчин через лійку у флакон для відпуску темного скла. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Застосування. Розчин розводять до потрібної концентрації і застосовують для промивання ран, спринцювань та ін.

Технологія. У підставці в 47 мл свіжоперегнаної, прокип'яченої і профільтрованої води очищеної розчиняють 15,0 срібла нітрату (окислювач), отриманого за вимогою. У разі потреби фільтрують через скляний фільтр N 1 у флакон для відпуску темного скла. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. Флакон оклеюють чорним папером, опечатують, N рецепта, сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Берегти від дітей".

Застосування. У стоматологічній практиці для профілактики карієсу.

Технологія. У рецепті прописана стандартна фармакопейна рідина під хімічною назвою, тому готують, з огляду на фактичний вміст препарату в розчині.

У флакон для відпуску темного скла відмірюють 400 мл води очищеної, флакон тарують і відважують 100,0 пергідролю. Закупорюють.

Аналогічно готують розчини перекису водню 3 % і 8 %.

Розчини перекису водню 0,5; 1 і 2 % готують безпосередньо у флаконі для відпуску темного скла, відмірюючи розраховану кількість води очищеної і 3 % розчину перекису водню. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Кровоспинний і дезінфікуючий засіб.

Технологія. У рецепті прописаний офіцінальний препарат під умовною назвою, тому його концентрацію приймають за 100 %. У флакон для відпуску відмірюють 360 мл (240 мл) води очищеної, потім 40 мл (160 мл) розчину формальдегіду 37 %. Якщо вихідний розчин формальдегіду з заниженою концентрацією, то розрахунок роблять за допомогою КП, наприклад, якщо концентрація формаліну 34 %, то КП = 37 / 34 = 1,09. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Для консервування трансплантантів органів, при пітливості ніг, для дезінфекції.

Технологія. У підставці в 400 мл води очищеної розчиняють 6,0 натрію карбонату, проціджують у флакон для відпуску. Потім додають 1,2 фенолу рідкого (утвориться натрію фенолят) відкаліброваним краплеміром і в останню чергу - 8 мл формаліну 37 %.

При готуванні потрійного розчину, можна використовувати і фенол кристалічний, котрий додають у кількості 1,08. При наявності формаліну, що містить занижену концентрацію формальдегіду (менш 37 %), останній додають у більшій кількості з урахуванням коефіцієнта перерахування (КП) (див. рец. 24). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N вимоги, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Технологія. У підставці в 92 мл гарячої води очищеної розчиняють 6,0 кислоти борної, прохолоджують. Далі технологія аналогічна попередній. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N вимоги, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей".

Технологія. У флакон для відпуску відмірюють 5 мл настойки беладони, 10 мл настойки конвалії, 10 мл настойки валеріани і в цій суміші розчиняють 0,5 ментолу (пахуче). Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Краплі", "Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють 1,0 кислоти саліцилової в 50 мл спирту етилового 70 % і збовтують до повного розчинення (розчинність у спирті 1:3). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. При юнацьких вуграх і стрептококових гнійничкових захворюваннях, отрубевидному лишаю.

Технологія. У флакон для відпуску поміщають 2,0 новокаїну і 3,0 кислоти борної, потім додають 100 мл спирту етилового 70 % і збовтують до повного розчинення. Закупорюють.

Застосування. При запаленні середнього вуха.

Технологія. У сухий флакон для відпуску поміщають 1,5 фенолфталеїну, додають 150 мл спирту етилового 90 % і збовтують до повного розчинення (розчинність у спирті 1:12). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N вимоги, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Використовується як реактив при перевірці якості вимитого посуду.

Технологія. У флаконі для відпуску розчиняють 15,0 новокаїну в 150 мл спирту етилового 90 % (розчинність новокаїну в спирті 1:8). Закупорюють.

Технологія. У флакон для відпуску поміщають 0,3 йоду (розчинність 1:10), відваженого з обережністю (на кружечку пергаментного папера), потім відважують 0,75 кислоти саліцилової (розчинність 1:3) і додають 15 мл спирту етилового 70 %, збовтують до повного розчинення. Закупорюють.

Застосування. При епідермофітіях і мікозах різної етіології.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відважують 1,0 кислоти саліцилової, 1,0 резорцину, 1,0 кислоти борної і розчиняють у 50 мл 70 % спирту етилового. Додають 50 мл води очищеної, 15 мл настойки календули, 15 мл камфорного спирту, збовтують. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб для лікування вугревої висипки.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відважують 2,0 кислоти саліцилової, 2,0 резорцину і розчиняють у 100 мл 96 % спирту етилового. В останню чергу додають 2,0 йоду (леткий), відваженого на спеціальних терезах. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб для зовнішнього застосування.

I варіант. Розчин готують в асептичних умовах (тому що до складу пропису входить антибіотик - левоміцетин). У флакон для відпуску поміщають 0,5 левоміцетину, відмірюють 400 мл 96 % спирту етилового.

У підставку відмірюють 100 мл води очищеної, поміщають 0,9 натрію хлориду. Отриманий розчин фільтрують у флакон. Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закупорюють під обкатування і стерилізують текучою парою при 100° C в плин 30 хв. чи автоклавіруванням при 120° C 8 хв., після чого повторно розчин контролюють на відсутність механічних домішок. Обидва розчини змішують в асептичних умовах. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Приготовлене асептично", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

II варіант. У підставку відмірюють 100 мл гарячої води очищеної, поміщають 0,5 левоміцетину, 0,9 натрію хлориду.

Отриманий розчин фільтрують у флакон для відпуску, перевіряють на відсутність механічних домішок. Закупорюють гумовою пробкою під обкатування і стерилізують текучою парою при 100° C в плин 30 хв., після чого повторно розчин контролюють на відсутність механічних домішок. В асептичних умовах додають 400 мл 96 % спирту етилового. Закупорюють гумовою пробкою під обкатування.

Застосування. Антимікробний засіб для застосування в дерматології.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла поміщають 1,0 резорцину і 2,0 кислоти саліцилової (світлочутливі речовини), додають 100 мл спирту етилового 96 %, 10 мл розчину йоду спиртового 5 %, 40 мл спирту камфорного (пахучий). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Дезінфікуюче, антисептичний, відволікаючий засіб.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла поміщають 3,0 левоміцетину, 2,0 кислоти саліцилової і 1,5 резорцину (світлочутливе), додають 100 мл спирту етилового 70 %, збовтують до розчинення.

Тарують флакон і додають 5,0 ефіру медичного (леткий, пахучий). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Берегти від вогню", "Зберігати в прохолодному місці".

Застосування. Антисептичний, протизапальний, протимікробний засіб при дерматитах.

Технологія. В асептичних умовах (до складу пропису входить антибіотик - левоміцетин) у флакон для відпуску поміщають 1,0 левоміцетину, 1,5 кислоти борної і розчиняють у 50 мл спирту етилового 70 %, додають 50 мл води очищеної. Флакон тарують і в останню чергу відважують 10,0 ефіру медичного (пахуче, летуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Приготовлене асептично", "Берегти від вогню", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, антисептичний засіб.

Технологія. Хлоргексидину біглюконат випускається у вигляді 20 % водного розчину у флаконах по 500 мл.

Тому 10 мл вихідного препарату в циліндрі розводять 70 % спиртом етиловим у співвідношенні (1:40), переносять у флакон для відпуску темного скла. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетка "Берегти від дітей".

Застосування. Для обробки операційного поля, шкіри донора або рук хірурга з інтервалом 2 хв.

Технологія. У підставці в 7 мл води очищеної розчиняють 0,5 цинку сульфату. У ступці подрібнюють 0,5 міді сульфату (важкорозчинна речовина), розчиняють при розтиранні в кілька прийомів з раніше отриманим розчином, переносять у флакон для відпуску, куди додають 18 мл спирту етилового 95 % і 50 мл спирту камфорного (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в темному, захищеному від світла місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний, в'язкий засіб для лікування сикозу.

I варіант. У підставці в рівній кількості води очищеної розчиняють 200,0 калію йодиду. Відважують 100,0 йоду (правила відважування йоду див. рецепт N 11) і розчиняють у насиченому розчині калію йодиду. Додають воду, що залишилася, очищену, змішують, проціджують у флакон темного скла. Додають 9300 мл спирту етилового 96 %, перемішують. Закупорюють флакон гумовою чи поліетиленовою пробкою.

II варіант. В флакон темного скла відважують 100,0 йоду, розчиняють у 9300 мл 96 % спирту етилового. У підставці в 700 мл води очищеної розчиняють 200,0 калію йодиду, проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N вимоги, сигнатура, "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. У хірургії для стерилізації кетгуту.

Технологія. У підставці в 12 мл води очищеної розчиняють 0,5 новокаїну і 1,5 димедролу. У флакон для відпуску темного скла поміщають 0,5 кислоти саліцилової (світлочутлива речовина), розчиняють у 50 мл спирту етилового 90 % і додають 0,5 ментолу (пахуче). Водяний розчин проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетка "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, знеболюючий, антигістамінний засіб.

Технологія. Ментол і анестезин при спільному введенні утворять евтектику, тому використовують технологічний прийом - роздільне розчинення. У флакон для відпуску відважують по 1,0 анестезину і новокаїну, розчиняють у 100 мл спирту етилового 70 %. Зважують 2,5 ментолу і розчиняють у приготовленому спиртовому розчині. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Місцевий знеболюючий засіб при невралгіях, міалгіях, артралгіях і як протизудний - при сверблячих дерматозах.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відважують 5,0 левоміцетину, 2,0 саліцилові кислоти, 2,0 резорцини і розчиняють у 100 мл 70 % спирту етилового (готують шляхом розведення 95 % спирту етилового). Відмірюють 10 мл настойки календули і 15 мл камфорного спирту (пахуче), змішують. Закупорюють.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб, застосовується в дерматології для лікування вугревої висипки.

Технологія. У флакон для відпуску відважують 20,0 натрію тетраборату. Флакон тарують, відважують 80,0 гліцерину, перемішують скляною паличкою, при необхідності нагрівають на водяній бані. Закупорюють.

Застосування. Як антисептичний засіб для змазування уражених ділянок шкіри.

Технологія. У ступці подрібнюють 6,0 (1,0) кислоти саліцилової з 30 (5) краплями спирту етилового 95 % (по техніці безпеки), додають 12,0 (1,0) кислоти молочної, перемішують, потім змішують з 22,0 (8,0) коллодію, відваженого у флаконі, і ретельно перемішують, після чого вміст переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Берегти від вогню", "Зберігати в прохолодному місці".

Технологія. У флакон для відпуску поміщають 0,1 (0,5) натрію тетраборату, флакон тарують, відважують 5,0 (4,0) гліцерини. У підставку відмірюють 5 (20) мл води очищеної і розчиняють 0,1 (0,5) натрію гідрокарбонату, проціджують у флакон для відпуску, збовтують.

Якщо в аптеці є розчин-концентрат натрію гідрокарбонату (1:20), то готування наступне: у флакон до гліцеринового розчину натрію тетраборату додають 3 мл води очищеної і 2 мл 5 % розчину натрію гідрокарбонату. Закупорюють.

Застосування. Протизапальний засіб при гострих і хронічних отитах.

Технологія. Ментол і фенілсаліцилат при спільному введенні утворять евтектику, тому змінюють технологічний порядок - використовують роздільне розчинення.

У флакон для відпуску поміщають 1,5 фенілсаліцилату, флакон тарують і відважують 50,0 масла вазелінового. Підігрівають на водяній бані при температурі не вище 40° C, в останню чергу в теплому розчині розчиняють ментол (пахуче, летуче). Закупорюють.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах різної етіології.

Технологія. Аналогічна приготуванню пропису N 56.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Для лікування гострих і хронічних ринітів різної етіології.

Технологія. У флакон для відпуску відважують 0,15 ментолу. Флакон тарують, відважують 30,0 вазелінової олії, помішують до повного розчинення ментолу, що легко розчинний у вазеліновій олії. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Для лікування гострих і хронічних ринітів.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла поміщають 5,0 йоду (правила зважування йоду див. пропис N 11). Флакон тарують і зважують 45,0 димексиду. Перемішують скляною паличкою до повного розчинення йоду. Закупорюють гумовою або пластмасовою пробкою.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний засіб для лікування дерматитів, для обробки ран, порізів, у гінекології - для лікування ерозій шийки матки.

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють 2,0 резорцину (світлочутлива речовина) у 100 мл спирту етилового 96 %. Флакон тарують і відважують 20,0 олії рицинової, 2,0 вітаміну А, 3,0 вітаміну Д₂ (світлочутлива речовина). Вміст флакона перемішують. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Перед уживанням збовтувати".

Застосування. Протизапальний, ранозагоюючий, вітамінізуючий та пом'якшуючий засіб для застосування в дерматології.

Технологія. У флакон для відпуску поміщають 1,0 ментолу і розчиняють у 15 мл спирту етилового 90 %. Додають 58 мл води очищеної. Тарують флакон, відважують 8,0 гліцерину і 15,0 ефіру медичного, збовтують. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей", "Берегти від вогню".

Застосування. У дерматологічній практиці при вугревій висипці, демодекозі.

Технологія. У флакон для відпуску поміщають 1,0 кислоти саліцилової і розчиняють у 5 мл 96 % спирту етилового. У підставку відмірюють 200 мл води очищеної і розчиняють 4,0 натрію тетраборату (при необхідності підігрівають), проціджують у флакон для відпуску, збовтують. Закупорюють.

Застосування. Антимікробний засіб для зовнішнього застосування.

Технологія. У жовтогарячий флакон для відпуску поміщають 2,0 левоміцетину, 0,4 кислоти борної, 1,0 кислоти саліцилової і 120 мл спирту етилового 70 %.

Після повного розчинення флакон тарують і додають 15,0 ефіру медичного. Перемішують. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від вогню", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний засіб для косметології і дерматології.

Технологія. У флакон для відпуску послідовно поміщають 1,0 кислоти саліцилової, 3,0 кислоти бензойної, 4,0 кислоти борної і 100 мл спирту етилового 90 %. 1,0 ментолу розчиняють в останню чергу (пахуче). Флакон тарують і додають 10,0 гліцерину. Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетка "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, антимікробний засіб при дерматитах.

Технологія. У темний флакон для відпуску поміщають 1,5 кислоти борної і 50 мл спирту етилового 96 %. У підставці в 50 мл води очищеної розчиняють 2,0 кислоти лимонної і 2,0 галуну. Проціджують у флакон для відпуску, що тарують, і в останню чергу додають 10,0 ефіру медичного. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Берегти від дітей".

Застосування. В'яжучий, протизапальний засіб.

Технологія. В асептичних умовах (тому що до складу пропису входить антибіотик - левоміцетин) у флакон для відпуску темного скла послідовно відважують 3,0 левоміцетину, 1,0 кислоти борної, 0,6 кислоти саліцилової, 3,0 резорцину. Відмірюють 50 мл 70 % етилового спирту, помішують скляною паличкою до повного розчинення речовин. Додають 18 мл води очищеної, змішують, тарують флакон, відважують у нього 10,0 хлороформу і 20,0 ефіру медичного. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному місці", "Приготовлене асептично", "Берегти від дітей", "Берегти від вогню".

Застосування. Для лікування гнійничкових уражень шкіри (вугрева сип, піодермія й ін.).

РОЗЧИНИ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК. КОЛОЇДНІ РОЗЧИНИ

Технологія. У підставку відмірюють 85 мл води очищеної, додають 15 мл розчину кислоти хлористоводневої розведеної і 2,0 пепсину (фермент, активний у слабокислому середовищі), розчиняють, проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. При гіпо- й анацидних гастритах.

Технологія. У ступці розтирають 1,0 коларголу з невеликою кількістю свіжоперегнаної води (для забезпечення стадії набрякання), після чого порціями додають решту води. При необхідності розчин пропускають через скляний фільтр N 1 чи N 2 у флакон для відпуску темного скла. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Берегти від дітей", "Зберігати в прохолодному місці", "Перед уживанням збовтувати".

Застосування. В'яжучий, антисептичний і протизапальний засіб при дерматитах, гінгівітах, стоматитах, тонзилітах.

Технологія. На поверхню 50 мл води очищеної, відміреної у фарфорову чашку, насипають 0,5 (1,0) протарголу і залишають до повного розчинення. Переносять у флакон для відпуску темного скла. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 7,5 протарголу і диспергують із гліцерином (для пептизації), частинами додають інший гліцерин, змішують, переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. При запальних захворюваннях жіночої полової сфери.

Технологія. У фарфорову чашку відважують 10,5 іхтіолу і змішують з 100,0 гліцерину, попередньо відваженого у флакон для відпуску. Переносять суміш у флакон для відпуску. Закупорюють.

Технологія розчинів іхтіолу залежить від його консистенції і кількості. Можна приготувати в фарфоровій ступці, відваживши іхтіол у вмістище з пергаментного папера.

Застосування. При запальних захворюваннях жіночих статевих органів.

СУСПЕНЗІЇ

ДЛЯ ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
(МІКСТУРИ ОПАЛЕСЦЕНТНІ Й МУТНІ)

Технологія. У підставку відмірюють 190 мл води очищеної, розчиняють 1,0 новокаїну, проціджують у флакон для відпуску, куди додають 4 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату, отриманого за вимогою (сп. А), 10 мл 20 % розчину натрію броміду і 10 мл настойки валеріани. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, опечатують, сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Спазмолітичний, заспокійливий засіб при болях у шлунку, печінкових кольках.

Технологія. У підставку відмірюють 223 мл води очищеної і розчиняють 40,0 глюкози. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску, додають 30 мл 10 % розчину кофеїну-бензоату натрію, 5 мл 25 % розчину магнію сульфату, 15 мл 20 % розчину натрію броміду, 10 мл 0,01 % розчину цитралю. Закупорюють.

Застосування. Заспокійливий, протизапальний засіб при нейро-циркуляторній дистонії.

Технологія. У підставку відмірюють 170 мл води очищеної, розчиняють 2,0 глюкози і 0,1 кислоти аскорбінової. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску, додають 10 мл 25 % розчину магнію сульфату, 20 мл 20 % розчину натрію броміду, 10 мл 0,01 % розчину цитралю, 15 мл настойки валеріани. Закупорюють. Збовтують.

Технологія. У підставку відмірюють 160 мл води очищеної, поміщають 0,2 кодеїну фосфату, отриманого за вимогою, розчиняють. Проціджують у флакон для відпуску, додають 20 мл 20 % розчину натрію броміду, по 10 мл настойок конвалії і валеріани. Закупорюють.

Технологія. У даному випадку не дозволяється використовувати концентровані розчини, тому що розчинником є м'ятна вода.

У підставку відмірюють 200 мл м'ятної води, поміщають 5,0 глюкози, 1,0 калію йодиду, 3,0 натрію броміду, 4,0 магнію сульфату, 5,0 кислоти аскорбінової, розчиняють. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску і додають по 10 мл настойок собачої кропиви і валеріани. Закупорюють.

Застосування. Заспокійливий засіб при неврозах, мастопатії.

Технологія. У підставку відмірюють 158 мл води очищеної, розчиняють у ній 5,0 кислоти аскорбінової і 5,0 глюкози, проціджують у флакон для відпуску темного скла (калію йодид і натрію бромід світлочутливі речовини), додають 5 мл 20 % розчину калію йодиду, 15 мл 20 % розчину натрію броміду і 16 мл 25 % розчину магнію сульфату. В останню чергу додають 10 мл настойки собачої кропиви. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Відхаркувальний і заспокійливе засіб при трахеобронхітах і неврозах.

Технологія. У підставку відмірюють 157 мл води очищеної, розчиняють у ній 5,0 кислоти аскорбінової і 5,5 глюкози, проціджують у флакон для відпуску темного скла (калію йодид і натрію бромід - світлочутливі речовини), додають 5 мл 20 % розчину калію йодиду, 15 мл 20 % розчину натрію броміду і 16 мл 25 % розчину магнію сульфату. В останню чергу - 10 мл настойки собачої кропиви, 10 мл настойки валеріани і 2 мл настойки м'яти (пахуче). Закупорюють.

Застосування. Відхаркувальний, заспокійливий засіб при трахеобронхітах і неврозах.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла (натрію бромід світлочутливу речовину) відмірюють 160 мл води очищеної, додають 40 мл 20 % розчину натрію броміду і по 10 мл настойок собачої кропиви, конвалії і валеріани (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Заспокійливий засіб при неврозах.

Технологія. У підставку відмірюють 164 мл води очищеної і розчиняють у ній 20,0 глюкози. Проціджують у флакон для відпуску темного скла (натрію бромід і цитраль - світлочутливі), додають концентровані розчини магнію сульфату 25 % і натрію броміду 20 %, потім відмірюють по 2 мл настойок собачої кропиви і валеріани, в останню чергу - 4 мл розчину цитралю 0,01 %. Закупорюють.

Технологія. У підставці в 117 мл води очищеної розчиняють 1,0 норсульфазолу-натрію, 7,5 глюкози, проціджують у флакон для відпуску, додають розчини-концентрати гексаметилентетраміну (20 % 5 мл), натрію бензоату (10 % 15 мл) і натрію саліцилату (20 % 7,5 мл). У підставці змішують еліксир грудної і нашатирно-анісові краплі, переносять у флакон (щоб уникнути флокуляції крапля). Закупорюють.

Застосування. Антимікробна і відхаркувальна мікстура.

Технологія. При приготуванні крапель враховують, що натрію бромід не розчинний у спиртових настойках, тому для його розчинення використовують воду очищену в кількості рівній кількості натрію броміду. У флакон для відпуску поміщають 4,0 натрію броміду, відмірюють 4 мл води очищеної, 5 мл настойки беладони, 15 мл настойки конвалії, 15 мл настойки валеріани. Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Краплі", "Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку для барвних речовин відважують 0,05 фурациліну (фурацилін - барвна речовина, не розчинна у вазеліновій олії, тому його вводять по типі суспензії), диспергують спочатку в сухому вигляді, потім з вазеліновим маслом, відваженим у флакон для відпуску, за правилом Дерягіна. Додають частинами залишок масла, змішують до однорідності. Переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. Для лікування гострих і хронічних ринітів.

Технологія. Йодоформ - пахуча і летка речовина - не розчинна в ефірі і гліцерині, тому його вводять за типом суспензії. У ступці розтирають 3,0 йодоформу в сухому вигляді, потім з половинною кількістю (від маси сухої речовини) гліцерину за правилом Дерягіна, додають залишок гліцерину і змішують. Переносять у флакон для відпуску, флакон тарують і зважують 100,0 ефіру медичного. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей", "Берегти від вогню".

Застосування. Для розтирання при болях (ревматизм, артрити, невралгії й ін.).

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють 0,3 кислоти борної в 25,0 гліцерину при нагріванні на водяній бані. У підставці в 118 мл води очищеної розчиняють 1,0 новокаїну і проціджують у флакон для відпуску. У ступці 1,0 ментолу, подрібненого з 10 краплями спирту, змішують з 2,0 5 % розчину метилцелюлози (важкоподрібнювана й різко гідрофобна речовина). Сюди ж поміщають по 10,0 цинку оксиду і тальку і ретельно подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім, за правилом Дерягіна, з половинною кількістю (від маси речовин) отриманого розчину, після чого поступово додають весь розчин. Готову суспензію переносять у флакон для відпуску. Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, підсушуючий засіб при дерматозах і дерматитах.

Технологія. У підставці в 350 води очищеної розчиняють 3,0 димедролу і 7,0 кислоти борної, проціджують у флакон для відпуску. У ступку поміщають 15,0 білої глини, затирають пори (найменші втрати при розтиранні в ступці). Змішують з 15,0 цинку окису, 15,0 тальку, 15,0 крохмалю до одержання однорідної суміші. Додають до речовин у ступці 30 мл водного розчину за правилом Дерягіна, диспергують, додають частинами решту водного розчину, переносять у флакон для відпуску. Окремо в ступці диспергують 15,0 сірки осадженої з 7,5 гліцерину за правилом Дерягіна (сірка сильно електризується), потім додають залишок гліцерину, змішують, розбавляють водною суспензією, переносять у флакон. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний, антиалергічний, протизапальний засіб для лікування вугревої висипки.

Технологія. Готують в асептичних умовах (тому що до складу пропису входить антибіотик - левоміцетин). Відважують 1,0 борної кислоти, поміщають у широкогорлий флакон, тарують, відважують 15,0 гліцерину (борна кислота добре розчинна в гліцерині при нагріванні). У підставку відмірюють 50 мл гарячої води очищеної і послідовно розчиняють 0,1 левоміцетину і 1,0 димедролу, проціджують. У ступку поміщають 20,0 цинку оксиду і додають 10 мл приготовленого розчину за правилом Дерягіна (цинку оксид - не розчинний ні у воді, ні в гліцерині), потім частинами - весь розчин додають до суспензії, перемішують. Переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Приготовлене асептично", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, антибактеріальний, підсушуючий засіб для лікування вугревої висипки й інших уражень шкіри.

Технологія. У флакон для відпуску відважують 2,4 кислоти борної, додають 100 мл спирту етилового 70 %, розчиняють. У ступці 16,0 сірки обережно диспергують за правилом Дерягіна з половинною кількістю спиртового розчину, розбавляють іншою кількістю розчину і переносять у флакон для відпуску. Додають 40 мл води очищеної і 40 мл 20 % розчину хлоралгідрату, потім відмірюють 10 мл настойки перцю, збовтують. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Антисептичний, знеболюючий, зігрівальний засіб при міазитах, бурситах, артритах.

Технологія. Норсульфазол не розчиняється в соняшниковій олії, анестезин розчиняється в співвідношенні 1:50, у даному випадку (1:10), тому їх уводять за типом суспензії. У ступку поміщають 20,0 анестезину, подрібнюють, додають 15,0 норсульфазолу, змішують. В флакон відважують 200,0 соняшникової олії. За правилом Дерягіна речовини диспергують з половинною кількістю (від маси речовин) олії соняшникової, додають частинами залишок олії, змішують. Переносять у широкогорлий флакон для відпуску темного скла. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Перед уживанням збовтувати", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. У стоматологічній практиці при запальних захворюваннях порожнини рота - стоматитах, гінгівітах.

Технологія. Аналогічна пропису N 88. Однак, у даному випадку в першу чергу в ступці подрібнюють норсульфазол (тому що він прописаний у більшій кількості), потім змішують з анестезином до одержання однорідної суміші. Далі готують як зазначено в прописі N 88.

Застосування. У стоматологічній практиці при запальних захворюваннях порожнини рота - стоматитах, молочарці в дітей.

Технологія. Анестезин, норсульфазол, метилурацил нерозчинні в прописаній кількості персикової олії, тому їх уводять за типом суспензії. У ступку поміщають 3,0 метилурацилу і затирають пори. Відважують 2,0 анестезину, змішують з метилурацилом, потім з 2,0 норсульфазолу до однорідності. Тарують широкогорлий флакон для відпуску і відважують 20,0 персикової олії. Додають до суміші порошків приблизно 3,5 олії персикової за правилом Дерягіна (половинна кількість від маси сухих речовин), диспергують. Частинами додають залишок олії, змішують. Переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. У стоматології для лікування стоматитів.

Технологія. Стрептоцид не розчиняється в риб'ячому жирі, тому його вводять за типом суспензії. Тарують широкогорлий флакон для відпуску і відважують 100,0 риб'ячого жиру. У ступку поміщають 10,0 стрептоциду, подрібнюють спочатку в сухому вигляді, потім з 50 краплями спирту етилового (тому що стрептоцид важкоподрібнювана речовина). За правилом Дерягіна додають 5,0 риб'ячого жиру, диспергують, потім частинами залишок, змішують. Переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. При гнійно-запальних захворюваннях шкіри і слизових.

Технологія. Готують 4 дози, тому що етакридину лактат і фурацилін - речовини списку Б - виписані в кількості, що не зважується (менш 0,05).

У підставку відмірюють 32 мл гарячої води очищеної, розчиняють 0,06 етакридину лактату і 12,0 сульфацил-натрію і проціджують у флакон для відпуску. У ступку відважують 0,06 фурациліну і готують суспензію з 8,0 гліцерину. Приготовленим розчином у кілька прийомів змивають отриману суспензію у флакон, куди додають 40 мл спирту етилового 96 %. Закупорюють.

Застосування. Вушні краплі при запаленні середнього вуха.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відважують 6,0 борної кислоти, розчиняють у 20 мл спирту етилового 70 %.

У підставку відмірюють 200 мл води очищеної і розчиняють 1,0 димедролу. Отриманий розчин проціджують у флакон для відпуску.

У ступці подрібнюють 25,0 цинку оксиду і 25,0 тальку спочатку в сухому вигляді, а потім з 10,0 гліцерину і частиною отриманої суміші. Поступово додають інший розчин. Готову суспензію переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, підсушуючий засіб при дерматозах.

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють 5,0 анестезину в 20 мл спирту етилового 90 %.

У підставці в 400 мл гарячої води розчиняють 2,0 димедролу, 8,0 борної кислоти і проціджують у флакон для відпуску.

Можна приготувати цей розчин і в такий спосіб: у флаконі розчинити анестезин і кислоту борну в спирті етиловому 90 %, потім додати водний розчин димедролу з підставки.

У ступці послідовно змішують по 40,0 цинку оксиду, тальку і крохмалю. Подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім із приблизно 60 мл готового розчину (за правилом Дерягіна). Поступово додають весь розчин. Переносять отриману суспензію у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, підсушуючий засіб при дерматозах і дерматитах.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відважують 3,0 кислоти саліцилової (світлочутлива речовина, розчинна в спирті 1:3), 1,5 кислоти борної (розчинність у спирті 1:25) і додають 50 мл спирту етилового 70 %.

У ступці розтирають 5,0 сірки (речовина з різко вираженими гідрофобними властивостями) за типом суспензії (правило Дерягина) з 1/2 спиртового розчину до одержання тонкої пульпи, додають частинами весь спиртовий розчин, розмішують і переносять у флакон для відпуску, тарують і додають 10,0 ефіру медичного. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від вогню", "Зберігати в прохолодному місці".

Застосування. Протизапальний, антисептичний засіб при дерматитах.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла відважують 1,0 кислоти саліцилової (світлочутлива речовина, розчинна в спирті 1:3) і 1,5 кислоти борної (розчинність у спирті 1:25) і розчиняють у 50 мл спирту етилового 70 %.

У ступці змішують 7,0 стрептоциду, додають 7,0 сірки (речовина з різко вираженими гідрофобними властивостями) і диспергують спочатку в сухому вигляді (обережно), а потім, за правилом Дерягіна, з 1/2 спиртового розчину до одержання тонкої пульпи, додають частинами весь спиртовий розчин, розмішують і переносять у флакон для відпуску, тарують і додають 30,0 ефіру медичного. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей", "Берегти від вогню".

Застосування. Дезинфікуючий, антисептичний засіб при дерматитах.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла поміщають 5,0 левоміцетину, 2,0 резорцину, 1,5 кислоти борної, 1,0 кислоти саліцилової. Розчиняють у 100 мл спирту етилового 70 %

У ступці розтирають за типом суспензії 4,0 стрептоциду, обережно змішують з 5,0 сірки і подрібнюють за правилом Дерягіна з 1/2 частини (від маси сухих речовин) спиртового розчину. Додають залишок розчину, перемішують і переносять у флакон для відпуску. Додають спирт камфорний (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, антимікробний засіб для протирання шкіри при дерматитах.

Технологія. У попередньо тарований флакон темного скла відважують 10,0 гліцерину. У ступці обережно розтирають 10,0 сірки в сухому вигляді, додають за правилом Дерягіна половинну кількість гліцерину, розтирають до одержання тонкої пульпи, частинами додають весь гліцерин. У флакон поміщають 0,45 кислоти саліцилової (світлочутлива речовина), розчиняють у 100 мл 70 % спирту етилового. Спиртовий розчин перемішують з отриманою пульпою і переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Перед уживанням збовтувати".

Застосування. Протизапальний, протимікробний засіб при дерматитах.

Технологія. У тарований флакон відважують 15,0 гліцерину. У ступці розтирають 5,0 сірки в сухому вигляді, потім (за правилом Дерягіна) додають 2,5 гліцерину (половинна кількість від маси речовини), розтирають до одержання тонкої пульпи, додають залишок гліцерину. Додають воду очищену, перемішують, переносять у флакон для відпуску. Додають відкаліброваною піпеткою по краплях кислоту молочну. В останню чергу додають 25 мл спирту камфорного (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, протимікробний, кератолітичний засіб для застосування в дерматології.

Технологія. У флакон темного скла поміщають 4,0 таніну, 0,3 кислоти саліцилової (світлочутлива речовина) і розчиняють у 15 мл спирту етилового 70 %. У ступці обережно розтирають у сухому вигляді 10,0 сірки, додають, за правилом Дерягіна, 5 мл спиртового розчину, потім залишок, розтирають до одержання тонкої пульпи. У флакон відмірюють 110 мл води очищеної і додають 40 мл розчину хлоралгідрату 20 % і частинами додають його до пульпи, переносять у флакон для відпуску. В останню чергу додають 10 мл настойки перцю. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Перед уживанням збовтувати".

Застосування. В'яжучий, протизапальний, протимікробний, анальгезуючий засіб.

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють 6,0 кислоти саліцилової, 0,6 резорцину, 10,0 хлоралгідрату в 100 мл 70 % спирту етилового.

У ступці обережно подрібнюють 6,0 сірки спочатку в сухому вигляді, а потім приблизно з 3 мл отриманого розчину, поступово додають інший розчин. Переносять у флакон для відпуску і додають 20 мл настойки календули і 20 мл камфорного спирту (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, антисептичний засіб при дерматозах і дерматитах різної етілогії.

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють 1,0 хініну гідрохлориду в 100 мл спирту етилового 96 %.

У ступці подрібнюють 2,0 сірки спочатку в сухому вигляді (обережно), а потім з дьогтем (за правилом Дерягіна), після чого розбавляють спиртовим розчином. Відважують у флакон 5,0 олії рицинової і додають у ступку. Отриману суспензію переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний засіб при дерматозах і дерматитах.

Технологія. У флакон для відпуску поміщають 1,0 кислоти саліцилової, 1,5 кислоти борної і розчиняють у 50 мл спирту етилового 70 %. У ступці подрібнюють 4,0 норсульфазолу, додають 2,0 сірки, обережно змішують і диспергують з 3 мл спиртового розчину. Потім розбавляють залишком спиртового розчину, розбавляють суміш водою.

Отриману суспензію переносять у флакон для відпуску, потім тарують і додають 10,0 ефіру медичного (пахуча, летка речовина). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від вогню", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, антисептичний, в'язкий засіб при дерматитах різної етіології.

Технологія. У тарований флакон для відпуску відважують 15,0 гліцерину. У ступці обережно розтирають 5,0 сірки з частиною гліцерину, дотримуючи правила Дерягіна, додають залишок гліцерину. Отриману суспензію розбавляють 120 мл води очищеної, переносять у флакон для відпуску, куди додають 25 мл спирту камфорного і 1,0 кислоти молочної (дозують краплями). Закупорюють.

Примітка. При необхідності спирт камфорний можна приготувати за прописом:

Застосування. Для попередження розвитку пролежнів.

Технологія. У флакон для відпуску відважують 2,0 саліцилові кислоти і 5,0 левоміцетину і розчиняють у 100 мл 70 % спирту етилового відповідно до наказу N 197 МОЗ України від 07.09.93 р. (готують шляхом розведення 95 % спирту етилового). У ступці обережно подрібнюють 5,0 сірки в сухому вигляді, потім з 2,5 мл готового спиртового розчину за правилом Дерягіна; частинами додають решту, змішують, переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. У дерматологічній практиці для лікування вугревої висипки.

Технологія. У підставці в 45 мл гарячої води розчиняють 2,5 левоміцетину і 0,9 кислоти борної, проціджують у флакон для відпуску. У ступку відважують 2,0 сірки очищеної й обережно подрібнюють спочатку в сухому вигляді, потім з настойкою календули (за правилом Дерягіна), змішують з рештою настойки. Частинами додають водний розчин, змішують. Переносять у флакон для відпуску. Відмірюють 45 мл камфорного спирту. Тарують флакон і відважують 10,0 ефіру медичного. Закупорюють.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб для лікування вугревої висипки.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла поміщають 5,0 левоміцетину, 3,0 резорцину (світлочутлива речовина), 0,4 кислоти борної, 2,0 кислоти саліцилової (світлочутлива речовина) і розчиняють у спирті етиловому 70 %. У ступці розтирають сірку зі спиртовим розчином за типом суспензії (1/2 від кількості речовини за правилом Дерягіна), додають залишок спиртового розчину, перемішують, змивають у флакон. Додають настойку календули і спирт камфорний (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Берегти від дітей", "Перед уживанням збовтувати".

Застосування. Для протирання шкіри при дерматитах.

Технологія. У флаконі для відпуску з темного скла в 25 мл 70 % спирту етилового розчиняють 0,25 ментолу. У ступку поміщають 10,0 цинку оксиду, 10,0 тальку і 10,0 крохмалю. Подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім за правилом Дерягіна з 20,0 гліцерину. До суміші додають спочатку 3,0 іхтіолу, ретельно змішують, а потім частину води. Переносять отриману суспензію у флакон для відпуску. Рештою води змивають вміст ступки. Закупорюють. Збовтують.

Оформлення до відпуску. N рецепта, сигнатура, етикетки: "Перед уживанням збовтувати", "Зберігати в темному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, підсушуючий засіб при дерматитах.

Технологія. У підставці розчиняють 0,2 димедролу в 200 мл води очищеної і проціджують у флакон для відпуску. У ступці подрібнюють 0,2 ментолу з 2 краплями спирту етилового, потім змішують з 0,4 5 % розчину метилцелюлози (тому що ментол - важкоподрібнювана і різко гідрофобна речовина), додають по 15,0 цинку оксиду, тальку і білої глини. Подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім за правилом Дерягіна з 15,0 гліцерину. Сюди ж додають розчин димедролу і суміш гомогенізують. Готову суспензію переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. Протизапальний, в'яжучий засіб при вугревій висипки.

Технологія. У флакон для відпуску темного скла поміщають 2,5 анестезину і 50,0 олії персикової і розчиняють при нагріванні. У ступці змішують 2,0 білої глини (затирають пори ступки), 2,0 норсульфазолу, 2,5 новокаїну і 4,0 метилурацилу. Диспергують спочатку в сухому вигляді, а потім за правилом Дерягіна з невеликою кількістю (3,0) олійного розчину. Поступово додають решту розчину. Переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. Протизапальний, антисептичний, ранозагоюючий, підсушуючий засіб при дерматозах і дерматитах.

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла розчиняють у 30,0 гліцерину 1,0 кислоти борної при нагріванні. У підставці в 29 мл води очищеної розчиняють 0,2 резорцину, туди ж змивають з пергаментного вмістища 0,2 іхтіолу і проціджують у флакон для відпуску.

У ступці до 0,5 ментолу, подрібненого зі спиртом (5 крапель), додають 1,0 5 % розчину метицелюлози. Ретельно змішують. До отриманої маси додають по 20,0 цинку оксиду і тальку і подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім за правилом Дерягіна з попередньо отриманим розчином (20 мл). Потім додають інший розчин при перемішуванні. Готову суспензію переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. Протизапальний, підсушуючий засіб при дерматозах і дерматитах.

ЕМУЛЬСІЇ

Технологія. Готують в асептичних умовах (тому що до складу пропису входить антибіотик - левоміцетин). У флакон для відпуску поміщають 0,1 левоміцетину, 3,0 метронідазолу, 20,0 димексиду, розчиняють. У підставку відмірюють 20 мл теплої води очищеної, поміщають 1,0 мила медичного і добре перемішують. 10,0 бензил-бензоату поміщають у ступку і емульгують розчином мила медичного в теплій воді. Отриману емульсію переносять у флакон для відпуску, змішують з розчином лікарських речовин у димексиді. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати захищеному від світла місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей", "Приготовлене асептически".

Застосування. Для лікування неспецифічних вульвовагінітів та інших захворювань жіночої статевої сфери.

НАСТОЇ І ВІДВАРИ

Технологія. Готують методом мацерації (холодне настоювання). У підставку поміщають 13,6 кореня алтеї, заливають 460 мл води очищеної і настоюють протягом 30 хв. при кімнатній температурі і постійному перемішуванні (гаряча вода сприяє клейстеризації крохмалю в клітках, що перешкоджає витягу слизу). Отриману витяжку проціджують у циліндр без віджимання сировини (щоб не перейшли в розчин зерна крохмалю) і доводять водою очищеної до мітки. Переносять у підставку.

В отриманому слизі розчиняють 8,0 натрію гідрокарбонату і проціджують у флакон для відпуску. Нашатирно-анісові краплі змішують у підставці з приблизно рівною кількістю мікстури (для попередження виділення великих кристалів анетолу) і переносять у флакон для відпуску. Закупорюють.

Технологія. У підставці в 150 мл води очищеної розчиняють екстракти-концентрати трави термопсису (1,5) (сильнодіюче) і кореня алтеї (10,0). Проціджують у флакон для відпуску, додають розчини-концентрати натрію гідрокарбонату 5 %, натрію бензоату 10 % і натрію саліцилату 20 %. Закупорюють.

Технологія. 10,0 кореня алтеї настоюють протягом 30 хв. при кімнатній температурі і постійному перемішуванні з 260 мл води очищеної (сировина містить слиз). Отриману витяжку проціджують без віджимання сировини в циліндр, при необхідності доводять до об'єму 200 мл через цю ж сировину. Переносять у підставку і розчиняють у ньому 2,0 натрію бензоату, 2,0 натрію гідрокарбонату, проціджують у флакон для відпуску. У підставці змішують 10 мл сиропу з 1 мл нашатирно-анісових крапель і 1 мл грудного еліксиру (щоб уникнути виділення великих кристалів анетолу) і додають до готової мікстури. Закупорюють.

I варіант. У попередньо прогріту на водяній бані (15 хв.) фарфорову інфундирку поміщають 12,0 подрібнених кореневищ з коренями валеріани, заливають 235 мл води очищеної, щільно закривають кришкою. Настоюють на киплячій водяній бані протягом 15 хв., здійснюючи перемішування в закритій інфундирці. Охолоджують 45 хв. при кімнатній температурі, проціджують у мірний циліндр, віджимаючи сировину прес-цідилкою і доводять водою до необхідного об'єму крізь віджату сировину. Настій переносять у підставку, розчиняють 2,0 натрію броміду, проціджують у флакон для відпуску, додають по 5 мл настойок собачої кропиви і глоду, 25 крапель настойки м'яти (пахуче). Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутреннее", "Зберігати в прохолодному, темному місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

II варіант. Пропис можна приготувати з використанням екстракту-концентрату. У флакон для відпуску відмірюють 166 мл води очищеної, 10 мл 20 % розчину натрію броміду, додають 24 мл рідкого стандартизованого екстракту-концентрату валеріани, по 5 мл настойок собачої кропиви і глоду. В останню чергу вносять 0,5 мл настойки м'яти (дозують краплями). Закупорюють.

Оформлення до відпуску аналогічно попередньому варіанту.

Застосування. Заспокійливий, серцевий засіб.

Технологія. У попередньо прогріту на водяній бані (15 хв.) фарфорову інфундирку поміщають подрібнені 10,0 кореневищ с коренями валеріани і 4,0 листя м'яти. Заливають 239 мл води очищеної, щільно закривають кришкою. Після 15-хвилинного настоювання на киплячій водяній бані і 45-хвилинному охолодженню проціджують у мірний циліндр, віджимаючи сировину; при необхідності доводять водою до об'єму 200 мл. Отриманий настій переносять у підставку й у ньому розчиняють аналгін, кофеїн-бензоат натрію, натрію бромід і магнію сульфат. Розчин проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Оформлення до відпуску. N рецепта, етикетки: "Внутрішнє", "Зберігати в прохолодному, захищеному від світла місці", "Перед уживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Застосування. При клімактеричному синдромі.

I варіант. У попередньо підігріту на водяній бані фарфорову інфундирку поміщають 6,0 подрібнених кореневищ з коренями валеріани, заливають 217 мл води очищеної кімнатної температури і щільно закривають кришкою. Настоюють на киплячій водяній бані протягом 15 хв., здійснюючи перемішування в закритій інфундирці (через летючість ефірних олій). Охолоджують 45 хв. при кімнатній температурі, проціджують, віджимаючи сировину, у мірний циліндр і доводять водою до необхідного об'єму крізь віджату сировину. Отриманий настій переносять у підставку й у ньому розчиняють 0,2 кодеїну фосфату, отриманого за вимогою, а потім 6,0 натрію броміду. Проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

II варіант. Пропис можна приготувати з використанням екстракту-концентрату. У підставку відмірюють 158 мл води очищеної, за вимогою одержують 0,2 кодеїну фосфату, розчиняють, проціджують у флакон для відпуску, додають 30 мл 20 % розчину натрію броміду і 12 мл рідкого стандартизованого екстракту-концентрату валеріани. Закупорюють.

Оформлення до відпуску аналогічно попередньому варіанту.

Застосування. Заспокійливий, противокашлевий засіб.

Технологія. У підставку відмірюють 142 мл води очищеної, розчиняють 4,0 глюкози. Проціджують у флакон для відпуску, відмірюють 32 мл розчину магнію сульфату 25 % і 20 мл розчину натрію броміду 20 %, додають 6 мл рідкого стандартизованого екстракту-концентрату валеріани. Закупорюють.

I варіант. У попередньо прогріту на водяній бані фарфорову інфундирку поміщають 4,0 подрібненої сировини, заливають 212 мл води очищеної кімнатної температури і щільно закривають кришкою. Настоюють на киплячій водяній бані протягом 15 хв., здійснюючи перемішування в закритій інфундирці (через летючість ефірних олій). Охолоджують 45 хв. при кімнатній температурі, проціджують, віджимаючи сировину прес-цідилкою, у мірний циліндр і доводять водою до необхідного об'єму через сировину. Отриманий настій переносять у підставку і розчиняють 0,2 кофеїн-бензоату натрію, а потім 2,0 натрію броміду. Проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

II варіант. Пропис можна приготувати з екстракту-концентрату. У флакон для відпуску відмірюють 180 мл води очищеної, 2 мл 10 % розчину кофеїн-бензоату натрію, 10 мл 20 % розчину натрію броміду і 8 мл рідкого стандартизованого екстракту-концентрату валеріани (1:2). Закупорюють.

Застосування. При неврозах, нейро-циркуляторної дистонії.

Технологія. У теплу інфундирку поміщають 12,0 трави собачої кропиви, заливають 224 мл води очищеної і настоюють на киплячій водяній бані протягом 15 хв., періодично помішуючи, охолоджують 45 хв., проціджують у мірний циліндр, залишок віджимають, при необхідності доводять водою до об'єму крізь віджату сировину.

Переносять у підставку і розчиняють у ньому 3,0 натрію броміду, проціджують у флакон для відпуску темного скла (натрію бромід - світлочутлива речовина). Закупорюють.

Застосування. Заспокійливий засіб при неврозах.

Технологія. У попередньо прогріту на водяній бані (15 хв.) фарфорову інфундирку поміщають 12,0 подрібненої трави собачої кропиви. Заливають 224 мл води очищеної, і настоюють на киплячій водяній бані 15 хв., охолоджують 45 хв., проціджують у мірний циліндр, віджимаючи сировину прес-цідилкою, при необхідності доводять водою до об'єму 200 мл крізь сировину. Отриманий настій переносять у підставку, розчиняють 2,0 (3,0) барбіталу натрію і 3,0 (5,0) натрію броміду. Мікстуру проціджують у флакон для відпуску. Закупорюють.

Застосування. Заспокійливий засіб при розладах, зв'язаних з порушенням сну.

Технологія. 4,0 трави собачої кропиви настоюють у попередньо прогрітій інфундирці на водяній бані протягом 15 хв., після 45 хвилинного охолодження проціджують у мірний циліндр, віджимаючи сировину. У витяжці розчиняють 0,05 димедролу, 20,0 глюкози і 3,0 натрію броміду. У разі потреби доводять водою до потрібного об'єму і проціджують у флакон для відпуску темного скла (натрію бромід світлочутливе), додають 2 мл настойки валеріани. Закупорюють.

Застосування. Заспокійливий засіб при неврозах.

ПРОПИСИ М'ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

ЛІНІМЕНТИ

Технологія. У сухий тарований флакон для відпуску темного скла послідовно відважують 20,0 олії соняшникової, 10,0 хлороформу і 20,0 скипидару.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У сухий флакон для відпуску темного скла поміщають 2,0 ментолу, тарують і відважують 80,0 соняшникової олії, розчиняють при нагріванні не вище 40° C. Потім додають 3,0 камфори і розчиняють. Флакон тарують і додають 5,0 метилсаліцилату.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У сухий флакон для відпуску темного скла поміщають 0,3 йоду, відваженого на пергаментному кружечку, додають 15,0 подрібненої стружки парафіну, тарують і відважують 80,0 хлороформу. Потім нещільно закривають пробкою і нагрівають на водяній бані до розчинення. Після охолодження додають 10 мл 95 % спирту.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Перед вживанням підігріти в теплій воді", "Зберігати в прохолодному місці", "Наносити у вигляді сітки або крапками", "Берегти від дітей".

Технологія. У флаконі для відпуску темного скла в хлороформі розчиняють парафін при нагріванні. У підставці в 5,8 мл води очищеної розчиняють калію йодид. В отриманому розчині калію йодиду розчиняють йод. Додають 14,7 мл 95 % спирту, переносять у флакон для відпуску з хлороформним розчином парафіну.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Технологія. У сухий тарований флакон для відпуску послідовно відважують 30,0 бензилбензоату і відважують 70,0 олії рицинової.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У змащеній невеликою кількістю рослинної олії фарфоровій чашці розплавляють 3,0 прополісу та додають 30,0 кукурудзяної або соняшникової олії, весь час перемішуючи суміш. Через 15 хвилин проціджують крізь подвійний шар марлі у підігріту ступку і помішують до охолодження та отримання однорідної маси. В останню чергу додають 2 краплі евкаліптової олії та переносять у флакон для відпуску.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Застосування. При гострих та хронічних ринітах.

Технологія. У фарфорову чашку поміщають 20,0 сухих, подрібнених квіток ромашки і настоюють на водяній бані при періодичному перемішуванні протягом 2 годин у 100,0 маслинової олії. Масляний витяг проціджують крізь тонку полотнину у флакон для відпуску, сировину віджимають. Доводять масу лініменту до 100,0 олією маслиновою.

У теплому витягу розчиняють 10,0 камфори, у разі потреби знову проціджують.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Застосування. При ревматичному болі, подагрі.

Технологія. У ступку поміщають 3,0 ксероформу, подрібнюють у сухому вигляді, потім додають 1,5 дьогтю (відмірюють краплями) і диспергують за правилом Дерягіна. При перемішуванні додають залишок дьогтю і частинами 91,0 рицинової олії. Переносять у флакон для відпуску темного скла. Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Застосування. При гнійних запаленнях шкіри.

У бальзамічному лініменті за прописом Вишневського можливі заміни: ксероформу на дерматол, дьогтю - на бальзам Шостаковського (вінілін), олії рицинової - на риб'ячий жир.

Технологія й оформлення до відпуску аналогічні рецепту N 8.

Застосування. При гнійних запаленнях шкіри.

Технологія. У ступці розтирають 10,0 йодоформу в сухому вигляді, а потім додають приблизно 5,0 гліцерину, ретельно розтирають і додають решту гліцерину. Переносять зі ступки у флакон для відпуску. Залишки суспензії змивають 45 мл 95 % спирту у флакон.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Перед вживанням збовтувати", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 5,0 цинку оксиду, подрібнюють, додають 5,0 тальку і 10,0 крохмалю, розтирають, додають приблизно 10,0 олії соняшникової і ретельно подрібнюють до одержання тонкої пульпи. Потім у 2 - 3 прийоми додають залишок олії і перемішують. Потім зважують 10,0 олії рицинової, додають її в ступку і перемішують до одержання однорідної маси. Готовий лінімент переносять у флакон для відпуску.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Технологія. У флакон для відпуску відважують 74,0 олії соняшникової, додають 1,0 олеїнової кислоти (краплями) і перемішують. Потім додають 25 мл розчину аміаку.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Застосування. При запальних процесах як подразнюючий шкіру засіб.

Технологія. У сухий тарований флакон для відпуску відважують 1,0 (2,0) зеленого мила, відмірюють 89 (78) мл води очищеної. Нещільно закривають пробкою і нагрівають на водяній бані до повного розчинення мила. До теплого розчину мила додають 10,0 (20,0) бензилбензоату.

Закупорюють, збовтують, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

МАЗІ

Технологія. У ступку вносять 100,0 3,44 % олійного розчину ретинолу ацетату і змішують з 50,0 ланоліну водного. До отриманої суміші за декілька прийомів додають 50,0 вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта і заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Мазь", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 5,0 каротоліну (вітаміну A) і змішують з 2,0 ланоліну безводного. До отриманої суміші додають при перемішуванні в два прийоми 8,0 вазеліну. У тарований флакон відважують 5,0 трояндової олії і додають її частинами у ступку при перемішуванні до одержання однорідної маси.

Застосування. При трофічних виразках, екземах.

Технологія. У ступку поміщають 2,5 скіпідару і поступово в 2 - 3 прийоми додають вазелін, ретельно перемішуючи до одержання однорідної маси.

Оформлення до відпуску. "Мазь", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 0,15 ментолу і розчиняють у 3 краплях вазелінового масла. До отриманого розчину додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки. Потім у ступку поміщають 0,2 камфори, розчиняють у 5 краплях вазелінового масла, знову додають трохи вазеліну і змішують з раніше приготованою маззю. До отриманої маси за декілька прийомів додають 2,0 ланоліну і залишок вазеліну, ретельно розтирають до однорідності.

Застосування. При гострому і хронічному риніті.

Технологія. У ступку поміщають 5,0 вініліну, 1,0 скипидару і добре перемішують, потім у 2 - 3 прийоми додають 20,0 вазеліну, ретельно розтираючи до утворення однорідної густої маси.

Застосування. При гострому і хронічному риніті.

Технологія. У підігріту ступку поміщають приблизно 2,0 вазеліну, що, розплавляючись, перетворюється в рідину, і розчиняють у ньому 2,0 камфори. При перемішуванні краплями додають 4,0 вініліну, потім за декілька прийомів залишок вазеліну, на поверхні якого в поглиблення відважено 4,0 іхтіолу. Отриману суміш ретельно розтирають до однорідності.

____________
* Процентний вміст твердої фази (лікарських речовин) у лікарській формі.

Технологія. У ступку поміщають 0,5 норсульфазолу і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім з 6 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна). До отриманої пульпи при перемішуванні в 2 - 3 прийоми додають 5,0 ланоліну водного, а потім 5,0 вазеліну до утворення однорідної маси.

Застосування. При сикозі, фолікуліті, екземі.

Технологія. У ступці подрібнюють 2,0 сірки осадженої, потім диспергують (за правилом Дерягіна) з 23 краплями вазелінового масла до утворення тонкої пульпи і частинами додають 98,0 вазеліну. Отриману мазь перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При піодермії, вугрях звичайних.

Технологія. У ступку поміщають 0,4 резорцину і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім диспергують з 5 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна) до одержання однорідної пульпи. До отриманої пульпи за декілька прийомів додають 19,6 вазеліну, ретельно перемішуючи до однорідності.

Застосування. При сикозі, фолікуліті, фурункулах.

Технологія. У ступку поміщають 2,0 кислоти саліцилової, ретельно розтирають з 23 краплями (1,0) вазелінового масла до утворення тонкої пульпи (за правилом Дерягіна). До отриманої маси за декілька прийомів додають 98,0 вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 1,0 вісмуту нітрату основного і розтирають з 12 краплями вазелінового масла до утворення однорідної тонкої пульпи, після чого в 3 - 4 прийоми при ретельному перемішуванні додають 15,0 ланоліну водного, а потім 15,0 вазеліну до утворення однорідної маси.

Застосування. При сикозі, фолікуліті, екземі.

Технологія. У ступку поміщають 0,05 преднізолону і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім з 3 - 4 краплями риб'ячого жиру (за правилом Дерягіна) до утворення тонкої пульпи. До отриманої суміші додають залишок риб'ячого жиру, 7,0 вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При гострій і хронічній екземі і грибкових ураженнях зовнішнього вуха.

Технологія. У ступку відмірюють 12 крапель води очищеної і розчиняють у ній 0,3 срібла нітрату, отриманого за вимогою, емульгують 1,4 ланоліну безводного. 3,0 вініліну відважують у поглиблення, зроблене на поверхні вазеліну. Отриману емульсійну мазь змішують спочатку з частиною чистого вазеліну, потім додають залишок вазеліну з вініліном і ретельно перемішують до однорідності.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Берегти від дітей", опечатують.

Технологія. У ступку поміщають 0,3 сірки осадженої, розтирають спочатку в сухому вигляді, потім з 4 - 5 краплями касторової олії (за правилом Дерягіна), після чого додають залишок олії.

До отриманої суміші в два-три прийоми додають 25,0 ланоліну водного і ретельно розтирають до одержання однорідної маси.

Технологія. У ступку поміщають 1,25 сірки осадженої і розтирають злегка в сухому вигляді, а потім (за правилом Дерягіна) з 0,6 дьогтю, потім додають залишок дьогтю. До отриманої суміші в 2 - 3 прийому додають 47,5 вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. У теплу ступку поміщають 0,5 анестезину і диспергують спочатку у сухому вигляді, а потім з 0,25 вазеліну (за правилом Дерягіна), ретельно розтираючи до утворення однорідної пульпи. До отриманої суміші додають у 2 - 3 прийоми залишок вазеліну і ретельно розтирають до однорідності.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 5,0 новокаїну і диспергують спочатку в сухому вигляді, потім з 2,5 вазеліну (за правилом Дерягіна), після чого за декілька прийомів додають вазелін, що залишився. Перемішують до утворення однорідної маси.

Технологія. У підігріту до 50 - 60° C ступку поміщають 2,0 (4,0) сульфацилу-натрію і розтирають у сухому вигляді, а потім за правилом Дерягіна з 1,0 (2,0) вазеліну (вазелін під дією температури плавиться, перетворюючись на рідину) до утворення тонкої пульпи. До отриманої суміші за декілька прийомів додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Застосування. При гострій і хронічній екземі та грибкових ураженнях зовнішнього вуха.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 2,5 сірки осадженої, подрібнюють. Потім диспергують з частиною вазеліну (за правилом Дерягіна), поступово додаючи залишок вазеліну. Перемішують до однорідності.

Технологія. У заздалегідь підігріту ступку поміщають 2,0 дерматолу і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім диспергують (за правилом Дерягіна) з 1,0 вазеліну, що в теплій ступці плавиться і переходить в рідину, до одержання тонкої пульпи. Потім у 2 - 3 прийоми додають залишок вазеліну і перемішують до одержання однорідної маси.

Застосування. При опіках і обмороженнях носа.

Технологія. У теплу ступку поміщають саліцилову кислоту і ретельно диспергують з 2,5 підплавленого вазеліну (за правилом Дерягіна), потім за декілька прийомів додають залишок вазеліну і 47,5 ланоліну водного, перемішують до одержання однорідної маси.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 3,0 резорцину і диспергують спочатку в сухому вигляді, а потім з 1,5 вазеліну (за правилом Дерягіна). Додають частинами залишок вазеліну і перемішують до одержання однорідної маси.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 5,0 ксероформу і подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім (за правилом Дерягіна) з 2,5 вазеліну. Додають частинами залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Застосування. При трофічних виразках, дерматитах.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 1,0 анестезину, подрібнюють, додають 1,0 вісмуту нітрату основного і розтирають суміш спочатку в сухому вигляді, а потім з 1,0 вазеліну до одержання однорідної тонкої пульпи (за правилом Дерягіна). До отриманої маси додають у 2 - 3 прийоми залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія. У підігріту до 50 - 60° C ступку поміщають 5,0 дерматолу, потім 5,0 анестезину і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім з 5,0 вазеліну (за правилом Дерягіна) до одержання тонкої пульпи. До отриманої суміші додають за декілька прийомів додають залишок вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають 3,0 сірки осадженої, подрібнюють, додають 1,5 дьогтю і диспергують (за правилом Дерягіна). При перемішуванні додають залишок дьогтю і частинами 24,0 вазеліну, ретельно перемішуючи до однорідності.

Оформлення до відпуску. "Мазь", "Зберігати в прохолодному і захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Для лікування тріхофітії гладкої шкіри.

Технологія. У ступці подрібнюють 10,0 цинку оксиду, 10,0 вісмуту нітрату основного, додають 10,0 тальку і змішують. Отриману порошкову суміш ретельно диспергують з 15,0 підплавленого у фарфоровій чашці вазеліну (за правилом Дерягіна). Потім частинами додають залишок вазеліну, ланолін водний і перемішують до однорідності.

Технологія. У теплу ступку поміщають 0,5 кислоти саліцилової і розтирають з невеликою кількістю вазеліну (0,25) до одержання однорідної пульпи. До отриманої маси додають крохмаль, ретельно диспергують. За декілька прийомів поміщають у ступку залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія I. У підігрітій ступці подрібнюють спочатку 0,5 резорцину, потім 1,0 анестезину в сухому вигляді, а потім з 1,0 вазеліну до утворення однорідної тонкої пульпи (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші при перемішуванні додають 5,0 іхтіолу, залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія II. У підігрітій ступці подрібнюють 0,5 резорцину, потім 1,0 анестезину в сухому вигляді, потім з частиною іхтіолу (за правилом Дерягіна) до утворення тонкої пульпи. До отриманої суміші додають залишок іхтіолу, потім вазелін і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. У теплу ступку (50 - 60° C) поміщають 5,0 цинку оксиду і 1,0 ксероформу, подрібнюють, після чого ретельно розтирають з 3,0 вазеліну (за правилом Дерягіна). Потім до однорідної пульпи за декілька прийомів додають залишок вазеліну і 10,0 ланоліну, перемішують до однорідності.

Застосування. При піодермії, вуграх звичайних.

Технологія. У теплу ступку поміщають 2,5 кислоти борної, подрібнюють і висипають на капсулу. Потім поміщають 3,0 стрептоциду і розтирають з 15 краплями спирту етилового 95 %. Після цього послідовно при перемішуванні додають 4,0 анестезину, 2,5 вісмуту нітрату основного, 2,5 кислоти борної з капсули, змішують до однорідності. До отриманої суміші додають 6,0 розплавленого у фарфоровій чашці вазеліну і диспергують до утворення тонкої пульпи. Потім за декілька прийомів додають 30,0 ланоліну і залишок вазеліну. Суміш ретельно перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При трофічних виразках, ранах.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 15,0 сірки осадженої, подрібнюють, вибирають на капсулу. У ступку поміщають 5,0 кислоти саліцилової і подрібнюють з частиною (близько 3,0) розплавленого вазеліну. З капсули поміщають у ступку сірку осаджену, знову додають частину розплавленого вазеліну і диспергують за правилом Дерягіна. До отриманої суміші за декілька прийомів додають залишок вазеліну, ретельно розтираючи до одержання однорідної маси.

Технологія. У підігрітій ступці подрібнюють 10,0 резорцину, додають 15,0 кислоти саліцилової і ретельно розтирають з 12,0 розплавленого вазеліну (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші додають у 2 - 3 прийоми залишок вазеліну і розтирають до одержання однорідної маси.

Технологія. У підігрітій ступці подрібнюють 1,5 (5,0) резорцину, додають 1,0 (7,5) кислоти саліцилової і ретельно розтирають з 1,5 (6,0) розплавленого вазеліну (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші додають у 2 - 3 прийоми залишок вазеліну і розтирають до одержання однорідної маси.

Технологія. У ступку поміщають 3,0 стрептоциду і розтирають спочатку в сухому вигляді потім з 15 краплями спирту, додають 4,0 анестезину, 3,0 вісмуту нітрату основного і ретельно перемішують до однорідності. До порошкової маси додають 5,0 розплавленого у фарфоровій чашці вазеліну і ретельно перемішують до одержання тонкої пульпи (за правилом Дерягіна), а потім додають у 2 - 3 прийоми залишок вазеліну і 30,0 ланоліну водного. Суміш ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. Згідно ДФ дану мазь готують на емульсійній консистентній основі складу: вазеліну - 60 частин, води - 30 частин, - емульгатора Т-2 - 10 частин.

У підігрітій ступці розтирають 33,0 сірки спочатку з частиною основи (за правилом Дерягіна), потім додають залишок основи і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. Антисептичний засіб, використовуваний при корості.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 15,0 анальгіну і подрібнюють спочатку в сухому вигляді, а потім з половинною кількістю (7,5) розплавленого у фарфоровій чашці вазеліну. До отриманої суміші додають залишок розплавленого вазеліну і перемішують до охолодження.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 20,0 саліцилової кислоти і ретельно розтирають з 10,0 розплавленого у фарфоровій чашці вазеліну до одержання тонкої пульпи. Потім додають залишок розплавленого вазеліну і перемішують до охолодження.

Технологія. У підігрітій ступці злегка розтирають 2,5 цинку оксиду, змішують з 0,2 кислоти саліцилової і диспергують з частиною розплавленого в фарфоровій чашці вазеліну (за правилом Дерягіна). До напівостиглої маси додають 2,5 крохмалю, змішують, поступово додаючи іншу кількість напівостиглого вазеліну і перемішують до охолодження.

Застосування. Антисептичний засіб при захворюваннях шкіри.

Технологія. У таровану фарфорову чашку відважують 30,0 (10,0) желатину, заливають 90 (40) мл води очищеної і залишають для набухання на 30 - 40 хвилин. До набухшого желатину додають 35,0 (35,0) гліцерину і нагрівають на водяній бані до повного розчинення желатину, охолоджують, зважують. При необхідності доводять до необхідної маси водою очищеною.

У ступці злегка розтирають 30,0 (10,0) цинку оксиду і диспергують із 15,0 (5,0) заздалегідь залишеного гліцерину (за правилом Дерягіна), потім частинами додають приготовлену основу, перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 1,5 мл води очищеної, розчиняють у ній 2,5 димедролу при розтиранні. Отриманий розчин емульгують 3,5 ланоліну безводного і частинами додають 42,5 вазеліну, ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 3 мл води очищеної і розчиняють у ній 2,0 димедролу. Отриманий розчин емульгують ланоліном, потім у 2 - 3 прийоми додають 100,0 олії соняшникової і ретельно розтирають до однорідності.

Технологія. У ступку відмірюють 10 (20) мл води очищеної, розчиняють у ній 0,3 (0,5) димедролу. Отриманий розчин емульгують ланоліном. Потім за декілька прийомів додають 10,0 (6,0) олії соняшникової і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 20,0 калію йодиду і розчиняють у 10 мл води очищеної, потім додають 2,0 йоду, отриманий розчин емульгують ланоліном водним. Потім частинами додають вазелін і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку відмірюють 10 мл води очищеної і емульгують 10,0 ланоліну водного. Потім при перемішуванні додають 10,0 олії кукурудзяної, 10,0 вазеліну і ретельно змішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 10 мл води очищеної, 2 мл настойки собачої кропиви, 2 мл настойки валеріани і емульгують 30,0 ланоліну безводного.

До отриманої суміші в 2 - 3 прийоми додають 30,0 олії персикової, ретельно перемішуючи до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 0,15 етакридину лактату і розтирають з 15 краплями киплячої води очищеної, після охолодження додають 32,5 бджолиного меду і ретельно розтирають. До отриманої маси додають 17,5 риб'ячого жиру і перемішують до однорідності.

Застосування. При трофічних виразках, опіках.

Технологія. В інфундирку поміщають 3,0 трави череди, заливають 26 мл води очищеної і поміщають на водяну баню. Настоюють протягом 15 хвилин, охолоджують не менше 45 хв. (при кімнатній температурі). Проціджують через подвійний шар марлі з підкладеним тампоном вати в циліндр, сировину віджимають і доводять об'єм витягу до 20 мл.

Відважують 100,0 ланоліну і поміщають у ступку. Невеликими порціями при енергійному перемішуванні додають настій трави череди і ретельно емульгують. У таровану підставку відважують 20,0 олії маслинової і змішують з раніше приготовленою маззю.

Технологія. У фарфоровій чашці на водяній бані плавлять 10,0 воску жовтого (температура плавлення 63 - 65° C), при перемішуванні додають 15,0 олії лляної, переносять у теплу ступку (щоб уникнути застигання і виділення тугоплавкої речовини) і розчиняють 0,3 камфори (при температурі не більш 40° C). Мазь перемішують до охолодження й одержання м'якої однорідної маси.

Застосування. При опіках і обмороженнях носа.

Технологія. У фарфоровій чашці на водяній бані розплавляють 20,0 парафіну (температура плавлення 50 - 57° C), додають 5,0 вазеліну (температура плавлення 37° C) і при перемішуванні 25,0 вазелінового масла. У теплу ступку поміщають 0,5 натрію тетраборату, суспендують його з половинною кількістю сплаву (за правилом Дерягіна) і частинами додають залишок основи. Змішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При трофічних виразках, дерматитах.

Технологія. У ступці подрібнюють 0,1 преднізолону з 1 краплею масла вазелінового до одержання тонкої пульпи, додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки. У ступку поміщають 1,5 мл води очищеної і послідовно розчиняють 0,25 ефедрину гідрохлориду (отриманого за вимогою) і 0,1 димедролу при розтиранні. Потім емульгують отриманий розчин 3,5 ланоліну безводного, додають невелику кількість вазеліну і змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією. До отриманої маси за декілька прийомів додають залишок вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При гострому і хронічному риніті.

Технологія. У ступку поміщають 0,5 цинку оксиду і диспергують з 6 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші додають частинами вазелін, на поверхню якого в поглиблення відважено 0,15 іхтіолу. Потім додають 7,0 (2,0) ланоліну і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При трофічних виразках, дерматитах.

Технологія I. У підігрітій ступці подрібнюють 0,15 фуразолідону з 3 краплями киплячої води (на 1,0 порошку - 20 крапель). В міру випару води операцію "мікронізування" повторюють. Потім порошок додатково диспергують з 2 краплями масла вазелінового (за правилом Дерягіна) і змішують з частиною нагрітого ланоліну безводного і відсувають на край ступки. У підставку відважують 20,0 соку каланхое, злегка нагрівають на водяній бані і розчиняють 0,15 новокаїну. Потім поступово невеликими порціями додають у ступку, ретельно емульгуючи теплим ланоліном безводним до одержання однорідної маси.

Технологія II. У ступку поміщають 0,15 фуразолідону і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім з 2 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші додають невелику кількість безводного ланоліну, змішують і відсувають на край ступки.

На дно ступки вносять 20,0 соку каланхое, у якому розчиняють 0,15 новокаїну. Отриманий розчин емульгують невеликою кількістю безводного ланоліну, змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією, додають ланолін, що залишився, і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При опіках і обмороженнях вушної раковини, а також для лікування тріщин сосків у жінок, що годують.

Технологія. У ступку поміщають 1,0 кислоти саліцилової і диспергують (за правилом Дерягіна) приблизно з 0,5 олійного розчину вітаміну E, відваженого в попередньо таровану широкогорлу баночку. До отриманої маси додають решту олійного розчину вітаміну E, потім частинами 20,0 вазеліну і 20,0 ланоліну, після чого суміш перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 1 мл води очищеної, розчиняють у ній 1,0 димедролу і емульгують ланоліном. Потім додають 10,0 олії соняшникової, перемішують, за декілька прийомів додають вазелін і ретельно перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають 0,05 ментолу і розчиняють у 1 - 2 краплях вазелінового масла. До отриманого розчину додають частину вазеліну і відсувають на край ступки. На дно ступки відмірюють за допомогою піпетки 15 крапель води очищеної і розчиняють у ній 0,05 дикаїну (отриманого за вимогою), емульгують 2,0 ланоліну безводного, змішують з раніше приготовленою маззю-розчином і відсувають на край ступки. У ступку відмірюють ще 15 крапель води очищеної, розчиняють 0,1 срібла нітрату (отриманого за вимогою), емульгують залишком ланоліну безводного (1,5), змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах.

Технологія. У ступку поміщають 1,0 анестезину, розтирають і відсувають від центру ступки. На дно ступки поміщають 0,1 ментолу, розчиняють у 12 краплях масла вазелінового і диспергують з отриманим розчином анестезину (за правилом Дерягіна). Додають частинами 5,0 вазеліну, потім 5,0 ланоліну і перемішують до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 1,0 анестезину і розтирають з 12 краплями масла вазелінового (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші додають невелику кількість вазеліну, перемішують і відсувають на край ступки. У ступку відмірюють за допомогою піпетки 4 краплі розчину густого екстракту беладони (1:2) і емульгують ланоліном водним. Отриману суміш змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією, а потім у 3 - 4 прийоми додають залишок вазеліну і ретельно розтирають до однорідності.

Технологія. У ступку поміщають 0,1 таніну і розчиняють його в 1,5 мл води очищеної. Отриманий розчин емульгують ланоліном безводним і додають невелику кількість (від відваженого 5,0) вазеліну. В отриману суміш додають 10 крапель олійного розчину вітаміну A, потім за декілька прийомів додають залишок вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При сикозі, фолікуліті, фурункулах.

Технологія. У ступку за допомогою піпетки відмірюють 22 краплі адреналіну гідрохлориду (з урахуванням КП) і розчиняють у ньому 0,05 димедролу. Потім відмірюють 1 мл суспензії гідрокортизону, додають у ступку і емульгують ланоліном безводним (5,5). До отриманої маси частинами додають 5,5 вазеліну і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах.

Технологія. У ступці розтирають 0,5 анестезину з 7 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна). До отриманої маси додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки. На дно ступки поміщають 1,5 мл води очищеної і послідовно розчиняють у ній 0,25 димедролу і 0,25 новокаїну. Отриманий розчин емульгують 3,5 ланоліну безводного і знову додають невелику кількість вазеліну. Змішують обидві приготовлені мазі і частинами додають залишок вазеліну ретельно перемішуючи до однорідності.

Технологія I. У ступку поміщають 0,3 вісмуту нітрату основного і розтирають з 3 - 4 краплями вазелінового масла до одержання однорідної маси, потім додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки.

На дно ступки поміщають 0,1 ментолу і розчиняють у 2 - 3 краплях вазелінового масла, знову додають невелику кількість вазеліну. Отриману мазь-розчин змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і знову відсувають на край ступки.

На дно ступки за допомогою піпетки відмірюють 11 крапель 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду (з урахуванням КП) і розчиняють у ньому 0,5 антипірину. Розчин емульгують 5,0 ланоліну водного, змішують з раніше приготовленими мазями, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія II. У ступці подрібнюють 0,3 вісмуту нітрату основного і відсувають його з центру ступки. На дно ступки поміщають 0,1 ментолу, розчиняють його при розтиранні в 3 - 4 краплях вазелінового масла і диспергують з отриманим розчином здрібнений вісмуту нітрат основний (за правилом Дерягіна). Потім додають невелику кількість вазеліну і відсувають мазь на край ступки.

Застосування. При гострому і хронічному риніті.

Технологія. У ступку поміщають 1,8 анестезину, розтирають спочатку в сухому вигляді і відсувають з центру ступки. На дно ступки відважують 0,2 ментолу, розчиняють у 21 краплі вазелінового масла і диспергують з цим розчином подрібнений анестезин (за правилом Дерягіна). Додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки.

Потім у ступку вносять 10 мл 8 % розчину алюмінію субацетату (рідини Бурова), у якому розчиняють 0,3 димедролу. Отриманий розчин емульгують 15,0 ланоліну водного, змішують з раніше приготовленою маззю і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія I. У ступку поміщають 0,5 норсульфазолу і розтирають з 6 краплями вазелінового масла. До отриманої суміші додають невелику кількість вазеліну (за правилом Дерягіна) і відсувають на край ступки. Потім у ступку поміщають 0,1 ментолу і розчиняють у 2 краплях вазелінового масла, знову додають невелику кількість вазеліну. Отриману мазь-розчин змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і відсувають на край ступки.

У ступку за допомогою піпетки відмірюють 30 крапель води очищеної, у якій послідовно розчиняють 0,3 ефедрину гідрохлориду (отриманого за вимогою) і 0,3 димедролу. Отриманий розчин емульгують 3,5 ланоліну безводного. Приготовлену мазь змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Технологія II. У ступці подрібнюють 0,5 норсульфазолу і відсувають його убік від центру ступки. На дно ступки поміщають 0,1 ментолу, розчиняють його при розтиранні в 8 краплях масла вазелінового і диспергують з отриманим розчином подрібнений норсульфазол (за правилом Дерягіна). Потім додають невелику кількість вазеліну і відсувають мазь на край ступки.

Технологія. У ступку відважують 0,5 анестезину, подрібнюють і відсувають з центру ступки. Поміщають 0,2 фенілсаліцилату, подрібнюють з 2 краплями спирту етилового 95 % і відсувають до анестезину. У центрі ступки розчиняють 0,1 ментолу в 9 краплях вазелінового масла, змішують з отриманими раніше порошками і ретельно диспергують за правилом Дерягіна. Додають частину вазеліну і відсувають на край ступки.

Потім у ступку за допомогою піпетки відмірюють 22 краплі (з урахуванням КП) 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду і розчиняють у ньому 0,05 димедролу, емульгують ланоліном водним, заемульгований розчин змішують з частиною вазеліну, з'єднують з раніше приготовленими мазями, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають анестезин, розтирають його і відсувають з центру ступки. На дно ступки поміщають ментол і розчиняють його в 23 краплях вазелінового масла, потім диспергують з цим розчином анестезин, додають невелику кількість ланоліну, після чого отриману мазь відсувають на край ступки.

Потім у ступку поміщають 1 - 2 мл води очищеної і розчиняють 1,0 димедролу, отриманий розчин емульгують залишком ланоліну і змішують з раніше приготовленою маззю. Усе ретельно перемішують.

Технологія. У ступку поміщають 2,0 анестезину і розтирають з 23 краплями вазелінового масла до одержання тонкої пульпи, додають невелику кількість ланоліну водного і відсувають на край ступки.

У ступку відмірюють 10 мл води очищеної і розчиняють 0,25 димедролу. Отриманий розчин емульгують ланоліном водним, змішують з раніше приготовленою маззю і все ретельно перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають 4,0 кислоти саліцилової і диспергують з 2,0 олійного розчину вітаміну A (за правилом Дерягіна). До отриманої маси додають залишок вітаміну A, потім у 2 - 3 прийоми 50,0 вазеліну та 50,0 ланоліну і змішують до однорідності.

Технологія I. У ступку поміщають 0,3 норсульфазолу і розтирають спочатку в сухому вигляді, потім з 3 - 4 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна) до одержання тонкої пульпи. До отриманої суміші додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки.

У ступку вносять 0,1 ментолу і розчиняють його в 2 - 3 краплях вазелінового масла, додають частину вазеліну. Отриману мазь-розчин змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і знову відсувають на край ступки.

На дно ступки поміщають 7 мл води очищеної і розчиняють у ній 0,1 димедролу. Отриманий розчин емульгують ланоліном безводним (7,0) і змішують з вазеліном, що залишився. До отриманої маси додають раніше приготовлені мазі і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія II. У ступку поміщають 0,3 норсульфазолу, розтирають його в сухому вигляді і відсувають з центру ступки. На дно ступки поміщають 0,1 ментолу, розчиняють його в 7 краплях вазелінового масла, після чого диспергують норсульфазол з отриманим розчином за правилом Дерягіна. Приготовлену мазь відсувають на край ступки.

На дно ступки поміщають 7 мл води очищеної і розчиняють у ній 0,1 димедролу. Отриманий розчин емульгують ланоліном безводним (7,0) і змішують із залишком вазеліну. До отриманої маси додають раніше приготовлені мазі і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах.

Технологія. У підігрітій ступці послідовно подрібнюють 1,0 сульфадимезину і 0,5 анестезину, відсувають суміш порошків з центру ступки. На дно ступки поміщають 0,2 ментолу і розчиняють приблизно в 1,0 вазеліну, що у теплій ступці перетворюється в рідину, після чого з отриманим розчином диспергують суміш порошків (за правилом Дерягіна). До отриманої маси додають частину вазеліну для утворення мазі і відсувають на край ступки.

У ступку за допомогою піпетки відмірюють 15 крапель 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду (з урахуванням КП), у якому розчиняють 0,1 димедролу. Емульгують 4,0 ланоліну безводного і змішують з 2,0 суспензії гідрокортизону. Змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах.

У ступку за допомогою піпетки відмірюють 24 краплі води очищеної і послідовно розчиняють у ній 0,1 димедролу і 0,3 мезатону, емульгують ланоліном безводним (2,8), змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок вазеліну і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах.

Технологія I. У ступку поміщають 0,2 кислоти борної, розтирають у сухому вигляді, потім з 2 краплями вазелінового масла (за правилом Дерягіна). До отриманої суміші додають невелику кількість вазеліну і відсувають на край ступки.

У ступку поміщають 0,1 ментолу і розчиняють у 2 краплях вазелінового масла, загущують частиною вазеліну, змішують з раніше приготовленою маззю-суспензією і знову відсувають на край ступки.

У ступку відмірюють 28 крапель розчину адреналіну гідрохлориду 0,1 % і розчиняють у ньому 0,2 димедролу. Отриманий розчин емульгують 2,0 ланоліну водного, змішують з раніше приготовленою маззю. До отриманої суміші за декілька прийомів додають вазелін і ретельно перемішують до однорідності.

Технологія II. У ступці подрібнюють 0,2 кислоти борної і відсувають від центра ступки. На дно ступки поміщають 0,1 ментолу, розчиняють його в 4 - 5 краплях вазелінового масла, потім диспергують з цим розчином кислоту борну (за правилом Дерягіна). Додають невелику кількість вазеліну й отриману мазь відсувають на край ступки.

У ступку за допомогою піпетки відмірюють 28 крапель розчину адреналіну гідрохлориду 0,1 % і розчиняють у ньому 0,2 димедролу. Отриманий розчин емульгують 2,0 ланоліну водного, змішують з раніше приготовленою маззю. До отриманої суміші за декілька прийомів додають вазелін і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При гострих і хронічних ринітах.

Технологія. У підігрітій ступці подрібнюють 3,0 анестезину, відсувають його з центру ступки. На дно ступки поміщають 1,2 ментолу, розчиняють приблизно в 1,5 вазеліну, що у теплій ступці перетворюється в рідину, потім з отриманим розчином диспергують анестезин (за правилом Дерягіна). Додають невелику кількість вазеліну і відсувають мазь на край ступки.

У ступку поміщають 1,5 мл води очищеної, розчиняють у ній 1,2 димедролу (при розтиранні) і емульгують 3,5 ланоліну безводного. За декілька прийомів додають вазелін, ретельно розтираючи до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступці подрібнюють 1,0 цинку оксиду, відсувають його від центра ступки. На дно ступки поміщають 0,1 ментолу, розчиняють у 12 краплях масла вазелінового, потім з отриманим розчином диспергують цинку оксид (за правилом Дерягіна). Додають невелику кількість вазеліну і відсувають мазь на край ступки.

У ступку поміщають 0,5 протарголу, за допомогою піпетки додають 5 крапель гліцерину, при розтиранні додають 30 крапель води очищеної. Отриманий розчин емульгують ланоліном безводним. Змішують із заздалегідь приготовленою маззю і перемішують до однорідності.

Готову мазь переносять у баночку для відпуску, закупорюють, наклеюють N рецепта, пишуть лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають 10,0 кальцію карбонату і розтирають спочатку з 5,0 дьогтю, потім додають залишок дьогтю. До отриманої маси додають частину нафталанної мазі (для формування більш густої маси) і відсувають на край ступки.

У ступку вносять 15,0 сірки очищеної, розтирають з 30,0 зеленого мила, додають 4 мл води очищеної, змішують з раніше приготовленою маззю, додають залишок нафталанної мазі і перемішують до однорідності.

Застосування. При корості, екземі, грибкових і інших захворюваннях шкіри.

Технологія. У ступку поміщають 10,0 мазі Вількінсона, додають 20,0 цинкової мазі, ретельно перемішують до однорідності.

Технологія. У підігріту ступку поміщають 2,5 цинку оксиду, злегка розтирають, додають 2,5 крохмалю, змішують, потім диспергують з 1,0 іхтіолу. За декілька прийомів додають 4,0 нафталанової мазі і ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При гострій і хронічній екземі і грибкових захворюваннях зовнішнього вуха.

Технологія. У ступку відмірюють 30 мл води очищеної і розчиняють 1,0 димедролу. Отриманий розчин емульгують ланоліном водним (30,0). Потім додають 8,0 олії соняшникової і ретельно перемішують до однорідності. Приготовлену мазь змішують з 15,0 синафланової мазі.

Застосування. При екземі, алергічних дерматитах.

Технологія. Траву чистотілу розтирають до дрібного порошку за допомогою кофемолки. У фарфоровій чашці розплавляють вазелін. Порошок трави чистотілу розтирають у теплій ступці з 15,0 розплавленого вазеліну, додають решту розплавленого вазеліну, змішують. У різні місця суміші краплеміром додають 37 крапель 0,25 % розчину кислоти карболової (консервант) (з урахуванням КП). Додають ланолін водний, ретельно перемішують до однорідності.

Застосування. При пухлинах шкіри, вовчанці, туберкульозі шкіри, ранах.

Технологія. У фарфорову чашку відважують 20,0 димексиду (полуітиленоксиду чи пропіленгліколю) та 10,0 прополісу, розчиняють на водяній бані й проціджують у баночку для відпуску, де в теплому сплаві розчиняють 0,5 кислоти бурштиної. Баночку тарують, відважують 30,0 жовчі та перемішують. У фарфоровій чашці послідовно розплавляють 8,0 емульгатора Т-2, 31,5 г вазеліну і отриману суміш переносять у підігріту ступку. До суміші невеликими порціями при постійному перемішуванні додають одержаний раніше теплий розчин, емульгують до отримання однорідної маси та охолоджують до кімнатної температури.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Мазь", "Зберігати в прохолодному місці", "Зберігати в захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Застосування. При ревматоїдних захворюваннях.

СУПОЗИТОРІЇ

Технологія. У ступку поміщають 2,4 борної кислоти, розтирають, додають одержаного за вимогою 3,0 осарсолу і розтирають до дрібного порошку. Потім за декілька прийомів додають 13,4 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують рівні циліндричні палички зазначеної довжини із загостреним кінцем.

Отримані палички загортають у капсули, складають у картонну коробку, наклеюють N рецепта, заповнюють лицьовий бік ППК.

Технологія. У ступку поміщають 0,06 фуразолідону і диспергують спочатку в сухому вигляді, а потім з 1 краплею соняшникової олії (за правилом Дерягіна). Додають за декілька прийомів 15,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Отримані свічки загортають у капсули у вигляді "косиночок", складають у картонну коробку, наклеюють N рецепта, заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Застосування. При трихомоніазі жіночих статевих органів.

Технологія. У ступку поміщають 1,0 дрібного порошку листя наперстянки, додають 2,0 теофіліну і змішують при розтиранні. За декілька прийомів додають 18,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 2,0 анестезину, розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім за декілька прийомів додають 20,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 1,2 теофіліну, розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім за декілька прийомів додають 12,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступці розтирають 0,5 фенобарбіталу (отриманого за вимогою), з частиною дрібно натертої стружки масла какао. Потім за декілька прийомів додають залишок стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитися з обережністю", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей", опечатують.

Технологія. У ступку відмірюють 3 мл води очищеної і розчиняють у ній при розтиранні 10,0 хлоралгідрату, додають 10,0 молочного цукру і ретельно диспергують. Потім за декілька прийомів додають 20,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Отримані свічі загортають у капсули у вигляді "косиночок", складають у картонну коробку, наклеюють N рецепта, заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступці при розтиранні розчиняють 0,6 новокаїну в кількох краплях води очищеної. Потім за декілька прийомів додають 17,4 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 17,85 дрібно натертої стружки масла какао, злегка уминають, після чого за допомогою піпетки відмірюють 6 крапель розчину екстракту беладонни густого (1:2), ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний. Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 8,0 дерматолу, подрібнюють, потім додають 2,0 рибофлавіну, зверху насипають 4,0 фуразолідону і розтирають до однорідності. Отриману суміш висипають на капсулу. На дно ступки поміщають 6,0 новокаїну, 0,8 димедролу і розчиняють у 24 краплях розчину екстракту беладонни густого (1:2). До отриманого розчину додають раніше приготовлену суміш порошків і диспергують. Потім за декілька прийомів додають 100,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 1,2 стрептоциду і подрібнюють з 6 краплями етилового спирту, потім додають 1,8 ксероформу, добре перемішують і виймають на капсулу.

На дно ступки за допомогою піпетки відмірюють 53 краплі розчину адреналіну гідрохлориду і розчиняють у ньому 1,2 новокаїну. До розчину додають 7 крапель розчину екстракту беладонни густого (1:2) і раніше приготовлену суміш порошків, ретельно диспергують. Потім за декілька прийомів додають 24,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 2,0 фуразолідону, подрібнюють, додають 10,0 антипірину, ретельно змішують і висипають на капсулу. На дно ступки за допомогою піпетки відмірюють 12 крапель розчину екстракту беладонни густого (1:2) і розчиняють 2,0 новокаїну (при необхідності додають мінімальну кількість води очищеної до розчинення сухої речовини). До отриманого розчину додають з капсули суміш подрібнених речовин, ретельно розтирають до утворення однорідної пульпи. Потім за декілька прийомів додають 50,0 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають 1,2 хініну гідрохлориду, потім 1,8 антипірину і розтирають спочатку в сухому вигляді, а потім з 7 краплями розчину екстракту беладонни густого (1:2). Потім за декілька прийомів додають 14,82 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

Технологія. У ступку поміщають мінімальну кількість води очищеної, у якій розчиняють 0,18 кодеїну, отриманого за вимогою, після чого додають при розтиранні 0,18 папаверину гідрохлориду. До отриманого розчину додають 4 краплі розчину екстракту беладонни густого (1:2). Потім за декілька прийомів додають 17,55 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Готову супозиторну масу зважують, кількість записують на звороті рецепта, переносять на скло пілюльної машинки, формують брусок, за допомогою різака поділяють на рівні частини і викачують свічки однакові за формою, довжиною і діаметром.

Технологія. У ступку поміщають 3,6 кислоти борної, розтирають у сухому вигляді і вибирають на капсулу. На дно ступки за допомогою піпетки відмірюють 40 крапель кислоти хлористоводневої розведеної (з урахуванням КП) і в ній розчиняють 3,6 хініну гідрохлориду. До отриманого розчину додають раніше подрібнену кислоту борну і ретельно диспергують (за правилом Дерягіна). Потім за декілька прийомів додають 40,8 дрібно натертої стружки масла какао, ретельно уминаючи до одержання однорідної пластичної маси. При необхідності додають ланолін безводний.

Отримані кульки загортають у капсули у вигляді цукерок, складають у картонну коробку, наклеюють N рецепта, заповнюють лицьовий бік ППК.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати в прохолодному місці", "Берегти від дітей".

ПРОПИСИ АСЕПТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ

ІН'ЄКЦІЙНІ РОЗЧИНИ

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість калію хлориду 5,0 (10,0; 30,0; 50,0; 75,0; 100,0), додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення калію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати в стерильний флакон. Дозують по 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 50, 100 мл) або 12 хв. (об'ємом 200 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 988,9 (981,5; 972,25; 963) мл і розчиняють відважену кількість калію хлориду 5,0 (10,0; 30,0; 50,0; 75,0; 100,0) і перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення калію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через подвійний стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 1 мл препарату додають 1 мл розчину винної кислоти, 1 мл розчину натрію ацетату, 0,5 мл 95 %-вого спирту етилового, охолоджують і струшують; поступово утворюється білий кристалічний осад, розчинний у розведених мінеральних кислотах і розчинах їдких лугів (калій).

До 0,5 мл препарату додають 0,5 мл розведеної кислоти оцтової і 0,5 мл розчину натрію кобальтинітрату, утворюється кристалічний осад (калій).

До 0,5 мл препарату додають по 2 - 3 краплі розведеної кислоти нітратної і розчину аргентуму нітрату, утворюється білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нитратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

1. Відмірюють 5 мл (5 і 7,5 %-вого або 2 мл (10 %-вого) препарату в мірну колбу місткістю 100 мл і об'єм доводять водою до позначки (розчин А).

До 2 мл (0,5 %-вого), 1 мл (1 %-вого), 0,5 мл (3 %-вого), 5 мл розчину А (5 або 7,5 %-вого), 2 мл розчину А (10 %-вого), додають 2 - 3 мл води і титрують розчином 0,1 моль/л аргентуму нітрату (індикатор - калію хромат) до оранжево-жовтого забарвлення.

2. До 2 мл (0,5 %-вого), 1 мл (1 %-вого), 0,5 мл (3 %-вого), 5 мл розчину А (5 або 7,5 %-вого), 2 мл розчину А (10 %-вого) додають 2 - 3 мл води, 1 - 2 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію II нітрату до появи фіолетового забарвлення (V₁).

Вміст калію хлориду (0,5; 1 і 3 %-вого) X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату або меркурію II нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

Вміст калію хлориду (5; 7,5 і 10 %-вого) X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату або меркурію II нітрату, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію II нітрату відповідає 0,007456 г калію хлориду.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,007456 г калію хлориду, якого в 1 мл препарату повинно бути відповідно, г: 0,00485 - 0,00515; 0,0097 - 0,0103; 0,0291 - 0,0309; 0,0485 - 0,0515; 0,0727 - 0,0772; 0,097 - 0,103.

Рефрактометричне визначення розчинів калію хлориду 5; 7,5; 10 %-вого для ін'єкцій.

Визначають показник заломлення досліджуваного розчину і показник заломлення води для ін'єкцій на рефрактометрі.

Вміст калію хлориду X, г, у 1 мл розраховують за формулою:

F = 0,00132 - фактор показника заломлення 5 %-вого розчину калію хлориду;

F = 0,00131 - фактор показника заломлення 7,5 %-вого розчину калію хлорид;

F = 0,00130 - фактор показника заломлення 10 %-вого розчину калію хлориду;

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Застосовують внутрішньовенно при гіпокаліємії, як джерело йонів калію; антиаритмічний засіб.

У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій, профільтрованої через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати, 987,5 (975; 950; 750; 500) мл і додають 12,5 (25; 50; 250; 500) мл стерильного 20 %-вого концентрованого розчину кальцію хлориду, розчин перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення кальцію хлориду і pH розчину. Дозують по 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 хв. (об'ємом 50, 100 мл) або 12 хв. (об'ємом 200 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл препарату додають 2 - 3 краплі розчину амонію оксалату. Утворюється білий осад, нерозчинний у розведеній кислоті оцтовій і розчині амоніаку, розчинний у розведених мінеральних кислотах (кальцій).

До 0,5 мл препарату додають по 2 - 3 краплі розведеної кислоти нітратної і розчину аргентуму нітрату, утворюється білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

1. Відмірюють 5 мл 10 %-вого розчину в мірну колбу місткістю 50 мл і об'єм доводять водою до позначки (розчин А).

До 5 мл (0,25 і 0,5 %-вого), 2 мл (1 %-вого), 0,5 мл (5 %-вого), 2 мл розчину А додають 5 мл води, 5 мл амоніачного буферного розчину, 0,05 г індикаторної суміші кислотного хром темно-синього або 7 крапель розчину індикатора кислотного хром темно-синього і титрують розчином 0,05 моль/л трилону Б до синьо-фіолетового забарвлення.

Вміст кальцію хлориду (0,25; 0,5; 1 і 5 %-вого) X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

Вміст кальцію хлориду (10 %-вого) X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л трилону Б відповідає 0,01095 г кальцію хлориду, якого в 1 мл препарату має бути відповідно, г: 0,00242 - 0,00258; 0,00485 - 0,00515; 0,0097 - 0,0103; 0,0485 - 0,0515; 0,097 - 0,103.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Застосовують внутрішньовенно при гіпокальцемії, як джерело йонів кальцію, як допоміжний гемостатичний засіб та при лікуванні алергічних захворювань.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість натрію хлориду* 9,0 (100,0), додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

____________
* З метою руйнування пірогенних речовин натрію хлорид перед приготуванням розчинів нагрівають у відкритих скляних або фарфорових ємностях у повітряних стерилізаторах при 180° C - 2 години при товщині шару порошку не більше 6 - 7 см і використовують протягом 24 годин.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 1000 (946 мл) і розчиняють відважену кількість натрію хлориду 9,0 (100,0), розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120. С упродовж 8 (об'ємом 50, 100 мл) або 12 хв. (об'ємом 200 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Частину розчину на графітовій паличці вносять до безбарвного полум'я. Полум'я забарвлюється в жовтий колір (натрій).

До 0,5 мл 0,9 %-вого розчину натрію хлориду або до 0,5 мл 10 %-вого розчину, заздалегідь розведеного 1:10, додають 2 - 3 краплі розведеної кислоти нітратної і 2 - 3 краплі розчину аргентуму нітрату. Утворюється білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

1. До 1 мл 0,9 %-вого розчину натрію хлориду додають 2 мл води і титрують розчином 0,1 моль/л аргентуму нітрату до оранжево-жовтого забарвлення (індикатор - калію хромат).

5 мл 10 %-вого розчину натрію хлориду вміщують у мірну колбу на 100 мл, доводять водою до позначки (розчин А), 2 мл отриманого розчину титрують розчином 0,1 моль/л аргентуму нітрату до оранжево-жовтого забарвлення (індикатор - калію хромат).

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду, якого в 1 мл 0,9 %-вого розчину повинно бути 0,0087 - 0,0093 г, в 1 мл 10 %-вого розчину - 0,097 - 0,103 г.

2. До 1 мл 0,9 %-вого розчину натрію хлориду, до 2 мл розчину А додають 5 мл води, 2 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату або меркурію (II) нітрату, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Рефрактометричне визначення 10 %-вого розчину натрію хлориду. Визначають показник заломлення досліджуваного розчину і показник заломлення води для ін'єкцій на рефрактометрі.

Вміст натрію хлориду X, г, у 1 мл досліджуваного розчину розраховують за формулою:

n - показник заломлення досліджуваного розчину;

F = 0,00165 - фактор показника заломлення 10 %-вого розчину натрію хлориду.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. 0,9 і 10 %-ві розчини використовують для внутрішньовенного введення, 10 %-вий застосовують для корекції осмотичного тиску крові, а також зовнішньо у вигляді компресів, примочок при лікуванні гнійних ран, для клізм.

Окремо об'ємно-ваговим методом готують два розчини - сольовий розчин та розчин натрію гідрокарбонату, при цьому розчинник ділять на дві частини.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості натрію хлориду, калію хлориду, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають 20 %-вий концентрований розчин кальцію хлориду та доводять водою для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, кальцію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 100, 250, 500 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 499 мл і розчиняють відважені кількості натрію хлориду, калію хлориду, 1 мл 20 %-вого концентрованого розчину кальцію хлориду, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, кальцію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 100, 250, 500 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом - 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До розчину додають 2 краплі розчину аргентуму нітрату, випадає білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нитратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

Упарюють 1 мл розчину на водяній бані до 2 - 3 крапель, додають 2 - 3 краплі розведеної кислоти оцтової і 1 - 2 краплі розчину натрію кобальтинітрату. Поступово утворюється жовтий осад (калій).

До 0,5 мл розчину додають 3 - 5 крапель розчину амонію оксалату. Утворюється білий осад, нерозчинний у розбавленій кислоті оцтовій і розчині амоніаку, розчинний у розведених мінеральних кислотах (кальцій).

До 20 мл препарату додають 10 мл амоніачного буферного розчину, 5 - 7 крапель розчину кислотного хром темно-синього і титрують розчином 0,05 моль/л трилону Б до синьо-фіолетового забарвлення.

Вміст кальцію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л трилону Б відповідає 0,01095 г кальцію хлориду.

Натрію хлорид, калію хлорид (сумарне визначення)

До 1 мл препарату додають 5 мл води, 1 - 2 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення (V).

Суму хлоридів калію і натрію визначають за різницею двох титрувань, сумарного і трилонометричного, приведених до однієї наважки.

Вміст суми хлоридів калію і натрію X, г, розраховують за формулою:

V - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченої на сумарне титрування, мл;

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, витрачена на титрування кальцію хлориду, мл;

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005872 г суми хлоридів калію і натрію.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять 0,2 г натрію гідрокарбонату кваліфікації "х. ч." або "ч. д. а.", відваженого на ВР-1, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій, і розчин перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл), або 15 хв. (об'ємом 500 мл) в горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють 500 мл води для ін'єкцій і розчиняють 0,2 натрію гідрокарбонату кваліфікації "х. ч.", розчин перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл) в горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

До 5 крапель розчину додають 2 краплі розведеної кислоти нітратної; виділяється вуглекислий газ (гідрокарбонати).

Натрію гідрокарбонат. 20 мл препарату титрують розчином 0,1 моль/л кислоти хлоридної до рожевого забарвлення (індикатор - 1 крапля метилового оранжевого).

Вміст натрію гідрокарбонату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної відповідає 0,0084 г натрію гідрокарбонату.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Регулятор водно-сольової рівноваги.

Окремо об'ємно-ваговим методом готують два розчини - сольовий розчин з глюкозою та розчин натрію гідрокарбонату, при цьому розчинник ділять на дві частини.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості натрію хлориду, калію хлориду, глюкози, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають 20 %-вий концентрований розчин кальцію хлориду та доводять водою для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, кальцію хлориду, глюкози і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у флакони різної місткості. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл), або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 499 мл і розчиняють відважені кількості натрію хлориду, калію хлориду, глюкози, 1 мл 20 %-вого концентрованого розчину кальцію хлориду, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення натрію хлориду, калію хлориду, кальцію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у флакони різної місткості. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Упарюють 1 мл розчину на водяній бані до 2 - 3 крапель, додають 3 - 5 крапель розведеної кислоти оцтової і 6 - 8 крапель розчину цинк-уранілу ацетату. Поступово утворюється жовтий кристалічний осад (натрій).

До 0,5 мл розчину додають 3 - 5 крапель розчину амонію оксалату. Утворюється білий осад, нерозчинний у розведеній кислоті оцтовій і розчині амоніаку, розчинний у розведених мінеральних кислотах (кальцій).

До розчину додають 2 краплі розчину арґентуму нітрату, випадає білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

До 5 мл розчину додають 2 мл реактиву Фелінга і нагрівають до кипіння. Утворюється цегляно-червоний осад (глюкоза).

До 20 мл препарату додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 5 - 7 крапель розчину кислотного хром темно-синього і титрують розчином 0,05 моль/л трилону Б до синьо-фіолетового забарвлення.

Вміст кальцію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

V_k - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, яка витрачена на контрольний дослід, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л трилону Б відповідає 0,01095 г кальцію хлориду.

Натрію хлорид, калію хлорид (сумарне визначення)

Вміст суми хлоридів калію і натрію X, г, розраховують за формулою:

V - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на сумарне титрування, мл;

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, витрачена на титрування кальцію хлориду, мл;

0,005872 - середній титр хлоридів натрію і калію, г.

До 5 мл розчину додають 2,5 мл розчину 0,1 моль/л йоду, 0,5 мл розчину 1 моль/л натрію гідроксиду і залишають на 5 хв. у темному місці. Після цього додають 0,5 мл розведеної кислоти сульфатної і надлишок розчину 0,1 моль/л йоду відтитровують розчином 0,1 моль/л натрію тіосульфату до знебарвлення (індикатор - крохмаль).

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію тіосульфату, мл;

V_k - кількість розчину 0,05 моль/л натрію тіосульфату, яка витрачена на контрольний дослід, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л йоду відповідає 0,009 г безводної глюкози.

pH розчину глюкози з натрію, калію, кальцію хлоридами 5,5 - 6,5. Потенціометрично за ДФУ.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Регулятор водно-сольової рівноваги.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять 0,2 натрію гідрокарбонату кваліфікації "х. ч." або "ч. д. а.", додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і розчин перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони по 100, 250, 500 мл, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл) в горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють 500 мл води для ін'єкцій і розчиняють 0,2 натрію гідрокарбонату і перемішують до повного розчинення, уникаючи сильного збовтування. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони по 100, 250, 500 мл, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл) в горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Графітову паличку змочують досліджуваним розчином і вносять до безбарвного полум'я; полум'я забарвлюється в жовтий колір (натрій).

До 4 - 5 крапель розчину додають 2 - 3 краплі розведеної кислоти. Виділяються бульбашки вуглекислого газу (гідрокарбонати).

20 мл препарату титрують розчином 0,1 моль/л кислоти хлоридної до рожевого забарвлення (індикатор - 1 крапля метилового оранжевого) (V₁).

Вміст натрію гідрокарбонату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної відповідає 0,0084 г натрію гідрокарбонату.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Після змішування двох розчинів отриманий препарат повинен бути використаний протягом дня.

Застосування. Регулятор водно-сольової рівноваги.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену на відповідних терезах кількість новокаїну (2,5; 5,0; 10,0; 20,0) г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають розчин 0,1 моль/л кислоти хлоридної - 3, 4, 9, 12 мл відповідно та води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення новокаїну, кислоти хлоридної і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють 997 (996, 991, 988) мл води для ін'єкцій і розчиняють відважену кількість новокаїну (2,5; 5,0; 10,0; 20,0) г, додають розчин 0,1 моль/л кислоти хлоридної 3,4,9,12 мл відповідно, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення новокаїну, кислоти хлоридної і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

До 4 - 5 крапель розчину додають 5 - 6 крапель розведеної кислоти хлоридної, 2 - 3 краплі 1 %-вого розчину натрію нітриту і 0,1 - 0,3 мл отриманої суміші вливають у 1 - 2 мл лужного розчину b-нафтолу, який містить 0,5 г натрію ацетату; утворюється оранжево-червоний осад (первинні ароматичні аміни).

До 0,5 мл розчину додають 1 - 2 краплі розведеної кислоти сульфатної і 0,3 - 0,5 мл розчину 0,1 моль/л калію перманганату. Фіолетове забарвлення розчину відразу зникає (відмінність від совкаїну).

До 10 мл (0,25, 0,5 %-вого), до 5 мл (1, 2 %-вого) розчину новокаїну додають 1 краплю розчину метилового червоного і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до появи жовтого забарвлення (V₁). Допустимі об'єми розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду, що витрачуються при перевірці стабілізатора в розчинах новокаїну, відповідно повинні бути 0,25 - 0,35 мл; 0,35 - 0,45 мл; 0,4 - 0,5 мл; 0,55 - 0,65 мл.

До відтитрованої рідини додають краплю нітратної кислоти, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до появи фіолетового забарвлення.

Вміст новокаїну X, г, в 1 мл розраховують за формулою:

V - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченої на титрування суми новокаїну і кислоти хлоридної, мл;

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витрачена на титрування кислоти хлоридної (V₁/10) мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,02728 г новокаїну, якого в 1 мл препарату повинно бути відповідно 0,00242 - 0,00258 г, 0,00485 - 0,00515 г, 0,0097 - 0,0103 г, 0,0194 - 0,0206 г.

Кислота хлоридна (стабілізатор). Див. Метод. I

До 5 мл (0,25, 1 %-вого) або 2 мл (0,5, 2 %-вого) розчину додають 2 - 3 мл води, 1 мл розведеної хлоридної кислоти, 0,2 г калію броміду, 2 краплі розчину тропеоліну 00, краплю розчину метиленового синього і при 15 - 20° C титрують 0,02 моль/л (0,25 і 0,5 %-вого) або 0,1 моль/л (1 і 2 %-вого) розчином натрію нітрату, додаючи його на початку по 0,2 - 0,3 мл через 1 хв., а в кінці титрування (за 0,1 - 0,2 мл до еквівалентної кількості) по 1 - 2 краплі через 1 хв. до переходу червоно-фіолетового забарвлення у блакитне.

1 мл 0,02 моль/л розчину натрію нітрату відповідає 0,005456 г, а 0,1 моль/л - 0,02728 г новокаїну.

Приготування і перевірка стабілізатора (розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної)

4,4 мл кислоти хлоридної (8,2 - 8,4 %-ва) розводять у мірній колбі водою для ін'єкцій до 100 мл.

До 1 - 2 мл розчину додають 0,5 мл розведеної кислоти нітратної, 0,5 мл розчину аргентуму нітрату, утворюється білий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

5 мл розчину титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до жовтого забарвлення (індикатор - метиловий оранжевий). Повинно бути витрачено 4,9 - 5,1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Розчин новокаїну використовують для внутрішньошкірних, внутрішньом'язових і внутрішньовенних ін'єкцій як місцевоанестезувальний засіб.

ВРД 0,05 (для 0,25 %-вого розчину при внутрішньовенному застосуванні)

ВРД 0,1 (при внутрішньом'язовому застосуванні)

ВДД у 0,1 (при внутрішньом'язовому та внутрішньовенному застосуванні)

При інфільтраційній анестезії перша разова доза на початку операції - не вище 1,25 г при застосуванні 0,25 %-вого розчину та 0,75 г при застосуванні 0,5 %-вого розчину. В подальшому на кожну годину операції не вище 2,5 г при застосуванні 0,25 %-вого розчину та 2,0 г при застосуванні 0,5 %-вого розчину.

Технологія. 1. У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості тримекаїну 2,5 (5,0; 10,0; 20,0) г та натрію хлориду 9,0 г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення тримекаїну, натрію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють 1000 мл води для ін'єкцій і розчиняють відважену кількості тримекаїну 2,5 (5,0; 10,0; 20,0) г та натрію хлориду 9,0 г. Проводять якісне та кількісне визначення тримекаїну, натрію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

До 0,4 мл (0,25 і 0,5 %-вого) або 0,1 мл (1 і 2 %-вого) розчину додають 2 краплі 10 % розчину міді сульфату, 3 - 4 краплі 10 %-вого розчину натрію гідроксиду, 0,5 мл хлороформу і збовтують. Хлороформний шар забарвлюється в жовто-зелений колір (тримекаїн).

До 0,4 мл (0,25 і 0,5 %-вого) або 0,1 мл (1 і 2 %-вого) розчину препарату додають 5 - 6 крапель розчину гексаметилентетраміну або формальдегіду в концентрованій кислоті сульфатній і нагрівають на водяній бані 10 хв. З'являється червоне забарвлення. Після додавання 1 мл води спостерігається блакитне свічіння в ультрафіолетовому світлі (тримекаїн).

На предметне скло наносять 1 краплю тримекаїну, 1 краплю розчину кислоти сульфатної (1:5), 1 краплю розчину 0,1 моль/л калію біхромату і перемішують, погойдуючи скло. Через 5 - 10 хв. по краях краплі з'являються кристали у вигляді голок, зібраних у пучки або гілочки (тримекаїн).

Крапля препарату, внесена до безбарвного полум'я пальника, забарвлює його в жовтий колір (натрій).

До 2 мл препарату додають 0,5 мл розведеної кислоти нітратної і 0,5 мл розчину аргентуму нітрату; утворюється білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

До 2 мл (0,25 і 0,5 %-вого), до 1 мл (1 і 2 %-вого) розчину додають 5 мл 95 %-вого спирту, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст тримекаїну X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,02938 г тримекаїну, якого в 1 мл препарату повинно бути відповідно: 0,00237 - 0,00263 г, 0,00475 - 0,00525 г, 0,0095 - 0,0105 г, 0,0190 - 0,0210 г.

До відтитрованої рідини додають 1 - 2 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до появи фіолетового забарвлення.

Вміст натрію хлориду X, г, у 1 мл розраховують за формулою:

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на титрування, мл;

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на титрування тримекаїну, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Застосування. 0,25 і 0,5 %-вий розчин тримекаїну використовують для інфільтраційної анестезії, а 1 і 2 %-вий - для провідникової.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість анальгіну 250,0 (500,0) г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення анальгіну і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 або 50 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 830 (660) мл і розчиняють відважену кількість анальгіну 250,0 (500,0) г, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення анальгіну і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 або 50 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,2 мл 50 %-вого або 0,4 мл 25 %-вого розчину додають 0,8 мл або 0,6 мл води відповідно, 0,5 мл розведеної кислоти сульфатної та 0,5 мл свіжеприготованого розчину хлораміну, з'являється синє забарвлення, що переходить у зелене, потім - у жовте (4-метиламіно-антипірин).

0,1 мл 50 %-вого розчину або 0,2 мл 25 %-вого розчину розводять водою до 1 мл, додають 2 мл розведеної кислоти хлоридної і нагрівають 2 хв. на водяній бані. Відчувається запах сірчистого ангідриду. Після охолодження додають 1 мл розчину феруму (III) хлориду. Через 2 хв. з'являється темно-червоне забарвлення (4-метиламіно-антипірин).

До 0,2 мл 50 %-вого розчину або 0,4 мл 25 %-вого розчину додають відповідно 0,8 мл або 0,6 мл води, 1 мл розчину феруму (III) хлориду. З'являється темно-синє забарвлення, що переходить у темно-зелене, потім - у жовте (відмінність від амідопірину та антипірину).

Крапля препарату, внесена до безбарвного полум'я пальника, забарвлює його в жовтий колір (натрій).

До 0,5 мл 25 %-вого або 50 %-вого розчину препарату додають 5 мл 95 %-вого спирту і після перемішування - 5 мл розведеної кислоти хлоридної, перемішують і швидко титрують розчином 0,1 моль/л йоду при постійному перемішуванні. У кінці титрування розчин йоду додають краплями до ледь жовтого забарвлення, яке не зникає протягом 1 хв.

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л йоду відповідає 0,01757 г анальгіну, якого в 1 мл препарату повинно бути відповідно 0,237 - 0,257 г або 0,475 - 0,515 г.

Вміст анальгіну в 1 мл X розраховують за формулою:

n - показник заломлення досліджуваного розчину;

F = 0,00192 - фактор показника заломлення 25 %-вого розчину анальгіну;

F = 0,00189 фактор показника заломлення 50 % розчину анальгіну.

Застосування. Внутрішньом'язово як болезаспокійливий, жарознижуючий і слабкий протизапальний засіб.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість глюкози 55,0 (110,0; 220,0; 275,0) г (з урахуванням вологості глюкози)*, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і розчин перемішують до повного розчинення. Для стабілізації розчину додають 0,26 г натрію хлориду і 5 мл 0,1 моль/л розчину кислоти хлоридної. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення глюкози, натрію хлориду, кислоти хлоридної і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 200 або 500 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 12 (об'ємом 200 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 962 (924; 842; 810) мл і розчиняють відважену на відповідних вагах кількість глюкози 55,0 (110,0; 220,0; 275,0) г, розчин перемішують до повного розчинення. Для стабілізації розчину додають 0,26 г натрію хлориду і 5 мл 0,1 моль/л розчину кислоти хлоридної. Проводять якісне та кількісне визначення глюкози, натрію хлориду, кислоти хлоридної і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильну підставку. Дозують по 200 або 500 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 12 (об'ємом 200 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 1 мл препарату додають 5 мл реактиву Фелінга і нагрівають до кипіння. Утворюється цегляно-червоний осад (глюкоза).

Випарюють 2 - 3 краплі розчину на водяній бані. Після охолодження до сухого залишку додають 0,01 г тимолу, 5 - 6 крапель концентрованої кислоти сульфатної і 1 - 2 краплі води. З'являється червоно-фіолетове забарвлення (глюкоза).

Крапля препарату, внесена до безбарвного полум'я пальника, забарвлює його в жовтий колір (натрій).

До 10 мл препарату додають 0,5 мл розведеної кислоти нітратної і 0,5 мл розчину аргентуму нітрату; утворюється білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

На призму рефрактометра наносять декілька крапель води і за шкалою знаходять показник заломлення. Витирають призму насухо, наносять на неї декілька крапель досліджуваного розчину і знаходять показник заломлення, який визначають 3 - 4 рази, кожного разу беручи нову порцію препарату. Для розрахунку беруть середнє з усіх визначень.

Вміст глюкози X, в 1 мл розраховують за формулою:

0,00142 - величина приросту показника заломлення при збільшенні концентрації глюкози на 1 %.

Вміст глюкози в 1 мл препарату відповідно повинен бути 0,0485 - 0,0515 г; 0,097 - 0,103 г; 0,194 - 0,206 г; 0,242 - 0,258 г.

До 10 мл препарату додають 1 краплю розчину метилового червоного і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до появи жовтого забарвлення. Допустимі об'єми розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, що витрачаються при перевірці стабілізатора в розчинах новокаїну, має бути відповідно 0,25 - 0,35; 0, 35 - 0,45; 0,45 - 0,55; 0,55 - 0,65 мл.

До відтитрованої рідини додають краплю розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують 0,1 моль/л розчином меркурію (II) нітрату до появи фіолетового забарвлення.

Вміст натрію хлориду X, г, розраховують за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на титрування кислоти хлоридної, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченої на сумарне титрування натрію хлориду і хлоридної кислоти, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, узятого для титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Застосовують для парентерального живлення та поліпшення обмінних процесів. Ізотонічні розчини (5 %-вий) уводять під шкіру, у вену (крапельно) і в клізмах. Гіпертонічні розчини глюкози (10, 20, 25 %-ві) вводять внутрішньовенно.

Приготування і перевірка стабілізатора розчинів глюкози за Вейбелем

На 1 л розчину глюкози, незалежно від концентрації, додають 0,26 натрію хлориду та 5 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної.

До розчину глюкози, незалежно від концентрації, додають 5 % стабілізатора Вейбеля, який готують за прописом:

натрію хлориду - 5,2 г; 8,3 %-вої кислоти хлоридної розведеної - 4,4 мл; води для ін'єкцій - до 1000 мл.

Примітка: стабілізатор використовують свіжеприготовленим.

Крапля розчину, внесена в безбарвне полум'я, забарвлює його в жовтий колір (натрій).

1 мл розчину титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до жовтого забарвлення (індикатор - метиловий оранжевий).

Повинно бути витрачено розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду 0,95 - 1,05 мл.

До відтитрованої рідини додають краплю розведеної кислоти нітратної, 2 - 3 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витрачену на титрування натрію хлориду, обчислюють за різницею між другим і першим титруванням.

Вміст натрію хлориду X, г, розраховують за формулою:

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на сумарне титрування натрію хлориду і хлоридної кислоти, мл;

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на титрування хлоридної кислоти, мл;

100 - об'єм приготовленого розчину стабілізатора, мл;

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість 30,0 (40,0; 50,0; 70,0) натрію гідрокарбонату кваліфікації "х. ч." та "ч. д. а.", додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл) в горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 991 (988; 985; 979) мл і розчиняють 30,0 (40,0; 50,0; 70,0) г натрію гідрокарбонату кваліфікації "х. ч." або "ч. д. а." і перемішують до повного розчинення при температурі 18° C, уникаючи сильного збовтування. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл) в горизонтальному положенні флаконів.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Графітову паличку змочують досліджуваним розчином і вносять у безбарвне полум'я; полум'я забарвлюється у жовтий колір (натрій).

10 мл препарату вміщують у мірну колбу місткістю 100 мл і доводять об'єм розчину до позначки (розчин А).

10 мл отриманого розчину А титрують розчином 0,1 моль/л кислоти хлоридної до рожевого забарвлення (індикатор - метиловий оранжевий).

Вміст натрію гідрокарбонату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної відповідає 0,0084 г натрію гідрокарбонату, якого в 1 мл препарату повинно бути відповідно, г: 0,0291 - 0,0309; 0388 - 0,0412; 0,0485 - 0,0515; 0,0679 - 0,0721.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість натрію гідрокарбонату 30,0; 40,0; 50,0; (70,0) г та 0,1 (0,2) г трилону Б, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і розчин перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату та трилону Б і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 991; 988; 985; (979) мл, розчиняють відважену кількість натрію гідрокарбонату (30,0; 40,0; 50,0) г та 0,1 трилону Б або 70,0 натрію гідрокарбонату та 0,2 трилону Б, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення натрію гідрокарбонату та трилону Б і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують у товстостінні флакони різної місткості, наповнюючи їх на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять контроль на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують в автоклаві при 120° C упродовж 8 (об'ємом 100 мл), 12 (об'ємом 250 мл) або 15 хв. (об'ємом 500 мл).

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 10 мл розчину додають 1 краплю розчину метилового оранжевого і нейтралізують розведеною кислотою хлоридної, додаючи поступово, невеликими порціями до появи рожевого забарвлення (близько 4,5 мл). Розчин перемішують до припинення виділення бульбашок вуглекислого газу. Потім додають 3 мл амоніачного буферного розчину і 3 краплі розчину індикатора кислотного хром темно-синього. З'являється синьо-зелене забарвлення, яке переходить у червоно-фіолетове після додавання кількох крапель розчину 0,1 моль/л цинку сульфату (трилон Б).

10 мл препарату вміщують у мірну колбу місткістю 100 мл і доводять об'єм розчину до позначки (розчин А).

Вміст натрію гідрокарбонату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

До 50 мл розчину додають 1 краплю розчину метилового оранжевого і нейтралізують розведеною кислотою хлоридною, додаючи її поступово, невеликими порціями до появи рожевого забарвлення. Розчин перемішують до припинення виділення бульбашок вуглекислого газу, потім додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 0,05 г індикаторної суміші кислотного хром чорного спеціального або 7 крапель розчину індикатора кислотного хром темно-синього. Титрують розчином 0,05 моль/л цинку сульфату.

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л цинку сульфату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л цинку сульфату відповідає 0,01861 г трилону Б, якого в 1 мл препарату відповідно повинно бути не більше 0,00012 (0,00022) г.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість папаверину гідрохлориду 20,0 г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення папаверину гідрохлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють води для ін'єкцій 1000 мл і розчиняють відважену кількість папаверину гідрохлориду 20,0 г і перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення папаверину гідрохлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

1 мл препарату вміщують у порцелянову чашку, випарюють досуха, охолоджують, додають 2 краплі концентрованої кислоти нітратної; з'являється жовте забарвлення, яке при нагріванні на водяній бані переходить в оранжеве (папаверин).

До 2 мл розчину додають 1 мл 95 %-вого етилового спирту, нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст папаверину гідрохлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,037586 г папаверину гідрохлориду.

2. До 2 мл розчину додають 5 мл води, 1 - 2 краплі розведеної кислоти нітратної і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до появи фіолетового забарвлення.

Вміст папаверину гідрохлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,037586 г папаверину гідрохлориду, якого в 1 мл препарату повинно бути 0,019 - 0,021 г.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 30 діб при температурі не вище 25°.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість кислоти глютамінової 10,0 г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості гарячої води для ін'єкцій і розчин перемішують до повного розчинення. Після охолодження додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення кислоти глютамінової і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють 1000 мл води для ін'єкцій і розчиняють відважену кількість кислоти глютамінової 10,0 г, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення кислоти глютамінової і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50, 100 або 200 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл препарату додають 2 - 3 краплі розчину нингідрину і нагрівають на водяній бані 1 хв. З'являється синьо-фіолетове забарвлення (аміногрупа).

Титрують 2 мл розчину розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до переходу жовтого забарвлення в блакитно-зелене (індикатор бромтимоловий синій).

Вміст кислоти глютамінової X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,01471 г кислоти глютамінової, якої в 1 мл препарату повинно бути 0,0097 - 0,0103 г.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці, у вертикальному стані (пробкою догори), при температурі не вище 25° C.

Застосування. Нормалізує обмінні процеси та бере участь у енергетичному забезпеченні мозку.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважену кількість натрію броміду 50,0 (100,0; 200,0) г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення натрію броміду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 987 (974; 948) мл і розчиняють відважену кількість натрію броміду 50,0 (100,0; 200,0) г, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення натрію броміду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 3 - 4 крапель розчину додають по 2 - 3 краплі води і розведеної кислоти хлоридної, 3 - 5 крапель розчину хлораміну, 1 мл хлороформу і збовтують. Хлороформний шар забарвлюється у жовтий колір (броміди).

1. Відмірюють 5 мл (5, 10 %-вого) або 2 мл (20 %-вого) препарату в мірну колбу місткістю 50 мл і об'єм доводять водою до позначки (розчин A).

2 мл розчину А титрують розчином 0,1 моль/л аргентуму нітрату до оранжево-жовтого забарвлення (індикатор - калію хромат).

Вміст натрію броміду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,01029 г натрію броміду, якого в 1 мл препарату має бути відповідно, г: 0,0485 - 0,0515, 0,097 - 0,103, 0,194 - 0,206.

2. До 2 мл розчину А додають 5 мл води, 1 - 2 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст натрію броміду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,01029 г натрію броміду.

Вміст натрію броміду X, г, в 1 мл розраховують за формулою:

n - показник заломлення досліджуваного розчину;

F = 0,00138 - фактор показника заломлення 5 %-вого розчину натрію броміду;

F = 0,00130 - фактор показника заломлення 10 і 20 %-вого розчину натрію броміду.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Застосовують внутрішньовенно як заспокійливий засіб.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості кислоти нікотинової 10,0 г та натрію гідрокарбонату 7,0 г, додають води для ін'єкцій приблизно 1/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Розчинення препарату здійснюють при температурі, що не перевищує 18° C у закритій посудині, уникаючи при цьому сильного збовтування. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення кислоти нікотинової, натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50 мл. Флакони заповнюють на 2/3 об'єму. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють 1000 мл води для ін'єкцій і розчиняють відважені кількості кислоти нікотинової 10,0 г та натрію гідрокарбонату 7,0 г, розчин перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення кислоти нікотинової, натрію гідрокарбонату і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 50 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 3 мл теплого препарату додають 1 мл розчину міді сульфату, випадає осад синього кольору (кислота нікотинова).

До 4 - 5 крапель розчину додають 5 крапель насиченого розчину магнію сульфату і кип'ятять, утворюється білий осад (гідрокарбонати).

До 2 мл препарату додають 2 мл води, 1 краплю суміші метилового оранжевого і води у співвідношенні 1:9. Титрують розчином 0,1 моль/л кислоти хлоридної до появи рожевого забарвлення.

Вміст натрію гідрокарбонату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л хлоридної кислоти, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної відповідає 0,0084 г натрію гідрокарбонату, якого в 1 мл препарату повинно бути 0,0679 - 0,0721 г.

До відтитрованої рідини додають 1 краплю фенолфталеїну і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до ледь рожевого забарвлення.

Вміст кислоти нікотинової X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,0123 г кислоти нікотинової, якої в 1 мл розчину повинно бути 0,0097 - 0,0103 г.

Застосування. Поліпшує вуглеводневий обмін, антисклеротичний та спазмолітичний засіб.

Технологія. У стерильну мірну колбу переносять відважені кількості кислоти амінокапронової 50,0 г та натрію хлориду 9,0 г, додають приблизно 2/3 потрібної кількості води для ін'єкцій і перемішують до повного розчинення. Після розчинення додають води для ін'єкцій до потрібного об'єму, перемішують. Проводять якісне та кількісне визначення кислоти амінокапронової, натрію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 100 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У стерильну підставку відмірюють розраховану кількість води для ін'єкцій 957,5 мл, розчиняють відважені кількості кислоти амінокапронової 50,0 г та натрію хлориду 9,0 г і перемішують до повного розчинення. Проводять якісне та кількісне визначення кислоти амінокапронової, натрію хлориду і pH розчину. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 4 або через стерильний подвійний складчастий паперовий фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у стерильний флакон. Дозують по 100 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Для ін'єкцій", "Стерильно", "Берегти від дітей".

2 мл препарату нейтралізують розчином 1 моль/л натрію гідроксиду (індикатор - 0,1 мл розчину фенолфталеїну), додають 0,2 мл розчину нингідрину і нагрівають до кипіння; з'являється синьо-фіолетове забарвлення.

Крапля препарату, внесена до безбарвного полум'я пальника, забарвлює його в жовтий колір (натрій).

1. До 1 мл препарату додають 5 мл формаліну, заздалегідь нейтралізованого за фенолфталеїном, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст кислоти амінокапронової X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,01312 г кислоти амінокапронової.

2. До 1 мл препарату додають 10 мл ацетону, 5 мл води і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до синього забарвлення (індикатор - 1 мл розчину тимолфталеїну). Паралельно проводять контрольний дослід.

Вміст кислоти амінокапронової X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V_k - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, яка витрачена на контрольний дослід, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,01312 г кислоти амінокапронової, якої в 1 мл препарату повинно бути 0,0485 - 0,0515 г.

До 2 мл препарату додають 2 - 4 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 - 3 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до появи фіолетового забарвлення.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду, якого в 1 мл препарату повинно бути 0,0087 - 0,0093 г.

Визначають показник заломлення досліджуваного розчину і показник заломлення води для ін'єкцій.

Вміст кислоти амінокапронової X, г, в 1 мл розраховують за формулою:

n - показник заломлення досліджуваного розчину;

F = 0,00170 - фактор показника заломлення 1 %-вого розчину натрію хлориду;

F = 0,00178 - фактор показника заломлення 5 %-вого розчину амінокапронової кислоти.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб у вертикальному стані (пробкою догори), у захищеному від світла місці, при температурі не вище 25° C.

ОФТАЛЬМОЛОГІЧНІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ

Технологія. Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,2 г відваженого на ВР-1 етилморфіну гідрохлориду, розчиняють його у воді, додають 0,06 натрію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C упродовж 30 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості етилморфіну гідрохлориду, одержаного на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C упродовж 30 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Випарюють 2 краплі розчину на водяній бані. Після охолодження до сухого залишку додають 5 крапель концентрованої кислоти сульфатної, 1 краплю розчину феруму (III) хлориду і обережно нагрівають. З'являється зелене, потім фіолетово-синє забарвлення, що переходить у червоне від додавання 1 краплі розведеної кислоти нітратної.

До 2 крапель розчину додають 1 краплю розведеної кислоти нітратної, 1 краплю розчину аргентуму нітрату. Утворюється білий сирнистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті нітратній і розчинний у розчині амоніаку (хлориди).

Частину розчину на графітовій паличці вносять до безбарвного полум'я пальника. Полум'я забарвлюється в жовтий колір (натрій).

До 1 мл розчину додають 3 мл спирту, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст етилморфіну гідрохлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л відповідає 0,03859 г етилморфіну гідрохлориду.

До відтитрованої рідини додають 1 краплю розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витрачена на титрування етилморфіну гідрохлориду і натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

Зберігання. Отруйний засіб. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 30 діб при температурі не вище 25° C.

Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,05 (0,1) г атропіну сульфату, відваженого на ВР-1, розчиняють його у воді, додають натрію хлориду 0,09 (0,08) г. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості атропіну сульфату, одержаного на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C 30 хв. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологію крапель атропіну сульфату 0,25 %-вого наведено для виготовлення 2 флаконів по 10 мл, тому що отруйна речовина прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Технологія аналогічна вищевикладеній, кількість речовин - див. ППК (з. б.).

Приготований розчин фільтрують у підставку і дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C упродовж 30 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок та герметичність.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл розчину додають 0,5 мл розведеної кислоти сульфатної, 1 кристалик калію біхромату. При нагріванні відчувається запах гіркого мигдалю (тропова кислота).

2 краплі розчину випарюють на водяній бані. До сухого залишку додають 2 краплі концентрованої нітратної кислоти та випарюють, після охолодження додають по 2 краплі ацетону та спиртового розчину 0,5 моль/л калію гідроксиду. З'являється фіолетове забарвлення, що зникає при стоянні (тропова кислота).

До 2 крапель розчину додають 1 краплю розведеної кислоти хлоридної і 2 краплі барію хлориду. Утворюється білий осад, нерозчинний у розбавлених мінеральних кислотах (сульфати - відмінність атропіну сульфату від скополаміну гідроброміду).

До 2 мл 0,25 (0,5; 1) %-вого розчину додають 5 мл суміші спирт-хлороформ (1:2), заздалегідь нейтралізованої по фенолфталеїну, і титрують 1 %-вий розчин розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду; 0,25 і 0,5 %-ві розчини - розчином 0,01 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення (V₁).

Вміст атропіну сульфату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л (або 0,01 моль/л) натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,03474 г атропіну сульфату.

1 мл розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,003474 г атропіну сульфату.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Отруйний засіб. Препарат зберігають 30 діб при температурі 2 - 8° C.

Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу гоматропіну гідроброміду 0,05 (0,1) г, відваженого на ВР-1, розчиняють його у воді, додають натрію хлориду 0,08 (0,07) г. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 120° C упродовж 8 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості гоматропіну гідроброміду, одержаного на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 1 краплю розчину 0,1 моль/л йоду. Утворюється бурий осад (гоматропін).

Випарюють 2 краплі розчину на водяній бані. Після охолодження додають 3 краплі розчину ваніліну в концентрованій кислоті сульфатній та нагрівають на водяній бані при 60 - 70° C протягом 1 хв. З'являється червоне забарвлення (гоматропін).

До 0,5 мл розчину додають 2 краплі розведеної кислоти хлоридної, 1 - 2 краплі розчину хлораміну, 0,5 мл хлороформу і збовтують. Хлороформний шар забарвлюється в жовто-бурий колір (броміди).

До 2 мл розчину додають 5 мл суміші спирт-хлороформ (1:2), заздалегідь нейтралізованої по фенолфталеїну, і титрують 0,5 %-вий розчин розчином 0,01 моль/л натрію гідроксиду; 1 %-вий розчин - розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст гоматропіну гідроброміду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л (або 0,01 моль/л) натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,03563 г гоматропіну гідроброміду.

1 мл розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,003563 г гоматропіну гідроброміду.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Отруйний засіб. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C.

Технологію крапель скопаламіну гідроброміду 0,1 (0,25) %-вого наведено для виготовлення 5 (2) флаконів по 10 мл, тому що отруйна речовина прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Метод 1. У підставку відмірюють 50 (20) мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,05 г відваженого на ВР-1 скопаламіну гідроброміду, розчиняють його у воді, додають 0,45 (0,18) г натрію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 25 (10) мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості скополаміну гідроброміду, одержаного на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Додають через цей же фільтр 25 (10) мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

2 краплі розчину випарюють на водяній бані. До сухого залишку додають 2 краплі концентрованої кислоти нітратної і знову випарюють. Після охолодження до сухого залишку додають по 2 краплі ацетону та спиртового розчину 0,5 моль/л натрію гідроксиду. З'являється фіолетове забарвлення, яке зникає при стоянні (тропова кислота).

До 0,5 мл розчину додають 2 краплі розведеної кислоти хлоридної, 1 - 2 краплі розчину хлораміну, 0,5 мл хлороформу і збовтують. Хлороформний шар забарвлюється у жовто-бурий колір (броміди - відмінність скополаміну гідроброміду від атропіну сульфату).

До 2 мл розчину додають 5 мл суміші спирт-хлороформ (1:2), заздалегідь нейтралізованої по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст скополаміну гідроброміду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,00438 г скополаміну гідроброміду.

До відтитрованої рідини додають 1 краплю розведеної кислоті нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на титрування скополаміну гідроброміду і натрію хлориду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на сумарне титрування скополаміну гідроброміду і натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Отруйний засіб. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці при температурі 2 - 8° C.

Технологія. Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на ВР-1 мезатону 0,1 (0,2) г, розчиняють його у воді, додають натрію хлориду 0,06 (0,03) г. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості мезатону та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 1 краплі розчину додають 1 краплю розчину феруму (III) хлориду. З'являється фіолетове забарвлення.

До 1 мл розчину додають 3 мл спирту етилового, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на титрування мезатону, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,02037 г мезатону.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на сумарне титрування мезатону і натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають 7 діб у захищеному від світла місці при температурі 2 - 8 ° C.

Технологія. Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,1 (0,2; 0,4; 0,6) г пілокарпіну гідрохлориду, відваженого на ВР-1, розчиняють його у воді, додають 0,06 (0,05) г натрію хлориду. При приготуванні 4(6) %-вого розчину натрію хлорид не додають. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості пілокарпіну гідрохлориду, одержаного на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 1 краплю розведеної кислоти сульфатної, 1 мл перекису водню, 1 краплю розчину калію біхромату, 0,5 мл хлороформу та збовтують. Хлороформний шар забарвлюється в синьо-фіолетовий колір (пілокарпін).

До 1 мл 1 (2) %-вого розчину і до 0,5 мл 4 (6) %-вого розчину додають 3 - 5 мл спирту, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст пілокарпіну гідрохлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,02447 г пілокарпіну гідрохлориду.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на тарування пілокарпіну гідрохлориду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на сумарне титрування пілокарпіну гідрохлориду і натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Технологію крапель наведено для виготовлення 2 флаконів по 10 мл, тому що отруйна речовина прозерин прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Метод 1. У підставку відмірюють 20 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,05 г прозерину та 0,2 г пілокарпіну гідрохлориду, відважені на ВР-1. Розчиняють їх у воді. Додають 0,14 натрію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закупорюють алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 120° C упродовж 8 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості прозерину, пілокарпіну гідрохлориду, одержаних на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Додають через цей же фільтр 10 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл розчину додають 0,05 г натрію гідрокарбонату, збовтують і додають 1 краплю розчину 0,1 моль/л калію перманганату. Суміш збовтують протягом 1 хв., додають 2 мл суміші хлороформу з ацетоном (3:1), знов збовтують і після розділення шарів спостерігають рожево-фіолетове забарвлення.

До 2 мл розчину додають 3 мл спирту етилового, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст пілокарпіну гідрохлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,02447 г пілокарпіну гідрохлориду.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V 2 - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витрачена на титрування пілокарпіну гідрохлориду і натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

2 мл розчину кількісно переносять на колонку з катіонітом КУ-2 в H-формі (RКН). Рідині дають стікати зі швидкістю 20 - 25 крапель за хвилину. Колонку промивають водою (30 - 50 мл) до нейтральної реакції по метиловому оранжевому. Промивну рідину приєднують до основного елюату і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду (індикатор - метиловий оранжевий) до жовтого забарвлення.

Вміст прозерину X, г, обчислюють за формулою:

V₃ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, витраченого на сумарне титрування пілокарпіну гідрохлориду, натрію хлориду і прозерину, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,03344 г прозерину.

Зберігання. Отруйний засіб. Препарат зберігають не більше 2 діб у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C.

Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,05 (0,1) г дикаїну, відваженого на ВР-1, розчиняють його у воді, додають 0,08 (0,07) г натрію хлориду, проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості дикаїну, одержаного на вимогу, та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологію крапель дикаїну 0,25 %-вого наведено для виготовлення 2 флаконів по 10 мл, тому що отруйна речовина прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Технологія аналогічна вищевикладеній, кількість речовин - див. ППК.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл розчину додають 1 краплю концентрованої кислоти нітратної і злегка підігрівають. Утворюється жовте забарвлення (відмінність дикаїну від новокаїну).

До 2 крапель розчину додають 1 краплю 25 %-вого розчину амонію роданіду. Утворюється білий кристалічний осад.

До 2 мл 0,25; 0,5 або 1 %-вого розчину додають 3 мл спирту етилового, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують 1 %-вий розчин розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду; 0,25 та 0,5 %-вий розчини - розчином 0,01 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л (або 0,01 моль/л) натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,03008 г дикаїну.

1 мл розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,003008 г дикаїну.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витраченого на титрування дикаїну та натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Застосування. Місцевоанестезувальний засіб.

Технологія. Метод 1. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної. Одержують на вимогу 0,05 г дикаїну, відваженого на ВР-1, розчиняють його у воді, додають 0,05 г цинку сульфату. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Додають 5 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної, розчиняють відважену кількість дикаїну, одержаного на вимогу, та цинку сульфату. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 1 краплю 25 %-вого розчину амонію роданіду. Утворюється білий кристалічний осад.

До 2 крапель розчину додають 0,5 мл води, 2 краплі розчину калію ферроцианіду. Утворюється білий студенистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті хлоридній (цинк).

До 2 крапель розчину додають 1 краплю розведеної кислоти хлоридної 2 краплі розчину барію хлориду. Утворюється білий осад, нерозчинний у розведених мінеральних кислотах (сульфати).

Випарюють 5 крапель розчину на водяній бані. До сухого залишку додають 1 - 2 мл 95 %-вого спирту. Спиртовий розчин горить полум'ям із зеленою смугою.

До 2 мл розчину додають 1 краплю розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,03008 г дикаїну.

До 0,5 мл розчину додають 5 мл води, 3 краплі розчину калію ферроцианіду, по 2 мл гліцерину і спирту 95 %-вого, нейтралізованих заздалегідь по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст кислоти борної X, г, обчислюють за формулою:

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,006183 г кислоти борної.

До 5 мл розчину додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 3 краплі розчину кислотного хром темно-синього і титрують повільно 0,05 М розчином трилону Б до синього забарвлення.

Вміст цинку сульфату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л трилону Б відповідає 0,01438 г цинку сульфату.

Застосування. Місцевоанестезуючий, антибактеріальний засіб.

Технологію крапель наведено для виготовлення 3 флаконів по 10 мл, тому що сильнодіюча речовина (димедрол) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Метод 1. У підставку відмірюють 15 мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на ВР-1 0,06 г димедролу, розчиняють його у воді. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Додають 15 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 15 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної, розчиняють у ньому відважену кількість димедролу. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Додають через цей же фільтр 15 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

2 краплі розчину випарюють на водяній бані. Після охолодження до сухого залишку додають 1 краплю концентрованої кислоти сульфатної. З'являється жовте забарвлення, яке зникає при додаванні 2-х крапель води.

До 1 мл розчину додають 3 краплі розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,01 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст димедролу X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,01 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,002918 г димедролу.

До 0,5 мл розчину додають 5 мл води, по 2 мл гліцерину і спирту 95 %-вого, заздалегідь нейтралізованих по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення).

Вміст кислоти борної X, г, обчислюють за формулою:

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,006183 г кислоти борної.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці при температурі 2 - 8° C.

Застосування. Антигістамінний, антибактеріальний засіб.

Технологія. У флакон відмірюють 8,5 мл свіжеперегнаної води очищеної і додають 1,5 мл 20 %-вого концентрованого розчину кальцію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвим ковпачком під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки.

Стерилізують при 120° C упродовж 8 хв. Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність. Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 0,5 мл води, 2 краплі розчину амонію оксалату. Утворюється білий осад, нерозчинний у розведеній кислоті оцтовій і розчині амоніаку, розчинний у розведених мінеральних кислотах (кальцій).

До 0,5 мл розчину додають 3 - 5 мл аміачного буферного розчину, 5 крапель розчину кислотного хром темно-синього і титрують розчином 0,05 моль/л трилону Б до синьо-фіолетового забарвлення.

Вміст кальцію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л трилону Б відповідає 0,01095 г кальцію хлориду.

До 0,5 мл розчину додають 1 краплю розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст кальцію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,0195 г кальцію хлориду.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Застосування. Засіб, що регулює обмінні процеси в тканинах.

Технологія. У флакон відмірюють 8,5 мл свіжеперегнаної води очищеної і додають 1,5 мл концентрованого 20 %-вого розчину калію йодиду. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 5 крапель розчину кислоти винної, 5 крапель розчину натрію ацетату, 0,5 мл 95 %-вого спирту етилового, охолоджують, струшують. Поступово випадає білий кристалічний осад, розчинний у розведених мінеральних кислотах і розчинах їдких лугів (калій).

До 2 крапель розчину додають 2 мл води, 0,5 мл хлороформу, 1 краплю розчину феруму (III) хлориду. При збовтуванні хлороформний шар забарвлюється у фіолетовий колір (йодиди).

До 0,5 мл розчину додають 2 мл води, 2 краплі розчину бромфенолового синього, краплями розведену кислоту оцтову до одержання зеленувато-жовтого забарвлення і титрують розчином 0,1 моль/л аргентуму нітрату до синьо-фіолетового забарвлення.

Вміст калію йодиду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,0166 г калію йодиду.

До 0,5 мл розчину додають 2 мл води і титрують без індикатора розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до появи незникаючої рожевої каламуті.

Вміст калію йодиду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл 0,1 М меркурію (II) нітрату відповідає 0,0332 г калію йодиду.

Зберігання. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C.

Застосування. Засіб, що регулює обмінні процеси в тканинах.

Метод 1. У підставку відмірюють 8,5 мл свіжоперегнаної води очищеної. На ВР-5 відважують натрію гідрокарбонату 0,2 г, розчиняють його у воді. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Додають 1,5 мл 20 %-вого концентрованого розчину калію йодиду. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважену кількість натрію гідрокарбонату. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Промивають фільтр 3,5 мл води очищеної. Додають у підставку 1,5 мл 20 %-вого розчину калію йодиду. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 5 крапель розчину кислоти винної, 5 крапель розчину натрію ацетату, 0,5 мл 95 %-вого спирту, охолоджують, струшують. Поступово випадає білий кристалічний осад, розчинний у розведених мінеральних кислотах і розчинах їдких лугів (калій).

До 2 крапель розчину додають 2 краплі розведеної кислоти хлоридної. Виділяються бульбашки вуглекислого газу (гідрокарбонати).

До 0,5 мл розчину додають 2 мл води, 1 краплю розчину метилового оранжевого і титрують розчином 0,1 моль/л кислоти хлоридної до рожевого забарвлення.

Вміст натрію гідрокарбонату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л кислоти хлоридної відповідає 0,0084 г натрію гідрокарбонату.

Вміст калію йодиду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,0166 г калію йодиду.

На рефрактометрі визначають показник заломлення води і показник заломлення досліджуваного розчину.

Вміст калію йодиду X, г, обчислюють за формулою:

C - концентрація натрію гідрокарбонату, знайдена хімічним методом (%);

F = 0,00125 - фактор показника заломлення 2 %-вого розчину натрію гідрокарбонату;

F = 0,00130 - фактор показника заломлення розчину калію йодиду для всіх концентрацій.

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці не більше 2 діб.

Застосування. Засіб, що регулює обмінні процеси в тканинах.

Технологія. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на ВР-1 0,09 г натрію хлориду, розчиняють його у воді. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон, закупорюють гумовою пробкою.

Після охолодження флакон відкривають в асептичних умовах та додають 5 мл 0,02 %-вого розчину цитралю, розчин ретельно перемішують для рівномірного розподілення олії цитралю у водному середовищі. Закупорюють гумовою пробкою, закривають алюмінієвим ковпачком під обкатку.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

До 2 мл розчину додають 5 мл розведеної кислоти сульфатної, 10 мл 10 %-вого розчину калію броміду, 1 краплю розчину метилового оранжевого і титрують розчином 0,01 моль/л калію бромату до зникнення рожевого забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л калію бромату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл 0,0 розчину 1 моль/л калію бромату відповідає 0,0002533 г цитралю.

До 1 мл розчину додають 1 краплю розведеної кислоти нітратної, 2 краплі розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 2 доби при температурі не вище 25° C і 5 діб - при температурі 2 - 8° C.

Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на ВР-1 0,05 (0,1) г хініну гідрохлориду, розчиняють його у воді, додають 0,09 г натрію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 5 мл свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості хініну гідрохлориду та натрію хлориду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 5 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 1 краплі розчину додають 5 мл води, 2 краплі розведеної кислоти сульфатної. Спостерігається блакитна флюоресценція (хінін).

До 2 мл досліджуваного розчину додають 3 мл спирту, заздалегідь нейтралізованого по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст хініну гідрохлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,03969 г хініну гідрохлориду.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

V₂ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, витрачена на титрування хініну гідрохлориду і натрію хлориду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці не більше 2 діб.

Застосування. Заспокійливий засіб, який розслаблює мускулатуру ока.

У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. В ступку відважують на ВР-1 0,2 (0,3) г коларголу, подрібнюють з невеликою кількістю води очищеної. Поступово додають залишок води очищеної, стерильної. Поступово додають залишок води очищеної, стерильної. Переносять у підставку. Проводять повний хімічний аналіз. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 або через знезолений фільтр у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Приготовлено асептично", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 1 краплю перекису водню або пергідролю. Виділяються бульбашки кисню і утворюється густа піна.

До 1 - 2 крапель розчину додають 1 мл води, 2 - 3 краплі розведеної кислоти хлоридної. Утворюється темно-бурий осад.

До 1 мл 2 %-вого або до 0,5 мл 3 %-вого розчину додають 1 мл води та по 0,5 мл розведеної кислоти нітратної і розчину ферум-амонієвого галуну, нагрівають на водяній бані до знебарвлення. Після охолодження титрують розчином 0,1 моль/л амонію роданіду до жовтувато-рожевого забарвлення.

1 мл розчину 0,1 моль/л амонію роданіду відповідає 0,01079 аргентуму, якого в коларголі повинно бути не менше 70 %. Для спрощення титр аргентуму T, г, перераховують на коларгол за формулою:

Вміст коларголу X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л амонію роданіду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C.

У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на ВР-1 0,1 (0,2; 0,3) г протарголу та насипають на поверхню води очищеної, стерильної. Залишають до повного розчинення протарголу. Проводять повний хімічний аналіз. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Приготовлено асептично", "Берегти від дітей".

До 5 мл розчину додають 1 мл води та по 0,5 мл розведеної кислоти нітратної і розчину ферум-амонієвого галуну, нагрівають на водяній бані до знебарвлення. Після охолодження титрують розчином 0,1 моль/л амонію роданіду до жовтувато-рожевого забарвлення.

1 мл розчину 0,1 моль/л амонію роданіду відповідає 0,01079 г аргентуму, якого в протаголі повинно бути близько 8 %. Для спрощення титр аргентуму T, г, перераховують на протаргол за формулою:

Вміст протарголу X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л амонію роданіду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

Зберігання. Препарат зберігають не більше 2 діб у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C.

Застосування. Антибактеріальний засіб при гнійних кон'юктивітах.

Технологію крапель наведено для виготовлення 3 флаконів по 10 мл, тому що сильнодіюча речовина (левоміцетин) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

У підставку відмірюють 30 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної. На ВР-1 відважують 0,06 г левоміцетину, розчиняють його у воді, додають 0,27 г натрію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку (або через сухий паперовий фільтр у циліндр, та доводять водой до необхідного об'єму, потім розчин переносять у підставку). Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 100° C упродовж 30 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл розчину додають 0,5 мл 10 %-вого розчину натрію гідроксиду, нагрівають до кипіння. Рідина забарвлюється в жовтий колір.

До 2 мл розчину додають 5 мл 10 %-вого розчину натрію гідроксиду, 2 мл розчину 0,1 моль/л йоду і кип'ятять 3 хв. До охолодженого розчину додають краплями розведену кислоту сульфатну до виділення йоду та 1 краплю розчину крохмалю. Йод, що виділився, титрують розчином 0,1 моль/л натрію тіосульфату.

Вміст левоміцетину X, г, обчислюють за формулою:

V_k - кількість розчину 0,1 моль/л натрію тіосульфату, витрачена на титрування контрольного досліду, мл;

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію тіосульфату, витрачена на титрування розчину, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію тіосульфату відповідає 0,004164 г левоміцетину.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають 7 діб у захищеному від світла місці при температурі не вище 25° C.

Технологію крапель наведено для виготовлення 5 флаконів по 10 мл, тому що сильнодіюча речовина (левоміцетин) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Метод 1. У підставку відмірюють 25 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної. Відважують на ВР-1 0,05 г левоміцетину, розчиняють його у воді. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Додають 25 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 20 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної. Розчиняють відважену кількість левоміцетину у воді. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої вати у підставку. Промивають фільтр 5 мл води очищеної. Додають 25 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл розчину додають 0,5 мл 10 %-вого розчину натрію гідроксиду і нагрівають до кипіння. Рідина забарвлюється в жовтий колір.

До 5 мл розчину додають 2 мл 10 %-вого розчину натрію гідроксиду, 1 мл пергідролю. Колбу накривають воронкою і кип'ятять на слабкому вогні 12 - 15 хв., періодично перемішуючи. Розчин охолоджують, воронку промивають 10 мл води. До одержаного розчину додають 1 краплю розчину фенолфталеїну і краплями - розчин розведеної кислоти нітратної до знебарвлення. Потім до розчину додають 3 краплі тієї самої кислоти, 5 крапель розчину дифенілкарбазону і титрують розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до фіолетового забарвлення.

Вміст левоміцетину X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,01615 г левоміцетину.

До 0,5 мл розчину додають 5 мл суміші гліцерину і води (1:1), заздалегідь нейтралізованої по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст кислоти борної X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,006183 г кислоти борної.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають 30 діб у захищеному від світла місці при температурі 2 - 8° C і 7 діб - при температурі не вище 25° C.

Технологію крапель наведено для виготовлення 2 флаконів по 10 мл, тому що допоміжна речовина (натрію тіосульфат) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,02 г).

1. У підставку відмірюють 18,8 (17,5; 16,3) мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на відповідних терезах 1,0 (2,0; 3,0) г сульфацилу-натрію, розчиняють його у воді. Додають 0,03 г натрію тіосульфату и 0,07 мл (краплями) розчину 1 моль/л кислоти хлоридної. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Перевіряють на відсутність механічних домішок. Закривають алюмінієвими ковпачками під обкатку, перевіряють на герметичність закупорки. Стерилізують при 120° C упродовж 8 хв.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку поміщають половинну кількість (від відміряної) свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості сульфацилу-натрію та натрію тіосульфату. Додають розчин кислоти хлоридної. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Додають через той самий фільтр залишок води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки:"Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 5 крапель розведеної кислоти хлоридної, 3 краплі розчину 0,1 моль/л натрію нітриту і 0,1 - 0,3 мл одержаної суміші вливають до 1 мл лужного розчину b-нафтолу. З'являється вишнево-червоне забарвлення.

До 2 крапель розчину додають 2 краплі розчину міді сульфату. Утворюється блакитно-зелений осад.

До 1 мл розчину додають краплями (2 - 4 краплі) розчину 0,02 моль/л йоду. Розчин йоду знебарвлюється.

До 1 мл розчину додають піпеткою 9 мл води (розчин А) або вміщують 5 мл розчину до мірної колби місткістю 50 мл і об'єм доводять водою до позначки (розчин А).

До 1 мл розчину А додають 1 мл розведеної кислоти хлоридної, 5 мл води, 0,2 г калію броміду, 2 краплі розчину тропеоліну 00, 1 краплю розчину метиленового синього і при 18 - 20° C титрують розчином 0,1 моль/л натрію нітриту, додаючи його спочатку по 0,1 - 0,2 мл через 1 хв., а в кінці титрування (за 0,1 мл до еквівалентної кількості) по 1 - 2 краплі через 1 хв. до переходу червоно-фіолетового забарвлення в блакитне.

Вміст сульфацилу-натрію X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію нітриту, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію нітриту відповідає 0,02542 г сульфацилу-натрію, якого повинно бути 9,7 - 10,3; 19,4 - 20,6; 29,1 - 30,9 %.

На рефрактометрі визначають показник заломлення розчину і показник заломлення води.

Вміст сульфацилу-натрію X, %, обчислюють за формулою:

5 мл розчину титрують розчином 0,02 моль/л йоду (індикатор - крохмаль).

Вміст натрію тіосульфату X, г, обчислюють за формулою:

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,02 моль/л йоду відповідає 0,004964 г натрію тіосульфату, якого має бути в 10 мл розчину 0,0135 - 0,0165 г.

Застосування. Антибактеріальний засіб при кон'юктивітах.

Метод 1. У підставку відмірюють 8,6 мл свіжоперегнаної води очищеної. Розчиняють у ній 0,05 г натрію метабісульфіту. Відважують на ВР-5 сульфацил-натрію 2,0 г, розчиняють його у воді. Додають 0,18 мл (краплями) розчину 1 моль/л натрію гідроксиду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку поміщають половинну кількість (від відміряної) свіжоперегнаної води очищеної, розчиняють відважені кількості натрію метабісульфіту та сульфацилу-натрію. Додають розчин 1 моль/л натрію гідроксиду. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр залишок води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 5 крапель розведеної кислоти хлоридної і 3 краплі розчину 0,1 моль/л натрію нітриту; 0,1 - 0,3 мл одержаної суміші вливають до 1 мл лужного розчину b-нафтолу. З'являється вишнево-червоне забарвлення.

До 2 крапель розчину додають 2 краплі розчину купруму сульфату. Утворюється блакитно-зелений осад.

Вміст сульфацилу-натрію X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію нітриту, мл;

V₂ - об'єм розчину А, взятого на титрування, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію нітриту відповідає 0,02542 г сульфацилу-натрію, якого має бути 19,4 - 20,6 %.

На рефрактометрі визначають показник заломлення розчину і показник заломлення води.

Вміст сульфацилу-натрію Х, %, обчислюють за формулою:

F = 0,00196 - фактор показника заломлення 20 %-вого розчину сульфацилу-натрію.

До 2 мл розчину додають розведену кислоту хлоридну до розчинення білого осаду, який утворився, і титрують розчином 0,1 моль/л йоду (індикатор крохмаль).

Вміст натрію метабісульфіту X, г, обчислюють за формулою:

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л йоду відповідає 0,004753 г натрію метабісульфіту, якого в розчині має бути не більше 0,05 г.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 30 діб при температурі 2 - 8° C.

Застосування. Антибактеріальний засіб при кон'юктивітах.

Технологію крапель наведено для виготовлення 25 флаконів по 10 мл, тому що сильнодіюча речовина (фурацилін) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

У підставку відмірюють 250 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної, додають натрію хлориду 2,25 г. Відважують на ВР-1 0,05 г фурациліну, розчиняють його в розчині натрію хлориду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 (або через сухий паперовий фільтр зі жмутиком стерильної довговолокнистої вати) у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки:"Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 0,5 мл розчину додають 3 краплі 10 %-вого розчину натрію гідроксиду. З'являється оранжево-червоне забарвлення.

До 2 мл розчину 0,01 моль/л йоду додають краплями 10 %-вий розчин натрію гідроксиду до знебарвлення йоду і 2 мл досліджуваного розчину, перемішують і залишають на 2 - 3 хв. в темному місці. Потім до розчину додають 2 мл розведеної кислоти сульфатної і йод, що виділився, титрують розчином 0,01 моль/л натрію тіосульфату (індикатор - крохмаль, який додають під кінець титрування).

Паралельно у тих самих умовах проводять контрольне титрування без фурациліну.

Вміст фурациліну X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л натрію тіосульфату, витраченого на титрування досліджуваного розчину, мл;

V₂ - кількість 0,0 розчину 1 моль/л натрію тіосульфату, витраченого на титрування контрольного досліду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,01 моль/л натрію тіосульфату відповідає 0,0004954 г фурациліну.

У три пробірки однакового скла і діаметра відмірюють піпеткою: у першу - 0,9 мл стандартного розчину фурациліну* (1:5000); у другу - 1,1 мл стандартного розчину фурациліну (1:5000); у третю - 1 мл досліджуваного розчину.

В усі три пробірки додають по 1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду і води до 10 мл. Перемішують і через 10 хв. спостерігають забарвлення, що з'явилося, яке в досліджуваному розчині повинно бути не слабшим, ніж у першій пробірці, і не сильнішим, ніж у другій пробірці.

3 мл досліджуваного розчину (1:5000) вміщують до мірної колби місткістю 50 мл і доводять водою до позначки. Вимірюють оптичну щільність одержаного розчину A₁ на ФЕКу при довжині хвилі 400 нм (фіолетовий світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 10 мм.

Паралельно проводять визначення з такою самою кількістю стандартного розчину фурациліну*.

____________
*Примітка: Приготування стандартного розчину фурациліну.

0,02 г (точна наважка) фурациліну розчиняють у 80 мл води в мірній колбі місткістю 100 мл при нагріванні на водяній бані. Після охолодження об'єм розчину доводять водою до позначки. 1 мл стандартного розчину містить 0,0002 г фурациліну.

Вміст фурациліну X, г, обчислюють за формулою:

A₁ - оптична густина досліджуваного розчину;

0,0002 - кількість фурациліну в 1 мл стандартного розчину, г.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Технологію крапель наведено для виготовлення 2 флаконів по 10 мл, тому що сильнодіюча речовина (цинку сульфат) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,05 г).

Метод 1. У підставку відмірюють 10 мл свіжоперегнаної води очищеної. Відважують на ВР-1 0,05 г цинку сульфату, розчиняють його у воді. Фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Додають 5 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують у скляні флакони по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 10 мл 4 %-вого концентрованого розчину кислоти борної, розчиняють відважену кількість цинку сульфату. Фільтрують через попередньо промитий водою очищеною паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у флакон. Додають через цей же фільтр 10 мл води очищеної. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують у скляні флакони по 10 мл. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 0,5 мл води, 2 краплі розчину калію фероціаніду. Утворюється білий студенистий осад, нерозчинний у розведеній кислоті хлоридній (цинк).

До 2 крапель розчину додають 1 краплю розведеної кислоти хлоридної і 2 краплі розчину барію хлориду. Утворюється білий осад, нерозчинний у розбавлених мінеральних кислотах (сульфати).

До 5 мл розчину додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 3 краплі розчину кислотного хром темно-синього і титрують повільно розчином 0,05 моль/л трилону Б до синього забарвлення.

Вміст цинку сульфату X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л трилону Б, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л трилону Б відповідає 0,01438 г цинку сульфату.

До 0,5 мл розчину додають 5 мл води, 3 краплі розчину калію фероціаніду, 5 мл суміші гліцерину і води (1:1), нейтралізованої заздалегідь по фенолфталеїну, і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст кислоти борної X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,006183 г кислоти борної.

Зберігання. Сильнодіючий засіб. Препарат зберігають 30 діб при температурі не вище 25° C.

Технологію крапель наведено для виготовлення 10 флаконів по 10 мл, тому що речовина загального списку (рибофлавін) прописана у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,02 г).*

____________
*Примітка. Цей розчин можна використовувати як внутрішньоаптечну заготовку.

У підставку відмірюють 100 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної. Відважують на ВР-1 0,02 г рибофлавіну розчиняють його у воді. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 (або через паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати) у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Розчин має зеленувато-жовтий колір і зелену флюоресценцію в ультрафіолетовому світлі, яка зникає при додаванні розчинів кислоти хлоридної або лугу.

До 10 мл розчину додають 4 краплі розчину 0,01 моль/л аргентуму нітрату, через 5 - 10 хв. - 4 краплі розчину бромтимолового синього і титрують розчином 0,01 моль/л натрію гідроксиду до червоно-коричневого забарвлення.

Вміст рибофлавіну X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,01 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,003764 г рибофлавіну.

3 мл досліджуваного розчину вміщують до мірної колби місткістю 50 мл і доводять водою до позначки. Вимірюють оптичну щільність одержаного розчину A₁ на ФЕКу при довжині хвилі 440 нм (синій світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 10 мм. Як контрольний розчин використовують воду очищену.

Паралельно проводять визначення з такою самою кількістю стандартного розчину рибофлавіну**.

____________
**Примітка: Приготування стандартного розчину рибофлавіну.

0,02 г (точна наважка) рибофлавіну розчиняють у 80 мл води в мірній колбі місткістю 100 мл при нагріванні на водяній бані. Після охолодження об'єм розчину доводять водою до позначки. 1 мл стандартного розчину містить 0,0002 г рибофлавіну.

Вміст рибофлавіну X, г, обчислюють за формулою:

A₁ - оптична щільність досліджуваного розчину;

A₂ - оптична щільність стандартного розчину;

0,0002 - кількість рибофлавіну в 1 мл стандартного розчину, г.

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 90 діб при температурі не вище 25° C і 30 діб - при температурі 2 - 8° C.

Розкриті флакони з концентрованим розчином слід використати протягом доби.

Застосування. При кон'юктивіті, іриті, кератиті, катаракті.

Технологія. У підставку відмірюють 10 мл розчину рибофлавіну 0,02 %-вого. Відважують на ВР-1 0,09 г натрію хлориду і розчиняють його. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

Паралельно проводять визначення з такою самою кількістю стандартного розчину рибофлавіну. Приготування дивись рец. N 24.

Вміст рибофлавіну X, г, обчислюють за формулою:

A₁ - оптична щільність досліджуваного розчину;

A₂ - оптична щільність стандартного розчину;

0,0002 - кількість рибофлавіну в 1 мл стандартного розчину, г.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 30 діб при температурі не вище 25° C - 30 діб.

Застосування. При кон'юктивіті, іриті, кератиті, катаракті.

Технологія. У підставку відмірюють 10 мл стерильного розчину рибофлавіну 0,02 %-вого. Відважують на ВР-1 0,09 г натрію хлориду, розчиняють його. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у флакон. Закупорюють гумовою пробкою.

Після охолодження флакон відкривають в асептичних умовах та додають 0,1 мл (краплями) 1 %-вого розчину цитралю, розчин ретельно перемішують для рівномірного розподілення олії цитралю у водному середовищі. Флакон закупорюють гумовою пробкою, закривають алюмінієвим ковпачком під обкатку. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки:"Очні краплі", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

3 мл досліджуваного розчину вміщують до мірної колби місткістю 50 мл і доводять водою до позначки. Вимірюють оптичну щільність одержаного розчину (A₁) на ФЕКу при довжині хвилі 440 нм (синій світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 10 мм. Як контрольний розчин використовують воду очищену.

Паралельно проводять визначення з такою самою кількістю стандартного розчину рибофлавіну (A₂). Приготування - див. рецепт N 24.

Вміст рибофлавіну X, г, обчислюють за формулою:

A₁ - оптична щільність досліджуваного розчину;

A₂ - оптична щільність стандартного розчину;

0,0002 - кількість рибофлавіну в 1 мл стандартного розчину, г.

Вміст натрію хлориду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату відповідає 0,005844 г натрію хлориду.

До 2 мл розчину додають 5 мл розведеної кислоти сульфатної, 10 мл 10 %-вого розчину калію броміду, 1 краплю розчину метилового оранжевого і титрують розчином 0,1 моль/л калію бромату до зникнення рожевого забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,01 моль/л калію бромату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,01 моль/л калію бромату відповідає 0,0002533 г цитралю.

Технологію крапель наведено для виготовлення 10 флаконів по 10 мл, тому що речовини загального списку (рибофлавін і трилон Б) прописані у кількості, яку неможливо відважити на ВР-1 (менше 0,02 г).

Метод 1. У підставку відмірюють 98 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної. Відважують на ВР-1 0,02 г рибофлавіну, розчиняють його у воді. Після охолодження додають 0,03 г трилону Б, 2,2 глюкози (вологість 10 %), 2,0 г калію йодиду. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Метод 2. У підставку відмірюють 98 мл свіжоперегнаної гарячої води очищеної, розчиняють відважені кількості рибофлавіну, трилону Б, глюкози, калію йодиду. Проводять повний хімічний аналіз. Фільтрують через паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки:"Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 2 крапель розчину додають 5 крапель розчину кислоти винної, 5 крапель розчину натрію ацетату, 0,5 мл 95 %-вого спирту етилового, охолоджують, струшують. Поступово випадає білий кристалічний осад, розчинний у розбавлених мінеральних кислотах і розчинах лугів (калій).

До 1 краплі розчину додають 0,5 мл води, 4 краплі реактиву Фелінга, нагрівають до кипіння. Випадає цегляно-червоний осад.

3 мл досліджуваного розчину вміщують у мірну колбу місткістю 50 мл і доводять водою до позначки. Вимірюють оптичну щільність одержаного розчину A₁ на ФЕКу при довжині хвилі 440 нм (синій світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 10 мм. Як контрольний розчин використовують воду очищену.

Паралельно проводять визначення з такою самою кількістю стандартного розчину рибофлавіну. Приготування - див. рецепт N 24.

Вміст рибофлавіну X, г, обчислюють за формулою:

A₁ - оптична щільність досліджуваного розчину;

A₂ - оптична щільність стандартного розчину;

0,0002 - кількість рибофлавіну в 1 мл стандартного розчину, г.

До 0,5 мл розчину додають 2 мл води, 2 краплі розчину бромфенолового синього, краплями - розведену кислоту оцтову до одержання зеленувато-жовтого забарвлення і титрують розчином 0,1 моль/л аргентуму нітрату до синьо-фіолетового забарвлення.

Вміст калію йодиду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л аргентуму нітрату відповідає 0,0166 г калію йодиду.

До 0,5 мл розчину додають 2 мл води і титрують без індикатора розчином 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату до появи незникаючої рожевої каламуті (V₁).

Вміст калію йодиду X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л меркурію (II) нітрату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл 0,1 М меркурію (II) нітрату відповідає 0,0332 г калію йодиду.

На рефрактометрі визначають показник заломлення води і показник заломлення розчину.

C - вміст калію йодиду, знайдений хімічним методом, %;

F = 0,00130 - фактор показника заломлення розчину калію йодиду для всіх концентрацій;

F = 0,00142 - фактор показника заломлення розчину глюкози для всіх концентрацій;

До 20 мл розчину додають 5 мл аміачного буферного розчину, 3 краплі розчину кислотного хром темно-синього і титрують розчином 0,05 моль/л цинку сульфату до червоного забарвлення.

V₁ - кількість розчину 0,05 моль/л цинку сульфату, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,05 моль/л цинку сульфату відповідає 0,01861 г трилону Б.

Зберігання. Препарат зберігають у захищеному від світла місці 30 діб при температурі не вище 25° C.

Технологія. У підставку відмірюють 100 мл свіжоперегнаної перевареної гарячої води очищеної. Відважують на ВР-1 0,02 г рибофлавіну розчиняють його у воді. Після охолодження додають 0,55 г глюкози (вологість 10 %), 0,2 г кислоти аскорбінової. Проводять повний хімічний аналіз. Розчин фільтрують через стерильний скляний фільтр N 3 (або паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати) у підставку. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Технологія. У підставку відмірюють 100 мл концентрованого розчину рибофлавіну 0,02 %, розчиняють у ньому відважені кількості глюкози та кислоти аскорбінової. Фільтрують через паперовий складчастий стерильний фільтр зі жмутиком довговолокнистої стерильної вати у підставку. Проводять повний хімічний аналіз. Дозують по 10 мл у скляні флакони. Закупорюють гумовими пробками.

Проводять повторний контроль на відсутність механічних домішок і герметичність.

Заповнюють лицевий бік ППК. Оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очні краплі", "Стерильно", "Берегти від дітей".

До 1 мл розчину додають 2 краплі йод-крохмального розчину (синього кольору). Останній знебарвлюється.

До 1 краплі розчину додають 0,5 мл розчину амоніаку, 5 крапель пергідролю і кип'ятять. Потім додають 4 краплі реактиву Фелінга, нагрівають до кипіння. Випадає цегляно-червоний осад.

Вміст рибофлавіну X, г, обчислюють за формулою:

A₁ - оптична щільність досліджуваного розчину;

A₂ - оптична щільність стандартного розчину;

0,0002 - кількість рибофлавіну в 1 мл стандартного розчину, г.

До 5 мл розчину додають 3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують розчином 0,1 моль/л натрію гідроксиду до рожевого забарвлення.

Вміст кислоти аскорбінової X, г, обчислюють за формулою:

V₁ - кількість розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду, мл;

H - об'єм досліджуваного розчину, взятого на титрування, мл.

1 мл розчину 0,1 моль/л натрію гідроксиду відповідає 0,01761 г кислоти аскорбінової.

На рефрактометрі визначають показник заломлення води і показник заломлення розчину.

C - концентрація кислоти аскорбінової, знайдена хімічним методом, %;

F = 0,00160 - фактор показника заломлення 1 % розчину кислоти аскорбінової;

F = 0,00142 - фактор показника заломлення розчину глюкози для всіх концентрацій;

Технологія. У стерильній ступці в мінімальній кількості води очищеної розчиняють 0,1 (0,2) г пілокарпіну гідрохлориду, одержаного на вимогу та відваженого на ВР-1. На ВР-20 або тарирних вагах відважують 10,0 г стерильної основи для очних мазей. Основу частками додають у ступку, змішують до однорідності. Переносять у баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Сигнатура, етикетки: "Поводитись обережно", "Приготовлено асептично", "Зберігати у прохолодному, захищеному від світла місці", "Берегти від дітей", опечатують.

Застосування. Холіноміметичний засіб. Для нормалізації внутрішньоочного тиску і поліпшення трофіки тканин ока.

Технологія. В стерильній ступці у мінімальній кількості води очищеної розчиняють 0,05 (0,1) г тіаміну броміду, відваженого на ВР-1. На ВР-20 або тарирних вагах відважують 10,0 г стерильної основи для очних мазей. Основу частками додають у ступку, змішують до однорідності. Переносять у баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Очна мазь", "Приготовлено асептично", "Зберігати у прохолодному, захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Застосування. Засіб, що нормалізує обмінні процеси.

Технологія. В стерильній ступці в мінімальній кількості води очищеної розчиняють 0,1 (0,5) г таніну, відваженого на ВР-1. На ВР-20 або тарирних вагах відважують 10,0 стерильної основи для очних мазей. Основу частками додають у ступку, змішують до однорідності. Переносять у баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску: Етикетки: "Очна мазь", "Приготовлено асептично", "Зберігати у прохолодному, захищеному від світла місці", "Берегти від дітей".

Технологія. В стерильній ступці в 2 мл води очищеної розчиняють 3,0 г сульфацилу-натрію, відваженого на ВР-5. Емульгують 2,0 г ланоліну безводного стерильного, додають 35 крапель стерильного вазелінового масла. На ВР-5 відважують 1,5 вазеліну стерильного сорта "для очних мазей", змішують до однорідності. Переносять у стерильну баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Застосування. Антибактеріальний засіб при блефаритах, кон'юктивітах.

Технологія. Відважують на ВР-1 0,2 г меркурію оксиду жовтого, переносять у стерильну ступку і розтирають з 5 краплями стерильного вазелінового масла за правилом Дерягіна. Додають в ступку 8,0 г вазеліну стерильного сорта "для очних мазей", відваженого на ВР-20, та ретельно диспергують. На ВР-5 відважують 1,6 г ланоліну безводного стерильного, змішують до однорідності. Переносять у стерильну баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Застосування. Антибактеріальний засіб при блефаритах, кон'юктивітах.

Технологія. Відважують на ВР-1 0,1 г цинку оксиду, переносять у стерильну ступку. За правилом Дерягіна речовину диспергують з 1 краплею стерильного вазелінового масла. На ВР-20 або тарирних вагах відважують 10,0 г стерильної основи для очних мазей. Основу частинами додають у ступку, змішують до однорідності. Переносять у баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Технологія. Відважують на ВР-1 0,1 г норсульфазолу, переносять у стерильну ступку. За правилом Дерягіна речовину диспергують з 1 краплею стерильного вазелінового масла. На ВР-20 або тарирних вагах відважують 10,0 г стерильної основи для очних мазей. Основу частинами додають у ступку, змішують до однорідності. Переносять у баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ З АНТИБІОТИКАМИ

Технологія. В ступці подрібнюють 3,0 г стрептоциду (попередньо простерилізованого), відваженого на ВР-5, з 15 краплями 95 %-вого спирту етилового. Частину відбирають на капсулу, залишивши кількість, приблизно рівну кількості бензилпеніциліну-натрію. Додають 0,18 г бензилпеніциліну-натрію, відваженого на ВР-1. Подрібнюють, поступово додаючи відібраний стрептоцид. Змішують, перевіряють однорідність та переносять у скляний флакон. Закупорюють та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Порошки", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

Технологія. В ступці подрібнюють 2,0 г норсульфазолу (попередньо простерилізованого), відваженого на ВР-5. Частину відбирають на капсулу, залишивши кількість, приблизно рівну кількості бензилпеніциліну-натрію. Додають 0,12 г бензилпеніциліну-натрію, відваженого на ВР-1. Подрібнюють, поступово додаючи відібраний норсульфазол. Змішують, перевіряють однорідність та переносять у стерильний скляний флакон. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Порошки", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

Технологія. В ступці подрібнюють 1,5 г стрептоциду (попередньо простерилізованого), відваженого на ВР-5, з 8 краплями 95 %-вого спирту етилового. Частину відбирають на капсулу, залишивши кількість, приблизно рівну кількості бензилпеніциліну-натрію. Додають 0,18 г бензилпеніциліну-натрію, відваженого на ВР-1. Подрібнюють, поступово додаючи 1,5 г норсульфазолу (попередньо простерилізованого) та залишок стрептоциду змішують, перевіряють однорідність та переносять у скляний флакон. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Порошки", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

Технологія. Відважують на ВР-1 0,12 г бензилпеніциліну-натрію у ступку, додають частку підігрітої до 40° C стерильної основи для мазей з антибіотиками (6:4), диспергують, додають залишок основи, змішують до однорідності. Переносять у стерильну баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Технологія. Відважують на ВР-1 0,1 г левоміцетину, додають частку підігрітої до 40° C стерильної основи для мазей з антибіотиками (6:4), диспергують, додають залишок основи, змішують до однорідності. Переносять у стерильну баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Технологія. Відважують на ВР-1 0,1 г тетрацикліну, додають частку підігрітої до 40° C стерильної основи для мазей з антибіотиками (6:4), диспергують, додають залишок основи, змішують до однорідності. Переносять у стерильну баночку для мазі. Закупорюють, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Технологія. В ступці подрібнюють 2,0 г левоміцетину, відваженого на ВР-5. Додають приблизно 1,0 г масла какао (із відважених на ВР-20 20,0 г масла какао), ретельно диспергують, поступово додаючи залишок основи, уминають. Масу перевіряють на однорідність, зважують, роблять з неї брусок, розділяють його на 10 частин, формують ректальні супозиторії та загортають у вощані капсули (у вигляді "косинки").

Готові свічки складають у коробку, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Оформлення до відпуску. Етикетки: "Зовнішнє", "Зберігати у прохолодному місці", "Виготовлено асептично", "Берегти від дітей".

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

Технологія. В ступці подрібнюють 2,5 г левоміцетину, відваженого на ВР-5. Додають 2,0 г метилурацилу, ретельно диспергують, додають 6 крапель розчину густого екстракту беладони (1:2), змішують. Додають приблизно 2,0 г масла какао (із відважених на ВР-20 15,0 г масла какао) ретельно диспергують, поступово додаючи залишок основи. Масу перевіряють на однорідність та зважують. Роблять з неї брусок, розділяють його на 10 частин, формують ректальні супозиторії та загортають у вощані капсули (у вигляді "косинки").

Готові свічки складають у коробку, заповнюють лицевий бік ППК та оформлюють до відпуску.

Застосування. Антимікробний, протизапальний засіб.

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

Захворювання органів дихання 51 - 63, 159, 163 - 165, 168, 169, 171

Оториноларингологічні захворювання 70 - 85, 156, 158, 163, 164

Захворювання шлунково-кишкового тракту 86 - 109, 154, 159, 170

Захворювання печінки і підшлункової залози 110 - 116

Захворювання сечостатевої системи 116 - 124, 155, 165, 167

Захворювання шкіри 164, 165, 173 - 177, 180, 182, 187, 190 - 197

Риніт гострий і хронічний 281, 292, 293, 339, 344, 348, 351, 357 - 360, 362.

Дерматити 283, 284, 298, 307, 309 - 311, 315, 322, 329 - 331, 334, 336, 338, 340, 343, 349, 354, 355, 361, 366.

Засоби, що регулюють обмінні процеси 392 - 394, 396.

НД	- нормативна документація
ВДД	- вища добова доза
ВМС	- високомолекулярні сполуки
ВООЗ	- Всесвітня організація охорони здоров'я
ВРД	- вища разова доза
ГФ X	- Государственная фармакопея, X издание
ДД	- добова доза
ДФУ	- Державна фармакопея України
ЄС	- Європейський Союз
КЗО	- коефіцієнт збільшення об'єму
КП	- коефіцієнт поправки
ЛЗ	- лікувальний заклад
ЛРС	- лікарська рослинна сировина
МЛЗ	- м'які лікарські засоби
МОЗ	- Міністерство охорони здоров'я
МФФ	- Міжнародна фармацевтична федерація
НАП (GPP)	- належна аптечна практика (Good Pharmacy Practice)
НВП (GMP)	- належна виробнича практика (Good Manufacturing Practice)
НТД	- нормативно-технічна документація
ПАР	- поверхнево-активні речовини
ППК	- паспорт письмового контролю
РД	- разова доза
РЛЗ	- рідкі лікарські засоби
СЕС	- санітарно-епідеміологічна служба
ТЛЗ	- тверді лікарські засоби
ФГЄС	- Фармацевтична група Європейського Союзу
ФС	- фармакопейна стаття
PIC	- Pharmaceutical Inspection Convention (Конвенція з фармацевтичних інспекцій)
PIC/S	- Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme (Міжнародна система співробітництва фармацевтичних інспекцій)

	Атропіну сульфату, г:	РД - 0,0005; ДД - 0,0015; ВРД - 0,001; ВДД - 0,003;
	фенобарбіталу, г:	РД - 0,02; ДД - 0,06; ВРД - 0,2; ВДД - 0,5.

	Екстракту беладони густого, г:	РД - 0,01; ВРД - 0,05;	ДД - 0,03; ВДД - 0,15;
	папаверину гідрохлориду, г:	РД - 0,02; ВРД - 0,2;	ДД - 0,06; ВДД - 0,6.

НД	- нормативна документація
ВООЗ	- Всесвітня організація охорони здоров'я
ВРД	- вища разова доза
ВДД	- вища добова доза
ГДК	- гранично допустима концентрація
ГНД	- галузевий нормативний документ
ГСТ (ОСТ)	- галузевий стандарт
ГФ X	- Государственная фармакопея, X издание
ДСТ	- державний стандарт
ДФУ	- Державна фармакопея України
ЗІЗ	- засоби індивідуального захисту
КЗО	- коефіцієнт збільшення об'єму
КУО	- кількість одиниць, що утворили колонії мікроорганізмів
ЛЗ	- лікувальний заклад
МОЗ	- Міністерство охорони здоров'я
НАП (GPP)	- належна аптечна практика (Good Pharmacy Practice)
НВП (GMP)	- належна виробнича практика (Good Manufacturing Practice)
НТД	- нормативно-технічна документація
ПАР	- поверхнево-активні речовини
ПАСК	- пара-аміносаліцилова кислота
ПДВ	- податок на додану вартість
ППК	- паспорт письмового контролю
СМЗ	- синтетичний мийний засіб
ТУ	- технічні умови
PIC	- Pharmaceutical Inspection Convention (Конвенція з фармацевтичної інспекції)
PIC/S	- Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme (Міжнародна система співробітництва фармацевтичних інспекцій)

Про затвердження документів з питань виготовлення лікарських засобів в умовах аптек

СТАНДАРТНАСТАНОВАВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕКСТ-Н МОЗУ 42-4.5:2015

ВСТУП

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

5. ПОЛОЖЕННЯ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ (НАП)

5.1. Управління якістю

5.2. Персонал

5.3. Приміщення та обладнання

5.4. Документація

5.5. Технологічний процес

5.6. Контроль якості

5.7. Скарги та відкликання

5.8. Самоінспекція

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ ТВЕРДИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (ТЛЗ) В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Порошки

Збори. Лікарські рослинні чаї

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (РЛЗ) В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Рідкі лікарські засоби (РЛЗ)

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ВИГОТОВЛЕННЯ М'ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЛЗ) В УМОВАХ АПТЕК

Принцип

Лініменти і мазі

Супозиторії

Вимоги до перефасування та перепакування готових твердих лікарських засобів в умовах аптек

ПРИКЛАДИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ СХЕМ

ВИРОБНИЧІ ЗАПИСИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Параметри аптечних ступок

Втрати твердих лікарських засобів при розтиранні їх у ступці N 1

Щільність і об'ємна маса деяких лікарських речовин

Перелік барвних лікарських речовин

Лікарські речовини, що подрібнюються з допоміжними рідинами

Перелік пахучих лікарських речовин

Перелік лікарських засобів, що мають леткі властивості

Перелік лікарських засобів, що реагують з вуглекислотою повітря

Перелік лікарських засобів, що втрачають кристалізаційну воду

Дані для одержання спирту різної міцності при температурі 20° C

Об'єм (мл) води і спирту різної міцності (при температурі 20° C), необхідних для одержання 1 л спирту міцністю 30; 35; 40; 45; 50; 55; 60; 65; 70; 75; 80; 85 і 90 %

Офіцинальні прописи спиртових розчинів

Значення густини деяких в'язких і летких речовин

Кількість крапель у 1 г та в 1 мл і маса 1 краплі рідких лікарських засобів (РЛЗ) при температурі 20° C за стандартним краплеміром

Дані для розрахунків щодо виготовлення 1 л концентрованого розчину в масооб'ємній концентрації

Розчинність деяких лікарських речовин

Коефіцієнти збільшення об'єму (КЗО) водного розчину при розчиненні лікарських речовин*

ВИГОТОВЛЕННЯ І АНАЛІЗ ВОДИ М'ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ ТА ВОДИ КРОПУ ЗВИЧАЙНОГО

Вода м'яти перцевої

Вода кропу звичайного

Стандартні фармакопейні рідини

Особливості введення лікарських речовин у суспензії

Співвідношення сировини й об'єму водної витяжки

Перелік лікарської рослинної сировини (ЛРС), що містить сильнодіючі речовини

Коефіцієнт водопоглинання* лікарської рослинної сировини (ЛРС)

Витратні коефіцієнти для настоїв кореня алтеї

Коефіцієнти заміщення ліпофільних (Ел) і гідрофільних (Ег) основ для деяких діючих речовин

ПРИКЛАДИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНОЇ РЕЦЕПТУРИ НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОПИСИ ПОРОШКІВ

ПРОПИСИ ЗБОРІВ

ПРОПИСИ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПРОПИСИ М'ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (МЛЗ)

ТЕРМІНИ Й УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ ДЕЯКИХ ЕКСТЕМПОРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, КОНЦЕНТРАТІВ ТА НАПІВФАБРИКАТІВ

Вищі разові (ВРД) та вищі добові дози (ВДД) отруйних і сильнодіючих лікарських засобів для дітей*

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Документи Конвенції з фармацевтичних інспекцій (PIC) та Системи співробітництва щодо фармацевтичних інспекцій (PIC/S)

2. Документи Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)

3. Державні стандарти України

4. Накази МОЗ України

5. Державні стандарти Російської Федерації

6. Фармакопеї

7. Інші джерела

СТАНДАРТНАСТАНОВАВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ СТЕРИЛЬНИХ ТА АСЕПТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕКСТ-Н МОЗУ 42-4.6:2015

ВСТУП

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

5. ПОЛОЖЕННЯ НАЛЕЖНОЇ АПТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ (НАП - GPP)

5.1. Управління якістю

СТАНДАРТ
НАСТАНОВА
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕК
СТ-Н МОЗУ 42-4.5:2015

СТАНДАРТ
НАСТАНОВА
ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ СТЕРИЛЬНИХ ТА АСЕПТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ АПТЕК
СТ-Н МОЗУ 42-4.6:2015